1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 38
1
В коне́ць, Ідифу́му, піснь Дави́ду, 38.
2
Ріх: сохраню́ путі́ моя́, є́же не согріша́ти мі язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грі́шному пре́до мно́ю.
3
Онімі́х і смири́хся, і умолча́х от благ, і болі́знь моя́ обнови́ся.
4
Согрі́яся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́ться огнь; глаго́лах язи́ком мої́м:
5
скажи́ мі, Го́споди, кончи́ну мою́ і число́ дній мої́х, ко́є єсть, да разумі́ю, что лиша́юся аз.
6
Се, п'я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой — я́ко нічто́же пред Тобо́ю; оба́че вся́чеськая суєта́ всяк челові́к живи́й.
7
У́бо о́бразом хо́дить челові́к, оба́че всу́є м'яте́ться; сокро́вищствуєть, і не вість, кому́ собере́ть я.
8
І ни́ні кто терпі́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть.
9
От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м'я; поноше́ніє безу́мному дал м'я єси́.
10
Онімі́х і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.
11
Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́; от крі́пости бо руки́ Твоєя́ аз ізчезо́х.
12
Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ челові́ка, і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк челові́к.
13
Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́; я́ко пресе́льник аз єсьм у Тебе́ і пришле́ць, я́коже всі отці́ мої́.
14
Осла́би мі, да почи́ю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду.
