|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| И мимоиды́й ви́дѣ человѣ́ка слѣ́па от рождества́. | І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. |
|
2
|
2
|
| И вопроси́ша Єго́ ученицы́ Єго́, глаго́люще: Равви́, кто́ согрѣши́, се́й ли, или́ роди́теля єго́, я́ко слѣ́пъ роди́ся? | Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився? |
|
3
|
3
|
| Отвѣща́ Іису́съ: ни се́й согрѣши́, ни роди́теля єго́, но да явя́тся дѣла́ Бо́жія на не́мъ: | Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. |
|
4
|
4
|
| Мнѣ́ подоба́єтъ дѣ́лати дѣла́ Посла́вшаго Мя́, до́ндеже де́нь є́сть: пріи́детъ но́щь, єгда́ никто́же мо́жетъ дѣ́лати: | Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. |
|
5
|
5
|
| егда́ въ мі́рѣ є́смь, свѣ́тъ є́смь мі́ру. | Доки Я в світі, Я Світло для світу. |
|
6
|
6
|
| Сія́ ре́къ, плю́ну на зе́млю, и сотвори́ бре́ніє от плюнове́нія, и пома́за о́чи бре́ніємъ слѣпо́му, | Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. |
|
7
|
7
|
| и рече́ єму́: иди́, умы́йся въ купѣ́ли Силоа́мстѣ, є́же сказа́єтся, по́сланъ. И́де у́бо, и умы́ся, и пріи́де ви́дя. | І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. |
|
8
|
8
|
| Сосѣ́ди же и и́же бя́ху ви́дѣли єго́ пре́жде, я́ко слѣ́пъ бѣ́, глаго́лаху: не се́й ли́ є́сть сѣдя́й и прося́й? | Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? |
|
9
|
9
|
| О́віи глаго́лаху, я́ко се́й є́сть: ині́и же глаго́лаху, я́ко подо́бенъ єму́ є́сть. О́нъ [же] глаго́лаше, я́ко а́зъ є́смь. | Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я. |
|
10
|
10
|
| Глаго́лаху же єму́: ка́ко ти́ отверзо́стѣся о́чи? | Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? |
|
11
|
11
|
| Отвѣща́ о́нъ и рече́: Человѣ́къ нарица́ємый Іису́съ бре́ніє сотвори́, и пома́за о́чи мои́, и рече́ ми: иди́ въ купѣ́ль Силоа́млю и умы́йся. Ше́дъ же и умы́вся, прозрѣ́хъ. | Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. |
|
12
|
12
|
| Рѣ́ша у́бо єму́: кто́ То́й є́сть? Глаго́ла: не вѣ́мъ. | Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю. |
|
13
|
13
|
| Ведо́ша [же] єго́ къ фарісе́омъ, и́же бѣ́ иногда́ слѣ́пъ. | Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. |
|
14
|
14
|
| Бѣ́ же суббо́та, єгда́ сотвори́ бре́ніє Іису́съ и отве́рзе єму́ о́чи. | А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. |
|
15
|
15
|
| Па́ки же вопроша́ху єго́ и фарісе́є, ка́ко прозрѣ́. О́нъ же рече́ и́мъ: бре́ніє положи́ мнѣ́ на о́чи, и умы́хся, и ви́жу. | Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу. |
|
16
|
16
|
| Глаго́лаху у́бо от фарісе́и нѣ́цыи: нѣ́сть Се́й от Бо́га Человѣ́къ, я́ко суббо́ту не храни́тъ. О́віи глаго́лаху: ка́ко мо́жетъ человѣ́къ грѣ́шенъ сицева́ зна́менія твори́ти? И ра́спря бѣ́ въ ни́хъ. | Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. |
|
17
|
17
|
| Глаго́лаху [у́бо] слѣпцу́ па́ки: ты́ что́ глаго́леши о Не́мъ, я́ко отве́рзе о́чи твои́? О́нъ же рече́, я́ко проро́къ є́сть. | Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. |
|
18
|
18
|
| Не я́ша у́бо вѣ́ры Іуде́є о не́мъ, я́ко слѣ́пъ бѣ́ и прозрѣ́, до́ндеже возгласи́ша роди́теля того́ прозрѣ́вшаго | Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, |
|
19
|
19
|
| и вопроси́ша я́, глаго́люще: се́й ли є́сть сы́нъ ва́ю, єго́же вы́ глаго́лете, я́ко слѣ́пъ роди́ся? ка́ко у́бо ны́нѣ ви́дитъ? | і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить? |
|
20
|
20
|
| Отвѣща́ста [же] и́мъ роди́теля єго́ и рѣ́ста: вѣ́мы, я́ко се́й є́сть сы́нъ на́ю и я́ко слѣ́пъ роди́ся: | Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився, |
|
21
|
21
|
