|
Глава 14
|
Chapter 14
|
|
1
|
1
|
| І помітив Іоав, син Саруї, що серце царя навернулося до Авессалома. | And Joab the son of Saruia knew that the heart of the king was toward Abessalom. |
|
2
|
2
|
| І послав Іоав у Фекою, і взяв звідти розумну жінку і сказав їй: прикинься, що ти плачеш, і одягни печальний одяг, і не намащуйся єлеєм, і представся жінкою, яка багато днів плакала за померлим; | And Joab sent to Thecoe, and took thence a cunning woman, and said to her, Mourn, I pray thee, and put on mourning apparel, and anoint thee not with oil, and thou shalt be as a woman mourning for one that is dead thus for many days. |
|
3
|
3
|
| і піди до царя і скажи йому так і так. І вклав Іоав у вуста її, що сказати. | And thou shalt go to the king, and speak to him according to this word. And Joab put the words in her mouth. |
|
4
|
4
|
| І ввійшла жінка фекоїтянка до царя й упала лицем своїм на землю, і поклонилася і сказала: допоможи, царю, [допоможи]! | So the woman of Thecoe went in to the king and fell upon her face to the earth, and did him obeisance, and said, Help, O king, help. |
|
5
|
5
|
| І сказав їй цар: що тобі? І сказала вона: я [давно] вдова, чоловік мій помер; | And the king said to her, What is the matter with thee? And she said, I am indeed a widow woman, and my husband is dead. |
|
6
|
6
|
| і у раби твоєї було два сини; вони посварилися в полі, і не було кому розняти їх, і вразив один другого й умертвив його. | And moreover thy handmaid had two sons, and they fought together in the field, and there was no one to part them; and the one smote the other his brother, and slew him. |
|
7
|
7
|
| І ось, повстали всі родичі на рабу твою, і говорять: «віддай убивцю брата свого; ми вб’ємо його за душу брата його, якого він згубив, і знищимо навіть спадкоємця». І так вони погасять останню іскру мою, щоб не залишити чоловікові моєму імені і потомства на лиці землі. | And behold the whole family rose up against thine handmaid, and they said, Give up the one that smote his brother, and we will put him to death for the life of his brother, whom he slew, and we will take away even your heir: so they will quench my coal that is left, so as not to leave my husband remnant or name on the face of the earth. |
|
8
|
8
|
| І сказав цар жінці: йди спокійно додому, я дам наказ про тебе. | And the king said to the woman, Go in peace to thy house, and I will give commandment concerning thee. |
|
9
|
9
|
| Але жінка фекоїтянка сказала цареві: на мені, господарю мій царю, нехай буде провина і на домі батька мого, цар же і престіл його невинний. | And the woman of Thecoe said to the king, On me, my lord, O king, and on my father's house be the iniquity, and the king and his throne be guiltless. |
|
10
|
10
|
| І сказав цар: того, хто буде проти тебе, приведи до мене, і він більше не торкнеться тебе. | And the king said, Who was it that spoke to thee? thou shalt even bring him to me, and one shall not touch him any more. |
|
11
|
11
|
| Вона сказала: пом’яни, царю, Господа Бога твого, щоб не примножилися месники за кров і не погубили сина мого. І сказав цар: живий Господь! не упаде і волосина сина твого на землю. | And she said, Let now the king remember concerning his Lord God in that the avenger of blood is multiplied to destroy, and let them not take away my son. And he said, As the Lord lives, not a hair of thy son shall fall to the ground. |
|
12
|
12
|
| І сказала жінка: дозволь рабі твоїй сказати ще слово господарю моєму царю. | And the woman said, Let now thy servant speak a word to my lord the king. And he said, Say on. |
|
13
|
13
|
| Він сказав: говори. І сказала жінка: чому ти так думаєш проти народу Божого? Цар, сказавши це слово, звинуватив себе самого, тому що не повертає вигнанця свого. | And the woman said, Why hast thou devised this thing against the people of God? or is this word out of the king's mouth as a transgression, so that the king should not bring back his banished? |
|
14
|
14
|
| Ми помремо і будемо, як вода, вилита на землю, яку не можна зібрати; але Бог не бажає погубити душу і помишляє, як би не відкинути від Себе і відкинутого. | For we shall surely die, and be as water poured upon the earth, which shall not be gathered up, and God shall take the life, even as he devises to thrust forth from him his outcast. |
|
15
|
15
|
| І тепер я прийшла сказати цареві, господарю моєму, ці слова, тому що народ лякає мене; і раба твоя сказала: поговорю я з царем, чи не зробить він за словом раби своєї; | And now whereas I came to speak this word to my lord the king, the reason is that the people will see me, and thy handmaid will say, Let one now speak to my lord the king, if peradventure the king will perform the request of his handmaid; |
|
16
|
16
|
| цар вислухає і визволить рабу свою від руки людей, які хочуть знищити мене разом із сином моїм із насліддя Божого. | for the king will hear. Let him rescue his handmaid out of the hand of the man that seeks to cast out me and my son from the inheritance of God. |
|
17
|
17
|
| І сказала раба твоя: нехай буде слово господаря мого царя в утіху мені, тому що господар мій цар, як ангел Божий, і може вислухати і добре і лихе. І Господь Бог твій буде з тобою. | And the woman said, If now the word of my lord the king be gracious,—well: for as an angel of God, so is my lord the king, to hear good and evil: and the Lord thy God shall be with thee. |
|
18
|
18
|
| І відповів цар і сказав жінці: не втаї від мене, про що я запитаю тебе. І сказала жінка: говори, господарю мій царю. | And the king answered, and said to the woman, Hide not from me, I pray thee, the matter which I ask thee. And the woman said, Let my lord the king by all means speak. |
