2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
...
|
Κεφάλαιο 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
ΚΥΡΙΟΣ ἔκτισεν ἐκ γῆς ἄνθρωπον καὶ πάλιν ἀπέστρεψεν αὐτὸν εἰς αὐτήν.
|
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.
|
|
2
|
2
|
|
ἡμέρας ἀριθμοῦ καὶ καιρὸν ἔδωκεν αὐτοῖς καὶ ἔδωκεν αὐτοῖς ἐξουσίαν τῶν ἐπ᾿ αὐτῆς.
|
Нікому не надав Він пояснювати Його.
|
|
3
|
3
|
|
καθ᾿ ἑαυτοὺς ἐνέδυσεν αὐτοὺς ἰσχὺν καὶ κατ᾿ εἰκόνα αὐτοῦ ἐποίησεν αὐτοὺς
|
І хто може дослідити великі Його?
|
|
4
|
4
|
|
καὶ ἔθηκε τὸν φόβον αὐτοῦ ἐπὶ πάσης σαρκὸς καὶ κατακυριεύειν θηρίων καὶ πετεινῶν. [
|
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?
|
|
5
|
5
|
|
ἔλαβον χρῆσιν τῶν πέντε τοῦ Κυρίου ἐνεργημάτων, ἕκτον δὲ νοῦν αὐτοῖς ἐδωρήσατο μερίζων καὶ τὸν ἕβδομον λόγον ἑρμηνέα τῶν ἐνεργημάτων αὐτοῦ].
|
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.
|
|
6
|
6
|
|
διαβούλιον καὶ γλῶσσαν καὶ ὀφθαλμούς, ὦτα καὶ καρδίαν ἔδωκε διανοεῖσθαι αὐτοῖς.
|
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.
|
|
7
|
7
|
|
ἐπιστήμην συνέσεως ἐνέπλησεν αὐτοὺς καὶ ἀγαθὰ καὶ κακὰ ὑπέδειξεν αὐτοῖς.
|
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?
|
|
8
|
8
|
|
ἔθηκε τὸν ὀφθαλμὸν αὐτοῦ ἐπὶ τὰς καρδίας αὐτῶν δεῖξαι αὐτοῖς τὸ μεγαλεῖον τῶν ἔργων αὐτοῦ,
|
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.
|
|
9
|
9
|
|
καὶ ὄνομα ἁγιασμοῦ αἰνέσουσιν,
|
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.
|
|
10
|
10
|
|
ἵνα διηγῶνται τὰ μεγαλεῖα τῶν ἔργων αὐτοῦ.
|
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,
|
|
11
|
11
|
|
προσέθηκεν αὐτοῖς ἐπιστήμην καὶ νόμον ζωῆς ἐκληροδότησεν αὐτοῖς.
|
і тому примножує милості Свої.
|
|
12
|
12
|
|
διαθήκην αἰῶνος ἔστησε μετ᾿ αὐτῶν καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ ὑπέδειξεν αὐτοῖς.
|
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.
|
|
13
|
13
|
|
μεγαλεῖον δόξης εἶδον οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτῶν, καὶ δόξαν φωνῆς αὐτῶν ἤκουσε τὸ οὖς αὐτῶν.
|
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.
|
|
14
|
14
|
|
καὶ εἶπεν αὐτοῖς· προσέχετε ἀπὸ παντὸς ἀδίκου· καὶ ἐνετείλατο αὐτοῖς ἑκάστῳ περὶ τοῦ πλησίον.
|
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.
|
|
15
|
15
|
|
αἱ ὁδοὶ αὐτῶν ἐναντίον αὐτοῦ διαπαντός, οὐ κρυβήσονται ἀπὸ τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ.
|
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.
|
|
17
|
16
|
|
ἑκάστῳ ἔθνει κατέστησεν ἡγούμενον, καὶ μερὶς Κυρίου ᾿Ισραήλ ἐστιν.
|
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.
|
|
19
|
17
|
|
ἅπαντα τὰ ἔργα αὐτῶν ὡς ὁ ἥλιος ἐναντίον αὐτοῦ, καὶ οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἐνδελεχεῖς ἐπὶ τὰς ὁδοὺς αὐτῶν.
|
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.
|
|
20
|
18
|
|
οὐκ ἐκρύβησαν αἱ ἀδικίαι αὐτῶν ἀπ᾿ αὐτοῦ, καὶ πᾶσαι αἱ ἁμαρτίαι αὐτῶν ἔναντι Κυρίου.
|
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.
|
|
22
|
19
|
|
ἐλεημοσύνη ἀνδρὸς ὡς σφραγὶς μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ χάριν ἀνθρώπου ὡς κόρην συντηρήσει.
|
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.
|
|
23
|
20
|
|
μετὰ ταῦτα ἐξαναστήσεται καὶ ἀνταποδώσει αὐτοῖς καὶ τὸ ἀνταπόδομα αὐτῶν εἰς κεφαλὴν αὐτῶν ἀποδώσει·
|
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.
|
|
24
|
21
|
|
πλὴν μετανοοῦσιν ἔδωκεν ἐπάνοδον καὶ παρεκάλεσεν ἐκλείποντας ὑπομονήν.
|
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.
|
|
25
|
22
|
|
᾿Επίστρεφε ἐπὶ Κύριον καὶ ἀπόλειπε ἁμαρτίας, δεήθητι κατὰ πρόσωπον καὶ σμίκρυνον πρόσκομμα.
|
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.
|
|
26
|
23
|
|
ἐπάναγε ἐπὶ ῞Υψιστον καὶ ἀπόστρεφε ἀπὸ ἀδικίας, καὶ σφόδρα μίσησον βδέλυγμα.
|
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.
|
|
27
|
24
|
|
῾Υψίστῳ τίς αἰνέσει ἐν ᾅδου ἀντὶ ζώντων καὶ ζώντων καὶ διδόντων ἀνθομολόγησιν;
|
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.
|
|
28
|
25
|
|
ἀπὸ νεκροῦ ὡς μηδὲ ὄντος ἀπόλλυται ἐξομολόγησις· ζῶν καὶ ὑγιὴς αἰνέσει τὸν Κύριον.
|
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.
|
|
29
|
26
|
|
ὡς μεγάλη ἡ ἐλεημοσύνη τοῦ Κυρίου καὶ ἐξιλασμὸς τοῖς ἐπιστρέφουσιν ἐπ᾿ αὐτόν.
|
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.
|
|
30
|
27
|
|
οὐ γὰρ δύναται πάντα εἶναι ἐν ἀνθρώποις, ὅτι οὐκ ἀθάνατος υἱὸς ἀνθρώπου.
|
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.
|
|
31
|
28
|
|
τί φωτεινότερον ἡλίου; καὶ τοῦτο ἐκλείπει· καὶ πονηρὸς ἐνθυμηθήσεται σάρκα καὶ αἷμα.
|
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.
|
|
32
|
29
|
|
δύναμιν ὕψους οὐρανοῦ αὐτὸς ἐπισκέπτεται, καὶ οἱ ἄνθρωποι πάντες γῆ καὶ σποδός.
|
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.
|
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
...
