Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 10
Глава́ і҃
1
1
Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; Не хощꙋ́ же ва́съ не вѣ́дѣти, бра́тїе, ꙗ҆́кѡ ѻ҆тцы̀ на́ши всѝ под̾ ѡ҆́блакомъ бы́ша, и҆ всѝ сквозѣ̀ мо́ре проидо́ша:
2
2
і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi; и҆ всѝ въ мѡѷсе́а крести́шасѧ во ѡ҆́блацѣ и҆ въ мо́ри:
3
3
і всі споживали ту саму духовну їжу; и҆ всѝ то́жде бра́шно дꙋхо́вное ꙗ҆до́ша:
4
4
і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос. и҆ всѝ то́жде пи́во дꙋхо́вное пи́ша, пїѧ́хꙋ бо ѿ дꙋхо́внагѡ послѣ́дꙋющагѡ ка́мене: ка́мень же бѣ̀ хрⷭ҇то́съ.
5
5
Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі. (Заⷱ҇ р҃м҃д҃.) Но не во мно́жайшихъ и҆́хъ бл҃говолѝ бг҃ъ, пораже́ни бо бы́ша въ пꙋсты́ни.
6
6
А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони. Сїѧ̑ же ѡ҆́брази на́мъ бы́ша, ꙗ҆́кѡ не бы́ти на́мъ похотникѡ́мъ ѕлы́хъ, ꙗ҆́коже и҆ ѻ҆нѝ похотѣ́ша.
7
7
Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати». Ни і҆дѡлослꙋжи́телє быва́йте, ꙗ҆́коже нѣ́цыи ѿ ни́хъ, ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: сѣдо́ша лю́дїе ꙗ҆́сти и҆ пи́ти, и҆ воста́ша и҆гра́ти.
8
8
Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі. Нижѐ соблꙋ́димъ, ꙗ҆́коже нѣ́цыи ѿ ни́хъ соблꙋди́ша, и҆ падо́ша во є҆ди́нъ де́нь два́десѧть трѝ ты́сѧщы.
9
9
Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій. Ни да и҆скꙋша́имъ хрⷭ҇та̀, ꙗ҆́коже нѣ́цыи ѿ ни́хъ и҆скꙋси́ша и҆ ѿ ѕмі́й погибо́ша.
10
10
Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя. Ни ропщи́те, ꙗ҆́коже нѣ́цыи ѿ ни́хъ ропта́ша и҆ погибо́ша ѿ всегꙋби́телѧ.
11
11
Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків. Сїѧ̑ же всѧ̑ ѡ҆́брази прилꙋча́хꙋсѧ ѡ҆́нѣмъ: пи̑сана же бы́ша въ наꙋче́нїе на́ше, въ ни́хже концы̑ вѣ̑къ достиго́ша.
12
12
Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. (Заⷱ҇ р҃м҃е҃.) Тѣ́мже мнѧ́йсѧ стоѧ́ти да блюде́тсѧ, да не паде́тъ.
13
13
Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести. И҆скꙋше́нїе ва́съ не дости́же, то́чїю человѣ́ческое: вѣ́ренъ же бг҃ъ, и҆́же не ѡ҆ста́витъ ва́съ и҆скꙋси́тисѧ па́че, є҆́же мо́жете, но сотвори́тъ со и҆скꙋше́нїемъ и҆ и҆збы́тїе, ꙗ҆́кѡ возмощѝ ва́мъ понестѝ.
14
14
Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння. Тѣ́мже, бра́тїе моѧ̑ возлю́блєннаѧ, бѣ́гайте ѿ і҆дѡлослꙋже́нїѧ.
15
15
Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю. Ꙗ҆́кѡ мꙋ̑дрымъ глаго́лю: сꙋди́те вы̀, є҆́же глаго́лю:
16
16
Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового? ча́ша блгⷭ҇ве́нїѧ, ю҆́же благословлѧ́емъ, не ѻ҆бще́нїе ли кро́ве хрⷭ҇то́вы є҆́сть; хлѣ́бъ, є҆го́же ло́мимъ, не ѻ҆бще́нїе ли тѣ́ла хрⷭ҇то́ва є҆́сть;
17
17
Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба. Ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ хлѣ́бъ, є҆ди́но тѣ́ло є҆смы̀ мно́зи: вси́ бо ѿ є҆ди́нагѡ хлѣ́ба причаща́емсѧ.
