Глава 13
|
Главa Gi
|
1
|
1
|
І радився Давид з тисячоначальниками, сотниками і з усіма вождями, | И# сотвори2 совётъ давjдъ (со кн‰зи) и3 ты6сzщники, и3 сHтники и3 всёми нач†лники, |
2
|
2
|
і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас; | и3 речE давjдъ ко всемY собрaнію ї}леву: ѓще ўг0дно вaмъ, и3 t гDа бGа нaшегw благопоспэши1тсz, да п0слемъ къ брaтіzмъ нaшымъ њстaвшымсz во всeй земли2 ї}левэ, и3 съ ни1ми свzщeнницы и3 леvjти, во градёхъ њбдержaніz и4хъ, да соберyтсz къ нaмъ, |
3
|
3
|
і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього. | и3 да принесeмъ ківHтъ бGа нaшегw къ нaмъ, не взыскaхомъ бо є3гw2 во дни6 са{ли. |
4
|
4
|
І сказало все зібрання: «нехай буде так», тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою. | И# tвэщA всE собрaніе, да тaкw бyдетъ, занE ўг0дно бhсть сл0во сіE всBмъ лю1демъ. |
5
|
5
|
Так зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кириаф-Іарима. | И# собрA давjдъ всего2 ї}лz t предBлъ є3гЂпетскихъ дaже до вх0да и3мafова, є4же внести2 ківHтъ б9ій t грaда їарjма. |
6
|
6
|
І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його. | И# принесE є3го2 давjдъ: и3 вeсь ї}ль взhде во грaдъ давjдовъ, и4же бsше їyдинъ, є4же вознести2 тaмw ківHтъ гDа бGа сэдsща на херувjмэхъ, и3дёже при1звано є4сть и4мz є3гw2: |
7
|
7
|
І повезли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю. | и3 постaви ківHтъ б9ій на колесни1цу н0ву и3з8 д0му ґмінадaвлz: џза же и3 брaтіz є3гw2 ведsху колесни1цу: |
8
|
8
|
Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах. | давjдъ же и3 вeсь ї}ль и3грaху пред8 бGомъ всeю си1лою и3 въ пёснэхъ и3 въ гyслехъ, и3 pалти1ри и3 тmмпaнэхъ, и3 кmмвaлэхъ и3 въ трубaхъ: |
9
|
9
|
Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його. | и3 пріид0ша ко гумнY хідHню: и3 прострE џза рyку свою2, да поддержи1тъ ківHтъ, ю3нeцъ бо ўклони2 є3го2: |
10
|
10
|
Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим. | и3 прогнёвасz гDь гнёвомъ на џзу и3 порази2 є3го2 тY, тогw2 рaди, ћкw прострE рyку свою2 (и3 прикоснyсz) ківHту, и3 ќмре тY пред8 бGомъ. |
11
|
11
|
І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня. | И# њскорби1сz давjдъ, ћкw пресэчE гDь пресэчeніемъ џзу, и3 наречE мёсто то2 пресэчeніе nзaне, дaже до днE сегw2. |
12
|
12
|
І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий? | И# ўбоsсz давjдъ бGа въ т0й дeнь, глаг0лz: кaкw внесY ко мнЁ ківHтъ б9ій; |
13
|
13
|
І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина. | И# не возврати2 давjдъ ківHта къ себЁ во грaдъ давjдовъ, но возврати2 и5 въ д0мъ ґведдaра геfeина: |
14
|
14
|
І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього. | и3 пребывaше ківHтъ б9ій въ домY ґведдaровэ три2 мцcы, и3 блгcви2 бGъ ґведдaра и3 вс‰, ±же и3мёzше. |