|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Коли цар Давид постарів, увійшов у похилі літа, то покривали його одягом, але він не міг зігрітися. | И# цaрь давjдъ бhсть стaръ прешeдъ дни6, и3 њдэвaху є3го2 ри1зами (мн0гими), и3 не согрэвaшесz. |
|
2
|
2
|
| І сказали йому слуги його: нехай пошукають для господаря нашого царя молоду дівчину, щоб вона була з царем і доглядала за ним і лежала з ним, — і буде тепло господарю нашому, цареві. | И# рёша џтроцы є3гw2 є3мY: да пои1щутъ господи1ну нaшему царю2 дэви1цы ю4ныz, и3 предстои1тъ царeви, и3 бyдетъ грёющи є3го2, и3 да лежи1тъ съ ни1мъ, и3 согрёетсz господи1нъ нaшъ цaрь. |
|
3
|
3
|
| І шукали красиву дівчину у всіх краях Ізраїльських, і знайшли Ависагу сунамитянку, і привели її до царя. | И# и3скaша nтрокови1цы д0брыz t всегw2 предёла ї}лева, и3 њбрэт0ша ґвісaгу сумантzнhню, и3 привед0ша ю5 ко царю2. |
|
4
|
4
|
| Дівчина була дуже красива, і доглядала вона за царем і прислуговувала йому; але цар не пізнав її. | И# бЁ nтрокови1ца добрA видёніемъ ѕэлw2: и3 бhсть грёющи царS и3 служaше є3мY: цaрь же не познA є3S. |
|
5
|
5
|
| Адонія, син Аггифи, загордувавши, говорив: я буду царем. І завів собі колісниці і вершників і п’ятдесят чоловік скороходів. | И# ґдHніа сhнъ ґггjfинъ вознесeсz, глаг0лz: ѓзъ и4мамъ цaрствовати. И# сотвори2 себЁ колєсни1цы и3 к0нники, и3 пzтьдесsтъ мужeй є4же ходи1ти пред8 ни1мъ. |
|
6
|
6
|
| Батько ж ніколи не утруднював його запитанням: для чого ти це робиш? Він же був дуже красивий і народився у нього після Авессалома. | И# не возбрани2 є3мY nтeцъ є3гw2 никогдA, глаг0лz: почто2 сіE ты2 сотвори1лъ є3си2; И# бЁ т0й красeнъ зрaкомъ ѕэлw2, и3 того2 роди2 по ґвессалHмэ. |
|
7
|
7
|
| І радився він з Іоавом, сином Саруїним, і з Авиафаром священиком, і вони допомагали Адонії. | И# бёша совёти є3гw2 со їwaвомъ сhномъ сарyинымъ и3 со ґвіafаромъ їерeомъ, и3 помогaху в8слёдъ ґдHніи. |
|
8
|
8
|
| Але священик Садок і Ванея, син Іодаїв, і пророк Нафан, і Семей, і Рисій, і сильні Давидові не були на боці Адонії. | СадHкъ же їерeй и3 ванeа сhнъ їwдaевъ, и3 наfaнъ прbр0къ и3 семeй, и3 рисjй и3 сhнове си1льніи давjдwвы не бhша по ґдHніи. |
|
9
|
9
|
| І заколов Адонія овець і волів і тельців біля каменя Зохелет, що біля джерела Рогель, і запросив усіх братів своїх, синів царя, із усіма юдеянами, які служили у царя. | И# пожрE ґдHніа џвцы и3 телцы2 и3 ѓгнцы при кaмени зwелefэ, и4же бЁ бли1з8 и3ст0чника рwги1лz: и3 призвA всю2 брaтію свою2, сhны царє1вы, и3 вс‰ мyжы їyдwвы, џтроки царє1вы: |
|
10
|
10
|
| Пророка ж Нафана і Ванею, і тих сильних, і Соломона, брата свого, не запросив. | наfaна же прbр0ка и3 ванeа и3 си1льныхъ и3 соломHна брaта своегw2 не звA. |
|
11
|
11
|
| Тоді Нафан сказав Вирсавії, матері Соломона, говорячи: чи чула ти, що Адонія, син Аггифин, зробився царем, а цар наш Давид не знає про це? | И# речE наfaнъ ко вирсавjи мaтери соломHни, глаг0лz: не слhшала ли є3си2, ћкw воцари1сz ґдHніа сhнъ ґггjfинъ, господи1нъ же нaшъ давjдъ не вёсть: |
