Глава 33
|
Главa lг
|
1
|
1
|
Ось благословення, яким Мойсей, людина Божа, благословив синів Ізраїлевих перед смертю своєю. | И# сіE благословeніе, и4мже благослови2 мwmсeй человёкъ б9ій сhны ї}лєвы прeжде скончaніz своегw2, |
2
|
2
|
Він сказав: Господь прийшов від Синая, відкрився їм від Сеїра, засяяв від гори Фарана і йшов з безліччю святих; праворуч Нього вогонь закону. | и3 речE: гDь t сінaи пріи1де, и3 kви1сz t сиjра нaмъ, и3 приспЁ t горы2 фарaни, и3 пріи1де со тмaми с™hхъ, њдеснyю є3гw2 ѓгGли съ ни1мъ, |
3
|
3
|
Істинно Він любить народ [Свій]; усі святі його в руці Твоїй, і вони припали до ніг Твоїх, щоб слухати слова Твої. | и3 пощадЁ лю1ди сво‰: и3 вси2 њсвzщeнніи под8 рукaми твои1ми, и3 сjи под8 тоб0ю сyть. |
4
|
4
|
Закон дав нам Мойсей, насліддя громади Якова. | И# пріS t словeсъ є3гw2 зак0нъ, є3г0же заповёда нaмъ мwmсeй, наслёдіе с0нму їaкwвлю: |
5
|
5
|
І він був царем Ізраїля, коли збиралися глави народу разом з колінами Ізраїлевими. | и3 бyдетъ въ возлю1бленнэмъ кнsзь, собрaвшымсz кнzзє1мъ людски6мъ кyпнw съ племены2 ї}левыми. |
6
|
6
|
Нехай живе Рувим і нехай не вмирає, і [Симеон] нехай не буде нечисленним! | Да живeтъ руви1мъ, и3 да не ќмретъ, и3 сmмеHнъ да бyдетъ мн0гъ числ0мъ. |
7
|
7
|
Але про Іуду сказав це: почуй, Господи, голос Іуди і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, і Ти будь помічником проти ворогів його. | И# сіE їyдэ: ўслhши, гDи, глaсъ їyдинъ и3 въ лю1ди є3гw2 вни1ди: рyцэ є3гw2 поб0рютъ по нeмъ, и3 пом0щникъ на враги2 є3гw2 да бyдеши. |
8
|
8
|
І про Левія сказав: тумим Твій і урим Твій на святому мужі Твоєму, якого Ти випробував у Массі, з яким Ти сперечався при водах Мериви, | И# леvjю речE: дади1те леvjю kвлє1ннаz є3гw2, и3 и4стину є3гw2 мyжу препод0бну, є3г0же и3скуси1ша и3скушeніемъ, ўкори1ша є3го2 ў воды2 пререкaніz: |
9
|
9
|
який говорить про батька свого і матір свою: «я на них не дивлюся», і братів своїх не визнає, і синів своїх не знає; бо вони, левити, слова Твої зберігають і завіту Твого дотримують, | глаг0лzй nтцY своемY и3 мaтери своeй: не ви1дэхъ тебE: и3 брaтіи своеS не познA, и3 сынHвъ свои1хъ не ўвёдэ: сохрани2 словесA тво‰ и3 завётъ тв0й соблюдE: |
10
|
10
|
навчають законів Твоїх Якова і заповідей Твоїх Ізраїля, покладають куріння перед лицем Твоїм і всепалення на жертовник Твій; | kвsтъ њправд†ніz тво‰ їaкwву и3 зак0нъ тв0й ї}лю: возложaтъ fmміaмъ во гнёвэ твоeмъ всегдA на nлтaрь тв0й: |
11
|
11
|
благослови, Господи, силу його і до діл рук його благоволи, врази стегна тих, що повстають на нього і ненавидять його, щоб вони не могли стояти. | блгcви2, гDи, крёпость є3гw2 и3 дэлA рукY є3гw2 пріими2: порази2 чреслA востaвшихъ на него2 врагHвъ є3гw2, и3 ненави1дzщіи є3го2 да не востaнутъ. |
12
|
12
|
Про Веніаміна сказав: улюблений Господом живе у Нього безпечно, [Бог] покриває його кожного дня, і він спочиває між раменами Його. | И# веніамjну речE: возлю1бленный гDемъ ўповazй всели1тсz (въ нeмъ), и3 бGъ њсэнsетъ є3го2 во вс‰ дни6, и3 посредЁ рaменъ є3гw2 почи2. |
13
|
13
|
Про Йосифа сказав: нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і дарами безодні, яка лежить внизу, | И# їHсифови речE: t блгcвeніz гDнz землS є3гw2, t крас0тъ небeсныхъ и3 росы2, и3 t бeзднъ и3ст0чникwвъ ни1зу, |
14
|
14
|
жаданими плодами від сонця і жаданими плодами місяця, | и3 во врeмz плодHвъ с0лнечныхъ њбращeній, и3 t схождeній мчcныхъ, |
15
|
15
|
чудовими плодами гір древніх і жаданими дарами пагорбів вічних, | и3 t верхA г0ръ начaла, и3 t верхA холмHвъ вёчныхъ, |
16
|
16
|
і жаданими дарами землі і того, що наповнює її; благословення Того, Хто явився у терновому кущі, нехай прийде на голову Йосифа і на тім’я найкращого з братів своїх; | и3 по врeмени земли2 и3сполнeніz: и3 прі‰тнаz kви1вшемусz въ купинЁ, да пріи1дутъ на главY їHсифу, и3 на версЁ прослaвивыйсz въ брaтіи. |
17
|
17
|
міцність його як первородного тельця, і роги його, як роги буйвола; ними колотиме він народи усі до країв землі: це десятки тисяч Єфремові, це тисячі Манассіїні. | Первор0дный ю3нцA добр0та є3гw2, р0зи є3динор0га р0зи є3гw2: и4ми kзhки и3збодeтъ вкyпэ дaже до крaz земли2: сі‰ тмы6 є3фрeмwвы, и3 сі‰ тhсzщи манасс‡ины. |
18
|
18
|
Про Завулона сказав: веселися, Завулоне, в путях твоїх, і Іссахаре, в наметах твоїх; | И# завулHну речE: возвесели1сz, завулHне, во и3сх0дэ твоeмъ, и3 їссахaре, въ селeніихъ твои1хъ: |
19
|
19
|
скликають вони народ на гору, там заколюють законні жертви, бо вони годуються багатством моря і скарбами, прихованими в піску. | kзhки потребsтъ: и3 призовeте тaмw, и3 пожрeте тaмw жeртву прaвды: ћкw богaтство морск0е воздои1тъ тS, и3 к{пли t kзы6къ при м0ри живyщихъ. |
20
|
20
|
Про Гада сказав: благословенний, той, хто розповсюдив Гада, він спочиває як лев і розтрощує і м’язи і голову; | И# гaду речE: блгcвeнъ разширszй гaда: ћкw лeвъ почи2, сокруши1вый мhшцу и3 кнsзz: |
21
|
21
|
він обрав собі початок землі, там ушанований наділом від законодавця, і прийшов із главами народу, і виконав правду Господа і суди з Ізраїлем. | и3 ви1дэ начaтки сво‰, ћкw тaмw раздэли1сz землS, кнzзeй с0бранныхъ вкyпэ съ нач†лники людски1ми: прaвду гDь сотвори2 и3 сyдъ св0й со ї}лемъ. |
22
|
22
|
Про Дана сказав: Дан молодий лев, який вибігає з Васана. | И# дaну речE: дaнъ, скЂменъ льв0въ, и3 и3зск0читъ t васaна. |
23
|
23
|
Про Неффалима сказав: Неффалим насичений благоволінням і сповнений благословення Господа; море і південь у володінні його. | И# нефfалjму речE: нефfалjмъ насыщeніе пріsтныхъ, и3 да насhтитсz блгcвeніемъ t гDа: м0ре и3 ю4гъ наслёдитъ. |
24
|
24
|
Про Асира сказав: благословенний між синами Асир, він буде любимим братами своїми, і занурить у єлей ногу свою; | И# ґси1ру речE: блгcвeнъ t [пaче] ч†дъ ґси1ръ, и3 бyдетъ пріsтенъ брaтіи своeй: њм0читъ въ є3лeй н0гу свою2: |
25
|
25
|
залізо і мідь — запори твої; як дні твої, буде примножуватися багатство твоє. | желёзо и3 мёдь сап0гъ є3гw2 бyдетъ, и3 ѓки дни6 тво‰ крёпость твоS. |
26
|
26
|
Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який по небесах принісся на допомогу тобі й у славі Своїй на хмарах; | Нёсть ћкоже бGъ возлю1бленнагw: восходsй на нб7о пом0щникъ тв0й, и3 великолёпый въ твeрди: |
27
|
27
|
притулок [твій] Бог превічний, і [ти] на раменах вічних; Він прожене ворогів від лиця твого і скаже: знищуй! | и3 покрhетъ тS б9іе начaло, и3 под8 крёпостію мhшцей вёчныхъ: и3 tженeтъ t лицA твоегw2 врагA, гlz: да поги1бнеши: |
28
|
28
|
Ізраїль живе безпечно, один; око Якова бачить перед собою землю, повну хліба і вина, і небеса його викраплюють росу. | и3 всели1тсz ї}ль ўповaz є3ди1нъ на земли2 їaкwвли въ вінЁ и3 пшени1цэ: и3 нeбо є3мY w4блачно рос0ю. |
29
|
29
|
Блаженний ти, Ізраїлю! хто подібний до тебе, народе, що охороняється Господом, Який є щитом, що охороняє тебе, і мечем слави твоєї? Вороги твої раболіпствують перед тобою, і ти зневажаєш гордість їх. | Блажeнъ є3си2, ї}лю: кто2 под0бенъ тебЁ, лю1діе спасaеміи t гDа; защи1титъ пом0щникъ тв0й, и3 мeчь хвалA твоS: и3 солжyтъ тебЁ врази2 твои2, и3 ты2 на вhю и4хъ настyпиши. |