|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть.
|
Сїя кни'ги ѓ^ ꙁа'повњдехъ бж~їи^хъ, и^ зако'нъ бывааи въ вњкъ. вс^и держа'щеи я& вᲆ жи'тїе, а^ ѓ^ста'вївшеи я& ё^мрђтъ.
|
|
2
|
2
|
|
Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її.
|
ѓ^брати'ся і^а'кове, і^ и^ми'ся по ня`, ходи по просвеще'нїю пря'мо свњтђ е^я`.
|
|
3
|
3
|
|
Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові.
|
не да'ждь и%номђ сла'вы свое^я, и^ достоя'нїя свое^го странњ чю'жDеи”
|
|
4
|
4
|
|
Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу.
|
бл~жени е^смы і^и^л~ю, ја%ко ё^го'дная гв~и съвњстна намъ сђть”
|
|
5
|
5
|
|
Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю!
|
Ра'дђитеся лю'дїе мои па'мять і^и^л~ева.
|
|
6
|
6
|
|
Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам;
|
продани бы'сте въ страны не на па'гђбђ. н^о и^мже раꙁгнњ'васте б~а, преда'ни бы'сте сђпоста'томъ.
|
|
7
|
7
|
|
бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу.
|
раꙁгнњ'васте б^о сътво'ршаго ваs б~а вњ'чнаго. тре'бы поло'жше бњсомъ, а^ не б~ђ.
|
|
8
|
8
|
|
Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас,
|
ꙁабы'сте б^о г~а пита'ющаго ваs. съжали'сте въскорми'вшемђ ваs і^ерsлимђ.
|
|
9
|
9
|
|
бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу,
|
ви'дњ б^о нашеDшїи вамъ гнњ'въ эT б~а, и^ рече. слы'шите ѓ%крsтнїи сїѓ'ни, наведе б^о м^и г~ь сњтова'нїе вели'ко.
|
|
10
|
10
|
|
бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний.
|
ви'дњхъ б^о людїи мои^хъ плњне'нїе сн~въ мои^хъ и^ дще'рь, е^же наведе и^мъ вњ'чныи”
|
|
11
|
11
|
|
Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою.
|
корми'хъ б^о я& съ веселїемъ, и^спђсти'хъ же я& съ пла'чемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого;
|
никтоже да ся не ра'дђетъ ѓ^ мнњ` вдови'цы, и^ ѓ^ста'вленђ эT мно'гъ. ѓ^пђстњхъ грњ'хъ ради ча'дъ мои^хъ. понеже с#клони'шася эT ꙁако'на бж~їя.
|
|
13
|
13
|
|
не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його.
|
и^ ѓ^правда'нїи е^го не поꙁна'ша, и^ не ходи'ша въ пђть ꙁа'повњдеи бж~їихъ, и^ ни стеѕя'ми накаꙁа'нїя въи%стинђ пра'вдою не настђпи'ша.
|
|
14
|
14
|
|
Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний.
|
да прїидTђ ѓ%крsтнїи сїѓ'ни, и^ помянњте плњне'нїе сн~овъ мои^хъ и^ дще'рїи, е^же наведе и^мъ вњ'чныи”
|
|
15
|
15
|
|
Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину,
|
Приведе б^о на' ня странђ и^ꙁдале'ча. странђ беꙁ# сра'ма, і^ и'ноја^ꙁы'чнђ.
|
|
16
|
16
|
|
і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок.
|
и^же не срами'шася ста'рца, ни поми'ловаша ѓ^троча'те. и^ эTведо'ша любе'ꙁныя вдови'ца, и^ эT дще'ръ е^ді'нъ ꙁапђстњхъ”
|
|
17
|
17
|
|
Я ж чим можу допомогти вам?
|
А$з# же ка'ко мо'щенъ помощи вамъ.
|
|
18
|
18
|
|
Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших.
|
наведы'и б^о вамъ ѕл^о, иꙁба'витъ ваs эT рђ'къ вра'гъ вашихъ”
|
|
19
|
19
|
|
Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім.
|
И$дњте ча'да и^дњте, а^ꙁъ б^о ѓ^стаX пђстъ.
|
|
20
|
20
|
|
Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої.
|
съвлеко'хъ ри'ꙁы ми'рныя, ѓ^блекоX же ся въ ја^ри'гъ моле'нїя мое^го, и^ въꙁопїю къ вњ'чномђ въ дн~и моя”
|
|
21
|
21
|
|
Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів.
|
Радђитеся ча'да, и^ въꙁопїите къ б~ђ, і^ и^ꙁба'витъ ваs эT наси'лїя рђки вра'жїя.
|
|
22
|
22
|
|
Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого.
|
а^ꙁъ б^о и^спе'рва надњя'хся къ вњ'чномђ ѓ^ сп~сенїи вашемъ, и^ прїиде м^и ра'дость эT ст~го въ помилова'нїе. прїидетъ вамъ въ ско'рњ эT вњчнаго сп~са на'шего.
|
|
23
|
23
|
|
Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки.
|
и^спђстиX б^о в^ы съ а^лка'нїемъ и^ пла'чемъ, эTда'сть же м^и б~ъ ваs съ ра'достїю и^ весе'лїемъ въ вњкъ”
|
|
24
|
24
|
|
Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного.
|
ЈА/коже б^о нн~њ ви'дњша сосњди сїѓ'ни ва'ше плњненїе эT бг~а, та'кожде же ё%зрятъ въско'рњ сп~се'нїе ва'ше въ бѕ~њ. ја%же наведетъ ва'мъ съ сла'вою вели'кою, и^ съ ѓ^сщ~е'нїемъ въ вњ'чнаго”
|
|
25
|
25
|
|
Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию.
|
Ча'да тръпи'те эT бг~а нашеDшїи ва'мъ гнњ'въ. гони` б^о тя вра'гъ тво'и, и^ ё'ꙁриши па'гђбђ е^го въскорњ, и^ на выю е^го въстђпи'ши”
|
|
26
|
26
|
|
Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами.
|
Младїи мои` ходи'ша въ пђти жестоки, въсхити'шася ја%ко и^ ста'до въсхище'но враги`”
|
|
27
|
27
|
|
Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це.
|
Радђитеся ча'да, въꙁопїите къ б~ђ. бђдетᲆ б^о ваM эT навеDшаго па'мять.
|
|
28
|
28
|
|
Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його,
|
ЈА/коже б^о бы'сть ё'мъ ва'шъ прельститися вамъ эT бг~а, десятижDы сђгђби'те ѓ^брати'вшеся, в#ꙁы'щите е^го.
|
|
29
|
29
|
|
бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням».
|
наведы'и б^о ва'мъ ѕл^о, наведеT ва'м вњ'чное веселїе сп~сенїемъ ва'шимъ”
|
|
30
|
30
|
|
Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе.
|
Радђ'ися і^ерsли'ме, ё^тњшитъ т^я нарекїи тебе. грњшнїи погы'бнђтъ ꙁаꙁлившеи тебе`,
|
|
31
|
31
|
|
Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню.
|
и^ ѓ^брадова'вшеися паденїю твое^мђ, м#щенїе бђдетъ наD ними.
|
|
32
|
32
|
|
Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх,
|
грњшни гради и%мже порабо'таша ча'да твоа, грњшна прїи^мшїа сн~ы твоа.
|
|
33
|
33
|
|
бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення.
|
ја%коже б^о ся ѓ^брадова твое^мђ паде'нїю, та'кожде же попечется свои^мъ ѓ^пђстњнїемᲆ.
|
|
34
|
34
|
|
Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум;
|
а^ плњниTся веселїе мно'го на рождьства ея`, и^ вели'чїе е^я бђдеT вᲆ ры'данїе,
|
|
35
|
35
|
|
бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами.
|
ѓ%гнь б^о наи^деT на' ня эT вqњнаго въ дн~и многи. и^ населиTся бᲇсы въ мно'го вре'мя.
|
|
36
|
36
|
|
Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога.
|
погляда'и на востоk і^ерsли'ме, и^ ви'ждь веселїе градђщее тебњ эT бг~а”
|
|
37
|
37
|
|
Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.
|
Се и^дђтᲆ сн~ве твои` ја%же и^спђсти, грядђтъ събра'ни эT востока до за'падђ. словесемъ ст~го ра'дђющеся сла'вою бж~їею”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.