|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 25) И хожда́ше Іису́съ по си́хъ въ Галіле́и: не хотя́ше бо во Іуде́и ходи́ти, я́ко иска́ху Єго́ Іуде́є уби́ти.
|
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.
|
|
2
|
2
|
|
Бѣ́ же бли́зъ пра́здникъ Іуде́йскій, потче́ніє сѣ́ни.
|
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів.
|
|
3
|
3
|
|
Рѣ́ша у́бо къ Нему́ бра́тія Єго́: прейди́ отсю́ду, и иди́ во Іуде́ю, да и ученицы́ Твои́ ви́дятъ дѣла́ Твоя́, я́же твори́ши:
|
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш.
|
|
4
|
4
|
|
никто́же бо въ та́йнѣ твори́тъ что́, и и́щетъ са́мъ я́вѣ бы́ти: а́ще сія́ твори́ши, яви́ Себе́ мі́рови.
|
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
|
|
5
|
5
|
|
Ни бра́тія бо Єго́ вѣ́роваху въ Него́.
|
Бо і брати Його не вірували в Нього.
|
|
6
|
6
|
|
Глаго́ла у́бо и́мъ Іису́съ: вре́мя Моє́ не у́ пріи́де: вре́мя же ва́ше всегда́ гото́во є́сть:
|
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий.
|
|
7
|
7
|
|
не мо́жетъ мі́ръ ненави́дѣти ва́съ: Мене́ же ненави́дитъ, я́ко А́зъ свидѣ́телствую о не́мъ, я́ко дѣла́ єго́ зла́ су́ть:
|
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
|
|
8
|
8
|
|
вы́ взы́дите въ пра́здникъ се́й: А́зъ не взы́ду въ пра́здникъ се́й, я́ко вре́мя Моє́ не у́ испо́лнися.
|
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
|
|
9
|
9
|
|
Сія́ ре́къ и́мъ, оста́ въ Галіле́и.
|
Сказавши це їм, залишився в Галилеї.
|
|
10
|
10
|
|
Єгда́ же взыдо́ша бра́тія Єго́ въ пра́здникъ, тогда́ и Са́мъ взы́де, не я́вѣ, но я́ко та́й.
|
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
|
|
11
|
11
|
|
Жи́дове же иска́ху Єго́ въ пра́здникъ, и глаго́лаху: гдѣ́ є́сть О́нъ?
|
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
|
|
12
|
12
|
|
И ро́потъ мно́гъ бѣ́ о Не́мъ въ наро́дѣхъ: о́віи глаго́лаху, я́ко бла́гъ є́сть: ині́и же глаго́лаху: ни́, но льсти́тъ наро́ды.
|
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ.
|
|
13
|
13
|
|
Никто́же у́бо я́вѣ глаго́лаше о Не́мъ, стра́ха ра́ди Іуде́йскаго.
|
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.
|
|
14
|
14
|
|
(Зач. 26) А́біє же въ преполове́ніє пра́здника взы́де Іису́съ во це́рковь, и уча́ше.
|
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав.
|
|
15
|
15
|
|
И дивля́хуся Іуде́є, глаго́люще: ка́ко Се́й кни́ги вѣ́сть не учи́вся?
|
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
|
|
16
|
16
|
|
Отвѣща́ [у́бо] и́мъ Іису́съ и рече́: Моє́ уче́ніє нѣ́сть Моє́, но Посла́вшаго Мя́:
|
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене;
|
|
17
|
17
|
|
а́ще кто́ хо́щетъ во́лю Єго́ тво́рити, разумѣ́єтъ о уче́ніи, ко́є от Бо́га є́сть, или́ А́зъ от Себе́ глаго́лю:
|
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
|
|
18
|
18
|
|
глаго́ляй от себе́, сла́вы своєя́ и́щетъ: а Ищя́й сла́вы Посла́вшаго Єго́, Се́й и́стиненъ є́сть, и нѣ́сть непра́вды въ Не́мъ.
|
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому.
|
|
19
|
19
|
|
Не Моисе́й ли даде́ ва́мъ зако́нъ? И никто́же от ва́съ твори́тъ зако́на. Что́ Мене́ и́щете уби́ти?
|
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене?
|
|
20
|
20
|
|
Отвѣща́ наро́дъ и рече́: бѣ́са ли и́маши? Кто́ Тебе́ и́щетъ уби́ти?
|
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити?
|
|
21
|
21
|
|
Отвѣща́ Іису́съ и рече́ и́мъ: єди́но дѣ́ло сотвори́хъ, и вси́ дивите́ся:
|
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся.
|
|
22
|
22
|
|
сего́ ра́ди Моисе́й даде́ ва́мъ обрѣ́заніє, не я́ко от Моисе́а є́сть, но от оте́цъ: и въ суббо́ту обрѣ́заєте человѣ́ка:
|
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
|
|
23
|
23
|
|
а́ще обрѣ́заніє пріє́млетъ человѣ́къ въ суббо́ту, да не разори́тся зако́нъ Моисе́овъ: на Мя́ ли гнѣ́ваєтеся, я́ко всего́ человѣ́ка здра́ва сотвори́хъ въ суббо́ту?
|
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
|
|
24
|
24
|
|
Не суди́те на лица́, но пра́ведный су́дъ суди́те.
|
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим.
|
|
25
|
25
|
|
Глаго́лаху у́бо нѣ́цыи от Ієрусали́млянъ: не Се́й ли є́сть, Єго́же и́щутъ уби́ти?
|
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити?
|
|
26
|
26
|
|
И се́, не обину́яся глаго́летъ, и ничесо́же Єму́ не глаго́лютъ: єда́ ка́ко разумѣ́ша кня́зи, я́ко Се́й є́сть Христо́съ?
|
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос?
|
|
27
|
27
|
|
Но Сего́ вѣ́мы, отку́ду є́сть: Христо́съ же єгда́ пріи́детъ, никто́же вѣ́сть, отку́ду бу́детъ.
|
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
|
|
28
|
28
|
|
Воззва́ у́бо въ це́ркви учя́ Іису́съ и глаго́ля: и Мене́ вѣ́сте, и вѣ́сте, отку́ду є́смь: и о Себѣ́ не пріидо́хъ, но є́сть и́стиненъ Посла́вый Мя́, Єго́же вы́ не вѣ́сте:
|
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
|
|
29
|
29
|
|
А́зъ вѣ́мъ Єго́, я́ко от Него́ є́смь, и То́й Мя́ посла́.
|
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
|
|
30
|
30
|
|
Иска́ху у́бо, да и́мутъ Єго́: и никто́же возложи́ На́нь руки́, я́ко не у́ бѣ́ прише́лъ ча́съ Єго́.
|
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його.
|
|
31
|
31
|
|
Мно́зи же от наро́да вѣ́роваша въ Него́, и глаго́лаху, я́ко Христо́съ, єгда́ пріи́детъ, єда́ бо́лша зна́менія сотвори́тъ, я́же Се́й твори́тъ?
|
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив?
|
|
32
|
32
|
|
Слы́шаша фарісе́є наро́дъ ро́пщущь о Не́мъ сія́: и посла́ша фарісе́є и архієре́є слуги́, да и́мутъ Єго́.
|
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його.
|
|
33
|
33
|
|
Рече́ у́бо Іису́съ: єще́ ма́ло вре́мя съ ва́ми є́смь, и иду́ къ Посла́вшему Мя́:
|
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав.
|
|
34
|
34
|
|
взы́щете Мене́, и не обря́щете: и идѣ́же є́смь А́зъ, вы́ не мо́жете пріити́.
|
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
|
|
35
|
35
|
|
Рѣ́ша же Іуде́є къ себѣ́: ка́мо Се́й хо́щетъ ити́, я́ко мы́ не обря́щемъ Єго́? Єда́ въ разсѣ́яніє Є́ллинскоє хо́щетъ ити́ и учи́ти Є́ллины?
|
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
|
|
36
|
36
|
|
Что́ є́сть сіє́ сло́во, є́же рече́: взы́щете Мене́, и не обря́щете? И идѣ́же є́смь А́зъ, вы́ не мо́жете пріити́?
|
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти?
|
|
37
|
37
|
|
(Зач. 27) Въ послѣ́дній же де́нь вели́кій пра́здника стоя́ше Іису́съ, и зва́ше, глаго́ля: а́ще кто́ жа́ждетъ, да пріи́детъ ко Мнѣ́ и піє́тъ:
|
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є.
|
|
38
|
38
|
|
вѣ́руяй въ Мя́, я́коже рече́ Писа́ніє, рѣ́ки от чре́ва єго́ истеку́тъ воды́ жи́вы.
|
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої.
|
|
39
|
39
|
|
Сіє́ же рече́ о Ду́сѣ, Єго́же хотя́ху пріима́ти вѣ́рующіи во и́мя Єго́: не у́ бо бѣ́ Ду́хъ Святы́й, я́ко Іису́съ не у́ бѣ́ просла́вленъ.
|
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений.
|
|
40
|
40
|
|
Мно́зи же от наро́да слы́шавше сло́во, глаго́лаху: Се́й є́сть вои́стинну проро́къ.
|
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
|
|
41
|
41
|
|
Друзі́и глаго́лаху: Се́й є́сть Христо́съ. О́віи же глаго́лаху: єда́ от Галіле́и Христо́съ прихо́дитъ?
|
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде?
|
|
42
|
42
|
|
Не Писа́ніє ли рече́, я́ко от сѣ́мене Дави́дова и от Виѳлеє́мскія ве́си, идѣ́же бѣ́ Дави́дъ, Христо́съ пріи́детъ?
|
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид?
|
|
43
|
43
|
|
Ра́спря у́бо бы́сть въ наро́дѣ Єго́ ра́ди.
|
Отже, виникла в народі через Нього незгода.
|
|
44
|
44
|
|
Нѣ́цыи же от ни́хъ хотя́ху я́ти Єго́: но никто́же возложи́ На́нь ру́цѣ.
|
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
|
|
45
|
45
|
|
Пріидо́ша же слуги́ ко архієре́омъ и фарісе́омъ: и рѣ́ша и́мъ ті́и: почто́ не приведо́сте Єго́?
|
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його?
|
|
46
|
46
|
|
Отвѣща́ша слуги́: николи́же та́ко є́сть глаго́лалъ человѣ́къ, я́ко Се́й Человѣ́къ.
|
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік.
|
|
47
|
47
|
|
Отвѣща́ша у́бо и́мъ фарісе́є: єда́ и вы́ прельще́ни бы́сте?
|
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
|
|
48
|
48
|
|
Єда́ кто́ от кня́зь вѣ́рова въ О́нь, или́ от фарісе́й?
|
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
|
|
49
|
49
|
|
Но наро́дъ се́й, и́же не вѣ́сть зако́на, про́кляти су́ть.
|
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він.
|
|
50
|
50
|
|
Глаго́ла Нікоди́мъ къ ни́мъ, и́же прише́дый къ Нему́ но́щію, єди́нъ сы́й от ни́хъ:
|
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
|
|
51
|
51
|
|
єда́ зако́нъ на́шъ су́дитъ человѣ́ку, а́ще не слы́шитъ от него́ пре́жде и разумѣ́єтъ, что́ твори́тъ?
|
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
|
|
52
|
52
|
|
Отвѣща́ша и реко́ша єму́: єда́ и ты́ от Галіле́и єси́? Испыта́й и ви́ждь, я́ко проро́къ от Галіле́и не прихо́дитъ.
|
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить.
|
|
53
|
53
|
|
И и́де кі́йждо въ до́мъ сво́й.
|
І кожний пішов до свого дому.
|
