2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
...
|
Κεφάλαιο 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
ΕΡΓΑΤΗΣ μέθυσος οὐ πλουτισθήσεται· ὁ ἐξουθενῶν τὰ ὀλίγα κατὰ μικρὸν πεσεῖται.
|
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
|
|
2
|
2
|
|
οἶνος καὶ γυναῖκες ἀποστήσουσι συνετούς, καὶ ὁ κολλώμενος πόρναις τολμηρότερος ἔσται·
|
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
|
|
3
|
3
|
|
σῆτες καὶ σκώληκες κληρονομήσουσιν αὐτόν, καὶ ψυχὴ τολμηρὰ ἐξαρθήσεται.
|
Бо він уникне вільного гріха.
|
|
4
|
4
|
|
῾Ο ταχὺ ἐμπιστεύων κοῦφος καρδίᾳ, καὶ ὁ ἁμαρτάνων εἰς ψυχὴν αὐτοῦ πλημμελήσει.
|
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.
|
|
5
|
5
|
|
ὁ εὐφραινόμενος καρδίᾳ καταγνωσθήσεται,
|
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
|
|
6
|
6
|
|
καὶ ὁ μισῶν λαλιὰν ἐλαττονοῦται κακίᾳ.
|
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
|
|
7
|
7
|
|
μηδέποτε δευτερώσῃς λόγον, καὶ οὐθέν σοι οὐ μὴ ἐλαττονωθῇ.
|
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
|
|
8
|
8
|
|
ἐν φίλῳ καὶ ἐν ἐχθρῷ μὴ διηγοῦ, καὶ εἰ μή ἔστι σοι ἁμαρτία, μὴ ἀποκάλυπτε·
|
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
|
|
9
|
9
|
|
ἀκήκοε γάρ σου καὶ ἐφυλάξατό σε, καὶ ἐν καιρῷ μισήσει σε.
|
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.
|
|
10
|
10
|
|
ἀκήκοας λόγον, συναποθανέτω σοι· θάρσει, οὐ μή σε ρήξει.
|
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
|
|
11
|
11
|
|
ἀπὸ προσώπου λόγου ὠδινήσει μωρὸς ὡς ἀπὸ προσώπου βρέφους ἡ τίκτουσα.
|
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
|
|
12
|
12
|
|
βέλος πεπηγὸς ἐν μηρῷ σαρκός, οὕτως λόγος ἐν κοιλίᾳ μωροῦ.
|
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
|
|
13
|
13
|
|
῎Ελεγξον φίλον, μήποτε οὐκ ἐποίησε, καὶ εἴ τι ἐποίησε, μήποτε προσθῇ.
|
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
|
|
14
|
14
|
|
ἔλεγξον τὸν πλησίον, μήποτε οὐκ εἶπε, καὶ εἰ εἴρηκεν, ἵνα μὴ δευτερώσῃ.
|
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
|
|
15
|
15
|
|
ἔλεγξον φίλον, πολλάκις γὰρ γίνεται διαβολή, καὶ μὴ παντὶ λόγῳ πίστευε.
|
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
|
|
16
|
16
|
|
ἔστιν ὀλισθαίνων καὶ οὐκ ἀπὸ ψυχῆς, καὶ τίς οὐχ ἡμάρτησεν ἐν τῇ γλώσσῃ αὐτοῦ;
|
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
|
|
17
|
17
|
|
ἔλεγξον τὸν πλησίον σου πρὶν ἢ ἀπειλῆσαι, καὶ δὸς τόπον νόμῳ ῾Υψίστου. [γινόμενος ἄμηνις.
|
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
|
|
18
|
18
|
|
φόβος Κυρίου ἀρχὴ προσλήψεως, σοφία δὲ παρ’ αὐτοῦ ἀγάπησιν περιποιεῖ.
|
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
|
|
19
|
19
|
|
γνῶσις ἐντολῶν Κυρίου παιδεία ζωῆς, οἱ δὲ ποιοῦντες τὰ ἀρεστὰ αὐτῷ ἀθανασίας δένδρον καρποῦνται].
|
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
|
|
20
|
20
|
|
Πᾶσα σοφία φόβος Κυρίου, καὶ ἐν πάσῃ σοφίᾳ ποίησις νόμου· [καὶ γνῶσις τῆς παντοδυναμίας αὐτοῦ.
|
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
|
|
21
|
21
|
|
οἰκέτης λέγων τῷ δεσπότῃ· ὡς ἀρέσκει οὐ ποιήσω, ἐὰν μετὰ ταῦτα ποιήσῃ, παροργίζει τὸν τρέφοντα αὐτόν].
|
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
|
|
22
|
22
|
|
καὶ οὐκ ἔστι σοφία πονηρίας ἐπιστήμη, καὶ οὐκ ἔστιν ὅπου βουλὴ ἁμαρτωλῶν φρόνησις.
|
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
|
|
23
|
23
|
|
ἔστι πονηρία καὶ αὕτη βδέλυγμα, καὶ ἔστιν ἄφρων ἐλαττούμενος σοφίᾳ.
|
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
|
|
24
|
24
|
|
κρείττων ἡττώμενος ἐν συνέσει ἔμφοβος ἢ περισσεύων ἐν φρονήσει καὶ παραβαίνων νόμον.
|
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.
|
|
25
|
25
|
|
ἔστι πανουργία ἀκριβὴς καὶ αὕτη ἄδικος, καὶ ἔστι διαστρέφων χάριν τοῦ ἐκφᾶναι κρίμα.
|
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
|
|
26
|
26
|
|
ἔστι πονηρευόμενος συγκεκυφὼς μελανίᾳ, καὶ τὰ ἐντὸς αὐτοῦ πλήρης δόλου·
|
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.
|
|
27
|
27
|
|
συγκύφων πρόσωπον καὶ ἑτεροκωφῶν, ὅπου οὐκ ἐπεγνώσθη, προφθάσει σε·
|
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
|
|
28
|
28
|
|
καὶ ἐὰν ὑπὸ ἐλαττώματος ἰσχύος κωλυθῇ ἁμαρτεῖν, ἐὰν εὕρῃ καιρόν, κακοποιήσει.
|
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
|
|
29
|
29
|
|
ἀπὸ ὁράσεως ἐπιγνωσθήσεται ἀνήρ, καὶ ἀπὸ ἀπαντήσεως προσώπου ἐπιγνωσθήσεται νοήμων.
|
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
|
|
30
|
30
|
|
στολισμὸς ἀνδρὸς καὶ γέλως ὀδόντων καὶ βήματα ἀνθρώπου ἀναγγέλλει τὰ περὶ αὐτοῦ.
|
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?
|
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
...
