|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
У той час занедужав Авия, син Ієровоамів.
|
Во вре́мя о́но разболѣ́ся Аві́а сы́нъ ієровоа́мль.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Ієровоам дружині своїй: встань і переодягнися, щоб не довідалися, що ти дружина Ієровоамова, і піди в Силом. Там є пророк Ахия; він передрік мені, що я буду царем цього народу.
|
И рече́ ієровоа́мъ къ женѣ́ своє́й: воста́ни и измѣни́ ри́зы своя́, да не позна́ютъ, я́ко ты́ жена́ ієровоа́мова, и иди́ въ Сило́мъ: се́ бо, та́мо Ахі́а проро́къ: то́й глаго́ла мнѣ́ є́же ца́рствовати надъ людьми́ си́ми:
|
|
3
|
3
|
|
І візьми із собою [для чоловіка Божого] десять хлібів, і коржів, і глечик меду, і піди до нього: він скаже тобі, що буде з сином.
|
и возми́ въ ру́цѣ твои́ человѣ́ку Бо́жію де́сять хлѣ́бовъ, и опрѣсно́ки ча́домъ єго́, и гро́здіє и сосу́дъ ме́да, и иди́ къ нему́: то́й возвѣсти́тъ ти́, что́ бу́детъ отроча́ти.
|
|
4
|
4
|
|
Дружина Ієровоама так і зробила: встала, пішла в Силом і прийшла в дім Ахиї. Ахия вже не міг бачити, бо очі його зробилися нерухомі від старости.
|
И сотвори́ та́ко жена́ ієровоа́мля: и воста́ и и́де въ Сило́мъ, и вни́де въ до́мъ Ахі́инъ: человѣ́къ же ста́ръ бя́ше є́же ви́дѣти, и притупи́стася о́чи єго́ от ста́рости єго́.
|
|
5
|
5
|
|
І сказав Господь Ахиї: ось, іде дружина Ієровоамова запитати тебе про сина свого, тому що він хворий; так і так говори їй; вона прийде переодягнена.
|
И рече́ Госпо́дь ко Ахі́и: се́, жена́ ієровоа́мова вхо́дитъ вопроша́ти тя́ о сы́нѣ своє́мъ, я́ко болѣ́знуєтъ: по сему́ и по сему́ да глаго́леши къ не́й. И бы́сть внегда́ вни́ти є́й, и она́ странноявля́шеся.
|
|
6
|
6
|
|
Ахия, почувши шерех від ніг її, коли вона ввійшла у двері, сказав: увійди, дружино Ієровоамова; для чого було тобі переодягатися? Я грізний посланець до тебе.
|
И бы́сть єгда́ услы́ша Ахі́а шу́мъ но́гъ єя́, входя́щей є́й во врата́, и рече́: вни́ди, же́но ієровоа́мова, почто́ ты́ та́ко странноявля́єшися? а́зъ бо є́смь посла́нникъ къ тебѣ́ же́стокъ:
|
|
7
|
7
|
|
Піди, скажи Ієровоаму: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я підняв тебе із середовища простого народу і поставив вождем народу Мого Ізраїля,
|
ше́дши рцы́ ієровоа́му: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: поне́же толи́ко вознесо́хъ тя́ от среды́ люді́й, и да́хъ тя́ вожда́ надъ людьми́ мои́ми Ізра́илемъ,
|
|
8
|
8
|
|
і відторгнув царство від дому Давидового і дав його тобі; а ти не такий, як раб Мій Давид, який дотримувався заповідей Моїх і який ішов за Мною всім серцем своїм, роблячи тільки угодне перед очима Моїми;
|
и раздра́хъ ца́рство от до́му даві́дова, и да́хъ є́ тебѣ́, ты́ же не бы́лъ єси́ я́коже ра́бъ мо́й даві́дъ, и́же сохрани́ за́повѣди моя́, и и́же хожда́ше вслѣ́дъ мене́ всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ, є́же твори́ти вся́кую правоту́ предъ очи́ма мои́ма,
|
|
9
|
9
|
|
ти чинив гірше за всіх, які були раніше тебе, і пішов, і зробив собі інших богів і ідолів, щоб прогнівати Мене, Мене ж відкинув назад;
|
и излука́вствовалъ єси́, є́же твори́ти па́че всѣ́хъ єли́цы бы́ша предъ лице́мъ твои́мъ, и поше́лъ єси́ и сотвори́лъ єси́ себѣ́ бо́ги чу́жды и слія́ны, є́же раздражи́ти мя́, и отве́рглъ мя́ єси́ наза́дъ себе́:
|
|
10
|
10
|
|
за це Я наведу лиха на дім Ієровоамів і знищу в Ієровоама до того, хто мочиться до стіни, ув’язненого і хто залишився в Ізраїлі, і вимету дім Ієровоамів, як вимітають сміття, дочиста;
|
сего́ ра́ди се́, а́зъ навожду́ зла́я на до́мъ ієровоа́мовъ, и потреблю́ ієровоа́мля моча́щаго къ стѣнѣ́, держа́щагося и оста́вленаго во Ізра́или, и истреблю́ до́мъ ієровоа́мовъ, я́коже истребля́єтся гно́й, до́ндеже сконча́тися єму́:
|
|
11
|
11
|
|
хто помре в Ієровоама в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того склюють птахи небесні; так Господь сказав.
