|
Глава 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| Во єди́ну же от суббо́тъ Марі́а Магдали́на пріи́де зау́тра, єще́ су́щей тмѣ́, на гро́бъ, и ви́дѣ ка́мень взя́тъ от гро́ба: | У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу. |
|
2
|
2
|
| тече́ у́бо и пріи́де къ Си́мону Петру́ и къ друго́му ученику́, єго́же любля́ше Іису́съ, и глаго́ла и́ма: взя́ша Го́спода от гро́ба, и не вѣ́мъ, гдѣ́ положи́ша Єго́. | Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його. |
|
3
|
3
|
| Изы́де же Пе́тръ и другі́й учени́къ, и идя́ста ко гро́бу, | Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу. |
|
4
|
4
|
| теча́ста же о́ба вку́пѣ: и другі́й учени́къ тече́ скорѣ́е Петра́ и пріи́де пре́жде ко гро́бу, | Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший. |
|
5
|
5
|
| и прини́къ ви́дѣ ри́зы лежа́щя: оба́че не вни́де. | І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов. |
|
6
|
6
|
| Пріи́де же Си́монъ Пе́тръ вслѣ́дъ єго́, и вни́де во гро́бъ, и ви́дѣ ри́зы [еди́ны] лежа́щя | Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали; |
|
7
|
7
|
| и суда́рь, и́же бѣ́ на главѣ́ Єго́, не съ ри́зами лежа́щь, но осо́бь сви́тъ на єди́нѣмъ мѣ́стѣ. | а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці. |
|
8
|
8
|
| Тогда́ у́бо вни́де и другі́й учени́къ, прише́дый пре́жде ко гро́бу, и ви́дѣ, и вѣ́рова: | Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував. |
|
9
|
9
|
| не у́ бо вѣ́дяху Писа́нія, я́ко подоба́єтъ Єму́ изъ ме́ртвыхъ воскре́снути. | Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих. |
|
10
|
10
|
| Идо́ста же па́ки къ себѣ́ ученика́. | Тоді ученики знову повернулися до себе. |
|
11
|
11
|
| Марі́а же стоя́ше у гро́ба внѣ́ пла́чущи: я́коже пла́кашеся, прини́че во гро́бъ | Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу, |
|
12
|
12
|
| и ви́дѣ два́ А́нгела въ бѣ́лыхъ [ри́захъ] сѣдя́ща, єди́наго у главы́ и єди́наго у ногу́, идѣ́же бѣ́ лежа́ло тѣ́ло Іису́сово. | і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. |
|
13
|
13
|
| И глаго́ласта є́й о́на: же́но, что́ пла́чешися? Глаго́ла и́ма: я́ко взя́ша Го́спода моєго́, и не вѣ́мъ, гдѣ́ положи́ша Єго́. | І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його. |
|
14
|
14
|
| И сія́ ре́кши обрати́ся вспя́ть и ви́дѣ Іису́са стоя́ща, и не вѣ́дяше, я́ко Іису́съ є́сть. | Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус. |
|
15
|
15
|
| Глаго́ла є́й Іису́съ: же́но, что́ пла́чеши, кого́ и́щеши? Она́ [же] мня́щи, я́ко вертогра́дарь є́сть, глаго́ла Єму́: го́споди, а́ще ты́ єси́ взя́лъ Єго́, повѣ́ждь ми́, гдѣ́ єси́ положи́лъ Єго́, и а́зъ возму́ Єго́. | Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. |
|
16
|
16
|
| Глаго́ла є́й Іису́съ: Марі́є. Она́ [же] обра́щшися глаго́ла Єму́: Раввуни́, є́же глаго́лется, Учи́телю. | Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю! |
|
17
|
17
|
