Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 2

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава 2	Глава́ в҃

1	1
У другий рік царювання Навуходоносора снилися Навуходоносору сни, і збурився дух його, і сон віддалився від нього.	Въ лѣ́то второ́е ца́рства навꙋходоно́сорова, со́нїе ви́дѣ навꙋходоно́соръ, и҆ оу҆жасе́сѧ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ со́нъ є҆гѡ̀ ѿстꙋпѝ ѿ негѡ̀:
2	2
І звелів цар скликати тайновідців, і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони розповіли цареві сновидіння його. Вони прийшли, і стали перед царем.	и҆ речѐ ца́рь призва́ти ѡ҆баѧ́телей и҆ волхвѡ́въ, и҆ чародѣ́євъ и҆ халде́євъ, є҆́же возвѣсти́ти царю̀ со́нъ є҆гѡ̀. И҆ прїидо́ша и҆ ста́ша пред̾ царе́мъ.
3	3
І сказав їм цар: сон снився мені, і тривожиться дух мій; бажаю знати цей сон.	И҆ речѐ и҆̀мъ ца́рь: ви́дѣхъ со́нъ, и҆ оу҆жасе́сѧ дꙋ́хъ мо́й, є҆́же оу҆разꙋмѣ́ти со́нъ.
4	4
І сказали халдеї цареві по-арамейськи: царю! повіки живи! скажи сон рабам твоїм, і ми пояснимо значення його.	И҆ глаго́лаше халде́є сѵ́рски царе́ви: царю̀, во вѣ́ки живѝ: ты̀ повѣ́ждь со́нъ рабѡ́мъ твои̑мъ, и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣсти́мъ тѝ.
5	5
Відповів цар і сказав халдеям: слово відступило від мене; якщо ви не скажете мені сновидіння і значення його, то на шматки будете порубані, і доми ваші обернуться на руїни.	Ѿвѣща́ же ца́рь халде́ѡмъ и҆ речѐ: сло́во ѿстꙋпи́ло є҆́сть ѿ менє̀: а҆́ще оу҆́бѡ не возвѣститѐ мѝ сна̀ и҆ сказа́нїѧ є҆гѡ̀, въ па́гꙋбꙋ вꙋ́дете, и҆ до́мове ва́ши разгра́бѧтсѧ:
6	6
Якщо ж розповісте сон і значення його, то одержите від мене дари, нагороду і велику шану; отже, скажіть мені сон і значення його.	а҆́ще же со́нъ и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣститѐ мнѣ̀, даѧ̑нїѧ и҆ да́ры и҆ че́сть мно́гꙋ прїи́мете ѿ менє̀: то́чїю со́нъ и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣсти́те мнѣ̀.
7	7
Вони вдруге відповіли і сказали: нехай скаже цар рабам своїм сновидіння, і ми пояснимо його значення.	И҆ ѿвѣща́ша второ́е и҆ рѣ́ша: ца́рь да повѣ́сть со́нъ рабѡ́мъ свои̑мъ, и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣсти́мъ є҆мꙋ̀.
8	8
Відповів цар і сказав: точно знаю, що ви хочете виграти час, тому що бачите, що слово відступило від мене.	И҆ ѿвѣща̀ ца́рь и҆ речѐ: пои́стиннѣ вѣ́мъ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ вре́мѧ вы̀ (то́чїю) и҆скꙋпꙋ́ете, поне́же ви́дите, ꙗ҆́кѡ ѿстꙋпи́ло є҆́сть сло́во ѿ менє̀:
9	9
Оскільки ви не оголошуєте мені сновидіння, то у вас один намір: ви збираєтеся сказати мені неправду й обман, поки мине час; отже, розкажіть мені сон, і тоді я дізнаюся, що ви можете пояснити мені і значення його.	а҆́ще оу҆̀бо сна̀ не возвѣститѐ мнѣ̀, вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ сло́во ло́жно и҆ растлѣ́нно совѣща́стесѧ рещи́ предо мно́ю, до́ндеже вре́мѧ мине́тъ: со́нъ мо́й повѣ́дите мнѣ̀, и҆ оу҆вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣститѐ мнѣ̀.
10	10
Халдеї відповіли царю і сказали: немає на землі людини, яка могла б відкрити цю справу царя, і тому жоден цар, великий і могутній, не вимагав подібного ні від якого тайновідця, ворожбита і халдея.	Ѿвѣща́ша же па́ки халде́є пред̾ царе́мъ и҆ рѣ́ша: нѣ́сть человѣ́ка на землѝ, и҆́же сло́во царе́во возмо́жетъ возвѣсти́ти, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ ца́рь вели́кїй и҆ кнѧ́зь не вопроша́етъ ссиева́гѡ словесѐ ѡ҆баѧ́телѧ, волхва̀ и҆ халде́а:
11	11
Діло, якого цар вимагає, таке складне, що ніхто інший не може відкрити його цареві, крім богів, які не живуть з плоттю.	поне́же сло́во, є҆го́же вопроша́етъ ца́рь, тѧ́жко, и҆ нѣ́сть дрꙋга́гѡ, и҆́же возвѣсти́тъ є҆̀ пред̾ царе́мъ, но то́чїю бо́зи, и҆́хже нѣ́сть житїѐ со всѧ́кою пло́тїю.
12	12
Розлютився цар і сильно розгнівався на це, і наказав знищити всіх мудреців вавилонських.	Тогда̀ ца́рь въ ꙗ҆́рости и҆ во гнѣ́вѣ мно́зѣ речѐ погꙋби́ти всѧ̑ мꙋ̑дрыѧ ваввѷлѡ̑нскїѧ.
13	13
Коли вийшло це повеління, щоб убивати мудреців, шукали Даниїла і товаришів його, щоб умертвити їх.	И҆ и҆зы́де повелѣ́нїе, и҆ мꙋ́дрїи оу҆бива́хꙋсѧ: и҆ взыска́ша данїи́ла и҆ дрꙋгѡ́въ є҆гѡ̀ оу҆би́ти ѧ҆̀.
14	14
Тоді Даниїл звернувся з порадою і мудрістю до Ариоха, начальника царських охоронців, який вийшов убивати мудреців вавилонських;	Тогда̀ данїи́лъ ѿвѣща̀ совѣ́тъ и҆ ра́зꙋмъ а҆рїѡ́хꙋ а҆рхїмагі́рꙋ ца́рскꙋ, и҆́же и҆зы́де оу҆би́ти мꙋ́дрыхъ вавѷлѡ́нскихъ,
15	15
і запитав Ариоха, сильного при царі: «чому таке грізне повеління від царя?» Тоді Ариох розповів усю справу Даниїлові.	и҆ вопроша́ше и҆̀ глаго́лѧ: кнѧ́же царе́въ, ѡ҆ чесо́мъ и҆зы́де и҆зрѣче́нїе безстꙋ́дное ѿ лица̀ царе́ва; Возвѣсти́ же а҆рїѡ́хъ сло́во данїи́лꙋ.
16	16
І Даниїл увійшов, і ублагав царя дати йому час, і він представить цареві тлумачення сну.	Данїи́лъ же вни́де и҆ молѝ царѧ̀, ꙗ҆́кѡ да вре́мѧ да́стъ є҆мꙋ̀, и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ возвѣсти́тъ царю̀.
17	17
Даниїл прийшов у дім свій, і розповів справу Ананії, Мисаїлу й Азарії, товаришам своїм,	И҆ вни́де данїи́лъ въ до́мъ сво́й и҆ возвѣстѝ сло́во а҆на́нїи и҆ а҆за́рїи и҆ мїсаи́лꙋ, дрꙋгѡ́мъ свои̑мъ:
18	18
щоб вони просили милости у Бога небесного про цю таємницю, щоб Даниїл і товариші його не загинули з іншими мудрецями вавилонськими.	и҆ щедро́тъ проша́хꙋ оу҆ бг҃а нбⷭ҇нагѡ ѡ҆та́йнѣ се́й, ꙗ҆́кѡ да не поги́бнꙋтъ данїи́лъ и҆ дрꙋ́зїе є҆гѡ̀ со про́чїими мꙋ́дрыми вавѷлѡ́нскими.
19	19
І тоді відкрита була таємниця Даниїлові у нічному видінні, і Даниїл благословив Бога небесного.	Тогда̀ данїи́лꙋ во снѣ̀ но́щїю та́йна ѿкры́сѧ: и҆ благословѝ данїи́лъ бг҃а нбⷭ҇наго
20	20
І сказав Даниїл: нехай буде благословенне ім’я Господа від віку і до віку! бо у Нього мудрість і сила;	и҆ речѐ: бꙋ́ди и҆́мѧ гдⷭ҇а бг҃а блгⷭ҇ве́но ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка, ꙗ҆́кѡ премⷣрость и҆ смы́слъ и҆ крѣ́пость є҆гѡ̀ є҆́сть,
21	21
він змінює часи і літа, скидає царів і поставляє царів; дає мудрість мудрим і розуміння розумним;	и҆ то́й премѣнѧ́етъ времена̀ и҆ лѣ̑та, поставлѧ́етъ цари̑ и҆ преставлѧ́етъ, даѧ́й премꙋ́дрость мꙋ̑дрымъ и҆ ра́зꙋмъ вѣ́дꙋщымъ смышле́нїе:
22	22
Він відкриває глибоке і таємне, знає, що у мороці, і світло живе з Ним.	то́й ѿкрыва́етъ глꙋбѡ́каѧ и҆ сокровє́ннаѧ, свѣ́дый сꙋ̑щаѧ во тмѣ̀ и҆ свѣ́тъ съ ни́мъ є҆́сть:
23	23
Славлю і величаю Тебе, Боже батьків моїх, що Ти дарував мені мудрість і силу і відкрив мені те, про що ми благали Тебе; бо Ти відкрив нам справу царя.	тебѣ̀, бж҃е ѻ҆тцє́въ мои́хъ, и҆сповѣ́даюсѧ и҆ хвалю̀, ꙗ҆́кѡ премꙋ́дрость и҆ си́лꙋ да́лъ мѝ є҆сѝ и҆ возвѣсти́лъ мѝ є҆сѝ, ꙗ҆̀же проси́хомъ оу҆ тебє̀, и҆ видѣ́нїе царе́во возвѣсти́лъ мѝ є҆сѝ.
24	24
Після цього Даниїл увійшов до Ариоха, якому цар повелів умертвити мудреців вавилонських, прийшов і сказав йому: не убивай мудреців вавилонських; введи мене до царя, і я відкрию значення сну.	И҆ прїи́де данїи́лъ ко а҆рїѡ́хꙋ є҆го́же приста́ви ца́рь погꙋби́ти мꙋ̑дрыѧ вавѷлѡ́нскїѧ, и҆ речѐ є҆мꙋ̀: мꙋ́дрыхъ вавѷлѡ́нскихъ не погꙋблѧ́й, но введи́ мѧ пред̾ царѧ̀, и҆ сказа́нїе сна̀ возвѣшꙋ̀ є҆мꙋ̀.
25	25
Тоді Ариох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: я знайшов з полонених синів Юдеї людину, яка може відкрити цареві значення сну.	Тогда̀ а҆рїѡ́хъ съ потща́нїемъ введѐ данїи́ла пред̾ царѧ̀ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: ѡ҆брѣто́хъ мꙋ́жа ѿ плѣ̑нникъ жидо́вскихъ, и҆́же сказа́нїе царю̀ возвѣсти́тъ.
26	26
Цар сказав Даниїлові, який названий був Валтасаром: чи можеш ти сказати мені сон, який я бачив, і значення його?	И҆ ѿвѣща̀ ца́рь и҆ речѐ данїи́лꙋ, є҆мꙋ́же и҆́мѧ валтаса́ръ: мо́жеши ли мѝ возвѣсти́ти со́нъ, є҆го́же ви́дѣхъ, и҆ сказа́нїе є҆гѡ̀;
27	27
Даниїл відповів цареві і сказав: таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудреці, ні чародії, ні тайновідці, ні ворожбити.	И҆ ѿвѣща̀ данїи́лъ пред̾ царе́мъ и҆ речѐ: та́йны, є҆ѧ́же ца́рь вопроша́етъ, нѣ́сть мꙋ́дрыхъ, волхвѡ́въ, нижѐ ѡ҆баѧ́телей газари́нѡвъ (си́ла) возвѣсти́ти царю̀:
28	28
Але є на небесах Бог, Який відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносору, що буде в останні дні. Сон твій і видіння голови твоєї на ложі твоєму були такі:	но є҆́сть бг҃ъ на нбⷭ҇си ѿкрыва́ѧй та̑йны и҆ возвѣстѝ царю̀ навꙋходоно́сорꙋ, и҆̀мже подоба́етъ бы́ти въ послѣ̑днїѧ дни̑. Со́нъ тво́й и҆ видѣ́нїе главы̀ твоеѧ̀ на ло́жи твое́мъ сїѐ є҆́сть, царю̀:
29	29
ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? і Той, Хто відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.	помышлє́нїѧ твоѧ̑ на ло́жи твое́мъ взыдо́ша, чесомꙋ̀ подоба́етъ бы́ти по си́хъ, и҆ ѿкрыва́ѧй та̑йны ꙗ҆вѝ тебѣ̀, и҆̀мже подоба́етъ бы́ти:
30	30
А мені таємниця ця відкрита не тому, що я мудріший за всіх, хто живе, але для того, щоб відкрито було цареві розуміння і щоб ти узнав думки серця твого.	и҆ мнѣ̀ не премꙋ́дростїю сꙋ́щею во мнѣ̀ па́че всѣ́хъ живꙋ́щихъ та́йна сїѧ̀ ѿкры́сѧ, но ра́ди тогѡ̀, ꙗ҆́кѡ да возвѣщꙋ̀ сказа́нїе царю̀, да оу҆разꙋмѣ́еши размышлє́нїѧ се́рдца твоегѡ̀.
31	31
Тобі, царю, було таке видіння: ось, якийсь великий ідол; величезний був цей ідол, у надзвичайному блиску стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.	Ты̀, царю̀ ви́дѣлъ є҆сѝ: и҆ сѐ, тѣ́ло є҆ди́но, ве́лїе тѣ́ло ѻ҆́но, и҆ ѡ҆бли́чїе є҆гѡ̀ высоко̀, стоѧ́що пред̾ лице́мъ твои́мъ, и҆ ѡ҆́бразъ є҆гѡ̀ стра́шенъ:
32	32
У цього ідола голова була з чистого золота, груди його і руки його — зі срібла, черево його і стегна його мідні,	тѣ́ло, є҆гѡ́же глава̀ ѿ зла́та чи́ста, рꙋ́цѣ и҆ пє́рси и҆ мы̑шцы є҆гѡ̀ срє́брѧны, чре́во и҆ сте́гна мѣ̑дѧна,
33	33
гомілки його залізні, ноги його частково залізні, частково глиняні.	го́лєни желѣ̑зны, но́зѣ, ча́сть оу҆́бѡ нѣ́каѧ желѣ́зна и҆ ча́сть нѣ́каѧ скꙋде́льна:
34	34
Ти бачив його, доки камінь не відірвався від гори без допомоги рук, ударив у ідола, у залізні і глиняні ноги його, і розбив їх.	ви́дѣлъ є҆сѝ, до́ндеже ѿто́ржесѧ ка́мень ѿ горы̀ без̾ рꙋ́къ, и҆ оу҆да́ри тѣ́ло въ но́зѣ желѣ̑зны и҆ скꙋдє́льны, и҆ и҆стнѝ и҆̀хъ до конца̀:
35	35
Тоді все разом роздробилося: залізо, глина, мідь, срібло і золото зробилися як порох на літніх токах, і вітер розніс їх, і сліду не залишилося від них; а камінь, який розбив ідола, зробився великою горою і наповнив усю землю.	тогда̀ сотро́шасѧ вкꙋ́пѣ скꙋде́ль, желѣ́зо, мѣ́дь, сребро̀ и҆ зла́то, и҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ пра́хъ ѿ гꙋмна̀ лѣ́тнѧ: и҆ взѧ́тъ ѧ҆̀ премно́гїй вѣ́тръ, и҆ мѣ́сто не ѡ҆брѣ́тесѧ и҆̀мъ: ка́мень же порази́вый тѣ́ло бы́сть гора̀ вели́ка и҆ напо́лни всю̀ зе́млю.
36	36
Ось сон! Скажемо перед царем і значення його.	Се́й є҆́сть со́нъ, а҆ сказа́нїе є҆гѡ̀ рече́мъ пред̾ царе́мъ.
37	37
Ти, царю, цар царів, якому Бог небесний дарував царство, владу, силу і славу,	Ты̀, царю̀, ца́рь царе́й, є҆мꙋ́же бг҃ъ нбⷭ҇ный ца́рство дадѐ крѣ́пко и҆ держа́вно и҆ че́стно:
38	38
і всіх синів людських, де б вони не жили, звірів земних і птахів небесних Він віддав до твоїх рук і поставив тебе владикою над усіма ними. Ти — це золота голова!	во всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ, и҆дѣ́же живꙋ́тъ сы́нове человѣ̑чи и҆ ѕвѣ́рїе по́льстїи, и҆ пти̑цы небє́сныѧ и҆ ры̑бы морскі̑ѧ да́лъ є҆́сть въ рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ поста́вилъ тѧ̀ властели́на всѣ̑мъ: ты̀ є҆сѝ глава̀ злата́ѧ.
39	39
Після тебе постане інше царство, нижче за твоє, і ще третє царство, мідне, яке буде володарювати над всією землею.	И҆ послѣдѝ тебє̀ воста́нетъ ца́рство дрꙋго́е ме́ншее тебє̀, є҆́же є҆́сть сребро̀, ца́рство же тре́тїе, є҆́же є҆́сть мѣ́дь, є҆́же соѡдолѣ́етъ все́й землѝ,
40	40
А четверте царство буде міцне, як залізо; бо як залізо розбиває і роздроблює все, так і воно, подібно до нищівного заліза, буде роздроблювати і розтрощувати.	и҆ ца́рство четве́ртое, є҆́же бꙋ́детъ крѣ́пко а҆́ки желѣ́зо: ꙗ҆́коже желѣ́зо стончева́етъ и҆ оу҆мѧгча́етъ всѧ̑, та́кожде и҆ то̀ и҆стончи́тъ и҆ и҆стни́тъ всѧ̑.
41	41
А що ти бачив ноги і пальці на ногах частково з глини гончарної, а частково із заліза, то буде царство розділене, і в ньому залишиться трохи міцности заліза, тому що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною.	А҆ ꙗ҆́кѡ ви́дѣлъ є҆сѝ но́зѣ и҆ пе́рсты, ча́сть оу҆́бѡ нѣ́кꙋю желѣ́знꙋ, ча́сть же нѣ́кꙋю гли́нѧнꙋ, ца́рство раздѣле́но бꙋ́детъ, и҆ ѿ ко́рене желѣ́зна бꙋ́детъ въ не́мъ, ꙗ҆́коже ви́дѣлъ є҆сѝ желѣ́зо смѣ́шено съ гли́ною:
42	42
І як пальці ніг були частково із заліза, а частково з глини, так і царство буде частково міцне, частково крихке.	и҆ пе́рсты ножні́и, ча́сть оу҆́бѡ нѣ́каѧ желѣ́зна, ча́сть же нѣ́каѧ гли́нѧна, ча́сть нѣ́каѧ ца́рства бꙋ́детъ крѣпка̀ и҆ ѿ негѡ̀ бꙋ́детъ сокрꙋше́на.
43	43
А що ти бачив залізо, змішане з глиною гончарною, це означає, що вони змішаються через сíм’я людське, але не зіллються одне з одним, як залізо не змішується з глиною.	Ꙗ҆́кѡ ви́дѣлъ є҆сѝ желѣ́зо смѣ́шено со гли́ною, смѣ́шєны бꙋ́дꙋтъ во пле́мени человѣ́чи, и҆ не бꙋ́дꙋтъ прилѣплѧ́ющесѧ се́й къ семꙋ̀, ꙗ҆́коже желѣ́зо не смѣша́етсѧ со гли́ною.
44	44
І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, яке повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народові; воно скрушить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно,	И҆ во дне́хъ царе́й тѣ́хъ возста́витъ бг҃ъ нбⷭ҇ный ца́рство, є҆́же во вѣ́ки не разсы́плетсѧ, и҆ ца́рство є҆гѡ̀ лю́демъ и҆нѣ̑мъ не ѡ҆ста́нетсѧ, и҆стни́тъ и҆ развѣ́етъ всѧ̑ ца̑рства, то́е же ста́нетъ во вѣ́ки,
45	45
оскільки ти бачив, що камінь відірваний був від гори не руками і роздробив залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати царю, що буде після цього. І вірний цей сон, і точне тлумачення його!	ꙗ҆́коже ви́дѣлъ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ ѿсѣче́сѧ ѿ горы̀ ка́мень без̾ рꙋ́къ и҆ и҆стнѝ гли́нꙋ, желѣ́зо, мѣ́дь, сребро̀, зла́то. Бг҃ъ вели́кїй возвѣстѝ царю̀, и҆̀мже подоба́етъ бы́ти по си́хъ: и҆ и҆́стиненъ со́нъ, и҆ вѣ́рно сказа́нїе є҆гѡ̀.
46	46
Тоді цар Навуходоносор упав на лице своє і поклонився Даниїлові, і звелів принести йому дари і запашні куріння.	Тогда̀ ца́рь навꙋходоно́соръ падѐ на лицѐ и҆ поклони́сѧ данїи́лꙋ, и҆ речѐ да́ры и҆ благовѡ́нїѧ возлїѧ́ти є҆мꙋ̀.
47	47
І сказав цар Даниїлові: істинно Бог ваш є Бог богів і Владика царів, Який відкриває таємниці, коли ти міг відкрити цю таємницю!	И҆ ѿвѣща́въ ца́рь речѐ данїи́лꙋ: пои́стиннѣ бг҃ъ ва́шъ то́й є҆́сть бг҃ъ богѡ́въ и҆ гдⷭ҇ь господе́й и҆ цр҃ь царе́й, ѿкрыва́ѧй та̑йны, поне́же возмо́глъ є҆сѝ ѿкры́ти та́йнꙋ сїю̀.
48	48
Тоді підніс цар Даниїла і дав йому багато великих дарунків, і поставив його над усією областю Вавилонською і головним начальником над усіма мудрецями вавилонськими.	И҆ возвели́чи ца́рь данїи́ла, и҆ да́ры вели̑ки и҆ мнѡ́ги дадѐ є҆мꙋ̀, и҆ поста́ви є҆го̀ над̾ все́ю страно́ю вавѷлѡ́нскою и҆ кнѧ́зѧ воево́дамъ, над̾ всѣ́ми мꙋ́дрыми вавѷлѡ́нскими.
49	49
Але Даниїл просив царя, і він поставив Седраха, Мисаха й Авденаго над ділами країни Вавилонської, а Даниїл залишився при дворі царя.	И҆ данїи́лъ просѝ оу҆ царѧ̀ и҆ приста́ви над̾ дѣ́лы страны̀ вавѷлѡ́нскїѧ седра́ха, мїса́ха и҆ а҆вденагѡ̀. Данїи́лъ же бѧ́ше во дворѣ̀ царе́вѣ.

← Глава 1

Глава 3 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт