|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
І прийшли всі коліна Ізраїлеві до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми — кості твої і плоть твоя;
|
И$ прїидо'ша вс^и племе'на і^и^л~еви къ дв~дђ въ хевро'нъ и^ гл~аша е^мђ. с^е кости твоя` и^ пло'ть твоа` м^ы е^смы”
|
|
2
|
2
|
|
ще вчора і третього дня, коли Саул царював над нами, ти виводив і вводив Ізраїля; і сказав Господь тобі: «ти будеш пасти народ Мій Ізраїля і ти будеш вождем Ізраїля».
|
И$ вчера` и^ ѓ^но'мъ дн~и. саё'лђ сђщђ цр~ю наD на'ми. т^ы бы'сть въводя'и і^ и^зводя'и і^и^л~я. и^ рече г~ь к тебњ. т^ы да пасе'ши люди` моя` і^и^л~я, и^ т^ы да бђ'деши во'ждеM людеM мои'мъ і^и^л~ю.
|
|
3
|
3
|
|
І прийшли усі старійшини Ізраїля до царя в Хеврон, і уклав з ними цар Давид завіт у Хевроні перед Господом; і помазали Давида на царя над [усім] Ізраїлем.
|
и^ прїидо'ша вс^и ста'р#цы і^и^л~еви къ цр~ю въ хевро'нъ. и^ положи и%мъ цр~ь дв~дъ завњт#, въ хевро'нњ преD гм~ъ, и^ пома'заша дв~да на црsтво наD всњмъ і^и^л~емъ”
|
|
4
|
4
|
|
Тридцять років було Давиду, коли він став царем; царював сорок років.
|
Бњ двDъ л~ ти, лњтъ, в няже црsтвовати е^мђ. и^ црsтвова, м~, лњтъ”
|
|
5
|
5
|
|
У Хевроні царював над Іудою сім років і шість місяців, і в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Іудою.
|
И$ наD і^ё'дою. црsтвова` в хевро'нњ, з~ лTњ, и^ мsцеи, ѕ~. црsтвова въ і^ерsли'мњ, л~г, лњта, наD і^и^л~емъ і^ и^ё^де'ею”
|
|
6
|
6
|
|
І пішов цар і люди його на Єрусалим проти ієвусеїв, жителів тієї країни; але вони говорили Давиду: «ти не ввійдеш сюди; тебе відженуть сліпі й кульгаві», — це значило: «не ввійде сюди Давид».
|
И$ эTи'де дв~дъ и^ вс^и мђ'жи и^же с ни'мъ въ і^ерsли'мъ къ е^вљ=сњѓ'мъ, живђщиM тогда` на земли` то'й. и^ рњша дв~дђ не въходи` сњмо е^ще`. ја%ко въста'ша хро'мїи` и^ слњпїи` гл~ще, ја%ко не вни'деT дв~дъ сњмо”
|
|
7
|
7
|
|
Але Давид узяв фортецю Сион: це — місто Давидове.
|
И$ прїя` дв~дъ вс^я страны` сїѓ'ня. с^е е^сть граD двDвъ”
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Давид у той день: усякий, убиваючи ієвусеїв, нехай уражує списом і кульгавих і сліпих, які ненавидять душу Давида. Тому і говориться: сліпий і кульгавий не ввійде в дім [Господній].
|
И$ реq дв~дъ въ дн~ь то'й вся'къ да ё^биваеT е^вљ=сњ'ина мечеM. слњпы'я и^ хро'мыя и^ ненави'дящихъ дш~а двд~вы. сего` ради рњша слњпїи` и^ хро'мїи` не вни'дTђ въ до'мъ гн~ь”
|
|
9
|
9
|
|
І оселився Давид у фортеці, і назвав її містом Давидовим, і оббудував навкруги від Милло й усередині.
|
И$ сњде дв~дъ въ странњ`, и^ наречеся сїи' граD двд~въ. и^ създа` е^го граD въѓ%коло. и^ домъ сво'и эT кра'я.
|
|
10
|
10
|
|
І процвітав Давид і підносився, і Господь Бог Саваоф був з ним.
|
і^ и^дя'ше дв~дъ, и^ды'и и^ велича'емъ, и^ г~ь вседръжи'тель с ниM”
|
|
11
|
11
|
|
І прислав Хирам, цар Тирський, послів до Давида і кедрові дерева, і теслярів і каменярів, і вони побудували дім Давиду.
|
И$ древа ке'рдова, и^ древодњ'ля. и^ ка'менїю дњла'теля и^ воздаша доM двDђ” И$ посла` хираM цр~ь ти'рскїи послы` к# двDђ
|
|
12
|
12
|
|
І зрозумів Давид, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем і що підніс царство його заради народу Свого Ізраїля.
|
и разђмњ дв~дъ, ја%ко ё^готови и& г~ь на црsтво въ і^и^л~и. ја%ко взяTся цр~ьство е^го людїи е^го ра'ди і^и^ля”
|
|
13
|
13
|
|
І взяв Давид ще наложниць і дружин з Єрусалима, після того, як прийшов з Хеврона.
