|
Κεφάλαιο 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| ΚΡΙΤΗΣ σοφὸς παιδεύσει τὸν λαὸν αὐτοῦ, καὶ ἡγεμονία συνετοῦ τεταγμένη ἔσται. | Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. |
|
2
|
2
|
| κατὰ τὸν κριτὴν τοῦ λαοῦ αὐτοῦ οὕτως καὶ οἱ λειτουργοὶ αὐτοῦ, καὶ κατὰ τὸν ἡγούμενον τῆς πόλεως πάντες οἱ κατοικοῦντες αὐτήν. | Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. |
|
3
|
3
|
| βασιλεὺς ἀπαίδευτος ἀπολεῖ τὸν λαὸν αὐτοῦ, καὶ πόλις οἰκισθήσεται ἐν συνέσει δυναστῶν. | Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. |
|
4
|
4
|
| ἐν χειρὶ Κυρίου ἐξουσία τῆς γῆς, καὶ τὸν χρήσιμον ἐγερεῖ εἰς καιρὸν ἐπ᾿ αὐτῆς. | Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. |
|
5
|
5
|
| ἐν χειρὶ Κυρίου εὐοδία ἀνδρός, καὶ προσώπῳ γραμματέως ἐπιθήσει δόξαν αὐτοῦ. | Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. |
|
6
|
6
|
| ᾿Επὶ παντὶ ἀδικήματι μὴ μηνιάσῃς τῷ πλησίον καὶ μὴ πρᾶσσε μηδὲν ἐν ἔργοις ὕβρεως. | Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. |
|
7
|
7
|
| μισητὴ ἔναντι Κυρίου καὶ ἀνθρώπων ὑπερηφανία, καὶ ἐξ ἀμφοτέρων πλημμελήσει ἄδικα. | Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. |
|
8
|
8
|
| βασιλεία ἀπὸ ἔθνους εἰς ἔθνος μετάγεται διὰ ἀδικίας καὶ ὕβρεις καὶ χρήματα. | Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. |
|
9
|
9
|
| τί ὑπερηφανεύεται γῆ καὶ σποδός; ὅτι ἐν ζωῇ ἔρριψα τὰ ἐνδόσθια αὐτοῦ. | Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. |
|
10
|
10
|
| μακρὸν ἀρρώστημα σκώπτει ἰατρός· καὶ βασιλεὺς σήμερον, καὶ αὔριον τελευτήσει. | Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. |
|
11
|
11
|
| ἐν γὰρ τῷ ἀποθανεῖν ἄνθρωπον κληρονομήσει ἑρπετὰ καὶ θηρία καὶ σκώληκας. | Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. |
|
12
|
12
|
| ἀρχὴ ὑπερηφανίας ἀνθρώπου ἀφισταμένου ἀπὸ Κυρίου, καὶ ἀπὸ τοῦ ποιήσαντος αὐτὸν ἀπέστη ἡ καρδία αὐτοῦ. | Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; |
|
13
|
13
|
| ὅτι ἀρχὴ ὑπερηφανίας ἁμαρτία, καὶ ὁ κρατῶν αὐτῆς ἐξομβρήσει βδέλυγμα· διὰ τοῦτο παρεδόξασε Κύριος τὰς ἐπαγωγὰς καὶ κατέστρεψεν εἰς τέλος αὐτούς. | але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. |
|
14
|
14
|
| θρόνους ἀρχόντων καθεῖλεν ὁ Κύριος καὶ ἐκάθισε πρᾳεῖς ἀντ᾿ αὐτῶν. | Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. |
|
15
|
15
|
| ρίζας ἐθνῶν ἐξέτιλεν ὁ Κύριος καὶ ἐφύτευσε ταπεινοὺς ἀντ᾿ αὐτῶν. | Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. |
|
16
|
16
|
| χώρας ἐθνῶν κατέστρεψεν ὁ Κύριος καὶ ἀπώλεσεν αὐτὰς ἕως θεμελίων γῆς. | Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, |
|
17
|
17
|
| ἐξήρανεν ἐξ αὐτῶν καὶ ἀπώλεσεν αὐτοὺς καὶ κατέπαυσεν ἀπὸ γῆς τὸ μνημόσυνον αὐτῶν. | коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». |
|
18
|
18
|
| οὐκ ἔκτισται ἀνθρώποις ὑπερηφανία, οὐδὲ ὀργὴ θυμοῦ γεννήμασι γυναικῶν. | І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. |
|
19
|
19
|
| Σπέρμα ἔντιμον ποῖον; σπέρμα ἀνθρώπου. σπέρμα ἔντιμον ποῖον; οἱ φοβούμενοι τὸν Κύριον. σπέρμα ἄτιμον ποῖον; σπέρμα ἀνθρώπου. σπέρμα ἄτιμον ποῖον; οἱ παραβαίνοντες ἐντολάς. | Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. |
|
20
|
20
|
| ἐν μέσῳ ἀδελφῶν ὁ ἡγούμενος αὐτῶν ἔντιμος, καὶ οἱ φοβούμενοι Κύριον ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ. | Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: |
|
22
|
22
|
| πλούσιος καὶ ἔνδοξος καὶ πτωχός, τὸ καύχημα αὐτῶν φόβος Κυρίου. | Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. |
|
23
|
23
|
| οὐ δίκαιον ἀτιμάσαι πτωχὸν συνετόν, καὶ οὐ καθήκει δοξάσαι ἄνδρα ἁμαρτωλόν. | Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» |
|
24
|
24
|
| μεγιστὰν καὶ κριτὴς καὶ δυνάστης δοξασθήσεται, καὶ οὐκ ἔστιν αὐτῶν τις μείζων τοῦ φοβουμένου τὸν Κύριον. | Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» |
|
25
|
25
|
| οἰκέτῃ σοφῷ ἐλεύθεροι λειτουργήσουσι, καὶ ἀνὴρ ἐπιστήμων οὐ γογγύσει. | У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. |
|
26
|
26
|
| Μὴ σοφίζου ποιῆσαι τὸ ἔργον σου καὶ μὴ δοξάζου ἐν καιρῷ στενοχωρίας σου. | Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. |
|
27
|
27
|
| κρείσσων ἐργαζόμενος καὶ περισσεύων ἐν πᾶσιν ἢ περιπατῶν δοξαζόμενος καὶ ἀπορῶν ἄρτων. | Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. |
|
28
|
28
|
| τέκνον, ἐν πραΰτητι δόξασον τὴν ψυχήν σου καὶ δὸς αὐτῇ τιμὴν κατὰ τὴν ἀξίαν αὐτῆς. | Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. |
|
29
|
29
|
| τὸν ἁμαρτάνοντα εἰς τὴν ψυχὴν αὐτοῦ τίς δικαιώσει; καὶ τίς δοξάσει τὸν ἀτιμάζοντα τὴν ζωὴν αὐτοῦ; | Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. |
|
30
|
30
|
| πτωχὸς δοξάζεται δι᾿ ἐπιστήμην αὐτοῦ, καὶ πλούσιος δοξάζεται διὰ τὸν πλοῦτον αὐτοῦ. | Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; |
|
31
|
31
|
| ὁ δεδοξασμένος ἐν πτωχείᾳ, καὶ ἐν πλούτῳ ποσαχῶς; καὶ ὁ ἄδοξος ἐν πλούτῳ, καὶ ἐν πτωχείᾳ ποσαχῶς; | перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.