|
19
|
19
|
| І сказав цар: чи не рука Іоава у всьому цьому з тобою? І відповіла жінка і сказала: нехай живе душа твоя, господарю мій царю; ні праворуч, ні ліворуч не можна ухилитися від того, що сказав господар мій, цар; справді, раб твій Іоав наказав мені, і він вклав у вуста раби твоєї усі ці слова; | And the king said, Is not the hand of Joab in all this matter with thee? and the woman said to the king, As thy soul lives, my lord, O king, there is no turning to the right hand or to the left from all that my lord the king has spoken; for thy servant Joab himself charged me, and he put all these words in the mouth of thine handmaid. |
|
20
|
20
|
| щоб притчею дати ділу такий вигляд, раб твій Іоав навчив мене; але господар мій [цар] мудрий, як мудрий ангел Божий, щоб знати все, що на землі. | In order that this form of speech might come about it was that thy servant Joab has framed this matter: and my lord is wise as is the wisdom of an angel of God, to know all things that are in the earth. |
|
21
|
21
|
| І сказав цар Іоаву: ось, я зробив [за словом твоїм]; піди ж, поверни отрока Авессалома. | And the king said to Joab, Behold now, I have done to thee according to this thy word: go, bring back the young man Abessalom. |
|
22
|
22
|
| Тоді Іоав упав лицем на землю і поклонився, і благословив царя і сказав: тепер знає раб твій, що знайшов благовоління перед очима твоїми, господарю мій царю, тому що цар зробив за словом раба свого. | And Joab fell on his face to the ground, and did obeisance, and blessed the king: and Joab said, To-day thy servant knows that I have found grace in thy sight, my lord, O king, for my lord the king has performed the request of his servant. |
|
23
|
23
|
| І встав Іоав, і пішов у Гессур, і привів Авессалома в Єрусалим. | And Joab arose, and went to Gedsur, and brought Abessalom to Jerusalem. |
|
24
|
24
|
| І сказав цар: нехай він повернеться в дім свій, а лиця мого не бачить. І пішов Авессалом у свій дім, а лиця царевого не бачив. | And the king said, Let him return to his house, and not see my face. And Abessalom returned to his house, and saw not the king's face. |
|
25
|
25
|
| Не було в усьому Ізраїлі чоловіка настільки красивого, як Авессалом, і стільки хвалимого, як він; від підошви ніг до верха голови його не було в нього недоліку. | And there was not a man in Israel so very comely as Abessalom: from the sole of his foot even to the crown of his head there was no blemish in him. |
|
26
|
26
|
| Коли він стриг голову свою, — а він стриг її щороку, тому що вона обтяжувала його, — то волосся з голови його важило двісті сиклів за вагою царською. | And when he polled his head, (and it was at the beginning of every year that he polled it, because it grew heavy upon him,) even when he polled it, he weighed the hair of his head, two hundred shekels according to the royal shekel. |
|
27
|
27
|
| І народилися в Авессалома три сини й одна дочка, на ім’я Фамар; вона була жінка красива [і стала дружиною Ровоама, сина Соломонового, і народила йому Авию]. | And there were born to Abessalom three sons and one daughter, and her name was Themar: she was a very beautiful woman, and she becomes the wife of Roboam son of Solomon, and she bears to him Abia. |
|
28
|
28
|
| І залишався Авессалом в Єрусалимі два роки, а лиця царевого не бачив. | And Abessalom remained in Jerusalem two full years, and he saw not the king's face. |
|
29
|
29
|
| І послав Авессалом за Іоавом, щоб послати його до царя, але той не захотів прийти до нього. Послав і вдруге; але той не захотів прийти. | And Abessalom sent to Joab to bring him in to the king, and he would not come to him: and he sent to him the second time, and he would not come. |
|
30
|
30
|
| І сказав [Авессалом] слугам своїм: бачите ділянку поля Іоава поряд з моїм, і в нього там ячмінь; підіть, випаліть його вогнем. І випалили слуги Авессалома ту ділянку поля вогнем. [І прийшли слуги Іоава до нього, роздерши одяг свій, і сказали: слуги Авессалома випалили ділянку твою вогнем.] | And Abessalom said to his servants, Behold, Joab's portion in the field is next to mine, and he has in it barley; go and set it on fire. And the servants of Abessalom set the field on fire: and the servants of Joab come to him with their clothes rent, and they said to him, The servants of Abessalom have set the field on fire. |
|
31
|
31
|
| І встав Іоав, і прийшов до Авессалома в дім, і сказав йому: навіщо слуги твої випалили мою ділянку вогнем? | And Joab arose, and came to Abessalom into the house, and said to him, Why have thy servants set my field on fire? |
|
32
|
32
|
| І сказав Авессалом Іоаву: ось, я посилав за тобою, говорячи: прийди сюди, і я пошлю тебе до царя сказати: навіщо я прийшов з Гессура? Краще було б мені залишатися там. Я хочу побачити лице царя. Якщо ж я винен, то убий мене. | And Abessalom said to Joab, Behold, I sent to thee, saying, Come hither, and I will send thee to the king, saying, Why did I come out of Gedsur? it would have been better for me to have remained there: and now, behold, I have not seen the face of the king; but if there is iniquity in me, then put me to death. |
|
33
|
33
|
| І пішов Іоав до царя і переказав йому це. І покликав цар Авессалома; він прийшов до царя, [поклонився йому] й упав лицем своїм на землю перед царем; і поцілував цар Авессалома. | And Joab went in to the king, and brought him word: and he called Abessalom, and he went in to the king, and did him obeisance, and fell upon his face to the ground, even in the presence of the king; and the king kissed Abessalom. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.