|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Пріидо́ша же нѣ́цыи въ то́ вре́мя, повѣ́дающе Єму́ о Галіле́єхъ, и́хже кро́вь Піла́тъ смѣси́ съ же́ртвами и́хъ. | У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми. |
|
2
|
2
|
| И отвѣща́въ Іису́съ рече́ и́мъ: мните́ ли, я́ко Галіле́ане сі́и грѣ́шнѣйши па́че всѣ́хъ Галіле́анъ бя́ху, я́ко та́ко постра́даша? | У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали? |
|
3
|
3
|
| Ни́, глаго́лю ва́мъ: но а́ще не пока́єтеся, вси́ та́кожде поги́бнете. | Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. |
|
4
|
4
|
| Или́ о́ни осмьна́десяте, на ни́хже паде́ сто́лпъ Силоа́мскій и поби́ и́хъ, мни́те ли, я́ко ті́и до́лжнѣйши бя́ху па́че всѣ́хъ живу́щихъ во Ієрусали́мѣ? | Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? |
|
5
|
5
|
| Ни́, глаго́лю ва́мъ: но а́ще не пока́єтеся, вси́ та́кожде поги́бнете. | Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. |
|
6
|
6
|
| Глаго́лаше же сію́ при́тчу: смоко́вницу имя́ше нѣ́кій въ віногра́дѣ своє́мъ всаждену́: и пріи́де ищя́ плода́ на не́й, и не обрѣ́те: | І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов. |
|
7
|
7
|
| рече́ же къ вінаре́ви: се́ тре́тіє лѣ́то, отне́лиже прихожду́ ищя́ плода́ на смоко́вницѣ се́й, и не обрѣта́ю: посѣцы́ ю́ [у́бо], вску́ю и зе́млю упражня́етъ? | І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає? |
|
8
|
8
|
| О́нъ же отвѣща́въ рече́ єму́: го́споди, оста́ви ю́ и се́ лѣ́то, до́ндеже окопа́ю о́крестъ єя́ и осы́плю гно́ємъ: | Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. |
|
9
|
9
|
| и а́ще у́бо сотвори́тъ пло́дъ: а́ще ли же ни́, во гряду́щеє посѣче́ши ю́. | Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її. |
|
10
|
10
|
| Бя́ше же учя́ на єди́номъ от со́нмищъ въ суббо́ту: | В одній із синагог Він навчав у суботу. |
|
11
|
11
|
| и се́ жена́ бѣ́ иму́щи ду́хъ неду́женъ лѣ́тъ осмьна́десять, и бѣ́ сля́ка и не могу́щи восклони́тися отню́дъ. | Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись. |
|
12
|
12
|
| Ви́дѣвъ же ю́ Іису́съ, пригласи́ и рече́ є́й: же́но, отпущена́ єси́ от неду́га твоєго́. | Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги. |
|
13
|
13
|
| И возложи́ на ню́ ру́цѣ: и а́біє простре́ся, и сла́вляше Бо́га. | І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога. |
|
14
|
14
|
| Отвѣща́въ же старѣ́йшина собо́ру, негоду́я, зане́ въ суббо́ту исцѣли́ [ю́] Іису́съ, глаго́лаше наро́ду: ше́сть дні́й є́сть, въ ня́же досто́итъ дѣ́лати: въ ты́я у́бо приходя́ще цѣли́теся, а не въ де́нь суббо́тный. | При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній. |
|
15
|
15
|
| Отвѣща́ [же] у́бо єму́ Госпо́дь и рече́: лицемѣ́ре, ко́ждо ва́съ въ суббо́ту не отрѣша́єтъ ли своєго́ вола́ или́ осла́ от я́слій, и ве́дъ напая́етъ, | Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? |
|
16
|
16
|
| сію́ же дще́рь Авраа́млю су́щу, ю́же связа́ сатана́ се́ осмоєна́десяте лѣ́то, не досто́яше ли разрѣши́тися є́й от ю́зы сея́ въ де́нь суббо́тный? | А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? |
|
17
|
17
|
| И сія́ Єму́ глаго́лющу, стыдя́хуся вси́ противля́ющіися Єму́: и вси́ лю́діє ра́довахуся о всѣ́хъ сла́вныхъ быва́ющихъ от Него́. | І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його. |
|
18
|
18
|
| Глаго́лаше же: кому́ подо́бно є́сть Ца́рствіє Бо́жіє? И кому́ уподо́блю є́? | Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його? |
|
19
|
19
|
| Подо́бно є́сть зе́рну гору́шну, є́же пріє́мъ человѣ́къ вве́рже въ вертогра́дъ сво́й: и возрасте́, и бы́сть дре́во ве́ліє, и пти́цы небе́сныя всели́шася въ вѣ́твіє єго́. | Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його. |
|
20
|
20
|
| Па́ки рече́: кому́ уподо́блю Ца́рствіє Бо́жіє? | Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже? |
|
21
|
21
|
| Подо́бно є́сть ква́су, єго́же пріє́мши жена́, скры́ въ са́тѣхъ тріє́хъ муки́, до́ндеже вски́се все́. | Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все. |
|
22
|
22
|
| И прохожда́ше сквозѣ́ гра́ды и ве́си, учя́ и ше́ствіє творя́ во Ієрусали́мъ. | І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима. |
|
23
|
23
|
| Рече́ же нѣ́кій Єму́: Го́споди, а́ще ма́ло є́сть спаса́ющихся? О́нъ же рече́ къ ни́мъ: | Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм: |
|
24
|
24
|
| подвиза́йтеся вни́ти сквозѣ́ тѣ́сная врата́: я́ко мно́зи, глаго́лю ва́мъ, взы́щутъ вни́ти, и не возмо́гутъ. | намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. |
|
25
|
25
|
| Отне́лѣже воста́нетъ до́му влады́ка, и затвори́тъ две́ри, и на́чнете внѣ́ стоя́ти и ударя́ти въ две́ри, глаго́люще: Го́споди, Го́споди, отве́рзи на́мъ. И отвѣща́въ рече́тъ ва́мъ: не вѣ́мъ ва́съ, отку́ду єсте́. | Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви. |
|
26
|
26
|
| Тогда́ на́чнете глаго́лати: ядо́хомъ предъ Тобо́ю и пи́хомъ, и на распу́тіихъ на́шихъ учи́лъ єси́. | Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав. |
|
27
|
27
|
| И рече́тъ: глаго́лю ва́мъ, не вѣ́мъ ва́съ, отку́ду єсте́: отступи́те от Мене́, вси́ дѣ́лателіє непра́вды. | А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду. |
|
28
|
28
|
| Ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ, єгда́ у́зрите Авраа́ма и Ісаа́ка и Іа́кова и вся́ проро́ки во Ца́рствіи Бо́жіи, ва́съ же изгони́мыхъ во́нъ. | Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть. |
|
29
|
29
|
| И пріи́дутъ от восто́къ и за́падъ и сѣ́вера и ю́га, и возля́гутъ въ Ца́рствіи Бо́жіи. | І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому. |
|
30
|
30
|
| И се́ су́ть послѣ́дніи, и́же бу́дутъ пе́рви, и су́ть пе́рвіи, и́же бу́дутъ послѣ́дни. | І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми. |
|
31
|
31
|
| Въ то́й де́нь приступи́ша нѣ́цый от фарісе́й, глаго́люще Єму́: изы́ди и иди́ отсю́ду, я́ко И́родъ хо́щетъ Тя́ уби́ти. | У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. |
|
32
|
32
|
| И рече́ и́мъ: ше́дше рцы́те ли́су тому́: се́ изгоню́ бѣ́сы и исцѣле́нія творю́ дне́сь и у́трѣ, и въ тре́тій сконча́юся. | І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу. |
|
33
|
33
|
| Оба́че подоба́єтъ Ми́ дне́сь и у́трѣ и въ бли́жній ити́: я́ко невозмо́жно є́сть проро́ку поги́бнути кромѣ́ Ієрусали́ма. | А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. |
|
34
|
34
|
| Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, изби́вый проро́ки и ка́меніємъ побива́я по́сланныя къ тебѣ́, колькра́ты восхотѣ́хъ собра́ти ча́да твоя́, я́коже коко́шъ гнѣздо́ своє́ подъ крилѣ́, и не восхотѣ́сте? | Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! |
|
35
|
35
|
| Се́ оставля́ется ва́мъ до́мъ ва́шъ пу́стъ. Глаго́лю же ва́мъ, я́ко не и́мате Мене́ ви́дѣти, до́ндеже пріи́детъ, єгда́ рече́те: благослове́нъ Гряды́й во и́мя Госпо́дне. | Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє! |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
