1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 139.
1
Ізми́ м'я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м'я;
2
і́же поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні;
3
ізостри́ша язи́к свой, я́ко змії́н; яд а́спідов под устна́ми їх.
4
Сохрани́ м'я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м'я, і́же поми́слиша зап'я́ті стопи́ моя́.
5
Скри́ша го́рдії сіть мні і у́жи, преп'я́ша сіть нога́ма мої́ма;
6
при стезі́ собла́зни положи́ша мі.
7
Ріх Го́сподеві: Бог мой єси́ Ти, внуши́, Го́споди, глас моле́нія моєго́.
8
Го́споди, Го́споди! Си́ло спаcе́нія моєго́, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні.
9
Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моєго́ грі́шнику; поми́слиша на м'я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́ться.
10
Псало́м окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єть я.
11
Паду́ть на них у́глія о́гненная, низложи́ши я во страсте́х, і не постоя́ть.
12
Муж язи́чен не іспра́виться на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов'я́ть во істлі́ніє.
13
Позна́х, я́ко сотвори́ть Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим.
14
Оба́че пра́веднії іспові́дяться і́мені Твоєму́, і вселя́ться пра́вії с лице́м Твої́м.
Сла́ва: