|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И въ тре́тій де́нь бра́къ бы́сть въ Ка́нѣ Галіле́йстей: и бѣ́ Ма́ти Іису́сова ту́. | На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. |
|
2
|
2
|
| Зва́нъ же бы́сть Іису́съ и ученицы́ Єго́ на бра́къ. | Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. |
|
3
|
3
|
| И недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Іису́сова къ Нему́: вина́ не и́мутъ. | Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. |
|
4
|
4
|
| Глаго́ла Є́й Іису́съ: что́ [е́сть] Мнѣ́ и Тебѣ́, Же́но? Не у́ пріи́де ча́съ Мо́й. | Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. |
|
5
|
5
|
| Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́мъ: є́же а́ще глаго́летъ ва́мъ, сотвори́те. | Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. |
|
6
|
6
|
| Бѣ́ху же ту́ водоно́си ка́менни ше́сть, лежа́ще по очище́нію Іуде́йску, вмѣстя́щій по двѣма́ или́ тріє́мъ мѣ́рамъ. | Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. |
|
7
|
7
|
| Глаго́ла и́мъ Іису́съ: напо́лните водоно́сы воды́. И напо́лниша и́хъ до верха́. | Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. |
|
8
|
8
|
| И глаго́ла и́мъ: почерпи́те ны́нѣ и принеси́те архитрикли́нови. И принесо́ша. | І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. |
|
9
|
9
|
| Я́коже вкуси́ архитрикли́нъ віна́ бы́вшаго от воды́, и не вѣ́даше, отку́ду є́сть: слу́ги же вѣ́дяху поче́рпшіи во́ду: пригласи́ жениха́ архитрикли́нъ. | Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха |
|
10
|
10
|
| И глаго́ла єму́: вся́къ человѣ́къ пре́жде до́броє віно́ полагає́тъ, и єгда́ упію́тся, тогда́ ху́ждшеє: ты́ [же] соблю́лъ єси́ до́броє віно́ досе́лѣ. | і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. |
|
11
|
11
|
| Се́ сотвори́ нача́токъ зна́меніємъ Іису́съ въ Ка́нѣ Галіле́йстѣй и яви́ сла́ву Свою́: и вѣ́роваша въ Него́ ученицы́ Єго́. | Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. |
|
12
|
12
|
| По се́мъ сни́де въ Капернау́мъ Са́мъ и Ма́ти Єго́, и бра́тія Єго́: и ту́ не мно́ги дни́ пребы́ша. | Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. |
|
13
|
13
|
| И бли́зъ бѣ́ Па́сха Іуде́йска, и взы́де во Ієрусали́мъ Іису́съ | Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. |
|
14
|
14
|
| и обрѣ́те въ це́ркви продаю́щая о́вцы и волы́ и го́луби, и пѣ́няжники сѣдя́щыя. | І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. |
|
15
|
15
|
| И сотвори́въ би́чь от ве́рвій, вся́ изгна́ изъ це́ркве, о́вцы и волы́: и торжнико́мъ разсы́па пѣ́нязи и дски́ опрове́рже: | І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. |
|
16
|
16
|
| и продаю́щымъ го́луби рече́: возми́те сія́ отсю́ду и не твори́те до́му Отца́ Моєго́ до́му ку́пленаго . | І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. |
|
17
|
17
|
| Помяну́ша же ученицы́ Єго́, я́ко пи́сано є́сть: жа́лость до́му Твоєго́ снѣ́сть Мя́ . | При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. |
|
18
|
18
|
| Отвѣща́ша же Іуде́є и рѣ́ша Єму́: ко́є зна́меніє явля́еши на́мъ, я́ко сія́ твори́ши. | На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? |
|
19
|
19
|
| Отвѣща́ Іису́съ и рече́ и́мъ: разорите́ це́рковь сію́, и тре́ми де́нми воздви́гну ю́. | Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. |
|
20
|
20
|
| Рѣ́ша же Іуде́є: четы́редесять и шестію́ лѣ́тъ создана́ бы́сть це́рковь сія́, и Ты́ ли тре́ми де́нми воздви́гнеши ю́? | На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? |
|
21
|
21
|
| О́нъ же глаго́лаше о це́ркви тѣ́ла Своєго́. | Він же говорив про храм тіла Свого. |
|
22
|
22
|
| Єгда́ у́бо воста́ от ме́ртвыхъ, помяну́ша ученицы́ Єго́, я́ко се́ глаго́лаше, и вѣ́роваша Писа́нію и словеси́, є́же рече́ Іису́съ. | Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. |
|
23
|
23
|
| Єгда́ же бѣ́ въ Ієрусали́мѣхъ въ пра́здникъ Па́схи, мно́зи вѣ́роваша во и́мя Єго́, ви́дяще зна́менія Єго́, я́же творя́ше. | І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. |
|
24
|
24
|
| Са́мъ же Іису́съ не вдая́ше Себе́ въ вѣ́ру и́хъ, зане́ са́мъ вѣ́дяше вся́, | Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; |
|
25
|
25
|
| и я́ко не тре́боваше, да кто́ свидѣ́телствуєтъ о человѣ́цехъ: Са́мъ бо вѣ́дяше, что́ бѣ́ въ человѣ́цехъ. | і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
