|
Κεφάλαιο 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| ΕΣΤΙΝ ἔλεγχος ὃς οὐκ ἔστιν ὡραῖος, καὶ ἔστι σιωπῶν καὶ αὐτὸς φρόνιμος. | Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. |
|
2
|
2
|
| ὡς καλὸν ἐλέγξαι ἢ θυμοῦσθαι, καὶ ὁ ἀνθομολογούμενος ἀπὸ ἐλαττώσεως κωλυθήσεται. | Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. |
|
4
|
4
|
| ἐπιθυμία εὐνούχου ἀποπαρθενῶσαι νεάνιδα, οὕτως ὁ ποιῶν ἐν βίᾳ κρίματα. | Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. |
|
5
|
5
|
| ἔστι σιωπῶν εὑρισκόμενος σοφός, καὶ ἔστι μισητὸς ἀπὸ πολλῆς λαλιᾶς. | Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. |
|
6
|
6
|
| ἔστι σιωπῶν, οὐ γὰρ ἔχει ἀπόκρισιν, καὶ ἔστι σιωπῶν εἰδὼς καιρόν. | Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. |
|
7
|
7
|
| ἄνθρωπος σοφὸς σιγήσει ἕως καιροῦ, ὁ δὲ λαπιστὴς καὶ ἄφρων ὑπερβήσεται καιρόν. | Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. |
|
8
|
8
|
| ὁ πλεονάζων λόγῳ βδελυχθήσεται, καὶ ὁ ἐνεξουσιαζόμενος μισηθήσεται. | Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. |
|
9
|
9
|
| ἔστιν εὐοδία ἐν κακοῖς ἀνδρί, καὶ ἔστιν εὕρημα εἰς ἐλάττωσιν. | Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. |
|
10
|
10
|
| ἔστι δόσις, ἣ οὐ λυσιτελήσει σοι, καὶ ἔστι δόσις, ἧς τὸ ἀνταπόδομα διπλοῦν. | Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. |
|
11
|
11
|
| ἔστιν ἐλάττωσις ἕνεκεν δόξης, καὶ ἔστιν ὃς ἀπὸ ταπεινώσεως ᾖρε κεφαλήν. | Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. |
|
12
|
12
|
| ἔστιν ἀγοράζων πολλὰ ὀλίγου καὶ ἀποτιννύων αὐτὰ ἑπταπλάσιον. | Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, |
|
13
|
13
|
| ὁ σοφὸς ἐν λόγῳ ἑαυτὸν προσφιλῆ ποιήσει, χάριτες δὲ μωρῶν ἐκχυθήσονται. | і здійснення страху Господнього — мудрість. |
|
14
|
14
|
| δόσις ἄφρονος οὐ λυσιτελήσει σοι, οἱ γὰρ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἀνθ᾿ ἑνὸς πολλοί· | Не навчиться той, хто нездатен; |
|
15
|
15
|
| ὀλίγα δώσει καὶ πολλὰ ὀνειδίσει καὶ ἀνοίξει τὸ στόμα αὐτοῦ ὡς κῆρυξ· σήμερον δανιεῖ καὶ αὔριον ἀπαιτήσει, μισητὸς ἄνθρωπος ὁ τοιοῦτος. | але є здатність, що множить гіркоту. |
|
16
|
16
|
| μωρὸς ἐρεῖ· οὐχ ὑπάρχει μοι φίλος, καὶ οὐκ ἔστι χάρις τοῖς ἀγαθοῖς μου· οἱ ἔσθοντες τὸν ἄρτον μου, φαῦλοι γλώσσῃ· | Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. |
|
17
|
17
|
| ποσάκις καὶ ὅσοι καταγελάσονται αὐτοῦ;— | Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. |
|
18
|
18
|
| ᾿Ολίσθημα ἀπὸ ἐδάφους μᾶλλον ἢ ἀπὸ γλώσσης, οὕτως πτῶσις κακῶν κατὰ σπουδὴν ἥξει. | Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. |
|
19
|
19
|
| ἄνθρωπος ἄχαρις, μῦθος ἄκαιρος· ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται. | Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. |
|
20
|
20
|
| ἀπὸ στόματος μωροῦ ἀποδοκιμασθήσεται παραβολή, οὐ γὰρ μὴ εἴπῃ αὐτὴν ἐν καιρῷ αὐτῆς. | Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. |
|
21
|
21
|
| ῎Εστι κωλυόμενος ἁμαρτάνειν ἀπὸ ἐνδείας, καὶ ἐν τῇ ἀναπαύσει αὐτοῦ οὐ κατανυγήσεται. | Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. |
|
22
|
22
|
| ἔστιν ἀπολλύων τὴν ψυχὴν αὐτοῦ δι᾿ αἰσχύνην, καὶ ἀπὸ ἄφρονος προσώπου ἀπολεῖ αὐτήν. | Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. |
|
23
|
23
|
| ἔστι χάριν αἰσχύνης ἐπαγγελόμενος φίλῳ, καὶ ἐκτήσατο αὐτὸν ἐχθρὸν δωρεάν.— | Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. |
|
24
|
24
|
| Μῶμος πονηρὸς ἐν ἀνθρώπῳ ψεῦδος, ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται. | Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. |
|
25
|
25
|
| αἱρετὸν κλέπτης ἢ ὁ ἐνδελεχίζων ψεύδει, ἀμφότεροι δὲ ἀπώλειαν κληρονομήσουσιν. | Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; |
|
26
|
26
|
| ἦθος ἀνθρώπου ψευδοῦς ἀτιμία, καὶ ἡ αἰσχύνη αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ ἐνδελεχῶς. ΛΟΓΟΙ ΠΑΡΑΒΟΛΩΝ.— | нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; |
|
27
|
27
|
| ῾Ο σοφὸς ἐν λόγοις προάξει ἑαυτόν, καὶ ἄνθρωπος φρόνιμος ἀρέσει μεγιστᾶσιν. | невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. |
|
28
|
28
|
| ὁ ἐργαζόμενος γῆν ἀνυψώσει θημωνίαν αὐτοῦ, καὶ ὁ ἀρέσκων μεγιστᾶσιν ἐξιλάσεται ἀδικίαν. | Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. |
|
29
|
29
|
| ξένια καὶ δῶρα ἀποτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς σοφῶν καὶ ὡς φιμὸς ἐν στόματι ἀποτρέπει ἐλεγμούς. | У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. |
|
30
|
30
|
| σοφία κεκρυμμένη καὶ θησαυρὸς ἀφανής, τίς ὠφέλεια ἐν ἀμφοτέροις; | Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. |
|
31
|
31
|
| κρείσσων ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν μωρίαν αὐτοῦ ἢ ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν σοφίαν αὐτοῦ. | Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.