|
12
|
12
|
| Тепер, ось, я раджу тобі: рятуй життя твоє і життя сина твого Соломона. | нн7э u5бо совэщaю ти2 совётъ, и3 и3збaвиши дyшу свою2 и3 дyшу сhна твоегw2 соломHна: |
|
13
|
13
|
| Йди і ввійди до царя Давида і скажи йому: чи не клявся ти, господарю мій царю, рабі твоїй, говорячи: «син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на престолі моєму»? Чому ж воцарився Адонія? | грzди2, вни1ди къ царю2 давjду и3 речeши къ немY, глаг0лющи: не тh ли, г0споди м0й царю2, клsлсz є3си2 рабЁ твоeй, глаг0лz: ћкw соломHнъ сhнъ тв0й и4мать цaрствовати по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ; и3 что2 ћкw воцари1сz ґдHніа; |
|
14
|
14
|
| І ось, коли ти ще будеш говорити там з царем, ввійду і я слідом за тобою і доповню слова твої. | и3 сE, є3щE глаг0лющей тебЁ тaмw со царeмъ, и3 ѓзъ вни1ду в8слёдъ тебє2 и3 доп0лню словесA тво‰. |
|
15
|
15
|
| Вирсавія ввійшла до царя в спальню; цар був дуже старий, і Ависага сунамитянка прислуговувала цареві; | И# вни1де вирсавjа ко царю2 въ л0жницу. И# цaрь стaръ ѕэлw2, и3 ґвісaгъ сумантzнhнz бsше служaщи царю2. |
|
16
|
16
|
| і нахилилася Вирсавія і поклонилася цареві; і сказав цар: що тобі? | И# приклони1сz вирсавjа и3 поклони1сz царeви. И# речE цaрь: чт0 ти є4сть; |
|
17
|
17
|
| Вона сказала йому: господарю мій царю! ти клявся рабі твоїй Господом Богом твоїм: «син твій Соломон буде царювати після мене і він сяде на престолі моєму». | Nнa же речE: г0споди м0й царю2, ты2 клsлсz є3си2 пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ рабЁ твоeй, глаг0лz: ћкw сhнъ тв0й соломHнъ и4мать цaрствовати по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ: |
|
18
|
18
|
| А тепер, ось, Адонія став царем , і ти, господарю мій царю, не знаєш про це. | и3 сE, нн7э ґдHніа цaрствуетъ, тh же, г0споди м0й царю2, не вёси: |
|
19
|
19
|
| І заколов він багато волів, тельців і овець, і запросив усіх синів царських і священика Авиафара, і воєначальника Іоава; Соломона ж, раба твого, не запросив. | и3 пожрE телцы2 и3 ѓгнцы и3 џвцы во мн0жествэ, и3 созвA вс‰ сhны царє1вы, и3 ґвіafара жерцA и3 їwaва кнsзz си1лы, соломHна же рабA твоегw2 не призвA: |
|
20
|
20
|
| Але ти, господарю мій, — цар, і очі всіх ізраїльтян звернені на тебе, щоб ти оголосив їм, хто сяде на престолі господаря мого царя після нього; | тh же, г0споди м0й царю2, џчи всегw2 ї}лz къ тебЁ: да возвэсти1ши и5мъ, кто2 сsдетъ на прест0лэ господи1на моегw2 царS по нeмъ: |
|
21
|
21
|
| інакше, коли господар мій цар спочине з батьками своїми, впаде звинувачення на мене і на сина мого Соломона. | и3 бyдетъ є3гдA ќснетъ господи1нъ м0й цaрь со nтцы6 свои1ми, и3 бyду ѓзъ и3 сhнъ м0й соломHнъ грёшни. |
|
22
|
22
|
| Коли вона ще говорила з царем, прийшов і пророк Нафан. | И# сE, є3щE є4й глаг0лющей съ царeмъ, и3 наfaнъ прbр0къ пріи1де. |
|
23
|
23
|
