|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
У двадцять сьомий рік Ієровоама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський:
|
Въ лѣ́то два́десять седмо́є ієровоа́ма царя́ Ізра́илева воцари́ся Азарі́а сы́нъ Амессі́и царя́ Іу́дина:
|
|
2
|
2
|
|
він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима.
|
сы́нъ шести́надесяти лѣ́тъ бѣ́, єгда́ нача́ ца́рствовати, и пятьдеся́тъ два́ лѣ́та ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя же ма́тере єго́ Ієхелі́а от Ієрусали́ма.
|
|
3
|
3
|
|
Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його.
|
И сотвори́ пра́воє предъ очи́ма Госпо́днима по всему́, єли́ка сотвори́ оте́цъ єго́ Амессі́а,
|
|
4
|
4
|
|
Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.
|
оба́че высо́кихъ не разори́: єще́ лю́діє жря́ху и кадя́ху на высо́кихъ.
|
|
5
|
5
|
|
І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був начальником над палацом і управляв народом землі.
|
И косну́ся Госпо́дь царя́, и бы́сть прокаже́нъ до дне́ сме́рти своєя́: и ца́рствова въ дому́ апфусо́ѳъ. И Іоаѳа́мъ сы́нъ царе́въ бѣ́ надъ до́момъ судя́ лю́демъ земли́ тоя́.
|
|
6
|
6
|
|
Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
|
И про́чая слове́съ азарі́и, и вся́ єли́ка сотвори́, не́ сія́ ли напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Іу́диныхъ?
|
|
7
|
7
|
|
І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього.
|
И у́спе Азарі́а со отцы́ свои́ми, и погребо́ша єго́ со отцы́ єго́ во гра́дѣ даві́довѣ. И воцари́ся Іоаѳа́мъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
|
8
|
8
|
|
У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царював шість місяців.
|
Въ лѣ́то три́десять осмо́є азарі́и царя́ Іу́дина ца́рствова Заха́ріа сы́нъ ієровоа́мль надъ Ізра́илемъ въ самарі́и ше́сть ме́сяцъ.
|
|
9
|
9
|
|
Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
|
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, я́коже сотвори́ша отцы́ єго́, не отступи́ от всѣ́хъ грѣхо́въ ієровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Ізра́иля.
|
|
10
|
10
|
|
І склав проти нього змову Селлум, син Іависа, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього.
|
И воста́ста на́нь Селлу́мъ сы́нъ Іаві́совъ и кевлаа́мъ, и порази́ста єго́, и умертви́ста єго́: и воцари́ся Селлу́мъ вмѣ́сто єго́.
|
|
11
|
11
|
|
Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських.
|
И про́чая слове́съ Заха́рієвыхъ, се́, су́ть напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ.
|
|
12
|
12
|
|
Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так.
|
сіє́ сло́во Госпо́дне, є́же глаго́ла ко іиу́ю, рекі́й: сы́нове четве́ртіи ся́дутъ тебѣ́ на престо́лѣ Ізра́илевѣ. И бы́сть та́ко.
|
|
13
|
13
|
|
Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії.
|
И Селлу́мъ сы́нъ Іаві́совъ воцари́ся во Ізра́или: и въ лѣ́то три́десять девя́тоє азарі́и царя́ Іу́дина, ца́рствова Селлу́мъ ме́сяцъ дні́й въ самарі́и.
|
|
14
|
14
|
|
І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього.
|
И взы́де Манаи́мъ сы́нъ гадді́инъ от Ѳерсі́лы, и пріи́де въ самарі́ю, и уби́ Селлу́ма сы́на Іаві́сова въ самарі́и, и умертви́ єго́, и воцари́ся вмѣ́сто єго́.
|
|
15
|
15
|
|
Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських.
|
И про́чая слове́съ Селлу́мовыхъ, и совѣща́ніє єго́, и́мже совѣща́ся, се́, су́ть пи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ.
|
|
16
|
16
|
|
І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючи від Фирци, за те, що місто не відчинило воріт , і розбив його , і всіх вагітних жінок у ньому розрубав.
|
Тогда́ порази́ Манаи́мъ и Ѳе́рсу, и вся́, я́же въ не́й, и предѣ́лы єя́ от Ѳе́рсы, поне́же не отверзо́ша єму́, и разби́ ю́ и всѣ́хъ, и́же въ не́й, и иму́щихъ во чре́вѣ разсѣче́.
|
|
17
|
17
|
|
У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Менаїм, син Гадія, над Ізраїлем і царював десять років у Самарії;
|
Въ лѣ́то три́десять девя́тоє азарі́и царя́ Іу́дина, ца́рствова Манаи́мъ сы́нъ гадді́инъ надъ Ізра́илемъ де́сять лѣ́тъ въ самарі́и,
|
|
18
|
18
|
|
і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої.
|
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, [во вся́ дни́ своя́] не отступи́ от всѣ́хъ грѣхо́въ ієровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Ізра́иля.
|
|
19
|
19
|
|
Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх.