| Глаго́ла є́й Іису́съ: не прикаса́йся Мнѣ́, не у́ бо взыдо́хъ ко Отцу́ Моєму́: иди́ же ко бра́тіи Моє́й и рцы́ и́мъ: восхожду́ ко Отцу́ Моєму́ и Отцу́ ва́шему, и Бо́гу Моєму́ и Бо́гу ва́шему. | Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого. |
|
18
|
18
|
| Пріи́де [же] Марі́а Магдали́на повѣ́дающи ученико́мъ, я́ко ви́дѣ Го́спода, и сія́ рече́ є́й. | Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй. |
|
19
|
19
|
| Су́щу же по́здѣ въ де́нь то́й во єди́ну от суббо́тъ, и две́ремъ затворе́ннымъ, идѣ́же бя́ху ученицы́ [Єго́] со́брани, стра́ха ра́ди Іуде́йска, пріи́де Іису́съ и ста́ посредѣ́, и глаго́ла и́мъ: ми́ръ ва́мъ. | Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам! |
|
20
|
20
|
| И сіє́ ре́къ, показа́ и́мъ ру́цѣ [и но́зѣ] и ре́бра Своя́. Возра́довашася у́бо ученицы́, ви́дѣвше Го́спода. | Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. |
|
21
|
21
|
| Рече́ же и́мъ Іису́съ па́ки: ми́ръ ва́мъ: я́коже посла́ Мя Оте́цъ, и А́зъ посыла́ю вы́. | Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. |
|
22
|
22
|
| И сіє́ ре́къ, ду́ну и глаго́ла и́мъ: пріими́те Ду́хъ Свя́тъ: | Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. |
|
23
|
23
|
| и́мже отпустите́ грѣхи́, отпу́стятся и́мъ: и и́мже держите́, держа́тся. | Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться. |
|
24
|
24
|
| Ѳома́ же, єди́нъ от обоюна́десяте, глаго́лемый Близне́цъ, не бѣ́ [ту́] съ ни́ми, єгда́ пріи́де Іису́съ. | Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. |
|
25
|
25
|
| Глаго́лаху же єму́ друзі́и ученицы́: ви́дѣхомъ Го́спода. О́нъ же рече́ и́мъ: а́ще не ви́жу на руку́ Єго́ я́звы гвозди́нныя, и вложу́ пе́рста моєго́ въ я́звы гвозди́нныя, и вложу́ ру́ку мою́ въ ре́бра Єго́, не и́му вѣ́ры. | Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю. |
|
26
|
26
|
| И по дне́хъ осми́хъ па́ки бя́ху вну́трь ученицы́ Єго́, и Ѳома́ съ ни́ми. Пріи́де Іису́съ две́ремъ затворе́ннымъ, и ста́ посредѣ́ [и́хъ] и рече́: ми́ръ ва́мъ. | Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! |
|
27
|
27
|
| Пото́мъ глаго́ла Ѳомѣ́: принеси́ пе́рстъ тво́й сѣ́мо, и ви́ждь ру́цѣ Мои́: и принеси́ ру́ку твою́, и вложи́ въ ре́бра Моя́: и не бу́ди невѣ́ренъ, но вѣ́ренъ. | Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. |
|
28
|
28
|
| И отвѣща́ Ѳома́ и рече́ Єму́: Госпо́дь мо́й и Бо́гъ мо́й. | Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! |
|
29
|
29
|
| Глаго́ла єму́ Іису́съ: я́ко ви́дѣвъ Мя́, вѣ́ровалъ єси́: блаже́ни не ви́дѣвшіи и вѣ́ровавше. | Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували. |
|
30
|
30
|
| Мно́га же и и́на зна́менія сотвори́ Іису́съ предъ ученики́ Свои́ми, я́же не су́ть пи́сана въ кни́гахъ си́хъ: | Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі. |
|
31
|
31
|
| сія́ же пи́сана бы́ша, да вѣ́руєте, я́ко Іису́съ є́сть Христо́съ Сы́нъ Бо́жій, и да вѣ́рующе живо́тъ и́мате во и́мя Єго́. | Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