| І сказали цареві, говорячи: ось Нафан пророк. І увійшов він до царя і поклонився цареві лицем до землі. | И# возвэсти1ша царю2, глаг0люще сE, наfaнъ прbр0къ. И# вни1де пред8 лицE царeво, и3 поклони1сz царю2 пред8 лицeмъ є3гw2 до земли2, |
|
24
|
24
|
| І сказав Нафан: господарю мій царю! чи сказав ти: «Адонія буде царювати після мене і він сяде на престолі моєму»? | и3 речE наfaнъ: г0споди м0й царю2, тh ли рeклъ є3си2: ґдHніа да цaрствуетъ по мнЁ, и3 т0й да сsдетъ на прест0лэ моeмъ; |
|
25
|
25
|
| Тому що він нині зійшов і заколов багато волів, тельців і овець, і запросив усіх синів царських і воєначальників і священика Авиафара, і ось, вони їдять і п’ють у нього і говорять: нехай живе цар Адонія! | ћкw сни1де днeсь и3 заклA телцы2 и3 ѓгнцы и3 џвцы во мн0жествэ, и3 созвA вс‰ сhны царє1вы и3 кн‰зи си1льныхъ, и3 ґвіafара їерeа: и3 сE, сyть kдyще и3 пію1ще пред8 ни1мъ, и3 рёша: да живeтъ цaрь ґдHніа: |
|
26
|
26
|
| А мене, раба твого, і священика Садока, і Ванею, сина Іодаєвого, і Соломона, раба твого, не запросив. | и3 менE самаго2 рабA твоего2, и3 садHка їерeа, и3 ванeа сhна їwдaева, и3 соломHна рабA твоего2 не звA: |
|
27
|
27
|
| Чи не сталося це з волі господаря мого царя, і чому ти не відкрив рабу твоєму, хто сяде на престолі господаря мого царя після нього? | t господи1на ли царS моегw2 бhсть глаг0лъ сeй; и3 не сказaлъ є3си2 рабY твоемY, кто2 сsдетъ на прест0лэ господи1на моегw2 царS по нeмъ; |
|
28
|
28
|
| І відповів цар Давид і сказав: покличте до мене Вирсавію. І увійшла вона і стала перед царем. | И# tвэщA цaрь давjдъ и3 речE: призови1те ми2 вирсавjю. И# вни1де (вирсавjа) пред8 царS и3 стA пред8 лицeмъ є3гw2. |
|
29
|
29
|
| І клявся цар і сказав: живий Господь, Який спасав душу мою від усякого лиха! | И# клsтсz цaрь и3 речE: жи1въ гDь, и4же и3збaви дyшу мою2 t всеS печaли: |
|
30
|
30
|
| Як я клявся тобі Господом Богом Ізраїлевим, говорячи, що Соломон, син твій, буде царювати після мене, і він сяде на престолі моєму замість мене, так я і зроблю це сьогодні. | ћкоже бо клsхтисz пред8 гDемъ бGомъ ї}левымъ, глаг0лz: ћкw соломHнъ сhнъ тв0й воцари1тсz по мнЁ, и3 т0й сsдетъ на прест0лэ моeмъ вмёстw менє2, ћкw тaкw сотворю2 є3мY въ днeшній дeнь. |
|
31
|
31
|
| І нахилилася Вирсавія лицем до землі, і поклонилася цареві, і сказала: нехай живе господар мій цар Давид повіки! | И# преклони1сz вирсавjа лицeмъ на зeмлю, и3 поклони1сz царю2 и3 речE: да живeтъ господи1нъ м0й цaрь давjдъ во вёки. |
|
32
|
32
|
| І сказав цар Давид: покличте до мене священика Садока і пророка Нафана і Ванею, сина Іодаєвого. І увійшли вони до царя. | И# речE цaрь давjдъ: призови1те мнЁ садHка жерцA и3 наfaна прbр0ка, и3 ванeа сhна їwдaева. И# внид0ша пред8 царS. |
|
33
|
33
|
| І сказав їм цар: візьміть із собою слуг господаря вашого і посадіть Соломона, сина мого, на мула мого, і привезіть його до Гиона, | И# речE и5мъ цaрь: поими1те съ соб0ю рабы6 господи1на вaшегw, и3 всади1те сhна моего2 соломHна на мскA моего2, и3 веди1те є3го2 къ гіHну, |
|
34
|
34
|
| і нехай помаже його там Садок священик і Нафан пророк на царя над Ізраїлем, і засурміть трубою і виголосіть: нехай живе цар Соломон! | и3 да помaжетъ є3го2 тaмw садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ въ царS над8 ї}лемъ, и3 воструби1те труб0ю р0жаною и3 речeте: да живeтъ цaрь соломHнъ: |
|
35
|
35
|
| Потім проведіть його назад, і він прийде і сяде на престолі моєму; він буде царювати замість мене; йому заповідав я бути вождем Ізраїля й Іуди. | и3 и3зыди1те в8слёдъ є3гw2, и3 вни1детъ, и3 сsдетъ на прест0лэ моeмъ, и3 т0й воцари1тсz вмёстw менє2: и3 ѓзъ заповёдахъ, да бyдетъ властели1нъ над8 ї}лемъ и3 їyдою. |
|
36
|
36
|
| І відповів Ванея, син Іодаїв, царю і сказав: амінь, — нехай скаже так Господь Бог господаря мого царя! | И# tвэщA ванeа сhнъ їwдaевъ царю2 и3 речE: бyди тaкw: да ўтверди1тъ гDь бGъ глаг0лъ сeй господи1на моегw2 царS: |
|
37
|
37
|
| Як був Господь Бог з господарем моїм царем, нехай так буде Він і з Соломоном і нехай звеличить престіл його більше за престіл господаря мого царя Давида! | ћкоже бЁ гDь со господи1номъ мои1мъ царeмъ, тaкw да бyдетъ и3 съ соломHномъ, и3 да возвели1читъ прест0лъ є3гw2 пaче прест0ла господи1на моегw2 царS давjда. |
|
38
|
38
|
| І пішли Садок священик і Нафан пророк і Ванея, син Іодая, і хелефеї і фелефеї, і посадили Соломона на мула царя Давида, і повезли його до Гиона. | И# сни1де садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ, и3 ванeа сhнъ їwдaевъ, и3 хереffJ и3 фелеffJ, и3 всади1ша соломHна на мскA царS давjда, и3 возвед0ша є3го2 къ гіHну: |
|
39
|
39
|
| І взяв Садок священик ріг з єлеєм зі скинії і помазав Соломона. І засурмили трубою, і весь народ викликував: нехай живе цар Соломон! | и3 взS садHкъ їерeй р0гъ съ є3лeемъ t ски1ніи, и3 помaза соломHна, и3 воструби2 труб0ю р0жаною, и3 рёша вси2 лю1діе: да живeтъ цaрь соломHнъ. |
|
40
|
40
|
| І весь народ проводжав Соломона, і грав народ на сопілках, і дуже радів, так що земля розсідалася від криків його. | И# взыд0ша вси2 лю1діе в8слёдъ є3гw2 и3 ликовaша въ ли1цэхъ, и3 веселsхусz весeліемъ вели1кимъ, и3 разсёдесz землS t глaса и4хъ. |
|
41
|
41
|
| І почув Адонія і всі запрошені ним, як тільки перестали їсти; а Іоав, почувши звук труби, сказав: від чого цей шум міста, що розхвилювалося? | И# слhша ґдHніа и3 вси2 звaнніи є3гw2, и3 тjи скончaша ўжE kдyще. И# слhша їwaвъ глaсъ трубы2 р0жаны и3 речE: кjй глaсъ є4сть грaда шумsща; |
|
42
|
42
|
| Ще він говорив, як прийшов Іоанафан, син священика Авиафара. І сказав Адонія: увійди; ти — чесна людина і несеш добру звістку. | И# є3щE є3мY глаг0лющу, и3 сE, їwнаfaнъ сhнъ ґвіafара їерeа пріи1де. И# речE ґдHніа: вни1ди, ћкw мyжъ си1лы ты2 є3си2, и3 благ†z возвэсти2. |
|
43
|
43
|
| І відповів Іонафан і сказав Адонії: так, господар наш цар Давид поставив Соломона царем; | И# tвэщA їwнаfaнъ и3 речE: и3звёстно, господи1нъ нaшъ цaрь давjдъ постaви соломHна царeмъ: |
