|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
І переповів Ахав Ієзавелі все, що зробив Ілля, і те, що він убив усіх пророків мечем.
|
И возвѣсти́ Ахаа́въ Ієзаве́ли женѣ́ своє́й вся́, єли́ка сотвори́ иліа́, и я́ко изби́ проро́ки ору́жіємъ.
|
|
2
|
2
|
|
І послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кожного з них.
|
И посла́ Ієзаве́ль ко иліи́ и рече́: а́ще ты́ єси́ иліа́, а́зъ же Ієзаве́ль: сія́ да сотворя́тъ ми́ бо́зи и сія́ да приложа́тъ ми́, я́ко въ се́й же ча́съ у́тро положу́ ду́шу твою́, я́коже ду́шу єди́наго от ни́хъ.
|
|
3
|
3
|
|
Побачивши це, він встав і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив слугу свого там.
|
И убоя́ся иліа́, и воста́, и отъи́де души́ ра́ди своєя́, и пріи́де въ вирсаві́ю зе́млю Іу́дину, и оста́ви о́трочище своє́ та́мо,
|
|
4
|
4
|
|
А сам відійшов у пустелю на день путі і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи; візьми душу мою, бо я не кращий за батьків моїх.
|
са́мъ же и́де въ пусты́ню дне́ пу́ть, и пріи́де, и сѣ́де подъ сме́рчіємъ, и проси́ души́ своє́й сме́рти, и рече́: довлѣ́єтъ ны́нѣ [ми́], возми́ у́бо от мене́ ду́шу мою́, Го́споди, я́ко нѣ́смь а́зъ лу́чшій оте́цъ мои́хъ.
|
|
5
|
5
|
|
І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: встань, їж [і пий].
|
И ля́же, и у́спе подъ са́домъ: и се́, а́нгелъ Госпо́день косну́ся єму́ и рече́ єму́: воста́ни, я́ждь и пі́й.
|
|
6
|
6
|
|
І глянув Ілля, і ось, біля голови його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув.
|
И воззрѣ́ иліа́: и се́, у возгла́вія єго́ опрѣсно́къ ячме́нный и чва́нецъ воды́. И воста́, и яде́ и пи́, и возврати́вся у́спе.
|
|
7
|
7
|
|
І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: встань, їж [і пий], бо далека дорога перед тобою.
|
И обрати́ся а́нгелъ Госпо́день втори́цею, и косну́ся єму́, и рече́ єму́: воста́ни, я́ждь и пі́й, я́ко мно́гъ от тебе́ пу́ть.
|
|
8
|
8
|
|
І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива.
|
И воста́, и яде́ и пи́: и и́де въ крѣ́пости я́ди тоя́ четы́редесять дні́й и четы́редесять ноще́й до горы́ Бо́жія Хори́въ.
|
|
9
|
9
|
|
І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь : що ти тут, Іллє?
|
И вни́де та́мо въ пеще́ру, и всели́ся въ не́й. И се́, глаго́лъ Госпо́день къ нему́ и рече́: что́ ты́ здѣ́, иліє́?
|
|
10
|
10
|
|
Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, тому що сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.
|
И рече́ иліа́: ревну́я поревнова́хъ по Го́сподѣ [бо́зѣ] Вседержи́тели, я́ко оста́виша тя́ сы́нове Ізра́илевы: олтари́ твоя́ раскопа́ша, и проро́ки твоя́ изби́ша ору́жіємъ, и оста́хъ а́зъ єди́нъ, и и́щутъ души́ моєя́ изъя́ти ю́.
|
|
11
|
11
|
|
І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь;
|
И рече́: изы́ди у́тро и ста́ни предъ Го́сподемъ въ горѣ́: и се́, ми́мо по́йдетъ Госпо́дь, и ду́хъ вели́къ и крѣ́покъ разоря́я го́ры и сокруша́я ка́меніє въ горѣ́ предъ Го́сподемъ, [но] не въ ду́сѣ Госпо́дь: и по ду́сѣ тру́съ, и не въ тру́сѣ Госпо́дь:
|
|
12
|
12
|
|
після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, [і там Господь].
|
и по тру́сѣ о́гнь, и не во огни́ Госпо́дь: и по огни́ гла́съ хла́да то́нка, и та́мо Госпо́дь.
|
|
13
|
13
|
|
Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє?
|
И бы́сть я́ко услы́ша иліа́, покры́ лице́ своє́ ми́лотію своє́ю, и изы́де и ста́ предъ верте́помъ. И се́, къ нему́ бы́сть гла́съ и рече́: что́ ты́ здѣ́, иліє́?
|
|
14
|
14
|
|
Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.
|
И рече́ иліа́: ревну́я поревнова́хъ по Го́сподѣ Бо́зѣ Вседержи́тели, я́ко оста́виша завѣ́тъ тво́й сы́нове Ізра́илевы, и олтари́ твоя́ раскопа́ша, и проро́ки твоя́ изби́ша ору́жіємъ, и оста́хъ а́зъ єди́нъ, и и́щутъ души́ моєя́ изъя́ти ю́.
|
|
15
|
15
|
|
І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією,
|
И рече́ Госпо́дь къ нему́: иди́, возврати́ся путе́мъ свои́мъ, и изы́деши на пу́ть пусты́ни Дама́сковы, и пома́жеши азаи́ла на ца́рство сирі́йскоє,
|
|
16
|
16
|
|
а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе;
|
и іиу́а сы́на намессі́ина пома́жеши на ца́рство надъ Ізра́илемъ, и Єліссе́а сы́на Сафа́това от Авелмау́ла пома́жеши вмѣ́сто себе́ проро́ка:
|
|
17
|
17
|
|
хто втече від меча Азаїлового, того умертвить Іиуй; а хто врятується від меча Іиуєвого, того умертвить Єлисей.
|
и бу́детъ спаса́ємаго от ору́жія азаи́лева убіє́тъ іиу́й, и спаса́ємаго от ору́жія іиу́ина убіє́тъ Єліссе́й:
|
|
18
|
18
|
|
Утім, Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч [мужів]; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його.
|
и оста́виши во Ізра́или се́дмь ты́сящъ муже́й, вся́ колѣ́на, я́же не преклони́ша колѣ́на Ваа́лу, и вся́ка уста́, я́же не моли́шася єму́.
|
|
19
|
19
|
|
І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою.
|
И и́де отту́ду, и обрѣ́те Єліссе́а сы́на Сафа́това, и се́й оря́ше двѣмана́десятьма супру́гома воло́въ предъ ни́мъ, и то́й са́мъ по двоюна́десяти супру́гъ. И пріи́де иліа́ къ нему́, и пове́рже ми́лоть свою́ на него́.
|
|
20
|
20
|
|
І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди і приходь назад, бо що зробив я тобі?
|
И оста́ви Єліссе́й волы́, и тече́ вслѣ́дъ иліи́, и рече́: [молю́ тя́,] да облобыжу́ отца́ моєго́ и ма́терь мою́, и иду́ вслѣ́дъ тебе́. И рече́ єму́ иліа́: иди́, возврати́ся, я́ко сотвори́хъ тебѣ́.
|
|
21
|
21
|
|
Він, відійшовши від нього, взяв пару волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому.
|
И возврати́ся от него́: и взя́ супру́ги воло́въ, и закла́, и испече́ я́ въ сосу́дѣхъ воло́вныхъ, и даде́ лю́демъ, и ядо́ша. И воста́, и и́де вслѣ́дъ иліи́, и служа́ше єму́.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.