|
Глава 11
|
Глvа, а~і”
|
|
1
|
1
|
|
Через рік, у той час, коли виходять царі в походи, Давид послав Іоава і слуг своїх з ним і всіх ізраїльтян; і вони вразили аммонитян і обложили Равву; Давид же залишався в Єрусалимі.
|
И$ бы'сть по възвраще'нїи лњта того`. въ время и^схожде'нїя цр~емъ на' брань. и^ посла` дв~дъ і^ѓ^а'ва, и^ ѓ'троки е^го с ниM. и^ всего і^и^л~я. и^ расточи` сн~ы а^м#моня. и^ ѓ^бъсњдо'ша ѓ%крsтъ рава'џа. и^ дв~дъ сњде въ і^ерsлі'мњ”
|
|
2
|
2
|
|
Одного разу надвечір Давид, вставши з постелі, прогулювався на покрівлі царського дому і побачив з покрівлі жінку, яка купається; а та жінка була дуже красива.
|
И$ бы'сть при ве'черњ, и^ въста'въ дв~дъ с ло'жа свое^го. и^ хожда'ше по пола'тњ въ домђ` свое^мъ, и^ ви'дњ женђ` с пола'ты мы'ющђся” и^ бњ жена` взо'рђ добра велми`”
|
|
3
|
3
|
|
І послав Давид розвідати, хто ця жінка? І сказали йому: це Вирсавія, дочка Елиама, дружина Урії хеттеянина.
|
И$ посла` дв~дъ и^ в#зы'ска жены` и^ рече. нњсть ли с^е версавіи дщи е^лїа'вля, жена` ё'рїя хетџе'я”
|
|
4
|
4
|
|
Давид послав слуг узяти її; і вона прийшла до нього, і він спав з нею. Коли ж вона очистилася від нечистоти своєї, повернулася в дім свій.
|
И$ посла` дв~дъ слђги своя и^ приведо'ша ю&. і^ и^ вни'де к не'и, и^ ля'же с не'ю. и^ та б^њ ѓ^чи'стилася эT нечистоты` свое'я. и^ въста'вши възврати'ся в до'мъ свои”
|
|
5
|
5
|
|
Жінка ця зробилася вагітною і послала сповістити Давида, говорячи: я вагітна.
|
И$ зача'тъ жена` въ чревњ и^ посла'вши възвњсти` дв~дђ и^ рече. с^е а^зъ въ чревњ зачахъ”
|
|
6
|
6
|
|
І послав Давид сказати Іоаву: пришли до мене Урію хеттеянина. І послав Іоав Урію до Давида.
|
И$ посла` дв~дъ къ и^ѓ^а'вђ, гл~я. посли` къ мнњ ё'рїю хетџе'я. и^ посла` и^ѓ^а'въ ё%рїю къ дв~дђ”
|
|
7
|
7
|
|
І прийшов до нього Урія, і розпитав його Давид про становище Іоава і про становище народу, і про хід війни.
|
И$ прїиде ё'рїя къ дв~дђ. и^ въпроси` е^го дв~дъ ѓ^ здра'вїи и^ѓ^а'ва. и^ ѓ^ здра'вїи людїи, и^ ѓ^ ми'рђ и^ ѓ^ бра'ни,
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Давид Урії: йди додому й омий ноги свої. І вийшов Урія з дому царського, а слідом за ним понесли і царську страву.
|
и^ рече дв~дъ къ ё'рїи дои^ди` в доM свои ё^мы'и ноѕњ свои`. и%де ё'рїя и^з до'мђ цр~ева. і^ и^де въ слњдъ е^го слђга цр~евъ”
|
|
9
|
9
|
|
Але Урія спав біля воріт царського дому з усіма слугами свого господаря, і не пішов у свій дім.
|
И$ спа` ё'рїя преD вра'ты до'мђ цр~ева, со рабы` господи'на свое^го, а^ не ходи` в до'мъ свои.
|
|
10
|
10
|
|
І донесли Давиду, говорячи: не пішов Урія в дім свій. І сказав Давид Урії: ось, ти прийшов з дороги; чому ж не пішов ти в дім свій?
