|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хефциба.
|
Сы́нъ двана́десяти лѣ́тъ Манассі́а, єгда́ нача́ ца́рствовати, и пятьдеся́тъ пя́ть лѣ́тъ ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя ма́тере єго́ Офові́а.
|
|
2
|
2
|
|
І робив він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих.
|
И сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, и хожда́ше вслѣ́дъ ме́рзостей язы́ковъ, и́хже отрину Госпо́дь от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ:
|
|
3
|
3
|
|
І знову спорудив висоти, які знищив батько його Єзекія, і поставив жертовники Ваалу, і зробив діброву, як зробив Ахав, цар Ізраїльський; і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому.
|
и обрати́ся, и созда́ высо́кая, и́же разори́ оте́цъ єго́ єзекі́а, и воздви́же же́ртвенникъ Ваа́лу, и сотвори́ дубра́вы, я́коже сотвори́ Ахаа́въ ца́рь Ізра́илевъ, и поклони́ся все́й си́лѣ небе́снѣй и порабо́та и́мъ:
|
|
4
|
4
|
|
І спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: «в Єрусалимі покладу ім’я Моє».
|
и созда́ олта́рь въ дому́ Госпо́дни, я́коже рече́ Госпо́дь: во Ієрусали́мѣ положу́ и́мя моє́.
|
|
5
|
5
|
|
І спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього,
|
И сотвори́ олта́рь все́й си́лѣ небе́снѣй на дву́ двору́ до́му Госпо́дня:
|
|
6
|
6
|
|
і провів сина свого через вогонь, і чаклував, і ворожив, і завів викликувачів мерців і чаклунів; багато зробив неугодного в очах Господа, щоб прогнівити Його.
|
и провожда́ше сы́ны своя́ чрезъ о́гнь, и вража́ше, и волшве́нія творя́ше, и сотвори́ ка́пища, и волше́бницы умно́жи твори́ти лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, є́же прогнѣ́вати єго́:
|
|
7
|
7
|
|
І поставив ідола Астарти, якого зробив у домі, про який говорив Господь Давиду і Соломону, синові його: «у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав із усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повіки;
|
и поста́ви изва́яноє дубра́вы въ хра́мѣ, о не́мже рече́ Госпо́дь къ даві́ду и къ Соломо́ну сы́ну єго́: въ хра́мѣ се́мъ и во Ієрусали́мѣ, єго́же избра́хъ от всѣ́хъ колѣ́нъ Ізра́илевыхъ, и положу́ ту́ и́мя моє́ на вѣ́ки,
|
|
8
|
8
|
|
і не дам надалі виступити нозі ізраїльтянина із землі, яку Я дав батькам їхнім, якщо тільки вони будуть намагатися чинити згідно з усім тим, що Я повелів їм, і з усім законом, який заповів їм раб Мій Мойсей».
|
и не приложу́ подви́гнутися но́зѣ Ізра́илевѣ от земли́, ю́же да́хъ отце́мъ и́хъ, а́ще ті́и соблюду́тъ вся́ єли́ка заповѣ́дахъ, по все́й за́повѣди, ю́же заповѣ́да и́мъ ра́бъ мо́й Моисе́й.
|
|
9
|
9
|
|
Але вони не послухалися; і спокусив їх Манассія до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих.
|
И не послу́шаша, и прельсти́ и́хъ Манассі́а, є́же сотвори́ти лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима па́че язы́къ, я́же истреби́ Госпо́дь от лица́ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
|
|
10
|
10
|
|
І говорив Господь через рабів Своїх пророків і сказав:
|
И глаго́ла Госпо́дь руко́ю рабо́въ свои́хъ проро́ковъ, глаго́ля:
|
|
11
|
11
|
|
за те, що зробив Манассія, цар Юдейський, такі мерзоти, гірші за все те, що робили аморреї, які були раніше нього, і ввів Іуду в гріх ідолами своїми,
|
за сія́, єли́ка сотвори́ Манассі́а ца́рь Іу́динъ ме́рзости сія́ лука́выя, па́че всѣ́хъ я́же сотвори́ша Аморре́є, и́же пре́жде сего́ бы́ша, и введе́ во грѣ́хъ и Іу́ду, въ кумі́рѣхъ свои́хъ:
|
|
12
|
12
|
|
за те, так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ось, Я наведу таке зло на Єрусалим і на Іуду, про яке, якщо хто почує, задзвенить в обох вухах у нього;
|
не та́ко: си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: се́, а́зъ наведу́ зла́я на Ієрусали́мъ и на Іу́ду, я́ко вся́кому слы́шащему пошумя́тъ обоя́ у́ха єго́,
|
|
13
|
13
|
|
і простягну на Єрусалим мірчу вірьовку Самарії і висок дому Ахава, і витру Єрусалим так, як витирають чашу, — витруть і перекинуть її;
|
и простру́ на Ієрусали́мъ мѣ́ру самарі́йскую и вѣсы́ до́му Ахаа́вля: и истреблю́ Ієрусали́ма, я́коже изглажда́єтся алава́стръ изглажда́ємый и превраща́єтся въ лице́ своє́:
|
|
14
|
14
|
|
і відкину залишок наділу Мого, і віддам їх у руку ворогів їхніх, і будуть на розкрадання і розграбування усім ворогам своїм,
|
и изри́ну оста́нки достоя́нія моєго́ и преда́мъ и́хъ въ ру́ки враго́въ и́хъ, и бу́дутъ въ расхище́ніє и въ плѣ́нъ всѣ́мъ враго́мъ свои́мъ:
|
|
15
|
15
|
|
за те, що вони робили неугодне в очах Моїх і прогнівляли Мене з того дня, як вийшли батьки їхні з Єгипту, і до цього дня.
