|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною; | Да не бyдетъ жерцє1мъ леvjтwмъ всемY плeмени леvjину чaсти нижE жрeбіz со ї}лемъ: приношє1ніz гDу жрeбій и4хъ, да kдsтъ |: |
|
2
|
2
|
| наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому. | жрeбій же да не бyдетъ є3мY въ брaтіи є3гw2: гDь сaмъ жрeбій є3гw2, ћкоже речE є3мY. |
|
3
|
3
|
| Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок; | И# сeй сyдъ жерцє1въ, ±же t людjй, t приносsщихъ жє1ртвы, ѓще телцA, ѓще џвцу: и3 дaси жерцY рaмо, и3 чє1люсти, и3 ўтр0бу: |
|
4
|
4
|
| також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому, | и3 начaтки пшени1цы твоеS и3 вінA твоегw2 и3 є3лeа твоегw2, и3 начaтокъ стрижeніz nвeцъ твои1хъ да дaси є3мY: |
|
5
|
5
|
| бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні. | ћкw того2 и3збрA гDь бGъ тв0й t всёхъ племeнъ твои1хъ предстоsти пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, служи1ти и3 благослови1ти во и4мz гDне, т0й и3 сhнове є3гw2 во вс‰ дни6. |
|
6
|
6
|
| І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь, | Ѓще же пріи1детъ леvjтъ t є3ди1нагw градHвъ вaшихъ, t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и3дёже т0й њбитaетъ, ћкоже желaетъ душA є3гw2, на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь, |
|
7
|
7
|
| і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, — | да слyжитъ и4мени гDа бGа вaшегw, ћкоже и3 вс‰ брaтіz є3гw2 леvjти предстоsщіи тaмw пред8 гDемъ: |
|
8
|
8
|
| то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна. | чaсть tдэлeную да ћстъ, кромЁ продaжи ћже по nтeчеству. |
|
9
|
9
|
| Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці: | Ѓще же вни1деши въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, да не навhкнеши твори1ти по мeрзостемъ kзhкwвъ тёхъ: |
|
10
|
10
|
| не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, | да не њбрsщетсz въ тебЁ њчищaz сhна своего2 и3 дщeрь свою2 nгнeмъ, волхвyz волхвовaніемъ и3 чарyzй и3 птицеволшeбствуzй, |
|
11
|
11
|
| чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; | чародёй њбавaz њбавaніемъ, ўтробоволхвyzй и3 знаменосмотри1тель, и3 вопрошazй мeртвыхъ: |
|
12
|
12
|
| бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; | є4сть бо мeрзость гDеви бGу твоемY всsкъ творsй сі‰: си1хъ бо рaди мeрзостей потреби1тъ | гDь бGъ тв0й t лицA твоегw2. |
|
13
|
13
|
| будь непорочним перед Господом Богом твоїм; | Совершeнъ да бyдеши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
14
|
14
|
| бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій. | Kзhцы бо сjи, и5хже ты2 наслёдиши, сjи чаровaній и3 волхвовaній послyшаютъ: тебё же не тaкw дадE гDь бGъ тв0й. |
|
15
|
15
|
| Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, — | Прbр0ка t брaтіи твоеS, ћкоже менE, возстaвитъ тебЁ гDь бGъ тв0й, тогw2 послyшайте: |
|
16
|
16
|
| оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти. | по всемY, є3ли1кw проси1лъ є3си2 t гDа бGа твоегw2 въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, глаг0люще: да не приложи1мъ слhшати глaса гDа бGа нaшегw, и3 nгнS вели1кагw сегw2 не ўви1димъ по сeмъ, да не и4змремъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі]; | И# речE гDь ко мнЁ: прaвw вс‰, є3ли6ка глаг0лаху къ тебЁ: |
|
18
|
18
|
| Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому; | прbр0ка возстaвлю и5мъ t среды2 брaтіи и4хъ, ћкоже тебE: и3 вдaмъ сл0во моE во ўстA є3гw2, и3 возгlетъ и5мъ, ћкоже заповёдаю є3мY: |
|
19
|
19
|
| а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну; | и3 человёкъ т0й, и4же не послyшаетъ словeсъ є3гw2, є3ли6ка возгlетъ прbр0къ џный во и4мz моE, ѓзъ tмщY t негw2: |
|
20
|
20
|
| але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть. | nбaче прор0къ, и4же вознечeствуетъ глаг0лати во и4мz моE сл0во, є3гHже не повелёхъ є3мY глаг0лати, и3 и4же ѓще возглаг0летъ во и4мz богHвъ и3нёхъ, да ќмретъ прор0къ т0й. |
|
21
|
21
|
| І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?» | Ѓще же речeши въ сeрдцы своeмъ: кaкw познaемъ сл0во, є3гHже не гlа гDь; |
|
22
|
22
|
| Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його. | є3ли6ка ѓще возглаг0летъ прор0къ во и4мz гDне, и3 не сбyдетсz, и3 не случи1тсz сл0во сіE, є3гHже не речE гDь: въ нечeстіи глаг0ла прор0къ т0й, не ўб0йтесz є3гw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
