2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
...
|
Κεφάλαιο 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Ο ΖΩΝ εἰς τὸν αἰῶνα ἔκτισε τὰ πάντα κοινῇ·
|
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
|
|
2
|
2
|
|
Κύριος μόνος δικαιωθήσεται. [καὶ οὐκ ἔστιν ἄλλος πλὴν αὐτοῦ
|
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
|
|
3
|
3
|
|
οἰακίζων τὸν κόσμον ἐν σπιθαμῇ χειρὸς αὐτοῦ, καὶ πάντα ὑπακούει τῷ θελήματι αὐτοῦ, αὐτὸς γὰρ βασιλεὺς πάντων ἐν κράτει αὐτοῦ, διαστέλλων ἐν αὐτοῖς ἅγια ἀπὸ βεβήλων].
|
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
|
|
4
|
4
|
|
οὐθενὶ ἐξεποίησεν ἐξαγγεῖλαι τὰ ἔργα αὐτοῦ· καὶ τίς ἐξιχνιάσει τὰ μεγαλεῖα αὐτοῦ;
|
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
|
|
5
|
5
|
|
κράτος μεγαλωσύνης αὐτοῦ τίς ἐξαριθμήσεται; καὶ τίς προσθήσει ἐκδιηγήσασθαι τὰ ἐλέη αὐτοῦ;
|
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
|
|
6
|
6
|
|
οὐκ ἔστιν ἐλαττῶσαι οὐδὲ προσθεῖναι, καὶ οὐκ ἔστιν ἐξιχνιάσαι τὰ θαυμάσια τοῦ Κυρίου·
|
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
|
|
7
|
7
|
|
ὅταν συντελέσῃ ἄνθρωπος, τότε ἄρχεται, καὶ ὅταν παύσηται, τότε ἀπορηθήσεται.
|
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
|
|
8
|
8
|
|
τί ἄνθωπος καὶ τί ἡ χρῆσις αὐτοῦ; τί τὸ ἀγαθὸν αὐτοῦ καὶ τί τὸ κακὸν αὐτοῦ;
|
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
|
|
9
|
9
|
|
ἀριθμὸς ἡμερῶν ἀνθρώπου πολλὰ ἔτη ἑκατόν·
|
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
|
|
10
|
10
|
|
ὡς σταγὼν ὕδατος ἀπὸ θαλάσσης καὶ ψῆφος ἄμμου, οὕτως ὀλίγα ἔτη ἐν ἡμέρᾳ αἰῶνος.
|
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
|
|
11
|
11
|
|
διὰ τοῦτο ἐμακροθύμησε Κύριος ἐπ᾿ αὐτοῖς καὶ ἐξέχεεν ἐπ᾿ αὐτοὺς τὸ ἔλεος αὐτοῦ.
|
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
|
|
12
|
12
|
|
εἶδε καὶ ἐπέγνω τὴν καταστροφὴν αὐτῶν ὅτι πονηρά· διὰ τοῦτο ἐπλήθυνε τὸν ἐξιλασμὸν αὐτοῦ.
|
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
|
|
13
|
13
|
|
ἔλεος ἀνθρώπου ἐπὶ τὸν πλησίον αὐτοῦ, ἔλεος δὲ Κυρίου ἐπὶ πᾶσαν σάρκα· ἐλέγχων καὶ παιδεύων καὶ διδάσκων καὶ ἐπιστρέφων ὡς ποιμὴν τὸ ποίμνιον αὐτοῦ.
|
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
|
|
14
|
14
|
|
τοὺς ἐκδεχομένους παιδείαν ἐλεᾷ καὶ τοὺς κατασπεύδοντας ἐπὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ.
|
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
|
|
15
|
15
|
|
Τέκνον, ἐν ἀγαθοῖς μὴ δῷς μῶμον καὶ ἐν πάσῃ δόσει λύπην λόγων.
|
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
|
|
16
|
16
|
|
οὐχὶ καύσωνα ἀναπαύσει δρόσος; οὕτως κρείσσων λόγος ἢ δόσις.
|
Не всякому слову вір.
|
|
17
|
17
|
|
οὐκ ἰδοὺ λόγος ὑπὲρ δόμα ἀγαθόν; καὶ ἀμφότερα παρὰ ἀνδρὶ κεχαριτωμένῳ.
|
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
|
|
18
|
18
|
|
μωρὸς ἀχαρίστως ὀνειδιεῖ, καὶ δόσις βασκάνου ἐκτήκει ὀφθαλμούς.
|
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
|
|
19
|
19
|
|
πρὶν ἢ λαλῆσαι μάνθανε, καὶ πρὸ ἀρρωστίας θεραπεύου.
|
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
|
|
20
|
20
|
|
πρὸ κρίσεως ἐξέταζε σεαυτόν, καὶ ἐν ὥρᾳ ἐπισκοπῆς εὑρήσεις ἐξιλασμόν.
|
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
|
|
21
|
21
|
|
πρὶν ἀρρωστῆσαί σε ταπεινώθητι καὶ ἐν καιρῷ ἁμαρτημάτων δεῖξον ἐπιστροφήν.
|
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
|
|
22
|
22
|
|
μὴ ἐμποδισθῇς τοῦ ἀποδοῦναι εὐχὴν εὐκαίρως, καὶ μὴ μείνῃς ἕως θανάτου δικαιωθῆναι.
|
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
|
|
23
|
23
|
|
πρὶν εὔξασθαι, ἑτοίμασον σεαυτὸν καὶ μὴ γίνου ὡς ἄνθρωπος πειράζων τὸν Κύριον.
|
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
|
|
24
|
24
|
|
μνήσθητι θυμοῦ ἐν ἡμέραις τελευτῆς καὶ καιρὸν ἐκδικήσεως ἐν ἀποστροφῇ προσώπου.
|
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
|
|
25
|
25
|
|
μνήσθητι καιρὸν λιμοῦ ἐν καιρῷ πλησμονῆς, πτωχείαν καὶ ἔνδειαν ἐν ἡμέραις πλούτου.
|
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
|
|
26
|
26
|
|
ἀπὸ πρωΐθεν ἕως ἑσπέρας μεταβάλλει καιρός, καὶ πάντα ἐστὶ ταχινὰ ἔναντι Κυρίου.
|
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
|
|
27
|
27
|
|
ἄνθρωπος σοφὸς ἐν παντὶ εὐλαβηθήσεται καὶ ἐν ἡμέραις ἁμαρτιῶν προσέξει ἀπὸ πλημμελείας.
|
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
|
|
28
|
28
|
|
πᾶς συνετὸς ἔγνω σοφίαν καὶ τῷ εὑρόντι αὐτὴν δώσει ἐξομολόγησιν.
|
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
|
|
29
|
|
|
συνετοὶ ἐν λόγοις καὶ αὐτοὶ ἐσοφίσαντο καὶ ἀνώμβρησαν παροιμίας ἀκριβεῖς. ΕΓΚΡΑΤΕΙΑ ΨΥΧΗΣ.—
|
|
|
30
|
|
|
᾿Οπίσω τῶν ἐπιθυμιῶν σου μὴ πορεύου καὶ ἀπὸ τῶν ὀρέξεών σου κωλύου.
|
|
|
31
|
|
|
ἐὰν χορηγήσῃς τῇ ψυχῇ σου εὐδοκίαν ἐπιθυμίας, ποιήσει σε ἐπίχαρμα τῶν ἐχθρῶν σου.
|
|
|
32
|
|
|
μὴ εὐφραίνου ἐπὶ πολλῇ τρυφῇ, μηδὲ προσδεθῇς συμβολῇ αὐτῆς.
|
|
|
33
|
|
|
μὴ γίνου πτωχὸς συμβολοκοπῶν ἐκ δανεισμοῦ, καὶ οὐδέν σοί ἐστιν ἐν μαρσιπείῳ.
|
