|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Якщо в землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить на полі, і невідомо, хто вбив його, | Ѓще же њбрsщетсz ўбіeный на земли2, ю4же гDь бGъ даeтъ тебЁ наслёдити, лежaщь на п0ли, и3 не вёдzтъ ўби1вшагw и5: |
|
2
|
2
|
| то нехай вийдуть старійшини твої і судді твої і виміряють відстань до міст, які навколо вбитого; | да и3зhдутъ стaрцы и3 судіи6 твои2 и3 да и3змёрzтъ до градHвъ, и5же w4крестъ ўбіeнагw: |
|
3
|
3
|
| і старійшини міста того, яке буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, на якій не працювали, [і] яка не носила ярма, | и3 бyдетъ грaдъ приближazйсz ўбіeному, и3 да в0змутъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу t говsдъ, є4юже не дёлано, и3 ћже kрмA не понесE: |
|
4
|
4
|
| і нехай старійшини того міста відведуть цю телицу в дику долину, що не орана і не засіяна, і заколють там телицю в долині; | и3 да и3зведyтъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу въ дeбрь сyху, ћже не њрaнна, нижE насёzна, и3 да пресэкyтъ жи6лы ю4ницы въ дeбри: |
|
5
|
5
|
| і прийдуть священики, сини Левіїні [тому що їх обрав Господь Бог твій служити Йому і благословляти ім’ям Господа, і за словом їхнім слід вирішити всяку спірну справу і всяку заподіяну шкоду,] | и3 да пристyпzтъ жерцы2 леvjти: ћкw си1хъ и3збрA гDь бGъ тв0й предстоsти є3мY и3 благословлsти во и4мz є3гw2: и3 во ўстёхъ и4хъ да бyдетъ всsкое прекосл0віе и3 всsкаz ћзва: |
|
6
|
6
|
| й усі старійшини міста того, найближчі до вбитого, нехай обмиють руки свої над [головою] телиці, зарізаної в долині, | и3 вси2 старBйшины грaда тогw2, приближaющіисz ўбіeному, да њмhютъ рyцэ над8 глав0ю ю4ницы, є4йже пресёчєны сyть жи6лы въ дeбри, |
|
7
|
7
|
| і оголосять і скажуть: руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили; | и3 tвэщaвше да рекyтъ: рyцэ нaши не проліsша кр0ве сеS, и3 џчи нaши не ви1дэша: |
|
8
|
8
|
| очисти народ Твій, Ізраїля, який Ти, Господи, визволив [із землі Єгипетської], і не постав народу Твоєму, Ізраїлю, невинної крови. І вони очистяться від крови. | млcтивъ бyди лю1демъ твои6мъ ї}лю, и5хже и3звeлъ є3си2, гDи, и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не бyдетъ кр0вь непови1нна на лю1дехъ твои1хъ ї}ли: и3 њчи1ститсz и5мъ кр0вь: |
|
9
|
9
|
| Так повинен ти змивати у себе кров невинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого]. | тh же tи1меши кр0вь непови1нну t среды2 себє2, ѓще сотвори1ши д0брое и3 ўг0дное пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
10
|
10
|
| Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь Бог твій віддасть їх у руки твої, і візьмеш їх у полон, | Ѓще же и3зhдеши на брaнь проти1ву врагHмъ твои6мъ, и3 предaстъ | гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 плэни1ши плёнъ t ни1хъ, |
|
11
|
11
|
| і побачиш між полоненими жінку, красиву на вигляд, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину, | и3 ќзриши въ плёнэ женY добрY њбли1чіемъ, и3 возлю1биши ю5, и3 п0ймеши ю5 себЁ въ женY, |
|
12
|
12
|
| то приведи її в дім свій, і нехай вона обстриже голову свою й обріже нігті свої, | и3 введeши ю5 внyтрь въ д0мъ тв0й, и3 да њбрjеши главY є3S, и3 да њбрёжеши н0гти є3S, |
|
13
|
13
|
| і зніме з себе полоненичий одяг свій, і живе в домі твоєму, й оплакує батька свого і матір свою впродовж місяця; і після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною; | и3 да совлечeши ри6зы плBнныz є3S съ неS: и3 да сsдетъ въ домY твоeмъ, и3 да плaчетсz nтцA своегw2 и3 мaтере своеS мцcъ днjй: и3 по сeмъ вни1деши къ нeй, и3 совокупи1шисz съ нeю, и3 бyдетъ тебЁ женA. |
|
14
|
14
|
| якщо ж вона потім не сподобається тобі, то відпусти її, куди вона захоче, але не продавай її за срібло і не повертай її в рабство, тому що ти смирив її. | И# бyдетъ ѓще не восх0щеши є3S, да tпyстиши ю5 своб0дну, продaжею же да не продaси є3S на цэнЁ: да не tри1неши є3S, понeже смири1лъ є3си2 ю5. |
|
15
|
15
|
| Якщо в кого будуть дві дружини — одна улюблена, а інша нелюба, і як улюблена, так і нелюба народять йому синів, і первістком буде син нелюбої, — | Ѓще же бyдутъ мyжу двЁ жєны2, є3ди1на t ни1хъ любA, и3 другaz не любA, и3 породsтъ є3мY любaz и3 нелюбaz, и3 бyдетъ сhнъ перворождeнный t нелюби1мыz: |
|
16
|
16
|
| то, при розділі синам своїм майна свого, він не може синові дружини улюбленої дати першість перед первородним сином нелюбої; | и3 бyдетъ въ џньже дeнь раздэли1тъ сынHмъ свои6мъ и3мёніе своE, не возм0жетъ пeрвенцемъ бhти сhнъ люби1мыz, презрёвъ сhна нелюби1мыz пeрвенца: |
|
17
|
17
|
| але первістком повинен визнати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частину з усього, що в нього знайдеться, тому що він є початок сили його; йому належить право первородства. | но сhна нелюби1мыz за пeрвенца да признaетъ, и3 дaстъ є3мY сугyбw t всегw2, є4же њбрsщетсz є3мY, ћкw сeй є4сть начaло ч†дъ є3гw2, и3 семY дост0итъ пeрвенство. |
|
18
|
18
|
| Якщо в кого буде син буйний і непокірливий, який не підкорюється голосу батька свого і голосу матері своєї, і вони карали його, але він не слухав їх, — | Ѓще же комY бyдетъ сhнъ непокори1въ и3 груби1тель, не послyшаzй глaса nтцA своегw2 и3 глaса мaтере своеS, и3 накaжутъ є3го2, и3 не послyшаетъ и4хъ, |
|
19
|
19
|
| то батько його і матір його нехай візьмуть його і приведуть його до старійшин міста свого і до воріт свого місцеперебування | да в0змутъ є3го2 nтeцъ є3гw2 и3 мaти є3гw2, и3 да и3зведyтъ є3го2 пред8 старBйшины грaда своегw2 и3 пред8 вратA мёста своегw2, |
|
20
|
20
|
| і скажуть старійшинам міста свого: «цей син наш буйний і непокірливий, не слухає слів наших, марнотратник і п’яниця»; | и3 да рекyтъ къ мужє1мъ грaда своегw2: сhнъ нaшъ сeй непокори1въ є4сть и3 груби1тель и3 не слyшаетъ рёчи нaшеz, сластолю1бствуz піsнствуетъ: |
|
21
|
21
|
| тоді всі жителі міста його нехай поб’ють його камінням до смерти; і так знищи зло із середовища свого, і всі ізраїльтяни почують і убояться. | и3 да побію1тъ є3го2 мyжіе грaда тогw2 кaменіемъ, и3 да ќмретъ: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ, да и3 пр0чіи слhшавше ўбоsтсz. |
|
22
|
22
|
| Якщо в кому знайдеться злочин, гідний смерти, і він буде умертвлений, і ти повісиш його на дереві, | Ѓще же бyдетъ на к0мъ грёхъ, сyдъ смeртный, и3 да ќмретъ, и3 повёсите є3го2 на дрeвэ, |
|
23
|
23
|
| то тіло його не повинно ночувати на дереві, але поховай його в той самий день, тому що проклятий перед Богом [усякий] повішений [на дереві], і не оскверняй землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ. | да не пренощyетъ тёло є3гw2 на дрeвэ, но во гр0бэ погреби1те є3го2 въ т0йже дeнь: ћкw пр0клzтъ є4сть t бGа всsкъ ви1сzй на дрeвэ: и3 да не њсквернитE земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
