|
Глава 1
|
Глава́ а҃
|
|
1
|
1
|
|
Друга книга Ездри пророка, сина Сераії, сина Азарії, сина Хелкії, сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува,
|
Кни́га є҆́здры прⷪ҇ро́ка втора́ѧ, сы́на сараі́ева, сы́на а҆зарі́ева, сы́на є҆лкі́ева, сы́на садані́ева, сы́на садѡ́кова, сы́на а҆хі́тѡва,
|
|
2
|
2
|
|
сина Ахії, сина Финеєса, сина Ілія, сина Амарії, сина Асиєла, сина Мерайофа, сина Арна, сина Уззія, сина Ворифа, сина Авишуя, сина Финеєса, сина Єлеазара,
|
сы́на а҆хі́ева, сы́на фїнее́сова, сы́на є҆лі́ева, сы́на а҆мері́ева, сы́на а҆сїе́лева, сы́на марїмѡ́ѳова, сы́на а҆рна́ева, сы́на ѻ҆зі́ева, сы́на ворі́ѳова, сы́на а҆вїсе́ева, сы́на фїнее́сова, сы́на є҆леаза́рова,
|
|
3
|
3
|
|
сина Аарона від коліна Левіїного, який був полоненим у країні Мідійській, у царювання Артаксеркса, царя Перського.
|
сы́на а҆арѡ́нова ѿ колѣ́на леѵі́ина, и҆́же бы́сть ю҆́зникомъ въ землѝ ми́дстѣй, въ ца́рство а҆ртаѯе́рѯа царѧ̀ пе́рсскагѡ.
|
|
4
|
4
|
|
Було слово Господнє до мене:
|
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀, си́це гл҃ющее:
|
|
5
|
5
|
|
йди і звісти народу Моєму злі діла їхні і синам їхнім — беззаконня, які вони звершили проти Мене, щоб вони сповістили синам синів своїх;
|
и҆дѝ и҆ возвѣстѝ лю́демъ мои̑мъ ѕла̑ѧ дѣла̀ и҆́хъ и҆ сынѡ́мъ и҆́хъ лꙋка̑вствїѧ, ꙗ҆̀же проти́вꙋ менє̀ сотвори́ша, да возвѣстѧ́тъ сынѡ́мъ сынѡ́въ свои́хъ,
|
|
6
|
6
|
|
бо гріхи батьків їхніх зросли у них; забувши Мене, вони приносили жертви богам чужим.
|
ꙗ҆́кѡ грѣсѝ роди́телей и҆́хъ возрасто́ша въ ни́хъ, забы́вше бо менѐ, пожро́ша богѡ́мъ чꙋжди̑мъ:
|
|
7
|
7
|
|
Чи не Я вивів їх із землі Єгипетської, з дому рабства? а вони прогнівили Мене і поради Мої знехтували.
|
є҆да̀ не а҆́зъ и҆зведо́хъ и҆̀хъ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ и҆з̾ до́мꙋ рабо́ты; ті́и же прогнѣ́ваша мѧ̀ и҆ совѣ́ты моѧ̑ оу҆ничижи́ша:
|
|
8
|
8
|
|
Ти обстрижи волосся голови твоєї, і кинь на них усе зле, бо вони не слухалися закону Мого — народ неприборканий!
|
ты́ же ѡ҆стризѝ власы̀ главы̀ твоеѧ̀ и҆ ве́рзи на ни́хъ всѧ̑ ѕла̑ѧ, поне́же не послꙋ́шаша зако́на моегѡ̀, лю́дїе сꙋ́ть ненака́занни:
|
|
9
|
9
|
|
Доки Я буду терпіти їх, яким зробив стільки благодіянь?
|
доко́лѣ терплю̀ и҆̀мъ, и҆̀мже толи̑каѧ благодѣѧ̑нїѧ сотвори́хъ;
|
|
10
|
10
|
|
Заради них Я багатьох царів скинув; уразив фараона з рабами його і з усім військом його;
|
низложи́хъ ра́ди и҆́хъ мно́жество царе́й и҆ порази́хъ фараѡ́на съ людьмѝ є҆гѡ̀ и҆ со всѣ́ми вѡ́и є҆гѡ̀:
|
|
11
|
11
|
|
усіх язичників від лиця їх погубив, і на сході народ двох областей, Тира і Сидона, розсіяв і всіх ворогів їхніх знищив.
