Глава 13
|
Главa Gi
|
1
|
1
|
І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Вефиль, в той час, коли Ієровоам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння. | И# сE, человёкъ б9ій пріи1де t їyды по словеси2 гDню въ веfи1ль, и3 їеровоaмъ стоsше на nлтари2 своeмъ жрeти хотS: |
2
|
2
|
І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі. | и3 воззвA ко nлтарю2 сл0вомъ гDнимъ и3 речE: nлтарю2, nлтарю2, си1це гlетъ гDь: сE, сhнъ раждaетсz д0му давjдову, їwсjа и4мz є3мY, и3 пожрeтъ на тебЁ жерцы2, и5же на выс0кихъ жрyщыz на тебЁ, и3 кHсти человёчєскіz сожжeтъ на тебЁ. |
3
|
3
|
І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться. | И# дaстъ въ дeнь т0й чyдо, глаг0лz: сeй гlг0лъ, є3г0же речE гDь, гlz: сE, nлтaрь разсsдетсz, и3 и3зліeтсz тyкъ и4же на нeмъ. |
4
|
4
|
Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе. | И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь їеровоaмъ словесA человёка б9іz воззвaвшагw ко nлтарю2 и4же въ веfи1ли, и3 прострE цaрь рyку свою2 t nлтарS, глаг0лz: и3ми1те є3го2. И# сE, ќсше рукA є3гw2, ю4же прострE нaнь, и3 не можaше возврати1ти ю5 къ себЁ: |
5
|
5
|
І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом Господнім. | и3 nлтaрь разсёдесz, и3 и3зліsсz тyкъ t nлтарS, по чудеси2, є4же дадE человёкъ б9ій сл0вомъ гDнимъ. |
6
|
6
|
І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше. | И# речE цaрь їеровоaмъ человёку б9ію: помоли1сz нн7э пред8 лицeмъ гDа бGа твоегw2, дабы2 возврати1ласz рукA моS ко мнЁ. И# помоли1сz человёкъ б9ій пред8 лицeмъ гDнимъ, и3 возврати1сz рукA царS къ немY, и3 бhсть ћкоже прeжде. |
7
|
7
|
І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок. | И# глаг0ла цaрь къ человёку б9ію: вни1ди со мн0ю въ д0мъ, и3 њбёдай, и3 дaмъ ти2 дaръ. |
8
|
8
|
Але чоловік Божий сказав цареві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці, | И# речE человёкъ б9ій къ царeви: ѓще дaси ми2 п0лъ д0му твоегw2, не вни1ду съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, нижE пію2 воды2 на мёстэ сeмъ, |
9
|
9
|
бо так заповідано мені словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов». | ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: ни ћждь хлёба, ни пjй воды2, нижE возврати1сz путeмъ, и4мже шeлъ є3си2. |
10
|
10
|
І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою прийшов у Вефиль. | И# tи1де путeмъ и3нhмъ, и3 не возврати1сz путeмъ, и4мже пріи1де во веfи1ль. |
11
|
11
|
У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму. | И# прор0къ є3ди1нъ стaръ живsше въ веfи1ли, и3 пріид0ша сhнове є3гw2 и3 повёдаша є3мY вс‰ дэлA, ±же сотвори2 человёкъ б9ій въ дeнь т0й въ веfи1ли, и3 словесA, ±же глаг0ла царeви, повёдаша nтцY своемY. |
12
|
12
|
І запитав їх батько їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї. | И# речE къ ни6мъ nтeцъ и4хъ, глаг0лz: кjимъ путeмъ и4де; И# показaша є3мY сhнове є3гw2 пyть, и4мже и4де человёкъ б9ій и3зшeдый t їyды. |
13
|
13
|
І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього. | И# речE сынHмъ свои6мъ: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша є3мY nслS, и3 всёде на нE, |
14
|
14
|
І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я. | и3 и4де в8слёдъ человёка б9іz, и3 њбрёте є3го2 под8 дyбомъ сэдsща, и3 речE є3мY: тh ли є3си2 человёкъ б9ій пришeдый t їyды; И# речE є3мY: ѓзъ. |
15
|
15
|
І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба. | И# речE є3мY: грzди2 со мн0ю, и3 ћждь хлёбъ. |
16
|
16
|
Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці, | И# речE є3мY: не могY возврати1тисz съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, ни пію2 воды2 на мёстэ сeмъ, |
17
|
17
|
бо словом Господнім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов». | ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: не ћждь хлёба тaмw, нижE пjй воды2 тaмw, и3 да не возврати1шисz путeмъ тёмъ, и4мже шeлъ є3си2. |
18
|
18
|
І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому. | И# речE къ немY: и3 ѓзъ прор0къ є4смь ћкоже ты2, и3 ѓгGлъ глаг0ла ко мнЁ сл0вомъ гDнимъ, глаг0лz: возврати2 є3го2 къ себЁ въ д0мъ тв0й, да снёстъ хлёба и3 піeтъ в0ду. И# солгA є3мY, |
19
|
19
|
І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води. | и3 возврати2 є3го2: и3 kдE хлёбъ, и3 пи2 в0ду въ домY є3гw2. |
20
|
20
|
Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його. | И# бhсть и5мъ сэдsщымъ на трапeзэ, и3 бhсть сл0во гDне ко прор0ку возврaщшему є3го2. |
21
|
21
|
І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій, | И# речE къ человёку б9ію пришeдшему t їyды, глаг0лz: си1це гlетъ гDь: понeже преwгорчи1лъ є3си2 гlг0лъ гDень и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэди, ю4же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й, |
22
|
22
|
але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх. | и3 возврати1всz ћлъ є3си2 хлёбъ и3 пи1лъ є3си2 в0ду на мёстэ сeмъ, њ нeмже речE къ тебЁ, гlz: да не ћси хлёба и3 не піeши воды2: сегw2 рaди не вни1детъ во гр0бъ тёло твоE со nтцы6 твои1ми. |
23
|
23
|
Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув. | И# бhсть по kдeніи хлёба и3 по питіи2 воды2, и3 њсэдлA nслS томY прор0ку, и3 возврати1сz, и3 tи1де: |
24
|
24
|
І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла. | и3 њбрёте є3го2 лeвъ на пути2, и3 ўмертви2 є3го2: и3 бЁ тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ стоsше над8 ни1мъ, и3 лeвъ стоsше бли1з8 тэлесE (є3гw2): |
25
|
25
|
І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець. | и3 сE, мyжіе мимоидyще, и3 ви1дэша мeртва повeржена на пути2 и3 львA стоsща бли1з8 мeртвагw: и3 пріид0ша, и3 повёдаша во грaдэ, въ нeмже живsше прор0къ стaрый. |
26
|
26
|
Пророк, який повернув його з дороги, почувши це , сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому. | И# ўслhша (сіE прор0къ) возврати1вый є3го2 съ пути2 и3 речE: человёкъ б9іи сeй є4сть, и4же преступи2 гlг0лъ б9ій, и3 предадE є3го2 гDь львY, и3 сокруши2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2 по гlг0лу гDню, є3г0же речE є3мY. |
27
|
27
|
І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони. | И# повелЁ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша. |
28
|
28
|
Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла. | И# п0йде, и3 њбрёте тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ и3 лeвъ стоsста над8 тёломъ, и3 не снэдE лeвъ тэлесE человёка б9іz и3 не сокруши2 nслA. |
29
|
29
|
І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє , щоб оплакати і поховати його. | И# взS прор0къ тёло человёка б9іz, и3 возложи2 є5 на nслS, и3 возврати2 є5 прор0къ, и3 вни1де во грaдъ погребсти2 є3го2, |
30
|
30
|
І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій! | и3 положи2 тёло є3гw2 во гр0бэ своeмъ, и3 рыдaше по нeмъ: ўвы2, брaте. |
31
|
31
|
Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої; | И# бhсть по рыдaніи њ нeмъ, и3 речE къ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: ѓще ўмрY, погреби1те мS во гр0бэ сeмъ, и3дёже человёкъ б9ій погребeнъ є4сть, при костeхъ є3гw2 положи1те мS, да спасyтсz кHсти мо‰ съ костьми2 є3гw2, |
32
|
32
|
бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських. | ћкw сбyдетсz глаг0лъ, є3г0же глаг0ла сл0вомъ гDнимъ њ nлтари2, и4же во веfи1ли, и3 њ домёхъ выс0кихъ, и5же въ самарjи. |
33
|
33
|
І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот. | И# по глаг0лэ сeмъ не њбрати1сz їеровоaмъ t ѕл0бы своеS, и3 возврати1сz, и3 сотвори2 t чaсти є3ди1ныz людjй жерцы2 выс0кихъ: и4же хотsше, и3сполнsше рyку свою2, и3 бывaше жрeцъ на выс0кихъ. |
34
|
34
|
Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі. | И# бhсть глаг0лъ сeй въ прегрэшeніе д0му їеровоaмлю, и3 на и3спровержeніе, и3 на и3зчезновeніе t лицA земли2. |