1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| ΕΡΓΑΤΗΣ μέθυσος οὐ πλουτισθήσεται· ὁ ἐξουθενῶν τὰ ὀλίγα κατὰ μικρὸν πεσεῖται. | Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. |
|
2
|
2
|
| οἶνος καὶ γυναῖκες ἀποστήσουσι συνετούς, καὶ ὁ κολλώμενος πόρναις τολμηρότερος ἔσται· | Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! |
|
3
|
3
|
| σῆτες καὶ σκώληκες κληρονομήσουσιν αὐτόν, καὶ ψυχὴ τολμηρὰ ἐξαρθήσεται. | Бо він уникне вільного гріха. |
|
4
|
4
|
| ῾Ο ταχὺ ἐμπιστεύων κοῦφος καρδίᾳ, καὶ ὁ ἁμαρτάνων εἰς ψυχὴν αὐτοῦ πλημμελήσει. | Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою. |
|
5
|
5
|
| ὁ εὐφραινόμενος καρδίᾳ καταγνωσθήσεται, | Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. |
|
6
|
6
|
| καὶ ὁ μισῶν λαλιὰν ἐλαττονοῦται κακίᾳ. | Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. |
|
7
|
7
|
| μηδέποτε δευτερώσῃς λόγον, καὶ οὐθέν σοι οὐ μὴ ἐλαττονωθῇ. | Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. |
|
8
|
8
|
| ἐν φίλῳ καὶ ἐν ἐχθρῷ μὴ διηγοῦ, καὶ εἰ μή ἔστι σοι ἁμαρτία, μὴ ἀποκάλυπτε· | Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. |
|
9
|
9
|
| ἀκήκοε γάρ σου καὶ ἐφυλάξατό σε, καὶ ἐν καιρῷ μισήσει σε. | Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату. |
|
10
|
10
|
| ἀκήκοας λόγον, συναποθανέτω σοι· θάρσει, οὐ μή σε ρήξει. | Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. |
|
11
|
11
|
| ἀπὸ προσώπου λόγου ὠδινήσει μωρὸς ὡς ἀπὸ προσώπου βρέφους ἡ τίκτουσα. | Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. |
|
12
|
12
|
| βέλος πεπηγὸς ἐν μηρῷ σαρκός, οὕτως λόγος ἐν κοιλίᾳ μωροῦ. | Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. |
|
13
|
13
|
| ῎Ελεγξον φίλον, μήποτε οὐκ ἐποίησε, καὶ εἴ τι ἐποίησε, μήποτε προσθῇ. | Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. |
|
14
|
14
|
| ἔλεγξον τὸν πλησίον, μήποτε οὐκ εἶπε, καὶ εἰ εἴρηκεν, ἵνα μὴ δευτερώσῃ. | Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. |
|
15
|
15
|
| ἔλεγξον φίλον, πολλάκις γὰρ γίνεται διαβολή, καὶ μὴ παντὶ λόγῳ πίστευε. | Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. |
|
16
|
16
|
| ἔστιν ὀλισθαίνων καὶ οὐκ ἀπὸ ψυχῆς, καὶ τίς οὐχ ἡμάρτησεν ἐν τῇ γλώσσῃ αὐτοῦ; | Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик». |
|
17
|
17
|
| ἔλεγξον τὸν πλησίον σου πρὶν ἢ ἀπειλῆσαι, καὶ δὸς τόπον νόμῳ ῾Υψίστου. [γινόμενος ἄμηνις. | Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! |
|
18
|
18
|
| φόβος Κυρίου ἀρχὴ προσλήψεως, σοφία δὲ παρ’ αὐτοῦ ἀγάπησιν περιποιεῖ. | Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. |
|
19
|
19
|
| γνῶσις ἐντολῶν Κυρίου παιδεία ζωῆς, οἱ δὲ ποιοῦντες τὰ ἀρεστὰ αὐτῷ ἀθανασίας δένδρον καρποῦνται]. | Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. |
|
20
|
20
|
| Πᾶσα σοφία φόβος Κυρίου, καὶ ἐν πάσῃ σοφίᾳ ποίησις νόμου· [καὶ γνῶσις τῆς παντοδυναμίας αὐτοῦ. | Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. |
|
21
|
21
|
| οἰκέτης λέγων τῷ δεσπότῃ· ὡς ἀρέσκει οὐ ποιήσω, ἐὰν μετὰ ταῦτα ποιήσῃ, παροργίζει τὸν τρέφοντα αὐτόν]. | Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. |
|
22
|
22
|
| καὶ οὐκ ἔστι σοφία πονηρίας ἐπιστήμη, καὶ οὐκ ἔστιν ὅπου βουλὴ ἁμαρτωλῶν φρόνησις. | Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. |
|
23
|
23
|
| ἔστι πονηρία καὶ αὕτη βδέλυγμα, καὶ ἔστιν ἄφρων ἐλαττούμενος σοφίᾳ. | Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. |
|
24
|
24
|
| κρείττων ἡττώμενος ἐν συνέσει ἔμφοβος ἢ περισσεύων ἐν φρονήσει καὶ παραβαίνων νόμον. | Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди. |
|
25
|
25
|
| ἔστι πανουργία ἀκριβὴς καὶ αὕτη ἄδικος, καὶ ἔστι διαστρέφων χάριν τοῦ ἐκφᾶναι κρίμα. | Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. |
|
26
|
26
|
| ἔστι πονηρευόμενος συγκεκυφὼς μελανίᾳ, καὶ τὰ ἐντὸς αὐτοῦ πλήρης δόλου· | Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею. |
|
27
|
27
|
| συγκύφων πρόσωπον καὶ ἑτεροκωφῶν, ὅπου οὐκ ἐπεγνώσθη, προφθάσει σε· | Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. |
|
28
|
28
|
| καὶ ἐὰν ὑπὸ ἐλαττώματος ἰσχύος κωλυθῇ ἁμαρτεῖν, ἐὰν εὕρῃ καιρόν, κακοποιήσει. | Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. |
|
29
|
29
|
| ἀπὸ ὁράσεως ἐπιγνωσθήσεται ἀνήρ, καὶ ἀπὸ ἀπαντήσεως προσώπου ἐπιγνωσθήσεται νοήμων. | Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. |
|
30
|
30
|
| στολισμὸς ἀνδρὸς καὶ γέλως ὀδόντων καὶ βήματα ἀνθρώπου ἀναγγέλλει τὰ περὶ αὐτοῦ. | Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох? |
