|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Після цього Давид запитав Господа, говорячи: чи йти мені в яке-небудь місто Іудине? І сказав йому Господь: іди. І сказав Давид: куди йти? І сказав Він: у Хеврон.
|
И$ бы'сть по сихъ въпроси` двDъ г~а гл~я. вни'дђ ли поне` въ е^ді'нъ градъ і^ё'динъ. и^ реq г~ь к немђ вни'ди. и^ реq двDъ в кото'рыи вни'дђ. и^ рече г~ь въ хевро'нъ”
|
|
2
|
2
|
|
І пішов туди Давид і обидві дружини його, Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка.
|
И$де дв~дъ въ хевро'нъ и^ ѓбњ женњ` е^го. а^хонимїи і^и^л~ьтяныни. и^ а^вигњя бы'вшїя жена`, нава'на каrмильскаго”
|
|
3
|
3
|
|
І людей, які були з ним, привів Давид, кожного з родиною його, й оселилися в місті Хевроні.
|
И$ мђ'жи е^го и^же с ни'мъ бњша ко'ждо и^хъ, и^ домове и%хъ с ни'ми. и^ нача'ша жи'ти во' градњ хевро'ньстемъ”
|
|
4
|
4
|
|
І прийшли мужі Іудині і помазали там Давида на царство над домом Іудиним. І донесли Давиду, що жителі Іависа галаадського поховали Саула.
|
И$ прїидо'ша мђжи эT і^ё^де'я. и^ пома'заша т^ђ двDа да црsтвђетъ наD до'момъ і^ё'диныM. и възвњсти'ша дв~дђ гл~юще. ја%ко мђжи а^висан#дьстїи, и^ галат#стїи погребо'ша саё%ла”
|
|
5
|
5
|
|
І відправив Давид послів до жителів Іависа галаадського, сказати їм: благословенні ви у Господа за те, що зробили цю милість господареві своєму Саулу, [помазаникові Господньому,] і поховали його [та Іонафана, сина його],
|
И$ посла` дв~дъ послы` ко старњ'ишинамъ, въ а^висъ гаDскїи и^ рече` к ни'мъ дв~дъ. блsве'ни в^ы б~ђ ја%ко сътвори'сте млsть сїю ѓ^ господи'нњ свое^мъ саё'лњ. х~њ гн~и и^же погребо'сте и&. і^ ѓ^а^наџана сн~а е^го”
|
|
6
|
6
|
|
і нині нехай віддасть вам Господь милістю й істиною; і я зроблю вам благодіяння за те, що ви це зробили;
|
И$ нн~њ да сътвори'тъ г~ь млsть і^ и^стиннђ с ва'ми, а%зъ сътворю` сїя бл~гая. поне'же сътвори'сте гл~ъ се'й”
|
|
7
|
7
|
|
нині нехай зміцняться руки ваші, і будьте мужні; бо господар ваш Саул помер, а мене помазав дім Іудин царем над собою.
|
И$ нн~њ да ё^крњпя'тся рђки ва'ша, и^ да бђ'дете сн~ове си'лніи, ја%ко ё%мре господи'нъ ва'шъ саё%лъ. мене же пома'за домъ і^ё'динъ, црsтвовати м^и наD ни'ми”
|
|
8
|
8
|
|
Але Авенир, син Нирів, начальник війська Саулового, взяв Ієвосфея, сина Саулового, і привів його в Маханаїм,
|
И а^вени'ръ сн~ъ ни'роv, и^же б^њ вое^вода саё'ль. вз^я и^е^восте'я сн~а саё'ля. и^ възнесе` е^го и^с полка въ мана'емъ”
|
|
9
|
9
|
|
і поставив його царем над Галаадом, і Ашуром, і Ізреелем, і Єфремом, і Веніаміном, і над усім Ізраїлем.
|
И$ црsтвова с ниM наD галадитїею. и^ наD џаси, и^ наD і^и~леM, и^ наD е^фрњмомъ, и^ наD венїа^ми'номъ, и^ надо всњмъ і^и^л~емъ”
|
|
10
|
10
|
|
Сорок років було Ієвосфею, синові Сауловому, коли він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Тільки дім Іудин залишився з Давидом.
|
Четы'рьдесять, лњтъ, и^е^восте'ю б^њ сн~ђ саё'ловђ, е^гда` нача црsтвовати наD і^и^л~емъ, и^ дв^њ лњтњ црsтвова. толи'ко доM і^ё'динъ бы'сть за дв~доM”
|
|
11
|
11
|
|
Всього часу, в який Давид царював у Хевроні над домом Іудиним, було сім років і шість місяців.
|
И$ бы'сть въ дн~и в ня'же нача` црsтвовати дв~дъ въ хевро'нњ наD до'момъ і^ё'динымъ, з~, лњтъ. и^ ѕ~, мsць”
|
|
12
|
12
|
|
І вийшов Авенир, син Нирів, і слуги Ієвосфея, сина Саулового, з Маханаїма в Гаваон.
