|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Посе́мъ яви́ся па́ки Іису́съ ученико́мъ [Свои́мъ, воста́въ от ме́ртвыхъ,] на мо́ри Тиверіа́дстѣмъ. Яви́ся же си́це: | Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: |
|
2
|
2
|
| бя́ху вку́пѣ Си́монъ Пе́тръ, и Ѳома́ нарица́ємый Близне́цъ, и Нафана́илъ, и́же [бѣ́] от Ка́ны Галіле́йскія, и сы́на Зеведе́ова, и и́на от учени́къ Єго́ два́. | були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. |
|
3
|
3
|
| Глаго́ла и́мъ Си́монъ Пе́тръ: иду́ ры́бы лови́ти. Глаго́лаша єму́: и́демъ и мы́ съ тобо́ю. Изыдо́ша [же] и всѣдо́ша а́біє въ кора́бль, и въ ту́ но́щь не я́ша ничесо́же. | Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. |
|
4
|
4
|
| У́тру же бы́вшу, ста́ Іису́съ при бре́зѣ: не позна́ша же ученицы́, я́ко Іису́съ є́сть. | А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. |
|
5
|
5
|
| Глаго́ла же и́мъ Іису́съ: дѣ́ти, єда́ что́ снѣ́дно и́мате? Отвѣща́ша єму́: ни́. | Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. |
|
6
|
6
|
| О́нъ же рече́ и́мъ: вве́рзите мре́жу о десну́ю страну́ корабля́ и обря́щете. Вверго́ша же, и ктому́ не можа́ху привлещи́ єя́ от мно́жества ры́бъ. | Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. |
|
7
|
7
|
| Глаго́ла же учени́къ то́й, єго́же любля́ше Іису́съ, Петро́ви: Госпо́дь є́сть. Си́монъ же Пе́тръ слы́шавъ, я́ко Госпо́дь є́сть, єпенди́томъ препоя́сася, бѣ́ бо на́гъ, и вве́ржеся въ мо́ре: | Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. |
|
8
|
8
|
| а друзі́и ученицы́ кораблеце́мъ пріидо́ша, не бѣ́ша бо дале́че от земли́, но я́ко двѣ́ стѣ́ лакте́й, влеку́ще мре́жу ры́бъ. | А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. |
|
9
|
9
|
| Єгда́ у́бо излѣзо́ша на зе́млю, ви́дѣша о́гнь лежа́щь, и ры́бу на не́мъ лежа́щу и хлѣ́бъ. | А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. |
|
10
|
10
|
| [И] глаго́ла и́мъ Іису́съ: принеси́те от ры́бъ, я́же я́сте ны́нѣ. | Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. |
|
11
|
11
|
| Влѣ́зъ [же] Си́монъ Пе́тръ, извлече́ мре́жу на зе́млю, по́лну вели́кихъ ры́бъ сто́ [и] пятьдеся́тъ [и] три́: и толи́ко су́щымъ, не прото́ржеся мре́жа. | Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. |
|
12
|
12
|
| Глаго́ла и́мъ Іису́съ: пріиди́те, обѣ́дуйте. Ни єди́нъ же смѣ́яше от учени́къ истяза́ти Єго́: Ты́ кто́ єси́? Вѣ́дяще, я́ко Госпо́дь є́сть. | Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. |
|
13
|
13
|
| Пріи́де же Іису́съ, и прія́тъ хлѣ́бъ, и даде́ и́мъ, и ры́бу та́кожде. | Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. |
|
14
|
14
|
| Се́ уже́ тре́тіє яви́ся Іису́съ ученико́мъ Свои́мъ, воста́въ от ме́ртвыхъ. | Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. |
|
15
|
15
|
| Єгда́ же обѣ́доваше, глаго́ла Си́мону Петру́ Іису́съ: Си́моне Іо́нинъ, лю́биши ли Мя́ па́че си́хъ? Глаго́ла Єму́: є́й, Го́споди, Ты́ вѣ́си, я́ко люблю́ Тя. Глаго́ла єму́: паси́ а́гнцы Моя́. | Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. |
|
16
|
16
|
| Глаго́ла єму́ па́ки второ́є: Си́моне Іо́нинъ, лю́биши ли Мя́? Глаго́ла Єму́: є́й, Го́споди, Ты́ вѣ́си, я́ко люблю́ Тя. Глаго́ла єму́: паси́ о́вцы Моя́. | Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
17
|
17
|
| Глаго́ла єму́ тре́тіє: Си́моне Іо́нинъ, лю́биши ли Мя́? Оскорбѣ́ [же] Пе́тръ, я́ко рече́ єму́ тре́тіє: лю́биши ли Мя́? И глаго́ла Єму́: Го́споди, Ты́ вся́ вѣ́си: Ты́ вѣ́си, я́ко люблю́ Тя. Глаго́ла єму́ Іису́съ: паси́ о́вцы Моя́. | Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
18
|
18
|
| Ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: єгда́ бы́лъ єси́ ю́нъ, поя́сался єси́ са́мъ, и ходи́лъ єси́, а́може хотѣ́лъ єси́: єгда́ же состарѣ́ешися, воздѣ́жеши ру́цѣ твои́, и и́нъ тя́ поя́шетъ, и веде́тъ, а́може не хо́щеши. | Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. |
|
19
|
19
|
| Сіє́ же рече́, назна́менуя, ко́єю сме́ртію просла́витъ Бо́га. И сія́ ре́къ, глаго́ла єму́: иди́ по Мнѣ́. | Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. |
|
20
|
20
|
| Обра́щься же Пе́тръ ви́дѣ ученика́, єго́же любля́ше Іису́съ, вслѣ́дъ иду́ща, и́же и возлеже́ на ве́чери на пе́рси Єго́ и рече́: Го́споди, кто́ є́сть предая́й Тя́? | Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? |
|
21
|
21
|
| Сего́ ви́дѣвъ Пе́тръ, глаго́ла Іису́сови: Го́споди, се́й же что́? | Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? |
|
22
|
22
|
| Глаго́ла єму́ Іису́съ: а́ще хощу́, да то́й пребыва́єтъ, до́ндеже пріиду́, что́ къ тебѣ́? Ты́ по Мнѣ́ гряди́. | Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. |
|
23
|
23
|
| Изы́де же сло́во се́ въ бра́тію, я́ко учени́къ то́й не у́мретъ. И не рече́ єму́ Іису́съ, я́ко не у́мретъ, но: а́ще хощу́ тому́ пребыва́ти, до́ндеже пріиду́, что́ къ тебѣ́? | І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? |
|
24
|
24
|
| Се́й є́сть учени́къ свидѣ́телствуяй о си́хъ, и́же и написа́ сія́: и вѣ́мъ, я́ко и́стинно є́сть свидѣ́телство єго́. | Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. |
|
25
|
25
|
| Су́ть же и и́на мно́га, я́же сотвори́ Іису́съ, я́же а́ще бы по єди́ному пи́сана бы́ша, ни самому́ мню́ [всему́] мі́ру вмѣсти́ти пи́шемыхъ кни́гъ. Ами́нь. Коне́цъ є́же от Іоа́нна свята́го Єва́нгеліа: и́мать въ себѣ́ гла́въ 21, зача́лъ же церко́вныхъ 67. | Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