|
и^ възвњсти'ша дв~дђ гл~юще ја%ко не ходи` ё'рїя в до'мъ свои, и^ рече дв~дъ къ ё'рїи. нњси л^и ты` с пђти` прише'лъ т^о что` с^е нњси в доM свои пришеl”
|
|
11
|
11
|
|
І сказав Урія Давиду: ковчег [Божий] і Ізраїль й Іуда знаходяться в наметах, і господар мій Іоав і раби господаря мого перебувають у полі, а я ввійшов би в дім свій їсти і пити і спати зі своєю дружиною! Клянуся твоїм життям і життям душі твоєї, цього я не зроблю.
|
И$ рече ё'рїя. киѓ'тъ бж~їи і^и^л~ь, и^ё^де'е пребыва'ютъ въ кровњхъ, а^ господи'нъ мои і^ѓ^а'въ, и^ раби` господи'на мое^го, на лицы` всњхъ селъ пребыва'ютъ, т^о ка'ко а^зъ вни'дђ в домъ свои ја%сти и^ пи'ти и^л^и спа'ти съ жено'ю свое'ю, жива` бђдетъ дш~а моа`, а^ще сътворю` аZ гл~ы сїя”
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Давид Урії: залишся тут і на цей день, а завтра я відпущу тебе. І залишився Урія в Єрусалимі на цей день до завтра.
|
И$ рече дв~дъ къ ё'рїи, посњди зд^њ днесь и^ ё'тро, и^л^и тре'тїја^го дн~е и^ пђщђ т^я. и^ пребысть ё%рїя въ і^ерsли'мњ въ то'й дн~ь и^ въ дрђгы'и”
|
|
13
|
13
|
|
І запросив його Давид, і їв Урія перед ним і пив, і напоїв його Давид. Але ввечері Урія пішов спати на постіль свою з рабами господаря свого, а у свій дім не пішов.
|
И$ призва` дв~дъ ё%рїю. и^ ѓ^бњ'давъ с нимъ и^ питъ, и^ ё^пи'ся, і^ и'де вечеръ спа'ти на ло'же свое, съ рабы` господи'на свое^го, а^ в доM свои не и^де`”
|
|
14
|
14
|
|
Зранку Давид написав листа до Іоава і послав його з Урією.
|
И$ бы'сть ё%тро и^ напи'са дв~дъ кни'ги къ і^ѓ^а'вђ, и^ пђсти` рђко'ю ё%рїиною”
|
|
15
|
15
|
|
В листі він написав так: поставте Урію там, де буде найсильніша битва, і відступіть від нього, щоб він був уражений і помер.
|
И$ напи'са въ кни'гахъ гл~я. пђсти` ё'рїю проти'вђ бра'ни лђ'чшеи. и^ възвратитеся въспя'ть эT него` да ја%з#венъ ё%мретъ”
|
|
16
|
16
|
|
Тому, коли Іоав облягав місто, то поставив він Урію на такому місці, про яке знав, що там хоробрі люди.
|
И$ бы'сть е^гда` храня и^ѓ^а'въ ё^ гра'да. и^ поста'ви и^^ ё'рїю на мњ'стњ. эTнђдђже вњдя'ше мђ'жа сђща си'лны т^ђ”
|
|
17
|
17
|
|
І вийшли люди з міста й билися з Іоавом, і впали деякі з народу, зі слуг Давидових; був убитий також і Урія хеттеянин.
|
І$ и^зыдо'ша мђ'жи и^з гра'да, и^ бїя'хђся съ і^ѓ^а'воM и^ падо'ша мно'ѕи эT люді'и. и^ эT ра'бъ двд~въ. ё%мре же и^ ё'рїя хетџе'инъ
|
|
18
|
18
|
|
І послав Іоав донести Давиду про весь хід битви.
|
и^ посла` и^ѓ^а'въ и^ възвњсти т^а двDви вс^я рњ'чи ја%же ѓ^ бра'ни гл~я”
|
|
19
|
19
|
|
І наказав посланому, говорячи: коли ти розповіси цареві про весь хід битви
|
И$ заповњ'да и^ѓ^а'въ послђ` гл~я, е^гда скон#ча'еши вс^я рњчи, ја%же ѓ^ бра'ни къ цр~ю гл~я.
|
|
20
|
20
|
|
і побачиш, що цар розгнівався, і скаже тобі: «навіщо ви так близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що зі стіни будуть кидати на вас?
|
а%ще па'че разгнњ'вается цр~ь и^ речет# ти. т^о почто` приближи'стеся къ гра'дђ на' брань. не вњсте ли ја%ко стрњля'ютъ съ стњны`”
|
|
21
|
21
|
|
хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна [й уразила його], і він помер у Тевеці? Навіщо ж ви близько підходили до стіни?», тоді ти скажи: і раб твій Урія хеттеянин також [уражений і] помер.
|
Кто е^сть ё^би'лъ а^вимеле'ха сн~а и^е^ровоа'мля, сн~а ни'рова. не жена` ли еs връ'гла на'нь ё^лом#комъ жер#нова съ стњны`, и^ ё^рази е^го и^ ё'мре въ џаме'сњ. т^о почто` пристђпа'сте ко стњнњ. и^ речеши и^б^о и^ ра'бъ тво'и ё%рїя хет#џе'инъ, ё^бїенъ бы'сть и^ ё'мре”
|
|
22
|
22
|
|
І пішов [посланий від Іоава до царя в Єрусалим], і прийшов, і розповів Давиду про все, для чого послав його Іоав, про весь хід битви. [І розгнівався Давид на Іоава і сказав посланому: навіщо ви близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що вас уражати будуть зі стіни? хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна, і він помер у Тевеці? Навіщо ви близько підходили до стіни?]
|
І$ и'де посо'лъ и^ѓ^а'вль къ цр~ю въ і^ерли'мъ. и^ прїиде и^ възвњсти дв~дђ вс^е е^ли'ко гл~а е^мђ и^ѓ^а'въ вс^я гл~ы бра'ни” И$ разгнњ'вася дв~дъ на и^ѓ^а'ва. и^ рече дв~дъ къ послђ`. почто е^сте приближи'лися къ гра'дђ би'тися” Не вњ'дасте ли ја%ко ја%звенїю е^сть мно'гђ бы'ти съ стњны`. кт^о ё^би а^вимеле'ха сн~а и^е^ровоа'мля не жена л^и е^сть връгла ка'мень жернова съ стњны`. и^ ё'мре въ џаме'сњ, и^ почто б^о приближи'стеся къ стњнњ`”
|
|
23
|
23
|
|
Тоді посланий сказав Давиду: долали нас ті люди і вийшли до нас у поле, і ми переслідували їх до входу у ворота;
|
И$ рече посо'лъ къ дв~дђ, ја%ко ё^крышася на' ны мђжи і^ и^зыдо'ша на' ны на село`. и^ гони'хомъ я& до вра'тъ гра'да”
|
|
24
|
24
|
|
тоді стріляли стрільці зі стіни на рабів твоїх, і померли деякі з рабів царя; помер також і раб твій Урія хеттеянин.
|
И$ стрњляша стрњ'лцы съ стњны` в ны`, и^ ё^стрњли'ша эT ѓ%троk цр~ьскихъ. и^ ё'рїю хет#џе'ина ё^би'ша”
|
|
25
|
25
|
|
Тоді сказав Давид посланому: так скажи Іоаву: «нехай не бентежить тебе ця справа, тому що меч поїдає іноді того, іноді цього; посиль війну твою проти міста і зруйнуй його». Так підбадьор його.
|
И$ рече дв~дъ къ послђ` си'це. да речеши къ и^ѓ^а'вђ, да не бђ'дет ти печа'ль преD ѓ^чи'ма словесе`. ја%ко ѓ%вогда си'це ѓ%вогда ѓ^на'ко бываеT сњчъ, и^ ё^крњпи бра'нь твою на граD, и^ раскопа и&”
|
|
26
|
26
|
|
І почула дружина Урії, що помер Урія, чоловік її, і плакала за чоловіком своїм.
|
И$ слыша жена` ё%рїина ја%ко ё^бїенъ бы'сть мђ'жъ е^я`. и^ рыдаше по мђжи свое^мъ, и^ пла'кася.
|
|
27
|
27
|
|
Коли скінчився час плачу, Давид послав, і взяв її в дім свій, і вона стала його дружиною і народила йому сина. І було це діло, яке вчинив Давид, зле в очах Господа.
|
і^ и^схожаше гла'съ пла'ча е^я`. и^ посла'въ дв~дъ приведе' ю в домъ сво'и и^ бы'сть е^мђ жена`. и^ роди е^мђ сн~ъ, и^ лђка'веn ја^ви'ся гл~ъ. и^же сътвори дв~дъ преD ѓ^чи'ма гн~има”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.