|
уме́ршихъ ієровоа́млихъ во гра́дѣ снѣдя́тъ пси́, и уме́ршаго на селѣ́ снѣдя́тъ пти́цы небе́сныя, я́ко Госпо́дь глаго́ла:
|
|
12
|
12
|
|
Встань і йди в дім твій; і як тільки нога твоя ступить у місто, помре син;
|
ты́ же воста́вши иди́ въ до́мъ тво́й: внегда́ входи́ти нога́ма твои́ма во гра́дъ, у́мретъ дѣ́тищь,
|
|
13
|
13
|
|
і оплачуть його всі ізраїльтяни і поховають його, бо він один у Ієровоама ввійде в гробницю, тому що в ньому, з дому Ієровоамового, знайшлося щось добре перед Господом Богом Ізраїлевим.
|
и воспла́чется по не́мъ ве́сь Ізра́иль, и погребу́тъ єго́, я́ко то́й єди́нъ вни́детъ ієровоа́му во гро́бъ, я́ко обрѣ́теся въ не́мъ глаго́лъ бла́гъ о Го́сподѣ Бо́зѣ Ізра́илевѣ въ дому́ ієровоа́мли:
|
|
14
|
14
|
|
І поставить Собі Господь над Ізраїлем царя, який знищить дім Ієровоамів у той день; і що? навіть тепер.
|
и возста́витъ Госпо́дь себѣ́ царя́ надъ Ізра́илемъ, и́же порази́тъ до́мъ ієровоа́мовъ въ се́й де́нь: а что́, и ны́нѣ?
|
|
15
|
15
|
|
І вразить Господь Ізраїля, і буде він , як очерет, що колишеться у воді, і викине ізраїльтян з цієї доброї землі, яку дав батькам їхнім, і розвіє їх за ріку, за те, що вони зробили в себе ідолів, дратуючи Господа;
|
и порази́тъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́иля, я́коже коле́блется тро́сть на водѣ́: и истреби́тъ Ізра́иля свы́ше земли́ благі́я сея́, ю́же даде́ отце́мъ и́хъ, и завѣ́єтъ и́хъ за о́ну страну́ рѣки́, поне́же сотвори́ша дубра́вы своя́, прогнѣвля́юще Го́спода,
|
|
16
|
16
|
|
і видасть [Господь] Ізраїля за гріхи Ієровоама, які він сам учинив і якими ввів у гріх Ізраїля.
|
и преда́стъ Госпо́дь Ізра́иля за грѣхи́ ієровоа́мли, и́же согрѣши́ и и́же во грѣ́хъ введе́ Ізра́иля.
|
|
17
|
17
|
|
І встала дружина Ієровоамова, і пішла, і прийшла у Фирцу; і лише тільки переступила через поріг дому, син помер.
|
И воста́ жена́ ієровоа́мля и пріи́де во сарі́ру. И бы́сть єгда́ вни́де въ преддве́ріє до́му, и дѣ́тищь у́мре.
|
|
18
|
18
|
|
І поховали його, й оплакали його всі ізраїльтяни, за словом Господа, яке Він прорік через раба Свого Ахию пророка.
|
И погребо́ша єго́, и пла́кашася єго́ ве́сь Ізра́иль по словеси́ Госпо́дню, є́же глаго́ла руко́ю раба́ своєго́ Ахі́и проро́ка.
|
|
19
|
19
|
|
Інші діла Ієровоама, як він воював і як царював, описані у літописі царів ізраїльських.
|
И оста́нокъ слове́съ ієровоа́мовыхъ, єли́ка ра́товаше и єли́ка ца́рствоваше, се́, сія́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ.
|
|
20
|
20
|
|
Царював Ієровоам двадцять два роки; і спочив він з батьками своїми, і став царем Нават, син його, замість нього.
|
И дні́є, въ ни́хже ца́рствова ієровоа́мъ, два́десять два́ лѣ́та: и у́спе со отцы́ свои́ми, и воцари́ся нава́тъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
|
21
|
21
|
|
Ровоам, син Соломонів, царював у Юдеї. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке обрав Господь із усіх колін Ізраїлевих, щоб перебувало там ім’я Його. Ім’я матері його Наама аммонитянка.
