|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Бѣ́ же человѣ́къ от фарісе́й, Никоди́мъ и́мя єму́, кня́зь Жидо́вскій: | Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. |
|
2
|
2
|
| се́й пріи́де ко Іису́су но́щію, и рече́ Єму́: Равви́, вѣ́мъ, я́ко от Бо́га прише́лъ єси́ Учи́тель: никто́же бо мо́жетъ зна́меній си́хъ твори́ти, я́же Ты́ твори́ши, а́ще не бу́детъ Бо́гъ съ ни́мъ. | Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. |
|
3
|
3
|
| Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: а́ще кто́ не роди́тся свы́ше, не мо́жетъ ви́дѣти Ца́рствія Бо́жія. | Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. |
|
4
|
4
|
| Глаго́ла къ Нему́ Никоди́мъ: ка́ко мо́жетъ человѣ́къ роди́тися ста́ръ сы́й? Єда́ мо́жетъ второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ и роди́тися? | Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? |
|
5
|
5
|
| Отвѣща́ Іису́съ: ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: а́ще кто́ не роди́тся водо́ю и Ду́хомъ, не мо́жетъ вни́ти во Ца́рствіє Бо́жіє: | Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. |
|
6
|
6
|
| рожде́нноє от пло́ти пло́ть є́сть, и рожде́нноє от Ду́ха ду́хъ є́сть. | Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. |
|
7
|
7
|
| Не диви́ся, я́ко рѣ́хъ ти́: подоба́єтъ ва́мъ роди́тися свы́ше. | Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. |
|
8
|
8
|
| Ду́хъ, идѣ́же хо́щетъ, ды́шетъ, и гла́съ єго́ слы́шиши, но не вѣ́си, отку́ду прихо́дитъ и ка́мо и́детъ: та́ко є́сть вся́къ [человѣ́къ] рожде́нный от Ду́ха. | Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. |
|
9
|
9
|
| Отвѣща́ Никоди́мъ и рече́ Єму́: ка́ко мо́гутъ сія́ бы́ти? | Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? |
|
10
|
10
|
| Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: ты́ єси́ учи́тель Ізра́илевъ, и си́хъ ли не вѣ́си? | Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? |
|
11
|
11
|
| Ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́, я́ко, є́же вѣ́мы, глаго́лемъ, и, є́же ви́дѣхомъ, свидѣ́телствуємъ, и свидѣ́телства На́шего не пріє́млете: | Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. |
|
12
|
12
|
| а́ще земна́я реко́хъ ва́мъ, и не вѣ́руєте: ка́ко, а́ще реку́ ва́мъ небе́сная, увѣ́руєте? | Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? |
|
13
|
13
|
| И никто́же взы́де на небо, то́кмо сше́дый съ небесе́ Сы́нъ Человѣ́ческій, сы́й на небеси́: | Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. |
|
14
|
14
|
| и я́коже Моисе́й вознесе́ змію́ въ пусты́ни, та́ко подоба́єтъ вознести́ся Сы́ну Человѣ́ческому, | І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, |
|
15
|
15
|
| да вся́къ вѣ́руяй въ О́нь не поги́бнетъ, но и́мать живо́тъ вѣ́чный. | щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. |
|
16
|
16
|
| Та́ко бо возлюби́ Бо́гъ мі́ръ, я́ко и Сы́на Своєго́ Єдиноро́днаго да́лъ є́сть, да вся́къ вѣ́руяй въ О́нь не поги́бнетъ, но и́мать живо́тъ вѣ́чный. | Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. |
|
17
|
17
|
| Не посла́ бо Бо́гъ Сы́на Своєго́ въ мі́ръ, да су́дитъ мі́рови, но да спасе́тся И́мъ мі́ръ. | Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. |
|
18
|
18
|
| Вѣ́руяй въ О́нь не бу́детъ осужде́нъ: а не вѣ́руяй уже́ осужде́нъ є́сть, я́ко не вѣ́рова во и́мя Єдиноро́днаго Сы́на Бо́жія. | Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. |
|
19
|
19
|
| Се́й же є́сть су́дъ, я́ко свѣ́тъ пріи́де въ мі́ръ, и возлюби́ша человѣ́цы па́че тму́, не́же свѣ́тъ: бѣ́ша бо и́хъ дѣла́ зла́. | Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; |
|
20
|
20
|
| Вся́къ бо дѣ́лаяй зла́я ненави́дитъ свѣ́та и не прихо́дитъ къ свѣ́ту, да не облича́тся дѣла́ єго́, я́ко лука́ва су́ть: | бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. |
|
21
|
21
|
| творя́й же и́стину гряде́тъ къ свѣ́ту, да я́вятся дѣла́ єго́, я́ко о Бо́зѣ су́ть содѣ́лана. | А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі. |
|
22
|
22
|
| По си́хъ [же] пріи́де Іису́съ и ученицы́ Єго́ въ Жидо́вскую зе́млю: и ту́ живя́ше съ ни́ми, и креща́ше. | Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив. |
|
23
|
23
|
| Бѣ́ же Іоа́ннъ крестя́ во Єно́нѣ бли́зъ Сали́ма, я́ко во́ды мно́ги бя́ху ту́: и прихожда́ху и креща́хуся: | Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися, |
|
24
|
24
|
| не у́ бо бѣ́ всажде́нъ въ темни́цу Іоа́ннъ. | бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці. |
|
25
|
25
|
| Бы́сть же стяза́ніє от учени́къ Іоа́нновыхъ со Іуде́и о очище́ніи: | Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення. |
|
26
|
26
|
| и пріидо́ша ко Іоа́нну, и реко́ша єму́: равви́, И́же бѣ́ съ тобо́ю объ о́нъ по́лъ Іорда́на, Єму́же ты́ свидѣ́телствовалъ єси́, се́ Се́й креща́єтъ, и вси́ гряду́тъ къ Нему́. | І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього. |
|
27
|
27
|
| Отвѣща́ Іоа́ннъ и рече́: не мо́жетъ человѣ́къ пріима́ти ничесо́же, а́ще не бу́детъ дано́ єму́ съ небесе́. | Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба. |
|
28
|
28
|
| Вы́ са́ми мнѣ́ свидѣ́телствуєте, я́ко рѣ́хъ: нѣ́смь а́зъ Христо́съ, но я́ко по́сланъ є́смь предъ Ни́мъ. | Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним. |
|
29
|
29
|
| Имѣ́яй невѣ́сту жени́хъ є́сть: а дру́гъ женихо́въ, стоя́ и послу́шая єго́, ра́достію ра́дуєтся за гла́съ женихо́въ: сія́ у́бо ра́дость моя́ испо́лнися: | Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася. |
|
30
|
30
|
| о́ному подоба́єтъ расти́, мнѣ́ же ма́литися. | Йому належить рости, а мені умалятися. |
|
31
|
31
|
| Гряды́й свы́ше надъ всѣ́ми є́сть: сы́й от земли́, от земли́ є́сть, и от земли́ глаго́летъ: Гряды́й съ небесе́ надъ всѣ́ми є́сть: | Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є. |
|
32
|
32
|
| и є́же ви́дѣ и слы́ша, сіє́ свидѣ́телствуєтъ: и свидѣ́телства Єго́ никто́же пріє́млетъ. | І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає. |
|
33
|
33
|
| Пріє́мый Єго́ свидѣ́телство вѣ́рова я́ко Бо́гъ и́стиненъ є́сть. | Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний. |
|
34
|
34
|
| Єго́же бо посла́ Бо́гъ, глаго́лы Бо́жія глаго́летъ: не въ мѣ́ру бо Бо́гъ дає́тъ Ду́ха. | Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа. |
|
35
|
35
|
| Оте́цъ [бо] лю́битъ Сы́на, и вся́ даде́ въ ру́цѣ Єго́. | Отець любить Сина і все дав у руки Йому. |
|
36
|
36
|
| Вѣ́руяй въ Сы́на и́мать живо́тъ вѣ́чный: а и́же не вѣ́руєтъ въ Сы́на, не у́зритъ живота́, но гнѣ́въ Бо́жій пребыва́єтъ на не́мъ. | Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому. |