1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Ο ΖΩΝ εἰς τὸν αἰῶνα ἔκτισε τὰ πάντα κοινῇ· | Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад. |
|
2
|
2
|
| Κύριος μόνος δικαιωθήσεται. [καὶ οὐκ ἔστιν ἄλλος πλὴν αὐτοῦ | Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим; |
|
3
|
3
|
| οἰακίζων τὸν κόσμον ἐν σπιθαμῇ χειρὸς αὐτοῦ, καὶ πάντα ὑπακούει τῷ θελήματι αὐτοῦ, αὐτὸς γὰρ βασιλεὺς πάντων ἐν κράτει αὐτοῦ, διαστέλλων ἐν αὐτοῖς ἅγια ἀπὸ βεβήλων]. | гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться. |
|
4
|
4
|
| οὐθενὶ ἐξεποίησεν ἐξαγγεῖλαι τὰ ἔργα αὐτοῦ· καὶ τίς ἐξιχνιάσει τὰ μεγαλεῖα αὐτοῦ; | Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї. |
|
5
|
5
|
| κράτος μεγαλωσύνης αὐτοῦ τίς ἐξαριθμήσεται; καὶ τίς προσθήσει ἐκδιηγήσασθαι τὰ ἐλέη αὐτοῦ; | Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє. |
|
6
|
6
|
| οὐκ ἔστιν ἐλαττῶσαι οὐδὲ προσθεῖναι, καὶ οὐκ ἔστιν ἐξιχνιάσαι τὰ θαυμάσια τοῦ Κυρίου· | Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло. |
|
7
|
7
|
| ὅταν συντελέσῃ ἄνθρωπος, τότε ἄρχεται, καὶ ὅταν παύσηται, τότε ἀπορηθήσεται. | Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш. |
|
8
|
8
|
| τί ἄνθωπος καὶ τί ἡ χρῆσις αὐτοῦ; τί τὸ ἀγαθὸν αὐτοῦ καὶ τί τὸ κακὸν αὐτοῦ; | Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай; |
|
9
|
9
|
| ἀριθμὸς ἡμερῶν ἀνθρώπου πολλὰ ἔτη ἑκατόν· | бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе. |
|
10
|
10
|
| ὡς σταγὼν ὕδατος ἀπὸ θαλάσσης καὶ ψῆφος ἄμμου, οὕτως ὀλίγα ἔτη ἐν ἡμέρᾳ αἰῶνος. | Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе. |
|
11
|
11
|
| διὰ τοῦτο ἐμακροθύμησε Κύριος ἐπ᾿ αὐτοῖς καὶ ἐξέχεεν ἐπ᾿ αὐτοὺς τὸ ἔλεος αὐτοῦ. | Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти. |
|
12
|
12
|
| εἶδε καὶ ἐπέγνω τὴν καταστροφὴν αὐτῶν ὅτι πονηρά· διὰ τοῦτο ἐπλήθυνε τὸν ἐξιλασμὸν αὐτοῦ. | Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного. |
|
13
|
13
|
| ἔλεος ἀνθρώπου ἐπὶ τὸν πλησίον αὐτοῦ, ἔλεος δὲ Κυρίου ἐπὶ πᾶσαν σάρκα· ἐλέγχων καὶ παιδεύων καὶ διδάσκων καὶ ἐπιστρέφων ὡς ποιμὴν τὸ ποίμνιον αὐτοῦ. | Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить. |
|
14
|
14
|
| τοὺς ἐκδεχομένους παιδείαν ἐλεᾷ καὶ τοὺς κατασπεύδοντας ἐπὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ. | Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того. |
|
15
|
15
|
| Τέκνον, ἐν ἀγαθοῖς μὴ δῷς μῶμον καὶ ἐν πάσῃ δόσει λύπην λόγων. | Розпитай друга, бо часто буває наклеп. |
