Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 6 з 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Глава 6
Глvа, ѕ~”
1
1
І зібрав знову Давид усіх добірних людей з Ізраїля, тридцять тисяч*.
И$ събра дв~дъ е^ще` всякђю ю%ношђ эT і^и^л~я, ја%ко з~, сотъ ты'сящъ”
2
2
І встав і пішов Давид і весь народ, який був з ним з Ваала Іудиного, щоб перенести звідти ковчег Божий, на якому нарікається ім’я Господа Саваофа, Який сидить на херувимах.
И$ въставъ і^ и'де дв~дъ, и^ вс^и лю'дїе и^же с ни'мъ. и^ эT кня'ѕь і^ё'диn, на въсхоD хол#мны'и. ја%ко възнести` эTтђдђ кїѓ'тъ бж~їи. а^ в немъ же на нарица'ется и%мя г~а си'лнаго, сњдащаго на херђви'мњ”
3
3
І поставили ковчег Божий на нову колісницю і вивезли його з дому Аминадава, що на пагорбі. Сини ж Аминадава, Оза й Ахио, вели нову колісницю.
И$ възя'ша кїѓ'тъ гн~ь. на ко'лњхъ но'выхъ, и^ эTвезоша и& эT домђ` а^минода'вля с хоlмђ. ѓ^зїя же и^ бра'тъ е^го сн~ове а^минода'вли. везя'хђ ко'ла съ кїѓ'том# гн~им#
4
4
І повезли її з ковчегом Божим з дому Аминадава, що на пагорбі; і Ахио йшов перед ковчегом [Господнім].
и^ братїа е^го и^дя'хђ преD киѓ%том# бж~їиM”
5
5
А Давид і всі сини Ізраїлеві грали перед Господом на різних музичних інструментах з кипарисового дерева, і на цитрах, і на псалтирях, і на тимпанах, і на систрах, і на кимвалах.
И$ дв~дъ и^ сн~ове і^и^л~еви и^дя'хђ преD гм~ъ и^гра'юще въ ѓ^рга'ны ё^строе'ныX въ крњ'пости и пњнїиX и^ въ гђ'слеX, и^ въ свири'леX и^ в# тиMпанXњ и^ въ кљMвалXњ”
6
6
І коли дійшли до току Нахонового, Оза простяг руку свою до ковчега Божого [щоб притримати його] і взявся за нього, бо воли нахилили його.
И$ прїидо'ша до а^лоно'на нахо'рска. и^ простре` ѓ^зі'я рђкђ свою` на кїѓT бж~їи придръжа'ти. и^ ја%тъ за'нь, ја%ко превраща'ше е^готе'лецъ”
7
7
Але Господь прогнівався на Озу, і вразив його Бог там же за завзятість, і помер він там біля ковчега Божого.
И$ разгнњ'вася гнњвомъ г~ь на ѓ^зїю. и^ порази` и& т^ђ г~ь, и^ ё'мре т^ђ эT кїѓ'та гн~я предъ гм~ъ”
8
8
І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. Місце це і донині називається: «ураження Ози».
И$ въспечалова` дв~дъ, понеy порази г~ь пораженїемъ ѓ^зі'ю. и^ нарече'ся мњстот^о пораже'нїе і^ѓ^зі'ино и^ до сего дн~е”
9
9
І убоявся Давид у той день Господа і сказав: як увійти до мене ковчегу Господньому?
И$ ё^боя'ся г~а дв~дъ въ дн~ь то'й, гл~я како сни'детъ къ мнњ` кїѓ'тъ гн~ь.
10
10
І не захотів Давид везти ковчег Господній до себе, в місто Давидове, а завернув його в дім Аведдара гефянина.
и^ не хотя'ше двDъ да бђ'детъ ё^ него` кїѓ'тъ завњта бж~їа въ' градњ двд~вњ, н^о затворї и& дв~дъ въ домђ` а^ведарїи'нњ ге'џ#џе”
11
11
І залишався ковчег Господній у домі Аведдара гефянина три місяці, і благословив Господь Аведдара і весь дім його.
И$ ста` кїѓ'тъ гн~ь въ домђ аведа'ра ге'џ#џе, мsць, пя'ть. и^ блsви г~ь веs домъ а^ведарїи'нъ и^ вс^я е^го”
12
12
Коли донесли царю Давиду, говорячи: «Господь благословив дім Аведдара й усе, що було в нього, заради ковчега Божого», то пішов Давид і урочисто переніс ковчег Божий з дому Аведдара в місто Давидове.
И$ възвњсти'ша цр~ю дв~дђ гл~юще. блsви г~ь до'мъ а^ведарїи'нъ, и^ вс^я е^го кїѓ'та ради гн~я. і^ и^де` дв~дъ и^ взя` кїѓT бж~їи, и^з до'мђ а^ведарїи'на. и^ во' граD двд~въ въсели` и&”
13
13
І коли ті, що несли ковчег Господній, проходили по шість кроків, він приносив у жертву тельця й барана.
