Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 11

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 11	Глава́ а҃і

1	1
Отже, я з першого року Дарія мидянина став йому підпорою і підкріпленням.	А҆́зъ же въ пе́рвое лѣ́то кѵ́рово ста́хъ въ держа́вꙋ и҆ крѣ́пость.
2	2
Тепер звіщу тобі істину: ось, ще три царі постануть у Персії; потім четвертий перевершить усіх великим багатством, і коли підсилиться багатством своїм, то підніме всіх проти царства Грецького.	И҆ нн҃ѣ и҆́стинꙋ возвѣщꙋ̀ тебѣ̀ сѐ, є҆щѐ трїѐ ца́рїе воста́нꙋтъ въ персі́дѣ четве́ртый же разбогатѣ́етъ бога́тствомъ вели́кимъ па́че всѣ́хъ и҆ по ѡ҆держа́нїи бога́тства своегѡ̀ воста́нетъ на всѧ̑ ца̑рства є҆́ллинскаѧ:
3	3
І постане цар могутній, який буде володарювати з великою владою, і буде діяти за своєю волею.	и҆ воста́нетъ ца́рь си́ленъ, и҆ ѡ҆блада́етъ вла́стїю мно́гою, и҆ сотвори́тъ по во́ли свое́й.
4	4
Але коли він постане, царство його зруйнується і розділиться за чотирма вітрами небесними, і не до його нащадків перейде, і не з тією владою, з якою він володарював; бо роздрібниться царство його і дістанеться іншим, крім цих.	И҆ є҆гда̀ ста́нетъ ца́рство є҆гѡ̀ сокрꙋши́тсѧ и҆ раздели́тсѧ на четы́ри вѣ́тры небє́сныѧ, и҆ не въ послѣ̑днѧѧ своѧ̑, нижѐ по вла́сти свое́й, є҆́юже совладѣ̀, поне́же и҆сто́ргнетсѧ ца́рство є҆гѡ̀ и҆ дрꙋги̑мъ кромѣ̀ си́хъ ѿда́стсѧ.
5	5
І підсилиться південний цар і один з князів його пересилить його і буде володарювати, і велике буде володарювання його.	И҆ оу҆крѣпи́тсѧ ца́рь ю҆́жскїй, и҆ ѿ кнѧзе́й и҆́хъ є҆ди́нъ оу҆кѣпѣ́етъ на́нь и҆ ѡ҆блада́етъ вла́стїю мно́гою над̾ вла́стїю є҆гѡ̀.
6	6
Але через кілька років вони зблизяться, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб установити правильні стосунки між ними; але вона не втримає сили у руках своїх, не устоїть і рід її, але віддані будуть як вона, так і ті, що супроводжували її, і народжений нею, і ті, що допомагали їй у ті часи.	И҆ по лѣ́тѣхъ є҆гѡ̀ смѣсѧ́тсѧ, и҆ дщѝ царѧ̀ ю҆́жска вни́детъ къ сѣ́верскꙋ царю̀, є҆́же сотвори́ти завѣ́тъ съ ни́мъ, и҆ не оу҆держи́тъ крѣ́пости мы́шцы, и҆ не ста́нетъ пле́мѧ є҆ѧ̀, и҆ преда́стсѧ та̀ и҆ приве́дшїи ю҆̀, и҆ дѣ́ва и҆ оу҆крѣплѧ́ѧй ю҆̀ во временѣ́хъ.
7	7
Але постане паросток від кореня її, прийде до війська і ввійде в укріплення царя північного, і буде діяти у них, і підсилиться.	И҆ воста́нетъ ѿ цвѣ́та ко́рене є҆ѧ̀ на оу҆готова́нїе є҆гѡ̀ и҆ прїи́детъ въ си́лꙋ, и҆ вни́детъ во оу҆тверждє́нїѧ царѧ̀ сѣ́верскагѡ и҆ сотвори́тъ въ ни́хъ и҆ ѡ҆держи́тъ:
8	8
Навіть і богів їх, ідолів їх з дорогоцінними сосудами їх, срібними і золотими, відвезе у полон у Єгипет і на кілька років буде стояти вище за царя північного.	и҆ бо́ги и҆́хъ со слїѧ́нными и҆́хъ, всѧ̑ сосꙋ́ды и҆́хъ вожделѣ̑нны сребра̀ и҆ зла́та съ плѣ̑нники принесе́тъ во є҆гѵ́петъ, и҆ то́й воста́нетъ па́че царѧ̀ сѣ́верска:
9	9
Хоч цей і зробить нашестя на царство південного царя, але повернеться у свою землю.	и҆ вни́детъ въ ца́рство царѧ̀ ю҆́жскагѡ, и҆ возврати́тсѧ на свою̀ зе́млю.
10	10
Потім озброяться сини його і зберуть численне військо, і один з них швидко піде, наводнить і пройде, і потім, повернувшись, буде битися з ним до укріплень його.	И҆ сы́нове є҆гѡ̀ соберꙋ́тъ наро́дъ си́ленъ мно́гъ, и҆ вни́детъ грѧды́й и҆ потоплѧ́ѧй: и҆ ми́мѡ пре́йдетъ и҆ сѧ́детъ, и҆ да́же до крѣ́пости є҆гѡ̀ сни́детсѧ.
11	11
І роздратується південний цар, і виступить, воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике військо, і віддане буде військо до рук його.	И҆ разсвирѣпѣ́етъ ца́рь ю҆́жскїй, и҆ и҆зы́детъ и҆ бра́нь сотвори́тъ съ царе́мъ сѣ́верскимъ, и҆ поста́витъ наро́дъ мно́гъ, и҆ преда́стсѧ наро́дъ въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀.
12	12
І підбадьориться військо, і серце царя піднесеться; він подолає багато тисяч, але від цього не буде сильнішим.	И҆ во́зметъ наро́ды, и҆ возвы́ситсѧ се́рдце є҆гѡ̀, и҆ соѡдолѣ́етъ тма́мъ, и҆ не оу҆крѣпѣ́етъ.
13	13
Бо цар північний повернеться і виставить військо більше першого, і через кілька років швидко прийде з величезним військом і великим багатством.	И҆ возврати́тсѧ ца́рь сѣ́верскїй и҆ приведе́тъ наро́дъ мно́гъ па́че пре́жнѧгѡ: и҆ на коне́цъ време́нъ лѣ́тъ прїи́детъ вхо́домъ въ си́лѣ вели́цѣй и҆ со и҆мѣ́нїемъ мно́гимъ.
14	14
У ті часи багато хто повстане проти південного царя, і непокірні з синів твого народу піднімуться, щоб сповнилося видіння, і впадуть.	И҆ въ лѣ̑та ѡ҆́на мно́зи воста́нꙋтъ на царѧ̀ ю҆́жска, и҆ сы́нове гꙋби́телей люді́й твои́хъ воздви́гнꙋтсѧ, є҆́же поста́вити видѣ́нїе, и҆ изнемо́гꙋтъ.
15	15
І прийде цар північний, збудує вал і оволодіє укріпленим містом, і не устоять сили півдня, ні добірне військо його; не вистачить сили протистояти.	И҆ вни́детъ ца́рь сѣ́верскїй и҆ сотвори́тъ ѡ҆ко́пъ и҆ во́зметъ гра́ды твє́рды, мы̑шцы же царѧ̀ ю҆́жскагѡ не ста́нꙋтъ и҆ воста́нꙋтъ и҆збра́ннїи є҆гѡ̀, и҆ не бꙋ́детъ крѣ́пости є҆́же ста́ти.
16	16
І хто вийде до нього, буде діяти з волі його, і ніхто не встоїть перед ним; і на славній землі поставить стан свій, і вона постраждає від руки його.	И҆ сотвори́тъ входѧ́й къ немꙋ̀ по во́ли свое́й, и҆ нѣ́сть стоѧ́щагѡ проти́вꙋ лица̀ є҆гѡ̀: и҆ ста́нетъ на землѝ савеі̀, и҆ сконча́етсѧ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀.
17	17
І наміриться увійти з усіма силами царства свого, і праведні з ним, і зробить це; і дочку дружин віддасть йому, на загибель її, але цей задум не відбудеться, і йому не буде користи з того.	И҆ вчини́тъ лицѐ своѐ вни́ти въ си́лѣ всегѡ̀ ца́рства своегѡ̀, и҆ пра́вѣ всѧ̑ сотвори́тъ съ ни́мъ: и҆ дще́рь же́нъ да́стъ є҆мꙋ̀ є҆́же растли́ти ю҆̀, и҆ не пребꙋ́детъ, и҆ не бꙋ́детъ є҆мꙋ̀.
18	18
Потім оберне лице своє до островів й оволодіє багатьма; але якийсь вождь припинить нанесену ним ганьбу і навіть свою ганьбу оберне на нього.	И҆ ѡ҆брати́тъ лицѐ своѐ на ѻ҆́стровы, и҆ во́зметъ мнѡ́ги, и҆ погꙋби́тъ кнѧ̑зи оу҆кори́зны своеѧ̀, ѻ҆ба́че оу҆кори́зна є҆гѡ̀ возврати́тсѧ є҆мꙋ̀.
19	19
Потім він оберне лице своє на укріплення своєї землі; але спіткнеться, упаде і не стане його.	И҆ ѡ҆брати́тъ лицѐ своѐ въ крѣ́пость землѝ своеѧ̀, и҆ и҆знемо́жетъ, и҆ паде́тсѧ, и҆ не ѡ҆брѧ́щетсѧ.
20	20
На місце його постане хтось, який пошле збирача податей, пройти по царству слави; але й він після небагатьох днів загине, і не від збурення і не у битві.	И҆ воста́нетъ ѿ ко́рене є҆гѡ̀ са́дъ ца́рства на оу҆гото́ванїе є҆гѡ̀ производѧ́й творѧ́й сла́вꙋ ца́рства: и҆ въ ты̑ѧ дни̑ є҆щѐ сокрꙋши́тсѧ, и҆ не въ ли́цахъ, ни въ ра́ти:
21	21
І постане на місце його знехтуваний, і не віддадуть йому царських почестей, але він прийде без шуму і лестощами оволодіє царством.	ста́нетъ во оу҆гото́ванїи є҆гѡ̀ оу҆нкчижи́сѧ, и҆ не да́ша на́нь сла́вы ца́рства: и҆ прїи́детъ со ѻ҆би́лїемъ и҆ соѡдолѣ́етъ ца́рствꙋ лестьмѝ,
22	22
І полчища, які все потоплюють, будуть потоплені і розтрощені ним, навіть і сам вождь завіту.	и҆ мы̑шцы потоплѧ́ющагѡ потопѧ́тсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ и҆ сокрꙋша́тсѧ и҆ старѣ́йшина завѣ́та.
23	23
Бо після того, як він вступить у союз з ним, він буде діяти обманом, і піднесеться, і візьме гору з малим народом.	И҆ ѿ совокꙋпле́нїй къ немꙋ̀ сотвори́тъ ле́сть, и҆ взы́детъ, и҆ преѡдолѣ́етъ и҆̀хъ въ ма́лѣ ꙗ҆зы́цѣ:
24	24
Він увійде у мирні і родючі країни, і зробить те, чого не робили батьки його і батьки батьків його; здобич, награбоване майно і багатство буде марнотратити на своїх і на укріплення буде мати задуми свої, але тільки до часу.	и҆ во ѻ҆би́лїе и҆ въ тꙋ̑чныѧ страны̑ прїи́детъ, и҆ сотвори́тъ, ꙗ҆̀же не сотвори́ша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀ и҆ ѻ҆тцы̀ ѻ҆тцє́въ є҆гѡ̀: плѣне́нїе и҆ коры̑сти и҆ и҆мѣ́нїе и҆̀мъ расточи́тъ, и҆ на є҆гѵ́пта помы́слитъ мы́слїю да́же до вре́мене.
25	25
Потім пробудить сили свої і дух свій з численним військом проти царя південного, і південний цар виступить на війну з великим і ще більш сильним військом, але не устоїть, тому що буде проти нього підступництво.	И҆ воста́нетъ крѣ́пость є҆гѡ̀, и҆ се́рдце є҆гѡ̀ на царѧ̀ ю҆́жскаго въ си́лѣ вели́цѣ, ца́рь же ю҆́жскїй сотвори́тъ съ ни́мъ сѣ́чь си́лою вели́кою и҆ крѣ́пкою ѕѣлѡ̀, и҆ не ста́нꙋтъ: ꙗ҆́кѡ помышлѧ́ютъ на́нь помышлє́нїѧ
26	26
Навіть учасники трапези його погублять його, і військо його розіллється, і впаде багато убитих.	и҆ и҆з̾ѧдѧ́тъ потрє́бнаѧ є҆гѡ̀ и҆ сокрꙋша́тъ є҆го̀, и҆ си̑лы разсы́плетъ, и҆ падꙋ́тъ ꙗ҆́звенїи мно́зи.
27	27
У обох царів цих на серці буде підступництво, і за одним столом будуть говорити неправду, але успіху не буде, тому що кінець ще відкладений до часу.	И҆ ѻ҆́ба царѧ̀, сердца̀ и҆́хъ на лꙋка́вство, и҆ на трапе́зѣ є҆ди́нѣй возглаго́лютъ лжꙋ̀, и҆ не пред̾ꙋспѣ́етъ, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ коне́цъ на вре́мѧ.
28	28
І вирушить він у землю свою з великим багатством і ворожим наміром проти святого завіту, і він виконає його, і повернеться у свою землю.	И҆ возврати́тсѧ на свою̀ зе́млю со и҆мѣ́нїемъ мно́гимъ, и҆ се́рдце є҆гѡ̀ на завѣ́тъ ст҃ы́й, и҆ сотвори́тъ, и҆ возврати́тсѧ на свою̀ зе́млю.
29	29
У призначений час знову піде він на південь; але останній похід не такий буде, як попередній,	На вре́мѧ возврати́тсѧ и҆ прїи́детъ на ю҆́гъ, и҆ не бꙋ́детъ ꙗ҆́коже пе́рваѧ и҆ послѣ́днѧѧ.
30	30
бо в один час з ним прийдуть кораблі киттимські; і він упаде духом, і повернеться, й озлобиться на святий завіт, і виконає свій намір, і знову домовиться з відступниками від святого завіту.	И҆ вни́дꙋтъ съ ни́мъ и҆сходѧ́щїи кі́тѧне, и҆ смири́тсѧ, и҆ возврати́тсѧ, и҆ воз̾ѧри́тсѧ на завѣ́тъ ст҃ы́й: и҆ сотвори́тъ, и҆ возврати́тсѧ, и҆ оу҆мы́слитъ на ѡ҆ста́вльшыѧ завѣ́тъ ст҃ы́й.
31	31
І поставлена буде ним частина війська, яка осквернить святилище могутности, і припинить щоденну жертву, і поставить мерзоту запустіння.	И҆ мы̑шцы и҆ племена̀ ѿ негѡ̀ воста́нꙋтъ и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ ст҃ы́ню могꙋ́тства и҆ преста́вѧтъ же́ртвꙋ всегда́шнюю и҆ дадѧ́тъ ме́рзость запꙋстѣ́нїѧ,
32	32
Тих, хто чинить нечестиво проти завіту, він залучить до себе лестощами; але люди, які шанують свого Бога, підсиляться і будуть діяти.	и҆ беззако́ннꙋющїи завѣ́тъ наведꙋ́тъ со пре́лестїю: лю́дїе же вѣ́дꙋще бг҃а своего̀ премо́гꙋтъ и҆ сотворѧ́тъ,
33	33
І розумні з народу напоумлять багатьох, хоч будуть деякий час страждати від меча і вогню, від полону і грабунку;	и҆ смы́сленнїи лю́дїе оу҆разꙋмѣ́ютъ мно́гѡ, и҆ и҆знемо́гꙋтъ въ мечѝ и҆ въ пла́мени, и҆ въ плѣне́нїи и҆ въ разграбле́нїи дні́й.
34	34
й у час страждання свого будуть мати деяку допомогу, і багато хто приєднається до нас, але нещиро.	И҆ є҆гда̀ и҆знемо́гꙋтъ, помо́жетсѧ и҆̀мъ по́мощїю ма́лою, и҆ приложа́тсѧ къ ни̑мъ мно́зи со пре́лестїю.
35	35
Постраждають деякі і з розумних для випробування їх, очищення і для убілення до останнього часу; тому що є ще час до терміну.	И҆ ѿ смы́слившихъ и҆знемо́гꙋтъ, є҆́же разжещѝ ѧ҆̀ и҆ и҆збра́ти, и҆ є҆́же ѿкры́ти да́же до конца̀ вре́мене, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ на вре́мѧ.
36	36
І буде чинити цар той зі своєї сваволі, і піднесеться і возвеличиться вище за всяке божество, і про Бога богів стане говорити хульне і буде мати успіх, доки не звершиться гнів: бо, що наперед визначено, те сповниться.	И҆ сотвори́тъ по во́ли свое́й, и҆ ца́рь возвы́ситсѧ и҆ возвели́читсѧ над̾ всѧ́кимъ бо́гомъ, и҆ на бг҃а богѡ́въ возглаго́летъ тѧ̑жкаѧ, и҆ оу҆пра́витъ, до́ндеже сконча́етъ гнѣ́въ, въ сконча́нїе бо быва́етъ.
37	37
І про богів батьків своїх він не помислить, і ні бажання дружин, ні навіть божества ніякого не вшанує; бо звеличить себе вище за усіх.	И҆ ѡ҆ всѣ́хъ бо́зѣхъ ѻ҆тцє́въ свои́хъ не смы́слитъ, и҆ раче́нїи же́нъ, и҆ ѡ҆ всѧ́цѣмъ бо́зѣ не оу҆разꙋмѣ́етъ, поне́же па́че всѣ́хъ возвели́читсѧ.
38	38
Але богу укріплень на місці його він буде віддавати шану, і цього бога, якого не знали батьки його, він буде ушановувати золотом і сріблом, і коштовними каменями, і різними дорогоцінностями,	И҆ бо́га маѡзі́ма на мѣ́стѣ свое́мъ просла́витъ, и҆ бо́га, є҆гѡ́же не вѣ́дѣша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀, почти́тъ сребро́мъ и҆ зла́томъ и҆ камы́комъ честны́мъ и҆ похотьмѝ,
39	39
і збудує міцне укріплення з чужим богом: які ви́знають його, тим збільшить почесті й дасть владу над багатьма, і землю роздасть у нагороду.	и҆ сотвори́тъ твердѣ́лемъ оу҆бѣ́жищъ съ бо́гомъ чꙋжди́мъ, є҆го́же позна́етъ, и҆ оу҆мно́житъ сла́вꙋ, и҆ покори́тъ и҆̀мъ мнѡ́ги, и҆ зе́млю раздѣли́тъ въ да́ры.
40	40
Під кінець же часу буде воювати з ним цар південний, і цар північний кинеться як буря на нього з колісницями, вершниками і численними кораблями, і нападе на області, наводнить їх, і пройде через них.	И҆ на коне́цъ вре́мене срази́тсѧ ра́тїю съ царе́мъ ю҆́жскимъ: и҆ собере́тсѧ на него̀ ца́рь сѣ́верскїй съ колесни́цами и҆ съ кѡ́нники и҆ съ корабли̑ мно́гими, и҆ вни́детъ въ зе́млю, и҆ сокрꙋши́тъ, и҆ мимои́детъ,
41	41
І увійде він у найпрекраснішу із земель, і багато областей постраждають, і врятуються від руки його тільки Едом, Моав і велика частина синів Аммонових.	и҆ вни́детъ на зе́млю саваі́мскꙋ, и҆ мно́зи и҆знемо́гꙋтъ: сі́и же спасꙋ́тсѧ ѿ рꙋкѝ є҆гѡ̀, є҆дѡ́мъ и҆ мѡа́въ и҆ нача́ло сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ.
42	42
І простягне руку свою на різні країни; не врятується і земля Єгипетська.	И҆ простре́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на зе́млю, и҆ землѧ̀ є҆гѵ́петска не бꙋ́детъ во спасе́нїе.
43	43
І заволодіє він скарбами золота і срібла і різними коштовностями Єгипту; лівійці й ефіопляни підуть за ним.	И҆ владѣ́ти на́чнетъ въ сокрове́нныхъ зла́та и҆ сребра̀ и҆ во всѣ́хъ вожделѣ́нныхъ є҆гѵ́пта и҆ лївѵ́євъ и҆ є҆ѳїо́пѡвъ, въ твердѣ́лехъ и҆́хъ.
44	44
Але чутки зі сходу і півночі стривожать його, і вийде він у великій люті, щоб знищувати і губити багатьох,	И҆ слы̑шанїѧ и҆ поткща̑нїѧ возмꙋтѧ́тъ є҆го̀ ѿ востѡ́къ и҆ ѿ сѣ́вера: и҆ прїи́детъ во ꙗ҆́рости мно́зѣ, є҆́же погꙋби́ти мнѡ́ги.
45	45
і розкине він царські намети свої між морем і горою преславного святилища; але прийде до свого кінця, і ніхто не допоможе йому.	И҆ по́ткнетъ кꙋ́щꙋ свою̀ є҆фаданѡ̀ междꙋ̀ морѧ́ми, на горѣ̀ ст҃ѣ́й савеі̀, прїи́детъ да́же до ча́сти є҆ѧ̀, и҆ нѣ́сть и҆збавлѧ́ѧй є҆го̀.

← Глава 10

Глава 12 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт