1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 25
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
| ΑΙΝΕΣΙΣ ΣΟΦΙΑΣ.— ῾Η σοφία αἰνέσει ψυχὴν αὐτῆς καὶ ἐν μέσῳ λαοῦ αὐτῆς καυχήσεται. | Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми: |
|
2
|
2
|
| ἐν ἐκκλησίᾳ ῾Υψίστου στόμα αὐτῆς ἀνοίξει καὶ ἔναντι δυνάμεως αὐτοῦ καυχήσεται· | це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою. |
|
3
|
3
|
| ἐγὼ ἀπὸ στόματος ῾Υψίστου ἐξῆλθον, καὶ ὡς ὁμίχλη κατεκάλυψα γῆν· | І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх: |
|
4
|
4
|
| ἐγὼ ἐν ὑψηλοῖς κατεσκήνωσα, καὶ ὁ θρόνος μου ἐν στύλῳ νεφέλης· | гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом. |
|
5
|
5
|
| γῦρον οὐρανοῦ ἐκύκλωσα μόνη καὶ ἐν βάθει ἀβύσσων περιεπάτησα· | Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй? |
|
6
|
6
|
| ἐν κύμασι θαλάσσης καὶ ἐν πάσῃ τῇ γῇ καὶ ἐν παντὶ λαῷ καὶ ἔθνει ἐκτησάμην. | Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду! |
|
7
|
7
|
| μετὰ τούτων πάντων ἀνάπαυσιν ἐζήτησα καὶ ἐν κληρονομίᾳ τίνος αὐλισθήσομαι. | Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада! |
|
8
|
8
|
| τότε ἐνετείλατό μοι ὁ κτίστης ἁπάντων, καὶ ὁ κτίσας με κατέπαυσε τὴν σκηνήν μου καὶ εἶπεν· ἐν ᾿Ιακὼβ κατασκήνωσον καὶ ἐν ᾿Ισραὴλ κατακληρονομήθητι. | Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній. |
|
9
|
9
|
| πρὸ τοῦ αἰῶνος ἀπ᾿ ἀρχῆς ἔκτισέ με, καὶ ἕως αἰῶνος οὐ μὴ ἐκλίπω. | Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком: |
|
10
|
10
|
| ἐν σκηνῇ ἁγίᾳ ἐνώπιον αὐτοῦ ἐλειτούργησα καὶ οὕτως ἐν Σιὼν ἐστηρίχθην· | це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів. |
|
11
|
11
|
| ἐν πόλει ἠγαπημένῃ ὁμοίως με κατέπαυσε, καὶ ἐν ῾Ιερουσαλὴμ ἡ ἐξουσία μου· | Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе. |
|
12
|
12
|
| καὶ ἐρρίζωσα ἐν λαῷ δεδοξασμένῳ, ἐν μερίδι Κυρίου κληρονομίας αὐτοῦ. | Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів. |
|
13
|
13
|
| ὡς κέδρος ἀνυψώθην ἐν τῷ Λιβάνῳ καὶ ὡς κυπάρισσος ἐν ὄρεσιν ᾿Αερμών· | Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа. |
|
14
|
14
|
| ὡς φοῖνιξ ἀνυψώθην ἐν αἰγιαλοῖς καὶ ὡς φυτὰ ρόδου ἐν ῾Ιεριχώ, ὡς ἐλαία εὐπρεπὴς ἐν πεδίῳ, καὶ ἀνυψώθην ὡς πλάτανος. | Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний? |
|
15
|
15
|
| ὡς κιννάμωμον καὶ ἀσπάλαθος ἀρωμάτων δέδωκα ὀσμὴν καὶ ὡς σμύρνα ἐκλεκτὴ διέδωκα εὐωδίαν, ὡς χαλβάνη καὶ ὄνυξ καὶ στακτὴ καὶ ὡς λιβάνου ἀτμὶς ἐν σκηνῇ. | Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу, |
|
16
|
16
|
| ἐγὼ ὡς τερέμινθος ἐξέτεινα κλάδους μου, καὶ οἱ κλάδοι μου κλάδοι δόξης καὶ χάριτος. | усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів; |
|
17
|
17
|
| ἐγὼ ὡς ἄμπελος βλαστήσασα χάριν, καὶ τὰ ἄνθη μου καρπὸς δόξης καὶ πλούτου. [ | немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога. |
|
18
|
18
|
| ἐγὼ μήτηρ τῆς ἀγαπήσεως τῆς καλῆς, καὶ φόβου καὶ γνώσεως καὶ τῆς ὁσίας ἐλπίδος, δίδομαι οὖν πᾶσι τοῖς τέκνοις μου, ἀειγενὴς τοῖς λεγομένοις ὑπ’ αὐτοῦ]. | Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною. |
|
19
|
19
|
| προσέλθετε πρός με οἱ ἐπιθυμοῦντές μου, καὶ ἀπὸ τῶν γεννημάτων μου ἐμπλήσθητε· | Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя. |
|
20
|
20
|
| τὸ γὰρ μνημόσυνόν μου ὑπὲρ τὸ μέλι γλυκύ, καὶ ἡ κληρονομία μου ὑπὲρ μέλιτος κηρίον. | Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне. |
|
21
|
21
|
| οἱ ἐσθίοντές με ἔτι πεινάσουσι, καὶ οἱ πίνοντές με ἔτι διψήσουσιν. | Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї. |
|
22
|
22
|
| ὁ ὑπακούων μου οὐκ αἰσχυνθήσεται, καὶ οἱ ἐργαζόμενοι ἐν ἐμοὶ οὐχ ἁμαρτήσουσι. | Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка. |
|
23
|
23
|
| ταῦτα πάντα βίβλος διαθήκης Θεοῦ ῾Υψίστου, νόμον ὃν ἐνετείλατο ἡμῖν Μωυσῆς κληρονομίαν συναγωγαῖς ᾿Ιακώβ. [ | Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини. |
|
24
|
24
|
| μὴ ἐκλύεσθε ἰσχὺν ἐν Κυρίῳ, κολλᾶσθε δὲ πρὸς αὐτόν, ἵνα κραταιώσῃ ὑμᾶς, Κύριος παντοκράτωρ Θεὸς μόνος ἐστί, καὶ οὐκ ἔστιν ἔτι πλὴν αὐτοῦ σωτήρ]. | Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка. |
|
25
|
25
|
| ὁ πιμπλῶν ὡς Φεισὼν σοφίαν καὶ ὡς Τίγρις ἐν ἡμέραις νέων, | Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина. |
|
26
|
26
|
| ὁ ἀναπληρῶν ὡς Εὐφράτης σύνεσιν καὶ ὡς ᾿Ιορδάνης ἐν ἡμέραις θερισμοῦ, | Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка. |
|
27
|
27
|
| ὁ ἐκφαίνων ὡς φῶς παιδείαν, ὡς Γηὼν ἐν ἡμέραις τρυγητοῦ. | Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо. |
|
28
|
28
|
| οὐ συνετέλεσεν ὁ πρῶτος γνῶναι αὐτήν, καὶ οὕτως ὁ ἔσχατος οὐκ ἐξιχνίασεν αὐτήν· | Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади; |
|
29
|
29
|
| ἀπὸ γὰρ θαλάσσης ἐπληθύνθη διανόημα αὐτῆς καὶ ἡ βουλὴ αὐτῆς ἀπὸ ἀβύσσου μεγάλης. | якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї. |
|
30
|
|
| κἀγὼ ὡς διῶρυξ ἀπὸ ποταμοῦ καὶ ὡς ὑδραγωγὸς ἐξῆλθον εἰς παράδεισον· | |
|
31
|
|
| εἶπα· ποτιῶ μου τὸν κῆπον καὶ μεθύσω μου τὴν πρασιάν· καὶ ἰδοὺ ἐγένετό μοι ἡ διῶρυξ εἰς ποταμόν, καὶ ὁ ποταμός μου ἐγένετο εἰς θάλασσαν. | |
|
32
|
|
| ἔτι παιδείαν ὡς ὄρθρον φωτιῶ καὶ ἐκφανῶ αὐτὰ ἕως εἰς μακράν· | |
|
33
|
|
| ἔτι διδασκαλίαν ὡς προφητείαν ἐκχεῶ καὶ καταλείψω αὐτὴν εἰς γενεὰς αἰώνων. | |
|
34
|
|
| ἴδετε ὅτι οὐκ ἐμοὶ μόνῳ ἐκοπίασα, ἀλλὰ πᾶσι τοῖς ἐκζητοῦσιν αὐτήν. |