|
16
|
16
|
| οὐχὶ καύσωνα ἀναπαύσει δρόσος; οὕτως κρείσσων λόγος ἢ δόσις. | Не всякому слову вір. |
|
17
|
17
|
| οὐκ ἰδοὺ λόγος ὑπὲρ δόμα ἀγαθόν; καὶ ἀμφότερα παρὰ ἀνδρὶ κεχαριτωμένῳ. | Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм? |
|
18
|
18
|
| μωρὸς ἀχαρίστως ὀνειδιεῖ, καὶ δόσις βασκάνου ἐκτήκει ὀφθαλμούς. | Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону. |
|
19
|
19
|
| πρὶν ἢ λαλῆσαι μάνθανε, καὶ πρὸ ἀρρωστίας θεραπεύου. | І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників. |
|
20
|
20
|
| πρὸ κρίσεως ἐξέταζε σεαυτόν, καὶ ἐν ὥρᾳ ἐπισκοπῆς εὑρήσεις ἐξιλασμόν. | Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю. |
|
21
|
21
|
| πρὶν ἀρρωστῆσαί σε ταπεινώθητι καὶ ἐν καιρῷ ἁμαρτημάτων δεῖξον ἐπιστροφήν. | Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон. |
|
22
|
22
|
| μὴ ἐμποδισθῇς τοῦ ἀποδοῦναι εὐχὴν εὐκαίρως, καὶ μὴ μείνῃς ἕως θανάτου δικαιωθῆναι. | Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок. |
|
23
|
23
|
| πρὶν εὔξασθαι, ἑτοίμασον σεαυτὸν καὶ μὴ γίνου ὡς ἄνθρωπος πειράζων τὸν Κύριον. | Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу. |
|
24
|
24
|
| μνήσθητι θυμοῦ ἐν ἡμέραις τελευτῆς καὶ καιρὸν ἐκδικήσεως ἐν ἀποστροφῇ προσώπου. | Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш. |
|
25
|
25
|
| μνήσθητι καιρὸν λιμοῦ ἐν καιρῷ πλησμονῆς, πτωχείαν καὶ ἔνδειαν ἐν ἡμέραις πλούτου. | І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок. |
|
26
|
26
|
| ἀπὸ πρωΐθεν ἕως ἑσπέρας μεταβάλλει καιρός, καὶ πάντα ἐστὶ ταχινὰ ἔναντι Κυρίου. | За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний. |
|
27
|
27
|
| ἄνθρωπος σοφὸς ἐν παντὶ εὐλαβηθήσεται καὶ ἐν ἡμέραις ἁμαρτιῶν προσέξει ἀπὸ πλημμελείας. | Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її. |
|
28
|
28
|
| πᾶς συνετὸς ἔγνω σοφίαν καὶ τῷ εὑρόντι αὐτὴν δώσει ἐξομολόγησιν. | Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий. |
|
29
|
|
| συνετοὶ ἐν λόγοις καὶ αὐτοὶ ἐσοφίσαντο καὶ ἀνώμβρησαν παροιμίας ἀκριβεῖς. ΕΓΚΡΑΤΕΙΑ ΨΥΧΗΣ.— | |
|
30
|
|
| ᾿Οπίσω τῶν ἐπιθυμιῶν σου μὴ πορεύου καὶ ἀπὸ τῶν ὀρέξεών σου κωλύου. | |
|
31
|
|
| ἐὰν χορηγήσῃς τῇ ψυχῇ σου εὐδοκίαν ἐπιθυμίας, ποιήσει σε ἐπίχαρμα τῶν ἐχθρῶν σου. | |
|
32
|
|
| μὴ εὐφραίνου ἐπὶ πολλῇ τρυφῇ, μηδὲ προσδεθῇς συμβολῇ αὐτῆς. | |
|
33
|
|
| μὴ γίνου πτωχὸς συμβολοκοπῶν ἐκ δανεισμοῦ, καὶ οὐδέν σοί ἐστιν ἐν μαρσιπείῳ. |