|
І$ и^зы'де а^вени'ръ сн~ъ ни'роv и^ ѓтроцы и^е^востеѓ'вы сн~а саё'ля. е^гда нача` црsтвовати манаи%момъ въ гава'те”
|
|
13
|
13
|
|
Вийшов і Іоав, син Саруї, зі слугами Давида, і зустрілися біля Гаваонського ставу, і засіли ті на одній стороні ставу, а ці на іншій стороні ставу.
|
И$ѓ^а'въ сн~ъ сарђи'евъ, и^ ѓ'троцы дв~дви и^зыидо'ша эT хеврона. и^ стрњтившим#ся и^мъ, ё^ пото'ка гавло'ня въкђ'пњ. и^ сњдо'ша тїи` на пото'цњ эTсюдђ, і^ и^ тїи` эTтђдђ”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав Авенир Іоаву: нехай встануть юнаки і пограють перед нами. І сказав Іоав: нехай встануть.
|
И$ рече а^вени'ръ къ і^ѓ^а'вђ. да воста'нђт# нн~њ ѓ%троцы, и^ да пои^граюT преD на'ми. и^ рече і^ѓ^а'въ да воста'нTђ”
|
|
15
|
15
|
|
І встали і пішли кількістю дванадцять веніамитян з боку Ієвосфея, сина Саулового, і дванадцять зі слуг Давидових.
|
И$ въста'вше прїидо'ша ѓ%трокъ венїа^ми'ноv числоM, в~і. и^е^воасте'я сн~а саё'ля, в~і. и^ ѓ^троk двDовыX, в~і”
|
|
16
|
16
|
|
Вони схопили один одного за голову, встромили меч один одному в бік і упали разом. І було названо це місце Хелкаф-Хаццурим, що в Гаваоні.
|
дръжа'ще ко'ждо рђко'ю шлеM и^скреня'го свое^го, и^ ме'чи и^хъ на ребрњхъ комђждо иX, и^ падо'ша вс^и въкђпњ, и^ нарече'ся и%мя мњ'стђ томђ` часть хотњнїя и^же е^сть въ гаваѓ'нњ”
|
|
17
|
17
|
|
І відбулася в той день найжорстокіша битва, і Авенир з людьми ізраїльськими був уражений слугами Давида.
|
И$ бы'сть бра'нь лю'та, до конца в то'й дн~ь, и^ паде а^вени'ръ и^ мђжи і^и^л~ьти преD ѓ%трокы двд~вы”
|
|
18
|
18
|
|
І були там три сини Саруї: Іоав, і Авесса, й Асаїл. Асаїл же був легкий на ноги, як сарна в полі.
|
И$ бы'ша тђ тр^и сн~ове сарђ'ия, і^ѓ^а'въ, а^веса, и^ асаи'ль. и^ а^саи'ль же б^њ лего'къ нога'ма свои'ма, ја%ко е^ді'на серна` ска'чђщи на селњ`”
|
|
19
|
19
|
|
І погнався Асаїл за Авениром і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ні ліворуч від слідів Авенира.
|
И$ гна` а^саи'ль въ слњдъ авени'ра, и^ не ё^клони'ся н^и на де'сно н^и на лњво, н^о въ слњдъ а^вени'ра”
|
|
20
|
20
|
|
І оглянувся Авенир назад і сказав: чи ти це, Асаїл? Той сказав: я.
|
И$ ѓ^зрњв#ся а^вени'ръ назадъ себе` реq, а%ще т^ы е^си са'мъ саи'ль, и^ рече а%зъ е^смь”
|
|
21
|
21
|
|
І сказав йому Авенир: ухилися праворуч або ліворуч, і вибери собі одного зі слуг і візьми собі його озброєння. Але Асаїл не захотів відстати від нього.
|
И$ рече е^мђ а^вени'ръ. ё^клони'ся т^ы лю'бо де'снымъ лю'бо шюиM, и^ жени` до ѓ%трока, и^ во'змеши себњ` ѓ^рђжїе и^хъ. и^ не хотя'ше а^саи'ль ё^пра'витися эT него ника'коже”
|
|
22
|
22
|
|
І повторив Авенир ще, говорячи Асаїлу: відстань від мене, щоб я не повалив тебе на землю; тоді з яким лицем з’явлюся я до Іоава, брата твого?
|
И$ приложи е^ще` а^вени'ръ гл~ати къ а^саи'лђ и^ эTи^ди` эT мене` да тебе` не разбі'ю ѓ^ землю. и^ како посемъ ја^влю` лице свое` къ і^ѓ^а'вђ бра'тђ твое^мђ”
|
|
23
|
23
|
|
[і де це буває? повернися до брата твого Іоава.] Але той не захотів відстати. Тоді Авенир, повернувши спис, уразив його в живіт; спис пройшов наскрізь його, і він упав там же і помер на місці. Усі, проходячи через те місце, де упав і помер Асаїл, зупинялися.