|
44
|
44
|
| і послав цар з ним Садока священика і Нафана пророка, і Ванею, сина Іодая, і хелефеїв і фелефеїв, і вони посадили його на мула царського; | и3 послA съ ни1мъ цaрь садHка їерeа и3 наfaна прbр0ка, и3 ванeа сhна їwдaева, и3 хереffJ и3 фелеffJ, и3 всади1ша є3го2 на мскA царeва: |
|
45
|
45
|
| і помазали його Садок священик і Нафан пророк на царя в Гионі, і звідти вирушили з радістю, і прийшло у рух місто. Ось від чого шум, який ви чуєте. | и3 помaзаша є3го2 садHкъ їерeй и3 наfaнъ прbр0къ на цaрство въ гіHнэ, и3 взыд0ша tтyду веселsщесz, и3 возшумЁ грaдъ: сeй глaсъ, є3г0же слhшасте: |
|
46
|
46
|
| І Соломон уже сів на царському престолі. | и3 сёде соломHнъ на прест0лэ цaрстэмъ: |
|
47
|
47
|
| І слуги царя приходили поздоровити господаря нашого царя Давида, говорячи: Бог твій нехай прославить ім’я Соломона більше за твоє ім’я і нехай звеличить престіл його більше за твій престіл. І поклонився цар на ложі своєму, | и3 внид0ша раби2 царє1вы благослови1ти господи1на нaшего царS давjда, глаг0люще: да ўбlжи1тъ бGъ и4мz соломHна сhна твоегw2 пaче и4мене твоегw2, и3 да возвели1читъ прест0лъ є3гw2 пaче прест0ла твоегw2: и3 поклони1сz цaрь на nдрЁ своeмъ, |
|
48
|
48
|
| і сказав цар так: «благословенний Господь Бог Ізраїлів, Який сьогодні дав [від сімені мого] того, хто сидить на престолі моєму, і очі мої бачать це!» | и3 си1це речE цaрь: блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ, и4же дадE днeсь t сёмене моегw2 сэдsща на прест0лэ моeмъ, и3 џчи мои2 ви1дzтъ. |
|
49
|
49
|
| Тоді злякалися і встали всі запрошені, які були в Адонії, і пішли кожен своєю дорогою. | И# ўжас0шасz ќжасомъ, и3 востaша вси2 звaнніи ґдHнієвы, и3 tи1де кjйждо путeмъ свои1мъ. |
|
50
|
50
|
| Адонія ж, боячись Соломона, встав і пішов і схопився за роги жертовника. | И# ґдHніа ўбоsсz t лицA соломHнz, и3 востA и3 tи1де, и3 ћтсz за р0гъ nлтарS. |
|
51
|
51
|
| І донесли Соломону, говорячи: ось, Адонія боїться царя Соломона, і ось, він тримається за роги жертовника, говорячи: нехай поклянеться мені тепер цар Соломон, що він не умертвить раба свого мечем. | И# возвэсти1ша соломHну, глаг0люще: сE, ґдHніа ўбоsсz царS соломHна, и3 держи1тсz за р0гъ nлтарS, глаг0лz: да кленeтмисz днeсь цaрь соломHнъ, ћкw не ўбіeтъ рабA своего2 nрyжіемъ. |
|
52
|
52
|
| І сказав Соломон: якщо він буде людиною чесною, то жодна волосина його не впаде на землю; якщо ж знайдеться в ньому лукавство, то помре. | И# речE соломHнъ: ѓще бyдетъ сhнъ си1лы, ни влaсъ главы2 є3гw2 ўпадeтъ на зeмлю: ѓще же ѕл0ба њбрsщетсz въ нeмъ, ќмретъ. |
|
53
|
53
|
| І послав цар Соломон, і привели його від жертовника. І він прийшов і поклонився цареві Соломону; і сказав йому Соломон: іди в дім свій. | И# послA цaрь соломHнъ, и3 свед0ша є3го2 со nлтарS. И# вни1де, и3 поклони1сz царю2 соломHну. И# речE є3мY соломHнъ: и3ди2 въ д0мъ св0й. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
