|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Рече́ же ко ученико́мъ Свои́мъ: не возмо́жно є́сть не пріити́ собла́зномъ, го́ре же, єго́же ра́ди прихо́дятъ: | Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять. |
|
2
|
2
|
| у́нѣе єму́ бы́ло бы, а́ще жерно́въ осе́лскій облежа́лъ бы о вы́и єго́, и вве́рженъ въ мо́ре, не́же да соблазни́тъ от ма́лыхъ си́хъ єди́наго. | Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих. |
|
3
|
3
|
| Внемли́те себѣ́. А́ще согрѣши́тъ къ тебѣ́ бра́тъ тво́й, запрети́ єму́: и а́ще пока́єтся, оста́ви єму́: | Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому; |
|
4
|
4
|
| и а́ще седми́щи на де́нь согрѣши́тъ къ тебѣ́, и седми́щи на де́нь обрати́тся, глаго́ля: ка́юся: оста́ви єму́. | і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому. |
|
5
|
5
|
| И реко́ша апо́столи Го́сподеви: приложи́ на́мъ вѣ́ру. | І сказали апостоли Господу: додай нам віри. |
|
6
|
6
|
| Рече́ же Госпо́дь: а́ще бы́сте имѣ́ли вѣ́ру я́ко зерно́ гору́шно, глаго́лали бы́сте у́бо я́годичинѣ се́й: восто́ргнися и всади́ся въ мо́ре: и послу́шала бы ва́съ. | Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас. |
|
7
|
7
|
| Кото́рый же от ва́съ раба́ имѣ́я орю́ща или́ пасу́ща, и́же прише́дшу єму́ съ села́ рече́тъ: а́біє мину́въ возля́зи? | Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу? |
|
8
|
8
|
| Но не рече́тъ ли єму́: угото́вай, что́ вечеря́ю, и препоя́сався служи́ ми́, до́ндеже я́мъ и пію́: и пото́мъ я́си и піє́ши ты́? | Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам? |
|
9
|
9
|
| Єда́ и́мать хвалу́ рабу́ тому́, я́ко сотвори́ повелѣ́нная? Не мню́. | Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю. |
|
10
|
10
|
| Та́ко и вы́, єгда́ сотворите́ вся́ повелѣ́нная ва́мъ, глаго́лите, я́ко раби́ неключи́ми єсмы́: я́ко, є́же до́лжни бѣ́хомъ сотвори́ти, сотвори́хомъ. | Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити. |
|
11
|
11
|
| И бы́сть иду́щу Єму́ во Ієрусали́мъ, и то́й прохожда́ше между́ Сама́рією и Галіле́єю. | Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. |
|
12
|
12
|
| Входя́щу же Єму́ въ нѣ́кую ве́сь, срѣто́ша Єго́ де́сять прокаже́нныхъ муже́й, и́же ста́ша издале́ча: | І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. |
|
13
|
13
|
| и ті́и вознесо́ша гла́съ, глаго́люще: Іису́се Наста́вниче, поми́луй ны́. | І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. |
|
14
|
14
|
| И ви́дѣвъ рече́ и́мъ: ше́дше покажи́теся свяще́нникомъ. И бы́сть иду́щымъ и́мъ, очи́стишася. | Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. |
|
15
|
15
|
| Єди́нъ же от ни́хъ, ви́дѣвъ, я́ко исцѣлѣ́, возврати́ся, со гла́сомъ ве́ліимъ сла́вя Бо́га, | Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, |
|
16
|
16
|
| и паде́ ни́цъ при ногу́ Єго́, хвалу́ Єму́ воздая́: и то́й бѣ́ Самаряни́нъ. | і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. |
|
17
|
17
|
| Отвѣща́въ же Іису́съ рече́: не де́сять ли очи́стишася? Да де́вять гдѣ́? | Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? |
|
18
|
18
|
| Ка́ко не обрѣто́шася возвра́щшеся да́ти сла́ву Бо́гу, то́кмо иноплеме́нникъ се́й? | Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? |
|
19
|
19
|
| И рече́ єму́: воста́въ иди́: вѣ́ра твоя́ спасе́ тя. | І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе. |
|
20
|
20
|
| Вопроше́нъ же бы́въ от фарісе́й, когда́ пріи́детъ Ца́рствіє Бо́жіє, отвѣща́въ и́мъ рече́: не пріи́детъ Ца́рствіє Бо́жіє съ соблюде́ніємъ : | А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, |
|
21
|
21
|
| ниже́ реку́тъ: се́ здѣ́, или́: о́ндѣ. Се́ бо Ца́рствіє Бо́жіє вну́трь ва́съ є́сть. | і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є. |
|
22
|
22
|
| Рече́ же ко ученико́мъ [Свои́мъ]: пріи́дутъ дні́є, єгда́ вожделѣ́ете єди́наго дне́ Сы́на Человѣ́ческаго ви́дѣти, и не у́зрите. | Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите. |
|
23
|
23
|
| И реку́тъ ва́мъ: се́ здѣ́, или́: се́, о́ндѣ: не изы́дите, ни пожени́те. | І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся, |
|
24
|
24
|
| Я́ко бо мо́лнія блиста́ющися от поднебе́сныя на поднебе́снѣй свѣ́тится: та́ко бу́детъ Сы́нъ Человѣ́ческій въ де́нь Сво́й. | бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій. |
|
25
|
25
|
| Пре́жде же подоба́єтъ Єму́ мно́го пострада́ти и искуше́ну бы́ти от ро́да сего́. | Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим. |
|
26
|
26
|
| И я́коже бы́сть во дни́ Но́євы, та́ко бу́детъ и во дни́ Сы́на Человѣ́ческа: | І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: |
|
27
|
27
|
| ядя́ху, пія́ху, женя́хуся, посяга́ху, до него́же дне́ вни́де Но́є въ ковче́гъ: и пріи́де пото́пъ, и погуби́ вся́. | їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. |
|
28
|
28
|
| Та́кожде и я́коже бы́сть во дни́ Ло́товы: ядя́ху, пія́ху, купова́ху, продая́ху, сажда́ху, зда́ху: | Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували; |
|
29
|
29
|
| въ о́нъ же де́нь изы́де Ло́тъ от Cодо́млянъ, одожди́ ка́мыкъ горя́щь и о́гнь съ небесе́, и погуби́ вся́. | а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх; |
|
30
|
30
|
| По тому́же бу́детъ и въ де́нь, въ о́нъ же Сы́нъ Человѣ́ческій яви́тся. | так буде і в той день, коли Син Людський явиться. |
|
31
|
31
|
| Въ то́й де́нь, и́же бу́детъ на кро́вѣ, и сосу́ди єго́ въ дому́, да не сла́зитъ взя́ти и́хъ: и и́же на селѣ́, та́кожде да не возврати́тся вспя́ть: | У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад. |
|
32
|
32
|
| помина́йте жену́ Ло́тову. | Згадайте жінку Лотову. |
|
33
|
33
|
| И́же а́ще взы́щетъ ду́шу свою́ спасти́, погуби́тъ ю́: и и́же а́ще погуби́тъ ю́, живи́тъ ю́. | Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її. |
|
34
|
34
|
| Глаго́лю ва́мъ: въ ту́ но́щь бу́дета два́ на одрѣ́ єди́номъ: єди́нъ поє́млется, а другі́й оставля́ется. | Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
35
|
35
|
| Бу́детѣ двѣ́ вку́пѣ ме́лющѣ: єди́на поє́млется, а друга́я оставля́ется. | Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться. |
|
36
|
36
|
| Два́ бу́дета на селѣ́: єди́нъ поє́млется, а другі́й оставля́ется. | Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
37
|
37
|
| И отвѣща́вше глаго́лаша Єму́: гдѣ́, Го́споди? О́нъ же рече́ и́мъ: идѣ́же тѣ́ло, та́мо соберу́тся и орли́. | На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