|
Ровоа́мъ же сы́нъ Соломо́новъ ца́рствова надъ Іу́дою: бѣ́ четы́редесяти и єди́наго лѣ́та, єгда́ нача́ ца́рствовати, и седмьна́десять лѣ́тъ ца́рствова во Ієрусали́мѣ гра́дѣ, єго́же избра́ Госпо́дь положи́ти и́мя своє́ та́мо от всѣ́хъ племе́нъ Ізра́илевыхъ. И и́мя ма́тере єго́ Наама́ Аммані́тяныня.
|
|
22
|
22
|
|
І робив Іуда невгодне перед очима Господа, і прогнівляли Його більше всього того, що зробили батьки їхні своїми гріхами, якими вони грішили.
|
И сотвори́ ровоа́мъ лука́воє предъ Го́сподемъ: и раздражи́ єго́ о всѣ́хъ, я́же сотвори́ша отцы́ и́хъ, о грѣсѣ́хъ и́хъ, и́миже согрѣши́ша:
|
|
23
|
23
|
|
І спорудили вони собі висоти й ідолів і капища на всякому високому пагорбі і під усяким тінистим деревом.
|
и созда́ша сі́и себѣ́ высо́кая, и столпы́, и ка́пища на вся́цѣмъ холмѣ́ высо́цѣмъ и подъ вся́цѣмъ дре́вомъ сѣно́внымъ:
|
|
24
|
24
|
|
І блудники були також у цій землі і робили всі мерзоти тих народів, яких Господь прогнав від лиця синів Ізраїлевих.
|
и смѣше́ніє бѣ́ въ земли́ и́хъ, и сотвори́ша от всѣ́хъ ме́рзостей язы́ческихъ, я́же отъя́ Госпо́дь от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
|
|
25
|
25
|
|
На п’ятому році царювання Ровоамового, Сусаким, цар Єгипетський, виступив проти Єрусалима
|
И бы́сть въ лѣ́то пя́тоє ца́рствующаго ровоа́ма, взы́де сусакі́мъ ца́рь Єги́петскій на Ієрусали́мъ
|
|
26
|
26
|
|
і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського [і золоті щити, які взяв Давид від рабів Адраазара, царя Сувського, і вніс у Єрусалим]. Усе взяв; взяв і всі золоті щити, які зробив Соломон.
|
и взя́ вся́ сокро́вища до́му Госпо́дня и сокро́вища до́му царе́ва, и ко́пія злата́я, я́же взя́ даві́дъ изъ руки́ отроко́въ Адрааза́ра царя́ су́вскаго и внесе́ я́ во Ієрусали́мъ: вся́ сія́ взя́, и щиты́ златы́я, я́же сотвори́ Соломо́нъ, и внесе́ я́ во Єги́петъ.
|
|
27
|
27
|
|
І зробив цар Ровоам замість них мідні щити і віддав їх у руки начальникам охоронців, які охороняли вхід у дім царя.
|
И сотвори́ ца́рь ровоа́мъ щиты́ мѣ́дяныя вмѣ́сто тѣ́хъ, и поста́ви надъ ни́ми вла́стели от предходя́щихъ предъ ни́мъ, и́же храня́ху врата́ до́му царе́ва:
|
|
28
|
28
|
|
Коли цар виходив у дім Господній, охоронці несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців.
|
и бы́сть єгда́ вхожда́ше ца́рь въ до́мъ Госпо́день, и ноша́ху о́ныя предходя́щіи, и па́ки возвраща́ху ты́я во оружехрани́лище предходя́щихъ.
|
|
29
|
29
|
|
Інше про Ровоама і про все, що він робив, описано в літописі царів юдейських.
|
Про́чая же слове́съ ровоа́млихъ, и вся́ я́же сотвори́, не се́ ли, сія́ пи́сана су́ть въ кни́зѣ слове́съ дні́й ца́рства Іу́дина?
|
|
30
|
30
|
|
Між Ровоамом та Ієровоамом була війна в усі дні життя їхнього .
|
И бра́нь бѣ́ между́ ровоа́момъ и между́ ієровоа́момъ во вся́ дни́.
|
|
31
|
31
|
|
І спочив Ровоам з батьками своїми і похований з батьками своїми в місті Давидовому. Ім’я матері його Наама аммонитянка. І став царем Авия, син його, замість нього.
|
И у́спе ровоа́мъ со отцы́ свои́ми, и погребе́нъ бы́сть со отцы́ свои́ми во гра́дѣ даві́довѣ. И воцари́ся Аві́а сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.