1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 34
Псало́м Дави́ду, 34.
1
Суди́, Го́споди, оби́дящия м'я, побори́ борю́щия м'я.
2
Прийми́ ору́жіє і щит і воста́ни в по́мощ мою́;
3
ізсу́ни меч і заключи́ сопроти́в гоня́щих м'я; рци душі́ моє́й: спасе́ніє твоє́ єсьм Аз.
4
Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться ми́слящії мі зла́я.
5
Да бу́дуть я́ко прах пред лице́м ві́тра, і а́нгел Госпо́день оскорбля́я їх;
6
да бу́деть путь їх тьма і по́лзок, і а́нгел Госпо́день погоня́яй їх;
7
я́ко ту́не скри́ша мі па́губу сі́ті своєя́, всу́є поноси́ша душі́ моє́й.
8
Да при́йдеть єму́ сіть, ю́же не вість, і лови́тва, ю́же скри, да оби́меть ї, і в сіть да впаде́ть в ню.
9
Душа́ же моя́ возра́дується о Го́споді, возвесели́ться о спасе́нії Єго́.
10
Вся ко́сті моя́ реку́ть: Го́споди, Го́споди, кто подо́бен Тебі́? Ізбавля́яй ни́ща із руки́ крі́пльших єго́, і ни́ща, і убо́га от расхища́ющих єго́.
11
Воста́вше на м'я свиді́теле непра́веднії, я́же не ві́дях, вопроша́ху м'я.
12
Возда́ша мі лука́вая воз блага́я, і безча́діє душі́ моє́й.
13
Аз же, внегда́ они́ стужа́ху мі, облача́хся во вре́тище і смиря́х посто́м ду́шу мою́, і моли́тва моя́ в ні́дро моє́ возврати́ться.
14
Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угожда́х; я́ко пла́чя і сі́туя, та́ко смиря́хся.
15
І на м'я возвесели́шася і собра́шася; собра́шася на м'я ра́ни, і не позна́х; разділи́шася, і не умили́шася.
16
Іскуси́ша м'я, подражни́ша м'я подражне́нієм, поскрежета́ша на м'я зуби́ свої́ми.
17
Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от злоді́йства їх, от лев єдоноро́дную мою́.
18
Іспові́мся Тебі́ в це́ркві мно́зі, в лю́дех тя́жціх восхвалю́ Тя.
19
Да не возра́дуються о мні вражду́ющії мі непра́ведно, ненави́дящії м'я ту́не і помиза́ющії очи́ма;
20
я́ко мні у́бо ми́рная глаго́лаху, і на гнів ле́сти помишля́ху.
21
Разшири́ша на м'я уста́ своя́, рі́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́діша о́чі на́ші.
22
Ви́діл єси́, Го́споди, да не премолчи́ши; Го́споди, не отступи́ от мене́.
23
Воста́ни, Го́споди, і воньми́ суду́ моєму́, Бо́же мой і Го́споди мой, на прю мою́.
24
Суди́ мі, Го́споди, по пра́вді Твоє́й, Го́споди Бо́же мой, і да не возра́дуються о мні.
25
Да не реку́ть в сердця́х свої́х: бла́гоже, бла́гоже душі́ на́шей; ніже́ да реку́ть: пожро́хом єго́.
26
Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі ра́дующіїся злом мої́м; да облеку́ться в студ і срам велері́чующії на м'я.
27
Да возра́дуються і возвеселя́ться хотя́щії пра́вди моєя́; і да реку́ть ви́ну: да возвели́читься Госпо́дь, хотя́щії ми́ра рабу́ Єго́.
28
І язи́к мой поучи́ться пра́вді Твоє́й, весь день хвалі́ Твоє́й.