|
всѧ̑ ꙗ҆зы́ки ѿ лица̀ и҆́хъ погꙋби́хъ, и҆ на восто́цѣ двꙋ́хъ стра́нъ люді́й, тѵ́рскихъ и҆ сїдѡ́нскихъ, разсы́пахъ, и҆ поби́хъ всѣ́хъ врагѡ́въ и҆́хъ.
|
|
12
|
12
|
|
Ти ж так скажи їм: так говорить Господь:
|
Ты́ же глаго́ли къ ни̑мъ си́це: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь:
|
|
13
|
13
|
|
саме Я провів вас через море і по дну його проклав вам обгороджену вулицю, дав вам вождя Мойсея й Аарона священика,
|
а҆́зъ вы̀ преведо́хъ сквозѣ̀ мо́ре и҆ оу҆гото́вахъ ва́мъ пꙋ́ть бла́гъ и҆з̾ нача́ла, да́хъ ва́мъ мѡѷсе́а вожда̀ и҆ а҆арѡ́на во і҆ере́а,
|
|
14
|
14
|
|
дав вам світло у стовпі вогненному, і багато чудес створив серед вас; а ви Мене забули, — говорить Господь.
|
да́хъ ва́мъ свѣ́тъ во столпѣ̀ ѻ҆́гненѣ и҆ сотвори́хъ въ ва́съ чꙋдеса̀ вє́лїѧ: вы́ же менѐ забы́сте, речѐ гдⷭ҇ь.
|
|
15
|
15
|
|
Так говорить Господь Вседержитель: перепели були вам у знамення. Я дав вам стани для захисту, але ви і там нарікали
|
Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: кра́стелє бы́ша ва́мъ во зна́менїе, да́хъ ва́мъ полкѝ въ защище́нїе, вы́ же и҆ та́мѡ ропта́сте
|
|
16
|
16
|
|
і не раділи в ім’я Моє погибелі ворогів ваших, але навіть донині ще нарікаєте.
|
и҆ не ра́довастесѧ ѡ҆ и҆́мени мое́мъ, ѡ҆ побѣ́дѣ врагѡ́въ ва́шихъ, но ропта́сте да́же и҆ донн҃ѣ:
|
|
17
|
17
|
|
Де ті благодіяння, які Я зробив вам? Чи не у пустелі, коли ви, зголоднівши, волали до Мене,
|
гдѣ̀ сꙋ́ть благодѣѧ̑нїѧ, ꙗ҆̀же сотвори́хъ ва́мъ; не въ пꙋсты́ни ли, є҆гда̀ воз̾алка́сте, возопи́сте ко мнѣ̀
|
|
18
|
18
|
|
говорячи: «навіщо Ти привів нас у цю пустелю? уморити нас? краще нам було служити єгиптянам, ніж померти у цій пустелі»?
|
глаго́люще: чесѡ̀ ра́ди на́съ въ пꙋсты́ню сїю̀ приве́лъ є҆сѝ погꙋби́ти на́съ; лꙋ́чше на́мъ бѣ̀ рабо́тати є҆гѵ́птѧнѡмъ, не́жели оу҆мре́ти въ пꙋсты́ни се́й:
|
|
19
|
19
|
|
Я зглянувся на стогони ваші, і дав вам манну в їжу: ви їли хліб ангельський.
|
а҆́зъ оу҆жалѣ́хсѧ стена́нїй ва́шихъ и҆ да́хъ ва́мъ ма́ннꙋ въ пи́щꙋ, хлѣ́бъ а҆́гг҃лскїи ꙗ҆до́сте:
|
|
20
|
20
|
|
Коли ви відчували спрагу, чи не розсік Я камінь, і потекли води до ситости? від спеки покривав вас листями дерев.
|
є҆гда̀ возжажда́сте, не разсѣко́хъ ли ка́мене, и҆ потеко́ша во́ды въ сы́тости, зно́ѧ ра́ди ли́ствїемъ древе́съ ва́съ покрыва́хъ:
|
|
21
|
21
|
|
Розділив вам землі родючі; хананеїв, ферезеїв і филистимлян вигнав від лиця вашого. Що ще зроблю вам? — говорить Господь.
|
раздѣли́хъ ва́мъ зе́мли ѻ҆би̑лны, ханане́ѡвъ и҆ ферезе́ѡвъ и҆ фѷлїсті́млѧнъ ѿ лица̀ ва́шегѡ и҆зверго́хъ: что̀ сотворю̀ ва́мъ ктомꙋ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь;
|
|
22
|
22
|
|
Так говорить Господь Вседержитель: коли ви були у пустелі, на річці Мерри, і ті, що відчували спрагу, хулили ім’я Моє,
|
Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: є҆гда̀ въ пꙋсты́ни бѣ́сте на рѣцѣ̀ а҆морре́йстѣ жа́ждꙋще и҆ хꙋ́лѧще и҆́мѧ мое,
|
|
23
|
23
|
|
не вогонь послав Я на вас за богохульства, але вклав дерево у воду і ріку зробив солодкою.
|
не ѻ҆́гнь ва́мъ за хꙋлє́нїѧ да́хъ, но вложи́въ дре́во въ во́дꙋ, сла́дкꙋ сотвори́хъ рѣ́кꙋ:
|
|
24
|
24
|
|
Що зроблю тобі, Якове? Не хотів ти коритися, Іудо. Переселюся до інших народів і дам їм ім’я Моє, щоб дотримувалися законів Моїх.
|
что̀ тебѣ̀ сотворю̀, і҆а́кѡве; не восхотѣ́лъ є҆сѝ послꙋ́шати, і҆ꙋ́до: преселю́сѧ ко и҆ны̑мъ ꙗ҆зы́кѡмъ и҆ да́мъ и҆̀мъ и҆́мѧ моѐ, да соблюда́ютъ зако́ны моѧ̑:
|
|
25
|
25
|
|
Оскільки ви Мене залишили, то і Я залишу вас; тих, що прохають у Мене милости, не помилую.
|
поне́же ѡ҆ста́висте мѧ̀, и҆ а҆́зъ ва́съ ѡ҆ста́влю: просѧ́щихъ ва́съ ѿ менє̀ млⷭ҇ти не поми́лꙋю:
|
|
26
|
26
|
|
Коли будете закликати Мене, Я не почую вас, бо ви осквернили руки ваші кров’ю, і ноги ваші швидкі на здійснення людиновбивства.
|
є҆гда̀ призове́те мѧ̀, а҆́зъ не оу҆слы́шꙋ вы̀, ѡ҆скверни́сте бо рꙋ́цѣ ва́ши кро́вїю, и҆ но́зѣ ва́ши скѡ́ры сꙋ́ть во є҆́же сотвори́ти человѣкоꙋбі̑йства:
|
|
27
|
27
|
|
Ви ніби не Мене залишили, а вас самих, — говорить Господь.
|
не ꙗ҆́кѡ менѐ ѡ҆ста́висте, но ва́съ сами́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
|
|
28
|
28
|
|
Так говорить Господь Вседержитель: чи не Я благав вас, як батько синів і як мати дочок і як годувальниця годованців своїх,
|
Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: є҆да̀ а҆́зъ ва́съ не моли́хъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆те́цъ сы́ны и҆ ꙗ҆́кѡ ма́ти дще́рей и҆ ꙗ҆́кѡ дои́лица ѻ҆троча́тъ свои́хъ,
|
|
29
|
29
|
|
щоб ви були Мені народом і Я вам Богом, щоб ви були Мені синами і Я вам Отцем?
|
да бꙋ́дете мѝ въ лю́ди, и҆ а҆́зъ ва́мъ въ бг҃а, и҆ вы̀ мнѣ̀ въ сы́ны, и҆ а҆́зъ ва́мъ во ѻ҆тца̀:
|
|
30
|
30
|
|
Я зібрав вас, як курка пташенят своїх під крила свої. Що нині зроблю вам? Відкину вас від лиця Мого.
|
та́мѡ ва́съ собира́хъ, ꙗ҆́коже ко́кошъ птенцы̀ своѧ̑ под̾ крилѣ̑ своѝ: нн҃ѣ же что̀ сотворю̀ ва́мъ; ѿве́ргꙋ вы̀ ѿ лица̀ моегѡ̀:
|
|
31
|
31
|
|
Коли принесете Мені приношення, відверну лице Моє від вас; бо ваші дні святкові і новомісяччя й обрізання Я відкинув.
