1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Ο ΑΠΤΟΜΕΝΟΣ πίσσης μολυνθήσεται, καὶ ὁ κοινωνῶν ὑπερηφάνῳ ὁμοιωθήσεται αὐτῷ. | Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха. |
|
2
|
2
|
| βάρος ὑπὲρ σὲ μὴ ἄρῃς, καὶ ἰσχυροτέρῳ σου καὶ πλουσιωτέρῳ μὴ κοινώνει. τί κοινωνήσει χύτρα πρὸς λέβητα; αὕτη προσκρούσει, καὶ αὕτη συντριβήσεται. | Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї. |
|
3
|
3
|
| πλούσιος ἠδίκησε, καὶ αὐτὸς προσενεβριμήσατο· πτωχὸς ἠδίκηται, καὶ αὐτὸς προσδεηθήσεται. | Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій? |
|
4
|
4
|
| ἐὰν χρησιμεύσῃς, ἐργᾶται ἐν σοί· καὶ ἐὰν ὑστερήσῃς, καταλείψει σε. | Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші. |
|
5
|
5
|
| ἐὰν ἔχῃς, συμβιώσεταί σοι καὶ ἀποκενώσει σε, καὶ αὐτὸς οὐ πονέσει. | Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого. |
|
6
|
6
|
| χρείαν ἔσχηκέ σου, καὶ ἀποπλανήσει σε καὶ προσγελάσεταί σοι καὶ δώσει σοι ἐλπίδα· λαλήσει σοι καλὰ καὶ ἐρεῖ· τίς ἡ χρεία σου; | Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її. |
|
7
|
7
|
| καὶ αἰσχυνεῖ σε ἐν τοῖς βρώμασιν αὐτοῦ, ἕως οὗ ἀποκενώσῃ σε δὶς ἢ τρίς, καὶ ἐπ᾿ ἐσχάτων καταμωκήσεταί σου· μετὰ ταῦτα ὄψεταί σε καὶ καταλείψει σε καὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ κινήσει ἐπὶ σοί. | Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє. |
|
8
|
8
|
| πρόσεχε μὴ ἀποπλανηθῇς καὶ μὴ ταπεινωθῇς ἐν ἀφροσύνῃ σου. | Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами. |
|
9
|
9
|
| Προσκαλεσαμένου σε δυνάστου, ὑποχωρῶν γίνου, καὶ τόσῳ μᾶλλον προσκαλέσεταί σε. | Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу. |
|
10
|
10
|
| μὴ ἔμπιπτε, ἵνα μὴ ἀπωσθῇς, καὶ μὴ μακρὰν ἀφίστω, ἵνα μὴ ἐπιλησθῇς. | Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість. |
|
11
|
11
|
| μὴ ἔπεχε ἰσηγορεῖσθαι μετ᾿ αὐτοῦ καὶ μὴ πίστευε τοῖς πλείοσι λόγοις αὐτοῦ· ἐκ πολλῆς γὰρ λαλιᾶς πειράσει σε καὶ ὡς προσγελῶν ἐξετάσει σε. | Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось. |
|
12
|
12
|
| ἀνελεήμων ὁ μὴ συντηρῶν λόγους καὶ οὐ μὴ φείσηται περὶ κακώσεως καὶ δεσμῶν. | Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі: |
|
13
|
13
|
| συντήρησον καὶ πρόσεχε σφοδρῶς, ὅτι μετὰ τῆς πτώσεώς σου περιπατεῖς. [ | перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому. |
|
14
|
14
|
| ἀκούων αὐτὰ ἐν ὕπνῳ σου γρηγόρησον· πάσῃ ζωῇ σου ἀγάπα τὸν Κύριον, καὶ ἐπικαλοῦ αὐτὸν εἰς σωτηρίαν σου]. | Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе. |
|
15
|
15
|
| Πᾶν ζῷον ἀγαπᾷ τὸ ὅμοιον αὐτῷ καὶ πᾶς ἄνθρωπος τὸν πλησίον αὐτοῦ· | Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом? |
|
16
|
16
|
| πᾶσα σὰρξ κατὰ γένος συνάγεται, καὶ τῷ ὁμοίῳ αὐτοῦ προσκολληθήσεται ἀνήρ. | Давай і приймай, і утішай душу твою, |
|
17
|
17
|
| τί κοινωνήσει λύκος ἀμνῷ; οὕτως ἁμαρτωλὸς πρὸς εὐσεβῆ. | бо у пеклі не можна знайти утіх. |
|
18
|
18
|
| τίς εἰρήνη ὑαίνῃ πρὸς κύνα; καὶ τίς εἰρήνη πλουσίῳ πρὸς πένητα; | Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш». |
|
19
|
19
|
| κυνήγια λεόντων ὄναγροι ἐν ἐρήμῳ, οὕτως νομαὶ πλουσίων πτωχοί. | Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується. |
|
20
|
20
|
| βδέλυγμα ὑπερηφάνῳ ταπεινότης, οὕτως βδέλυγμα πλουσίῳ πτωχός. | Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею. |
|
21
|
21
|
| πλούσιος σαλευόμενος στηρίζεται ὑπὸ φίλων, ταπεινὸς δὲ πεσὼν προσαπωθεῖται ὑπὸ φίλων. | Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому. |
|
22
|
22
|
| πλουσίου σφαλέντος πολλοὶ ἀντιλήπτορες, ἐλάλησεν ἀπόρρητα καὶ ἐδικαίωσαν αὐτόν. ταπεινὸς ἔσφαλε καὶ προσεπετίμησαν αὐτῷ, ἐφθέγξατο σύνεσιν καὶ οὐκ ἐδόθη αὐτῷ τόπος. | Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її. |
|
23
|
23
|
| πλούσιος ἐλάλησε καὶ πάντες ἐσίγησαν, καὶ τὸν λόγον αὐτοῦ ἀνύψωσαν ἕως τῶν νεφελῶν. πτωχὸς ἐλάλησε καὶ εἶπαν· τίς οὗτος; κἂν προσκόψῃ, προσανατρέψουσιν αὐτόν. | Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її. |
|
24
|
24
|
| ἀγαθὸς ὁ πλοῦτος, ᾧ μή ἐστιν ἁμαρτία, καὶ πονηρὰ ἡ πτωχεία ἐν στόματι ἀσεβοῦς. | Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її. |
|
25
|
25
|
| Καρδία ἀνθρώπου ἀλλοιοῖ τὸ πρόσωπον αὐτοῦ, ἐάν τε εἰς ἀγαθὰ ἐάν τε εἰς κακά. | Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ. |
|
26
|
26
|
| ἴχνος καρδίας ἐν ἀγαθοῖς πρόσωπον ἱλαρόν, καὶ εὕρεσις παραβολῶν διαλογισμοὶ μετὰ κόπου. | Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її. |
