|
Глава 16
|
Глvа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
У тридцять шостий рік царювання Аси, пішов Вааса, цар Ізраїльський, на юдеїв і почав будувати Раму, щоб не дозволити нікому ні відходити від Аси, царя Юдейського, ні приходити до нього.
|
И$ въ лњто, л~ и~ е, цр~ьства е^го, взы'иде вааса цр~ь і^и^л~евъ, въ і^ё^де'ю, и^ стњнђ` ѓ^бъя'ше ра'мђ, да ни е^ді'нъ въ бо'язни можа'ше и^зыити`, и^ внїити` въ црsтво а%с#сино
|
|
2
|
2
|
|
І виніс Аса срібло і золото зі скарбниць дому Господнього і дому царського і послав до Венадада, царя Сирійського, який жив у Дамаску, говорячи:
|
и^ възя'тъ же а%с#са сребро` и^ зла'то эT сокро'вищъ до'мђ гн~я, и^ эT сокро'вищъ цр~ьскихъ” И$ посла` къ невеа^давђ цр~ю сљ=рьскђ, и^же ѓ^бита'ше въ дама'сцњ гл~ющи,
|
|
3
|
3
|
|
союз нехай буде між мною і тобою, як був між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібло і золото: піди, розірви союз твій з Ваасою, царем Ізраїльським, щоб він відступив від мене.
|
прїими ми'ръ промежи мене` и^ тебе`, и^ межи` эTц~емъ моиM, и^ эTц~емъ твои^мъ, и^мњша съглаше'нїе, того ра'ди посла'хъ тебњ сребро` и^ зла'то, прїиди да разбїемъ эT мене` ваа%сомъ цр~я і^и^л~ева, и^ эTи'деT эT мене`,
|
|
4
|
4
|
|
І послухався Венадад царя Аси і послав воєначальників, які були в нього, проти міст ізраїльських, і вони спустошили Ійон і Дан й Авелмаїм і всі запаси в містах Неффалимових.
|
и^ слы'ша сн~ъ а^де'ровъ цр~я а%с#сђ, и^ посла` нача'лники во'емъ своиM, къ гра'домъ і^и^л~евымъ, и^ порази'ша а^гино'на, и^ да'на, и^ а^велмаи^нъ, и^ вси` поса'ды неџали'мли стњна'та,
|
|
5
|
5
|
|
І коли почув про це Вааса, то перестав будувати Раму і припинив роботу свою.
|
и^же е^гда` слы'ша ваа'са цр~ь і^и^л~евъ ѓ^ста'ви съзида'ти рама'ю и^ ѓ^ста'ви дњ'ло свое`”
|
|
6
|
6
|
|
Аса ж цар зібрав усіх юдеїв, і вони вивезли з Рами камені і дерева, які використовував Вааса для будівлі, — і побудував з них Геву і Мицфу.
|
А/сса же цр~ь прїя'ть вс^ю і^ё^де'ю, и^ взя'ша ка'менїе эT ра'ма и^ лњ'съ и^же на съзида'нїе ё^гото'ва а%с#са” Създа' же в ни'хъ гаве'я, и^ ма'сфђ,
|
|
7
|
7
|
|
У той час прийшов Ананій прозорливець до Аси, царя Юдейського, і сказав йому: оскільки ти понадіявся на царя Сирійського і не уповав на Господа Бога твого, тому і врятувалося військо царя Сирійського від руки твоєї.
|
и^ въ вре'мя ѓ'но прїиде а^на'нїя пррoкъ, къ а%с#сњ цр~ю і^ё'динђ” И$ рече е^мђ е^же и^мњ'лъ е^си ё^пова'нїе ко цр~ю сљ=рскђ, а^ не къ г~ђ б~ђ твое^мђ” Того ра'ди ё^шли` цр~я си'рьскаго во'и эT рђ'кђ твое'ю”
|
|
8
|
8
|
|
Чи не були ефіопляни і лівіяни з силою більшою і з колісницями і вершниками дуже численними? Але оскільки ти уповав на Господа, то Він віддав їх у руки твої,
|
Не е^фиѓ'пи ли, и^ ливїи бя'хђ тебњ` въ си'лђ мно'гђ и^ въ др'ъзость. колесни'цъ и^ ко'нникъ. и^ мно'жество ѕњ'ло” И$ вънегда` къ г~ђ вњ'ровалъ е^си, и^ преда` и^хъ въ рђкђ твою`.
|
|
9
|
9
|
|
тому що очі Господа оглядають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком віддане Йому. Нерозважливо ти зробив тепер. За те віднині будуть у тебе війни.
|
ѓ%чи б^о гн~и съзира'ющи вс^ю зе'млю. и^ въздаю'тъ крњ'пость тњ'мъ, и^же срDцемъ съвръше'номъ вњ'рђютъ во'нь. бђе' б^о сътвори'лъ е^си, и^ сего ра'ди т^о е^ще` настоя'щаго вре'мени на' тя бра'нь въста'нетъ”
|
|
10
|
10
|
|
І розгнівався Аса на прозорливця, і замкнув його у в’язницю, тому що за це був у роздратуванні на нього; пригноблював Аса і декого з народу в той час.
|
Разгнњ'ва же ся а%с#са на ви'дящаго. повелњ` е^го в#сади'ти во стражи'лницђ. ѕњ'ло бо сего ра'ди прогнњ'вася и^ ё^би` эT людїи во вре'мя т^о мно'гиX. дњла
|
|
11
|
11
|
|
І ось, діяння Аси, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
|
же а%с#сы пр'ьвая и^ послњ'дняа, пи'сана сђть въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныX і^и^л~я”
|
|
12
|
12
|
|
І захворів Аса на ноги на тридцять дев’ятому році царювання свого, і хвороба його піднялася до верхніх частин тіла; але він у хворобі своїй шукав не Господа, а лікарів.
|
Разболњ' же ся а%сса въ лњто, л~џ. црsтва свое^го. бо'лњзнїю ѕелнњ'ишею на' ноги, и^ ни в не'мощи свое'и, възыска` г~а, н^о вра'чевъ”
|
|
13
|
13
|
|
І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.
|
И$ ё^спе же съ эTц~ы свои^ми, и^ ё'мре лњта, м~а го, црsтва е^го.
|
|
14
|
14
|
|
І поховали його у гробниці, яку він влаштував для себе в місті Давидовому; і поклали його на одрі, який наповнили пахощами і різними належно зробленими мастями, і спалили їх для нього безліч.
|
и^ погребо'ша е^го въ гро'бњ е^го. и^же и^скопа` въ' градњ двд~вњ. положиша же е^го на посте'лњ и^ напоlниша а^рама'ты, и^ ро'ды ми'ра ё^ха'н#наго, и^ сътвори'ша е^мђ погребъ вели'къ ѕњ'ло”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.