1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Дави́ду Ієремі́єм, 136.
1
На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на;
2
на ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша.
3
Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії; воспо́йте нам от пі́сней сіо́нських.
4
Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й?
5
А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́.
6
Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́.
7
Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія в день Ієрусали́мль глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́.
8
Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам;
9
блаже́н, і́же і́меть і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень.
Сла́ва: