|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїра.
|
И# возврати1вшесz воздвиг0хомсz въ пустhню, путeмъ м0рz чермнaгw, ћкоже гlа гDь ко мнЁ: и3 њбходи1хомъ г0ру сиjръ дни6 мнHги.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав мені Господь, говорячи:
|
И# речE гDь ко мнЁ:
|
|
3
|
3
|
|
досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ;
|
довлёетъ вaмъ њбхождaти г0ру сію2: возврати1тесz u5бо къ сёверу:
|
|
4
|
4
|
|
і народу дай повеління і скажи: ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони убояться вас; але остерігайтеся
|
и3 лю1демъ заповёждь, глаг0лz: вы2 пройди1те сквозЁ предёлы брaтіи вaшеz, сынHвъ и3сavовыхъ, живyщихъ въ сиjрэ, и3 ўбоsтсz вaсъ и3 ўжaснутсz ѕэлw2:
|
|
5
|
5
|
|
починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їх ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву;
|
не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ нижE стопы2 ноги2, ћкw во жрeбій дaхъ сынHмъ и3сavwвымъ г0ру сиjръ:
|
|
6
|
6
|
|
їжу купуйте в них за срібло і їжте; і воду купуйте в них за срібло і пийте;
|
сребр0мъ пи1щу купи1те себЁ ў ни1хъ и3 kди1те, и3 в0ду въ мёру возми1те t ни1хъ на цэнЁ и3 пjйте:
|
|
7
|
7
|
|
бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі.
|
и4бо гDь бGъ тв0й блгcви2 тебE во всsкомъ дёлэ рукY твоє1ю: разумёй, кaкw прошeлъ є3си2 пустhню вели1кую и3 стрaшную сію2: сE, четhредесzть лётъ гDь бGъ тв0й съ тоб0ю, и3 не вострeбовалъ є3си2 словесE.
|
|
8
|
8
|
|
І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава.
|
И# минyхомъ брaтію свою2 сhны и3с†vли, живyщыz въ сиjрэ, ў пути2 ґрaвскагw t є3лHна и3 t гесіHнъ-гавeра, и3 возврати1вшесz преид0хомъ пyть въ пустhню мwaвлю.
|
|
9
|
9
|
|
І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим;
|
И# речE гDь ко мнЁ: не совраждyйтесz мwавjтwмъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ во жрeбій, сынHмъ бо лHтwвымъ дaхъ ґрои1ръ наслёдити.
|
|
10
|
10
|
|
раніше жили там емими, народ великий, численний і високий, як сини Енакові,
|
Nммjны прeжде сэдsху на нeй, нар0дъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ ћкоже є3накjми:
|
|
11
|
11
|
|
і вони вважалися між рефаїмами, як сини Енакові; моавитяни ж називають їх емимами;
|
рафаjны глаг0лютсz и3 сjи, ћкоже и3 є3накjми: и3 мwавjти прозывaютъ | nммjны.
|
|
12
|
12
|
|
а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь;
|
И# въ сиjрэ сэдsше хоррeй прeжде, но сhнове и3сavwвы потреби1ша | и3 и3скорени1ша | t лицA своегw2: и3 всели1шасz вмёстw и4хъ, и4мже w4бразомъ сотвори2 ї}ль земли2 наслёдіz своегw2, ю4же дадE гDь и5мъ.
|
|
13
|
13
|
|
отже, встаньте і пройдіть долину Заред. І пройшли ми долину Заред.
|
Нн7э u5бо вы2 востaните и3 воздви1гнитесz, и3 пройди1те дeбрь зарeтову.
|
|
14
|
14
|
|
З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог];
|
И# дни6, въ нsже tид0хомъ t кaдисъ-варни2 д0ндеже преид0хомъ дeбрь зарeтову, три1десzть и3 џсмь лётъ, д0ндеже падE вeсь р0дъ мужeй вои1нскихъ t полкA, ћкоже клsтсz и5мъ гDь бGъ.
|
|
15
|
15
|
|
та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли.
|
И# рукA б9іz бsше на ни1хъ, погуби1ти | t полкA, д0ндеже пад0ша.
|
|
16
|
16
|
|
Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу,
|
И# бhсть внегдA пад0ша вси2 м{жи в0инстіи ўмирaюще t среды2 людjй,
|
|
17
|
17
|
|
тоді сказав мені Господь, говорячи:
|
и3 речE гDь ко мнЁ, гlz:
|
|
18
|
18
|
|
ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара,
|
ты2 прeйдеши днeсь предBлы мwaвлими ґрои1ръ:
|
|
19
|
19
|
|
і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим;
|
и3 пришeдше бли1з8 сынHвъ ґммaнихъ, не совраждyйтесz и5мъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaмъ бо тебЁ t земли2 сынHвъ ґммaнихъ во жрeбій, ћкw сынHмъ лHтwвымъ дaхъ ю5 во жрeбій.
|
|
20
|
20
|
|
і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами;
|
ЗемлS рафаjнска воз8именyютсz: рафаjни бо на нeй прeжде живsху: ґмманjтzне же прозывaютъ и5хъ зоммjнъ:
|
|
21
|
21
|
|
народ великий, численний і високий, як сини Енакові, і знищив їх Господь перед лицем їх, і вигнали вони їх і оселилися на місці їхньому,
|
kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ, ћкоже и3 є3накjми: и3 погуби2 | гDь t лицA и4хъ, и3 пріsша наслёдіе и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE:
|
|
22
|
22
|
|
як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня;
|
ћкоже сотвори1ша сынHмъ и3сavwвымъ живyщымъ въ сиjрэ, и4мже w4бразомъ потреби1ша хоррeа t лицA своегw2 и3 наслёдиша и5хъ, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE:
|
|
23
|
23
|
|
і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх.
|
и3 є3veє живyщіи во ґсирHfэ дaже до гaзы, и3 каппад0ки и3зшeдшіи и3з8 каппадокjи потреби1ша |, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ.
|
|
24
|
24
|
|
Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну;
|
Нн7э u5бо востaните и3 воздви1гнитесz, и3 прейди1те вы2 дeбрь ґрнHню: сE, предaхъ въ рyцэ твои2 сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2: начни2 наслёдовати, сотвори2 съ ни1мъ рaть днeшній дeнь:
|
|
25
|
25
|
|
з цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе.
|
начинaй даsти трeпетъ тв0й и3 стрaхъ тв0й пред8 лицeмъ всёхъ kзhкwвъ сyщихъ под8 небесeмъ, и5же слhшавше и4мz твоE возмzтyтсz, и3 болёзнь пріи1мутъ t лицA твоегw2.
|
|
26
|
26
|
|
І послав я послів з пустелі Кедемоф до Сигона, царя Есевонського, зі словами мирними, щоб сказати:
|
И# послaхъ послы2 t пустhни кедамHfъ къ сиHну царю2 є3севHню словесы2 ми1рными, глаг0лz:
|
|
27
|
27
|
|
дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч;
|
да пройдY сквозЁ зeмлю твою2: по пути2 пройдY, не совращyсz ни на дeсно, ни на лёво:
|
|
28
|
28
|
|
їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду
|
пи1щу на цэнЁ дaси ми2, и3 ћмъ: и3 в0ду на цэнЁ дaси ми2, и3 пію2: т0чію ногaма мои1ма да прейдY:
|
|
29
|
29
|
|
так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам.
|
ћкоже сотвори1ша ми2 сhнове и3с†vли живyщіи въ сиjрэ и3 мwавjти живyщіи во ґрои1рэ, д0ндеже прейдY їoрдaнъ на зeмлю, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ нaмъ.
|
|
30
|
30
|
|
Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.
|
И# не восхотЁ сиHнъ цaрь є3севHнь, да пр0йдемъ сквозЁ є3го2, ћкw њжесточи2 гDь бGъ нaшъ дyхъ є3гw2 и3 ўкрэпи2 сeрдце є3гw2, да предaстсz въ рyцэ твои2 ћкоже во днeшній дeнь.
|
|
31
|
31
|
|
І сказав мені Господь: ось, Я починаю віддавати тобі Сигона [царя Есевонського, аморреянина,] і землю його; починай оволодівати землею його.
|
И# речE гDь ко мнЁ: сE, начaхъ предаsти пред8 лицeмъ твои1мъ сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2, и3 начинaй наслёдити зeмлю є3гw2.
|
|
32
|
32
|
|
І Сигон [цар Есевонський] із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Яаца;
|
И# и3зhде сиHнъ цaрь є3севHнь проти1ву нaмъ сaмъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 на брaнь во їaссу:
|
|
33
|
33
|
|
і віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші,] і ми подолали його і синів його і весь народ його,
|
и3 предадE є3го2 гDь бGъ нaшъ пред8 лицeмъ нaшимъ въ рyцэ нaши: и3 ўби1хомъ є3го2, и3 сhны є3гw2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2:
|
|
34
|
34
|
|
і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю всі міста, чоловіків і жінок і дітей, не залишили нікого в живих;
|
и3 њдержaхомъ вс‰ грaды є3гw2 во џно врeмz, и3 разори1хомъ всsкъ грaдъ, ктомY и3 жєны2 и4хъ и3 дёти и4хъ не њстaвихомъ жи6вы:
|
|
35
|
35
|
|
тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах.
|
т0кмw ск0тъ плэни1хомъ себЁ, и3 кwрhсти градHвъ взsхомъ.
|
|
36
|
36
|
|
Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші].
|
И#з8 ґрои1ра, и4же є4сть при ќстіи водотeчи ґрнHни, и3 грaдъ и4же є4сть въ дeбри, и3 дaже до горы2 галаaдовы, не бhсть грaдъ ўцэлёвый t нaсъ: вс‰ предадE гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши:
|
|
37
|
37
|
|
Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш.
|
т0кмw въ земли2 сынHвъ ґммaнихъ не приступaхомъ ко всBмъ прилежaщымъ къ водотeчи їав0ковэ и3 ко градHмъ и5же въ горaхъ, ћкоже повелЁ нaмъ гDь бGъ нaшъ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.