|
поне́же сотвори́ша лука́воє предъ очи́ма мои́ма и бы́ша прогнѣвля́юще мя́ от дне́, въ о́ньже изведо́хъ отцы́ и́хъ от земли́ Єги́петскія, и до дне́ сего́.
|
|
16
|
16
|
|
Ще ж пролив Манассія і дуже багато невинної крови, так що наповнив нею Єрусалим від краю до краю, крім свого гріха, що він увів Іуду в гріх — робити неугодне в очах Господніх.
|
Єще́ же кро́вь непови́нную излія́ Манассі́а мно́гу зѣло́, до́ндеже напо́лни Ієрусали́му уста́ до у́стъ, кромѣ́ грѣхо́въ єго́, и́миже во грѣ́хъ введе́ Іу́ду, сотвори́ти лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима.
|
|
17
|
17
|
|
Інше про Манассію і про все, що він зробив, і про гріхи його, в чому він згрішив, написано в літописі царів юдейських.
|
И про́чая слове́съ Манассі́иныхъ, и вся́ єли́ка сотвори́, и грѣ́хъ єго́, и́мже согрѣши́, не сія́ ли напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Іу́диныхъ?
|
|
18
|
18
|
|
І спочив Манассія з батьками своїми, і похований у саду біля дому його, в саду Уззи. І став царем Аммон, син його, замість нього.
|
И у́спе Манассі́а со отцы́ свои́ми, и погребе́нъ бы́сть въ вертогра́дѣ до́му своєго́, въ вертогра́дѣ о́зы. И воцари́ся Аммо́нъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́:
|
|
19
|
19
|
|
Двадцяти двох років був Аммон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Мешуллемеф, дочка Харуца, з Ятби.
|
сы́нъ два́десяти дву́ лѣ́тъ бѣ́ Аммо́нъ, єгда́ нача́ ца́рствовати и два́ лѣ́та ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя же ма́тери єго́ Месолла́мъ, дщи́ Ару́сова изъ Ієте́вы.
|
|
20
|
20
|
|
І робив він неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його;
|
И сотвори́ лука́воє предъ очи́ма Госпо́днима, я́коже сотвори́ Манассі́а оте́цъ єго́,
|
|
21
|
21
|
|
і ходив тією ж точно дорогою, якою ходив батько його, і служив ідолам, яким служив батько його, і поклонявся їм,
|
и хожда́ше по всему́ пути́, и́мже ходи́ оте́цъ єго́, и порабо́та кумі́ромъ, и́мже порабо́та оте́цъ єго́, и поклони́ся и́мъ:
|
|
22
|
22
|
|
і залишив Господа Бога батьків своїх, не ходив путями Господніми.
|
и оста́ви Го́спода Бо́га оте́цъ свои́хъ, и не ходи́ путе́мъ Госпо́днимъ.
|
|
23
|
23
|
|
І вчинили змову слуги Аммонові проти нього, й умертвили царя в домі його.
|
И воста́ша о́троцы Аммо́новы на́нь и умертви́ша царя́ въ дому́ єго́.
|
|
24
|
24
|
|
Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Аммона; і поставив народ царем над землею Іосію, сина його, замість нього.
|
Лю́діє же земли́ [тоя́] изби́ша всѣ́хъ воста́вшихъ на царя́ Аммо́на, и воцари́ша лю́діє земли́ тоя́ Іосі́ю сы́на єго́ вмѣ́сто єго́.
|
|
25
|
25
|
|
Інше про Аммона, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.
|
И про́чая слове́съ Аммо́новыхъ, єли́ка сотвори́, не се́ ли, сія́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Іу́диныхъ?
|
|
26
|
26
|
|
І поховали його в гробниці його, в саду Уззи. І став царем Іосія, син його, замість нього.
|
И погребо́ша єго́ во гро́бѣ єго́ въ вертогра́дѣ о́зинѣ. И воцари́ся Іосі́а сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.