|
И поја%тъ дв~дъ е^ще` же'ны. и^ поDло'жницы эT і^ерsли'ма по прише'ствїи е^го эT хевро'на. и^ бы'ша е^мђ сн~ове и^ дще'ри”
|
|
14
|
14
|
|
І народилися ще в Давида сини і дочки. І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, і Совав, і Нафан, і Соломон,
|
И$ сїя и^мена` поро'ждшимся е^мђ въ і^ерsли'мњ. самђсъ, и^ съвавїи, и^ наџа'нъ, и^ соло'монъ”
|
|
15
|
15
|
|
і Евеар, і Елисуа, і Нафек, і Іафія,
|
И$ е^веа'ръ, и^ е^лисђ'е, и^ е^нафи'къ, и^ е^фі'е”
|
|
16
|
16
|
|
і Елисама, і Елидає, і Елифалеф, [Самає, Іосиваф, Нафан, Галамаан, Ієваар, Феїсус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Іонафан, Леасамис, Ваалимаф і Елифааф].
|
І$ н^елиса'ма. и^ е^лида'е, и^ е^лъфала'џъ, и^ сама'е, и^ е^сива'џъ, и^ наџа'нъ, и^ галомаа'нъ, и^ е^ваа'ръ, џеиџђс е'лъфалаg и^ наге'џъ. и^ нафе'къ, и^ѓ^наџа'нъ, воа^лима'џъ, е^лифаа'џъ”
|
|
17
|
17
|
|
Коли филистимляни почули, що Давида помазали на царство над Ізраїлем, то піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид і пішов у фортецю.
|
И$ слы'шаша и^ноплеме'нницы, ја^ко пома'зася дв~дъ на црsтво въ і^ерsли'мњ. и^ взыдо'ша и^ноплеме'нницы и^щђще дв~да” и^ слы'шавъ дв~дъ и%де въ страны`”
|
|
18
|
18
|
|
А филистимляни прийшли і розташувалися в долині Рефаїм.
|
И/ноплеме'нницы же пришеDше, и^ ста'шA въ ё^до'лїи тита'ньстїи”
|
|
19
|
19
|
|
І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені проти филистимлян? чи віддаси їх у руки мої? І сказав Господь Давиду: йди, бо Я видам филистимлян у руки твої.
|
И$ въпроси` дв~дъ г~а гл~я. а%ще възы'идђ къ и^ноплеме'нникомъ, предаси` л^и я& въ рђцњ мои`” И$ рече г~ь възы'ди. ја%ко предая& преда'мъ и^ноплеме'ники въ рђцњ твои`”
|
|
20
|
20
|
|
І пішов Давид у Ваал-Перацим і вразив їх там, і сказав Давид: Господь розніс ворогів моїх переді мною, як розносить вода. Тому і місцю тому дано ім’я Ваал-Перацим.
|
И$ прїиде дв~дъ с вы'шняа страны`. и^ поби` и^ноплеме'нники т^ђ. и^ рече дв~дъ и^с#сњче` г~ь врагы` моя` и^ноплеме'нники предо мно'ю. ја%коже пресњка'етъ во'дђ. сего` ра'ди наречеся и%мя мњ'стђ томђ` свы'ше сњкїи”
|
|
21
|
21
|
|
І залишили там [филистимляни] ідолів своїх, а Давид з людьми своїми взяв їх [і повелів спалити їх у вогні].
|
И$ ѓ^ста'виша и^ноплеме'нницы богы` своя. и^ взятъ я& дв~дъ и^ мђжи е^го. и^ реq съжещи` я& во ѓ^гни`”
|
|
22
|
22
|
|
І прийшли знову филистимляни і розташувалися в долині Рефаїм.
|
И$ приложи'ша па'ки прїити и^ноплеме'нницы. и^ сташа па'ки на ё^до'лїи тита'ньстњи”
|
|
23
|
23
|
|
І запитав Давид Господа, [чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої?] І Він відповів йому: не виходь назустріч їм, а зайди їм з тилу і йди до них з боку шовковичного гаю;
|
И$ въпроси` дв~дъ г~а а%ще възы'идђ къ и^ноплеме'нникомъ и^ предаси л^и и%хъ въ рђцњ мои`, и^ реq е^мђ г~ь, не въходи` на срњтенїе иM, н^о ё^клони'ся эT нихъ, и^ пожди` ма'ло бли'зђ ё^до'лїи пла'ча”
|
|
24
|
24
|
|
і коли почуєш шум, ніби хтось іде по вершинах шовковичних дерев, то рушай, бо тоді пішов Господь перед тобою, щоб уразити військо филистимське.
|
И$ бђ'детъ е^гда ё^слы'шиши глsа трђса лђж'наh тогда` сни'деши к ни'мъ. ја^котогда` и^зы'детъ г~ь преD тобо'ю, сњщи на' брани и^ноплеме'нники”
|
|
25
|
25
|
|
І зробив Давид, як повелів йому Господь, і вразив филистимлян від Гаваї до Газера.
|
И$ сътвори` дв~дъ ја%коже заповњ'да е^мђ г~ь. і^ и^з#би` и^ноплемеnники эT гаваѓ'на, даже и^ до земли` гази'ры”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.