18
18
Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника? Ви́дите і҆и҃лѧ по пло́ти: не ꙗ҆дꙋ́щїи ли жє́ртвы ѡ҆́бщницы ѻ҆лтаре́ви сꙋ́ть;
19
19
Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить? Что̀ оу҆̀бо глаго́лю; ꙗ҆́кѡ і҆́дѡлъ что̀ є҆́сть; и҆лѝ і҆дѡложе́ртвенное что̀ є҆́сть;
20
20
Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами. Но занѐ, ꙗ҆̀же жрꙋ́тъ ꙗ҆зы́цы, бѣсѡ́мъ жрꙋ́тъ, а҆ не бг҃ови: не хощꙋ́ же ва́съ ѻ҆́бщникѡвъ бы́ти бѣсѡ́мъ.
21
21
Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. Не мо́жете ча́шꙋ гдⷭ҇ню пи́ти и҆ ча́шꙋ бѣсо́вскꙋю: не мо́жете трапе́зѣ гдⷭ҇ней причаща́тисѧ и҆ трапе́зѣ бѣсо́встѣй.
22
22
Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього? И҆лѝ раздража́емъ гдⷭ҇а; Є҆да̀ крѣпча́йши є҆гѡ̀ є҆смы̀;
23
23
Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає. (Заⷱ҇ р҃м҃ѕ҃.) Всѧ̑ мѝ лѣ́ть сꙋ́ть, но не всѧ̑ на по́льзꙋ: всѧ̑ мѝ лѣ́ть сꙋ́ть, но не всѧ̑ назида́ютъ.
24
24
Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього. Никто́же своегѡ́ си да и҆́щетъ, но є҆́же бли́жнѧгѡ кі́йждо.
25
25
Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти; Всѐ, є҆́же на то́ржищи продае́мое, ꙗ҆ди́те, ничто́же сꙋмнѧ́щесѧ, за со́вѣсть:
26
26
бо «Господня земля і те, що наповнює її». гдⷭ҇нѧ бо землѧ̀ и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀.
27
27
Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти. А҆́ще ли кто̀ ѿ невѣ́рныхъ призыва́етъ вы̀, и҆ хо́щете и҆тѝ, всѐ предлага́емое ва́мъ ꙗ҆ди́те, ничто́же сꙋмнѧ́щесѧ, за со́вѣсть.
28
28
Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її. (Заⷱ҇ р҃м҃з҃.) А҆́ще ли же кто̀ ва́мъ рече́тъ: сїѐ і҆дѡложе́ртвенно є҆́сть: не ꙗ҆ди́те за ѻ҆́ного повѣ́давшаго, и҆ со́вѣсть: гдⷭ҇нѧ бо землѧ̀ и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀.
29
29
А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю? Со́вѣсть же глаго́лю не свою̀, но дрꙋга́гѡ: вскꙋ́ю бо свобо́да моѧ̀ сꙋ́дитсѧ ѿ и҆ны́ѧ со́вѣсти;
30
30
Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую? А҆́ще а҆́зъ благода́тїю причаща́юсѧ, почто̀ хꙋлꙋ̀ прїе́млю, ѡ҆ не́мже а҆́зъ благодарю̀;
31
31
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу. А҆́ще оу҆̀бо ꙗ҆́сте, а҆́ще ли пїетѐ, а҆́ще ли и҆́но что̀ творитѐ, всѧ̑ во сла́вꙋ бж҃їю твори́те.
32
32
Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій, Безпреткнове́ни быва́йте і҆ꙋде́ємъ и҆ є҆́ллинѡмъ и҆ цр҃кви бж҃їей,
33
33
тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися. ꙗ҆́коже и҆ а҆́зъ во все́мъ всѣ̑мъ оу҆гожда́ю, не и҆скі́й своеѧ̀ по́льзы, но мно́гихъ, да спасꙋ́тсѧ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.