|
Во дни́ єго́ взы́де Фу́ла ца́рь Ассирі́йскій на зе́млю [Ізра́илеву], и Манаи́мъ даде́ Фу́лѣ ты́сящу тала́нтъ сребра́, да бу́детъ рука́ єго́ съ ни́мъ, [є́же укрѣпи́ти ца́рство въ руку́ єго́].
|
|
20
|
20
|
|
І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі.
|
И возложи́ Манаи́мъ да́нь на Ізра́иля, на всѣ́хъ си́льныхъ, да́ти царю́ Ассирі́йску пятьдеся́тъ Сі́кль сребра́ му́жу коєму́ждо: и возврати́ся ца́рь Ассирі́йскъ, и не ста́ та́мо въ земли́.
|
|
21
|
21
|
|
Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
|
И про́чая слове́съ Манаи́мовыхъ, и вся́ єли́ка сотвори́, не се́ ли, сія́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ?
|
|
22
|
22
|
|
І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього.
|
И у́спе Манаи́мъ со отцы́ свои́ми, и воцари́ся факі́а сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
|
23
|
23
|
|
У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царював два роки;
|
Въ лѣ́то пятьдеся́тоє азарі́и царя́ Іу́дина, ца́рствова факі́а сы́нъ Манаи́мль надъ Ізра́илемъ въ самарі́и лѣ́та два́,
|
|
24
|
24
|
|
і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
|
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, не отступи́ от грѣхо́въ ієровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Ізра́иля.
|
|
25
|
25
|
|
І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього.
|
И воста́ на него́ факе́й сы́нъ ромелі́инъ, тріста́тъ єго́, и уби́ єго́ въ самарі́и бли́зъ до́му царе́ва, со Арго́вомъ и со Арі́ємъ, и съ ни́мъ [бя́ху] пятьдеся́тъ муже́й от Галааді́товъ, и умертви́ єго́, и воцари́ся вмѣ́сто єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
|
И про́чая слове́съ факі́євыхъ, и вся́ єли́ка сотвори́ се́, су́ть, пи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ.
|
|
27
|
27
|
|
У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царював двадцять років;
|
Въ лѣ́то пятьдеся́тъ второ́є азарі́и царя́ Іу́дина, ца́рствова факе́й сы́нъ ромелі́инъ надъ Ізра́илемъ въ самарі́и два́десять лѣ́тъ,
|
|
28
|
28
|
|
і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.
|
и сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, не отступи́ от всѣ́хъ грѣхо́въ ієровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Ізра́иля.
|
|
29
|
29
|
|
У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію.
|
Во дни́ факе́а царя́ Ізра́илева пріи́де Ѳелгаѳфелласа́ръ ца́рь Ассирі́йскій, и взя́ Аі́нъ и Авелвеѳмааха́, и Ао́ха и Кене́зу, и Асо́ра и Галаа́дъ и Галіле́ю, всю́ зе́млю Нефѳалі́млю, и приведе́ я́ ко Ассирі́аномъ.
|
|
30
|
30
|
|
І склав змову Осія, син Или, проти Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафама, сина Озиїного.
|
И воста́ осі́а сы́нъ илы́ на факе́а сы́на ромелі́ина, и порази́ єго́, и умертви́ єго́, и воцари́ся вмѣ́сто єго́ въ два́десятоє лѣ́то Іоаѳа́ма сы́на азарі́ина.
|
|
31
|
31
|
|
Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.
|
И про́чая слове́съ факе́євыхъ, и вся́ єли́ка сотвори́, се́, сія́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Ізра́илевыхъ.
|
|
32
|
32
|
|
У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського.
|
Въ лѣ́то второ́є факе́а сы́на ромелі́ина царя́ Ізра́илева воцари́ся Іоаѳа́мъ, сы́нъ азарі́и царя́ Іу́дина:
|
|
33
|
33
|
|
Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
|
сы́нъ два́десяти пяти́ лѣ́тъ бѣ́, єгда́ нача́ ца́рствовати, и шестьна́десять лѣ́тъ ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя же ма́тере єго́ ієруса́ дщи́ садо́кова.
|
|
34
|
34
|
|
Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він.
|
И сотвори́ пра́воє предъ очи́ма Госпо́днима, по всему́ єли́ка сотвори́ оте́цъ єго́ Азарі́а,
|
|
35
|
35
|
|
Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому.
|
оба́че высо́кихъ не разори́: єще́ лю́діє жря́ху и кадя́ху на высо́кихъ. То́й созда́ две́ри хра́му Госпо́дню вы́шнія.
|
|
36
|
36
|
|
Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
|
И про́чая слове́съ Іоаѳа́мовыхъ, и вся́ єли́ка сотвори́, не сія́ ли напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Іу́диныхъ?
|
|
37
|
37
|
|
У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного.
|
Во дни́ о́ны нача́тъ Госпо́дь посыла́ти на Іу́ду раассо́на царя́ Си́рска и факе́а сы́на ромелі́ина.
|
|
38
|
38
|
|
І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього.
|
И у́спе Іоаѳа́мъ со отцы́ свои́ми, и погребе́нъ бы́сть со отцы́ свои́ми во гра́дѣ даві́да отца́ своєго́. И воцари́ся Аха́зъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.