| ка́ко же ны́нѣ ви́дитъ, не вѣ́мы: или́ кто́ отве́рзе єму́ о́чи, мы́ не вѣ́мы: са́мъ во́зрастъ и́мать, самого́ вопроси́те, са́мъ о себѣ́ да глаго́летъ. | а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже. |
|
22
|
22
|
| Сія́ реко́ста роди́теля єго́, я́ко боя́стася Жидо́въ: уже́ бо бя́ху сложи́лися Жи́дове, да, а́ще кто́ Єго́ исповѣ́сть Христа́, отлуче́нъ от со́нмища бу́детъ: | Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги. |
|
23
|
23
|
| сего́ ра́ди роди́теля єго́ реко́ста, я́ко во́зрастъ и́мать, самого́ вопроси́те. | Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте. |
|
24
|
24
|
| Возгласи́ша же втори́цею человѣ́ка, и́же бѣ́ слѣ́пъ, и рѣ́ша єму́: да́ждь сла́ву Бо́гу: мы́ вѣ́мы, я́ко Человѣ́къ Се́й грѣ́шенъ є́сть. | Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той — грішник. |
|
25
|
25
|
| Отвѣща́ у́бо о́нъ и рече́: а́ще грѣ́шенъ є́сть, не вѣ́мъ: єди́но вѣ́мъ, я́ко слѣ́пъ бѣ́хъ, ны́нѣ же ви́жу. | Він сказав їм у відповідь: чи Він — грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. |
|
26
|
26
|
| Рѣ́ша же єму́ па́ки: что́ сотвори́ тебѣ́? Ка́ко отве́рзе о́чи твои́? | Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі? |
|
27
|
27
|
| Отвѣща́ и́мъ: реко́хъ ва́мъ уже́, и не слы́шасте: что́ па́ки хо́щете слы́шати? Єда́ и вы́ ученицы́ Єго́ хо́щете бы́ти? | Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками? |
|
28
|
28
|
| Они́ же укори́ша єго́ и рѣ́ша єму́: ты́ учени́къ єси́ Того́: мы́ же Моисе́овы єсмы́ ученицы́: | Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні. |
|
29
|
29
|
| мы́ вѣ́мы, я́ко Моисе́ови глаго́ла Бо́гъ: Сего́ же не вѣ́мы, отку́ду є́сть. | Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він. |
|
30
|
30
|
| Отвѣща́ человѣ́къ и рече́ и́мъ: о се́мъ бо ди́вно є́сть, я́ко вы́ не вѣ́сте, отку́ду є́сть, и отве́рзе о́чи мои́: | Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. |
|
31
|
31
|
| вѣ́мы же, я́ко грѣ́шники Бо́гъ не послу́шаєтъ: но а́ще кто́ Богочте́цъ є́сть и во́лю Єго́ твори́тъ, того́ послу́шаєтъ: | Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. |
|
32
|
32
|
| от вѣ́ка нѣ́сть слы́шано, я́ко кто́ отве́рзе о́чи слѣ́пу рожде́ну: | Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. |
|
33
|
33
|
| а́ще не бы́ бы́лъ Се́й от Бо́га, не мо́глъ бы твори́ти ничесо́же. | Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити. |
|
34
|
34
|
| Отвѣща́ша и рѣ́ша єму́: во грѣсѣ́хъ ты́ роди́лся єси́ ве́сь, и ты́ ли ны́ у́чиши? И изгна́ша єго́ во́нъ. | Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. |
|
35
|
35
|
| Услы́ша Іису́съ, я́ко изгна́ша єго́ во́нъ: и обрѣ́тъ єго́, рече́ єму́: ты́ вѣ́руєши ли въ Сы́на Бо́жія? | Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? |
|
36
|
36
|
| Отвѣща́ о́нъ и рече́: и кто́ є́сть, Го́споди, да вѣ́рую въ Него́? | Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? |
|
37
|
37
|
| Рече́ же єму́ Іису́съ: и ви́дѣлъ єси́ Єго́, и глаго́ляй съ тобо́ю То́й є́сть. | Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. |
|
38
|
38
|
| О́нъ же рече́: вѣ́рую, Го́споди. И поклони́ся Єму́. | Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому. |
|
39
|
39
|
| И рече́ Іису́съ: на су́дъ А́зъ въ мі́ръ се́й пріидо́хъ, да неви́дящіи ви́дятъ, и ви́дящіи слѣ́пи бу́дутъ. | І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими. |
|
40
|
40
|
| И слы́шаша от фарісе́й сія́ су́щіи съ Ни́мъ, и рѣ́ша Єму́: єда́ и мы́ слѣ́пи єсмы́? | Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі? |
|
41
|
41
|
| Рече́ и́мъ Іису́съ: а́ще бы́сте слѣ́пи бы́ли, не бы́сте имѣ́ли грѣха́: ны́нѣ же глаго́лете, я́ко ви́димъ: грѣ́хъ у́бо ва́шъ пребыва́єтъ. | Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