|
И$ не хотя'ше ѓ^ста'ти. и^ ё^да'ри и& а^вениr ко'пїемъ съза'ди в ля'двїя. и^ прои'де ко'пїе сквозњ и&, и^ паD и^здъше преD ниM. и^ бысть вся'къ приходя'и до мњ'ста и^дњже падеся а^саиль. и^ ё'мре ѓ^ста'вленъ”
|
|
24
|
24
|
|
І переслідували Іоав і Авесса Авенира. Сонце вже зайшло, коли вони прийшли до пагорба Амма, що проти Гиаха, на дорозі до пустелі Гаваонської.
|
И$ го'ниста і^ѓ^а'въ и^ а^ве'са по а^вени'рњ. и^ слн~це заходя'ше, и^ та` прїидо'ста до холма е^м#ма'това, и^же е^сть преD лицемъ га'и пђтя`, пђсты'ни гаваѓ'ня”
|
|
25
|
25
|
|
І зібралися веніамитяни навколо Авенира і склали одне ополчення, і стали на вершині одного пагорба.
|
И$ събра'шася сн~ове венїа^ми'нови за а^вени'ромъ. и^ бы'ша въ сня'тїи` е^ді'ноM. и^ поста'виша на ве'рсњ хоlмђ е^ди'наго”
|
|
26
|
26
|
|
І звернувся Авенир до Іоава, і сказав: чи вічно буде пожирати меч? Чи ти не знаєш, що наслідки будуть сумні? І доки ти не скажеш людям, щоб вони перестали переслідувати братів своїх?
|
И$ призва` а^вени'ръ і^ѓ^а'ва, и^ рече. е^да` на побњдђ во'змеT ѓ^рђ'жїе. и^л^и не вњси ја^ко гоrка е^сть послњже. и^ доко'лњ не и%маши рещи` людеM ѓ^ста'ти съзади брата на'шего”
|
|
27
|
27
|
|
І сказав Іоав: живий Бог! якби ти не говорив інше, то ще ранком перестали б люди переслідувати братів своїх.
|
И$ реq і^ѓ^а^въ жиv г~ь поне'же бы м^и гл~а тоhда`, преже ё%трины б^ы людїе мои преста'ша гоня'ще ко'ждо в# слDњ бра'та своего.
|
|
28
|
28
|
|
І засурмив Іоав трубою, і зупинився весь народ, і не переслідували більше ізраїльтян; битва припинилася.
|
и^ въстрђби і^ѓ^а^въ трђбо'ю. и^ ста'ша вс^и людїе, и^ не гна'ша въ слњдъ і^и^льтянъ. и^ не приложи'ша пото'мъ побњдитися”
|
|
29
|
29
|
|
Авенир же і люди його йшли рівниною всю ту ніч і перейшли Йордан, і пройшли весь Битрон, і прийшли в Маханаїм.
|
А$вени'ръ же и^ мђжи е^го и^доша на за'падъ вс^ю но'щъ т^ђ. и^ преидо'ша і^ѓ^рда'нъ и^ прешеDше вс^ю стра'нђ т^ђ, и^ прїидо'ша въ пол#къ”
|
|
30
|
30
|
|
І повернувся Іоав від переслідування Авенира і зібрав весь народ, і бракувало зі слуг Давидових дев’ятнадцять чоловік, крім Асаїла.
|
И$ѓ^а'в же възврати'ся въспя'тъ гонящи эT а^вени'ра. и^ събра` вс^я лю'ди, и^ посњти'ша ѓ%трокъ дв~дыхъ паDших, и^ бы'сть и^хъ, џ~і, мђжъ, и^ а^саи'ль”
|
|
31
|
31
|
|
Слуги ж Давидові вразили веніамитян і людей Авенирових; упало їх триста шістдесят чоловік.
|
Э$троцы же дв~двы ё^би'ша сн~овъ вениа^ми'нь. и^ мђжъ а^вени'ровъ и^же бњша с ни'мъ, т~, и^ ћ~, мђжъ”
|
|
32
|
32
|
|
І взяли Асаїла і поховали його в гробі батька його, що у Вифлеємі. Іоав же з людьми своїми йшов усю ніч і на світанку прибув у Хеврон.
|
И$ взя'ша а^саи'ля и^ погребо'ша и& въ гробњ эTц~а е^го, въ виџлеѓ'мњ. і^ и'де и^ѓ^а'въ и^ мђжи е^го с ни'мъ вс^ю ноu и^ ѓ^свњто'ша въ хевро'нњ”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.