|
приноше́нїе є҆гда̀ мнѣ̀ принесе́те, ѿвращꙋ̀ лицѐ моѐ ѿ ва́съ: дни̑ бо пра̑здничныѧ ва́шѧ и҆ новомⷭ҇чїѧ и҆ ѡ҆брѣ̑занїѧ ѿверго́хъ:
|
|
32
|
32
|
|
Я послав до вас рабів Моїх, пророків; ви, схопивши їх, умертвили і розтерзали тіла їхні. Кров їхню Я стягну, — говорить Господь.
|
а҆́зъ посла́хъ ѻ҆́троки моѧ̑ прⷪ҇ро́ки къ ва́мъ, и҆̀хже є҆́мше оу҆би́сте, и҆ растни́сте тѣлеса̀ и҆́хъ, и҆́хже кро́ве взыщꙋ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
|
|
33
|
33
|
|
Так говорить Господь Вседержитель: дім ваш порожній. Розвію вас, як вітер полову,
|
Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: до́мъ ва́шъ пꙋ́стъ є҆́сть, помещꙋ̀ ва́съ ꙗ҆́кѡ вѣ́тръ пле́вы,
|
|
34
|
34
|
|
і сини не будуть мати потомства, бо заповідь Мою знехтували і робили те, що є злом переді Мною.
|
и҆ сы́нове порожде́нїѧ не сотворѧ́тъ, поне́же за́повѣдь мою̀ презрѣ́ша, и҆ є҆́же ѕло̀ є҆́сть предо мно́ю, сотвори́ша:
|
|
35
|
35
|
|
Віддам доми ваші людям грядущим, які, не чувши Мене, увірують, які, хоч Я не показував їм знамень, виконають те, що Я заповів,
|
преда́мъ до́мы ва́шѧ лю́демъ грѧдꙋ́щымъ, и҆̀же мѧ̀ не слы́шавше оу҆вѣ́рꙋютъ: и҆̀мже зна́менїй не ꙗ҆ви́хъ, сотворѧ́тъ, ꙗ҆́же повелѣ́хъ,
|
|
36
|
36
|
|
не бачивши пророків, згадають про свої беззаконня.
|
прⷪ҇ро́кѡвъ не ви́дѣша, а҆ воспомѧ́нꙋтъ беззакѡ́нїѧ своѧ̑:
|
|
37
|
37
|
|
Заповідаю благодать людям грядущим, діти яких, не бачивши Мене очима плотськими, але духом віруючи тому, що Я сказав, торжествують з веселощами.
|
засвидѣ́телствꙋю люді́й грѧдꙋ́щихъ блгⷣть, и҆́хже ѻ҆́троцы веселѧ́тсѧ съ ра́достїю, менѐ не ви́дѧще ѻ҆чесы̀ плотски́ми, но дꙋ́хомъ вѣ́рꙋюще, ꙗ҆̀же реко́хъ:
|
|
38
|
38
|
|
Отже, тепер дивися, брате, яка слава, — дивися на людей, що грядуть зі сходу,
|
и҆ нн҃ѣ, бра́те, смотрѝ, ка́ѧ сла́ва, и҆ ви́ждь лю́ди приходѧ́щыѧ ѿ восто́ка,
|
|
39
|
39
|
|
яким Я дам у вожді Авраама, Ісаака та Якова, й Осію, і Амоса, і Михея, й Іоїля, й Авдія, й Іону,
|
и҆̀мже да́мъ нача́лство а҆враа́мле, і҆саа́ково и҆ і҆а́кѡвле, и҆ ѡ҆сі́ино и҆ а҆мѡ́сово, и҆ мїхе́ино и҆ і҆ѡи́лево, и҆ а҆вді́ино и҆ і҆ѡ́нино,
|
|
40
|
40
|
|
і Наума, й Аввакума, Софонію, Аггея, Захарію і Малахію, який наречений і ангелом Господнім.
|
и҆ наꙋ́мово и҆ а҆ввакꙋ́мово, софо́нїино, а҆гге́ево, заха́рїино и҆ малахі́ино, и҆́же и҆ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень нарече́сѧ.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.