И$ бњша с ни'мъ несђще кїѓ'тъ гн~ь, сеDмь по'лкъ наро'да. и^ жрътва те'лцеM и^ а^гня'тоM”
14
14
Давид скакав із усієї сили перед Господом; одягнений же був Давид у лляний ефод.
И$ дв~дъ бїя'ше въ ѓ^рга'ны ё^строе'ны преD гм~ъ, и^ ѓ^болче'нъ бы'сть дв~дъ въ ѓ^деждђ бњлђ,
15
15
Так Давид і весь дім Ізраїлів несли ковчег Господній з вигуками і трубними звуками.
и^ дв~дъ и^ весь доM і^и^л~евъ. несяхђ кїѓ'тъ гн~ь. съ во'племъ и^ съ гласомъ трђ'бнымъ.
16
16
Коли входив ковчег Господній у місто Давидове, Мелхола, дочка Саула, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, що скакає і танцює перед Господом, принизила його в серці своєму.
И$ бы'сть кїѓ'тђ приноси'мђ къ градђ двDвђ. и^ мельхо'ла дщи` саё'лова призира'ше ѓ^ко'нцеM. и^ ви'дњ цр~я дв~да ска'чђща и^гра'юще преD кїѓ'тоM гн~емъ и^ ё^ничижи` и& въ срDцы своеM”
17
17
І принесли ковчег Господній і поставили його на своєму місці посеред скинії, яку спорудив для нього Давид; і приніс Давид всепалення перед Господом і жертви мирні.
И$ внесо'ша кїѓ'тъ гн~ь, и^ поста'виша е^го на мњ'стњ е^го. посредњ пола'ты ю%же създа` дв~дъ. и^ възнесе` двд~ъ жрътвђ преD г~а, и^ ми'рная”
18
18
Коли Давид закінчив приношення всепалень і жертв мирних, то благословив він народ ім’ям Господа Саваофа;
И$ съверши двд~ъ възнося'и вс^ясъж#женїя и^ ми'рная. и^ блsви лю'ди ѓ^ и'мени гн~и си'л#наго”
19
19
і роздав усьому народові, усій безлічі ізраїльтян [від Дана навіть до Вирсавії], як чоловікам, так і жінкам, по одному хлібу і по шматку смаженого м’яса і по одному коржу кожному. І пішов весь народ, кожен у дім свій.
И$ раздњли'въ вс^я лю'ди и^ на всю` си'лђ і^и^л~евђ. эT да'на даже и^ до вирса'вїя, и^ эT мђжъ даже и^ до же'нъ комђждо по ё^крђхъ хлњба. и^ сковраDныи` млины` и^ зелїа, эT кро'ш#вници, і^ и^до'ша вс^и лю'дїе ко'жDо в домы` своа”
20
20
Коли Давид повернувся, щоб благословити дім свій, то Мелхола, дочка Саула, вийшла до нього назустріч, [і вітала його] і сказала: як відзначився сьогодні цар Ізраїлів, оголившись сьогодні перед очима рабинь рабів своїх, як оголюється яка-небудь пуста людина!
И$ възврати'ся дв~дъ блsвити до'мђ свое^го. і^ и^зы'де мельхо'ла дщ^и саё%лова на срњте'нїе дв~дђ. и^ блsви е^го и^ реq чт^о просла'вися днsь цр~ю і^и~левъ. ја%коже эTкры'ся днsь преD ѓ^чи'ма ра'бъ свои^хъ. ја%коже эTкрыва'ется, эTкрыва'ешися и^гра'ющимъ”
21
21
І сказав Давид Мелхолі: перед Господом [танцювати буду. І благословенний Господь], Який віддав перевагу мені перед батьком твоїм і всім домом його, утвердивши мене вождем народу Господнього, Ізраїля; перед Господом грати і танцювати буду;
И$ рече двDъ къ мельхолњ. а%зъ преD гм~ъ и^гра'хъ. и^ блsвенъ г~ь, и^же и^збра` м^я паq эTц~а твое^го. и^ паче всего до'мђ е^го. ја%ко и^ поста'ви м^я властели'на наD людми` е^го і^и^л~емъ, сего ради и^гра'ю и^ пляшђ` преD гм~ъ”
22
22
і я ще більше принижусь, і зроблюся ще мізернішим в очах моїх, і перед служницями, про яких ти говориш, я буду славний.
И$ эTкры'юся е^ще си'це. и^ бђдђ неподо'бенъ преD ѓ^чи'ма твои'ма и^ съ ю^нота'ми с нимиже рече м^и не провитися”
23
23
І у Мелхоли, дочки Саулової, не було дітей до дня смерти її.
И$ ё^ мельхо'лы дщ^и саё'ли не бы'сть дњтища до дн~е смр~ти ея`”

Глава 6 з 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.