|
Глава 24
|
Главa к7д
|
|
1
|
1
|
| Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, | Ѓще же кто2 п0йметъ женY и3 поживeтъ съ нeю, и3 бyдетъ ѓще не њбрsщетъ благодaти пред8 ни1мъ, ћкw њбрёте въ нeй срaмное дёло, да напи1шетъ є4й кни1гу tпущeніz и3 вдaстъ въ рyцэ є3S, и3 да tпyститъ ю5 и3з8 д0му своегw2, |
|
2
|
2
|
| і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка, | и3 tшeдши бyдетъ (женA) мyжу и3н0му: |
|
3
|
3
|
| але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, — | и3 ѓще возненави1дитъ ю5 мyжъ вторhй, и3 напи1шетъ є4й кни1гу tпущeніz и3 дaстъ є4й въ рyцэ є3S, и3 tпyститъ ю5 и3з8 д0му своегw2, и3ли2 ќмретъ мyжъ є3S вторhй, и4же бЁ ю5 поsлъ себЁ въ женY: |
|
4
|
4
|
| то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ. | не возм0жетъ мyжъ пeрвый, tпусти1вый ю5, возврати1въ поsти ю5 себЁ въ женY, по њсквернeніи є3S, ћкw гнyсно є4сть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: и3 да не њсквернaвите земли2, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ въ наслёдіе. |
|
5
|
5
|
| Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв. | Ѓще же кто2 п0йметъ женY вн0вэ, да не и4детъ на брaнь, и3 да не наложи1тсz є3мY ни кazже вeщь: непови1ненъ бyдетъ въ домY своeмъ лёто є3ди1но, да весели1тъ женY свою2, ю4же поsлъ є4сть. |
|
6
|
6
|
| Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу. | Да не в0змеши въ зал0гъ жерн0вныхъ кaменей, ћкw дyшу сeй даeтъ въ зал0гъ. |
|
7
|
7
|
| Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого. | Ѓще же ћтъ бyдетъ человёкъ крадhй дyшу t брaтіи своеS сынHвъ ї}левыхъ, и3 наси1ліемъ продаeтъ ю5, да ќмретъ тaть т0й, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ сами1хъ. |
|
8
|
8
|
| Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм; | Внемли2 себЁ въ ћзвэ прокaзы, и3 храни2 ѕэлw2 твори1ти по всемY зак0ну, є3г0же возвэстsтъ вaмъ жерцы2 леvjти: ћкоже заповёдахъ вaмъ, да храни1те твори1ти: |
|
9
|
9
|
| пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту. | помzни2, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ тв0й маріaмэ на пути2, и3сходsщымъ вaмъ и3з8 є3гЂпта. |
|
10
|
10
|
| Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу, | Ѓще же д0лгъ є4сть на бли1жнемъ твоeмъ, д0лгъ каковhй ли1бо, да не вни1деши въ д0мъ є3гw2 взsти зал0гъ є3гw2: |
|
11
|
11
|
| постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю; | внЁ стaнеши, и3 человёкъ т0й, на нeмже є4сть д0лгъ тв0й, и3знесeтъ зал0гъ в0нъ. |
|
12
|
12
|
| якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його: | Ѓще же человёкъ ўб0гъ є4сть, да не преноществyетъ зал0гъ є3гw2 ў тебє2: |
|
13
|
13
|
| поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм. | tдaніемъ да tдaси ри1зу є3гw2 до захождeніz с0лнца, и3 да почjетъ въ ри1зэ своeй, и3 благослови1тъ тS, и3 бyдетъ тебЁ млcть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. |
|
14
|
14
|
| Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх; | Да не лиши1ши мзды2 ўб0гаго и3 трeбующаго t брaтіи твоеS, и3ли2 t пришлє1цъ и5же во градёхъ твои1хъ: |
|
15
|
15
|
| у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха. | въ т0й же дeнь да tдaси мздY є3мY, да не зaйдетъ с0лнце є3мY, ћкw ўб0гъ є4сть, и3 въ т0мъ и4мать надeжду, и3 да не возопіeтъ на тS къ гDеви, и3 бyдетъ тебЁ грёхъ. |
|
16
|
16
|
| Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин. | Да не ќмрутъ nтцы2 за сhны, и3 сhнове да не ќмрутъ за nтцы2: кjйждо за св0й грёхъ да ќмретъ. |
|
17
|
17
|
| Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу; | Не ўклони1ши судA пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ, и3 да не взeмлеши въ зал0гъ ри1зы вдови1чи, |
|
18
|
18
|
| пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це. | и3 помzнeши, ћкw рaбъ (и3 ты2) бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 свободи1 тz гDь бGъ тв0й tтyду: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сіE сл0во. |
|
19
|
19
|
| Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх. | Ѓще же п0жнеши ни1ву твою2 на селЁ твоeмъ, и3 забyдеши сн0пъ на ни1вэ твоeй, да не возврати1шисz взsти є3го2: пришeлцу и3 ўб0гу, и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдетъ, да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ рукY твоє1ю. |
|
20
|
20
|
| Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.] | Ѓще же мaсличіе собирaеши, да не возврати1шисz њстaнкwвъ собрaти ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ: и3 воспомzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сл0во сіE. |
|
21
|
21
|
| Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові; | Ѓще же њбирaеши віногрaдъ тв0й, да не собирaеши њстaнкwвъ ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ: |
|
22
|
22
|
| і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це. | и3 помzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сіE сл0во. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
