|
Второзаконня
|
Пя'тые кни'ги мољ=сїѓвы вторы'и зако'нъ
|
|
Глава 1
|
Глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом,
|
Сїи словеса` и^хже гл~а мољ=сїи всемђ` і^и^л~ю, ѓ%бонђ странђ` і^ѓ^рда'на. въ пђсты'ни на за'пады, блиZ чрьмна'го мо'ря междђ` фара'номъ и^ тофо'ломъ, и^ лово'номъ и^ а^вло'номъ, и^ ꙁлаTникомъ”
|
|
2
|
2
|
|
на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні.
|
Є$ді'нъна'десять дн~їи эT хори'ва пђть до горы` сеи'ра. да'ждь до кадисва'рни”
|
|
3
|
3
|
|
Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них.
|
И$ бысть въ м~ е лњто, въ а~і мцsъ. въ а~ дн~ь мцsа. гл~а мољ=сїи къ всMњ сн~омъ і^и^л~евыM, по всемђ` е^ли'ко заповњда е^мђ г~ь к ниM”
|
|
4
|
4
|
|
Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї,
|
По ё^бїе'нїи сїѓ'на цр~я а^м#морре'иска, жи'вшаго въ а^сево'не. і^ и^ѓ'га цр~я васа'ньска, жи'вшаго въ а^старо'џњ, и^ во е^драи`”
|
|
5
|
5
|
|
за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав:
|
Э$бо'нђ же странђ` і^ѓ^рда'на въ земли` моа^вли, нача` мољ=сїи проповњ'дати зако'нъ сїи гл~я”
|
|
6
|
6
|
|
Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій!
|
Гь~ б~ъ на'шъ гл~а на'мъ въ хори'вњ гл~я, довлње^тᲆ ваM жи'ти въ горњ се'й”
|
|
7
|
7
|
|
поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату;
|
Э$брати'теся, и^ въздви'гнетеся в^ы, и^ внїидњте въ горђ а^м#морре'искђ. и^ къ всњмᲆ насе'лником#, а^ра'вы въ горђ` и^ поля'нђ, и^ на восто'къ, дђбра'вы, и^ подо'лгъ мо'ря земли` ханааnски. и^ сђпроти'вђ дђбравы до рњки` вели'кїя е^в#фра'тњ”
|
|
8
|
8
|
|
ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім».
|
И$ с^е предаX преD ва'ми зе'млю вшеDше ѓ^дрьжите ю&, е^ю'же кля'хся эTц~емъ ва'шимъ, а^враа'мђ, і^саа'кђ, і^а'ковђ, да'ти ю& и^м# и^ сњмени иX по ниX”
|
|
9
|
9
|
|
І я сказав вам у той час: не можу один водити вас;
|
И$ реко'хъ къ ваM во' время ѓ%но гл~я. не могђ` а%зъ е^ді'нᲆ води' ти ваs”
|
|
10
|
10
|
|
Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні;
|
Гь~ б~ъ ва'шъ ё^мно'жилъ ваs и^ с^е е^сте` днеs, ја^ко ѕвњ'зды нбsныа мно'жествоM”
|
|
11
|
11
|
|
Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам:
|
Гь~ б~ъ эTц~ъ ва'шихъ приложи` ва'мᲆ, ја%ко е^сте` ты'сђща кра'тъ ё^мно'жени и^ блsви васъ, ја%коже гл~алъ е^сть ваM”
|
|
12
|
12
|
|
як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші?
|
Ка'ко могђ` самъ носи'ти трђды` ваша, и^ тя'жести ваша и^ пря` ваша,
|
|
13
|
13
|
|
оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими.
|
и^ꙁбери'те себᲇ мђжа мђ'дры и^ ё^мњтеля и^ смы'слены, въ племе'нехъ вашиX. и^ да поста'влю и^хъ наD ва'ми стрњ'ишины ва'мъ”
|
|
14
|
14
|
|
Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити.
|
И$ эTвњща'сте ми и^ реко'сте добро` сло'во е^же гл~алъ е^си сътвори'ти”
|
|
15
|
15
|
|
І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими.
|
И$ пояX эT ваs мђжи мђ'дры, и^ ё^мњтелны и^ смыслены. и^ поста'вихъ и^хъ владњти наD вами ты'сђщники, и^ со'тники и^ пятьдеся'тники, и^ десятники, и^ кни'гочїа, сђдїа'мъ вашиM”
|
|
16
|
16
|
|
І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його;
|
И$ заповњ'дахъ сђдїа'мъ вашим# в т^о вре'мя гл~я раZсђжда'иᲄе междђ бра'тїею свое`ю, и^ сђди'те по пра'вдњ межи` мђжемъ и^ ме'ждђ бра'томъ е^го, и^ междђ прише'лцемъ”
|
|
17
|
17
|
|
не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа.
|
Не зри'те лица` въ сђдњ`, по ма'лђ и^ по вели'кђ сђ'диши не сђмня'ся лица` чл~ча сђдъ б^о бж~їи е^сть” с^и рњчь и^же а%ще жестока бђдетъ ё^ васъ, принеси'те до мене` и^ да слы'шђ ю&”
|
|
18
|
18
|
|
І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити.
|
И$ заповњ'дахъ ва'мъ вᲆ вре'мя ѓ%но вс^я словеса` ја%же сътвори'те”
|
|
19
|
19
|
|
І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні.
|
И$ воздви'гшеся эT хори'ва прои^до'хоM вс^ю пђсты'ню вели'кђю, и^ стра'шнђю ѓ%нђ, ю%же ви'дњсте. въ пђти` горы` а^м#морре'иски, ја%ко заповњда на'мъ г~ь б~ъ на'шъ, и^ прїидохо'м# до кадисва'рнїи”
|
|
20
|
20
|
|
І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам;
|
И$ реко'хъ ваM, прїидњте до горы` а^м#морре'иски, ја%же г~ь б~ъ нашъ да'етъ ваM
|
|
21
|
21
|
|
ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
|
ви'дите, предаl е^сть г~ь б~ъ вашᲆ, преD лице'мъ вашиM зе'млю, вше'дше прїимњте. ја^коже гл~а г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихъ и^ вамъ, не бо'итеся н^и ё^жаса'итеся”
|
|
22
|
22
|
|
Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам.
|
И$ прїидосте къ мнњ` вс^и и^ рекосте м^и. да по'слемᲆ мђжа преD на'ми да соглядяT зе'млю. и^ повњ'дятъ н^ы эTвњтъ и^ пђть и^мже дои'демъ ея`, и^ гра'ды в ня'же н^ы е^сть вни'ти”
|
|
23
|
23
|
|
Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна.
|
И$ ё^гоDно бысть слово с^е предо мно'ю. и^ поя'хъ эT ваs, в~і, мђжа. мђжа е^ді'наго эT кое^гождо племе'ни”
|
|
24
|
24
|
|
Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її;
|
И$ ѓ^браᲄившеся възы'доша на' горђ, и^ прїидоша до бе'ри греꙁно'вныа, и^ согляда'ша ю&”
|
|
25
|
25
|
|
і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам.
|
И$ вꙁя'ша в рђцњ свои` эT плода` земли`, и^ принесо'ша к наM. и^ гл~ахђ бл~га'я земля` ю%же вда'етъ г~ь б~ъ наM”
|
|
26
|
26
|
|
Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого,
|
И$ не въсхоᲄњ'сте внити, ни'же послђшасте гл~ъ г~а б~а ва'шего”
|
|
27
|
27
|
|
і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас;
|
И$ възропта'сте в кђщахъ свои^хъ и^ реко'сте, ненави'сти ради и^зведе` н^ы г~ь и^з ꙁемля` е^гљ=петскїа, преда' ти насъ в рђцњ а^м#море'истњ, потреби'ти наs”
|
|
28
|
28
|
|
куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там.
|
Ка'мо м^ы възы'дем#, братїя же наша эTврати'ша срDца наша гл~юще. ја%ꙁыk мно'гъ и^ крњпча'иши насъ, и^ гра'ди вели'цњ ё^твръжDены до нб~си. н^о и^ сн~ы гига'нътовы ви'дњхоM та'мо.
|
|
29
|
29
|
|
І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх;
|
и^ гл~ахᲆ кᲆ ваM не ё^жаса'иᲄеся и^ не бо'иᲄеся эT них#”
|
|
30
|
30
|
|
Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими,
|
Гь~ б~ъ на'шъ преDходя'и преD лицемъ ва'шимъ то'й повою'етᲆ и^хъ с ва'ми, по всемђ` е^ли'ко сътвори` ва'мъ, въ ꙁемли` е^гљ=петᲆстњи преD ѓ%чима ва'шима”
|
|
31
|
31
|
|
і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце.
|
И$ вᲆ пђсты'ни се'й ю%же ви'дњсте ја%ко въспита` тебе` г~ь б~ъ тво'и, ја%коже нњ'кїи чл~къ пиᲄаеT сн~а свое^го, по всемђ` пђти` во'ньже ходи'сте. дон#деже прїидо'сте до мњста сего`,
|
|
32
|
32
|
|
Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,
|
н^о въ словеси` се'мъ не вњ'ровасте гв~и б~ђ ва'шемђ.
|
|
33
|
33
|
|
Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі.
|
и^же преDходитъ преD ва'ми въ пђть, и^збра'ти вамъ мњсто. водя` васъ ѓ^гне'мъ но'щїю, показа'я ваM пђть и%мже и^ти` по немъ. и^ ѓ'блакомъ дн~їю”
|
|
34
|
34
|
|
І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи:
|
И$ ё^слы'ша г~ь б~ъ глаs словесᲆ ва'шиX. и^ разгнњ'вася и^ кля'тся гл~я”
|
|
35
|
35
|
|
ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим;
|
А/ще ё%зритъ кт^о эT мђжᲆ си'хъ зе'млю бл~гђю сїю. е^ю'же а^ꙁъ кляхся эTц~еM и^хъ.
|
|
36
|
36
|
|
тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу.
|
развњ хале'ва сн~а е^фџо'нина сїи ё%ꙁритᲆ ю&. семђ же даM зе'млю на нюже востђпи'лъ е^сть, и^ сн~омъ е^го, понеже прилежаT гв~и”
|
|
37
|
37
|
|
І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди;
|
И$ на' мя раZгнњ'вася г~ь ваs ра'ди рекїи, ни'же т^ы вни'деши та'мо”
|
|
38
|
38
|
|
Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею;
|
Но^ і^сђсᲆ сн~ъ нављ=нъ и^же сᲄои'тᲆ преD тобо'ю, сїи вни'детъ та'мо в н^ю, сего` ё^крњпи` ја%ко сїи прича'стиT ю& і^и^л~ю”
|
|
39
|
39
|
|
діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею;
|
И$ ѓ^троча'та ва'ши и^хже гл~асте въ плене'нїи бђ'дђтъ, и^ вся'ко ѓ^троча мла'до е^же не вњсть днеs добра` и^ ѕла`, сїи вни'дTђ та'мо, и^ си'мъ дамъ ю& и^ сїи причастя'тъ ю&”
|
|
40
|
40
|
|
а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря.
|
Вы' же ѓ^брати'вшися въполъчи'стеся въ пђсты'ню пђтеM къ чермно'мђ мо'рю”
|
|
41
|
41
|
|
І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору.
|
И$ гл~асте ре'кђще къ мн^њ съгрњши'хомᲆ, преD гм~ъ бм~ъ на'шимъ м^ы. шеDше да ся сњче'мъ, по всемђ` е^ли'ко заповњ'да г~ь б~ъ на'шъ наM” И$ въземᲆ ко'ждо сосDђ сво'и ра'тныи, и^ собра'вшеся в#зыидо'сте на горђ`”
|
|
42
|
42
|
|
Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші.
|
И$ рече г~ь кᲆ мн^њ рцы` иM да не выхо'дятъ ни'же секђтся, нњсмь б^о с ни'ми. и^ да не пробњгнђтъ прDе враги` ва'шими”
|
|
43
|
43
|
|
І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору.
|
И$ гл~ахъ къ ваM не послђш'асте мене`, и^ престђпи'сᲄе слово гн~е. и^ възнђди'вшеся възыидо'сте на горђ`”
|
|
44
|
44
|
|
І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми.
|
И$ сшеD а^м#морњи живы'и на горњ` то'й проти'вђ ва'мъ, и^ прогна` в^ы ја%ко пчелам# творя'тъ, і^ и^зби'ша в^ы эT сеи'ра до е'рмы,
|
|
45
|
45
|
|
І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас.
|
тогда` възврати'стеся” И$ сњдше пла'касте преD гм~ъ и^ не послђша г~ь гла'са ва'шего, и^ не вняT ва'мъ”
|
|
46
|
46
|
|
І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були.
|
И$ сњдњсте в кади'си дн~и мно'ги е^ли'ко дн~їи тогда` сњдњ'сте”
|
|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїра.
|
И$ възврати'вшеся вᲆꙁдвиго'хомся въ пђсты'ню пђть моря чермна'го, ја%коже гл~а г~ь ко мнњ`. и^ ѓ^быходихом# го'рђ, сеи'ръ, дн~и многи.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав мені Господь, говорячи:
|
И$ рече г~ь ко мнњ,
|
|
3
|
3
|
|
досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ;
|
довлњ'етъ ваM ѓ^бъхожда'ти го'рђ сїю, возврати'стеся ё^бо къ сњ'верђ”
|
|
4
|
4
|
|
і народу дай повеління і скажи: ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони убояться вас; але остерігайтеся
|
И$ лю'демъ заповњждь гл~я, в^ы прои'дњте по предњлоM бра'тїа вашея сн~овъ и^са'вовыхъ живђщихъ въ сеи'рњ. и^ ё^боя'тся ваs, ё^жа'снђтся ѕњло”
|
|
5
|
5
|
|
починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їх ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву;
|
Не сътвори'те с ними ра'ти, не да'хъ б^о вамъ эT земля` и^хъ, ниже стопы` ноги`, ја^ко въ прича'стїе да'хъ сн~омъ і^са'вовыM го'рђ сеи'ръ”
|
|
6
|
6
|
|
їжу купуйте в них за срібло і їжте; і воду купуйте в них за срібло і пийте;
|
Сребро'мъ пи'щђ кђпи'те себњ ё^ ни'хъ и^ ја^ди'те, во'дђ въ мњрђ во'змете эT нихъ, на ценњ да пїете”
|
|
7
|
7
|
|
бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі.
|
Гь~ б^о б~ъ ᲄвои блsвилᲆ е^сть тебе` въ всеM дњ'ло рђкђ твое^ю. раꙁђмᲇи ка'ко прои'де пђсты'ню вели'кђю и^ стра'шнђю сїю. с^е м~, лњтъ г~ь б~ъ твои с тобо'ю, и^ не проси` словеси`”
|
|
8
|
8
|
|
І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава.
|
И$ минђ'хомъ бра'тїю свою` сн~ы і^са'вля, живђщ'ая в сеи'рњ ё^ пђти` а^раDскаго эT е^ло'на, и^ эT гасїѓ'на гаве'ра, и^ възвраᲄи'вшеся преидо'хомъ пђть въ пђсты'ню моа'влю”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим;
|
И$ рече г~ь къ мнњ`, не совраждђ'итеся моа'витомъ, и^ не сътвори'те с ними ра'ти, не дахъ б^о ва'мъ эT земля` иX въ прича'стїе, сн~омъ б^о ло'товомъ да'лъ е^смь а^рои'ръ причасти'ти”
|
|
10
|
10
|
|
раніше жили там емими, народ великий, численний і високий, як сини Енакові,
|
И$ ѓ^ми'ны б^о пре'жDе сᲇдя'хђ в не'и и^ чадь вели'ка и^ мно'га и^ крњпка, ја^коже и^ е^наки'нъ
|
|
11
|
11
|
|
і вони вважалися між рефаїмами, як сини Енакові; моавитяни ж називають їх емимами;
|
рафа'инъ, гл~ются и^ сїи, ја%коже е^наки'ни и^ моа^ви'тᲇ прозываюT я& и^ ѓ^ми'ны”
|
|
12
|
12
|
|
а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь;
|
И$ въ сеи'рњ сᲇдя'ше хорњ'и прежде. н^о сн~ове і^са'вовы, потреби'ша я&, і^ и^скорени'ша я&, эT лица` и^ всели'шася въ и'хъ мњ'ста. и^м#же ѓ%бразомъ сътвори` і^и^л~ь на земли` прича'стїа е^го, ја^же далъ е^сть г~ь и^мъ”
|
|
13
|
13
|
|
отже, встаньте і пройдіть долину Заред. І пройшли ми долину Заред.
|
Нн~њ ё^бо в^ы вᲆста'ните и^ въꙁдви'гнитеся, и^ про'идете де'брь заре'фовђ”
|
|
14
|
14
|
|
З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог];
|
И$ ни ја%же эTи^до'хом# эT кадис ва'рнїи до'ндеже преи^до'хомъ де'брь ꙁаре'фовђ, л~ и^ и~, лњт#. до'н#деже паде` вс^е рожде'нїе мђжь во'искиX эT по'лка. ја%коже кля'тся и^мъ г~ь”
|
|
15
|
15
|
|
та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли.
|
И$ рђка` бж~їа бя'ше на ни'хъ, погђби'ти я& эT поlка. до'ндеже падо'ша”
|
|
16
|
16
|
|
Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу,
|
И$ бысть вънегда` падо'ша вс^и мђжи во'истїи ё^мира'юще эT среди` людїи”
|
|
17
|
17
|
|
тоді сказав мені Господь, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мнњ` гл~я.
|
|
18
|
18
|
|
ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара,
|
т^ы преи'деши дне'сь же предњ'лы моа'влими, и^ а^рои'ровыми”
|
|
19
|
19
|
|
і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим;
|
ПришеDше блиZ сн~овᲆ а^м#ма'новыхᲆ не съвраждђ'итеся иM, и^ не сътвори'те с ними ра'ти, не даM б^отебе` эT земля` сн~овъ а^м#моновых# во прича'стїе. ја%ко сн~омъ ло'товымъ даX во прича'сᲄїе”
|
|
20
|
20
|
|
і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами;
|
Земля` рафаи'нъска и^менђется. рафаи%ны б^о на не'и прежде жи'вяхђ, а^мони'тяне же прозыва'ютъ и^хъ зоми'нъ.
|
|
21
|
21
|
|
народ великий, численний і високий, як сини Енакові, і знищив їх Господь перед лицем їх, і вигнали вони їх і оселилися на місці їхньому,
|
ја^зы'къ велиk мно'гъ и^ крњпок#. ја^коже и^ е^наки'мы, и^ погђби` я& г~ь эT лица` и^хъ, и^ прїа'ша прича'стїа и^ всели'шася въ и^хъ мњсто, и^ до сего` дн~я”
|
|
22
|
22
|
|
як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня;
|
ЈА/коже сътвори` сн~омᲆ і^са'вовыM живђщиM в сеи'рњ. иMже ѓ^браꙁоM поᲄреби'ша хоре'я эT лица` своеh. и^ причасти'шася в ниX и^ вселишася въ иX мᲇсто, и^ до сего` дн~е”
|
|
23
|
23
|
|
і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх.
|
И$ е^ве'и живђщїа, въ а^ро'џњ до га'зы, кападокїи шеDше и^зъ кападокїи' потреби'ша я&, и^ всели'шася во и'хъ мᲇсто”
|
|
24
|
24
|
|
Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну;
|
Нн~њ ё^бо въста'нњте в^ы въꙁдви'гнњтеся и^ прои^дњте в^ы де'брь а^рно'ню, с^е предаX в рђцњ твои` сїѓ'на цр~я е^сево'ня, и^ а^м#морре'иска. и^ зеMлю е^го начни` причаща'ти. сᲆтвори` с ни'ми ра'ть дн~ешнїи дн~ь”
|
|
25
|
25
|
|
з цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе.
|
Нн~њ начнђ дати тре'петъ и^ страX тво'и преD лицеM всњмъ страна'м# ја^же сђть поD нб~сеM. ѓ^ни же слы'шавшеи и%мя твое` въꙁᲆмятђтся. и^ болњзнь прїимђтъ эT лица` твое^го”
|
|
26
|
26
|
|
І послав я послів з пустелі Кедемоф до Сигона, царя Есевонського, зі словами мирними, щоб сказати:
|
И$ послахъ послы` эT пђсты'ня кедемо'џъ къ сїѓ'нђ цр~ю а^сево'ню, словесы` ми'рны гл~я”
|
|
27
|
27
|
|
дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч;
|
д^а прои'дђ сквоѕњ ꙁе'млю твою` по пђᲄи` прои^дђ и^ не съвращ'ђся н^и на' десно н^и на' лњво”
|
|
28
|
28
|
|
їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду
|
Пи'щђ на ценњ` да ны` даси, и^ ја^мъ. и^ во'дђ на ценњ` даси` и^ пїю, ра'звњ то'чїю нога'ма мои^ма прои^дђ”
|
|
29
|
29
|
|
так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам.
|
ЈА/коже сᲆтвори'ша м^и сн~ве і^са'вови живђщїи въ сеи'рњ, и^ моа'вити живђщїи въ и^ро'рњ. до'ндеже про'и^дђ і^ѓ^рда'нъ на' ꙁемлю ја%же г~ь б~ъ нашъ да'етъ наM”
|
|
30
|
30
|
|
Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.
|
И$ не въсхотњ` сїѓ'нъ цр~ь а^сево'нь да минеM сквоѕњ ю&, ја%ко ѓ^жесточи` г~ь б~ъ нашᲆ дх~ъ е^го, и^ ё^крњпи` срDце е^го да преда'стъ в рђцњ твои` въ дн~ешнїи дн~ь”
|
|
31
|
31
|
|
І сказав мені Господь: ось, Я починаю віддавати тобі Сигона [царя Есевонського, аморреянина,] і землю його; починай оволодівати землею його.
|
И$ рече г~ь къ мн^њ се нача'хᲆ, предая'ти преD лицемъ твои^мᲆ сїѓ'на цр~я а^сево'ня и^ а^м#море'иска и^ зе'млю е^го, и^ начина'и причаща'ти зе'млю е^го”
|
|
32
|
32
|
|
І Сигон [цар Есевонський] із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Яаца;
|
И$ꙁы'де сїѓ'нъ цр~ь а^сево'нь проти'вђ наM самъ и^ вс^и лю'дїе е^го на' брань, въ и^а'сђ”
|
|
33
|
33
|
|
і віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші,] і ми подолали його і синів його і весь народ його,
|
И$ предалъ и& г~ь б~ъ нашᲆ преD лицемъ нашимъ въ рђцњ наши, и^ ё^би'хоM е^го и^ сн~ы е^го, и^ вс^я лю'ди е^го”
|
|
34
|
34
|
|
і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю всі міста, чоловіків і жінок і дітей, не залишили нікого в живих;
|
И$ ѓ^дръжа'хомъ вс^я гра'ды е^го во ѓ%но вре'мя, и^ поби'хомъ вс^я грады и^ногда` и^ же'ны и^х# и^ дњти иX не ѓ^ста'вихомъ живы”
|
|
35
|
35
|
|
тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах.
|
Ра'ꙁвњ скотъ плᲇнихоM себњ і^ и^мњнїа граDны вꙁя'хоM”
|
|
36
|
36
|
|
Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші].
|
эT а^ро'ира. и^же е^сть ё^стїе водотеча а^рно'ня и^ грDа и^же е^сть в де'бри, и^ до горы` гала'довы. и^ не бысть грDа ё^целњ'выи наs, вс^я предаl г~ь б~ъ нашъ в рђцњ` наши”
|
|
37
|
37
|
|
Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш.
|
Ра'ꙁвњ въ земли` сн~овъ а^м#ма'нихъ, не пристђпа'хоM, и^ вс^я сᲆдръжа'щаася с# водоте'чею и^а^ва'ковою, и^ гра'ды и^же въ гораX. ја%коy повелњ` г~ь б~ъ на'шъ”
|
|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
І повернули ми звідти, і йшли до Васана, і виступив проти нас на війну Ог, цар Васанський, з усім народом своїм, при Едреї.
|
И$ ѓбрати'вшеся въꙁыидо'хоM пђте'мъ и^же къ васа'нђ. і^ и^ꙁы'де, и^ ѓ'гъ цр~ь васа'нь проти'вђ намᲆ, са'мъ и^ вс^и лю'дїе е^го с ни'мъ на' брань въ а^драи'нъ”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав мені Господь: не бійся його, тому що Я віддам у руку твою його, і весь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш з ним так, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, який жив у Есевоні
|
И$ рече г~ь къ мн^њ не бо'ися е^го ја^ко въ рђцњ твои` предаX е^го и^ вс^я лю'дїе е^го и^ вс^ю ꙁе'млю е^го” И$ сътвори'ши е^мђ ја%коже сътвори` сїѓ'нђ цр~ю а^м#морре'искђ, и^же жиT въ а^сево'нњ”
|
|
3
|
3
|
|
І віддав Господь, Бог наш, у руки наші й Ога, царя Васанського, і весь народ його; і ми подолали його, так що нікого не залишилося в нього в живих;
|
И$ преда` и& г~ь б~ъ нш~ь въ рђцњ` на'ши, и^ ѓ'га цр~я васа'ня и^ вс^я лю'дїе е^го і^ и^ꙁби'хоM е^го до'ндеже не ѓ^ста` эT ниX племя”
|
|
4
|
4
|
|
і взяли ми в той час усі міста його; не було міста, яке ми не взяли б у них: шістдесят міст, усю область Аргов, царство Ога Васанського;
|
И$ вꙁя'хомъ вс^я гра'ды и^хᲆ въ' время ѓ%но. и^ не бы'сᲄь гра'да е^гоже не вꙁя'хомъ эT ни'хъ, ћ~, гра'дъ” и^ вс^я предњ'лы а%рговы цр~я ѓ%гова, въ а^са'нњ”
|
|
5
|
5
|
|
усі ці міста укріплені були високими стінами, воротами і запорами, крім міст неукріплених, дуже багатьох;
|
Вся` гра'ды тве'рды гражде'нїемъ высо'кимъ, вра'та и^ ꙁасо'вы, ра'звњ гра'ды ферꙁе'ски мно'ги ѕњ'ло”
|
|
6
|
6
|
|
і піддали ми їх закляттю, як вчинили із Сигоном, царем Есевонським, піддавши закляттю всяке місто з чоловіками, жінками і дітьми;
|
И$ потреби'хомъ и^х#, ја%коже сътвори'хомъ сїѓ'нђ цр~ю а^сево'ню. И$ потреби'хомъ вс^я гра'ды иX вᲆкђ'пњ и^ же'ны иX и^ ча'да”
|
|
7
|
7
|
|
але вся худоба і захоплене в містах взяли собі у здобич.
|
Вс^я же ско'ты иX, и^ коры'сти граDныя плњни'хоM себњ`”
|
|
8
|
8
|
|
І взяли ми в той час з руки двох царів аморрейських землю цю, яка по цю сторону Йордану, від потоку Арнона до гори Ермона, —
|
И$ взя'хомъ в то` вре'мя ꙁе'млю эT рђкђ двою` цр~ю а^м#морре'искђ. и^же бы'ша ѓb сю` странђ` и^ѓ^рда'на. эT водоте'ча а^рно'ня до горы` а^е^рмони”
|
|
9
|
9
|
|
сидоняни Ермон називають Сирионом, а аморреї називають його Сениром, —
|
финикњ'и же. проꙁыва'ютъ е^рмона санїи'ръ” А$м#моррњ'и же проꙁываюT и^ сани'ръ”
|
|
10
|
10
|
|
усі міста на рівнині, весь Галаад і весь Васан до Салхи та Едреї, міста? царства Ога Васанського;
|
Вс^и грады мисо'ровы и^ всего галаа'да, и^ всего васа'на, да'ждь до е^лхи” И$ до і^ѓ^рда'на вс^я гра'ды црsтвїа ѓ%гова вᲆ васа'нњ”
|
|
11
|
11
|
|
бо тільки Ог, цар Васанський, залишався з рефаїмів. Ось, одр його, одр залізний, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев’ять ліктів, а ширина його чотири лікті, ліктів чоловічих.
|
ЈА/коточїю и^ ѓ^гъ граD цр~ь васа'нь ѓ^ста` эT рафаи'ма. с^е ѓ%дрᲆ е^го ѓ%дръ желњ'зенᲆ, с^е то'и е^сть на краи сн~овъ а^м#мановыX, џ~, лако'тъ длъгота` е^го, и^ д~, ла'кти широта` е^го. ла'ктемъ мђж'ескимъ”
|
|
12
|
12
|
|
Землю цю взяли ми в той час, починаючи від Ароера, що біля потоку Арнона; і половину гори Галаада з містами її віддав я коліну Рувимовому і Гадовому;
|
И$ ꙁе'млю т^ђ прїа'хомъ вᲆ ѓ%но время эT а^рои'ра. и^же е^сть ё^ ё^стїа водоᲄе'чїа а^рноня, и^ полъ горы` галаа'довы, и^ грады и^хъ дахᲆ рђви'мђ, и^ га'дђ”
|
|
13
|
13
|
|
а залишок Галаада і весь Васан, царство Ога, віддав я половині коліна Манассіїного, всю область Аргов з усім Васаном. [Вона називається землею рефаїмів.]
|
И$ ѓ^ставшее галаа'дђ всего црsтва васа'ня и^ ѓ%гова дахъ полђ племе'ни манасїи'нђ. и^ вс^я се'ла ѓ%крsтъ а^рго'ва, ве'сь васа'нь и^хᲆ ꙁемли` рафаи'ни примњни'тся”
|
|
14
|
14
|
|
Яїр, син Манассіїн, узяв усю область Аргов, до меж Гесурських і Маахських, і назвав Васан, за іменем своїм, селищами Яїровими, що і донині;
|
И$а^и'ръ же сн~ъ манасїинᲆ вꙁ^я вс^я предњ'лы а^ргоговы, до предњлъ гаргасиnскихъ” И$ махеџей проꙁва` и&, и^а^и^ръ по и'мени свое^мђ васа'нъ и^ а^во'џᲆ, до сего дн~и”
|
|
15
|
15
|
|
Махиру дав я Галаад;
|
Махи'рови же дахъ галаа'дъ.
|
|
16
|
16
|
|
а коліну Рувимовому і Гадовому дав від Галаада до потоку Арнона, землю між потоком і межею, до потоку Іавока, межі синів Аммонових,
|
и^ рђви'мђ и^ гадови дахъ эT галаа'да даже до водоте'чи а^рно'ня, среd водоте'чи предњ'лъ. и^ до и^а^во'ка водоте'чи предњлъ сн~овъ а^м#ма'нихъ”
|
|
17
|
17
|
|
також рівнину і Йордан, який є і межа, від Киннерефа до моря рівнини, моря Солоного, біля підошви гори Фасги на схід.
|
И$ ра'ва же і^ и^ѓ^рда'нъ предњ'лъ эT махенере'џа до а^си'доха фаZги эT восто'ка”
|
|
18
|
18
|
|
І дав я вам у той час повеління, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; усі здатні до війни, озброївшись, ідіть попереду братів ваших, синів Ізраїлевих;
|
И$ повелњ'хъ вамъ въ' время ѓ%но гл~я г~ь б~ъ ва'шъ далъ е^сть ва'мᲆ ꙁе'млю сїю въ прича'стїе. въѓ^рђже'ни по'идите преD лицемъ бра'тїя ва'шея сн~овъ і^и^л~ев#, вся'к# могїи на ра'ть”
|
|
19
|
19
|
|
тільки дружини ваші і діти ваші і худоба ваша [бо я знаю, що худоби у вас багато,] нехай залишаться в містах ваших, які я дав вам,
|
То'чїю же'ны ва'ша и^ дњти ва'ша и^ ско'ти ва'ша. вњ'де ја%ко ско'тъ мноh е^сть ва'мъ да пребђ'дђтъ въ гра'дех# ва'шихъ, ја%же да'хъ ва'мъ”
|
|
20
|
20
|
|
доки Господь [Бог] не дасть спокою братам вашим, як вам, і доки й вони не одержать у володіння землю, яку Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожен у своє володіння, яке я дав вам.
|
до'нъдеже ё^поко'итъ г~ь б~ъ нашᲆ браᲄїю ва'шђ. ја%ко и^ ва'съ. и^ да причастяT и^ сїи` ꙁе'млю, ю^же г~ь б~ъ ваш# да'сть и^мъ. ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. и^ ѓ^брати'теся ко'ждо ваs въ прича'стїе свое` е^же да'хъ ва'мъ”
|
|
21
|
21
|
|
І Ісусові заповів я в той час, говорячи: очі твої бачили усе, що зробив Господь, Бог ваш, із двома царями цими; те саме зробить Господь із усіма царствами, які ти будеш проходити;
|
І$сђсъ ꙁаповњ'дахъ въ время ѓ%но гл~я, ѓ%чи ва'ши ви'дњша вс^я е^ли'ко сътвори` г~ь б~ъ вашъ, ѓ^бњма цр~ема си'ма. та'ко сътвориT г~ь б~ъ нашъ всњ'мъ црsтвомъ сквоꙁњ` ня т^ы про'идеши та'мо.
|
|
22
|
22
|
|
не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам воює за вас.
|
да не ё^бо'итеся эT нихᲆ ја^ко г~ь б~ъ ва'шъ са'мъ побо'ретъ по ва'съ”
|
|
23
|
23
|
|
І молився я Господу в той час, говорячи:
|
И$ моли'хся гв~и въ ѓ%но вре'мя гл~я.
|
|
24
|
24
|
|
Владико Господи, Ти почав показувати рабові Твоєму велич Твою [і силу Твою, ] і міцну руку Твою [і могутність]; бо який бог є на небі, або на землі, який міг би робити такі справи, як Твої, і з могутністю такою, як Твоя?
|
г~и г~и т^ы нача` покаꙁа'ти твое^мђ рабђ` крњпость твою и^ си'лнђю ᲄвою. и^ рђкђ крњ'пкђ и^ мы'шцђ высо'кђю, кт^о б^о е^сть б~ъ на нб~си и^л^и на ꙁемли`, и^л^и кто` сътвори'тъ ја%коже съᲄвори` т^ы и^ крњ'пость твоя”
|
|
25
|
25
|
|
дай мені перейти і побачити ту добру землю, яка за Йорданом, і ту чудову гору і Ливан.
|
Минђвъ ё^бо да ви'жђ зе'млю бл~гђю сїю. ја%же ѓ^бонђ стра'нђ і^ѓ^рда'на горђ` сїю бл~гђ и^ кра'снђ дђбра'вђ”
|
|
26
|
26
|
|
Але Господь гнівався на мене за вас і не послухав мене, і сказав мені Господь: досить тобі, надалі не говори Мені більше про це;
|
И$ презрᲇ м^я г~ь васъ ра'ди и^ не послђш'а мене`. и^ рече г~ь ко мн^њ довлњ'етъ т^и, не приложи` к семђ` гл~ати словеси` сего`”
|
|
27
|
27
|
|
зійди на вершину Фасги і подивись очима твоїми до моря і на північ, і на південь і на схід, і подивися очима твоїми, тому що ти не перейдеш за Йордан цей;
|
Въꙁы'иди на ве'рхъ горы` сњченыя и^ възри` ѓ^чи'ма свои'ма кᲆ мо'рю и^ сњ'верђ и^ ю'гђ и^ на восто'ки” И$ ви'ждь ѓ^чи'ма свои'ма ја^ко нњ'сть т^и минђти і^ѓ^рда'на сего”
|
|
28
|
28
|
|
і дай настанови Ісусові, й укріпи його, й утверди його; тому що він буде передувати народу цьому і він розділить їм на наділи [усю] землю, на яку ти подивишся.
|
И$ заповњ'ждь і^сђ'сђ и^ ё^крњпи` е^го и^ ё^тњши' е^го ја%ко семђ е^сть минђти преD лицемъ людїи си'хъ. и^ се'и да раздњли'тъ и^мᲆ вс^ю зе'млю, ю%же е^си ви'дњлъ”
|
|
29
|
29
|
|
І зупинилися ми в долині, навпроти Беф-Фегора.
|
И$ пребы'хоM на де'бри близь до'мђ фого'рова”
|
|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
Отже, Ізраїлю: слухай постанови і закони, які Я [сьогодні] навчаю вас виконувати, щоб ви були живі [і розмножилися], і пішли й успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам [у спадок];
|
И$ нн~њ і^и^л~ю послђш'аи ѓ^правда'нїи и^ сђдовъ, ја%же а^ꙁъ ё^чю` ваs днесь дњ'лати да поживе'те. и^ вшеDше в^ы прїимњте ꙁе'млю ю%же г~ь эTц~ъ ва'шихъ дае'тъ ва'мъ, в наслњдїе”
|
|
2
|
2
|
|
не додавайте до того, що Я заповідаю вам, і не вкорочуйте від того; зберігайте заповіді Господа, Бога нашого, які Я вам [сьогодні] заповідаю.
|
да не приложи'те къ словесеM е^же а'ꙁъ ꙁповњдаю ваM. ниже да эTи'мњте эT ниX, снабди'те ꙁа'повњди г~а б~а нашего, ја^же ꙁаповњдаю вамъ а^ꙁъ дне'сь.
|
|
3
|
3
|
|
Очі ваші бачили [все], що зробив Господь [Бог наш] з Ваал-Фегором; усяку людину, яка пішла за Ваал-Фегором, знищив Господь, Бог твій, із середовища твого;
|
ѓ%чи ваши ви'дњста вс^я е^ли'ка сътвори` г~ь б~ъ нашъ въ е^льфего'рњ” ЈА/ко вся'къ чл~къ и^же послђжи` е^льфего'рђ, погђби` е^го г~ь б~ъ на'шъ эT васъ”
|
|
4
|
4
|
|
а ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.
|
Выy прилежа'щїи гв~и б~ђ на'шемђ живете вс^и до дне'сь”
|
|
5
|
5
|
|
Ось, я навчив вас постанов і законів, як повелів мені Господь, Бог мій, щоб ви так чинили в тій землі, в яку ви вступаєте, щоб оволодіти нею;
|
Ви'дњсте ја%ко ё^каꙁаX вамъ ѓ^правле'нїя и^ сђды, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь б~ъ мой твори'ти. си'це в^ы на ꙁемли` в ню'же в^ы и^дњте ᲄа'мо наслњдиᲄи е^я”
|
|
6
|
6
|
|
отже, зберігайте і виконуйте їх, бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, які, почувши про всі ці настанови, скажуть: тільки цей великий народ розумний.
|
Снабди'те же и^ да сътвори'те. ја%ко сїя премђ'дрость ваша и^ смышле'ныя преD всњми страна'ми. е^ли'цы а^ще ё^слы'шатᲆ вс^я ѓ^правле'нїя сїя, и^ рекђтъ. сїи лю'дїе премђ'дри и^ ё^мњт'ели. племя` вели'кое с^е”
|
|
7
|
7
|
|
Бо чи є який великий народ, до якого боги його були б такими близькими, як близький до нас Господь, Бог наш, коли тільки прикличемо Його?
|
Кїи б^о ја%зы'къ та'къ ве'лїи е^мђже е^сть г~ь б~ъ, приближа'яся е^го. ја%ко г~ь б~ъ на'шъ, въ все'мъ ѓ^ немже а^ще помо'лимъ е^го сътвори'тъ.
|
|
8
|
8
|
|
і чи є який великий народ, у якого були б такі справедливі постанови і закони, як весь закон цей, який я пропоную вам сьогодні?
|
и^ кое` племя` вели'кое е^мђже сђть ё^правле'нїя и^ сђды`. пра'вы по всемђ` зако'нђ семђ. е^же аZ даю` преD вами дне'сь”
|
|
9
|
9
|
|
Тільки пильнуй і добре бережи душу твою, щоб тобі не забути тих діл, які бачили очі твої, і щоб вони не виходили з серця твого в усі дні життя твого; і передай це синам твоїм і синам синів твоїх, —
|
Во'нми себњ`, и^ снабди` дш~ђ свою` ѕњло, и^ не ꙁабђди всњхъ слове'съ ја%же ви'дњста ѓ%чи твои`” И$ да не эTстђпятъ эT срDца твое^го вс^я дн~и живота` твое^го. и^ да наста'виши сн~ы своя`. и^ внђки своя` да не ꙁабђ'деши”
|
|
10
|
10
|
|
про той день, коли ти стояв перед Господом, Богом твоїм, при Хориві, [в день зібрання,] і коли сказав Господь мені: збери до Мене народ, і Я сповіщу йому слова Мої, з яких вони навчаться боятися Мене в усі дні життя свого на землі і навчать синів своїх.
|
Въ дн~ь во'ньже стоя'сте преD гм~ъ бм~ъ вашимᲆ в хори'вњ, въ дн~ь ꙁва'нїя е^гда` рече г~ь къ мн^њ. събери` къ мн^њ лю'ди, и^ да слы'шатъ словеса` моя`. да наё^ча'тся боя'тися мене вс^я дн~и, ја^же сїи живђтъ на ꙁемли`” И$ сн~ы своя` да наё^ча'тъ”
|
|
11
|
11
|
|
Ви наблизилися і стали під горою, і гора горіла вогнем до самих небес, і були темрява, хмара і морок.
|
И$ прїидо'сте и^ ста'сте поD горо'ю, гора' же паля'ше ѓ^гнемъ до нб~си, тм^а, и^ м#гла`, и^ ды'мъ, и^ глsа вели'къ”
|
|
12
|
12
|
|
І говорив Господь Бог до вас [на горі] з середовища полум’я; глас слів [Його] ви чули, але образа не бачили, а тільки глас;
|
И$ гл~а г~ь къ ва'мъ на горњ` и^ с# средњ ѓ^гня`. глsа словесъ е^го в^ы слы'шасте, и^ ѓ%браза не ви'дњсте, н^о глаs”
|
|
13
|
13
|
|
і оголосив Він вам завіт Свій, який повелів вам виконувати, десятислів’я, і написав його на двох кам’яних скрижалях;
|
И$ ꙁаповњда ваM завњтъ е^го. е^же заповњда ва'мъ, творити, і~, словеs. и^ вᲆписа` я& на двою дъскђ ка'менђ”
|
|
14
|
14
|
|
і повелів мені Господь у той час навчити вас постанов і законів, щоб ви виконували їх у тій землі, в яку ви входите, щоб оволодіти нею.
|
И$ мн^њ ꙁаповњда г~ь въ время ѓ%но наё^чи'ти в^ы ѓ^правле'нїя и^ сђды` твори'ти вамъ я& на ꙁемли`, в ню'же в^ы и%дете, та'мо причасти'ти ея`”
|
|
15
|
15
|
|
Твердо дотримуйте в душах ваших, що ви не бачили ніякого образа в той день, коли промовляв до вас Господь на [горі] Хориві з середовища вогню,
|
И$ да снабди'те дш~а своя ѕњ'ло ја^ко не ви'дњсте вся'каго ѓ%браꙁа, въ дн~ь во'ньже гл~а г~ь къ ва'мъ, в горњ` хори'вњ и^ꙁъ среды` ѓ^гня`”
|
|
16
|
16
|
|
щоб ви не розбестилися і не зробили собі статуй, зображень якого-небудь кумира, що представляють чоловіка або жінку,
|
Не беꙁако'ннђите да не съᲄвори'те себњ са'ми ѓ%браꙁа вая'нна. вся'каго ѓ^бли'чїя` мђжеска полђ и^л^и женьска”
|
|
17
|
17
|
|
зображення якої-небудь худоби, що на землі, зображення якого-небудь птаха крилатого, який літає під небесами,
|
И$ ѓ'браꙁа вся'каго скоᲄа, и^же е^сть на ꙁемли`. ѓ%браꙁа вся'кїа птица и^же поD нб~семъ паря'щїя”
|
|
18
|
18
|
|
зображення якого-небудь [гада,] що плазує по землі, зображення якої-небудь риби, що у водах нижче землі;
|
ѓ%браꙁа вся'каго га'да и^же плњжетъ по ꙁемли`. ѓ%браꙁа всякїя ры'бы иy въ вода'хъ поD внђтрь ꙁемли`”
|
|
19
|
19
|
|
і щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зірки [й] усе воїнство небесне, не спокусився і не поклонився їм і не служив їм, оскільки Господь, Бог твій, віддав їх усім народам під усім небом.
|
И$ да не когда возрњвъ на нб~о и^ ви'дњвъ слн~це и^ мцsъ и^ ѕвњзды, и^ всю` тваr нбsнђю прельсти'в шися поклони'шися и^мъ и^ послђжи'ши и^мᲆ, ја^же сᲆтвори'лъ г~ь б~ъ тво'и всњмъ страна'мъ. ја^же поD нб~семъ”
|
|
20
|
20
|
|
А вас узяв Господь [Бог] і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як це нині видно.
|
Ваs же в#зя` г~ь б~ъ і^ и^зведе ва'съ эT пещи желњ'ꙁны и^ꙁъ е^гљ=пта да бђдете е^мђ лю'дїе и^ прича'стїе. ја%коже е^сть въ дн~ешнїи дн~ь”
|
|
21
|
21
|
|
І Господь [Бог] прогнівався на мене за вас, і клявся, що я не перейду за Йордан і не ввійду в ту добру землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ;
|
И$ г~ь б~ъ ра'згнњвася на мя ѓ^ словесњхъ ва'шихъ, и^ кля'ся да не минђ` і^ѓ^рдана' сего, и^ да не преи^дђ до ꙁемли` ю%же г~ь б~ъ дае^т# вамъ въ причастїе”
|
|
22
|
22
|
|
я помру в цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете й оволодієте тою доброю землею.
|
А/ꙁъ ё^бо ё^мрђ` в се'и земли`, а^ не переидђ і^ѓ^рдана сего`” А$ в^ы минђеᲄе и^ прїимњте ꙁемлю бл~гђю сїю”
|
|
23
|
23
|
|
Бережіться, щоб не забули ви завіту Господа, Бога вашого, який Він склав з вами, і щоб не робити собі ідолів, які зображають що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій;
|
Воньмите в^ы да не ꙁабђ'дите ꙁавњта г~а б~а вашеh и^же ꙁавњща къ ва'мъ. и^ да не съᲄвори'те са'ми себњ ѓ%браꙁа и^звая'нна всњхъ ја%же заповњда г~ь б~ъ тво'и”
|
|
24
|
24
|
|
бо Господь, Бог твій, є вогонь, що поїдає, Бог ревнитель.
|
ЈА/ко г~ь б~ъ ᲄвой, ѓ%гнь потребля'а и& е^сть, б~ъ ревни'въ”
|
|
25
|
25
|
|
Якщо ж народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображає що-небудь, і зробите зло це перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,
|
А/ще же роди'ши сн~ы и^ внђ'ки, и^ ё^медли'те на ꙁемли`, и^ собеꙁако'н#нђете. и^ сътворите и^зва'янъ ѓ%бразъ всякъ, и^ сътвори'те ѕло'е прDе гм~ъ бм~ъ ва'шим# раздражни'те е^го”
|
|
26
|
26
|
|
то засвідчую вам сьогодні небом і землею, що незабаром втратите землю, для успадкування якої ви переходите за Йордан; не пробудете багато часу на ній, але загинете;
|
И$звњстђ'ю вам# днесь нб~семъ и^ ꙁемле'ю, ја%ко па'гђбою поги'бнете съ ꙁемля`. на ню'же вы` минђ'ете чрезъ і^ѓ^рда'нъ та'мо наслњдитї ю&, и^ не пребђ'дете мно'го дн~їи на не'и. н^о потребле'нїеM потреби'теся”
|
|
27
|
27
|
|
і розсіє вас Господь по [усіх] народах, і залишитеся в малому числі між народами, до яких відведе вас Господь;
|
И$ раꙁъсы'плетъ в^ы г~ь въ всXњ јаꙁы'цеX. и бђдете ма'ли числоM въ ја%ꙁы'цехъ. в ня'же въведеT в^ы гь та'мо”
|
|
28
|
28
|
|
і будете там служити [іншим] богам, зробленим руками людськими з дерева і каменю, які не бачать і не чують, і не їдять і не нюхають.
|
И$ послђж'ите та'мъ бого'мъ и%нњмъ, дњ'лђ рђкъ члчsекъ древђ, и^ ка'менїю и^же не ё%зрятъ, и^ не ё^слы'шатъ. н^и ја%дя'тъ, н^и ѓ^боня'ютъ”
|
|
29
|
29
|
|
Але коли ти шукатимеш там Господа, Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
|
И$ вꙁы'щете т^ђ г~а б~а ва'шего, и^ на'идете и&” Є$гда възы'щете е^го эT всего ва'шего срDца и^ эT всея дш~а ва'шея” И$ въ ско'рбь ᲄвою`
|
|
30
|
30
|
|
Коли ти будеш у скорботі, і коли все це осягне тебе впродовж часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш гласу Його.
|
пости'гнђтъ т^я вся` си` словеса` въ послњ'дняа дн~и, и^ ѓ^браᲄи'шися къ гв~и б~ђ твое^мђ, и^ ё^слы'шишъ глsа е^го”
|
|
31
|
31
|
|
Господь, Бог твій, є Бог [благий і] милосердий; Він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде завіту з батьками твоїми, який Він клятвою утвердив їм.
|
ЈА/ко б~ъ ще'дръ и^ милосе'рдъ г~ь б~ъ твои” И$ не ѓ^ста'вит# тебе` и^ ниже потреби'тъ ᲄебе`, не ꙁабђ'дет# ꙁавњта эTц~ъ твои^хъ, и^мже кляTся и^мъ”
|
|
32
|
32
|
|
Бо запитай у часів минулих, що були раніше тебе, з того дня, в який створив Бог людину на землі, і від краю неба до краю неба: чи бувало що-небудь таке, як ця велика справа, або чи чули щось подібне до цього?
|
Въпраша'ите дн~їи пр'ьвыхъ бы'вшихъ пре'жде ваs, эT дн~е во'нже сътвори б~ъ чл~ка на ꙁемли`” И$ эT кра'я нб~ђ до кра'я нб~ђ, а^ще быs по словеси` вели'комђ семђ`. а^ще е^ст# слы'шано си'це”
|
|
33
|
33
|
|
чи чув [який] народ глас Бога [живого], Який говорить із середовища вогню, і залишився живим, як чув ти?
|
І$ а'ще кое` племя` слы'ша глsа б~а жи'ва гл~юща среди` ѓ^гня` и^мже ѓ%браꙁомъ слы'ша т^ы и^ жи'въ бы'сть.
|
|
34
|
34
|
|
або чи намагався який бог піти, взяти собі народ із середовища іншого народу покараннями, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою міцною, і силою великою, і великими жахами, як зробив для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?
|
а^ще и^скђси` когда` в^ы б~ъ взя'ти себњ` ја%ꙁы'къ эT среды` страn и^скђ'сомъ, и^ ꙁна'менїи, и^ чюдесы`, и^ бра'нїю, и^ рђко'ю си'лною и^ мы'шцею высо'кою, и^ видњ'нїи вели'кими. по всемђ е^ли'ко сътвори` г~ь б~ъ на'шъ въ е^гљ=птњ преD тобою” Вњ'дђщђ тебњ.
|
|
35
|
35
|
|
Тобі дано бачити це, щоб ти знав, що тільки Господь [Бог твій] є Бог, [і] немає іншого, крім Нього;
|
ја%коже да разђмњ'еши ты ја%ко г~ь б~ъ тво'й се'и б~ъ тво'и е^сть и^ нњ'сть ра'звње сего`”
|
|
36
|
36
|
|
з неба дав Він чути тобі глас Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його із середовища вогню;
|
эT нб~си слы'шанъ сътвори'ти тебњ глsа свой накаꙁаᲄи т^я и^ на ꙁемли` и^ покаꙁа'ти тебњ ѓ%гнь свои вели'кїи, и^ гл~анїя е^го слы'ша и^з# среды` ѓ^гня`”
|
|
37
|
37
|
|
і тому що Він полюбив батьків твоїх і обрав [вас,] нащадків їхніх після них, то і вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,
|
Того ра'ди ја%ко въꙁлюби` эTц~ъ твоиX. и^ ваs и^ꙁбра` сњмя и^хъ послњ и^хъ ваs, и^ вы'велъ тебе` си'лою свое'ю, вели'кою и^ꙁъ е^гљ=п та”
|
|
38
|
38
|
|
щоб прогнати від лиця твого народи, які більші і сильніші за тебе, і ввести тебе і дати тобі землю їхню в наділ, як це нині видно.
|
И$ потреби` страны вели'кїя и^ крњпча'и шая` тебе` съ лица` твое^го, въвести` т^я, дати тебњ ꙁе'млю и^хъ прича'стїе ја%коже и%маши дне'сь”
|
|
39
|
39
|
|
Отже, знай нині і поклади на серце твоє, що Господь [Бог твій] є Бог на небі вгорі і на землі внизу, [і] немає ще [крім Нього];
|
И$ ё^вњси дне'сь и^ ѓ^брати'шися ё^мо'мъ, ја%ко г~ь б~ъ твои е^сть се'и б~ъ на' нб~си горњ` и^ на' земли` до'лњ и^ нњсть раꙁвњ е^го,
|
|
40
|
40
|
|
і зберігай постанови Його і заповіді Його, які я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і щоб ти багато часу прожив на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі назавжди.
|
И$ д^а снабди'ши ѓ^правле'нїя и^ сђды` еh е^ли'коже т^и а^зъ заповњдаю дне'сь, да ти` бл~го бђ'детъ, и^ сн~омъ твоиM потебњ. да бђ'дете мно'ги дн~и на ꙁемли` ја%же г~ь б~ъ тво'и даеT тебᲇ вс^я дн~и”
|
|
41
|
41
|
|
Тоді відокремив Мойсей три міста по цей бік Йордану на схід сонця,
|
Тогда раꙁдњли` мољ=сїи тр^и гра'ды ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на, на восто'къ сл~нца”
|
|
42
|
42
|
|
щоб тікав туди убивця, який уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом його ні вчора, ні третього дня, і щоб, утікши в одне з цих міст, залишився живим:
|
Въбњ'гати та'мо ё^бїицы. и^же а^ще ё^бїетъ по'дрђга не вњ'дыи. се же н^е ненави'дя е^го ни вчера` ни третїемъ дн~и. и^ да въбњгнетъ въ е^ді'нъ граD си'хъ и^ жи'въ бђдетъ”
|
|
43
|
43
|
|
Бецер у пустелі, на рівнині в коліні Рувимовому, і Рамоф у Галааді в коліні Гадовому, і Голан у Васані в коліні Манассіїному.
|
Въсо'рђ въ пђсты'ни въ ꙁемли` се'лнеи, рђви'мђ и^ рафомо'џъ въ галаа'дњ гады'ди, и^ гаё^ло'нъ въ васа'нњ манасїю”
|
|
44
|
44
|
|
Ось закон, який запропонував Мойсей синам Ізраїлевим;
|
Сїи зако'н# сказа` мољ=сїи преD сн~ы і^ил~ьтескими”
|
|
45
|
45
|
|
ось повеління, постанови й устави, які проголосив Мойсей синам Ізраїлевим [у пустелі], після виходу їх з Єгипту,
|
Сїя свњдњ'нїя и^ ѓ^правле'нїя, и^ сђды`, ја^же гл~а мољ=сїи сн~омъ і^и^л~евымъ вᲆ пђсты'ни, и^ꙁшеDшимъ иM и^з# земля` е^гљ=петъскїя”
|
|
46
|
46
|
|
за Йорданом, у долині навпроти Беф-Фегора, в землі Сигона, царя Аморрейського, що жив у Есевоні, якого подолав Мойсей із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.
|
ѓ^ сїю странђ` і^ѓ^рдана въ де'бри бли'зъ до'мђ фого'рова. в ꙁемли` сїѓ'на цр~я а^м#морре'иска. иy живе въ а^сїѓ'нњ. е^гоже и^ꙁби` мољ=сїи и^ сн~ове і^и^л~ви и^ꙁшеDшимъ иM и^з# зеMля` е^гљ=петъски,
|
|
47
|
47
|
|
І оволоділи вони землею його і землею Ога, царя Васанського, двох царів аморрейських, що за Йорданом на схід сонця,
|
и^ прїа'ша зе'млю е^го, и^ ꙁе'млю ѓ%говђ цр~я васа'ня дв^ою цр~ю а^м#морре'искђ ја^же бᲇста ѓ^ сїю странђ` і^ѓ^рда'на на восто'къ сл~нца”
|
|
48
|
48
|
|
починаючи від Ароера, що лежить на березі потоку Арнона, до гори Сиону, вона ж Ермон,
|
эT а^рои'ра е^же е^сть въ ё'стїи водоте'чи а^рно'ня” и^ ё^ горы` сїѓ'ня ја%же е^сть а^хермоn”
|
|
49
|
49
|
|
і всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підошви Фасги.
|
И$ вс^ю а^равїю ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. на въстоk сл~нца эT а^сидо'џа те'санаго”
|
|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх.
|
И$ гл~а мољ=сїи всемђ і^и^л~ю и^ рече къ ни'мъ. послђш'аи і^и^л~ю ѓ^правле'нїя и^ сђды`, е^ли'ко а^зъ гл~ю въ ё'ши ва'ши въ дн~ешнїи дн~ь, да ся наё^чи'те иX и^ снабди'те ᲄвори'тї я&.
|
|
2
|
2
|
|
Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві;
|
Гь~ б~ъ вашъ ꙁавњща` вамъ ꙁавTњ въ хори'вњ,
|
|
3
|
3
|
|
не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі.
|
не ѓ^днымъ ѓTц~емъ ва'шимъ ꙁавњ ща` за'вњтъ сеи, н^о и^ ва'мъ, вы' же ё^бо здњ вс^и жи'ви дне'сь”
|
|
4
|
4
|
|
Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із середовища вогню;
|
Лицемъ къ лицђ` гл~а г~ь къ вамъ, на горњ` и^ꙁ# среды` ѓ^гня`,
|
|
5
|
5
|
|
я ж стояв між Господом і між вами в той час, щоб переказувати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не піднімалися на гору. Він тоді сказав:
|
аZ же стоя'хъ междђ гм~ъ и^ ва'ми. въ время ѓ%но и^звњсти'ти вамъ гл~ъ гн~ь ја^ко ё^боя'стеся эT лица` ѓ^гню`, и^ не възыидо'сте на горђ` гл~яи”
|
|
6
|
6
|
|
Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
|
АZ е^смь г~ь б~ъ твой и^зведы'и т^я и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#ски эT до'мђ рабо'ты”
|
|
7
|
7
|
|
нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
|
И$ да не бђ'дђтъ тебњ боѕи и%ни, преD лицемъ мои^мъ.
|
|
8
|
8
|
|
Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі,
|
да не соᲄвори'ши себњ` ваа'нїя, и^ никое^гоже ѓ%браꙁа, е^ли'ко на' нб~си горњ` и^ е^ли'ко на ꙁемли` до'лђ, е^ли'ко въ водњ` поD ꙁемле'ю”
|
|
9
|
9
|
|
не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене,
|
да ся не покло'ниши и^мъ, и^ да не послђжи'ши и^мъ, ја%ко а%зъ е^смь г~ь б~ъ твой. б~ъ ревни'въ, эTдая'и грњхи` эTц~евы на дњти, дотре'тїяго и^ четве'ртаго ро'да, ненави'дящимъ мене`”
|
|
10
|
10
|
|
і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх.
|
И$ творя'и млsть в ты'сђщахъ ро'довъ любя'щимъ мене`, и^ снабдя'щимъ повелњ'нїе мое`”
|
|
11
|
11
|
|
Не вживай імені Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь [Бог твій] без покарання того, хто вживає ім’я Його марно.
|
да не прїимеши и^мени г~а б~а твое^го въсђе. не ѓ^чи'ститъ б^о г~ь б~ъ тво'и прилага'ющаh и%мя е^го къ сђ'емђ”
|
|
12
|
12
|
|
Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій;
|
Снабди'те дн~ь сђбо'тныи ѓ^сщ~аите е^го, ја^коy ꙁаповњ'да тебњ г~ь б~ъ тво'и.
|
|
13
|
13
|
|
шість днів працюй і роби всякі діла твої,
|
ѕ~, дн~ь да дњ'лаеши и^ да сътвори'ши вс^я дњ'ла твоя”
|
|
14
|
14
|
|
а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти;
|
А$ дн~ь з~, сђбо'та г~ђ б~ђ твое^мђ. да не сътвори'ши во'нь всего дњ'ла, т^ы и^ сн~ъ ᲄвои, и^ дщеr твоя`, и^ рабъ тво'и и^ раба` твоя`, во'лъ твои и^ ѓ^се'лъ твой, и^ всякъ ско'тъ твои. и^ прише'лецъ и^же прDе вра'ты твои^ми” да почїетъ рабъ твои, и^ раба` твоя` и^ ѓ^се'лъ твои ја%коже и^ т^ы”
|
|
15
|
15
|
|
і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його].
|
И$ да помяне'ши. ја^ко и^ т^ы ра'бъ бы'лъ в земли` е^гљ=пеTстеи. и^ꙁведе т^я г~ь б~ъ эTтђдђ. рђко'ю крњ'пкою и^ мы'шцею высо'кою, сего ра'ди повелњ` т^и г~ь б~ъ твои, ја^ко снабдњти тебњ` дн~ь сђбо'тныи и^ ѓ^сщ~ати е^го”
|
|
16
|
16
|
|
Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
|
Чт^и эTц~а твое^го и^ мт~рь твою`, ја^коже ё^каза` тебᲇ г~ь б~ъ твой да бл~гот^и бђ'детъ. сего ра'ди мно'га лњта` бђ'деши на ꙁемли`, ја%же г~ь б~ъ да'сть тебњ`”
|
|
17
|
17
|
|
Не вбивай.
|
Не ё^бїи”
|
|
18
|
18
|
|
Не перелюбствуй.
|
Не любодњ'и”
|
|
19
|
19
|
|
Не кради.
|
Не ё^краd”
|
|
20
|
20
|
|
Не лжесвідчи на ближнього твого.
|
Не послђшествђ'и на бли'жняго свое^го лжа`”
|
|
21
|
21
|
|
Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого.
|
Не помы'сли на женђ` по'дрђга твое^го. не помы'сли на до'мъ по'дрђга твое^го, н^и на село` е^го, н^и на раба` е^го, н^и на рабђ е^го, н^и на воl е^го, н^и на ѓ^сля` е^го, н^и на вся'каго скота` е^го, н^и на вс^е е^ли'коже бли'жняh тебњ`”
|
|
22
|
22
|
|
Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
|
Сїи словеса` гл~а г~ь къ всемђ` со'нмђ ва'шемђ на горњ`, среди` ѓ^гня`, тм^а и^ м#гла` ды'мъ, гла'сᲆ вели'къ и^ не преста`” И$ въписа е& вᲆ дв^њ до'сцњ ка'мен#нњ, и^ даде` мн^њ”
|
|
23
|
23
|
|
І коли ви почули голос із середовища мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, усі начальники колін ваших і старійшини ваші,
|
И$ бысть ја^ко слы'шасте, глsа и^з# среd ѓ^гня`. гора' же горя'ше ѓ^гнемъ, и^ прїидо'ста къ мн^њ вс^я старњ'ишины по племе'немъ ва'шиM и^ ста'рцы ва'ша”
|
|
24
|
24
|
|
і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою;
|
И$ рњста с^е покаꙁа` намъ г~ь б~ъ нашъ сла'вђ свою`, и^ глsа е^гоy слы'шахомъ и^з# среды` ѓ^гня`. вᲆ дне'шнїи дн~ь ви'дњхомъ ја%ко гл~етᲆ б~ъ чл~кђ и^ жи'въ бђдетъ”
|
|
25
|
25
|
|
але тепер для чого нам помирати? бо цей великий вогонь спалить нас; якщо ми ще почуємо глас Господа, Бога нашого, то помремо,
|
И$ н~нњ да не и^з#мремъ, ја%ко потребиT наs ѓ%гнь вели'кїи се'и. а^ще приложи'мъ м^ы слы'шати глsа г~а б~а на'шего, к семђ` да и^з#мреM”
|
|
26
|
26
|
|
бо чи є яка плоть, яка чула б глас Бога живого, Який говорить із середовища вогню, як ми, і залишилася живою?
|
Ка'я пло'ть е^сть ја%же слы'ша глsа б~а жи'ва гл~юща и^з# среды` ѓ^гня` ја%коже м^ы и^ живеT”
|
|
27
|
27
|
|
приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
|
Пристђпи` т^ы и^ послђш'аи вс^е е^ли'ко к тебњ` рече'тъ г~ь б~ъ нашъ. сътвори'мъ и^ послђш'аемъ”
|
|
28
|
28
|
|
І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре;
|
И$ послђш'а г~ь глsа словесе` ва'шего, глющиM ваM къ мн^њ и^ рече г~ь ко мн^њ слы'шахъ глsа словеs людїй сихъ е^ли'ко гл~аша к тебњ` пра'во гл~аша вс^е”
|
|
29
|
29
|
|
о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік!
|
Кт^о дасть срDце и^хъ бы'ти в нихъ ја^коже боя'тися мене`, и^ снабдњти вс^я ꙁа'повњди моя`. и^ въ вс^я дн~и да бл~го бђ'детъ и^мъ, и^ сн~омъ иX въ вњки”
|
|
30
|
30
|
|
піди, скажи їм: «поверніться в намети свої»;
|
Гряди и^ рцы` и^мъ, ѓ^братитеся в^ы въ до'мы своя”
|
|
31
|
31
|
|
а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння.
|
Ты же ста'ни со мно'ю, да гл~ю к тебњ` вс^я ꙁа'повњди и^ ѓ^правле'нїя и^ сђды`. е^ли'коже ꙁаповњ'си и^мъ и^ да сътворя'тъ си'це въ ꙁемли` ю%же а^ꙁъ даю` и^мъ въ прича'стїе”
|
|
32
|
32
|
|
Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч;
|
И$ да снабди'те твори'ти, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь б~ъ твой, и^ да не съврати'шися н^и на' десно н^и на' лњво”
|
|
33
|
33
|
|
ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння.
|
По всемђ пђти` е^лико ꙁаповњ'да тебњ г~ь б~ъ твои ходиᲄи во'нь, да т^я поко'итъ и^ бл~готи бђдет#, и^ мно'ги дн~и бђдеᲄе на ꙁемли` ю%же прїи'мете”
|
|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Ось заповіді, постанови і закони, яких повелів Господь, Бог ваш, навчити вас, щоб ви чинили [так] у тій землі, в яку ви йдете, щоб оволодіти нею;
|
Сїа' же ꙁа'повᲇди і^ и^справле'нїа и^ сђды`, е^ли'ко заповњ'да г~ь б~ъ ва'шъ. наё^чи'ти ва'съ твори'ти та'ко. на ꙁемли` в ню'же в^ы вхо'дите та'мо причасти'ти е^я`”
|
|
2
|
2
|
|
щоб ти боявся Господа, Бога твого, і всіх постанов Його і заповідей Його, які [сьогодні] заповідаю тобі, дотримував ти і сини твої і сини синів твоїх в усі дні життя твого, щоб продовжилися дні твої.
|
да ся бо'ите г~а б~а свое^го, и^ снабди'те вс^я ѓ^правле'нїа еh и^ ꙁа'повњди е^го, ја%же а'ꙁъ ꙁаповњдаю тебњ` днsь. т^ы и^ сн~ове твои` и^ внђ'цы твои`, вс^я дн~и живота твое^го, да мно'ги дн~и пребђ'дете”
|
|
3
|
3
|
|
Отже, слухай, Ізраїлю, і намагайся виконати це, щоб тобі добре було, і щоб ви дуже розмножилися, як Господь, Бог батьків твоїх, говорив тобі, [що Він дасть тобі] землю, де тече молоко і мед. [Це є постанови і закони, які заповів Господь Бог синам Ізраїлевим у пустелі, після виходу їх із землі Єгипетської.]
|
И$ послђшаи і^и^л~ю, и^ снабди` твори'ти да бл~готи бђ'детъ. и^ да ё^мно'житеся ѕњ'ло ја%коже гл~а г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шиX, да'ти тебњ` ꙁе'млю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'домъ” Сїя' же ѓ^правле'нїя и^ сђды`, е^ли'ко ꙁаповњ'да г~ь б~ъ сн~омъ і^и^л~евымъ въ пђсты'ни. иZшеDшимᲆ и^мъ иZ земля` е^гљ=петски”
|
|
4
|
4
|
|
Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь єдиний є;
|
Слы'ши і^и^л~ю г~ь б~ъ твои г~ь е^ді'нъ е^сть”
|
|
5
|
5
|
|
і люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю і всіма силами твоїми.
|
И$ да лю'биши г~а б~а твое^го, эT всего` срDца твое^го, и^ эT всея` дш~а свое^я, и^ эT всея` си'лы твое^я”
|
|
6
|
6
|
|
І нехай будуть слова ці, які Я заповідаю тобі сьогодні, у серці твоєму [і в душі твоїй];
|
И$ да бђ'дђтъ ти словеса` с^и, ја^же а'зъ ꙁаповњ'даю т^и днsь. въ срDцы твое^мъ, въ дш~и ᲄвое'й”
|
|
7
|
7
|
|
і навчай їх дітей твоїх і говори про них, сидячи в домі твоєму і йдучи дорогою, і лягаючи і встаючи;
|
И$ да нака'жеши и'ми сн~ы твоя`, и^ да гл~еши в ни'хъ сњдя'и въ домђ`, і^ и^ды'и пђте'мъ, и^ лежа`, и^ въста'я”
|
|
8
|
8
|
|
і нав’яжи їх в ознаку на руку твою, і нехай будуть вони пов’язкою над очима твоїми,
|
И$ въꙁложи` я& въ ꙁна'менїе на' рђкђ твою`. и^ да бђ'детъ невъсколњ'блема преD ѓ^чи'ма твои'ма”
|
|
9
|
9
|
|
і напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх.
|
И$ д^а въпи'шеши я& на пра'зњхъ хра'мины свое^я, и^ на вра'тњхъ своиX”
|
|
10
|
10
|
|
Коли ж введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, яку Він клявся батькам твоїм, Аврааму, Ісааку і Якову, дати тобі з великими і добрими містами, яких ти не будував,
|
И$ да бђ'детъ е^гда` въведе'тъ т^я г~ь б~ъ твои в ꙁе'млю е^ю'же кля'тся эTц~еM твои^мъ, а^враа'мђ, и^саа'кђ, і^а'ковђ да'ти тебњ` гра'ды вели'ки, и^ добры`, и^х#же нњ'си съгради'лъ т^ы”
|
|
11
|
11
|
|
і з домами, наповненими всяким добром, яких ти не наповнював, і з колодязями, висіченими з каменю, яких ти не висікав, з виноградниками і маслинами, яких ти не садив, і будеш їсти і насичуватися,
|
И$ до'мы по'лны всего` бл~га, иXже нњ'си напо'лнилъ. и^ пото'ки и^ско'паны, и^х#же нњ'си копа'лъ, и^ виногра'ды, и^ ма'слины и^х#же нњ'си насади'лъ, и^ ја^ды'и и^ насыти'в#ся”
|
|
12
|
12
|
|
тоді бережися, щоб [не спокусилося серце твоє і] не забув ти Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства.
|
Вонми` себњ` да не раꙁ#шири'тся срDце твое`, и^ ꙁабђ'детъ г~а б~а твое^го, и^ꙁве'дшаготебе` и^ꙁ# земля` е^гљ=пет#ски, эT до'мђ рабо'тнаго”
|
|
13
|
13
|
|
Господа, Бога твого, бійся, і Йому [одному] служи, [і до Нього приліпись,] і Його ім’ям клянися.
|
Га~ б~а твое^го бо'ися, и^ томђ` е^ді'номђ да слђж'иши. и^ е^мђ` прилепи'шися, і^ и'менемъ е^го клене'шися”
|
|
14
|
14
|
|
Не йдіть за іншими богами, богами тих народів, які будуть навколо вас;
|
да не хо'диши въ слњ'дъ богоv и%ныхъ, къ богоM стра'нъ ја%же ѓ%крsтᲆ васъ”
|
|
15
|
15
|
|
тому що Господь, Бог твій, Який посеред тебе, є Бог ревнитель; щоб не запалав гнів Господа, Бога твого, на тебе, і не знищив Він тебе з лиця землі.
|
ЈА/ко б~ъ ревни'въ г~ь б~ъ твои посредњ тебе`. да не раꙁгнњ'вавъся ја^ростїю г~ь б~ъ твои на' тя, и^ потреби'тъ т^я сᲆ лица` всего` ꙁеMна'го”
|
|
16
|
16
|
|
Не спокушайте Господа, Бога вашого, як ви спокушали Його в Массі.
|
да не и^скђша'еши г~а б~а свое^го ја%коже и^скђша'сте въ и^скђше'нїи”
|
|
17
|
17
|
|
Твердо зберігайте заповіді Господа, Бога вашого, й устави Його і постанови, які Він заповів тобі;
|
Снабдя` да снабди'ши за'повњди г~а б~а свое^го, и^ свњдњ'нїя е^го, и^ ѓ^правле'нїя е^го, е^ли'ко ꙁаповњ'да тебњ`”
|
|
18
|
18
|
|
і роби справедливе і добре перед очима Господа [Бога твого], щоб добре тобі було, і щоб ти ввійшов і оволодів доброю землею, яку Господь з клятвою обіцяв батькам твоїм,
|
И$ да сътвори'ши ё^го'дное и^ бл~го'е преD гм~ъ бг~омᲆ твои^мъ, да бл~го бђ'детъ тебњ`” И$ вни'деши и^ прїимеши ꙁеMлю бл~гђю, е^ю'же кля'тся эTц~емъ на'шимъ”
|
|
19
|
19
|
|
і щоб Він прогнав усіх ворогів твоїх від лиця твого, як говорив Господь.
|
эTгна'ти вс^я сђпоста'ты твоя` съ лица` твое^го, ја%коже е^сть гл~а г~ь”
|
|
20
|
20
|
|
Якщо запитає в тебе син твій у майбутній час, говорячи: «що означають ці устави, постанови і закони, які заповів вам Господь, Бог ваш?»
|
И$ бђ'детъ е^гда` въпраша'ет# т^я сн~ъ твои ё%трњ гл~я. коя` сђть свњдњнїя и^ ѓ^правле'нїя и^ сђды` е^ли'ко ꙁаповњ'далъ е^сть г~ь б~ъ нашъ на'мᲆ”
|
|
21
|
21
|
|
то скажи синові твоєму: «рабами були ми у фараона в Єгипті, але Господь [Бог] вивів нас з Єгипту рукою міцною [і силою великою],
|
И$ рече'ши сн~ђ свое^мђ, рабы` бњ'хомъ фараѓ'нђ въ е^гљ=птњ и^ꙁведе` насъ г~ь б~ъ эTтђ'дњ. рђко'ю крњ'пкою, и^ мы'шцею высо'кою”
|
|
22
|
22
|
|
і показав Господь [Бог] знамення і чудеса великі і кари над Єгиптом, над фараоном і над усім домом його [і над військом його] перед очима нашими;
|
И$ да'стᲆ г~ь б~ъ зна'менїа и^ чюдеса` вели'ка и^ ѕла'я въ е^гљ=птњ ё^ фараѓ'на, и^ въ домђ е^го и^ въ си'лњ е^го преD на'ми”
|
|
23
|
23
|
|
а нас вивів звідти [Господь, Бог наш,] щоб ввести нас і дати нам землю, яку [Господь, Бог наш,] клявся батькам нашим [дати нам];
|
И$ наs и^зведе` г~ь б~ъ эTтђ'дњ, да въведе'тъ наs да'ти намъ ꙁе'млю сїю. е^ю'же кля'тся г~ь б~ъ нашъ эTц~емъ на'шимъ да'ти ю& намъ”
|
|
24
|
24
|
|
і заповів нам Господь виконувати всі постанови ці, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, щоб добре було нам в усі дні, щоб зберегти наше життя, як і тепер;
|
И$ ꙁаповњ'да намᲆ г~ь твори'ти, вс^я ѓ^правле'нїя сїя боя'тися г~а б~а на'шего бл~го да бђ'детъ намъ, вс^я дн~и да живе'мъ, ја%коже и^ днеs”
|
|
25
|
25
|
|
і в цьому буде наша праведність, якщо ми будемо намагатися виконувати всі ці заповіді [закону] перед лицем Господа, Бога нашого, як Він заповів нам.
|
И$ милосе'рдїе да бђ'детъ намъ, а%ще снабдиM сътвори'ти вс^я ꙁа'повњди ꙁако'на сего`, преD гм~ъ б~мъ на'шиM, ја%коже ꙁаповњ'да намъ”
|
|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли введе тебе Господь, Бог твій, у землю, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, і прожене від лиця твого численні народи, хеттеїв, гергесеїв, аморреїв, хананеїв, ферезеїв, евеїв та ієвусеїв, сім народів, які численніші і сильніші за тебе,
|
И$ бђ'детъ е^гда` въведе'тᲆ т^я г~ь б~ъ твои вᲆ ꙁе'млю в ню'же вхо'диши та'мо прїя'тї ю&. і и^ꙁгна'ти страны` вели'кїа и^ мно'гїа с# лица` твое^го. хеTџе'я, герьгесе'я, и^ а^м#морре'я, и^ ханане'я, и^ ферезе'я, и^ е^вђе^я, и^ е^ё^се'я. з~, стра'нъ вели'киX и^ мно'гиX, и^ крњпча'е ваs”
|
|
2
|
2
|
|
і видасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, тоді піддай їх закляттю, не вступай з ними в союз і не жалій їх;
|
И$ преда'стъ и^хъ г~ь б~ъ ᲄвои вᲆ рђцњ ᲄвои`, і^ и^ꙁбїе'ши я&. па'гђбою погђби'ши я&, да не ꙁавњща'еши к ни'мъ ꙁавњта, н^и поми'лђеши и^хъ”
|
|
3
|
3
|
|
і не вступай з ними у споріднення: дочки твоєї не віддавай за сина його, і дочки його не бери за сина твого;
|
Ниже сва'тьства сътвори'ши с ни'ми, дще'ри свое^а не да'си сн~ђ е^го. н^иже дще'ри е^го да не пое'млеши, сн~ђ свое^мђ”
|
|
4
|
4
|
|
тому що вони відвернуть синів твоїх від Мене, щоб служити іншим богам, і тоді запалає на вас гнів Господа, і Він незабаром знищить тебе.
|
эTврати'тъ б^о сн~а твое^го эT мене`. и^ послђ'житъ бого'мъ и%нњмъ, и^ раꙁгнњ'вается г~ь гнњ'вомъ на' вы, и^ потреби'тъ т^я въско'рњ”
|
|
5
|
5
|
|
Але вчиніть з ними так: жертовники їх зруйнуйте, стовпи їх розтрощіть, і діброви їх вирубайте, й ідолів [богів] їх спаліть вогнем;
|
Но^ си'це да сътвори'те иM. тре'бища иX рассы'плете, и^ столпы` и^хъ да съкрђши'те. и^ дђбра'вы и^хъ да посњче'те и^ ваја%нїа бо'гъ и^хъ да и^зож#же'те на ѓ^гни`”
|
|
6
|
6
|
|
бо ти народ святий у Господа, Бога твого: тебе обрав Господь, Бог твій, щоб ти був власним Його народом з усіх народів, які на землі.
|
ЈА/ко лю'ди ст~и в^ы е^сте гв~и б~ђ твое^мђ, и^ тебе` и^ꙁбра'л# е^сть г~ь б~ъ тво'и. и^ да бђ'дете е^мђ лю'ди и^ꙁбра'нни, па'че всњхъ стра'нᲆ е^ли'ко е^сть на все'и земли`”
|
|
7
|
7
|
|
Не тому, щоб ви були найчисленнішими за всі народи, прийняв вас Господь і обрав вас, — бо ви нечисленніші за всі народи, —
|
Не и'мже мно'ѕи е^сте па'че всњхъ странъ и^ꙁяT ваs г~ь, і^ и^ꙁбра` ваs г~ь” Вы^ б^о е^сте ме'ншњи эT всњхъ стра'нъ”
|
|
8
|
8
|
|
але тому, що любить вас Господь, і для того, щоб зберегти клятву, якою Він клявся батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною [і силою великою] і звільнив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя Єгипетського.
|
Но иMже вᲆꙁлюби` г~ь ваs, и^ снабдя` кля'твђ е^же кля'тся эTц~емъ ва'шимъ. і^ и^ꙁведе г~ь ваs рђко'ю крњ'пкою и^ мы'шцею высо'кою, і^ и^ꙁба'вилъ т^я эT до'мђ рабо'ты, и^ эT рђки` фараѓ'на цр~я е^гљ=пеTска”
|
|
9
|
9
|
|
Отже, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, Який зберігає завіт [Свій] і милість до тих, що люблять Його і зберігають заповіді Його до тисячі родів,
|
И$ да ё^вњ'си ја%ко г~ь б~ъ тво'и, се'и б~ъ. б~ъ вњ'рныи, снабдя'и ꙁавњтъ сво'и, и^ млsть любя'щиM е^го. и^ снабдя'щимъ ꙁавњтъ е^го въ ты'сящᲆ рожде'нїи”
|
|
10
|
10
|
|
і відплачує ненависникам Його в особі їх, погублюючи їх; Він не забариться, ненависнику Його самому особисто віддасть.
|
И$ эTда'я ненави'дящимъ е^го в лице` потреби'ти я&. и^ не ё^ме'длитъ ненави'дящимъ в лице` эTда'ти и^мъ”
|
|
11
|
11
|
|
Отже, дотримуй заповідей і постанов і законів, які сьогодні заповідаю тобі виконувати.
|
да снабди'ши за'повњди, и^ ѓ^правле'нїя и^ сђды` сїя. е^ли'ко а^ꙁъ ꙁаповњ'даю тебњ` сътвори'ти дне'сь”
|
|
12
|
12
|
|
І якщо ви будете слухати закони ці і зберігати і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде зберігати завіт і милість до тебе, як Він клявся батькам твоїм,
|
И$ бђ'детъ е^гда` послђшаете вс^я ѓ^правле'нїа с^и и^ снабди'те сътвори'ти я&” И$ снабди'тъ г~ь б~ъ ᲄвои и^ тебᲇ, ꙁавTњ и^ млsть ја%коже кля'ся эTц~емъ ва'шимᲆ”
|
|
13
|
13
|
|
і полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід утроби твоєї і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, народжуване від великої худоби твоєї і від отари овець твоїх, на тій землі, яку Він клявся батькам твоїм дати тобі;
|
И$ възлю'битъ т^я и^ блsвитъ т^я, и^ ё^мно'житъ т^я. и^ блsви'тъ пло'дъ чре'ва твое^го, и^ пло'дъ ꙁемля` твое^я. и^ пшени'цђ твою`, и^ вино` твое` и^ е^ле'и тво'и, и^ ста'до воло'въ твои^хъ” и^ па'ствђ ѓ^ве'цъ твои^хъ на ꙁемли` е^ю^ же кляTся эTц~емъ иX дати тебњ`”
|
|
14
|
14
|
|
благословенний ти будеш більше за всі народи; не буде ні неплідного, ні неплідної, ні в тебе, ні в худобі твоїй;
|
И$ блsвенъ бђ'деши па'че всњхъ ја%ꙁыk, и не бђ'детъ въ ва'съ бес племе'нни, ниже непло'ды въ ско'тњхъ твои^х#”
|
|
15
|
15
|
|
і віддалить від тебе Господь [Бог твій] усяку неміч, і ніяких лютих хвороб єгипетських, [які ти бачив і] які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, що ненавидять тебе;
|
И$ эTи%метъ г~ь б~ъ твои эT тебе вс^е раслабле'нїе. и^ вс^ю ја%ꙁю е^гљ=петъскђю ѕлђю`, ю^же ви'дњсте И$ е^лико сᲆвњси не въꙁложиT на тя, н^о въꙁложиT я& на вс^я ненави'дящая ᲄебе`”
|
|
16
|
16
|
|
і знищиш усі народи, які Господь, Бог твій, дає тобі: нехай не пощадить їх око твоє; і не служи богам їх, бо це тенети для тебе.
|
И$ ја%сти бђ'дешъ весь плњнъ стра'нъ, и^же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` да не пощадяT ѓ%чи твои` эT нихъ, и^ да не послђж'иши бо'гомъ и^х#, ја%ко вредъ тебњ` е^сть с^е”
|
|
17
|
17
|
|
Якщо скажеш у серці твоєму: «народи ці численніші за мене; як я можу вигнати їх?»
|
А/ще л^и гл~еши вᲆ ё%мњ` с^и ја%ко страна` с^и множа'иши паче мене. ја^ко вᲆзмогђ` а%ꙁъ потребити я&,
|
|
18
|
18
|
|
Не бійся їх, згадай те, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом,
|
не въꙁбо'ися и^х#” Па'мятїю да помяне'ши е^лико сътвори` г~ь б~ъ твои` фараѓ'нђ и^ всMњ е^гљ=птяномъ”
|
|
19
|
19
|
|
ті великі випробування, які бачили очі твої, [великі] знамення, чудеса, і руку міцну і силу велику, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; те саме зробить Господь, Бог твій, із усіма народами, яких ти боїшся;
|
Бњды` вели'кїа ја%же ви'дњста ѓ%чи твои`. зна'менїа ѓ%на и^ чюдеса` вели'кая. и^ рђко'ю крњ'пкою, и^ мы'шцею высо'кою, ја%ко и^ꙁведе` т^я г~ь б~ъ твои. та'ко сътвориT г~ь б~ъ вашъ, всњмъ страна'мᲆ и^хже т^ы бои'шися эT лица` и^хъ”
|
|
20
|
20
|
|
і шершнів нашле Господь, Бог твій, на них, доки не загинуть ті, що залишилися і сховалися від лиця твого;
|
И$ ше'ршни по'слетъ г~ь б~ъ твои на ни'хъ до'ндеy потребя'тся ѓ^ста'вленїи и^ съкрове'нїи эT тебе`”
|
|
21
|
21
|
|
не страшися їх, бо Господь, Бог твій, з тобою, Бог великий і страшний.
|
Не вреди'шися эT лица` и^хъ. ја%ко г~ь б~ъ твои в# тебњ, б~ъ вели'кїи и^ крњ'пкїи”
|
|
22
|
22
|
|
І буде Господь, Бог твій, виганяти перед тобою народи ці мало-помалу; не можеш ти знищити їх швидко, щоб [земля не стала пустою і] не примножилися проти тебе польові звірі;
|
И$ погђбиT г~ь б~ъ твои ја^ꙁы'ки сїя, с лица` твое^го по ма'лђ до ма'ла, не возмо'жеши погђби'ти и^хъ въско'рњ да не бђдет# ꙁемля` пђста`, да совокђпя'тся и^ роZмножаTся ѕвᲇрїе дивїи на' тя”
|
|
23
|
23
|
|
але видасть їх тобі Господь, Бог твій, і приведе їх у велике сум’яття, так що вони загинуть;
|
И$ предастъ е& г~ь б~ъ твои в рђцњ твои` и^ погђби` и^хъ, погђбле'нїемъ вели'киM, до'ндеже и^скорени'ши иX”
|
|
24
|
24
|
|
і видасть царів їх у руки твої, і ти знищиш ім’я їх з піднебесної: не устоїть ніхто проти тебе, доки не викоріниш їх.
|
И$ преда'сᲄъ цр~и и^хъ в рђцњ твои`. и^ погђби'те и%мя и^хъ эT мњста сего`. и^ не постоиT ни'же е^ді'нъ преD лицеM твоиM, до'ндеже погђби'ши и^хъ”
|
|
25
|
25
|
|
Ідолів богів їх спаліть вогнем; не побажай взяти собі срібла або золота, що на них, щоб це не було для тебе тенетами, тому що це мерзотність для Господа, Бога твого;
|
И$ вая'нїа боговᲆ иX и^ж#же'ши на ѓ^гни`, да не похо'щеши зла'та и^ сребра` взя'ти себњ` эT него, да не когда` сᲆгрњшиши того` ради. ја^ко хђ'лно е^сть гв~и б~ђ твое^мђ”
|
|
26
|
26
|
|
і не внось мерзотність у дім твій, щоб не підпасти під закляття, як вона; відвертайся від цього і гребуй цим, бо це закляте.
|
Не вноси` похђ'лы въ сво'и до'мъ, и^ прокляT бђ'деши ја%ко и^ т^о, н^о прокля'тїем# прокленеши ѓ%но, и^ похђленїеM похђ'лиши е& ја%ко проклята`”
|
|
Глава 8
|
Глvа, и~”
|
|
1
|
1
|
|
Усі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, намагайтеся виконувати, щоб ви були живими і розмножилися, і пішли і заволоділи [доброю] землею, яку з клятвою обіцяв Господь [Бог] батькам вашим.
|
Вс^я ꙁа'повњди ја%же ꙁаповњда ваM днsь, да снабди` твори'ти и& да живе'те, и^ ё^мно'житеся, и^ внїи'дњте и^ прїимњте зе'млю бл~гђю. е^ю'же кля'тся г~ь б~ъ эTц~емъ ва'шимъ”
|
|
2
|
2
|
|
І пам’ятай весь шлях, яким вів тебе Господь, Бог твій, по пустелі, ось уже сорок років, щоб смирити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш зберігати заповіді Його, чи ні;
|
И$ да помяне'ши весь пђть, и%мже прове'лъ тебе` г~ь б~ъ твои, в# пђсты'ни. да и^скђси` т^я и^ зазлиT т^я, и^ ё^раꙁђмње^тся е^же въ срDцы твое^мъ, а%ще снабди'ши ꙁа'повᲇди е^го и^л^и ни`”
|
|
3
|
3
|
|
Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина;
|
И$ заѕли` тебњ`, и^ гла'домъ ꙁамори` т^я, и^ посеM пиᲄа т^я ма'нною, е^же т^ы не ё^вњдњ н^и эTц~ы твои`, и^ да ја^ви'тъ тебњ`. ја%ко не ѓ^ хлњбњ е^ді'неM жи'въ бђдетъ чл~къ н^о ѓ^ вся'комъ словеси` и^з#ходящиM и^зъ ё'стᲆ бж~ииX жи'въ бђдетъ чл~къ”
|
|
4
|
4
|
|
одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років.
|
И ри'ꙁы твоа` не раꙁдра'шася на тебњ`. но'ѕи твои не ја^ꙁвитеся, с^е м~ лњтъ”
|
|
5
|
5
|
|
І знай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, учить тебе, як людина учить сина свого.
|
И$ сего` ради раꙁђмњ'еши срDцемъ твои^мъ ја%ко кт^о чл~къ нака'жетъ сн~ъ свои. Тако г~ь б~ъ твои накаꙁђетᲆ т^я.
|
|
6
|
6
|
|
Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його.
|
и^ да снабди'ши ꙁа'повњди г~а б~а твое^го, ходи'ти во пђти` е^го и^ боа'тися е^го”
|
|
7
|
7
|
|
Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір,
|
Гь~ б^о б~ъ твой въведе` т^я въ ꙁе'млю бл~гђю и^ мно'гђ, и^дњже водоте'чи воDны'я і^ и^сто'чники глђбо'ки. и^сходящеи по по'лемᲆ и^ гораM”
|
|
8
|
8
|
|
у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед,
|
Вᲆ зеMлю пшени'цы и^ ја%чме'ни, винограD и^ смо'кви и^ ши'пцы, вᲆ зе'млю ма'сличїю и^ е^ле'ю и^ ме'дђ.
|
|
9
|
9
|
|
у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені — залізо, і з гір якої будеш висікати мідь.
|
въ ꙁе'млю на не'иже не с нището'ю и^ꙁъја%си хлњ'ба твое^го. и^ не про'сиши ничто'же на не'и. в# землю в# не'иже ка'менїе желњз'но, и^ эT горъ и^хъ и^сто'чиTся мњдь”
|
|
10
|
10
|
|
І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі.
|
И$ ја%си и^ насыти'шися и^ блsви'ши г~а б~а твое^го, на ꙁемли` бла'ѕњи ю^же е^сть да'лъ тебњ`”
|
|
11
|
11
|
|
Бережися, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючи заповідей Його, і законів Його, і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі.
|
Во'ньми себњ` не забђди` г~а б~а свое^го, снабдњти за'повњди е^го, и^ сђдо'въ и^ ѓ^правле'нїи е^го. е^ли'ко а%зъ ꙁаповᲇдаю ᲄебњ днsь,
|
|
12
|
12
|
|
Коли будеш їсти і насичуватися, і побудуєш гарні доми і будеш жити [в них],
|
да не когда` ја^дыи насыти'в#ся и^ хра'мы добры съгради'въ, и^ всели'вся в н^я,
|
|
13
|
13
|
|
і коли буде в тебе багато великої і дрібної худоби, і буде багато срібла і золота, і всього в тебе буде багато, —
|
и^ волы твои` и^ ѓvцы твои` ё^мно'жатся тебњ`, и^ сребро` и^ ꙁла'то ё^мно'жиTся тебњ`. и^ вс^е е^ли'кот^и е^сть ё^мно'жит#ся ᲄебњ”
|
|
14
|
14
|
|
то дивися, щоб не стало гордовитим серце твоє і не забув ти Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
|
И$ посеM възнесе'шися срDцем# твоиM и^ ꙁабђдеши г~а б~а твое^го. и^ꙁвеDшагот^я и^ꙁ# земля` е^гљ=пеTски эT до'мђ рабо'ты.
|
|
15
|
15
|
|
Який провів тебе по пустелі великій і страшній, де змії, василіски, скорпіони і місця сухі, на яких немає води; Який виточив для тебе [джерело] води зі скелі гранітної,
|
И$ прове'дшагот^я сквоѕњ пђсты'ню вели'кђю, и^ стра'шнђю ѓ%нђ. въ не'иy ѕмїя` хапа'ющїя и^ скорпїи, и^ жажDа в не'иже не бњя'ше воды`, и^же иZведе` ᲄебњ` и^с камы'ка несњко'ма и^сто'чниk водны'и”
|
|
16
|
16
|
|
насичував тебе в пустелі манною, якої [не знав ти і] не знали батьки твої, щоб смирити тебе і випробувати тебе, щоб з часом зробити тобі добро,
|
И$ пиᲄа'яи т^я ма'нною вᲆ пђсты'ни. е^гоже не вњ'де т^ы ниже вњ'дяхђ эTц~ы твои, да заѕли'тъ т^и да и^скђ'ситъ т^я и^ бл~гот^и сътвори'тъ напослњдокъ твои”
|
|
17
|
17
|
|
і щоб ти не сказав у серці твоєму: «моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це»,
|
да не рече'ши въ срDцы твое^мъ крњ'пость моя и^ си'ла рђки мое^я сътвори` мн^њ си'лђ вели'кђю сїю”
|
|
18
|
18
|
|
але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм.
|
да помяне'ши г~а б~а твое^го. ја%кото'и дасть тебᲇ крњпость и^ си'лђ твори'ти, и^ да ё^ста'витъ ꙁавTњ свои. и^мже кля'ся эTц~емъ твои^мъ до днесь”
|
|
19
|
19
|
|
Якщо ж ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш услід богів інших, і будеш служити їм і поклонятися їм, то свідчу вам сьогодні [небом і землею], що ви загинете;
|
И$ бђдеT а^ще ли ꙁабве'нїемъ ꙁабђдеши г~а б~а твое^го, и^ по'идеши въ слњдъ бого'вᲆ и^ныхъ, и^ послђж'иши и^мъ и^ поклони'шися и^мᲆ, ꙁасвњдњтельс твђю вамъ днесь нб~семъ и^ земле'ю ја%ко па'гђбою поги'бнеᲄе”
|
|
20
|
20
|
|
як народи, які Господь [Бог] знищує від лиця вашого, так загинете і ви за те, що не послухаєте голосу Господа, Бога вашого.
|
ЈА/коже и^ про'чїи ја%ꙁы'цы, ја%же г~ь б~ъ погђбля'етъ эT лица` ва'шего” Та'коже поги'бнеᲄе и^хже ради не послђшасте гла'са г~а б~а ва'шего”
|
|
Глава 9
|
Глvа, џ~”
|
|
1
|
1
|
|
Слухай, Ізраїлю: ти тепер ідеш за Йордан, щоб піти оволодіти народами, більшими і сильнішими за тебе, містами великими, з укріпленнями до небес,
|
Послђш'аи і^и^л~ю т^ы минђе^ши і^ѓ^рда'нъ дне'сь. вниᲄи прїя'ти страны` вели'кїя, и^ крњпча'иша паче ва'съ. грады вели'ки и^ ё^гражде'ны до нб~се”
|
|
2
|
2
|
|
народом [великим,] численним і високорослим, синами Енаковими, про яких ти знаєш і чув: «хто устоїть проти синів Енакових?»
|
Лю'ди вели'ки и^ мно'ги и^ предо'лжены, сн~ы е^на'ковы ја%же т^ы вњси. и^ слы'шалъ е^си. кт^о проти'вђ ста'нетъ сн~омъ е^на'ковымъ”
|
|
3
|
3
|
|
Знай же нині, що Господь, Бог твій, іде перед тобою, як вогонь, що поїдає; Він буде знищувати їх і поборювати їх перед тобою, і ти проженеш їх, і погубиш їх скоро, як говорив тобі Господь.
|
И$ ё^вњ'си дне'сь ја%ко г~ь б~ъ твои се'и преди по'идетъ преD тобо'ю. ѓ%гнь б^о попаля'ай е^сть се'и потреби'т# я&, и^ сїи ё^клони'тъ и^хъ эT лица` ва'шего и^ потреби'тъ я& въско'ре, ја%коже ре'клъ е^сть ᲄебњ г~ь”
|
|
4
|
4
|
|
Коли буде виганяти їх Господь, Бог твій, від лиця твого, не говори в серці твоєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти цією [доброю] землею, і що за нечестя народів цих Господь виганяє їх від лиця твого;
|
Не рцы` въ срDцы своеM е^гда потребиT г~ь б~ъ твой страны` сїя эT лица` твое^го гл~я пра'вдъ ра'ди мои^хъ въведе м^я г~ь причасти'ти зе'млю бл~гђю сїю, н^о беꙁче'стїя раd стра'нъ сихъ г~ь потреби` я& эT лица` твое^го”
|
|
5
|
5
|
|
не за праведність твою і не за правоту серця твого йдеш ти успадковувати землю їх, але за нечестя [і беззаконня] народів цих Господь, Бог твій, виганяє їх від лиця твого, і щоб виконати слово, яким клявся Господь батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову;
|
А$ не пра'вды ради твое^я, ниже преподо'бїя ради срDца твое^го, т^ы вхо'диши прїя'ти ꙁемлю иX, н^о нече'стїя ра'ди и^ беꙁако'нїя ради стра'нъ сихъ, г~ь эT лица` твое^го потребї я&. и^ да ё^ста'витъ ꙁавњтᲆ и^мже кля'тся г~ь эTц~емъ вашим#” а^враа'мђ и^саа'кђ і^а'ковђ”
|
|
6
|
6
|
|
тому знай [нині], що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією доброю землею, бо ти народ жорстокосердий.
|
И$ да вњси дне'сь ја%ко не пра'вды ради твоея, г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` зе'млю бл~гђю сїю прїя'ти. ја%ко лю'дїе жесто'цы е^сте”
|
|
7
|
7
|
|
Пам’ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, у пустелі: від самого того дня, як вийшов ти з землі Єгипетської, і до самого приходу вашого на місце це ви противилися Господу.
|
помяни` не ꙁабђди коли'ко раZгнњ'васте г~а б~а свое^го в# пђсты'ни эT него'же дн~е и^ꙁыдо'сте и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#ски, даже вънидо'сте в мњсто сїе” Непокоря'щеся съгрњши'сте преD гм~ъ.
|
|
8
|
8
|
|
І при Хориві ви дратували Господа, і прогнівався на вас Господь, так що хотів знищити вас,
|
и^ въ хори'вњ раꙁгнњвасте г~а, и^ раꙁгнњвася г~ь на' вы, потреби'ти ваs”
|
|
9
|
9
|
|
коли я зійшов на гору, щоб прийняти скрижалі кам’яні, скрижалі завіту, який уклав Господь з вами, і пробув на горі сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив,
|
Въсходя'щђ мн^њ на горђ`, взя'ти двою дъскђ ка'меnнђ и^ дъсцњ ка'меnнњ ꙁавњта, и^же ꙁавњща г~ь къ ва'мъ” И$ пребыX в горњ` м~, дн~їи, и^ м~, но'щїи хлњ'ба не ја^до'хъ ниже воды` пи'хᲆ”
|
|
10
|
10
|
|
і дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, написані перстом Божим, а на них [написані були] усі слова, які виголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання.
|
И$ да'сть м^и г~ь дв^њ дᲆсцњ ка'менны напи'сано пр'ьстомъ бж~їимъ. в ни'хже бя'хђ напи'сана вс^я словеса` ја%же гл~а г~ь кᲆ ва'мъ въ горњ`. эT среды ѓ^гня` вᲆ дн~ь събра'нїя”
|
|
11
|
11
|
|
Після закінчення ж сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, скрижалі завіту,
|
И$ бысть по м~ дн~їи, и^ по м~ но'щїи. и^ дастᲆ м^и г~ь дв^њ дъсцњ ка'меннњ, дъсцњ ꙁавњта”
|
|
12
|
12
|
|
і сказав мені Господь: встань, піди скоріше звідси, бо розбестився народ твій, який ти вивів з Єгипту; швидко ухилилися вони від путі, яку Я заповів їм; вони зробили собі відлитого ідола.
|
И$ рече г~ь къ мн^њ въста'ни і^ и^ꙁы'ди ско'ро эTсю'дђ. ја%ко безако'нова'ша лю'ди твои`, ја%же и^зведе` и^ꙁ# земля` е^гљ=пет#ски, състђпи'ша ско'ро с пђти`. и^же ꙁаповњ'дахъ и^мъ. съ твори'ша себњ солїя'нїя”
|
|
13
|
13
|
|
І сказав мені Господь: [Я говорив тобі один і другий раз:] бачу Я народ цей, ось він народ жорстокосердий;
|
И$ рече г~ь къ мн^њ, гл~ахъ тебњ` е^ді'ною и^ дв^ажды, гл~я. ви'дњхъ лю'ди сїя, с^е лю'дїе жестоковыи сђть.
|
|
14
|
14
|
|
не утримуй Мене, і Я знищу їх, і зітру ім’я їх з піднебесної, а від тебе породжу народ, який буде [більшим,] сильнішим і численнішим за них.
|
ѓ^ста'ви м^я да я& потреблю` и^ погђблю`, і^ и^мя и^хъ поD нб~семᲆ, и^ сотворю` т^я въ ја^ꙁы'къ вели'къ и^ крњпок#, и^ мноh па'че сихъ”
|
|
15
|
15
|
|
Я обернувся і пішов з гори, гора ж горіла вогнем; дві скрижалі завіту були в обох руках моїх;
|
И$ ѓ^брати'вся снидо'хᲆ съ горы` и^ гора` кђря'шеся ѓ^гнеM и^ дв^њ дᲆсцњ свњдњ'нїа въ ѓ^бою` рђ'кђ мое'ю.
|
|
16
|
16
|
|
і бачив я, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі відлитого тельця, швидко ухилилися від путі, якої [триматися] заповів вам Господь;
|
И$ ви'дњхъ ја%ко съгрњши'сте преD гм~ъ бм~ъ нашимъ, и^ сътвори'сте себњ` теле'цъ сълїја^нъ, и^ състђпи'сте с пђти` ско'ро, и^же ꙁаповњ'да г~ь ваM твори'ти.
|
|
17
|
17
|
|
і взяв я обидві скрижалі, і кинув їх з обох рук своїх, і розбив їх перед очима вашими.
|
и^ еM ѓ%бњ дъсцњ повергоX иZ рђкђ моею` и^ съкрђшиX и^х# прDе вами”
|
|
18
|
18
|
|
І [вдруге] упавши перед Господом, молився я, як раніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, зробивши зло в очах Господа [Бога вашого] і роздратувавши Його;
|
И$ моли'хся преD гм~ъ второ'е, ја^коже и^ пе'рвое, м~, дн~їи. и^ м~, но'щїи, хлњ'ба не ја^до'хъ и^ воды` не пи'хᲆ. всXњ ради грњхъ ва'шихᲆ, ја%же съгрњши'сте творя'ще ѕло'е преD гм~ъ бг~омъ ва'шимъ. раꙁгнњ'вающи е^го”
|
|
19
|
19
|
|
бо я страшився гніву і лютости, якими Господь прогнівався на вас і хотів погубити вас. І послухав мене Господь і цього разу.
|
И$ сᲆ боја%ꙁнїю бњхᲆ гнњ'ва ради и^ ја%рости, ја%ко раꙁгнњвася г~ь на' вы, да потреби'тъ васъ. и^ послђша мене` г~ь, и^ въ то вре'мя”
|
|
20
|
20
|
|
І на Аарона дуже прогнівався Господь і хотів погубити його; але я молився й за Аарона в той час.
|
И$ на а^ро'на раꙁгнњвася г~ь ѕњ'ло е^же погђби'ти е^го. и^ моли'хся за а^а^ро'на въ вре'мя ѓ%но”
|
|
21
|
21
|
|
Гріх же ваш, який ви зробили, — тельця я взяв, спалив його у вогні, розбив його і всього стер до того, що він став дрібним, як порох, і я кинув порох цей у потік, що тече з гори.
|
И$ грњх'ъ вашъ и^же сътвори'сте теле'цъ вꙁяX е^го и^ съжжего'хъ на ѓ^гни`, і^ и^ꙁби'хъ и& и^ сътро'хъ и& ѕњ'ло, дажDь бы'сть дро'бенъ, и^ бы'сть ја%ко пра'хъ и^ просы'пахъ пра'хъ въ водоте'чь сходя'щђю съ горы`”
|
|
22
|
22
|
|
І в Тавері, у Массі й у Киброт-Гаттааві ви роздратували Господа [Бога вашого].
|
И$ въ ꙁапале'нїи, и^скђше'нїи, и^ въ гро'бњхъ похотњнїа раZгнњ'вали бњсте г~а б~а ва'шего”И$
|
|
23
|
23
|
|
І коли посилав вас Господь з Кадес-Варні, говорячи: підіть, оволодійте землею, яку Я даю вам, — то ви стали проти повеління Господа Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його.
|
е^гда` в^ы, пђсти` г~ь эT кади'сварнїи` гл~я, въꙁыди'те, и^ прїимњте ꙁе'млю ю%же а^ꙁъ даю` вамᲆ и^ съпроти'вистеся гл~омъ г~а б~а ва'шего, и^ не вњровасте е^мђ, и^ не послђшасте словеs е^го”
|
|
24
|
24
|
|
Ви були непокірливі Господу з того самого дня, як я став знати вас.
|
И$ не покоря'щеся бњ'сте г~ђ эT дн~е в о'ньже ја%ви'ся вамᲆ”
|
|
25
|
25
|
|
І впавши перед Господом, благав я сорок днів і сорок ночей, в які я молився, бо Господь хотів погубити вас;
|
И$ молиXся преD гм~ъ, м~, дн~їи. и^ м~, но'щїи, ја%же моли'хся, рече б^о г~ь погђби'ти васъ”
|
|
26
|
26
|
|
і молився я Господу і сказав: Владико Господи, [Царю богів,] не погубляй народу Твого і наділу Твого, який Ти визволив величчю [могутности] Твоєї, який вивів Ти з Єгипту рукою сильною [і силою Твоєю великою];
|
И$ моли'хся гв~и и^ реко'хъ, г~и г~и, цр~ю стра'намъ не погђби` людїи свои^хъ и^ прича'стїа свое^го е^же и^ꙁба'ви крњ'постїю твое'ю вели'кою ја%же и^ꙁведе` и^ꙁ# земля` е^гљ=петъски крњ'постїю твое'ю вели'кою и^ рђко'ю си'лною и^ мы'шцею свое^ю высо'кою”
|
|
27
|
27
|
|
пом’яни рабів Твоїх, Авраама, Ісаака та Якова, [яким Ти клявся Собою]; не дивися на озлоблення народу цього і на нечестя його і на гріхи його,
|
Помяни` рабы` своя` а^враа'ма, і^саа'ка, і^а'кова, и^м#же ся кля` собо'ю. не призира'и на жесто'чество людїи сихъ, и^ на бесче'стїе и^хъ, и^ на грњхи` иX,
|
|
28
|
28
|
|
щоб [ті, що живуть] у тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: «Господь не міг ввести їх у землю, яку обіцяв їм, і, ненавидячи їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх у пустелі».
|
да не когда` рекTђ живђщ'їи на ꙁемли`, эTню'дђже и^ꙁведе` насъ гл~ющи. не могїи г~ь въвести` и^хъ въ ꙁе'млю ю%же и^мъ ѓ^бњща`, и^ ненави'дя и^хъ г~ь и^ꙁве'дъ и^ погђби` и^хᲆ въ пђстыни”
|
|
29
|
29
|
|
А вони Твій народ і Твій наділ, який Ти вивів [із землі Єгипетської] силою Твоєю великою і могутністю Твоєю високою.
|
Сїи же лю'дїе твои` и^ прича'стїе ᲄвое`. и^хже и^ꙁведе` и^ꙁ# земля` е^гљ=петъски крњ'постїю свое^ю вели'кою, и^ мыjцею высо'кою”
|
|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
У той час сказав мені Господь: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до перших, і піднімись до Мене на гору, і зроби собі дерев’яний ковчег;
|
Въ ѓно вре'мя рече г~ь кᲆ мн^њ. и^стеши` себњ дв^њ дᲆсцњ ка'меннњ ја%цњже и^ пе'рвїи, и^ въꙁы'ди къ мн^њ на горђ` и^ да сътвори'ши себњ` ковче'гᲆ дре'вянъ,
|
|
2
|
2
|
|
і Я напишу на скрижалях ті слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив; і поклади їх у ковчег.
|
и^ въпишђ на дъсцњ словеса`. е^ликоже иX бњ на первыX дъсках#, и^хже съкрђши`, и^ да вложи'ши я& въ ковче'гъ”
|
|
3
|
3
|
|
І зробив я ковчег з дерева ситим, і витесав дві кам’яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору; і дві ці скрижалі були в руках моїх.
|
И$ сътвори'хъ ковче'гъ эT дре'въ негнию'щᲆ. і^ и^стеса'хъ дв^њ дъсцњ ка'мен#нњ ја%цњ же и^ пе'рвїи. и^ въꙁыидо'хъ на горђ`, ѓ%бњ же дъсцњ въ ѓ^бою` рђ'кђ мою`”
|
|
4
|
4
|
|
І написав Він на скрижалях, як написано було раніше, ті десять слів, які оголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання, і віддав їх Господь мені.
|
И$ въписа` на дъскђ по писа'нїю пе'рвомђ, і~, словеs, ја%же гл~а г~ь к ва'мъ, на горњ` эT среды` ѓ^гня`, и^ вда'сть я& г~ь мн^њ”
|
|
5
|
5
|
|
І повернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в ковчег, який я зробив, щоб вони були там, як повелів мені Господь.
|
И$ ѓ^брати'в#ся снидо'хъ съ горы`, и^ вложи'хъ дъсцњ въ ковче'гъ и^же сътвори'хъ. и^ бњ'ста т^ђ ја%коже повелњ` м^и г~ь”
|
|
6
|
6
|
|
І сини Ізраїлеві рушили з Беероф-Бене-Яакана в Мозер; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Єлеазар.
|
Сн~ове же і^и^л~еви въꙁдвиго'шася эT виро'џа, сн~овъ и^а^ки'мль, мисадаиn” т^ђ ё^мре а^а^ро'нъ, и^ погребе'нъ быs т^ђ, и^ бы'сть жрецъ е^лїа^ꙁа'ръ сн~ъ а^а^ро'нь въ эTц~а мњсто”
|
|
7
|
7
|
|
Звідти рушили в Гудгод, з Гудгода в Іотвафу, у землю, де потоки вод.
|
эTтђдђ же въꙁдвигошася въ гаDгадъ, и^ эT гаDгада до и^е^таваџа ꙁемли` водотечь водᲆ”
|
|
8
|
8
|
|
У той час відокремив Господь коліно Левіїне, щоб носити ковчег завіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому [і молитися] і благословляти ім’ям Його, як це триває до цього дня;
|
Въ ѓ%но время, эTлђчи` г~ь племя` левљ=ино, носи'ти ковче'гъ ꙁавњта гн~я. и^ преDстоя'ти преD гм~ъ слђжи'ти, и^ моли'ти и^ блsви' ти и%мя е^го, до дн~ешняго дн~е”
|
|
9
|
9
|
|
тому у левита немає частини і наділу з братами його: Сам Господь є наділом його, як говорив йому Господь, Бог твій.
|
Сего` ради нњ'сть левљ=томᲆ ча'сти н^и жребїа въ братїи и^хъ, г~ь б^о са'мъ прича'стїе и^хъ, ја%коже е^сть ре'клъ иM”
|
|
10
|
10
|
|
І пробув я на горі, як і в попередні рази, сорок днів і сорок ночей; і послухав мене Господь і цього разу, [і] не побажав Господь погубити тебе;
|
А/зъ же стояX на горах#, м~, дн~їи. и^ м~, но'щїи, и^ послђша г~ь мене` вс^е вре'мя, и^ не въсхотњ` г~ь погђби'ти васᲆ”
|
|
11
|
11
|
|
і сказав мені Господь: встань, піди в путь перед народом [цим]; нехай вони підуть і оволодіють землею, яку Я клявся батькам їхнім дати їм.
|
И$ рече г~ь къ мнњ гряди` въꙁдви'гнися преD люDми` си'ми, и^ да вни'дђтᲆ и^ причастяT зе'млю е^ю'же кля'хся эTц~емъ иX да'ти ю& си'мъ”
|
|
12
|
12
|
|
Отже, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї,
|
И$ нн~њ і^и^л~ю чт^о про'ситъ г~ь б~ъ тво'и ё^ тебе`, то'чїю да с^я боја%ти г~а б~а твое^го, и^ ходити въ вся` пђти` е^го и^ люби'ти е^го, и^ слђжи'ти г~ђ б~ђ твое^мђ, эT всего` срDца твое^го, и^ эT всея` дш~а твое^я”
|
|
13
|
13
|
|
щоб дотримував заповідей Господа [Бога твого] і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі було добре.
|
Снабдњти ꙁа'повњди г~а б~а ᲄвое^го, и^ ѓ^правле'нїа е^го, е^лико а^ꙁᲆ ꙁаповњ'даю днsе да т^и бл~го бђдеT
|
|
14
|
14
|
|
Ось у Господа Бога Твого, небо і небеса небес, земля й усе, що на ній;
|
Се^ г~а б~а твое^го нб~о, и^ нб~о нб~си, ꙁемля` и^ вс^я е^лико е^сть на не'и”
|
|
15
|
15
|
|
але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і обрав вас, сі?м’я їх після них, з усіх народів, як нині бачиш.
|
ѓ^баче эTц~а ва'ша поя` прежDе г~ь люби'ти я&. і^ и^ꙁбра` племя` и^хъ по ни'хъ ва'съ, па'че всњ'хъ стра'нъ до дн~ешняго дн~е”
|
|
16
|
16
|
|
Отже, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте надалі жорстокосердими,
|
И$ да пресњче'те жесто'чь срDцъ ва'шихъ, и^ вы'ю вашђ не жесточи'те по сеM”
|
|
17
|
17
|
|
бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Владика владик, Бог великий, сильний і страшний, Який не дивиться на особи і не бере дарів,
|
Гь~ б^о б~ъ ва'шъ сїи б~ъ бм~ъ, и^ г~ь гм~ъ” Бг~ъ вели'кїи и^ крњпкїи и^ стра'шныи и^же не ꙁриT лица`, н^и во'ꙁметъ да'ра”
|
|
18
|
18
|
|
Який дає суд сироті і вдові, і любить прибулого, і дає йому хліб і одяг.
|
Творяи сђдъ, прише'лцђ, и^ сиротњ` и^ вдови'це” и^ люби'ти прише'лца да'ти е^мђ хлњ'бъ, и^ ри'ꙁђ”
|
|
19
|
19
|
|
Любіть і ви прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській.
|
И$ люби'те прише'лца, прише'лцы б^о бњ'сте въ ꙁемли` е^гљ=пеTстњи”
|
|
20
|
20
|
|
Господа, Бога твого, бійся [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпись, і Його ім’ям клянися:
|
Га~ б~а твое^го бо'ися, и^ томђ` да слђж'иши, и^ к томђ` прилњпи'ся, и%менемъ е^го клени'ся”
|
|
21
|
21
|
|
Він хвала твоя і Він Бог твій, Який зробив із тобою ті великі і страшні діла, які бачили очі твої;
|
И$ то'и хвала` твоя`, и^ то'и б~ъ тво'и, и^же сътвори` тебњ ве'лїа и^ сла'вная сїя, ја%же ви'дњста ѓ%чи твои`
|
|
22
|
22
|
|
у сімдесяти [п’ятьох] душах прийшли батьки твої в Єгипет, а нині Господь Бог твій, зробив тебе численним, як зірки небесні.
|
о~, и^ е~ ю, дш~ъ внидо'ша эTц~ы твои` въ е^гљ=петъ, и^ нн~њ же сътвори` т^я е^сть г~ь б~ъ тво'и, ја^ко ѕвњ'зды нбsныя мно'жествомъ”
|
|
Глава 11
|
Глvа, а~і”
|
|
1
|
1
|
|
Отже, люби Господа, Бога твого, і дотримуй, що повелено Ним дотримувати, і постанови Його і закони Його і заповіді Його в усі дні.
|
И$ да лю'биши г~а б~а твое^го, и^ снабди'ши снабдњ'нїа е^го, и^ ѓ^правле'нїя е^го, и^ ꙁа'повњди е^го, и^ сђды` е^го вс^я дн~и”
|
|
2
|
2
|
|
І згадайте нині, — бо я говорю не з синами вашими, які не знають і не бачили покарання Господа Бога вашого, — Його велич [і] Його міцну руку і велику силу Його,
|
И$ да ё^вњ'сте дне'сь ја^ко не дњтемъ ва'шимъ гл~ю ја^же не свњ'дятъ ни ви'дњша накаꙁа'нїа г~а б~а твое^го, и^ вели'чества е^го, и^ рђ'кђ си'лнђю, и^ мы'шцђ высо'кђю”
|
|
3
|
3
|
|
знамення Його і діла Його, які Він зробив серед Єгипту з фараоном, царем Єгипетським, і з усією землею його,
|
Ни^ ꙁна'менїа е^го, н^и чюдеса` е^го, е^ли'ка сътвори` посредњ` е^гљ=пта фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петьскђ и^ все'и земли` е^го”
|
|
4
|
4
|
|
і що Він зробив з військом єгипетським, з конями його і колісницями його, яких Він потопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами, — і погубив їх Господь [Бог] навіть до цього дня;
|
И е^ли'ко сътвори` си'ле е^гљ=петьстњи и^ ѓ^рђж'їя и^хъ, и^ ко'ни и^хъ. ка'ко потопи` вода чермна'го моря преD лицеM и^хъ женђщ'имъ и^мъ по ва'съ, и^ погђби` и^хъ г~ь б~ъ до дн~ешняго дн~е”
|
|
5
|
5
|
|
і що Він робив для вас у пустелі, доки ви не дійшли до місця цього,
|
И$ е^ли'ко сътвори` ва'мъ въ пђсты'ни до'ндеже прїидо'сте на мњ'сто сїе”
|
|
6
|
6
|
|
і що Він зробив з Дафаном і Авироном, синами Елиава, сина Рувимового, коли земля розверзла вуста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх і сімейства їхні, і намети їхні, і все майно їхнє, що було в них;
|
И$ е^лико сътвори, дафа'нђ и^ а^виро'нђ сн~ома е^лїа'влема сн~а рђвиня. ја%же эTврьз#ши ꙁемля` ё^ста` своя` пожре` иX и^ домы и^хъ, и^ кђща и^хъ, и^ вс^е и^хᲆ и^мњ'нїе с ни'ми среди` всего` і^и^л~я.
|
|
7
|
7
|
|
бо очі ваші бачили усі великі діла Господа, які Він зробив.
|
ЈА/ко ѓ%чи ваши ви'дњста вс^я дњ'ла гн~я, вели'кая, е^ли'ко сътвори` ваM днесь”
|
|
8
|
8
|
|
Отже, дотримуйте всіх заповідей [Його], які я заповідаю вам сьогодні, щоб ви [були живі,] зміцнилися і пішли й оволоділи землею, в яку ви переходите [за Йордан], щоб оволодіти нею;
|
И$ да снабди'те вс^я ꙁа'повњди е^го е^ли'ко а%ꙁъ заповњ'даю вамᲆ днsе. да живе'те и^ ё^мно'житеся, и^ въни'дњте и^ прїимњте зе'млю, на ню'же в^ы минђ'ете чрез# і^ѓ^рда'нъ та'мо причасти'ти ю&”
|
|
9
|
9
|
|
і щоб ви жили багато часу на тій землі, яку клявся Господь батькам вашим дати їм і сімені їхньому на землі, в якій тече молоко і мед.
|
да мно'ги дн~и бђ'дете на земли`, е^ю'же кля'тся г~ь эTц~емъ вашимъ. да'ти и^мъ и^ сњ'мени иX по ниX. ꙁе'млю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'доM”
|
|
10
|
10
|
|
Бо земля, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, не така, як земля Єгипетська, з якої вийшли ви, де ти, посіявши насіння твоє, поливав [її] за допомогою ніг твоїх, як оливковий сад;
|
Земля` б^о е^сть на ню'же в^ы и%дете та'мо причасти'ти е^я`” Не ја%ко ꙁемля` е^гљ=петъска е^сть, эTню'дђже эTхо'дите та'мо, е^гда` сњ'ютъ сњ'мя, и^ напая'ютъ и& пое'нїемъ, ја%ко ѓ^гра'дђ ѕе'льнђю”
|
|
11
|
11
|
|
але земля, у яку ви переходите, щоб оволодіти нею, є земля з горами і долинами, і від дощу небесного напоюється водою, —
|
Земля` же в ню'же т^ы вхо'диши та'мо причасти'ти ю&, ꙁемля` го'рна и^ ра'вна, эT дожда` нбsнаго напая'ется”
|
|
12
|
12
|
|
земля, про яку Господь, Бог твій, піклується: очі Господа, Бога твого, безперестанно на ній, від початку року і до кінця року.
|
Земля` ю%же г~ь б~ъ тво'и снабди'тъ всегда`. ѓ%чи г~а б~а твое^го на не'и въ нача'ло лњтђ, и^ до конца` лњтђ”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо ви будете слухати заповіді Мої, які заповідаю вам сьогодні, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого і від усієї душі вашої,
|
А/ще же слђхомъ послђш'аете всњ'хᲆ ꙁаповњдеи его, е^ли'ко аZ заповњ'даю тебњ` днsе” люби'ти г~а б~а твое^го, и^ слђжи'ти е^мђ эT всего` срDца твое^го, и^ эT всея` дш~а твое^я”
|
|
14
|
14
|
|
то дам землі вашій дощ у свій час, ранній і пізній; і ти збереш хліб твій і вино твоє і єлей твій;
|
И$ да'стᲆ до'ждь земли` твое'и по вре'мени ра'нныи и^ по'зDныи. и^ събере'ши жи'та твоя`. и^ вино` твое` и^ е^ле'и твои”
|
|
15
|
15
|
|
і дам траву на полі твоєму для худоби твоєї, і будеш їсти і насичуватися.
|
И$ да'си пищђ на се'лњх# ско'томъ твои^мъ,
|
|
16
|
16
|
|
Бережіться, щоб не спокусилося серце ваше, і ви не ухилилися і не стали служити іншим богам і не поклонилися їм;
|
ја%дъ же и^ насыти'шися” Блюди` себе`, да не развелича'ется срDце твое`. и^ пристђпи'вше послђ'жите бого'мъ и^нњмъ, и^ покло'нитеся и^мъ”
|
|
17
|
17
|
|
і тоді запалає гнів Господа на вас, і закриє Він небо, і не буде дощу, і земля не принесе плодів своїх, і ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.
|
И$ ја%ростїю раZгнњ'вается г~ь на' вы, и^ ꙁатвори'тъ нб~о. и^ не бђ'детъ дождя` и^ ꙁемля` не да'стъ плода` свое^го, и^ поги'бнете вᲆско'рњ съ ꙁемля` бл~гїа ю%же г~ь да'стъ ва'мъ”
|
|
18
|
18
|
|
Отже, покладіть ці слова Мої в серце ваше й у душу вашу, і нав’яжіть їх як ознаку на руку свою, і нехай будуть вони пов’язкою над очима вашими;
|
И$ да вложи'те словеса` с^и въ срDца ва'ша и^ въ дш~ђ ва'шђ. и^ да вᲆꙁложи'те я& вᲆ ꙁна'менїе на' рђкђ вашђ да бђ'дђтъ на челњ'хᲆ междђ` ѓ^чи'ма ва'шима”
|
|
19
|
19
|
|
і навчайте їх синів своїх, говорячи про них, коли ти сидиш у домі твоєму, і коли йдеш дорогою, і коли лягаєш, і коли встаєш;
|
И$ да наё^чи'те ча'да своя` гл~ати сиX сњдяще въ домђ`, і^ и^дђще въ пђть, и^ лежа'ще и^ въста'юще”
|
|
20
|
20
|
|
і напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх,
|
И$ въпиши'те я& на пра'ꙁњхъ хра'ма свое^го, и^ на вра'тњхъ своихъ”
|
|
21
|
21
|
|
щоб стільки ж багато було днів ваших і днів дітей ваших на тій землі, яку Господь клявся дати батькам вашим, скільки днів небо буде над землею.
|
да ё^мно'жатся дн~и ва'ши, и дн~и сн~овᲆ ва'шихъ. на ꙁемли` е^ю'же кля'тся г~ь эTц~емъ ва'шимъ да'ти ю& ја%ко дн~їе нб~ђ на ꙁемли`”
|
|
22
|
22
|
|
Бо якщо ви будете дотримувати всіх заповідей цих, які заповідаю вам виконувати, будете любити Господа, Бога вашого, ходити всіма путями Його і приліплюватися до Нього,
|
И$ бђ'детъ а^ще слђхомъ послђш'аете всњ'хᲆ ꙁа'повњдеи сихъ, ја%же я& ꙁаповњдаю ва'мъ днsе твори'ти. люби'ти г~а б~а ва'шего, ходи'ти въ вс^я за'повњди е^го и^ прилепля'тися къ немђ`”
|
|
23
|
23
|
|
то прожене Господь усі народи ці від лиця вашого, і ви оволодієте народами, які більші і сильніші за вас;
|
Тогда` эTженеT г~ь стра'ны сїа эT лица ва'шего, и^ ѓ^дрᲆжи'те стра'ны великїа и^ крњ'пкїа ѕᲇло па'че ва'съ”
|
|
24
|
24
|
|
усяке місце, на яке ступить нога ваша, буде ваше; від пустелі й Ливану, від ріки, ріки Євфрату, навіть до моря західного будуть межі ваші;
|
Вс^я мњ'ста на ни'хже ста'нетъ стопа` но'гъ ва'шихъ, ваM бђ'детъ, эT пђсты'ня, и^ эT дђбраv, и^ эT рњки` вели'кїа е^фра'т#, и^ до мо'ря, е^же на ꙁа'пади бђдTђ предњ'ли ва'ши”
|
|
25
|
25
|
|
ніхто не устоїть проти вас: Господь, Бог ваш, наведе страх і трепет перед вами на всяку землю, на яку ви ступите, як Він говорив вам.
|
Не ста'нетъ н^икто'же преD лицемъ ва'шимъ, и^ тре'петъ ва'шъ и^ стра'хъ ва'шъ въꙁложи'тъ г~ь б~ъ вашᲆ на лице` всея` земля` на ню'же а^ще в#ꙁы'идете ја%коже гл~а г~ь къ ва'мᲆ”
|
|
26
|
26
|
|
Ось, я пропоную вам сьогодні благословення і прокляття:
|
Се^ а'ꙁъ даю` преD ва'ми днsе, блsве'нїе и^ кля'твђ.
|
|
27
|
27
|
|
благословення, якщо послухаєте заповідей Господа, Бога вашого, які я заповідаю вам сьогодні,
|
блsве'нїе а^ще послђш'аете ꙁа'повњдїи г~а б~а ва'шего, е^ли'коже а^ꙁъ ꙁаповњдаю вамᲆ днsе”
|
|
28
|
28
|
|
а прокляття, якщо не послухаєте заповідей Господа, Бога вашого, і ухилитеся від путі, яку заповідаю вам сьогодні, і підете вслід богів інших, яких ви не знаєте.
|
Кля'твы же а^ще не послђш'аете ꙁа'повњди г~а б~а ва'шего, и^же ꙁаповњ'дахъ вамъ днsе” И$ съвратите'ся с пђти` и^же заповњ'дахᲆ вамъ, и^дђщ'е послђжи'ти бого'мъ и^нњмъ и%хже не вњ'сте”
|
|
29
|
29
|
|
Коли введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Гаризим, а прокляття на горі Гевал:
|
И$ бђ'детъ е^гда` въведетъ тебе` г~ь б~ъ твои, въ зе'млю въ ню'же минђ'ете та'мо причасти'ти е^я`” И$ да да'си блsве'нїе на горђ` гариꙁи'ню, а^ кля'твђ на горђ` гева'лю.
|
|
30
|
30
|
|
ось вони за Йорданом, по дорозі до заходу сонця, у землі хананеїв, що живуть на рівнині, навпроти Галгала, біля діброви Море?.
|
е^же е^сть ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рдана ꙁа пђтеM и^же на за'пади слн~ца въ ꙁемли` ханаа^н#стеи, ѓ^бита'ющиM на ꙁа'пади слн~ца бли'ꙁъ голго'ла высо'каго”
|
|
31
|
31
|
|
Бо ви переходите Йордан, щоб оволодіти землею, яку Господь, Бог ваш, дає вам [у наділ назавжди], й оволодієте нею і будете жити на ній.
|
Вы^ бо` минђе'те і^ѓ^рда'нъ въшеDше прїя'ти ꙁемля`, ю^же г~ь б~ъ ва'шъ дае'тъ ва'мъ въ прича'стїе вс^я дн~и, и^ прїимете ю& и^ всели'теся в н^ю”
|
|
32
|
32
|
|
Отже, намагайтеся дотримувати всіх постанов і законів [Його], які пропоную я вам сьогодні.
|
И$ да съхрани'те твори'ти вс^я ꙁа'повњди е^го, и^ сђды` е^го ја^же а'ꙁъ даю` ва'мъ днsь”
|
|
Глава 12
|
Глvа, в~і”
|
|
1
|
1
|
|
Ось постанови і закони, які ви повинні намагатися виконувати в землі, яку Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, в усі дні, в які ви будете жити на тій землі.
|
Сїи' же ꙁа'повњди и^ сђды` ја%же снабди'те твори'ти на ꙁеMли` ю^же г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихᲆ даеT вамъ вᲆ прича'стїе вся дн~и ја%же в^ы живе'те на ꙁемли`”
|
|
2
|
2
|
|
Знищіть усі місця, де народи, якими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах і на пагорбах, і під усяким гіллястим деревом;
|
Па'гђбою погђби'те вс^я мњ'ста, вᲆ ни'х же слђжи'ша т^ђ стра'ны бого'мъ своимъ, ја%же в^ы прїимете на гора'хᲆ высо'кихъ и^ хо'лмехъ, и^ поD дре'вомъ сњ'нныM”
|
|
3
|
3
|
|
і зруйнуйте жертовники їх, і розтрощіть стовпи їх, і спаліть вогнем діброви їх, і розбийте статуї богів їх, і знищіть ім’я їх на місці тому.
|
И$ да раскопа'ете тре'бища и^хъ, и^ съкрђши'те столпы` и^хъ, и^ сады` и^хъ съсњче'те, и^ вая'нїа богоv и^хъ и^ꙁож#же'те на ѓ^гни`, и^ поги'бнеT и%мя и^хъ эT мњ'ста того`”
|
|
4
|
4
|
|
Не те повинні ви робити для Господа, Бога вашого;
|
да не сътвори'те та'ко г~ђ б~ђ вашемђ.
|
|
5
|
5
|
|
але до місця, яке обере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших щоб перебувати імені Його, там, звертайтеся і туди приходьте,
|
н^о на мњ'стњ и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ нашъ. всњмъ племене'мъ вашемъ приꙁва'ти и%мя е^гот^ђ. и^ вꙁы'щете и^ въни'дете та'мо”
|
|
6
|
6
|
|
і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, [і мирні жертви ваші,] і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої;
|
И$ принесе'те т^ђ вс^есъжже'нїа ваша и^ тре'бы ваша и^ приноше'нїа ваша. и^ мл~твы ваша и^ во'лнаа ваша. и^сповњ'данїа ваша, и^ первенца` воло'въ вашихъ, и^ ѓ^ве'цᲆ вашихъ”
|
|
7
|
7
|
|
і їжте там перед Господом, Богом вашим, і веселіться ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
|
И$ да ја%сте та'мо преD гм~ъ бм~ъ вашимъ. и^ въꙁвесели'теся ѓ^ все'мъ, на не'же въꙁложи'те рђки` ваша в^ы и^ до'мове ваши, ја%кот^я блsви'лъ е^сть г~ь б~ъ тво'и”
|
|
8
|
8
|
|
Там ви не повинні робити всього, як ми тепер тут робимо, кожен, що йому здається правильним;
|
да не сътворите т^ђ по всемђ` е^ликоже творите зд^њ днsь, кожDо ё^гоDно преD собою”
|
|
9
|
9
|
|
бо ви нині ще не вступили в місце спокою і в наділ, який Господь, Бог твій, дає тобі.
|
Нњ'сте б^о пришли` до нн~њ въ поко'и. въ прича'стїе е^же г~ь б~ъ вашъ дае'тъ ва'мъ”
|
|
10
|
10
|
|
Але коли перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь, Бог ваш, дає вам у наділ, і коли Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших, які оточують вас, і будете жити безпечно,
|
Но^ е^гда` пре'идете і^ѓ^рда'нъ и^ всели'теся на ꙁемли` ю%же г~ь б~ъ ваш# причасти'тъ вамъ, и^ поко'итъ ваs эT всњ'хъ вра'гъ ва'шиX и^же ѓ%крsтᲆ ваs, и^ всели'теся беꙁ# събла'ꙁна”
|
|
11
|
11
|
|
тоді, яке місце обере Господь, Бог ваш, щоб перебувати імені Його там, туди приносьте все, що я заповідаю вам [сьогодні]: всепалення ваші і жертви ваші, десятини ваші і возношення рук ваших, і все, обране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господу [Богу вашому];
|
И$ бђ'деT мњ'сто и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ вашᲆ приꙁва'ти и^мя е^гот^ђ” Тђ принесе'те вс^е е^ли'ко а^зъ ꙁаповњ'даю вамъ днsе. вс^есъжже'нїя ваша, и^ тре'бы ваша. и^ десяти'ны ваша, и^ начаTки рђ'къ вашиX, и^ вся'къ и^ꙁбра'нъ даръ вашъ. е^ли'ко ѓ^бњща'ете гв~и б~ђ ва'шемђ”
|
|
12
|
12
|
|
і веселіться перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і рабині ваші, і левит, який посеред осель ваших, бо немає йому частини і наділу з вами.
|
И$ въꙁвесели'теся преD гм~ъ бм~ъ ва'шимъ, в^ы и^ сн~ове ва'ши, и^ дще'ри ваши, и^ рабы`, и^ рабы'ня ваша, и^ левљ=ти и^же ё^ вратъ ва'шиX, ја%ко нњ'сть иM ча'сти н^и жре'бїа с ва'ми”
|
|
13
|
13
|
|
Бережися приносити всепалення твої на всякому місці, яке ти побачиш;
|
Блюди` себе` са'мъ не приноси` вс^есᲆжже'нїа свое^го въ вся'комъ мњ'стњ е^го'же а^ще въꙁлю'биши”
|
|
14
|
14
|
|
але на тому тільки місці, яке обере Господь [Бог твій] в одному з колін твоїх, принось всепалення твої і роби усе, що заповідаю тобі [сьогодні].
|
Но^ в мњ'сте е^же и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои въ е^ді'номъ грDа твоих#. т^ђ да принесе'ши вс^есъжже'нїе твое`, и^ т^ђ сᲆтвори'ши вс^е е^ли'ко а^ꙁъ заповњда'ю тебњ` днsь”
|
|
15
|
15
|
|
Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя;
|
Но^ всMњ хотњ'нїемъ дш~а твое^а. да же'ртвђеши и^ ја%жь мя'са, по блsвенїю г~а б~а твое^го и^же даде` тебњ` вᲆ всXњ гра'дњх# твои^хъ, нечи'сты и^ тебњ`, и^ чи'стыи въкђ'пњ да ја%стᲆ я&, ја%ко се'рнђ и^ е^ле'нь”
|
|
16
|
16
|
|
тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду.
|
Ра'ꙁвњ кро'ви да не ја%сте, на' землю пролива'ите ю& а^ки во'дђ.
|
|
17
|
17
|
|
Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх;
|
Не въꙁмо'жеши ја%сти въ гра'дXњ свои^х# десяти'ны, пшени'ца твое^я и^ вина` твое^го, и^ е^ле'я твое^го. первенца` воло'въ свои^хъ, и^ ѓ^ве'цъ свои^хᲆ, и^ вс^я ѓ^бњты е^же ѓ^бњща'еши, і^ и^сповњ'данїа ваша, и^ прино'съ рђкъ ва'ших#”
|
|
18
|
18
|
|
але їж це [тільки] перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, — ти і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, [і прибулець,] який в оселях твоїх, і веселися перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.
|
Но^ преD гм~ъ бм~ъ свои^мъ да ја%си я& въ мњ'сте и^дњже и^збереT г~ь б~ъ твои себњ`” Ты^ и^ сн~ъ твои и^ дще'ри твоа` и^ ра'бᲆ твои и^ раба` твоя`, и^ левљ=тиn, и^ прише'лецъ, и^же въ гра'дXњ твоиX, и^ въꙁвесели'шася преD гм~ъ бм~ъ ᲄвоиM ѓ^ всеM на не'же воꙁложи'ши рђкђ твою`”
|
|
19
|
19
|
|
Дивися, не залишай левита в усі дні, [в які будеш жити] на землі твоїй.
|
Блюди` себе` са'мъ да не ѓ^ставля'еши левљ=тинина въ вс^е вре'мя до'ндеже е^си жи'въ на ꙁемли`”
|
|
20
|
20
|
|
Коли розширить Господь, Бог твій, межі твої, як Він говорив тобі, і ти скажеш: «поїм я м’яса», тому що душа твоя побажає їсти м’яса, — тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо,
|
А/ще же раꙁ#шири'тъ г~ь б~ъ предњ'лы твоя`, ја^коже т^и е^сть гл~а и^ рече'ши да ја%мъ мя'са. а^ще въсхо'щетъ дш~а твоя` ја^ко ја%сᲄи мя'са. въ все'мъ похотњ'нїю дш~а твое^я да ја%си мя'са”
|
|
21
|
21
|
|
Якщо далеко буде від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувати імені Його там, то заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі Господь [Бог твій], як я повелів тобі, і їж в оселях твоїх, за бажанням душі твоєї;
|
А/ще же пода'ле мњ'сто эT тебе` е^же и^збере'тъ г~ь б~ъ тво'и, приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ” и^ тре'бђ положи'ши эT воло'въ свои^хᲆ, и^ эT ѓ^ве'цъ свои^хъ ја%же да'стъ тебњ` б~ъ твои. ја%коже ꙁаповњ'даX тебњ`, да ја%си въ гра'дњхъ твоиX по похотњнїю дш~а твое^я”
|
|
22
|
22
|
|
але їж їх так, як їдять сарну й оленя; нечистий як і чистий [у тебе] можуть їсти це;
|
ЈА/коже ся ја%стъ серна` и^ е^ле'нь. такоже да ја^си я`, нечи'стыи тебњ` и^ чи'стыи та'кожде да ја^дя'тъ”
|
|
23
|
23
|
|
тільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом;
|
Во'ньми крњ'пце да не ја%си кро'ви, кро'вь б^о е^сть дш~а е^го. да не ја%ст#ся дш~а с мя'сы”
|
|
24
|
24
|
|
не їж її: виливай її на землю, як воду;
|
да не ја%сте еа`, н^о на' ꙁемлю пролива'ите я& а^ки во'дђ,
|
|
25
|
25
|
|
не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе [повік], якщо будеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
|
да не ја%си ю&. да бл~готебњ` бђ'детъ и^ сн~омъ твои^мъ потебњ` въ вњ'ки” А/ще сътвори'ши с^е, е^же добро` и^ ё^гDоно е^сть преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ”
|
|
26
|
26
|
|
Тільки святині твої, які будуть у тебе, і обітниці твої принось, і приходь на те місце, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його];
|
Ра'ꙁвњ ст~ая твоя` и^же бђ'деT тебњ`, и^ ѓ^бњты твоя` въꙁе'мᲆ да прїи'деши на мњ'сто, и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои ѓ'но себњ`, приꙁва'ти и^мя е^гот^ђ”
|
|
27
|
27
|
|
і звершуй всепалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; але кров інших жертв твоїх повинна бути вилитою біля жертовника Господа, Бога твого, а м’ясо їж.
|
И$ да сътвори'ши вс^ясъжже'нїя твоя`, мя'са же и^ кровь въꙁнесе'ши на ѓ^лтарь г~а б~а твое^го. кровь же тре'бъ твои^х#. да пролїе'ши преD степе'ни ѓ^лта'ря б~а твое^го, а^ мя'са да ја%си”
|
|
28
|
28
|
|
Слухай і виконуй усі слова ці, які заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе повік, якщо будеш робити добре й угодне перед очима Господа, Бога твого.
|
Снабди` и^ послђш'аи и^ да сътвори'ши вс^я словеса` ја%же а^ꙁъ заповњ'даю ᲄебњ` днsь. да бл~гот^и бђдеT и^ сн~омъ твоиM поᲄебњ` въ вњ'ки” А/ще сътвори'ши добро` и^ ё^го'дно прDе гм~ъ твои^мъ”
|
|
29
|
29
|
|
Коли Господь, Бог твій, знищить від лиця твого народи, до яких ти йдеш, щоб взяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх;
|
А/ще же потребиT б~ъ страны`, в няже вхо'диши т^ы та'мо прїя'ти ꙁе'млю и^хъ эT лица твое^го, и^ прїимеши ю& и^ всели'шися въ ꙁе'млю и^хъ”
|
|
30
|
30
|
|
тоді стережися, щоб ти не потрапив у тенета, наслідуючи їх, після знищення їх від лиця твого, і не шукав богів їх, говорячи: «як служили народи ці богам своїм, так буду і я робити»;
|
Блюди` себњ` са'мъ не въꙁы'щи въ слњ'дъ и^т^и и^хъ, по потребле'нїю и^хъ эT лица` твое^го. не вᲆꙁыщи` богоv и^хъ гл~я. ка'котворя'тъ страны` сїа бого'мъ свои^мъ, сътворю` и^ аZ”
|
|
31
|
31
|
|
не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм.
|
да не сътвори'ши г~ђ б~ђ свое^мђ та'ко, похђ'лено бо е^сть е^го'же г~ь ненави'диT. сътвори'ша бого'мъ свои^мъ. ја^ко сн~ы своя и^ д#щери своя ж#гђтъ ѓ^гнеM бого'мъ и^мъ”
|
|
32
|
32
|
|
Усе, що я заповідаю вам, намагайтеся виконати; не додавай до того і не віднімай від того.
|
Вс^е сло'во е^же а'зъ заповњ'даю тебњ днsь, с^е снабди` твори'ти. да не приложи'ши к семђ` н^и ё%и^меши эT него`”
|
|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо постане серед тебе пророк, або сновидець, і покаже тобі знамення або чудо,
|
Аще въста'неT вᲆ тебњ` прoркъ и^л^и видя` со'нъ, и^ да'стъ тебњ` ꙁна'менїя и^ чюдеса`”
|
|
2
|
2
|
|
і збудеться те знамення або чудо, про яке він говорив тобі, і скаже притому: «ходімо услід богів інших, яких ти не знаєш, і будемо служити їм», —
|
и^ прїиде ꙁна'менїе и^л^и чю'до е^же бђ'детъ гл~ати рекі'и, и%демъ да послђж'имъ бо'гоM и^нњмъ, и^хже не вњ'сте”
|
|
3
|
3
|
|
то не слухай слів пророка цього, або сновидця цього; тому що через це спокушає вас Господь, Бог ваш, щоб довідатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого і від усієї душі вашої;
|
да не послђшаете гл~ъ пррoка того`, и^л^и ви'дящаго со'нъ то'и. ја^ко и^скђша'етъ г~ь б~ъ васъ ё^вњдњти а%ще лю'бите г~а б~а ва'шеh всњмъ срDцемъ ва'шимᲆ и^ все'ю дш~ею ва'шею”
|
|
4
|
4
|
|
За Господом, Богом вашим, ходіть і Його бійтеся, заповідей Його дотримуйте і голосу Його слухайте, і Йому служіть, і до Нього приліплюйтеся;
|
По г~њ бѕ~њ ва'шемъ, да хо'дите и^ того бои'теся, и^ за'повᲇди е^го снабдите. и^ гла'са е^го да послђшае^те и^ томђ послђж'ите, и^ к немђ` прилепи'теся”
|
|
5
|
5
|
|
а пророка того або сновидця того слід віддати на смерть за те, що він умовляв вас відступити від Господа, Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, бажаючи звести тебе з путі, якою заповів тобі йти Господь, Бог твій; і так знищ зло із середовища свого.
|
И$ прoркᲆ то'й и^л^и ви'дяи со'нъ да ё%мреT” Гл~алъ б^о е^сть прельсᲄи'ти т^я эT г~а б~а ᲄвое^го и^ꙁвеDшагоᲄя и^з# ꙁемля е^гљ=пеTскїа и^зба'вльшагоᲄя и^ꙁ рабо'ты” Хоᲄя'ще сᲆвраᲄи'ти т^я с пђти`, и^же ꙁаповњ'да тебᲇ г~ь б~ъ тво'и ходи'ти во'нь. сего` ра'ди погђби'те сами зло'е эT васъ”
|
|
6
|
6
|
|
Якщо буде умовляти тебе таємно брат твій, [син батька твого або] син матері твоєї, або син твій, або дочка твоя, або дружина на лоні твоєму, або друг твій, який для тебе, як душа твоя, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких не знав ти і батьки твої»,
|
А/ще же молиT т^я браT твои сн~ъ мт~ри твоея` и^л^и сн~ъ твои и^л^и дщи` твоа`, и^л^и жена` ло'на твое^го, и^л^и дрђгъ твой то'ченъ дш~и твое'й, ѓ^та'и гл~я. и%демъ и^ послђ'жимъ бо'гомъ и^нњм#, и^хже не ви'дњ т^ы н^и эTц~ы твои`”
|
|
7
|
7
|
|
богам тих народів, які навколо тебе, близьких до тебе або віддалених від тебе, від одного краю землі до іншого, —
|
эT бого'въ странъ ја^же ѓ%крsтъ насъ, приближа'ющиXся тебњ`, и^л^и да'лниX эT тебе`, эT конца земли` до конца` земли`”
|
|
8
|
8
|
|
то не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не пощадить його око твоє, не шкодуй його і не прикривай його,
|
Не восхощи` и^ти` с ниM, ни'же послђш'аи е^го. и^ да не пощади'тᲆ ѓ%котвое на него, и^ не въꙁлюби` е^го и^ да не прикры'еши е^го”
|
|
9
|
9
|
|
але убий його; твоя рука раніше за всіх повинна бути на ньому, щоб убити його, а потім руки всього народу;
|
Возвњща'я воꙁвњстиши ѓ^ немъ. и^ рђка твоа` да бђдеT на не'мъ въ пр'ьвыхъ побитї и`, и^ рђки` всњхᲆ людїи послњждь”
|
|
10
|
10
|
|
побий його камінням до смерти, бо він мав намір відвернути тебе від Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
|
И$ побїе'те е^го ка'менїемъ и^ ё%мретъ, ја%ко възыска'лъ е^сть ѓ^брати'ти тебе` эT г~а б~а твое^го, и^ꙁвеDшагот^я и^зъ ꙁемля` е^гљ=пеTски эT до'мђ рабо'ты”
|
|
11
|
11
|
|
весь Ізраїль почує це й убоїться, і не стануть надалі робити серед тебе такого зла.
|
И$ ве'сь і^и^л~ь ё^слы'шавъ ё^бои'тся и^ не приложи'тся посемᲆ сътвори'ти по словеси семђ` ѕло'мђ и^же въ ваs”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо почуєш про яке-небудь з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі для поселення,
|
А/ще л^и ё^слы'шиши вᲆ е^ді'номъ эT граD ја%же г~ь б~ъ да'етъ тебњ всели'тися т^ђ гл~ющихъ”
|
|
13
|
13
|
|
що з’явилися в ньому нечестиві люди із середовища твого і спокусили жителів міста їхнього, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких ви не знали», —
|
И$зыидо'ша мђжи` без#ꙁаконїи эT наs, и^ эTврати'ша живђщ'ая въ гра'дњхъ и^хъ гл~юще. и%демъ да послђж'им# бого'мъ и%нњмъ, и%хже не вњ'сте”
|
|
14
|
14
|
|
то ти розшукай, досліди і добре розпитай; і якщо це дійсно правда, що сталася мерзота ця серед тебе,
|
И$ да въꙁы'щеши и^ вопраша'еши и^ ѓ^бы'щеши ѕњло. и^ сеy л^и и%стинно сло'во бы'сть ја%вњ, и^ похђ'ленїе е^сть въ ваs”
|
|
15
|
15
|
|
урази жителів того міста вістрям меча, піддай прокляттю його й усе, що в ньому, і худобу його урази вістрям меча;
|
Се^ ё^бива'я ё^бїе'ши вс^я живђщ'аа въ гра'дњ ѓ%ноM ё^бо'емъ ме'чнымъ. и^ възложе'нїем# да въꙁложи'ши и^хъ и^ вс^я ја^же в ниM”
|
|
16
|
16
|
|
всю ж здобич його збери на середину площі його і спали вогнем місто і всю здобич його у всепалення Господу, Богу твоєму, і нехай буде він вічно в руїнах, не слід ніколи знову будувати його;
|
И$ ве'сь пл'њнь е^го събере'ши и^ в распђтїихъ е^го. и^ да запали'ши граD ѓ%гнеM и^ всю` коры'сть е^го вся'ческы преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, и^ бђ'детъ пђстъ въ вњ'ки, не въз#гра'дится посе'мъ”
|
|
17
|
17
|
|
ніщо з заклятого нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернув Господь лють гніву Свого, і дав тобі милість і помилував тебе, і розмножив тебе, [як Він говорив тобі,] коли клявся батькам твоїм,
|
да приложиTся ничто'же эT положенїя в рђцњ твои`. да эTвратиT б~ъ эT ја%рости гнњвъ сво'и, и^ да'сть т^и млsть и^ помилђет# т^я и^ ё^мно'жиT т^я ја%коy е^сть гл~а тебᲇ, и^ ја%коже ся е^сть кля` г~ь эTц~емъ ва'шимᲆ”
|
|
18
|
18
|
|
якщо будеш слухати голосу Господа, Бога твого, дотримуючи всіх заповідей Його, які нині заповідаю тобі, роблячи [добре і] угодне перед очима Господа, Бога твого.
|
А/ще послђша'е^ши гласа г~а б~а твое^го, и^ снабди'ши вс^я ꙁа'повњди е^го, ја%же а^ꙁъ ꙁаповњ'даю тебњ` дне'сь. твори'ти добро` и^ ё^гоDно преD гм~ъ бм~ъ твоиM”
|
|
Глава 14
|
Глvа, д~і”
|
|
1
|
1
|
|
Ви сини Господа Бога вашого; не робіть нарізів на тілі вашому і не вистригайте волосся над очима вашими за померлим;
|
Сн~ове б^о вы` г~а б~а ва'шего да не рњж'етеся, и^ не воꙁложи'те плњши межи` ѓ^чи'ма ва'шима на ме'ртвемᲆ”
|
|
2
|
2
|
|
бо ти народ святий у Господа Бога твого, і тебе обрав Господь, щоб ти був власним Його народом із усіх народів, які на землі.
|
ЈА/ко лю'дїе ст~и е^сте гв~и б~ђ ва'шемђ. тебе` б^о и^збра'лъ е^сть г~ь б~ъ твои бы'ти е^мђ себњ` лю'демъ преподобныM эT всњхъ стра'нъ ја^же на лицы` земли`.
|
|
3
|
3
|
|
Не їж ніякої мерзоти.
|
да не ја%сте всего` скверна'ва”
|
|
4
|
4
|
|
Ось худоба, яку вам можна їсти: воли, вівці, кози,
|
Се въ ско'тњхъ да ја%сте, теле'цъ эT говяD а^гнецъ эT ѓ^веw, и^ коꙁе'лъ эT коZ.
|
|
5
|
5
|
|
олень і сарна, і буйвіл, і лань, і зубр, і антилопа, і жирафа.
|
е^ле'ня и^ се'рнђ и^ бђ'иволицђ, и^ ла'ня, зђ'бръ, и^ ѓ^нагръ, саи^га'къ,
|
|
6
|
6
|
|
Усяка худоба, у якої роздвоєні копита і на обох копитах глибокий розріз, і яка худоба жує жуйку, ту їжте;
|
и^ всяk ско'тᲆ на' двое дњ'ля па'ꙁногти, и^ копы'то на' двое копы'тя. и^ възнося` жва'нїе во ско'тњ сїя` да ја%сте”
|
|
7
|
7
|
|
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, тому що, хоча вони жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;
|
И$ сиX да не ја%сте эT въꙁнося'щихъ жва'нїе, и^ эT дњля'щихъ па'ꙁногти на' двое, н^о копы'та не копы'тящиX, велблю'да и^ ꙁа'яца ја%ко възносяT жва'нїа сїи н^о копы' та не копы'тятъ нечи'сто с^и вамъ”
|
|
8
|
8
|
|
і свині, тому що копита в неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м’яса їх, і до трупів їх не доторкайтеся.
|
И$ свинїа` ја%ко на' двое дњ'ляT па'ꙁногти, и^ копы'та копы'тиT сїя же жва'нїа не жђе'тъ нечи'ста с^и ва'мъ е^сть эT мя'са и^хъ да не ја%сте и^ мр~твечи'не и^хъ да не прикаса'етеся”
|
|
9
|
9
|
|
Із усіх тварин, що у воді, їжте усіх, у яких є пір’я і луска;
|
И$ сїяy да ја%сте эT всњх# и^же въ водњ`, е^мђже е^сть пе'рїе и^ чешђя` ты'и да ја%сте.
|
|
10
|
10
|
|
а всіх тих, у яких немає пір’я і луски, не їжте: нечисте це для вас.
|
и^ всемђ` е^мђже нњсᲄь пе'рїа ни чешђя` да не ја^сᲄе нечи'ста т^а ваM”
|
|
11
|
11
|
|
Всякого птаха чистого їжте;
|
И$ вс^ю пᲄи'цђ чи'сᲄђ да ја%сте”
|
|
12
|
12
|
|
але цих не слід вам їсти з них: орла, грифа і морського орла,
|
И$ сиXже да не ја%сте эT ниX
|
|
13
|
13
|
|
і шуліки, і сокола, і кречета з породою їх,
|
ѓ^рла`, и^ но'га, и^ ѓ^рла` мо'рскаго,
|
|
14
|
14
|
|
і всякого ворона з породою його,
|
и^ неја%сыти, и^кти'на и^ подо'бныа сиM”
|
|
15
|
15
|
|
і страуса, і сови, і чайки, і яструба з породою його,
|
И$ вра'на, и^ врабїя`. и^ вы'пелица. и^ сђхола'пля и^ ја%стреба и^ подо'бныа сиM,
|
|
16
|
16
|
|
і пугача, й ібіса, і лебедя,
|
и^ вра'на но'щнаго, и^ лилика, и^ подо'бная симъ”
|
|
17
|
17
|
|
і пелікана, і сипа, і рибалки,
|
И$ е^родїѓ'на, и^ ле'бедя і^ и'винъ, и^ катара'кта, и^ вдо'да”
|
|
18
|
18
|
|
і чаплі, і зуя з породою його, й удода, і нетопиря.
|
И$ но'щнаго нетопыря, и^ сыча`, и^ теслоно'са, и харадрїѓ'на и^ подо'бныа сиM, и^ порфирїѓ'на”
|
|
19
|
19
|
|
Усі крилаті плазуни нечисті для вас, не їжте [їх].
|
И$ вс^я га'ды пти'ческїа нечи'ста сїя ва'мъ, да не ја%сте эT нихъ”
|
|
20
|
20
|
|
Усякого птаха чистого їжте.
|
Вся'кђ пти'цђ чи'стђ да ја%сте.
|
|
21
|
21
|
|
Не їжте ніякої мертвечини; іноземцеві, який трапиться в оселях твоїх, віддай її, він нехай їсть її, або продай йому, тому що ти народ святий у Господа Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
|
все ја%же мр~твечины да не ја^сᲄе ѓ^битал#никђ и^же въ гра'дњ да да'сте и^ да ја%стъ, и^л^и да эTда'сте стра'н#никђ, ја%ко лю'дїе ст~и е^сте гв~и б~ђ ва'шемђ, да не свари'ши ја%гняᲄе вᲆ мле'цњ ма'тери е^го”
|
|
22
|
22
|
|
Відділяй десятину від усього врожаю насіння твого, що надходить з поля [твого] щорічно,
|
десяти'ны да ја%си эT всего` пло'да сњмени свое^го, плDо ниv твои^хъ эT го'да до го'да”
|
|
23
|
23
|
|
і їж перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Він, щоб перебувати імені Його там; [принось] десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого, в усі дні.
|
да ја%си я& преD гм~ъ бм~ъ свои^мъ на мњ'стњ и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои, призыва'ти и%мя е^гот^ђ. та'мо да принесе'ши десяти'нђ пшени'ца твое^я и^ вина` твое^го, і^ е^ле'а твое^го, и^ прьвене'цъ воло'въ твоиX и^ ѓ^ве'цъ твоиX, да ся наё^чи'ши боя'тися г~а б~а твое^го вс^я дн~и”
|
|
24
|
24
|
|
Якщо ж довгою буде для тебе дорога, так що ти не можеш нести цього, тому що далеко від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб покласти там ім’я Своє, і Господь, Бог твій, благословив тебе,
|
А/ще л^и дале'че бђ'деT пђтеM эT тебе` и^ не возмо'жеши донести` и^хъ, ја^ко дале'че мњ'сто эT тебе`, е^же и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои, призывати и^мя е^гот^ђ, ја^ко блsви т^я г~ь б~ъ твои”
|
|
25
|
25
|
|
то обміняй це на срібло і візьми срібло в руку твою і приходь на місце, яке обере Господь, Бог твій;
|
Тогда` эTдаси` сїе на ценњ` и^ во'змеши цњнђ` в рђ'кђ свою`, и^ да и'деши въ мњсто е^же и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои себњ`”
|
|
26
|
26
|
|
і купуй на срібло це все, чого бажає душа твоя: волів, овець, вино, сикер і все, чого зажадає від тебе душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і веселися ти і родина твоя.
|
И$ да'си цњнђ на всеM на не'же т^и помы'слиT дш~а твоя` на волы` и^ ѓ'вцы и^л^и на вино`, и^л^и на ѓ^ло'винђ и^л^и на вс^е на не'же помышляеT дш~а твоя, и^ да ја%си т^ђ преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ. да възвесели'шися т^ы и^ до'мъ твои”
|
|
27
|
27
|
|
І левита, який в оселях твоїх, не залиш, бо немає йому частини і наділу з тобою.
|
Левљ=тинъ же и^же въ гра'дњхъ твои^хъ, не ѓ^ста'виши е^го ја%ко нњ'сть е^мђ ча'сти, ни жре'бїа с тобо'ю”
|
|
28
|
28
|
|
Після того ж, як мине три роки, відділяй усі десятини здобутків твоїх у той рік і поклади [це] в оселях твоїх;
|
Потре'хъ лњтехᲆ да и^ꙁнесе'ши вс^ю десяти'нђ жи'тъ свои^хᲆ в т^о лњто ѓ%но да положи'шї ю& въ гра'дњхъ свои^хъ”
|
|
29
|
29
|
|
і нехай прийде левит, бо йому немає частини і наділу з тобою, і прибулець, і сирота, і вдова, які знаходяться в оселях твоїх, і нехай їдять і насичуються, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому ділі рук твоїх, яке ти будеш робити.
|
И$ прїидетъ левљ=тинъ ја%ко нњсть е^мђ ча'сти, н^и жре'бїа с тобо'ю и^ прише'лецъ и^ сирота` и^ вдова`, ја^же вᲆ гра'дњхᲆ твоиX. да ја^дя'тъ и^ насы'тятся и^ блsвиT т^я г~ь б~ъ тво'и въ всњхъ дњлехъ твоиX ја%же а^ще сътвориши”
|
|
Глава 15
|
Глvа, е~і”
|
|
1
|
1
|
|
У сьомий рік роби прощення.
|
Въ сеDмо'е лᲇто да сотвори'ши эTпђще'нїе.
|
|
2
|
2
|
|
Прощення ж полягає в тому, щоб усякий позикодавець, який дав у борг ближньому своєму, простив борг і не стягував із ближнього свого або з брата свого, бо проголошено прощення заради Господа [Бога твого];
|
си' же ꙁа'повњдь эTпђще'нїа, да ѓ^ста'виши ве'сь до'лгъ свои иMже дл'ъжеn ближнїи ᲄебњ`. и^ бра'та своеh не стяжи` ја%ко нарече'ся эTпђще'нїе г~ђ б~ђ твое^мђ”
|
|
3
|
3
|
|
з іноземця стягуй, а що буде твоє у брата твого, прости.
|
эT стра'н#ника да стя'жеши, е^ли'коти е^сть ё^ него`. а^ бра'тђ свое^мђ эTпђще'нїе да сътвори'ши до'лга твое^го
|
|
4
|
4
|
|
Хіба тільки не буде в тебе жебрака: бо благословить тебе Господь на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ, щоб ти взяв її у спадщину,
|
ја%ко нњсть доста'точенъ” Сего` ради словеси` блsве'нїеM, блsви'тъ т^я г~ь б~ъ твои. въ земли` ю^же т^и г~ь б~ъ дае'тъ въ прича'стїе прїя'ти ю&”
|
|
5
|
5
|
|
якщо тільки будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і намагатися виконувати всі заповіді ці, які я сьогодні заповідаю тобі;
|
А/ще же слђ'хомъ послђша'ете гла'са г~а б~а ва'шего, снабдњти и^ твори'ти вс^я ꙁа'повњди сїя, ја%же а%ꙁъ ꙁаповњ'даю тебњ` днесь” ЈА/ко г~ь б~ъ твои блsви'лᲆ т^я е^сть ја%коy ти е^сть гл~алъ.
|
|
6
|
6
|
|
бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг; і володарювати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
|
и^ въ ꙁаи'мъ да'си страна'мъ мно'гимъ, ты' же не за'имеши. и^ ѓ^блада'еши т^ы страна'ми мно'гами, тобо'ю же не ѓ^блада'ютъ ни^кто`”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо ж буде в тебе убогий хто-небудь із братів твоїх, в одній із осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не озлоби серця твого і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм,
|
А/ще л^и бра'тъ эT бра'тїа твоея` бђ'детъ тебњ` недоста'точеn, въ е^ді'номъ граD твоиX въ земли` ю^же г~ь б~ъ тво'и да'етъ тебњ`. да не эTврати'ши срDца твое^го, ни съж#ми` рђки` твое^я преD бра'томъ твои^мъ прося'щимъ”
|
|
8
|
8
|
|
але відкрий йому руку твою і дай йому в борг, дивлячись за його нестатком, у чому він має потребу;
|
Прострњнїемъ простри` рђ'кђ твою` е^мђ. и^ вза'имъ да да'си е^мђ е^ли'ко про'сиT. и^ е^ли'ко е^мђ недоста'нетᲆ”
|
|
9
|
9
|
|
бережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб від того око твоє не зробилося немилостивим до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він заволає проти тебе до Господа, і буде на тобі [великий] гріх;
|
Блюди` себе` саM да не бђ'детъ словота'ино въ срDцы твое^м# безако'нїа гл~я. приспње'тъ сеDмое лњто, эTпђще'нїа” И$ сᲆꙁло'бит# ѓ%котвое` бра'тђ твое^мђ прося'щемђ, и^ не да'си е^мђ, и^ възопїетъ на' тя къ гв~и, и^ бђ'детъ т^и грњхъ велиk”
|
|
10
|
10
|
|
дай йому [і в борг дай йому, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли будеш давати йому, не повинно сумувати серце твоє, бо за те благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх ділах твоїх і в усьому, що буде робитися твоїми руками;
|
данїе^мъ да'си е^мђ, и^ заня'тїемъ за'имеши е^мђ, е^ли'коже а^ще про'сиT ё^ тебе`, не съжа'ли с^и въ срDцы своеM, даю'щђ т^и е^мђ” ЈА/ко сего` ради сло'ва блsви'тъ т^я г~ь б~ъ тво'и въ всњх# дњ'лехъ твои^хъ, и^ на вс^е на не'же въꙁложи'ши рђ'кђ твою`”
|
|
11
|
11
|
|
бо жебраки завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я і повеліваю тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму й убогому твоєму на землі твоїй.
|
И$б^о не ѓ^скђдњеT ндоста'точеn въ земли` твое'и, сего` ради аZ ꙁаповњ'даю слово с^е гл~я. эTвръза'я эTве'рꙁи рђцњ свои` бра'тђ твое^мђ ни'щемђ, и^ прося'щемђ на земли` твое'и”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо продасться тобі брат твій, єврей, або єврейка, то шість років повинен він бути рабом твоїм, а в сьомий рік відпусти його від себе на волю;
|
А/ще л^и прода'сᲄъся к тебњ` браT тво'и е^врња'нинᲆ и^л^и е^вреа'ныня да т^и рабо'тае^тъ ѕ~ лњтᲆ. въ сеDмо'е же да эTпђс'тиши е^го свобоDна эT себе`”
|
|
13
|
13
|
|
коли ж будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками,
|
А/ще же пђ'стиши е^го свобоDна эT себе`, да не эTпђсᲄиши е^готща`.
|
|
14
|
14
|
|
але дай йому від стад твоїх, від току твого і від точила твого: дай йому, чим благословив тебе Господь, Бог твій:
|
па'мятное е^мђ да ё^гото'виши эT ѓ^ве'цъ свои^хъ и^ эT пшени'ца свое^я и^ эT вина` твое^го, ја%коже т^я блsвиT г~ь б~ъ тво'и и^ да да'си е^мђ”
|
|
15
|
15
|
|
пам’ятай, що [і] ти був рабом у землі Єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій, тому я сьогодні і заповідаю тобі це.
|
И$ помяни` ја%ко ра'бᲆ и^ ты` б^њ, въ земли` е^гљ=пеTстеи и^ свободи т^я г~ь б~ъ ᲄво'и эTтђдђ” Сего ра'ди и^ а^зᲆ заповњ'даю тебњ` ᲄвори'ти сло'во с^е”
|
|
16
|
16
|
|
Якщо ж він скаже тобі: «не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій», тому що добре йому в тебе,
|
А/ще же гл~етᲆ к тебњ` не эTи^дђ эT тебе` ја^ко вᲆзлю'биX т^я и^ доM твои. и^ ја%ко лю'бо е^мђ е^сть ё^ тебе”
|
|
17
|
17
|
|
то візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учини і з рабою твоєю.
|
да прїимеj ши'ло, и^ проврᲆти'ши е^мђ ё%хо преD две'рми ё^ сᲄепе'ни. и^ бђдеT ти раб# въ вᲇ'ки, и^ рабњ свое'и да соᲄвори'ши ᲄа'кожDе”
|
|
18
|
18
|
|
Не вважай цього для себе тяжким, що ти повинен відпустити його від себе на волю, тому що він за шість років заробив тобі вдвічі проти платні найманця; і благословить тебе Господь, Бог твій, в усьому, що будеш робити.
|
И$ да не бђдеT же'стока преD тобо'ю эTпђща'емыM эT тебе` свобоDно. ја%ко и^стя'женђю м#ꙁдђ рабо'таl т^и е^сть, ѕ~, лњтъ. и^ блsви'т# т^я г~ь б~ъ тво'и въ всеM е^же твори'ши”
|
|
19
|
19
|
|
Усе первородне чоловічої статі, що народиться від великої худоби твоєї і від дрібної худоби твоєї, присвячуй Господу, Богу твоєму: не працюй на первородному волі твоєму і не стрижи первородного з дрібної худоби твоєї;
|
И$ вся'къ первене'цъ роже'н#ныи эT волоv твои^хъ и^ ѓ^ве'цᲆ твоиX. мђжескъ поl да ѓ^ст~иши гв~и б~ђ твое^мђ, и^ да не дњ'лаеши первенце'мъ эT ю^нцевъ, и^ да не стриже'ши прьвенца` въ ѓ%вцахъ твои^хъ”
|
|
20
|
20
|
|
перед Господом, Богом твоїм, щорічно з’їдай це ти і родина твоя, на місці, яке обере Господь [Бог твій];
|
ПреD гм~ъ бм~ъ твои^мъ да ја%си я& эT лњта до лњта, въ мњсᲄе и^дњже и^збере'тъ г~ь б~ъ тво'и, т^ы и^ до'мъ тво'и”
|
|
21
|
21
|
|
якщо ж буде на ньому вада, кульгавість або сліпота [або] інша яка-небудь вада, то не принось його в жертву Господу, Богу твоєму,
|
А/ще л^и на не'мᲆ бђдеT порече'нїе, храмота`, и^л^и слњпота` и^ вс^е порече'нїе ѕло'е да не положи'ши и& тре'бы г~ђ б~ђ твое^мђ”
|
|
22
|
22
|
|
але в оселях твоїх їж його; нечистий, як і чистий, [можуть їсти,] як сарну і як оленя;
|
Въ гра'дњх# твоиX да ја%си я&, нечи'стыи и^ чи'стыи ё^ тебе`. та'кожде да ја%сте ја^ко и^ сернђ и^ е^ле'ня,
|
|
23
|
23
|
|
тільки крови його не їжте: на землю виливай її, як воду.
|
ра'ꙁвњ кро'ви да не ја%си, на' ꙁемлю пролива'и и& а^ки во'дђ”
|
|
Глава 16
|
Глvа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Додержуй місяця Авива, і звершуй Пасху Господу, Богу твоєму, тому що в місяці Авиві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.
|
Снабди` мsцъ но'выхъ, и^ да твори'ши. па'схђ гв~и б~ђ твое^мђ. ја^ко въ мsцъ но'выи и^зведы'и т^я и^ꙁъ е^гљ=п#та но'щїю”
|
|
2
|
2
|
|
І заколюй Пасху Господу, Богу твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, яке обере Господь, щоб перебувало там ім’я Його.
|
И$ да жръᲄвђе^ши па'схђ гв~и б~ђ твое^мђ. ѓ%вца и^ говя'да, въ мњ'сте е^же и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ тво'и себњ` приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ”
|
|
3
|
3
|
|
Не їж з нею квасного; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти з поспіхом вийшов із землі Єгипетської, щоб ти пам’ятав день виходу свого з землі Єгипетської в усі дні життя твого;
|
да не ја%си` в н^ю ква'са. з~, дн~їи. да ја%си в н^я ѓ^прњ'сноки хлњб# ѕло'бныи ја%ко съ т#ща'нїемъ и^зыидо'сте и^ꙁъ е^гљ=пта да помина'ете дн~ь и^схо'да ва'шего. эT ꙁемля` е^гљ=петъски, вс^я дн~и жи'тїя ва'шего”
|
|
4
|
4
|
|
не повинне знаходитися у тебе ніщо квасне в усьому наділі твоєму впродовж семи днів, і з м’яса, яке ти приніс у жертву ввечері в перший день, ніщо не повинне залишатися до ранку.
|
да не ја%ви'тся тебњ` ква'сно въ всњхъ предњ'лњхъ твои^хъ. з~. дн~їи. и^ да не ѓ^бъвечерњ'етъ эT мя'съ ја%же пожрете къ ве'черђ. въ а~. дн~ь. до ё%трїя”
|
|
5
|
5
|
|
Не можеш ти заколоти Пасху в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі;
|
Не возмо'жеши требова'ти па'схи н^и въ е^ді'номъ же гра'дᲆ твоиX ја^же г~ь б~ъ тво'и дае^тъ тебњ`”
|
|
6
|
6
|
|
але тільки на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його, заколюй Пасху увечері при заході сонця, у той самий час, в який ти вийшов з Єгипту;
|
Но^ въ мњ'сте е^же и^ꙁбере'т# г~ь б~ъ твои, приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ. т^ђ требђ'еши па'схђ въ ве'черъ до ꙁа'хода сл~нца, въ время в не'же и^ꙁыидо'сте и^ꙁ# земя` е^гљ=пет#ски,
|
|
7
|
7
|
|
і спечи і з’їж на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, а на другий день можеш повернутися і ввійти в намети твої.
|
и^ съва ри'ши і^ и^спече'ши и^ ја%си на мњ'сте и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ твои себњ`, и^ въз#врати'шися заё%тра і^ и'деши въ доM сво'и”
|
|
8
|
8
|
|
Шість днів їж прісні хліби, а в сьомий день віддання свята Господу, Богу твоєму; не займайся працею.
|
ѕ~ дн~їи да ја%си ѓ^прњ'сноки, въ седмы'и же дн~ь и^схо'дныи пра'ꙁдниk гв~и б~ђ твое^мђ, да не сътвори'ши в н^я вся'каго дњ'ла”
|
|
9
|
9
|
|
Сім седмиць відрахуй собі; починай рахувати сім седмиць з того часу, як з’явиться серп на жнивах;
|
И$ з~, недњ'ль и^спо'лненых# да сочте'ши себњ`, а^ въ нача'ло же твое^го се'рпа на жи'та. начни че'сти ꙁ~. недњ'ль,
|
|
10
|
10
|
|
тоді звершуй свято седмиць Господу, Богу твоєму, за ревністю руки твоєї, скільки ти даси, дивлячись на те, чим благословить тебе Господь, Бог твій;
|
и^ да сᲆтвори'ши пра'ꙁ#дникъ недњ'лныи гв~и б~ђ твое^мђ. ја%коже т^и доспњ'ет# рђка`, и^ е^ли'ко же да'сᲄь т^и. ја%коже т^я блsви` г~ь б~ъ тво'и”
|
|
11
|
11
|
|
і веселися перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, що в оселях твоїх, і прибулець, і сирота, і вдова, яка серед тебе, на місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його;
|
И$ въꙁвесели'шися преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, т^ы и^ сн~ъ тво'и и^ д#щи` твоя, и^ ра'бъ тво'и и^ раба` твоя`, и^ левљ=тинъ и^же въ гра'дњхъ твои^хъ, и^ прише'лецъ и^ сирота`, и^ вдова` ја%же въ ва'съ, въ мњсте и^дњже и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ тво'и себњ`, приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ”
|
|
12
|
12
|
|
пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і дотримуй і виконуй постанови ці.
|
И$ помяне'ши ја%ко раb б^њ и^ т^ы вᲆ земли е^гљ=пеTстеи, и^ снабди'ши и^ сътвори'ши за'повњди е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Свято кущів звершуй у себе сім днів, коли збереш з току твого і з точила твого;
|
И$ пра'зд#ниk кђщ#ныи да сътвори'ши себњ`, з~ дн~їи, е^гда` събере'ши эT ни'вы твое^я и^ эT точи'ла твое^го.
|
|
14
|
14
|
|
і веселися у свято твоє ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, і прибулець, і сирота, і вдова, які в оселях твоїх;
|
и^ да' ся възвесели'ши ѓ^ пра'зднице твоеM, т^ы и^ сн~ъ ᲄвои. и^ д#щи` твоя`, и^ ра'бъ и^ раба` твоя` и^ левљ=т# и^ прише'лец# и^ сирота` и^ вдова`, и^же въ гра'дњхъ твои^хъ”
|
|
15
|
15
|
|
сім днів святкуй Господу, Богу твоєму, на місці, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його]; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх здобутках твоїх, і в усякому ділі рук твоїх, і ти будеш тільки веселитися.
|
з~ дн~їи да пра'зднђ'еши гв~и б~ђ твое^мђ, вᲆ мњсте и^дњж'е и^збе'ретъ г~ь б~ъ себᲇ приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ” А$ще же блsвит# т^я г~ь б~ъ ᲄвой въ всXњ жи'теX твои^хъ, и^ въ всеM дњ'ле рђкъ твоиX, и^ бђ'деши веселя'ся”
|
|
16
|
16
|
|
Тричі на рік уся чоловіча стать повинна з’являтися перед лице Господа, Бога твого, на місце, яке обере Він: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кущів; і ніхто не повинен бути перед лицем Господа з порожніми руками,
|
И$ три'жды въ лњто да ја^вля'ется вся'кᲆ мђжескъ по'лъ преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ” На мњ'стњ е^же и^ꙁбра` г~ь б~ъ тво'и, въ пра'зд#никъ ѓ^прњ'сночныи, и^ въ пра'здникъ недњ'лныи, и^ въ пра'зDниk кђщныи. И$ да не ја%ви'шися преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ то'щъ.
|
|
17
|
17
|
|
але кожний з даром у руці своїй, дивлячись за благословенням Господа, Бога твого, яке Він дав тобі.
|
ко'ждо по постиже'нїю рђкы` свое^я, по блsвенїю г~а б~а свое^го и^же да'лъ е^сть тебњ`”
|
|
18
|
18
|
|
В усіх оселях твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі, постав собі суддів і наглядачів за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним;
|
Сђдїя` и^ кни'гочїя поста'виши себњ` въ всњ'хъ гра'дњхъ твои^хъ ја%же г~ь б~ъ да'стъ тебњ` по племенемъ, да сђ'дятъ лю'демъ сђ'дъ пра'ведныи.
|
|
19
|
19
|
|
не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих;
|
да не ё^кло'нятъ сђда`. ниже да зря'тъ на лица` ниже да во'ꙁмђтъ м#зды`. м#зда` б^о ѓ^слепля'етъ ѓ%чи мђ'дрыхъ, и^ эTме'щетъ словеса пра'ведныхъ”
|
|
20
|
20
|
|
правди, правди шукай, щоб ти був живим і оволодів землею, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
|
Пра'веDне пра'веднаго вᲆꙁыщыте`, да поживете`. и^ шеDше прїимњте зе'млю, ю%же г~ь б~ъ ᲄвои дае'тъ ва'мъ”
|
|
21
|
21
|
|
Не сади собі діброву з яких-небудь дерев біля жертовника Господа, Бога твого, який ти зробиш собі,
|
да не насади'ши себњ` садо'въ ниже дре'ва подлњ` ѓ^лта'ря г~а б~а твое^го е^же сътвори'ши себњ`
|
|
22
|
22
|
|
і не став собі стовпа, що ненавидить Господь Бог твій.
|
и^ да не поста'виши себњ` ка'пища е^гоy въꙁненави'дњ г~ь б~ъ тво'и”
|
|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
Не принось у жертву Господу, Богу твоєму, вола, або вівці, на якій буде вада, або що-небудь недобре, бо це мерзота для Господа, Бога твого.
|
И$ да не приведе'ши гв~и б~ђ твое^мђ телца` н^и ѓ^вча'те на не'мже е^сть порече'нїе, и^ вс^е сло'во ѕл^о, ја%ко хђ'лно гв~и б~ђ твое^мђ е^сть
|
|
2
|
2
|
|
Якщо знайдеться серед тебе в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, хто вчинить зло перед очима Господа, Бога твого, переступивши завіт Його,
|
с^е” А/ще же ся ѓ^бря'щетъ ё^ тебе` въ е^ді'номъ эT граD твои^хᲆ, ја%же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ`. мђжъ и^л^и жена` иy сътвори'т# ѕл^о преD гм~ъ бм~ъ твоиM и^ престђпиT ꙁавњтъ е^го.
|
|
3
|
3
|
|
і піде і буде служити іншим богам, і поклониться їм, або сонцю, або місяцю, або усьому воїнству небесному, чого я не повелів,
|
и^ шеDше послђж'итъ богоM и%нњмъ, и^ покло'нится и^мъ. сл~нцђ и^л^и всемђ` эT нбsныX е^гоже нњ'сть. повелњлъ т^и г~ь”
|
|
4
|
4
|
|
і тобі сповіщено буде, і ти почуєш, то ти добре розвідай; і якщо це дійсно правда, якщо вчинена мерзота ця в Ізраїлі,
|
И$ повњдя'тъ т^и с^е е^же ё^слы'шиши, и^ да възы'щеши ѕњ'ло, и^ а^ще с^е и%стин#но бђ'дет# сло'во ја^ко хђле'нїе с^е бђдеT въ і^и^л~и.
|
|
5
|
5
|
|
то виведи чоловіка того, або жінку ту, які вчинили зло це, до воріт твоїх і побий їх камінням до смерти.
|
да и^зведе'ши чл~ка, того` и^л^и женђ` т^ђ ја%же сᲆтвори'ста дњ'ло ѕло'е с^е, при две'рех# и^ побїете и& ка'менїемъ, и^ да ё%мретъ.
|
|
6
|
6
|
|
За словами двох свідків, або трьох свідків, повинен померти засуджений на смерть: не слід віддавати на смерть за словом одного свідка;
|
преD двема` по'слђхома. и^л^и преD трима` да ё%мретъ ё^мира'яи да не ё^мира'етъ е^ді'нњмъ по'слђхоM”
|
|
7
|
7
|
|
рука свідків повинна бути на ньому раніше за всіх, щоб убити його, потім рука всього народу; і так знищи зло із середовища свого.
|
Рђка' же по'слђхᲆ бђ'детъ на немъ пр'ьвое ё^би'ти и&. и^ рђка' же всњ'хъ людїи послњж'дь. и^ да и^ꙁве'ржете ѕло'е эT ваs самњхъ”
|
|
8
|
8
|
|
Якщо з якої справи важко буде для тебе розсудити між кров’ю і кров’ю, між судом і судом, між побоями і побоями, і будуть незгодні думки біля воріт твоїх, то встань і піди на місце, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його,]
|
А/ще л^и и^знемо'жетъ сло'во ё^ тебе` въ сђдњ`, междђ кро'вїю и^ кро'вїю. и^ ме'ждђ сђдоM и^ сђ'дом#, и^ ме'ждђ вня'тїе^мъ вня'тїе, и^ ме'жди прњ'нїемъ прњ'нїя” Є$гда словеса` сђ'дная въ гра'дњхъ твои^хъ бђ'детъ, т^о въставъ възы'идеши на мњ'сто, е^же и^збереT г~ь б~ъ тво'и приꙁва'ти и%мя е^гот^ђ.
|
|
9
|
9
|
|
і прийди до священиків левитів і до судді, який буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі, як розсудити;
|
И$ да вшеDши къ жерце'мъ и^ левљ=томᲆ и^ къ сђдїи` и^же бђдетъ въ ты'и дн~и и^ въꙁыска'вше възвњстя'тъ тебњ` сђ'дъ”
|
|
10
|
10
|
|
і вчини за словом, яке вони скажуть тобі, на тім місці, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його,] і постарайся виконати все, чого вони навчать тебе;
|
И$ сътвори'ши по словеси` е^же т^и въꙁвњстяT. и^ эT мњста и^же т^и и^ꙁбере'тъ г~ь б~ъ тво'и приꙁыва'ти и^мя е^гот^ђ” И$ да снабдиши ѕњлотвори'ти въ все'мъ е^ли'ко ꙁако'нъ положи'тся тебњ`”
|
|
11
|
11
|
|
за законом, якого навчать вони тебе, і за визначенням, яке вони скажуть тобі, вчини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від того, що вони скажуть тобі.
|
По ꙁако'нђ и^ по сђдђ` и^же рекђтъ тебњ` сътвори'ти да ся не ё^кло'ниши эT словеси` е^же и^ꙁвњсᲄяT ᲄебњ, н^и на' десно н^и на' лᲇво”
|
|
12
|
12
|
|
А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який стоїть там на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, [який буде в ті дні], той повинен умерти, — і так знищи зло від Ізраїля;
|
И$ чл~кᲆ и^же сътвори'тъ презрњнїе не послђшати жерца`, преDстоа'щаго слђжи'ти во и%мя г~а б~а твое^го и^л^и сђдїя и^же въ ты'и дн~и бђ'детᲆ. да ё%мреT чл~къ то'и. и^ да и^звержеши ѕло'е эT і^ил~я”
|
|
13
|
13
|
|
і весь народ почує й убоїться, і не будуть надалі чинити зухвало.
|
И$ вс^и лю'дїе ё^слы'шавше ё^боя'тся и^ не беществђ'ютᲆ посем#”
|
|
14
|
14
|
|
Коли ти прийдеш у землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі, й оволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «поставлю я над собою царя, подібно до інших народів, що навколо мене»,
|
А$ще же вни'деши въ ꙁе'млю ю%же г~ь б~ъ дае'тᲆ тебњ` въ прича'стїе и^ прїимеши ю&, и^ всели'шися на не'и, и^ рече'ши посᲄа'влю кн~ѕя себњ` ја^ко и%ныи` страны`, ја%же ѓ%крsтъ на'съ”
|
|
15
|
15
|
|
то постав над собою царя, якого обере Господь, Бог твій; із середовища братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] іноземця, який не брат тобі.
|
Поста'вя да поста'виши себњ` кн~ѕя е^гоже и^ꙁберетᲆ г~ь б~ъ ᲄвои эT бра'тїа твое^я да поста'виши себњ` кн~ѕя, да не възмо'жеши себњ` поста'вити кн~ѕя чл~ка чю'ждаго, е^же нњ'сть бра'тъ твои”
|
|
16
|
16
|
|
Тільки щоб він не примножував собі коней і не повертав народ в Єгипет для примноження собі коней, бо Господь сказав вам: «не повертайтеся більше дорогою цією»;
|
И$ да не ё^мно'житъ себњ` ко'нь и^ да не въꙁврати'тᲆ людїи въ е^гљ=петъ, ја%ко да не ё^мно'жиши себњ` ко'нь. г~ь б^о рече ва'мъ не приложи'те въꙁврати'тися въспя'ть посе'мъ”
|
|
17
|
17
|
|
і щоб не примножував собі дружин, щоб не розбестилося серце його, і щоб срібла і золота не множив собі надмірно.
|
И$ да не ё^мно'жит# себњ` жеn да не съврати'тся срDце е^го, и^ сребра` и^ ꙁла'та не ё^мно'житъ себњ` ѕњ'ло”
|
|
18
|
18
|
|
Але коли він сяде на престолі царства свого, повинен переписати для себе список закону цього з книги, що знаходиться у священиків левитів,
|
И$ бђдетъ е^гда` ся'детъ на столњ` вла'сти свое^я. да въпи'шетъ себњ` ꙁако'нъ сїи въ кни'ги эT жре'цъ и^ эT левљ=тъ”
|
|
19
|
19
|
|
і нехай він буде в нього, і нехай він читає його в усі дні життя свого, щоб навчався боятися Господа, Бога свого, і намагався виконувати всі слова закону цього і постанови ці;
|
И$ да бђдеT е^мђ и^ да чте'т# по вся дн~и жи'тїя свое^го да ся наё%читъ боја%тися г~а б~а свое^го, и^ да снабди'тъ вс^я ꙁа'повњди сїя и^ ѓ^правле'нїя сїя твори'ти я&”
|
|
20
|
20
|
|
щоб не гордувало серце його перед братами його, і щоб не ухилявся він від закону ні праворуч, ні ліворуч, щоб довгі дні перебував на царстві своєму він і сини його серед Ізраїля.
|
И$ да ся не въꙁвы'ситъ срDце е^го эT бра'тїя е^го да не престђ'питъ эT за'повњдеи н^и на' десно н^и на' лњво ја^ко да бђдетъ мно'ги лњта въ вла'сти свое'и той и^ сн~ы е^го с ни'мъ въ сн~њхъ і^и^л~евыX”
|
|
Глава 18
|
Глvа, и~і”
|
|
1
|
1
|
|
Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
|
Да не бђ'детъ жерце'мᲆ и^ левљ=томъ всемђ` племе'ни, ча'сти ниже жре'бїа съ і^и^л~емᲆ. приноs б^о гн~ь ча'сть и^хъ, да ја%дя'тъ я&”
|
|
2
|
2
|
|
наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
|
Жре'бїи же да не бђдеT е^мђ въ бра'тїи е^го. г~ь б^о саM наслњдїе е^го, ја%ко же гл~алъ иM”
|
|
3
|
3
|
|
Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
|
Сеже сђ'дъ жре'ческъ эT людїи эT кладђщихъ тре'бђ” А$ще теле'цъ, а^ще ѓ^вцђ` да даси` жерцђ`, ра'мо и^ че'люсти и^ ё%тро'бђ”
|
|
4
|
4
|
|
також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому,
|
Нача'тки же пшени'ца твоея и^ вина` твое^го и^ е^ле'я твое^го, и^ нача'токъ стриже'нїя ѓ^ве'цъ твои^хъ да даси` е^мђ.
|
|
5
|
5
|
|
бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
|
ја^котого` и^ꙁбра'лъ е^сть г~ь б~ъ твой, эT всего` племе'ни ᲄвое^го, преDстоя'ти преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, слђжи'ти и^ блsвити во и%мя гн~е, то'и и^ сн~ове е^го въ вс^я дн~и”
|
|
6
|
6
|
|
І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
|
А$ще же прїидеT левљ=тинъ эT е^ді'наго гра'дъ твои^хъ. эT всњхъ сн~овъ і^и^л~евᲆ, и^дњже е^сть ѓ^бита'лъ. ја^ко похо'щетъ дш~а е^го в мњсте е^же и^ꙁбере'тъ г~ь.
|
|
7
|
7
|
|
і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, —
|
да слђжитъ и%мени г~а б~а вашего ја%коже и^ вс^я бра'тїя е^го левљ=ти предъстоја%щеи та'мо преD гм~ъ”
|
|
8
|
8
|
|
то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна.
|
Ча'сть раздњле'нђю да ја%стᲆ, ра'звњ прода'жа и^же въ эTч~ествњ”
|
|
9
|
9
|
|
Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці:
|
А$ще же вни'деши въ ꙁе'млю ю^же г~ь б~ъ дае^тъ тебњ`” да не навы'кнеши твори'ти по похђле'нїемъ стра'нъ тњ'хъ.
|
|
10
|
10
|
|
не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун,
|
да не ѓ^бря'щется въ тебњ` ѓ%чища'я сн~а свое^го, и^ дщери свое^я ѓ^гне'мъ. въл#хвђя' вълъхвова'нїе, и^ чарђя'и чарова'нїе”
|
|
11
|
11
|
|
чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих;
|
ѓ^бава'я ѓ^бава'нїя, и^ въ ё^тро'бњ волъхвђя'и и^ смотря'ай ко'би, и^ въпраша'яй мр~твыхъ”
|
|
12
|
12
|
|
бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого;
|
Є$сть б^о похђ'ленъ гв~и б~ђ твоемђ. всяk творяи похђле'нїя сїя, си'х# б^о ра'ди похђле'нїи, потребиT я& г~ь б~ъ твои эT лица` твое^го”
|
|
13
|
13
|
|
будь непорочним перед Господом Богом твоїм;
|
И$ да бђ'деши съверше'нъ преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ,
|
|
14
|
14
|
|
бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій.
|
съ страна'ми же си'ми да не причасти'шися. сїи б^о чарова'нїи, и^ волъхвова'нїи послђшают#, а^ тебњ` не та'ко даl е^сть г~ь б~ъ ᲄвои”
|
|
15
|
15
|
|
Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, —
|
Пррoка эT средњ бра'тїя твое'я въста'витъ тебњ` г~ь б~ъ тво'и. ја%ко мене` того` послђшаите”
|
|
16
|
16
|
|
оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
|
По всемђ` е^ли'ко проси'л# е^си г~а б~а твое^го в хори'вњ, въ дн~ь ꙁва'нїя гл~юще. да не приложи'мъ посеM слы'шаᲄи глsа г~а б~а на'шего, и^ ѓ^гня` вели'каго сего` не ви'димы посе'мъ да не и^зъмре'мъ”
|
|
17
|
17
|
|
І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі];
|
И$ рече г~ь къ мн^њ пря'мо вс^е е^ли'ко гл~ахђ”
|
|
18
|
18
|
|
Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому;
|
Прoрка въсᲄа'влю иM эT среды` бра'тїя и^хъ. ја%ко и^ тебе`, въда'мъ сло'во мое въ ё^ста` е^го, и^ гл~етъ и^мъ ја%коже ꙁаповњ'даю е^мђ”
|
|
19
|
19
|
|
а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
|
Чл~къ же тои и^же не послђшаетъ словесъ е^го, е^ли'коже гл~етъ прoркъ въ и%мя мое`, а^ а'зъ м#щђ` эT него”
|
|
20
|
20
|
|
але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
|
Ра'ꙁвњ е^же прoркъ е^ли'ко, а^ще бесче'ствђетъ гл~ати въ и%мя мое` сло'во, е^гоже не повелњхъ е^мђ гл~ати, і^ и^же а^ще въꙁ#гл~етъ въ и^мя бо'гъ и%нњхъ, да ё%мретъ прoркъ то'и”
|
|
21
|
21
|
|
І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
|
А/ще же рече'ши въ срDцы свое^мъ, ка'ко поꙁна'емᲆ сло'во е^гоже нњсть гл~алъ г~ь”
|
|
22
|
22
|
|
Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його.
|
Є$ли'коже а^ще гл~еT прoркъ въ и^мя гн~е. и^ не ё^лђ'чится слово с^е е^гоже нњсть гл~алъ г~ь, вᲆ бесче'стїе гл~аl прoркᲆ той не попђсти'те живота` е^мђ, н^о да ё^бі'ете е^го”
|
|
Глава 19
|
Глvа, џ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Коли Господь Бог твій знищить народи, землю яких дає тобі Господь Бог твій і ти вступиш у спадщину після них, і оселишся в містах їх і домах їх,
|
Внегда' же погђби'тъ г~ь б~ъ твои страны` ја%же г~ь б~ъ твои дае'тъ тебњ` ꙁе'млю и^хъ. и^ причасти'ши ю&, и^ всели'шися въ гра'ды и^хъ и^ въ домы` и^хъ”
|
|
2
|
2
|
|
тоді відокрем собі три міста серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння;
|
Тр^и гра'ды да эTлђчи'ши себњ` среди` ꙁемля` свое^я, юy г~ь б~ъ твои дае'тъ тебњ` въ прича'стїе,
|
|
3
|
3
|
|
влаштуй собі дорогу і розділи на три частини всю землю твою, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ; вони будуть служити притулком всякому вбивці.
|
ё^гото'ви себњ` пђть, и^ на' трое раꙁдњли` предњ'лы ꙁеMля` твое^а, ю^же раꙁдњля'етᲆ тебњ` г~ь б~ъ твои, и^ да бђдетъ ё^бњ'жище та'мо вся'комђ ё^бїицы”
|
|
4
|
4
|
|
І ось який убивця може тікати туди і залишитися живим: хто уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом йому вчора і третього дня;
|
Се' же да бђ'детъ ꙁаповњд'анїе ё^бїицы, и^же а'ще ё^бњжи'тъ та'мо и^ жи'въ бђ'детъ. и^же а'ще ё^бїеT бли'жняго свое^го не хотя`, си' же не ненави'дњ е^го пре'жDе вчера'шняh дн~и и^ тре'тїяго”
|
|
5
|
5
|
|
хто піде з ближнім своїм у ліс рубати дрова, і розмахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у ближнього, і він помре, — такий нехай утече в одне із міст тих, щоб залишитися живим,
|
І$ и^же а^ще по'идеT с по'дрђгомъ е^го въ лњ'съ събира'ти дрова`, и^ попо'лъꙁнетъ рђка` е^мђ съ секи'рою сњкђщи дрова`, и^ спаD секи'ра с топори'ща лђ'читъ по'дрђга е^го и^ ё'мрњтъ” И$ сїи да ё^бњжи'тъ въ е^ді'нъ эT граD сиX и^ да бђдетъ жи'въ”
|
|
6
|
6
|
|
щоб месник за кров у гарячковості серця свого не погнався за вбивцею і не наздогнав його, якщо далекою буде дорога, і не вбив його, в той час як він не підлягає засудженню на смерть, бо не був ворогом йому вчора і третього дня;
|
да не го'нитъ ё%жика кро'ви въ слDњ ё^би'вшаго, ја^ко раZгориTся срDце е^мђ и^ пости'гнетъ и&” А/ще бђ'детъ надолꙁњ пђть е^го и^ ё^бїеT дш~ђ и^ ё'мреT” Сїе же нњсᲄь сђ'дъ смр~тныи, поне'же не б^њ ненави'дя е^го пре'жDе вчера'шняго и^ тре'тїяго дн~и”
|
|
7
|
7
|
|
тому я і дав тобі повеління, говорячи: відокрем собі три міста.
|
Сего` ради ꙁаповњ'даю а^ꙁъ тебњ` сло'во с^е гл~я, тр^и гра'ды да эTлђ'чиши себњ`”
|
|
8
|
8
|
|
Коли ж Господь Бог твій розширить межі твої, як Він клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, яку Він обіцяв дати батькам твоїм,
|
А/ще л^и раꙁши'ритъ г~ь б~ъ предњ'лы твоя`, ја^коже кля'ся эTц~емъ твои^мъ, и^ да'стъ тебњ` г~ь вс^ю ꙁе'млю ю^же ре'клᲆ эTц~емъ твои^мᲆ да'ти”
|
|
9
|
9
|
|
якщо ти будеш намагатися виконувати всі ці заповіді, які я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого і ходити путями Його в усі дні, — тоді до цих трьох міст додай ще три міста,
|
А/ще послђшае^ши твори'ти вс^я ꙁа'повњди сїа, ја%же а%ꙁъ заповњ'даю тебњ` дне'сь. люби'ти г~а б~а свое^го, и^ ходи'ти въ вс^я пђти` е^го вс^я дн~и” И$ да приложи'ши себњ` е^ще` тр^и гра'ды к сиM трїеM гра'домъ.
|
|
10
|
10
|
|
щоб не проливалася кров невинного серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і щоб не було на тобі [провини] крови.
|
и^ да не пролїе'тся кро'вь беZви'нна въ ꙁемли` твое^и. ю^же г~ь б~ъ тво'и дае^тъ тебњ` въ прича'стїе. и^ да не бђ'детъ на тебњ` кро'ви пови'н#ны”
|
|
11
|
11
|
|
Але якщо хто [в тебе] буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане на нього й уб’є його до смерти, і втече в одне з міст тих,
|
А/ще же бђ'детъ чл~къ ненави'дя по'дрђга свое^го. и^ поDса'дђ сътвори на'нь, и^ въста'нетъ на'нь и^ ё^бїеT дш~ђ е^го и^ ё'мретъ, и^ въбњ'гнетъ въ е^ді'нъ гра'дъ сихъ”
|
|
12
|
12
|
|
то старійшини міста його повинні послати, щоб узяти його звідти і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер;
|
да по'слютъ ста'рцы гра'да того, и^ да пои^ма'ют# е^го и^ эTтђ'дњ, и^ да предадя'тъ е^го в рђцњ ё%жицы кро'ви, и^ да ё%мреT”
|
|
13
|
13
|
|
нехай не щадить його око твоє; змий з Ізраїля кров невинного, і буде тобі добре.
|
да не пощади'тъ ё^бо е^го ѓ%котвое`, и^ да ѓ^чи'стиши кровь без#грњшнђ эT і^и^л~я, и^ бл~го бђ'детъ тебњ`”
|
|
14
|
14
|
|
Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння.
|
И$ да не прелђчи'ши предњ'ла по'дрђга свое^го, ја%же поста'виша эTц~ы твои` въ прича'стїи твое^мъ. и%мже причасти'лся е^си въ ꙁемли` ю^же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` въ прича'стїе твое`”
|
|
15
|
15
|
|
Недостатньо одного свідка проти кого-небудь у якій-небудь провині й у якому-небудь злочині й у якому-небудь гріху, яким він згрішить: за словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа.
|
И$ да не пребђдеT по'слђхъ е^ді'нъ въ послђшество` на чл~ка по вся'кои ѓ^би'де и^ по вся'комђ грњхђ`, и^же а'ще съгрњши'тъ. н^о при ё^стњхъ двою` свњдњтель и^л^и трїе^хъ, да ста'нетъ вся'ко сло'во.
|
|
16
|
16
|
|
Якщо виступить проти кого свідок несправедливий, звинувачуючи його в злочині,
|
А/ще л^и ста'нетъ по'слђхᲆ неправди'в# на чл~ка гл~я до него` беꙁче'стїе”
|
|
17
|
17
|
|
то нехай стануть обидва ці чоловіки, у яких тяжба, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть у ті дні;
|
да ста'нета ѓ%ба чл~ка и%ма же е^сть пря` преD гм~ъ, и^ прDе жерцы, и^ преD сђдїа'ми и^же бђ'дђтᲆ въ ты'и дн~и”
|
|
18
|
18
|
|
судді повинні добре дослідити, і якщо свідок той свідок неправдивий, неправдиво доніс на брата свого,
|
И$ да и^спыта'ютъ и^хъ сђдїя` прилњжно. сеже по'слђхъ непра'веденъ послђшествова'ше непра'вдђ и^ сђпротивля'ася на бра'та свое^го.
|
|
19
|
19
|
|
то зробіть йому те, що він замислив зробити братові своєму; і так знищи зло із середовища свого;
|
да сътворите е^мђ ја^коже и^ ѓ'нъ ё^мы'сли сђпроти'въ на бра'та свое^го, да эTвр'ьжете ѕло'е эT ваs самњ'хъ,
|
|
20
|
20
|
|
й інші почують, і убояться, і не стануть надалі чинити таке зло серед тебе;
|
да и^ про'чїи ё^слы'шавше ё^боятся, и^ не приложа'тъ кᲆ семђ` твори'ти словеси` ѕла'го сего` въ ваs”
|
|
21
|
21
|
|
нехай не пощадить [його] око твоє: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Яку хто зробить шкоду ближньому своєму, так слід відплатити йому.]
|
да не пощади'тъ и& ѓ%котвое`. н^о дш~а въ дш~и мњ'сто, ѓ%ко въ ѓ%ка мњ'сто, ꙁђ'бъ въ ꙁђ'ба мњ'сто, рђка` въ рђки` мњ'сто, нога` въ ноги` мњ'сто. по всемђ` и^же а'ще кт^о да'стъ поро'къ на по'дрђга своего, си'це въꙁда'ст#ся е^мђ”
|
|
Глава 20
|
Глvа, к~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли ти вийдеш на війну проти ворога твого і побачиш коней і колісниці [і] народу більше, ніж у тебе, то не бійся їх, бо з тобою Господь Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської.
|
Аще л^и и^ꙁы'идеши на' брань къ враго'мъ твоиM, и^ ви'дvњ ко'ни и^ вса'дники и^ люди мно'жаиши тебе` да не ё^бои'шися и^хᲆ” ЈА/ко г~ь б~ъ твои с тобо'ю, и^зведы'и т^я и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#ски”
|
|
2
|
2
|
|
Коли ж приступаєте до бою, тоді нехай підійде священик, і говорить народу,
|
И$ бђдетъ е^гда` прибли'жишися к ра'ти. и^ пристђпи'вᲆ жрецъ да гл~етъ к лю'демъ рекїи кᲆ ни'мъ”
|
|
3
|
3
|
|
і скаже йому: слухай, Ізраїлю! ви сьогодні вступаєте в бій з ворогами вашими, нехай не ослабне серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся їх,
|
Послђшаи і^и^л~ю, в^ы въхо'дите днесь на ра'ть къ враго'мъ ва'шимъ. да не ѓ^слабњ'етъ срDце ва'ше н^и ё^бо'итеся, н^иже ё^страши'теся, и^ не ё^клони'теся эT лица и^хъ”
|
|
4
|
4
|
|
бо Господь Бог ваш іде з вами, щоб воювати за вас з ворогами вашими [і] спасти вас.
|
ЈА/ко г~ь б~ъ вашъ и^ды'и преD ва'ми способъствђе'тъ на враги` ва'ши и^ сп~сеT васъ”
|
|
5
|
5
|
|
Наглядачі ж нехай оголосять народу, говорячи: хто побудував новий дім і не оновив його, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не помер у бою, й інший не оновив його;
|
И$ да гл~ютъ кни'гочїя къ лю'демъ рекђще, е^гда` кт^о е^сть чл~кᲆ съꙁда'выи хра'минђ но'вђ и^ нњсть ѓ^бнови'лъ е^я, да и'детъ и^ да въꙁврати'тся въ до'мᲆ свои, да не ё%мрет# на ра'ти, и^ чл~къ и'нъ да не ѓ^бнови'т# ея`”
|
|
6
|
6
|
|
і хто насадив виноградник і не користувався ним, той нехай йде і повернеться в дім свій, щоб не вмер в бою, й інший не скористався їм;
|
И$ егда` чл~къ и^же насади'лъ е^сть виногра'дъ и^ нњсть ся весели'л# эT него, да и'детъ и^ въꙁврати'тся въ до'мъ свои, да не ё%мретъ на ра'ти. и^ чл~къ и^нъ въꙁвесели'тся эT него”
|
|
7
|
7
|
|
і хто заручився з жінкою і не взяв її, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не вмер у бою, й інший не взяв її.
|
И$ е^гда` чл~къ и^же ѓ^брђчи'лᲆ е^сᲄь женђ` и^ нњсть поня'лъ ея`, да и'детъ и^ въꙁврати'тся въ до'мъ свои и^ да не ё%мрет# на ра'ти” І$ и'нᲆ чл~кᲆ по'имеT ю&”
|
|
8
|
8
|
|
І ще оголосять наглядачі народу, і скажуть: хто боязкий і легкодухий, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб він не зробив боязкими серця братів його, як його серце.
|
И$ да приложа'тъ кни'гочїа гл~ати кᲆ лю'демъ и^ да рекђтъ” и^ егда` кт^о чл~къ страшли'въ и^ сла'бъ срDцемъ, да и'детъ и^ въꙁврати'тся въ до'мъ свои, да не ё^стра'шитъ срDца браᲄа свое^го а^ки срDце свое`”
|
|
9
|
9
|
|
Коли наглядачі скажуть усе це народу, тоді слід поставити військових начальників вождями народу.
|
И$ бђдетᲆ е^гда` ё^мо'лъкнђтъ кни'гочїя гл~юще къ лю'демъ, и^ да поста'вятъ вое^во'ды лю'демъ, и^ преDвожда во'емъ”
|
|
10
|
10
|
|
Коли підійдеш до міста, щоб завоювати його, запропонуй йому мир;
|
А$щеy прїидеши къ гра'дђ вое^ва'ти на'нь, и^ въꙁове'ши я& с ми'ром#”
|
|
11
|
11
|
|
якщо воно погодиться на мир з тобою і відчинить тобі ворота, то весь народ, що знаходиться в ньому, буде платити тобі данину і служити тобі;
|
А/ще ё^бо ми'рное эTвњща'ютъ т^и, и^ эTвр'ьꙁTђ тебњ` гра'дъ и^ вс^и лю'дїе ѓ^брTњшїися въ гра'дњ, да бђдђтъ т^и да'нь даю%щи, и^ послђшающїи ᲄебе`”
|
|
12
|
12
|
|
якщо ж воно не погодиться на мир з тобою і буде вести з тобою війну, то обложи його,
|
А$ще ли же не покоря'тъ ти ся, и^ сътворяT с тобо'ю ра'ть, и^ ѓ^бся'деши я&.
|
|
13
|
13
|
|
і коли Господь Бог твій віддасть його в руки твої, врази у ньому всю чоловічу стать вістрям меча;
|
и^ е^гда` преда'стᲆ я& г~ь б~ъ ᲄвои въ рђцњ твои`. да и^ꙁбїеши всякъ мђжескъ по'лъ и^хъ, в немъ ё^бїенїемъ ме'чнимъ.
|
|
14
|
14
|
|
тільки жінок і дітей і худобу й усе, що в місті, всю здобич його візьми собі і користуйся здобиччю ворогів твоїх, яких віддав тобі Господь Бог твій;
|
развњ же'нъ и^мњнеи всњхъ, и^ скотъ и^ всего' е^ликоже е^сᲄь въ гра'дњхъ иX, и^ все сᲄяжа'нїе да плњни'ши себњ, и^ да ја^си весь плњн# враh свои^хъ, ја%же г~ь б~ъ даеT тебњ`”
|
|
15
|
15
|
|
так чини з усіма містами, які від тебе дуже далеко, які не з числа міст народів цих.
|
Та'ко да соᲄвори'ши всњм# вра'гоM и^же сђть дале'че эT тебе` ѕњ'ло, и^же не сђть эT стра'нъ гра'дъ си'хъ” Но^ и^ эT сихъ гра'дъ, и^хже г~ь б~ъ дае'тъ тебњ прїя'ти ꙁе'млю и^хъ,
|
|
16
|
16
|
|
А в містах цих народів, які Господь Бог твій дає тобі у володіння, не залишай у живих жодної душі,
|
эT ниX б^о да не ѓ^живи'те вся'каго дыха'нїя,
|
|
17
|
17
|
|
але піддай їх прокляттю: хеттеїв і аморреїв, і хананеїв, і ферезеїв, і евеїв, і ієвусеїв, [і гергесеїв,] як повелів тобі Господь Бог твій,
|
н^о и^ прокля'тїем# проклени'те и^хъ хет#џе'я, и^ а^м#морре'я, и^ ханане'я, и^ џереꙁе'я. и^ е^ве'я, и^ её^се'я, и^ гергесе'а ја%коже т^и е^сть ꙁаповњ'да г~ь б~ъ ᲄвои.
|
|
18
|
18
|
|
щоб вони не навчили вас чинити такі самі мерзоти, які вони робили для богів своїх, і щоб ви не грішили перед Господом Богом вашим.
|
да не наё^чаT съᲄвори'ти ваs вся'кїя нечистоты` и^хъ, е^же твори'ша бого'мъ свои^мъ. и^ съгрњши'те преD гм~ъ бм~ъ своиM”
|
|
19
|
19
|
|
Якщо довгий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його і взяти його, то не пошкоджуй дерев його, від яких можна годуватися, і не спустошуй околиць, тому що дерево на полі не людина, щоб могло піти від тебе в укріплення;
|
А$ще же ѓ^бся'деши грDа дн~и мно'ги вое^ванїи въ приня'тїе е^го, да не посњче'ши садо'вїя е^го, въꙁложи'въ желњзо на'нь. н^о да ја%си пло'дъ эT нихъ, а^ самого да не посњче'ши. е^гда` чл~къ древо е^же въ дђбра'вњ сни'ти эT лица` твое^го вᲆ ꙁабра'ла.
|
|
20
|
20
|
|
тільки ті дерева, про які ти знаєш, що вони нічого не приносять для їжі, можеш псувати і рубати, і будувати укріплення проти міста, що веде з тобою війну, доки не підкориш його.
|
н^о дре'во вс^е и^же вњси ја%ко не ја%стъся плодъ е^го с^е потреби` и^ посᲇчи`. и^ сътвори` лњствица на' градъ. и^же сътворя'тъ на' тя ра'ть до'ндеy ти ся въдадя'тъ”
|
|
Глава 21
|
Глvа, к~а”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо в землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить на полі, і невідомо, хто вбив його,
|
Аще ли ся ѓ^бря'щетъ ё^бїеn лежа` на' поли. в зеMли` ю%же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` приня'ти и^ не вњ'дятъ и^же е^го ё^би'лᲆ”
|
|
2
|
2
|
|
то нехай вийдуть старійшини твої і судді твої і виміряють відстань до міст, які навколо вбитого;
|
И$ да прїидђт# ста'рцы и^ сђдїи` твои`. и^ да и^ꙁмњ'рятᲆ до гра'дъ ѓ%крsтъ ё^бїенаго.
|
|
3
|
3
|
|
і старійшини міста того, яке буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, на якій не працювали, [і] яка не носила ярма,
|
и^ бђдеT гра'дъ приближа'яся ё^бїе'номђ. и^ да и^мђтъ ста'рцы гра'да того ю'ницђ эT говя'дъ, е^ю'же не дњ'лано н^и въ я^рмњ` не тежа`”
|
|
4
|
4
|
|
і нехай старійшини того міста відведуть цю телицу в дику долину, що не орана і не засіяна, і заколють там телицю в долині;
|
И$ да и^ꙁведђт# ста'рцы гра'да того` ю'ницђ в де'брь сђ'хђ. в не'иже нњ'сть ѓ%рано ниже насњя'но, и^ да пресњкђтъ жи'лы ю'ница в# дебри`.
|
|
5
|
5
|
|
і прийдуть священики, сини Левіїні [тому що їх обрав Господь Бог твій служити Йому і благословляти ім’ям Господа, і за словом їхнім слід вирішити всяку спірну справу і всяку заподіяну шкоду,]
|
и^ да пристђпятъ жерцы` и^ левљ=ти, ја%котїи и^збра` еs г~ь б~ъ тво'и преDстоя'ти е^мђ, и^ блsви'ти въ и%мя е^го, и^ въ ё^стњхᲆ и^хъ да бђдTђ вс^я гл~анїя, и^ вся'ка пря`”
|
|
6
|
6
|
|
й усі старійшини міста того, найближчі до вбитого, нехай обмиють руки свої над [головою] телиці, зарізаної в долині,
|
И$ вси' же ста'рцы гра'да того` и^же приближа'ются ё^бїе'номђ да ё^мыюT рђцњ въ кро'ви ю'ница е'иже пресњ'чены сђть жи'лы въ дебри`”
|
|
7
|
7
|
|
і оголосять і скажуть: руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили;
|
И$ эTвњща'вше да рекђтъ рђцњ на'ши не пролїя'ша кро'ви сея` и^ ѓ%чи на'ши не ви'дњли е^я`.
|
|
8
|
8
|
|
очисти народ Твій, Ізраїля, який Ти, Господи, визволив [із землі Єгипетської], і не постав народу Твоєму, Ізраїлю, невинної крови. І вони очистяться від крови.
|
млsтивъ бђ'ди лю'деM свои^мъ, і^и^л~ю, и^хже и^зведе` г~и иZ ꙁемля` е^гљ=петъски, и^ не воꙁложи` кро'ви непови'нны средњ люде'и твоиX і^и^л~я н^о и^ꙁба'ви и^хъ эT кро'ви тоя`
|
|
9
|
9
|
|
Так повинен ти змивати у себе кров невинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
|
И$ та'ко эTи'меши кро'вь непови'ннђ эT среды себе`, а^ще сътвори'ши до'брое и^ ё^го'дное преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ”
|
|
10
|
10
|
|
Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь Бог твій віддасть їх у руки твої, і візьмеш їх у полон,
|
А/ще и^ꙁы'идеши на' брань проти'вђ враго'мъ твои^мъ и^ преда'стъ я& г~ь б~ъ ᲄвои в# рђцᲇ твои`, и^ плњни'ши плњ'нъ эT ниX.
|
|
11
|
11
|
|
і побачиш між полоненими жінку, красиву на вигляд, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину,
|
и^ ё^зри'ши вᲆ плњ'не женђ` до'брђ ѓ^бличїеM, и^ вᲆꙁлю'биши е^я`, и^ по'имеши ю& себњ` въ женђ`.
|
|
12
|
12
|
|
то приведи її в дім свій, і нехай вона обстриже голову свою й обріже нігті свої,
|
тогда въведе'ши ю& въ до'мᲆ свой, и^ да ѓ^бро'снеши главђ` ея` и^ да в#рњжеши но'гти ея`,
|
|
13
|
13
|
|
і зніме з себе полоненичий одяг свій, і живе в домі твоєму, й оплакує батька свого і матір свою впродовж місяця; і після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною;
|
и^ да съвлече'ши ри'ꙁы плњнн'ыя е^я с нея`. и^ да ся'детъ в# домђ` твое^мᲆ и^ да ся пла'четъ эTц~а свое^го, и^ ма'тери своея`, мsцъ дн~їи. и^ посеM въни'деши к не'и и^ съвокђ'пишися с не'ю и^ бђ'дет# т^и жена`”
|
|
14
|
14
|
|
якщо ж вона потім не сподобається тобі, то відпусти її, куди вона захоче, але не продавай її за срібло і не повертай її в рабство, тому що ти смирив її.
|
И$ бђ'дет# а^ще не въсхо'щеши ея` да эTпђ'стиши ю& свобо'днђ, прода'жею же да не продаси` ея` на цњнњ`, и^ да не ѓ^ста'виши ея` поне'же ѓ^бидњлъ ю& е^си”
|
|
15
|
15
|
|
Якщо в кого будуть дві дружини — одна улюблена, а інша нелюба, і як улюблена, так і нелюба народять йому синів, і первістком буде син нелюбої, —
|
А/ще ли бђдеt мђжђ дв^њ женњ`, е^ді'на е^мђ люба` а^ дрђга'я не люба`, и^ породи'тъ е^мђ люба` и^ не люба`, и^ бђдетъ сн~ъ прьворожде'ныи эT не люби'мыя”
|
|
16
|
16
|
|
то, при розділі синам своїм майна свого, він не може синові дружини улюбленої дати першість перед первородним сином нелюбої;
|
И$ бђдетᲆ воньже дн~ь разде'лиT сн~омъ свои^мъ, и^мњнїе свое. и^ да не воZмо'жетᲆ прьвенцеM быти сн~ъ люби'мыя преꙁрњ'вши не люби'мыя прьвен#ца`”
|
|
17
|
17
|
|
але первістком повинен визнати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частину з усього, що в нього знайдеться, тому що він є початок сили його; йому належить право первородства.
|
Но^ сн~а нелюби'мыя въ прьвенецъ прїимет#, и^ дастъ е^мђ сђгђ'бо эT всего` ја%же ѓ^бря'щется е^мђ, ја%ко се'й е^сᲄь нача'ло чаD е^го, и^ семђ` достои'тᲆ прьвен#ство`”
|
|
18
|
18
|
|
Якщо в кого буде син буйний і непокірливий, який не підкорюється голосу батька свого і голосу матері своєї, і вони карали його, але він не слухав їх, —
|
А/ще л^и комђ` бђ'детъ сн~ъ непокори'вᲆ, и^ гђби'тель непослђшаяи` гла'са эTц~а свое^го и^ гла'са мт~ре свое^я и^ нака'жђтᲆ е^го, и^ не послђша'етъ и^хъ”
|
|
19
|
19
|
|
то батько його і матір його нехай візьмуть його і приведуть його до старійшин міста свого і до воріт свого місцеперебування
|
да по'имеT е^го эTц~ъ е^го и^ мт~и е^го, и^ да и^ꙁведђтъ е^го преD сᲄа'рцы гра'да свое^го, и^ преD вра'та мњста свое^го”
|
|
20
|
20
|
|
і скажуть старійшинам міста свого: «цей син наш буйний і непокірливий, не слухає слів наших, марнотратник і п’яниця»;
|
И$ да рекђтъ къ мђжеM гра'да свое^го, сн~ъ на'шъ сїи непокори'въ е^сть и^ гђби'тель и^ непослђшаеT рњ'чи на'шея, вњтђя' пїа'нствђеT”
|
|
21
|
21
|
|
тоді всі жителі міста його нехай поб’ють його камінням до смерти; і так знищи зло із середовища свого, і всі ізраїльтяни почують і убояться.
|
И$ да побїю'тъ и& мђжи гра'да сего` ка'менїемᲆ и^ да ё%мретъ. да и^ꙁмњте ѕло'е эT себе` са'ми, да и^ дрђѕїи слы'шавше ё^боа'тся”
|
|
22
|
22
|
|
Якщо в кому знайдеться злочин, гідний смерти, і він буде умертвлений, і ти повісиш його на дереві,
|
А/ще л^и бђ'детъ в кои'мъ грњсњ` сђ'дъ смр~тныи и^ ё^ме'ртвїе и^ повњ'ситї е на' древњ.
|
|
23
|
23
|
|
то тіло його не повинно ночувати на дереві, але поховай його в той самий день, тому що проклятий перед Богом [усякий] повішений [на дереві], і не оскверняй землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
|
да не преме'длитъ тњло е^го на' древњ, н^о въ гро'бњ погреби'те и& въ то'иже дн~ь” ЈА/ко прокляT е^сть эT б~а вся'кᲆ вися'и на' древњ, да не ѓ^скверна'виш# ꙁе'мля ю%же г~ь б~ъ тво'и да'етъ тебњ` въ прича'стїе”
|
|
Глава 22
|
Глvа, к~в”
|
|
1
|
1
|
|
Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму;
|
Аще ви'диши телца` бра'та свое^го, и^л^и ѓ^вцђ` е^го блђдя'щђ на пђти` не мини` и&, н^о ѓ^браще'нїемъ, ѓ^брати` и^хъ бра'тђ свое^мђ”
|
|
2
|
2
|
|
якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх;
|
А/ще л^и нњ'сть бли'ꙁђ тебе` браT твои” и^ не ё^вњси е^го, заи^ми` е^го внђтрь до'мђ твое^го, и^ да бђ'детъ ё^ тебе` до'ндеже взы'щеᲄъ иX бра'тъ тво'и, и^ эTда'си иX е^мђ”
|
|
3
|
3
|
|
так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
|
Та'кожде сᲆтвори'ши и^ ѓ^сляᲄи е^го, и^ ри'ꙁе е^го, и^ та'ко да сътвори'ши всемђ погђбле'номђ бра'та твое^го, е^ли'коже и^ꙁбњгнет# е^мђ. и^ ѓ^бря'щеши я&, да не возмо'жеши минђти я&” Ни'же
|
|
4
|
4
|
|
Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом.
|
пре'ꙁри ѓ^сля'ти бра'та свое^го. и^л^и телца` е^го паDшагося на пђти` да не мине'ши е^го, вᲆста'вя я& да въсᲄа'виши с ниM”
|
|
5
|
5
|
|
На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
|
И$ да не бђ'детᲆ ё^тварь мђжеска на женњ`. н^и да ѓ^блачи'тся мђжь в ри'зђ же'ньскђ, ја%ко гнђсенъ е^сть гв~и б~ђ твое^мђ, вся'къ творя'и сїя”
|
|
6
|
6
|
|
Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми:
|
А/ще л^и гд^њ лђчи'ши гнњздо птичїе прDе ѓ^чи'ма свои^ма на пђти` и^л^и на дре'вᲇ нњкоеM, и^л^и на земли`, и^ в неM птеnца и^л^и ја%и^ца и^ мт~и ся'деT на птенцXњ и^ли ја%и^цњхъ, да не во'змеши ма'тере сᲆ п#тенцы`”
|
|
7
|
7
|
|
матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої.
|
Но^ эTпђ'стомъ эTпђс'тиши ма'терь, а^ птен#ца` во'ꙁмеши себњ`, да ти бл~го бђ'детъ. и^ мно'ги дн~и бђ'деши”
|
|
8
|
8
|
|
Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
|
А/ще л^и съгради'ши храM но'въ, да сътвори'ши и^ ѓ^гражденїе хра'мови свое^мђ. и^ да не сътвори'ши ё^бо'ю въ домђ` твое^мᲆ, а%ще паде'тᲆ пады'и эT него”
|
|
9
|
9
|
|
Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого].
|
И$ да не сњ'еши виногра'да твое^го раꙁли'чь, да ся не ѓст~итъ плоD. и^ сњмя е^же насње^ши съ плодо'мъ ви'н#номъ”
|
|
10
|
10
|
|
Не ори на волі й ослі разом.
|
И$ да не ѓ^ре'ши ю^нце'мъ и^ ѓ^сля'темъ въкђпњ.
|
|
11
|
11
|
|
Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом.
|
и^ да ся не ѓ^блече'ши въ ри'ꙁђ раZноли'чнђ, солнђ` и^ во'лны в#кђпњ тка'нђ”
|
|
12
|
12
|
|
Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся.
|
И$ повра'зки да сътвори'ши себᲇ на четы'рехъ кра'ехъ ѓ^дежа свое^я, в ню'же а%ще ѓ^блече'шися”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо хто візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,
|
И$ а'ще кт^о по'иметъ женђ` и^ бђ'детᲆ с не'ю, и^ възненави'дитъ е^я`”
|
|
14
|
14
|
|
і буде зводити на неї порочні справи, і пустить про неї недобру чутку, і скаже: «я взяв цю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов у неї дівоцтва»,
|
И$ приложиT е'й ви'нна словеса`, и^ воꙁложит# на' ню и%мя ѕло'е. и^ въз#г~летъ, женђ` сїю поя'хъ, и^ пришеD к не'и не ѓбрњтоX ю& дв~цею”
|
|
15
|
15
|
|
то батько дівчини і матір її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до воріт;
|
И$ възем#ши эTц~ъ дв~цы и^ мт~ри да и^ꙁнесђтъ деви'чьство ѓ^трокови'ца, преD стра'ца къ вратоM”
|
|
16
|
16
|
|
і батько дівчини скаже старійшинам: дочку мою я віддав за дружину цьому чоловіку, і [нині] він зненавидів її,
|
И$ речеT эTц~ъ ѓ^трокови'ца къ стра'рцеM, дще'рь мою` сїю да'хъ мђжђ семђ` въ женђ`. и^ нн~њ же възненави'дvњ е^я”
|
|
17
|
17
|
|
і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста.
|
прилага'етъ е'й ви'н#на словеса` гл~я, не ѓ^брњто'хъ дще'ри твое^я дњ'вою. а^ с^е дњвъство дще'ри мое^я, и^ да раZгнTђ ри'ꙁы преD старцы гра'да ѓ%ного”
|
|
18
|
18
|
|
Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його,
|
И$ да по'имђтъ ста'рцы гра'да ѓ%ного мђжа того` и^ накажђтъ и&”
|
|
19
|
19
|
|
і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє.
|
И$ да ѓ^бвиня'тъ и&, р~, си'кль, и^ дадяT эTц~ђ ѓ^трокови'ца, ја%ко проне'слъ еs и%мя ѕл^о на дв~цђ і^и^л~ьтескђ, и^ па'ки да бђ'детъ е^мђ жена`, и^ не возмо'жеT эTпђсти'ти е^я`, по вся` лњта”
|
|
20
|
20
|
|
Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини,
|
А/ще л^и бђ'детъ въи^сᲄиннђ сло'во с^е. и^ не ја%ви'тся дњв#ство ѓ^трокови'ца”
|
|
21
|
21
|
|
то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого.
|
да и^зведђт# дњви'цђ преD вра'та хра'ма эTц~а е^я`, да побїюT ю& ка'менїем#, мђжи граDстїи, и^ да ё%мреT. ја^ко сътвори` безђмїе въ сн~њхъ і^и^л~евыX. проблђди` до'мᲆ эTц~а свое^го. і^ и'змите ѕло'е эT себе` са'ми”
|
|
22
|
22
|
|
Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі.
|
А/ще л^и мQђ допђстиTся лежа'ти съ женою мђжа'тою, да ё^бїютъ ѓ%ба, мђжа'тђю и^ лежа'щаго с не'ю, да эTи'мђтъ ѕло'е эT і^и^л~я”
|
|
23
|
23
|
|
Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею,
|
А/ще же бђ'детъ дњ'ва съвњща'на мђ жђ и^ ё^ласкавъ ю& мђжь дрђгїи въ гра'де и^ бђдеT с не'ю”
|
|
24
|
24
|
|
то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого.
|
да и^зведе'те ѓ%ба преD вра'та граDная, и^ да побїе'те ѓ%ба ка'менїеM, и^ ё^мрTђ. ѓ^трокови'цђ, поне'же не въпи'ла въ гра'дњ а^ мђжа поне'же е^сть ѓ^би'дилъ женђ` по'дрђга свое^го, и^ эTи^мᲇте ѕло'е эT себе` са'ми”
|
|
25
|
25
|
|
Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею,
|
А/ще на' поли понаси'лит# мђжь дв~ђ съвњща'нђю, и^ нђ'ждею ѓ^би'диT ю& да ёбїе'те мђжа бы'вшаго с не'ю”
|
|
26
|
26
|
|
а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його;
|
А$ ѓ^трокови'цы не сᲆтвори'те ничто'же, нњсть б^о дњ'вњи грњха` смр~тнаго. а%ки кт^о вᲆста'нетъ на по'дрђга свое^го и^ ё^бїе'тᲆ дш~ђ е^го” Та'коже е^сть и^ с^е дњло,
|
|
27
|
27
|
|
бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її.
|
и^ е^гда кт^о на' поли понасилиT ю&, въꙁопи` ѓ^трокови'ца съвњща'нная и^ не бы'сть кт^о помога'яй е'й”
|
|
28
|
28
|
|
Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх,
|
А/ще л^и кт^о поси'лиT дв~ђ ја%же нњсть съвᲇща'на, и^ нђж'ею бђ'детъ с не'ю, и^ ѓ^бличиTся”
|
|
29
|
29
|
|
то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею.
|
да даs мђжь то'й эTц~ђ эTрокови'ци, н~, дидра'гмъ сребра` и^ томђ` бђ'детᲆ жена`, поне'же ѓ^би'дилъ ю& е^сᲄь, и^ не возможеT эTпђсти'ти ю& въ вс^е вре'мя”
|
|
30
|
30
|
|
Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого.
|
И$ да не пое'млетъ чл~къ жены` эTц~а свое^го, и^ да не эTкры'етъ покрове'нїа эTц~а свое^го”
|
|
Глава 23
|
Глvа, к~г”
|
|
1
|
1
|
|
У кого роздавлені ятра або відрізаний дітородний член, той не може ввійти в громаду Господню.
|
Да не въхо'дитъ ка'женикъ. и^ скопе'цъ. въ со'нмъ гн~ь”
|
|
2
|
2
|
|
Син блудниці не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління його не може ввійти в громаду Господню.
|
Ни'же да въни'детъ блђдороDныи въ со'нмъ гн~ь до деся'таго племе'ни”
|
|
3
|
3
|
|
Аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління їхнє не може ввійти в громаду Господню повіки,
|
да не вни'детъ а^монити'нъ, и^ моа^ви'тиn въ со'нмᲆ гн~ь. и^ деся'таго племе'ни да не в#хо'диT въ храM гн~ь да'ждь и^ до вњка”
|
|
4
|
4
|
|
тому що вони не зустріли вас із хлібом і водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, і тому що вони найняли проти тебе Валаама, сина Веорового, з Пефора Месопотамського, щоб проклясти тебе;
|
Поне'же не срњто'ша ѓ^ни васъ съ хлњбы и^ водо'ю на пђти`, и^сходя'щимъ вамᲆ и^з# ꙁемля` е^гљ=пеTски” И$ к семђ` ная'ша на' тя валаа'ма сн~а веѓ%рова, эT средорњ'чїа да т^я проклене'тъ”
|
|
5
|
5
|
|
але Господь, Бог твій, не захотів слухати Валаама і обернув Господь Бог твій прокляття його на благословення тобі, бо Господь Бог твій любить тебе.
|
И$ не въсхотњ` г~ь б~ъ твои, слы'шаᲄи валаа'ма, и^ възврати` г~ь б~ъ тво'и кля'твы въ блsве'нїе, ја^ко въꙁлюби` т^я г~ь б~ъ твои”
|
|
6
|
6
|
|
Не бажай їм миру і благополуччя в усі дні твої, повіки.
|
да не съвњща'еши ми'ра къ ни'мъ и^ поспњшнаго и^мъ не да'и вс^я дн~и въ вњ'ки”
|
|
7
|
7
|
|
Не гребуй ідумеянином, бо він брат твій; не гребуй єгиптянином, бо ти був прибульцем у землі його;
|
да не гнђша'ешися и^дђмњ'аниномъ, ја%ко браT твой е^сть да не гнђша'ешися е^гљ=птя'нина, ја%ко ѓ^бита'лецъ бы'лъ е^си въ ꙁемли` и^хъ”
|
|
8
|
8
|
|
діти, які в них народяться, у третьому поколінні можуть увійти в громаду Господню.
|
Сн~ове а%ще родя'тся и^мъ племя` тре'тїе да въни'детъ въ со'нмъ гн~ь”
|
|
9
|
9
|
|
Коли підеш у похід проти ворогів твоїх, бережися всього злого.
|
А$ще же и^ꙁы'деши въполчи'тися на враги` ᲄвоа да ся снабди'ши эT всего` ѕл^а сло'ва”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо в тебе буде хто нечистий від того, що трапилося [з ним] уночі, то він повинен вийти геть зі стану і не входити в стан,
|
И$ а'ще бђдетъ въ тебњ` чл~кᲆ нечи'сᲄъ эT и^ꙁлїя'нїя но'щїю, да и^ꙁы'детъ вн^њ по'лчища и^ да не въхо'дитъ въ по'лчище.
|
|
11
|
11
|
|
а коли настане вечір, повинен омити [тіло своє] водою, і після заходу сонця може ввійти у стан.
|
и е^гда` бђдетъ кᲆ ве'черђ, и^ да ѓ^мы'етъ ᲄњло свое` водо'ю, и^ ја^ко за'идетъ сл~нце да въни'детъ въ поlчище”
|
|
12
|
12
|
|
У тебе повинно бути місце поза станом, куди ти міг би виходити;
|
И$ мњстотебњ` да бђдетъ вн^њ по'лчища, и^ да и^ꙁы'деши та'мо во'нъ”
|
|
13
|
13
|
|
крім зброї твоєї, повинна бути у тебе лопатка; і коли будеш сідати поза станом, викопай нею [яму] і знову зарий [нею] випорожнення твоє;
|
Рыле'цъ же да бђ'детъ за' поя^сомъ твои^мъ, и^ бђдетъ е^гда` ся'деши вн^њ, да въскопа'еши и^мъ ја^мђ и^ посе'мъ наврати'въ да покры'е^ши стыдњнїе свое в не'и.
|
|
14
|
14
|
|
тому що Господь Бог твій ходить серед стану твого, щоб визволяти тебе і віддавати ворогів твоїх [у руки твої], а тому стан твій повинен бути святий, щоб Він не побачив у тебе чого соромітного і не відступив від тебе.
|
ја%ко г~ь б~ъ твои прехо'дитъ въ по'лчищи твоеM. и^ꙁбавля'ти т^я, и^ преда'ти враги` твоя`, въ рђцњ твои` преD лицемъ твои^мъ и^ да бђ'детъ по'лчище твое ст~о, и^ да не ја^ви'тся ё^ тебе стыдњ'нїя ве'щᲆ, и^ эTвраᲄи'тся эT тебе`.
|
|
15
|
15
|
|
Не видавай раба господареві його, коли він прибіжить до тебе від господаря свого;
|
да не предаси` раба` гн~ђ е^го, и^же прїидетъ къ тебњ эT гн~а свое^го”
|
|
16
|
16
|
|
нехай він у тебе живе, серед вас [нехай він живе] на місці, яке він обере в якій-небудь з осель твоїх, де йому сподобається; не пригноблюй його.
|
С тобо'ю да всели'тся въ всемъ мњстњ и^дњже го'дњ бђдет# е^мђ, да не стђжи'ши е^го.
|
|
17
|
17
|
|
Не повинно бути блудниці серед дочок Ізраїлевих і не повинно бути блудника серед синів Ізраїлевих.
|
и^ да не бђдеT блђ'дница эT дще'реи і^и^л~въ, и^ да не бђдет# блђдя'щихъ эT сн~овъ і^и^л~въ”
|
|
18
|
18
|
|
Не внось платні блудниці і ціни пса в дім Господа Бога твого ні за якою обітницею, тому що те й інше є мерзота перед Господом Богом твоїм.
|
да не даси` м#зды` блђдницы, ниже и^ꙁмене'нїя ўа` въ до'мъ г~а б~а твое^го въ вся'кђ мл~твђ ја%ко гнђше'нїе сђть гв~и б~ђ твое^мђ ѓ^боя`”
|
|
19
|
19
|
|
Не віддавай у ріст братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чого-небудь іншого, що можна віддавати в ріст;
|
да не расти'ши бра'тђ твое^мђ ли'хвы сребре'ныя и^ ли'хвы пи'щныя и^ ли'хвы вся'кїя ве'щи е^мђже а^ще в# ꙁаи'мъ даси`”
|
|
20
|
20
|
|
іноземцеві віддавай у ріст, а братові твоєму не віддавай у ріст, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усьому, що робиться руками твоїми, на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею.
|
Чю'ждемђ да расти'ши ли'хвђ, братђ же твое^мђ да не расти'ши. да блsвиT тя` г~ь б~ъ тво'и въ всњхъ дњлехъ твоиX въ ꙁемли` в ню'же и%деши та'мо прия%ти ея`”
|
|
21
|
21
|
|
Якщо даси обітницю Господу Богу твоєму, негайно виконай її, бо Господь Бог твій стягне її з тебе, і на тобі буде гріх;
|
А/ще же ѓ^бњща'еши ѓ^беща'нїе гв~и б~ђ твое^мђ. да не ё^ме'длиши въꙁда'ти е^го, ја%ко въꙁыща` въꙁы'щетъ г~ь б~ъ тво'и эT тебе`, и^ бђдетъ на тебњ грњ'хъ”
|
|
22
|
22
|
|
якщо ж ти не дав обітниці, то не буде на тобі гріха.
|
А/ще л^и не хо'щеши ѓ^бњща'тися нњ'сть т^и грњха`”
|
|
23
|
23
|
|
Що вийшло з уст твоїх, дотримуй і виконуй так, як обіцяв ти Господу Богу твоєму добровільне приношення, про яке сказав ти вустами своїми.
|
И$сходя'щая и^ꙁъ ё'стъ твои^хъ снабди` и^ сътвори`. и^м#же ѓ%бразомъ ѓ^беща` гв~и б~ђ твое^мђ даr е^же е^си гл~алъ ё^стна'ми твои^ми”
|
|
24
|
24
|
|
Коли ввійдеш у виноградник ближнього твого, можеш їсти ягоди досита, скільки хоче душа твоя, а в посудину твою не клади.
|
А/ще вни'деши на ни'вђ по'дрђга свое^го и^ да събере'ши в рђцњ свои` кла'сы, а^ се'рпа не ꙁадњи на ни'вђ по'дрђга своего.
|
|
25
|
25
|
|
Коли прийдеш на жниво ближнього твого, зривай колосся руками твоїми, але серпа не занось на жниво ближнього твого.
|
а^ще въни'деши въ винограD по'дрђга свое^го да зо'блеши вино`, е^ли'ко насыти'ши дш~ђ свою, а^ въ сосђдᲆ не вложи'ши”
|
|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого,
|
Аще же кт^о по'иметъ женђ` и^ живе'тъ с не'ю. и^ бђдетъ а^ще не ѓ^бря'щетъ блгDть преD нимъ нњкое^го ра'ди срамна дњла да напи'шетъ е'й кни'ги эTпђще'нїя и^ вда'стъ в рђцњ е'й. и^ да эTпђстиT ю& и^ꙁ до'мђ свое^го.
|
|
2
|
2
|
|
і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка,
|
и^ эTше'дши да бђдетъ жена` мђжђ и^но'мђ”
|
|
3
|
3
|
|
але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, —
|
И$ е^гда` възненави'дитъ ю& мђжъ вторы'и, и^ въпи'шетъ е'й кни'гђ эTпђще'нїя и^ да'стъ е'й в рђцᲇ е^я`, и^ эT пђстит# ю& и^з до'мђ свое^го. И$л^и ё^мре'тъ мђжъ е^я` вторы'и иy б^њ ю& поя'лъ себњ` въ женђ`,
|
|
4
|
4
|
|
то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
|
и^ не възмо'жетъ мђжъ прь'выи эTпђсти'вый ю&. ѓ^брати'тися и^ поя'ти ю& себњ` въ женђ`, по ѓ^скверне'нїи е^я` ја^ко гнђсно е^сть преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ да не ѓ^скверна'виᲄе ꙁемля` ю%же г~ь б~ъ ва'шъ дае'тъ ва'мъ въ наслњдїе”
|
|
5
|
5
|
|
Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв.
|
И$ а'ще кт^о бђдетъ женђ` поя'лъ въ но'вњ да не и'детъ на' брань, и^ да не ꙁаде'жется е^мђ ника'я же ве'щь, и^ без вины` е^сть” И$ да бђ'детъ въ домђ` свое^мъ лњто е^ді'но, и^ да веселиT женђ` свою ю^же е^сть поя'лъ”
|
|
6
|
6
|
|
Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу.
|
И$ да не въꙁе'млеши в залоh же'рнова и^ же'рновицы, ја%ко дш~ђ свою дае'тъ в ꙁалоh.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого.
|
А/ще кт^о ја^виTся чл~къ кра'дыи дш~ђ эT бра'тїя свое'я сн~овъ і^и^л~евъ, и^ наси'лїемъ и^ продае'тъ ю&, да ё'мрет# та'ть таковы'и, и^ эTи'мњте ѕло'е эT себе` са'ми”
|
|
8
|
8
|
|
Дивись, у хворобі прокази ретельно дотримуй і виконуй весь [закон], якого навчать вас священики левити; ретельно виконуйте, що я повелів їм;
|
И$ блюди` себе` са'мъ, въ бле'скъ прокаже'нїя. и^ снабди` ѕњлотвори'ти по всемђ` ꙁако'нђ, и^же повеля'тъ тебњ` жерцы` и^ левљ=ты ја^коже е^смь ꙁаповњдаl и^м# снабдњти и^ твори'ти.
|
|
9
|
9
|
|
пам’ятай, що Господь Бог твій зробив з Маріам на шляху, коли ви йшли з Єгипту.
|
по'мниᲄе коли'ко соᲄвори` г~ь б~ъ твой марїа'ми въ и^схо'де и^сходя'щимъ ваM и^ꙁъ е^гљ=пта”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи до нього в дім, щоб взяти в нього заставу,
|
А/ще до'лгъ е^сть како'въ лю'бо на по'дрђꙁњ твое'мъ, да не вни'деши въ храм# е^го взя'ти ꙁаложе'нїя
|
|
11
|
11
|
|
постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю;
|
н^о вн^њ ста'неши” Чл~къ же той на не'мже е^сть до'лгъ твои и^ꙁнесе'тъ са'мъ ꙁаложе'нїе воn”
|
|
12
|
12
|
|
якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його:
|
А$ще л^и чл~къ ё^бо'гъ е^сть, да не ѓ^блежи'ши в зало'ꙁњ е^го”
|
|
13
|
13
|
|
поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм.
|
Но эTда'нїеM эTда'си ри'ꙁђ е^го до ꙁа'хода слн~ца, и^ да ля'жетъ въ ри'ꙁе свое'и, и^ блsвитᲆ т^я. и^ бђ'детъ т^и млsть преD гм~ъ бм~ъ твоиM”
|
|
14
|
14
|
|
Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх;
|
да не лиши'ши м#зды` ё^бо'гаго и^ прося'щаго въ бра'тїи ᲄвое'й, и^л^и эT пришелеw въ гра'де твоеM”
|
|
15
|
15
|
|
у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха.
|
Въ то'и дн~ь да эTда'си м#здђ` е^мђ, да не за'идеᲄъ сл~нце е^мђ ја%ко ё^боh е^сть и^ в то'мъ и^мать наде'ждђ” И$ да не възопїе'тъ на' тя къ гв~и и^ бђд'етъ тебњ` грњ'хъ”
|
|
16
|
16
|
|
Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин.
|
И$ да не ё%мрђтъ эTц~ы за' сн~ы, и^ сн~ове да не ё'мрђтъ за эTц~ы. н^о ко'ждо ꙁа сво'и грњхъ да ё%мретъ”
|
|
17
|
17
|
|
Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу;
|
И$ да не ё^кло'ниши сђда` прише'лцђ и^ сиротњ` и^ вдовњ`” И$ да не въꙁе'млеши въ ꙁало'гъ ри'ꙁы вдовича`”
|
|
18
|
18
|
|
пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це.
|
Но помяне'ши ја%ко рабᲆ и^ т^ы б^њ въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи и^ свободи` т^я г~ь б~ъ твои эTтђ'дђ. сего ра'ди а^ꙁъ ᲄебњ` ꙁаповᲇ'даю твори'ти с^е сло'во”
|
|
19
|
19
|
|
Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх.
|
А/ще по'жнеши ни'вђ на селњ` свое^мъ, и^ ꙁаб'ђдеши снопы` на ни'вњ свое'и да не вᲆꙁврати'шися взя'ти и^хъ прише'лцђ, и^ ё^бо'гђ, и^ сиротњ`, и^ вдовњ` да бђ'детъ, да т^я блsвитъ г~ь б~ъ твои въ всњхᲆ дњлеX рђкђ твое^ю”
|
|
20
|
20
|
|
Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.]
|
І$ а'ще же ма'сличїе бере'ши. да ся не въꙁврати'ши ѓ^би'роk твори'ти ꙁа собо'ю” Н$о прише'лцђ и^ сиротњ`, и^ вдовњ` да бђ'детъ” И$ въспомяне'ши ја%ко ра'бъ и^ т^ы бњ` въ земли` е^гљ=петъстњи” Сего ра'ди а^ꙁъ ᲄебњ` повелњва'ю твори'ти слово с^е”
|
|
21
|
21
|
|
Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові;
|
А$ще же ѓ^бъе'млеши виногра'д# свои, да не събира'еши ѓ^би'рокъ ꙁа собо'ю. н^о прише'лцђ и^ сиротњ` и^ вдовњ` да бђ'детъ”
|
|
22
|
22
|
|
і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.
|
И$ помяне'ши ја%ко ра'бъ бы'лъ е^си въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи” Сего ра'ди а%ꙁъ тебњ` заповњ'даю твори'ти с^е сло'во”
|
|
Глава 25
|
Глvа, к~е”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо буде тяжба між людьми, то нехай приведуть їх на суд і розсудять їх, правого нехай виправдають, а винного засудять;
|
Аще же бђдетъ пря` междђ чл~кома, и^ прїидђтъ на сђд# и^ да сђдяT и& и^ да ѓ^правдят# пра'ваго. и^ да ѓ^сђдяT нечести'ваго”
|
|
2
|
2
|
|
і якщо винний буде заслуговувати на побої, то суддя нехай накаже покласти його і бити при собі, дивлячись за провиною його, за рахунком;
|
І$ е^гда` бђ'детъ досто'инъ ра'нъ нечести'выи, да поста'виши и& преD сђдїа'ми и^ да бїю'тъ е^го пред ни'ми по нече'стїю е^го
|
|
3
|
3
|
|
сорок ударів можна дати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був спотворений перед очима твоїми.
|
въ число` да бїю'т# и&, м~ ра'н#, бесче'стїя е^го да не приложиT к семђ” А$ще л^и приложа'тъ паче ра'нъ сихᲆ. би'ти е^го мо'жае беꙁлњ'потно е^сть бра'тђ твое^мђ преD тобою”
|
|
4
|
4
|
|
Не закривай рота волові, коли він молотить.
|
И$ да не ѓ^борти'ши вола` верхђщ'аго житъ”
|
|
5
|
5
|
|
Якщо брати живуть разом і один з них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не повинна виходити на сторону за чоловіка чужого, але дівер її повинен увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею, —
|
І$ егда` живђтъ бра'тїя въкђпњ. и^ ё'мрет# е^ді'нъ эT ни'хъ, и^ пло'да не бђдетъ е^мђ да не бђдетъ жена` ё^ме'ршаго эT до'мђ и^но'мђ мђж'ђ, и^же нњсть ё%жика” Но бра'тъ мђжа е^я` да вни'детъ къ не'и да по'имет# ю& въ женђ` себњ`, и^ да живе'тъ с не'ю”
|
|
6
|
6
|
|
і первісток, якого вона народить, залишиться з ім’ям брата його померлого, щоб ім’я його не стерлося в Ізраїлі.
|
И$ бђ'детъ первене'цъ и^же ся роди'тъ да ё^ста'вится въ и'мя ё^мершаго и^ не поги'бнетъ и%мя е^го эT і^и^л~я”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо ж він не захоче взяти невістку свою, то невістка його піде до воріт, до старійшин, і скаже: «дівер мій відмовляється відновити ім’я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною»;
|
А$ще л^и не хо'щетъ чл~къ поя'ти жены` бра'та свое^го да прїидетъ жена` къ вра'томъ преD ста'рцы, и^ речетъ не хо'щетъ бра'тъ мђжа мое^го въставити и%мени бра'та свое^го въ і^и^л~и”
|
|
8
|
8
|
|
тоді старійшини міста його повинні покликати його й умовляти його, і якщо він стане і скаже: «не хочу взяти її»,
|
И$ да призовђт# и& ста'рцы гра'да того` и^ да гл~ютъ е^мђ. и^ а'ще ставъ рече'тъ не хощђ` поя'ти ея`”
|
|
9
|
9
|
|
тоді невістка його нехай підійде до нього на очах старійшин, і зніме чобіт його з ноги його, і плюне в лице його, і скаже: «так чинять з людиною, яка не творить дому братові своєму [в Ізраїля]»;
|
И$ пристђпи'вши жена` бра'та е^го къ немђ` преD стаrцы, и^ да и^з#ꙁђетᲆ сапогъ е^го е^дїнъ эT ноги` е^го, и^ да ꙁаплю'етъ на лице` е^го, и^ эTвњща'въ да речетъ, сице да сᲆтворяT чл~кђ, и^же не соꙁида'еT домђ бра'та свое^го”
|
|
10
|
10
|
|
і наречуть йому ім’я в Ізраїлі: дім роззутого.
|
И$ проꙁовется и%мя е^го вᲆ і^и^л~и домᲆ и^з#ꙁђвшаго сапогᲆ”
|
|
11
|
11
|
|
Коли б’ються між собою чоловіки, і дружина одного [з них] підійде, щоб відняти чоловіка свого з рук того, хто б’є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за срамний член,
|
А/ще же бїюTся чл~ка дв^а вᲆкђпњ, мђжъ съ бра'тоM свои^мᲆ, и^ пришеDши жена` е^дїнаго ею` эTя%ти мђжа свое^го эT рђки` бию%щаго и^ просте'рши рђкђ свою` и%меT ꙁа лоно` е^го
|
|
12
|
12
|
|
то відсічи руку її: нехай не пощадить [її] око твоє.
|
да эTсњче'ши рђ'кђ ей, да не пощади'ши ѓ%ка твое^го на ню`”
|
|
13
|
13
|
|
У торбі твоїй не повинно бути подвійних гир, великих і менших;
|
И$ да не бђдетъ вᲆ вре'тищи твое^мъ мњ'рило, и^ мњрило вели'кое и^ малое”
|
|
14
|
14
|
|
у домі твоєму не повинно бути подвійної ефи, великої і меншої;
|
И$ да не бђдет# в домђ` твое^мᲆ мњ'ра, и^ мњ'ра вели'ка и^ ма'ла”
|
|
15
|
15
|
|
гиря в тебе повинна бути точна і правильна, і ефа в тебе повинна бути точна і правильна, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь Бог твій дає тобі [в наділ];
|
Но^ мњрило пра'во, и^ пра'ведно да бђ'детъ тебњ` и^ мњра ра'вна і^ и'стина бђдеT тебњ`” да мно'ги дн~и бђ'деши на земли` ю%же г~ь б~ъ твой дае'тъ тебњ` въ прича'стїе”
|
|
16
|
16
|
|
бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, хто робить неправду.
|
ЈА/ко гнђ'сенъ е^сть гв~и б~ђ твое^мђ, вся'къ творя'и сїя. всяk творя'и непра'вдђ”
|
|
17
|
17
|
|
Пам’ятай, як чинив з тобою Амалик на путі, коли ви вийшли з Єгипту:
|
Помяни` коли'кот^и сътвори` а^м#мали'къ на пђти`, и^сходя'щђ т^и и^ꙁъ е^гљ=пта”
|
|
18
|
18
|
|
як він зустрів тебе на путі, і побив позаду тебе всіх ослаблих, коли ти втомився і знесилився, і не побоявся він Бога;
|
Ка'ко съпроти'вися на пђти` ᲄебњ. і^ и^с#сњче` твою стражбђ` стрњгђщђю ꙁа ᲄобо'ю. ты' же а%лченъ бња'ше и^ трђдеn и^ не въꙁбоя'ся б~а”
|
|
19
|
19
|
|
отже, коли Господь Бог твій заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, щоб оволодіти нею, згладь пам’ять Амалика з піднебесної; не забудь.
|
И$ бђ'детъ е^гда` поко'итъ т^я г~ь б~ъ тво'и эT всњхъ вра'гъ твои^хъ, и^же ѓ%колотебе` вᲆ ꙁемли` ю%же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` въ прича'стїе, всели'тися на не'и” да погђби'ши и%мя а^м#мали'ково и^же поD нб~семъ, и^ да не забђ'деши”
|
|
Глава 26
|
Глvа, к~ѕ”
|
|
1
|
1
|
|
Коли ти прийдеш у землю, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і оволодієш нею, і оселишся на ній,
|
И$ бђ'детъ е^гда` вни'деши въ зе'млю ю%же г~ь б~ъ тво'и дае'тъ тебњ` въ прича'стїе, и^ всели'шися въ не'и”
|
|
2
|
2
|
|
то візьми початки усіх плодів землі, які ти одержиш від землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі, і поклади в кошик, і піди на те місце, яке Господь Бог твій обере, щоб перебувало там ім’я Його;
|
И$ да во'змеши нача'тки эT ꙁеMля твоея`, ја^же г~ь б~ъ тво'и даеT тебњ` въ ѓ^дръжа'нїе, да вложи'ши вᲆ ко'шницђ. и^ да и'деши въ мњсто и^дњже и^збереT тебњ` г~ь б~ъ тво'и приꙁыва'ти и%мя е^гот^ђ”
|
|
3
|
3
|
|
і прийди до священика, який буде в ті дні, і скажи йому: сьогодні сповідаю перед Господом Богом твоїм, що я ввійшов у ту землю, яку Господь клявся батькам нашим дати нам.
|
И$ да прїи'деши къ жерцђ` и^же бђдеT в ты дн~и, и^ рече'ши къ немђ`, и^сповњ'даюся днsе гв~и б~ђ свое^мђ. ја%ко внидо'хомъ въ ꙁе'млю, е^ю'же кля'тся г~ь эTц~емъ на'шимъ да'ти ю& намъ”
|
|
4
|
4
|
|
Священик візьме кошик з руки твоєї і поставить його перед жертовником Господа Бога твого.
|
И$ да во'змеT жреw эT рђ'кђ твое^ю ко'шницђ. и^ да положиT ю& пря'мо ѓ^лтарю` г~а б~а твое^го”
|
|
5
|
5
|
|
Ти ж відповідай і скажи перед Господом Богом твоїм: батько мій був подорожнім арамеянином, і пішов у Єгипет і оселився там з деякими людьми, і народився там від нього народ великий, сильний і численний;
|
И$ эTвеща'в# гл~еши преD гм~ъ бм~ъ твоиM. сирїю ѓ^ста'ви эTц~ъ мо'и, и^ сни'де въ е^гљ=петъ, и^ ѓ^бита` тђ` число'мъ ма'лыM и^ бы'сть т^ђ въ лю'ди мно'ги, и^ въ мно'жество вели'ко”
|
|
6
|
6
|
|
але єгиптяни зле поводилися з нами, і пригноблювали нас, і накладали на нас тяжкі роботи;
|
И$ ꙁаѕли'ша наM е^гљ=птяне и^ преѓ^би'дњша н^ы, и^ въꙁложи'ша на' ны дњла тя'жка”
|
|
7
|
7
|
|
і заволали ми до Господа Бога батьків наших, і почув Господь крик наш і побачив біду нашу, працю нашу і пригноблення наше;
|
И$ въꙁопи'хомъ къ г~ђ б~ђ эTц~ъ на'шихъ, и^ ё^слы'ша г~ь во'пль нашъ, и^ ви'дњ смире'нїе на'ше и^ трђдъ на'шъ, и^ ско'рбь на'шђ”
|
|
8
|
8
|
|
і вивів нас Господь з Єгипту [Сам кріпкістю Своєю великою і] рукою сильною і могутністю, великим жахом, знаменнями і чудесами,
|
И$зведе` н^ы г~ь и^ꙁъ е^гљ=пта са'мъ крњ'постїю свое'ю вели'кою, и^ рђко'ю си'лною и^ мы'шцею высо'кою. и^ въ ё^дивле'нїи велицMњ и^ въ зна'менїи и^ въ чюдесе'хъ”
|
|
9
|
9
|
|
і привів нас на місце це, і дав нам землю цю, землю, в якій тече молоко і мед;
|
И$ въведи` н^ы въ мњсто с^е, и^ да'сть наM ꙁе'млю сїю” ꙁе'млю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'доM”
|
|
10
|
10
|
|
отже, ось, я приніс початки плодів від землі, яку Ти, Господи, дав мені, [від землі, де тече молоко і мед]. І постав це перед Господом Богом твоїм, і поклонися перед Господом Богом твоїм,
|
И$ нн~њ с^е принесо'х# нача'т#ки эT плода` ꙁемля` ю%же да'лъ е^си мн^њ г~и” И$ ѓ^ста'виши е& преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, и^ поклони'шися т^ђ предъ гм~ъ бм~ъ твои^мъ”
|
|
11
|
11
|
|
і веселися за всі блага, що Господь Бог твій дав тобі і дому твоєму, ти і левит і прибулець, що буде в тебе.
|
И$ весели'шися ѓ^ всњхъ бл~гостехъ ја^же да'лъ е^сть тебњ` г~ь б~ъ твои, и^ домђ твое^мђ, и^ левљ=тинђ и^ прише'лцђ и^же ё^ тебе`”
|
|
12
|
12
|
|
Коли ти відокремиш усі десятини здобутків [землі] твоєї на третій рік, рік десятин, і віддаси левитові, прибульцеві, сироті і вдові, щоб вони їли в оселях твоїх і насичувалися,
|
Є$гда' же съверши'ши ѓ^десяти'ти вс^ю десяᲄи'нђ жи'тнђю ꙁемля` ᲄвоеа` въ лњтотре'тїе, въ лњто в неже десят#ствђ'ют# десяти'нђ. и^ да даси` левљ=тинђ и^ прише'лцђ и^ сиротњ` и^ вдовњ` да ја%дя'тъ въ градњхъ твои^хъ, и^ насы'тятся”
|
|
13
|
13
|
|
тоді скажи перед Господом Богом твоїм: я відібрав від дому [мого] святиню і віддав її левитові, прибульцеві, сироті і вдові, за всіма повеліннями Твоїми, які Ти заповів мені: я не переступив заповідей Твоїх і не забув;
|
И$ речеши преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ ѓ^чи'стиX ст~ая и^ꙁ до'мђ мое^го, и^ да'хъ я# левљ=тђ и^ прише'лцђ и^ сиротњ`, и^ вдовњ`, по всњм# ꙁа'повњдемъ твоиM и^хже заповњ'да мн^њ” Не престђпи'хъ за'повњди твое^я, и^ не ꙁабы'хъ”
|
|
14
|
14
|
|
я не їв від неї в печалі моїй, і не відокремлював її в нечистоті, і не давав з неї для мертвого; я корився гласу Господа Бога мого, виконав усе, що Ти заповів мені;
|
И$ не и^ꙁъја%х# въ болњ'ꙁнь мою эT ни'хъ, и^ не да'хъ эT ни'хъ въ нече'стїе, и^ не даX эT ни'хᲆ ё^ме'ршемђ” Послђша'хъ гла'са г~а б~а мое^го. сътвори'хъ ја^коже ꙁаповњ'да мн^њ”
|
|
15
|
15
|
|
споглянь від святої оселі Твоєї, з небес, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, яку Ти дав нам — тому що Ти клявся батькам нашим [дати нам] землю, в якій тече молоко і мед.
|
При'зри же съ нб~си эT хра'ма ст~оготвое^го, и^ блsви лю'ди своя і^и^л~я, и^ ꙁе'млю ю%же е^си да'лъ иM, ја%коже ся е^си кля'лъ эTц~емъ на'шим# дати на'мъ ꙁе'млю кипя'щђ мле'коM и^ ме'домъ”
|
|
16
|
16
|
|
У день цей Господь Бог твій заповідає тобі виконувати [усі] постанови ці і закони: дотримуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї.
|
Въ то'и дн~ь ꙁаповњ'даеT тебњ` г~ь б~ъ твой, сътвори'ти вс^я ѓ^правле'нїя сїя, и^ сђды`” И$ да снабди'те и^ сътвори'те я& эT всего срDца вашего, и^ эT всея` дш~а ва'шея”
|
|
17
|
17
|
|
Господу сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити путями Його і зберігати постанови Його і заповіді Його і закони Його, і слухати голос Його;
|
Га~ и^ꙁбра'лъ е^си днесь бы'ти тебњ` б~ђ. и^ ходи'ти въ вс^я пђти` е^го, и^ снабдњт'и вс^я ѓ^правле'нїя е^го и^ повелᲇнїя и^ сђды` е^го и^ послђшати` гла'са е^го”
|
|
18
|
18
|
|
і Господь обіцяв тобі нині, що ти будеш власним Його народом, як Він говорив тобі, якщо ти будеш зберігати всі заповіді Його,
|
И$ г~ь и^збра` ва'съ днесь, да бђдете е^мђ лю'ди прпDбнїи, ја%коже ти е^сть реклъ снабдњти вс^я ꙁа'повњди е^го.
|
|
19
|
19
|
|
і що Він поставить тебе вище за всі народи, які Він створив, у честі, славі і красі, і що ти будеш святим народом у Господа Бога твого, як Він говорив.
|
и^ да бђ'деши вы'ше наD всњми страна'ми, и^мже сътвори'тъ т^я и^ме'н#на, и^ хва'лна, и^ сла'вна. быᲄи лю'деM ст~ыM г~ђ б~ђ ва'шемђ ја%коy гл~а”
|
|
Глава 27
|
Глvа, к~з”
|
|
1
|
1
|
|
І заповів Мойсей і старійшини [синів] Ізраїлевих народу, говорячи: виконуйте всі заповіді, які заповідаю вам нині.
|
И$ ꙁаповњ'да мољ=сїи ста'рцем# сн~овъ
|
|
2
|
2
|
|
І коли перейдете за Йордан, у землю, яку Господь Бог твій дає тобі, тоді постав собі великі камені й обмаж їх вапном;
|
да'етъ вамъ въ прича'стїе, да поста'виши себњ` ка'мыки вели'ки, и^ да ѓ^мњ'лиши я& мњ'ломъ”
|
|
3
|
3
|
|
і напиши на [каменях] цих усі слова закону цього, коли перейдеш [Йордан], щоб вступити в землю, яку Господь Бог твій дає тобі, в землю, де тече молоко і мед, як говорив тобі Господь Бог батьків твоїх.
|
И$ да вᲆпи'шеши на ка'мыцехъ вс^я словеса` зако'на сего. ја%коже пре'идете і^ѓ^рдаn и^ вни'дете вᲆ землю ю^же г~ь б~ъ тво'и да'етъ тебњ, зе'млю кипя'щђю ме'домъ и^ мле'комъ, ја%коже е^сть ре'клъ г~ь б~ъ эTц~ъ твоиX тебњ”
|
|
4
|
4
|
|
Коли перейдете Йордан, поставте камені ті, як я повеліваю вам сьогодні, на горі Гевал, і обмажте їх вапном;
|
И$ бђдетъ ја%ко преидете і^ѓ^рда'нъ, да поста'вите ка'мыки с^и иXже а^зъ повелњва'ю ва'мъ днеs въ горњ` а^е^ва'лњ. и^ помᲇ'лиши иX мᲇлоM”
|
|
5
|
5
|
|
і влаштуй там жертовник Господу Богу твоєму, жертовник з каменів, не піднімаючи на них заліза;
|
И$ да сᲆгради'ши т^ђ ѓ^лта'рь гв~и б~ђ твое^мђ. ѓ^лтаr эT ка'меня, да не въꙁложи' ши на'нь желњ'за”
|
|
6
|
6
|
|
з каменів цільних влаштуй жертовник Господа Бога твого, і принось на ньому всепалення Господу Богу твоєму,
|
Ка'менїеM цњ'лыM да сᲆгради'ши ѓlтарь г~ви б~ђ ᲄвоемђ” И$ да воZложи'ши на' ня вс^есъж#женїе гв~и б~ђ твое^мђ,
|
|
7
|
7
|
|
і принось жертви мирні, і їж [і насичуйся] там, і веселися перед Господом Богом твоїм;
|
и^ положи'ши ᲄре'бђ сп~сенїа, да ја%си насыᲄи'шися т^ђ, и^ воZвесели'шися преD гм~ь бм~ъ ᲄвоиM,
|
|
8
|
8
|
|
і напиши на каменях [цих] усі слова закону цього дуже виразно.
|
и^ вᲆпиши` на камыцXњ сиX ве'сь закоn сїи ѕњло ја%вњ”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Мойсей і священики левити всьому Ізраїлю, говорячи: будь уважним і слухай, Ізраїлю: у день цей ти став народом Господа Бога твого;
|
И$ гл~а мољ=сїи жерце'м# и^ левљ=томъ и^ вᲆсемђ` і^и^л~ю рекђщ'и молча` послђш'аи і^и^л~ю, въ дн~ь б^о сїи бы'сть въ лю'ди гв~и б~ђ твое^мђ”
|
|
10
|
10
|
|
отже, слухай голос Господа Бога твого і виконуй [усі] заповіді Його і постанови Його, які заповідаю тобі сьогодні.
|
И$ да послђш'аеши гла'са г~а б~а свое^го, и^ да сътвори'ши вс^я ꙁа'повњди е^го и^ ѓ^правле'нїа е^го, ја%же а^ꙁъ заповњ'даю тебњ` дне'сь”
|
|
11
|
11
|
|
І заповів Мойсей народу в день той, говорячи:
|
И$ заповњ'да мољ=сїи лю'демъ въ то'й дн~ь гл~я.
|
|
12
|
12
|
|
ці повинні стати на горі Гаризим, щоб благословляти народ, коли перейдете Йордан: Симеон, Левій, Іуда, Іссахар, Йосиф і Веніамін;
|
сїи да ста'нђтъ блsви'ти лю'ди на горњ` гариꙁи'нъ, прешеDши і^ѓ^рда'нъ симеѓ'нъ, левљ=и, і^ю'да, и^саха'ръ. і^ѓ^сифъ, и^ веньа'минъ”
|
|
13
|
13
|
|
а ці повинні стати на горі Гевал, щоб вимовляти прокляття: Рувим, Гад, Асир, Завулон, Дан і Неффалим.
|
Сїи же да ста'нђтᲆ ё^ кля'твы на горњ` гева'лњ, рђви'мъ, и^ гаD а^си'ръ, заё^ло'нъ, да'нъ, и^ неџали'мъ”
|
|
14
|
14
|
|
Левити виголосять і скажуть усім ізраїльтянам гучним голосом:
|
И$ эTвеща'вше да рекђтъ левљ=ти всемђ і^и^л~ю гла'сомъ вели'кимᲆ”
|
|
15
|
15
|
|
проклятий, хто зробить виліпленого або відлитого ідола, мерзоту перед Господом, творіння рук митця, і поставить його в таємному місці! Весь народ виголосить і скаже: амінь.
|
Прокля'тъ чл~къ и^же сътвориT и^ꙁва'янїа, и^л^и солїа'нїа скве'рно гв~и. дњло рђчное и^ хи'траго и^ положи'тъ я& въ покро'вњ. и^ да эTвњща'вше вс^и лю'дїе рекђтъ бђ'ди т^о”
|
|
16
|
16
|
|
Проклятий той, хто лихословить батька свого або матір свою! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT и^же ѕлорњ'читъ эTц~а свое^го и^л^и ма'тери свое'и, и^ рекђтъ вс^и лю'дїе бђди”
|
|
17
|
17
|
|
Проклятий той, хто порушує межі ближнього свого! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'клятъ и^же претворя'етᲆ предњлы по'дрђга свое^го и^ да рекTђ вс^и лю'дїе бђ'ди”
|
|
18
|
18
|
|
Проклятий той, хто сліпого збиває з дороги! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT прельща'яи слᲇпаго въ пђти`, и^ рекTђ вс^и лю'дїе бђди”
|
|
19
|
19
|
|
Проклятий той, хто перекручено судить прибульця, сироту і вдову! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT и^же ё^клониT сђд# пришеlцђ и^ сироᲄњ и^ вдовњ` и^ рекTђ вс^и лю'дїе бђди”
|
|
20
|
20
|
|
Проклятий той, хто ляже з дружиною батька свого, бо він відкрив край одягу батька свого! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT лежа'и сᲆ жено'ю эTц~а своеh ја%ко эTкрыl е^сть эTкрове'нїе эTц~а свое^го, и^ рекTђ вс^и лю'дїе бђ'ди”
|
|
21
|
21
|
|
Проклятий той, хто ляже з якою-небудь худобою! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT лежа'и съ вся'киM ско'том#, и^ рекђтъ вс^и лю'дїе бђ'ди”
|
|
22
|
22
|
|
Проклятий той, хто ляже із сестрою своєю, з дочкою батька свого, або дочкою матері своєї! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT лежа'и съ сестро'ю свое^ю дще'рїю эTц~а свое^го, и^л^и дще'рїю ма'тери свое^я, и^ рекђт# вс^и лю'ди бђ'ди”
|
|
23
|
23
|
|
Проклятий той, хто ляже з тещею своєю! І весь народ скаже: амінь. [Проклятий той, хто ляже із сестрою дружини своєї! І весь народ скаже: амінь.]
|
Про'клятᲆ лежа'и с те'щїю свое^ю, и^ рекђтъ вс^и лю'дїе бђ'ди”
|
|
24
|
24
|
|
Проклятий той, хто таємно убиває ближнього свого! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'клятъ и^же бїет# по'дрђга съ лестїю, и^ да рекђтъ вс^и лю'ди бђди”
|
|
25
|
25
|
|
Проклятий той, хто бере підкуп, щоб убити душу і пролити кров невинну! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'клятъ и^же во'зметъ м#ꙁдђ`. на ё^бо'и дш~а кро'ви неви'нныа и^ рекђтᲆ вс^и лю'дїе бђ'ди”
|
|
26
|
26
|
|
Проклята [усяка людина], що не виконає [усіх] слів закону цього і не буде чинити за ними! І весь народ скаже: амінь.
|
Про'кляT вся'къ чл~къ и^же не пребђ'детъ въ всњ'хъ словесњ'хъ ꙁако'на сего` е^же твори'ти я&, и^ рекђтъ вс^и лю'ди бђ'ди” И$ бђ'детъ е^гда` пре'идете і^ѓ^рда'нъ, въ зе'млю ю%же г~ь б~ъ ваj даеT ваM”
|
|
Глава 28
|
Глvа, к~и”
|
|
1
|
1
|
|
Якщо ти, коли перейдете [за Йордан у землю, яку Господь Бог ваш дає вам], будеш слухати голос Господа Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь Бог твій поставить тебе вище за всі народи землі;
|
Аще слђхомъ послђша'ете гла'са г~а б~а ва'шего, и^ снабди'те ᲄвори'ти вс^я ꙁа'повᲇди е^го. ја^же аZ заповњ'даю т^и днsь, и^ дастᲆ т^и г~ь б~ъ тво'и наD всњми страна'ми ꙁемля`”
|
|
2
|
2
|
|
і прийдуть на тебе усі благословення ці і сповняться на тобі, якщо будеш слухати голос Господа, Бога твого.
|
И$ прїидTђ на' тя вс^я блsве'нїа сїя. и^ ѓ^бря'щђтъ т^я” А/ще слђхомᲆ послђшаеши слове'съ г~а б~а твое^го.
|
|
3
|
3
|
|
Благословенний ти в місті і благословенний на полі.
|
блsве'нъ т^ы въ гра'дњ блsве'нъ т^ы на селњ`”
|
|
4
|
4
|
|
Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід твоїх волів, і плід овець твоїх.
|
Блsве'на племена` ё^тро'бы твое^я и^ плоD земля` твое^а, и^ ста'да воловъ твои^хᲆ, и^ па'ствины ѓ^ве'цъ твоиX”
|
|
5
|
5
|
|
Благословенні житниці твої і комори твої.
|
Блsвены гђ'мна твои` и^ про'чая твоя” Блsве'на ко'шница твоа и^ ѓ^ста'нцы твои`.
|
|
6
|
6
|
|
Благословенний ти при вході твоєму і благословенний ти при виході твоєму.
|
блsве'нъ ты е^гда` въхо'диши, и^ блsве'нъ т^ы е^гда` и^схо'диши”
|
|
7
|
7
|
|
Уразить перед тобою Господь ворогів твоїх, які повстають на тебе; однією дорогою вони виступлять проти тебе, а сімома дорогами побіжать від тебе.
|
Преда'стъ б^о г~ь б~ъ враги` твоа` сђпротивя'щаася тебњ, съкрђше'ны преD лицеM твои^мᲆ пђтемᲆ е^ді'немъ прїидTђ к тебњ, и^ сеDмїю пђтїи пробњ'гнђт# эT лица` твое^го”
|
|
8
|
8
|
|
Пошле Господь тобі благословення в житницях твоїх і в усякій справі рук твоїх; і благословить тебе на землі, яку Господь Бог твій дає тобі.
|
По'слетъ г~ь на' тя блsве'нїе въ домXњ твои^хъ, и^ на вс^я на ня'же въꙁложи'ши рђ'кђ твою` за земли`, ю%же г~ь б~ъ твои да'етъ тебњ`”
|
|
9
|
9
|
|
Поставить тебе Господь [Бог твій] народом святим Своїм, як Він клявся тобі [і батькам твоїм], якщо ти будеш дотримувати заповідей Господа Бога твого і будеш ходити путями Його;
|
Въста'витъ т^я г~ь б~ъ тво'и себњ` люD ст~ъ, ја%коy ся е^сть кляl эTцем# твоиM. а%ще послђшае^ши гла'са г~а б~а твоеh, и^ хо'диши въ пђти` е^го”
|
|
10
|
10
|
|
і побачать усі народи землі, що ім’я Господа [Бога твого] нарікається на тобі, й убояться тебе.
|
И$ ё%ꙁряT тя вся` страны` земныа, ја%ко и%мя г~а б~а ᲄвое^го призва'ся на' тя, и^ ё^бояTся тебе`”
|
|
11
|
11
|
|
І дасть тобі Господь [Бог твій] достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь клявся батькам твоїм дати тобі.
|
И$ ё^мно'жиT т^я г~ь б~ъ тво'и въ бл~го. ѓ^ племене'хъ ё^тро'бы твое^я, и^ ѓ^ плодXњ скот# твоиX и^ ѓ^ плодXњ земли` твое^я на' ꙁемли. ја%же кляся г~ь эTц~еM твоиM дати ю& тебњ`”
|
|
12
|
12
|
|
Відкриє тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг [і будеш панувати над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати].
|
эTкры'етъ тебњ` г~ь съкро'вище свое` бл~го'е. нб~о да'стъ до'ждь ꙁемли` твое'и вᲆ вре'мя свое, блsви'ти вс^я дњлеса` рђкђ твое^ю. и^ въда'си въ за'емъ стра'намъ мно'гимъ ты' же не ѓ^должи'шися” И$ ѓ^блада'еши т^ы мно'гими страна'ми, тобо'ю же не ѓ^блада'юT”
|
|
13
|
13
|
|
Зробить тебе Господь [Бог твій] головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш внизу, якщо будеш підкорюватися заповідям Господа Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні зберігати і виконувати,
|
И$ поста'витъ т^я г~ь б~ъ твои въ нача'ле а^ не въ концы`, и^ бђ'деши тогда` вы'ше, и^ не ни'же” А/ще послђш'аеши ꙁа'повњди г~а б~а свое^го е^ли'ко а^зъ ꙁаповњ'даю тебњ` днsь снабдњти и^ твори'ти”
|
|
14
|
14
|
|
і не відступиш від усіх слів, які заповідую вам сьогодні, ні праворуч, ні ліворуч, щоб піти вслід іншим богам і служити їм.
|
И$ да не престђ'пиши эT всњх# словеs ја^же а^зъ ꙁаповњ'даю ᲄебњ днsь, на' десно ни'же на' лњво, да не хо'дите въ слDњ бо'гъ чюжди'хъ слђжити иM”
|
|
15
|
15
|
|
Якщо ж не будеш слухати голосу Господа Бога твого і не будеш намагатися виконувати всі заповіді Його і постанови Його, які я заповідую тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття ці й осягнуть тебе.
|
И$ бђдетъ а%ще не послђша'еши гла'са г~а б~а твое^го, снабдᲇти и^ твори'ти вс^я за'повњди е^го, е^ли'ко а^зъ ꙁаповњ'даю тебњ` днsь” Прїидђтъ на' тя вс^я кля'твы сїя, и^ пости'гнTђ т^я,
|
|
16
|
16
|
|
Проклятим ти [будеш] у місті і проклятим ти [будеш] на полі.
|
и^ про'кляT бђ'деши т^ы въ гра'де, и^ про'клятъ т^ы и^ на селњ”
|
|
17
|
17
|
|
Проклятими [будуть] житниці твої і комори твої.
|
Про'кляты гђмна ᲄвои`, и^ прочая ᲄвоа”
|
|
18
|
18
|
|
Проклятим [буде] плід утроби твоєї і плід землі твоєї, плід твоїх волів і плід овець твоїх.
|
Прокля'та племе'на ё^тро'бы твоея, и^ жи'та земля` твое^я, и^ ста'да волоv твоиX, и^ па'ствы ѓ^ве'цъ твоиX”
|
|
19
|
19
|
|
Проклятим ти [будеш] при вході твоєму і проклятим при виході твоєму.
|
И$ про'кляT т^ы е^гда` вᲆхо'диши, и^ про'кляT т^ы вънегда` иZхо'диши”
|
|
20
|
20
|
|
Пошле Господь на тебе прокляття, сум’яття і біди в усякій справі рук твоїх, яку станеш ти робити, доки не будеш знищений, — і ти швидко загинеш за злі справи твої, за те, що ти залишив Мене.
|
И$ послеT ᲄебњ г~ь недосᲄа'тоk, и^ а^л#кне'нїе, и^ поᲄребле'нїе, на вс^е на неMже воꙁложи'ши рђ'кђ свою, и^ е^ли'ко а%ще сътвори'ши доnдеже потреби'тъ т^я, и^ дон#деже погђбиT т^я въскорњ. ѕлыX ради дlњ твоиX, поне'же ѓ^ста'ви е^го”
|
|
21
|
21
|
|
Пошле Господь на тебе моровицю, доки не знищить Він тебе з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.
|
Прилњпи'тъ г~ь к тебњ` смр~ть до'н#деже потребиT т^я эT ꙁемля`, в ню'же т^ы въхо'диши та'мо прїа'ти ю&”
|
|
22
|
22
|
|
Вразить тебе Господь чахлістю, гарячкою, лихоманкою, запаленням, засухою, палючим вітром та іржею, і вони будуть переслідувати тебе, доки не загинеш.
|
ПобїеT т^я г~ь неи^мњ'нїемъ и^ мо'лнїею и^ ꙁимо'ю, и^ ва'ромъ, и^ ё^боемᲆ и^ вњтры тлњ'нными, и^ блњдостїю и^ поженеT ᲄя до'ндеже погђбиT т^я”
|
|
23
|
23
|
|
І небеса твої, які над головою твоєю, зробляться міддю, і земля під тобою залізом;
|
И$ бђдеT нб~о наD главо'ю твое^ю мњ'дяно. и^ ꙁемля` под тобо'ю желњ'зна”
|
|
24
|
24
|
|
замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох з неба буде падати, падати на тебе, [доки не погубить тебе і] доки не будеш знищений.
|
да'стъ г~ь до'ждь земли` твое^и праX. и^ пр'ьсть съ нб~си сни'деT на' тя, до'ндеже сᲆкрђшиT ᲄя, и^ дон#деже погђбиT т^я”
|
|
25
|
25
|
|
Віддасть тебе Господь на поразку ворогам твоїм; однією дорогою виступиш проти них, а сімома дорогами побіжиш від них; і будеш розсіяний по всіх царствах землі.
|
да'стъ тя г~ь на и^с#сњче'нїе преD враги твои'ми. пђтеM е^ді'неM и^ꙁы'идеши к ниM, а^ сеDмїю` да пробњ'гнеши эT лица` иX. и^ бђ'деши в рас#сы'панїе въ всXњ црsтвXњ земныX”
|
|
26
|
26
|
|
І будуть трупи твої їжею всім птахам небесним і звірам, і не буде того, хто відганятиме їх.
|
И$ бђдTђ мр~твецы ваши пи'ща птицаM нбsным, и^ ѕвњремъ земныM и^ не бђдеT эTгоня'щаго”
|
|
27
|
27
|
|
Уразить тебе Господь проказою єгипетською, почечуєм, коростою і сверблячкою, від яких ти не зможеш зцілитися;
|
ПобїеT т^я вре'доM е^гљ=пет#скимъ въ седа'лехᲆ, и^ кра'стами дивїими, и^ гноеM. ја%ко не мощи` тебњ` и^сцњлиᲄися”
|
|
28
|
28
|
|
вразить тебе Господь божевіллям, сліпотою й оціпенінням серця.
|
ПобїеT т^я г~ь неи^стов#ствомъ смятенїеM срDца, и^ невњдњнїемъ и^ ё^жасне'нїеM ра'зђма”
|
|
29
|
29
|
|
І ти будеш навпомацки ходити опівдні, як сліпий навпомацки ходить у пітьмі, і не будеш мати успіху в путях твоїх, і будуть тіснити і кривдити тебе кожного дня, і ніхто не захистить тебе.
|
И$ да бђ'деши ѓ^сеꙁа'яи вᲆ полђдн~и ја%коже ѓ^сяза'етъ слњпы'и въ тмњ`, и^ не ё^лђчи'ши пђтїи своиX. и^ бђ'деши тогда` ѓ^бидиM, и^ расхита'емъ въ вс^я дн~и. и^ не бђдетъ помага'я тебњ`”
|
|
30
|
30
|
|
З жінкою заручишся, й інший буде спати з нею; дім побудуєш, і не будеш жити в ньому; виноградник насадиш, і не будеш користуватися ним.
|
Женђ ѓ^брђчиши и%нᲆ мђжь по'имеT ю&. до'мъ съгради'ши и^ не поживе'ши вᲆ немъ. ВинограD насади'ши и^ не ѓ^бъе'млеши его”
|
|
31
|
31
|
|
Вола твого заколють на очах твоїх, і не будеш їсти його; осла твого поведуть від тебе і не повернуть тобі; вівці твої віддані будуть ворогам твоїм, і ніхто не захистить тебе.
|
Во'лᲆ тво'и закла'нъ преD тобо'ю, и^ не ја%си эT него и^ ѓ^сля` твое эTја%то эT тебе`, и^ не възврати'тся к тебњ`, ѓ^вца твоя` эTда'ны бђ'дђтъ врагоM твоиM. и^ не бђдетъ тебњ` помага'ющаго”
|
|
32
|
32
|
|
Сини твої і дочки твої будуть віддані іншому народу; очі твої будуть бачити і кожного дня вболівати за них, і не буде сили в руках твоїх.
|
Сн~ове твои` и^ дще'ри твоа` эTда'ны бђдђтъ ја^зы'кђ и^номђ и^ ѓ^чи твои` зря'ще и^ꙁы'дђтᲆ в н^я, и^ не воꙁмо'жеT рђка твоа”
|
|
33
|
33
|
|
Плоди землі твоєї і всю працю твою буде їсти народ, якого ти не знав; і ти будеш тільки пригнобленим і мучимим в усі дні.
|
Во'ꙁрасᲄъ земля` твое^а, и^ всякъ трDђ твои, и^ꙁъја%стъ страна` е^ја%же не вњ'си. и^ бђ'деши ѓ^би'диM и^ съкрђшеn въ вс^я дн~и”
|
|
34
|
34
|
|
І збожеволієш від того, що будуть бачити очі твої.
|
И$ бђдеши и^сполнеn печа'ли, видњнїа ради ѓ^чїю твое^ю, ја%же ё%зриши”
|
|
35
|
35
|
|
Вразить тебе Господь злою проказою на колінах і гомілках, від якої ти не зможеш зцілитися, від підошви ноги твоєї до самого тімені [голови] твоєї.
|
Побїе'тᲆ т^я г~ь вредоM злы'мъ на колњнохᲆ і^ на го'ленехъ, ја^ко не' мощно и^сцњлити тебњ`, эT стопы` но'гђ твое^ю даже до ве'рхђ главы` твое^я”
|
|
36
|
36
|
|
Відведе Господь тебе і царя твого, якого ти поставиш над собою, до народу, якого не знав ні ти, ні батьки твої, і там будеш служити іншим богам, дерев’яним і кам’яним;
|
И$ эTведеT т^я г~ь и^ кн~ѕя твоя` ја%же поста'виши себњ`. въ странђ` ю^же не вњ'дяше т^ы ниже эTц~ы твои`, и^ послђж'иши та'мо богоM и^нњмъ древђ и^ ка'менїю”
|
|
37
|
37
|
|
і будеш жахом, притчею і посміховищем у всіх народах, до яких відведе тебе Господь [Бог].
|
И$ бђ'деши та'мо въ позо'ръ и^ въ приTчю, и^ по'вњсть всњмъ страна'мъ, в ня'же въведе'т# т^я г~ь б~ъ та'мо”
|
|
38
|
38
|
|
Багато насіння винесеш у поле, а збереш мало, тому що поїсть його сарана.
|
Сњмя мно'го и^знесе'ши на по'ля, а^ ма'ло внесе'ши. ја%ко поја^дя'тъ я& прђѕи”
|
|
39
|
39
|
|
Виноградники будеш садити й обробляти, а вина не будеш пити, і не збереш плодів [їх], тому що поїсть їх черва.
|
И$ виногра'ды насади'ши, и^ воZдњла'еши, и^ вина` не пїе'ши, и^ не въꙁвесели'шися эT него, ја%ко поја%стъ я& че'рвь”
|
|
40
|
40
|
|
Маслини будуть у тебе у всіх межах твоїх, але єлеєм не помажешся, тому що обсипеться маслина твоя.
|
Ма'слины бђ'дђтъ тебњ` въ всњхъ предњ'лех# твои^хъ, е^лееM же не помажешися. ја%ко и^стече'тᲆ ма'сли'ца твоа”
|
|
41
|
41
|
|
Синів і дочок народиш, але їх не буде в тебе, тому що підуть у полон.
|
Сн~ы и^ дще'ри роди'ши и^ не бђ'дђтᲆ преD тобо'ю, эTи^дђтъ б^о въ плњ'нъ”
|
|
42
|
42
|
|
Усі дерева твої і плоди землі твоєї погубить іржа.
|
Вс^я дре'вяная твоа` и^ вс^я жи'та земля` твое^я, потребиT р#жа`”
|
|
43
|
43
|
|
Прибулець, який серед тебе, буде підніматися над тобою вище і вище, а ти опускатися будеш нижче і нижче;
|
И$ прише'лецъ и^же е^сть ё^ тебе`, въꙁы'детъ наD т^я вы'ше вы'ше, ты же състђ'пиши ни'ꙁђ ни'ꙁђ”
|
|
44
|
44
|
|
він буде давати тобі в борг, а ти не будеш давати йому в борг; він буде головою, а ти будеш хвостом.
|
То'й въ ꙁаи'мъ да'сᲄъ тебњ`, ты' же е^мђ не ꙁаи'м#ствђеши. и^ се'й бђдет# вᲆ нача'ло, а^ т^ы бђ'деши на концы`”
|
|
45
|
45
|
|
І прийдуть на тебе всі прокляття ці, і будуть переслідувати тебе й осягнуть тебе, доки не будеш знищений, за те, що ти не слухав голосу Господа Бога твого і не дотримував заповідей Його і постанов Його, які Він заповів тобі:
|
И$ прїидђт# на' тя вс^я кля'твы сїя. и^ поженђт# т^я, и^ пости'гнђт# т^я. до'ндеже потребяT т^я, и^ дондеже погђбяT т^я, ја%ко не послђша гла'са г~а б~а свое^го. снабдњти за'повᲇди е^го, и^ ѓ^правле'нїа е^го, е^ли'коже е^сть заповњ'да тебњ`”
|
|
46
|
46
|
|
вони будуть знаменням і вказівкою на тобі і на сімені твоєму повік.
|
И$ бђдђтъ тебњ` ꙁна'менїа и^ чюдеса`, и^ во племе'ни ᲄвоеM до' вњка”
|
|
47
|
47
|
|
За те, що ти не служив Господу Богу твоєму з веселістю і радістю серця, при достатку всього,
|
Поне'же не послђжи` гв~и б~ђ твое^мђ, съ весе'лїемъ и^ бл~гиM срDцем# мно'жества ра'ди всњхъ бл~гихъ
|
|
48
|
48
|
|
будеш служити ворогові твоєму, якого пошле на тебе Господь [Бог твій], у голоді, і спразі, і наготі й у всякій нестачі; він покладе на шию твою залізне ярмо, так що змучить тебе.
|
н^о послђ'жиши врагоM твоиM ја%же послетᲆ г~ь б~ъ твои на' тя, съ гла'домᲆ и^ жа'ждею и^ нагото'ю, и^ съ ѓ^скђ'дњнїемъ всњмъ. и^ въꙁложиT ја^ре'мъ желњꙁеn на вы'ю ᲄвою`, до'ндеже сᲆкрђшиT т^я”
|
|
49
|
49
|
|
Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі: як орел налетить народ, мови якого ти не розумієш,
|
И$ наведеT г~ь на' тя, странђ` и^здале'ча эT кра'я земля` а^ки воѓ^рђже'нїе ѓ%рле странђ` е^я'же не раꙁђмњ'еши гл~а.
|
|
50
|
50
|
|
народ нахабний, який не шанує старця і не пощадить юнака;
|
странђ` беZ сра'ма лицемъ, и^же не посрамиTся лица` ста'рча, и^ ю'на не помилђетъ”
|
|
51
|
51
|
|
і буде він їсти плід і худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не розорить тебе, так що не залишить тобі ні хліба, ні вина, ні єлею, ні плоду волів твоїх, ні плоду овець твоїх, доки не погубить тебе;
|
И$ поја%сть плоD ско'тᲆ твои^хъ, и^ жита ꙁемля` твое^я. ја%же не ѓ^ста'виT тебњ пшени'ца, н^и вина` н^и е^ле'я. и^ ста'да воло'въ твоиX и^ па'ствины ѓ^ве'цъ твоиX, до'ндеже потребиT т^я”
|
|
52
|
52
|
|
і буде тіснити тебе в усіх оселях твоїх, доки у всій землі твоїй не зруйнує високих і міцних стін твоїх, на які ти надієшся; і буде тіснити тебе у всіх оселях твоїх, по всій землі твоїй, яку Господь Бог твій дав тобі.
|
И$ погђбиT т^я въ всXњ гра'дњхᲆ твоиX. до'ндеже и^скореняTся стњ'ны твои` вели'кїе и^ крњ'пкїе, въ ни'хже т^ы ё^пова'еши, въ все'и земли` твое'и. и^ ꙁазлиT т^я въ всњ'хъ гра'деX твои^хъ, ја%же е^сть далъ тебњ` г~ь б~ъ тво'и”
|
|
53
|
53
|
|
І ти будеш їсти плід утроби твоєї, плоть синів твоїх і дочок твоїх, яких Господь Бог твій дав тобі, в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій.
|
І$ и^ꙁъја%си племя` ё^тро'бы свое^я, пло'ть сн~овъ и^ дще'реи твоиX. и^хже да'лъ тебњ` г~ь б~ъ тво'и въ тђзњ` твое'й, и^ въ скорбњнїи, иMже стђжаT тебᲇ вра'ѕи твои`”
|
|
54
|
54
|
|
Чоловік, зніжений, який жив між вами у великій розкоші, безжалісним оком буде дивитися на брата свого, на дружину надра свого і на інших дітей своїх, які залишаться в нього,
|
Ю/ныи въ ва'съ и^ млады'и ѕњ'ло, възрњвнђе'тᲆ ѓ%коM своиM бра'тђ свое^мђ, и^ женњ` ја^же во лонᲇ е^го, и^ ѓ^сᲄавшиM чадаM, ја%же а^ще ѓ^сᲄанTђ е^мђ”
|
|
55
|
55
|
|
і не дасть жодному з них плоті дітей своїх, яких він буде їсти, тому що в нього не залишиться нічого в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій у всіх оселях твоїх.
|
ЈА/ко да'ᲄи е^ді'номђ иX эT пло'ти чаD своиX, иXже иZја%сти, поне'же нsњ ѓ^сᲄа'ло е^мђ ничтоy въ тђѕњ` и^ вᲆ скорбњ'нїи твоеM. иMже слђжаT тебњ` вра'ѕи ᲄвои`, въ всXњ гра'дXњ ᲄвоиX”
|
|
56
|
56
|
|
[Жінка] яка жила в тебе в достатку і розкошах, яка ніколи ноги своєї не ставила на землю через розкіш і зніженість, буде безжалісним оком дивитися на чоловіка надра свого і на сина свого і на дочку свою
|
Ю/ная же въ ваs жена` и^ млада ѕњ'ло. е^и^же нњсть ѓ^бы'кла нога` ея` стђпа'ти по земли` ю%ности ради и^ мла'досᲄи. ꙁа'зриT ѓ%коM своиM мђж'ђ свое^мђ и^же въ лонњ` е^я`, и^ сн~ђ и^ дщери свое^и”
|
|
57
|
57
|
|
і не дасть їм посліду, що виходить з-поміж ніг її, і дітей, яких вона родить; тому що вона, при нестачі в усьому, таємно буде їсти їх, в облозі й утиску, в якому стисне тебе ворог твій у оселях твоїх.
|
І$ и^ꙁвергᲆ сво'и съшеDшеи эT ло'на ея`, и^ ча'до ея` е^же породиT и^зъја%стъ я& ё^бо ѓ^та'и всего` недостаTка ра'ди свое^го. и^ въ тђѕњ` и^ въ скорбњнїи свое^мъ. и^ми'же стђжиT тебњ` враh тво'и, вᲆ всXњ гра'дXњ ᲄвоиX”
|
|
58
|
58
|
|
Якщо не будеш намагатися виконувати всі слова закону цього, написані в книзі цій, і не будеш боятися цього славного і страшного імені Господа Бога твого,
|
А/ще не послђш'ае^те творити всXњ словесᲆ зако'на сего`, напи'саннаго въ кни'гаX си'хъ, боя'тися и%мени ст~го и^ чюде'снаго г~а б~а твое^го”
|
|
59
|
59
|
|
то Господь уразить тебе і потомство твоє надзвичайними виразками, виразками великими і постійними, і хворобами злими і постійними;
|
То^ ё^мно'жиT г~ь ја%звы твоя`, и^ ја%ꙁвы племе'ни твое^го ја%звы вели'кїа и^ ди'вныа и^ болᲇꙁни ꙁлы'и и^ совᲇдены”
|
|
60
|
60
|
|
і наведе на тебе всі [злі] виразки єгипетські, яких ти боявся, і вони прилипнуть до тебе;
|
И$ въꙁвратиT на' тя вс^ю болњꙁнь е^гљ=пеTскђ ѕлђ'ю, е^я'же т^ы боа'шеся эT лица иX, и^ прилепи'тся к тебњ`”
|
|
61
|
61
|
|
і всяку хворобу і всяку виразку, не написану [і всяку написану] у книзі закону цього, Господь наведе на тебе, доки не будеш знищений;
|
И$ вс^е раслабле'нїе и^ вс^ю ја^ꙁвђ не напи'саннђю, и^ вс^ю пи'санђю въ кни'гаX ꙁако'на сего. напђстиT г~ь на' тя, до'ндеже поᲄребиT т^я”
|
|
62
|
62
|
|
і залишиться вас небагато, тоді як безліччю ви подібні були до зірок небесних, тому що ти не слухав голосу Господа Бога твого.
|
И$ ѓ^ста'нетъ васъ въ число` ма'ло. въ того` мњсто и^же бњсте ја^ко ѕвњꙁды нбsныя мно'жествоM, ја^ко не послђш'асте гла'са г~а б~а ва'шего”
|
|
63
|
63
|
|
І як радів Господь, роблячи вам добро і розмножуючи вас, так буде радіти Господь, гублячи вас і знищуючи вас, і вивержені будете з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.
|
И$ бђ'детъ ја%ко весели'ся г~ь ѓ^ ваs бл~готворя` ва'мъ. и^ мно'жа ваs. та'ко въꙁвеселиTся г~ь ѓ^ ва'съ, потребля'а ваs. і^ и^зги'бнете эT ꙁемля`, в ню'же в^ы въхо'дите та'мо приня'тї ея`”
|
|
64
|
64
|
|
І розсіє тебе Господь [Бог твій] по всіх народах, від краю землі до краю землі, і будеш там служити іншим богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої, дереву і камінню.
|
и^ раZсы'плеT ва'съ г~ь б~ъ ва'шъ въ всњ страны`, эT кра'я земли` до кра'я е^я” И$ послђ'жите та'мо богоM и^нњмъ дре'вђ и^ ка'менїю. и^хже не вњ'си т^ы ни эTц~ы твои`”
|
|
65
|
65
|
|
Але і між цими народами не заспокоїшся, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі там тремтяче серце, болість очей і знемагання душі;
|
И$ во странаX тњ'хъ не поко'итъ тебе`. и^ не бђ'детъ ё^ставле'нїя пле'снома твои^ма. и^ даs тебњ` г~ь та'мо срDце горю'ще и^ ѓ'чи скђ'дни, і^ и^с#хнђщ'ђ дш~ђ”
|
|
66
|
66
|
|
життя твоє буде висіти перед тобою, і будеш тремтіти вночі і вдень, і не будеш впевнений у житті твоєму;
|
И$ бђдеT жи'тїе твое ја%ко ви'ся преD ѓчи'ма твои^ма. и^ ё^бои'шиса въ дн~и и^ в но'щи`, и^ не бђдетъ т^и и^ꙁвњ'сто жотїе твое`.
|
|
67
|
67
|
|
від тремтіння серця твого, яким ти будеш обійнятий, і від того, що ти будеш бачити очима твоїми, вранці ти скажеш: «о, якби прийшов вечір », а ввечері скажеш: «о, якби настав ранок!»
|
заё%тра рече'ши ка'ко бы'ти ве'черђ, и^ въ ве'черъ рече'ши ка'ко бы'ти ꙁаё'тра эT бо'яꙁни срDца твое^го боя' же ся ё^бои'шися. эT видњнїя ѓ%чїю твое^ю. и^хже зри'ши”
|
|
68
|
68
|
|
і поверне тебе Господь у Єгипет на кораблях тим шляхом, про який я сказав тобі: «ти більше не побачиш його»; і там будете продаватися ворогам вашим у рабів і в рабинь, і не буде того, хто купує.
|
И$ ѓ^брати т^я г~ь б~ъ въ е^гљ=петъ въ корабли` и^ въ пђти` е^гоже реко'хъ не приложи'те ксемђ` ви'дњти е^го” И$ преда'стеся та'мо враго'м# вашиM. въ рабы` и^ въ рабы'ня и^ не бђ'детᲆ притяжа'вшаго”
|
|
Глава 29
|
Глvа, к~џ”
|
|
1
|
1
|
|
Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві.
|
Сїи словеса` завњта и^же ꙁавњща` г~ь мољ=сїю поста'виᲄи сн~омъ і^и^л~евымъ въ ꙁемли` моа'вли. наD ꙁавњтъ и^же положи` и^мъ въ хори'вњ”
|
|
2
|
2
|
|
І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його;
|
И$ приꙁва` мољ=сїи вс^я сн~ы и^ реq к нимъ. в^ы ви'дњсте вс^е е^ли'ко сътвори` г~ь въ ꙁемли` е^гљ=петъстей прDе вами, фараѓ'нђ и^ всњмъ слђгаM е^го, и^ все'и земли` е^го”
|
|
3
|
3
|
|
ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу];
|
И$скsђтва вели'ка ја%же ви'дњсᲄа ѓ%чи твои`. и^ ꙁна'менїа и^ чюдеса` вели'каа ѓ%на, рђко'ю крᲇ'пкою и^ мы'шцею высо'кою”
|
|
4
|
4
|
|
але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути.
|
Но^ не да'стъ г~ь б~ъ вамъ срDца разђмњти, ниже ѓ%чїю проꙁрњти. н^и ё%шїю слы'шати, до дне'сь”
|
|
5
|
5
|
|
Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх;
|
И$ водихъ ваs, м~, лTњ сквоꙁњ пђсты'ня. и не ѓ^беTша'ша ри'ꙁы ва'ша, ниже споѕи` ва'ши състарњшася на но'гђ вашђ”
|
|
6
|
6
|
|
хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
|
Хлњ'ба не ја^до'сте, ниже вина` и^ сике'ра пи'сᲄе. да поꙁна'ете ја%ко се'и г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
7
|
7
|
|
І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх;
|
И$ прїидо'сте до сего` мњ'ста. і^ и^ꙁы'иде сїѓ'нъ цр~ь е^сеѓ^ньскїи, и^ ѓ'гъ цр~ь васа'ньскїи, проти'вђ наM на ра'ть,
|
|
8
|
8
|
|
і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.
|
і^ и^ꙁби'хомъ я& на ра'ти” И$ прїя'хоM ꙁе'млю и^хъ. и^ дахъ ю& въ прича'стїе рђви'мђ и га'дђ и^ полђ племе'ни манасїи'нђ”
|
|
9
|
9
|
|
Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити.
|
Снабди'те же вс^я словеса` зако'на сего` твори'ти я&. да раꙁђмње^те вс^е е^ли'ко сътвори'те”
|
|
10
|
10
|
|
Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни,
|
Вы^ стои'те вс^и днsь преD гм~ъ бм~ъ вашиM, и^ старњ'ишины плњме'нъ ва'шихъ. и^ ста'рцы ва'ши, и^ сђдїя` ва'ша, и^ кни'гочїя ва'ша, и^ вся'къ мђжъ і^и^л~ьтескъ”
|
|
11
|
11
|
|
діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою,
|
И$ же'ны ва'ша и^ дњти ва'ша, и^ прише'лецъ и^же посредњ поlчища ва'шего, эT древосњ'чца ва'шего и^ до водоно'сца ва'шего”
|
|
12
|
12
|
|
щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою,
|
пре'деши въ ꙁавњтњ г~а б~а ва'шего, и^ въ кля'твњ е^го. е^ли'ко же завњща'етъ г~ь б~ъ тво'и къ тебњ` днsь”
|
|
13
|
13
|
|
щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову.
|
да т^я ё^ста'витъ себњ` въ лю'ди. и^ то'и бђдеT тебњ` б~ъ, ја%коже т^и е^сть ре'клъ” И$ ја%коже ся е^сть кля'лъ эTц~емъ твоиM а^враа'мђ і^саа'кђ. і^а'ковђ”
|
|
14
|
14
|
|
Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір,
|
Не ваM же е^ді'нњмъ а^ꙁъ ꙁавњтъ сїи, и^ кля'твђ ꙁавњща'ю”
|
|
15
|
15
|
|
але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні.
|
Но^ и^ си'мъ и^же съ ва'ми сђть ꙁд^њ, преD гм~ъ бм~ъ ва'шимъ” И$ не сђщимъ с ва'ми зд^њ днsь.
|
|
16
|
16
|
|
Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли,
|
вы` б^о вњ'сте ка'ко жи'хомᲆ въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи, и^ како проидо'хомъ сквоѕњ страны`, и^хже преидо'сте”
|
|
17
|
17
|
|
і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них.
|
И$ ви'дњсте гнђ'сы и^хъ, и^ кђми'ры и^хъ. дре'во и^ ка'менїе сребро` и^ ꙁла'то е^же е^сть ё^ ниX”
|
|
18
|
18
|
|
Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин,
|
Є$гда` кт^о еs въ ваs мђжъ и^л^и жена`, и^л^и эTч~ьсто и^л^и племя` нњ'кое. е^же срDце эTврати` эT г~а б~а ва'шего. и^ти` и^ слђжи'ти бого'мъ стра'нъ тњ'хъ” е^да` кт^о е^сть въ ва'съ ко'рень горњ` прораста'я же'лчь и^ го'ресть”
|
|
19
|
19
|
|
такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним;
|
И$ бђ' детᲆ а^ще ё^слы'шиT словеса` кля'твы сея`. и^ раꙁмы'слит# въ срDцы свое^мъ гл~я” ПрпDбно мн^њ бђди. ја%ко въ прельще'нїи срDца мое^го поидђ. да не погђби'тъ грњшникъ не грњшника съ собо'ю”
|
|
20
|
20
|
|
не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної;
|
Не въсхо'щеT б~ъ млsтивъ бы'ти е^мђ. н^отогда` разгори'тся гнњ'въ гн~ь и^ рве'нїе е^го на чл~ка того`” И$ прилњ'пнђтъ е^мђ вс^я кля'твы ꙁавњта сего`. въпи'саныя в# кни'ги ꙁако'на сего`” И$ потребиT г~ь и%мя е^го эT поDнбsныхъ”
|
|
21
|
21
|
|
і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону.
|
И$ эTлђ'читъ е^го г~ь на ѕло`, эT всњхъ сн~овᲆ і^и^л~въ. по всњмъ кля'твамъ ꙁавњта въпи'санаго въ кни'ги ꙁако'на сего`”
|
|
22
|
22
|
|
І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь:
|
И$ рече'тъ дрђгїи ро'дъ сн~ове ва'ши по ва'съ быва'ющїи. і^ и^ноплеме'нницы и^же прїидђтᲆ и^ꙁдале'ча и^ е^гда` ё%ꙁря'тъ вреD ꙁемля` твое^я. и^ ја%зя е^я, ю^же посла` г~ь на' ню”
|
|
23
|
23
|
|
сірка і сіль, пожарище — вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй.
|
Ка'мык#. жђ'пелъ и^ со'ль съж#же вс^ю ꙁемли` е^го, не насњ'ется н^и проꙁя'бнетъ, н^и возни'кнеT на не'и вся'къ ꙁла'къ, ја^коже исъпровр'ьже содо'ма и^ гомо'ра, и^ аDма и^ севои'ма, ја%же и^спровр'ьже г~ь въ ја%рости гнњ'ва свое^го”
|
|
24
|
24
|
|
І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його!
|
И$ рекђт'ъ вся страны`, почто` сътвори` г~ь си'це, ꙁемли` се'и, ка'я ја%рость гнњ'ва вели'каго сего`”
|
|
25
|
25
|
|
І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської,
|
И$ рекђтъ ја^ко ѓ^ста'виша ꙁавњтъ г~а б~а эTц~ъ свои^х#, и^же завњща` эTц~емъ иX, е^гда` и^ꙁведе` я& эT земля` е^гљ=петъски”
|
|
26
|
26
|
|
і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм:
|
И$ шеDше слђжи'ша бого'мъ и^нњмъ, и^ поклони'шася и^мъ, и%хже не вњ'дяхђ, и^ не да'стъ и^мъ ничто'же н^и е^дїнъ”
|
|
27
|
27
|
|
за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону],
|
И$ раꙁгнњ'вася г~ь на' ꙁемлю т^ђ. и^ наведе` на ню` по всњмъ кля'твамъ. завњта пи'санаго в# кни'гаX ꙁако'на сего`”
|
|
28
|
28
|
|
і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо.
|
И$ потреби` я& г~ь эT ꙁемля` иX ја%ростїю гнњ'ва, и^ прогнњ'ванїемъ вели'кимᲆ ѕњ'ло. і^ и^ꙁгна` иX въ ꙁе'млю и'нђ и^ до нн~њ”
|
|
29
|
29
|
|
Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите — нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього.
|
Та'иная гв~и б~ђ на'шемђ, ја^вле'нна ја%же на'мъ и^ ча'домъ на'шиM въ вњ'ки. твори'ти вс^я словеса` ꙁако'на сего`”
|
|
Глава 30
|
Глvа, л~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли прийдуть на тебе всі слова ці — благословення і прокляття, які виклав я тобі, і приймеш їх до серця свого серед усіх народів, у яких розсіє тебе Господь Бог твій,
|
И$ бђ'детъ ја^ко прїидTђ на' тя вс^я словеса` с^и блsве'нїе и^ кля'тва, ю%же да'хъ преD лицем# твои^мъ” И прїимеши е& въ срDцы свое^мъ въ всXњ страна'хъ. в ня'же т^я раꙁ#сы'плетъ г~ь б~ъ твои та'мо”
|
|
2
|
2
|
|
і звернешся до Господа Бога твого і послухаєш голосу Його, як я заповідаю тобі сьогодні, ти і сини твої від усього серця твого і від усієї душі твоєї, —
|
И$ ѓ^брати'шися къ г~ђ б~ђ твое^мђ и^ послђшаеши гласа е^го, по всемђ е^ли'ко а^ꙁъ ꙁаповњ'даю тебњ` днsь, т^ы и^ сн~ъ твои, эT всего` срDца твое^го, и^ эT всея` дш~а твое^я”
|
|
3
|
3
|
|
тоді Господь Бог твій поверне полонених твоїх і змилосердиться над тобою, і знову збере тебе від усіх народів, між якими розсіє тебе Господь Бог твій.
|
И$ ѓ^цы'стиT г~ь грњхи` твоя`, и^ поми'лђетъ т^я, и^ па'ки събере'тъ т^я. эT всXњ стра'нъ, в ня'же рас#сы'па т^я г~ь б~ъ та'мо”
|
|
4
|
4
|
|
Хоча б ти був розсіяний [від краю неба] до краю неба, і звідти збере тебе Господь Бог твій, і звідти візьме тебе,
|
А/ще бђ'детъ рас#сы'панїе твое`, эT кра'я нбsнаго до кра'я нб~си” И$ эTтђ'дњ съберетъ т^я г~ь б~ъ твои, и^ эTтђ'дђ вᲆспрїимеT т^я”
|
|
5
|
5
|
|
і [звідти] приведе тебе Господь Бог твій у землю, якою володіли батьки твої, і одержиш її у володіння, і облагодіє тебе і розмножить тебе більше за батьків твоїх;
|
И$ въведеT т^я на ꙁе'млю ю^же прїя'ша эTц~ы твои`. и^ прїимеши ю&, и^ бл~гот^и сътвори`тъ. и^ ё^мно'жиT т^я паq эTц~ъ твои^хъ”
|
|
6
|
6
|
|
і обріже Господь Бог твій серце твоє і серце нащадків твоїх, щоб ти любив Господа Бога твого від усього серця твого і від усієї душі твоєї, щоб жити тобі;
|
И$ ѓ^чистиT г~ь срDце твое` и^ срDце племе'ни твое^го. любиᲄи г~а б~а твое^го эT всего` срDца твое^го, и^ эT всея` дш~а ᲄвое^я, да живеши т^ы”
|
|
7
|
7
|
|
тоді Господь Бог твій усі прокляття ці оберне на ворогів твоїх і ненависників твоїх, які гнали тебе,
|
И$ дастъ г~ь б~ъ тво'и сїа кля'твы на враги` твоя`, и^ на ненави'дящая тебе`, и^же т^я эTгнаша”
|
|
8
|
8
|
|
а ти навернешся і будеш слухати голосу Господа [Бога твого] і виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні;
|
Ты же ѓ^брати'шися и^ послђш'аеши гласа г~а б~а твое^го. и^ сътвори'ши за'повњди е^го, е^лико аZ заповњ'даю тебњ` днsь”
|
|
9
|
9
|
|
з надлишком дасть тобі Господь Бог твій успіх у всякій справі рук твоїх, в плоді утроби твоєї, у плоді худоби твоєї, у плоді землі твоєї; бо знову буде радіти Господь [Бог твій] за тебе, благодіючи тобі, як Він радів за батьків твоїх,
|
И$ ё^мно'жиT т^я г~ь б~ъ твои, въ всеM дњле рђкђ твое^ю, и^ въ пло'дњхъ ё^тробы твое^я, и^ въ плодњхᲆ скотъ твоиX. и^ въ житехᲆ ꙁемля` твое^а” ЈА/ко ѓ^братится г~ь б~ъ твои, и^ въꙁвеселиTся ѓ^ тебњ` бл~гостїю, ја%коже въꙁвесели'ся ѓ^ эTц~њхъ твои^хъ”
|
|
10
|
10
|
|
якщо будеш слухати голосу Господа Бога твого, дотримуючи [і виконуючи всі] заповіді Його і постанови Його [і закони Його], написані в цій книзі закону, і якщо навернешся до Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
|
А/ще послђшаеши гласа г~а б~а ᲄвое^го. снабдњти и^ твори'ти вс^я ꙁа'повњди е^го, и^ ѓ^правленїя, и^ сђды` е^го, напи'саные въ книгаX зако'на сего`” А/ще ѓ^братишися къ г~ђ б~ђ твое^мђ и^зъ всего` срDца твое^го, и^ꙁъ всея` дш~а твое^я”
|
|
11
|
11
|
|
Бо заповідь ця, яку я заповідаю тобі сьогодні, не недоступна для тебе і не далека;
|
ЈА/ко ꙁа'повњди сїа ја%же а^ꙁᲆ ꙁаповњ'даю тебњ` днsе. не съкрыты сђть ни далече е^сть эT тебе`”
|
|
12
|
12
|
|
вона не на небі, щоб можна було говорити: «хто зійшов би для нас на небо і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?»
|
Нњсᲄь на нб~си, да речеши кт^о вᲆꙁы'де эT наs на нб~о, и^ принесе'тъ ю& намъ. и^ слышавше ю& сътвори'мъ”
|
|
13
|
13
|
|
і не за морем вона, щоб можна було говорити: «хто сходив би для нас за море і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?»
|
Ни^ ѓ^бонђ странђ` моря е^сть да гл~еши кт^о принесеT ю& намъ этTђдђ, и^ слы'шавше ю& сътвори'мъ”
|
|
14
|
14
|
|
але дуже близько до тебе слово це: воно в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконувати його.
|
БлиZ тебе` е^сть слово ѕњ'ло, въ ё^стњ'хъ твоиX и^ вᲆ срDцы твоеM, и^ въ рђкђ твое^ю твори'ти е&”
|
|
15
|
15
|
|
Ось, я сьогодні запропонував тобі життя і добро, смерть і зло.
|
Се^ дахъ преD лицемъ твои^мъ днесь, жизнь и^ смр~ть, бл~го и^ ѕл^о”
|
|
16
|
16
|
|
[Якщо будеш слухати заповіді Господа Бога твого,] які заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого, ходити [усіма] путями Його і виконувати заповіді Його і постанови Його і закони Його, то будеш жити і розмножишся, і благословить тебе Господь Бог твій на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею;
|
А/ще послђшаеши ꙁа'повњди г~а б~а твое^го. ю%же а^зъ заповњ'даю тебњ` днесь любити г~а б~а твое^го, и^ ходити вᲆ вс^я пђти` е^го, и^ хранити вс^я ѓ^правленїя и^ за'повњди е^го, и^ сђды` е^го” И$ ѓ^живеши и^ ё^мно'жишися, и^ блsвиT т^я г~ь б~ъ твои на земли`, в ню'же вᲆни'деши прїа'ти е^я` та'мо”
|
|
17
|
17
|
|
якщо ж відвернеться серце твоє, і не будеш слухати, і заблудиш, і станеш поклонятися іншим богам і будеш служити їм,
|
А/ще л^и ѓ^брати'тся срDце твое`, и^ не послђшае^ши, и^ блђдя'щи поклонишися бого'мъ чюждиM, и^ послђж'иши и^м#”
|
|
18
|
18
|
|
то я сповіщаю вам сьогодні, що ви загинете і не пробудете довго на землі, [яку Господь Бог дає тобі,] для оволодіння якою ти переходиш Йордан.
|
Заповњ'даю ва'мъ днsе, ја%ко поги'белїю поги'бнете. и^ не ё^мно'жиᲄе дн~їи на ꙁемли` ю%же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ`, и^дњже и%деши чреZ і^ѓ^рда'нъ та'мо прїа'ти е^я`”
|
|
19
|
19
|
|
У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої,
|
Свњдњтель поставля'ю на ваs дне'сь, нб~о и^ ꙁе'млю. живо'тъ и^ смр~ть, да'лъ е^сми преD лице'мъ ва'шимъ, блsве'нїе и^ кля'твђ” Прїими же себњ живо'тъ да живе'ши т^ы и^ племя` твое`,
|
|
20
|
20
|
|
любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх, щоб перебувати тобі на землі, яку Господь [Бог] із клятвою обіцяв батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову дати їм.
|
люби'ти г~а б~а твое^го послђшати гла'са е^го, и^ прилњпи'тися къ немђ`” То'и б^о е^сть живоT твои, и^ долгота` дн~їи твоиX жи'ти на ꙁемли`, ю^же кля'ся г~ь б~ъ эTц~емъ твои^мъ а^враа'мђ і^саа'кђ і^а'ковђ да'ти и^мъ”
|
|
Глава 31
|
Глvа, л~а”
|
|
1
|
1
|
|
І пішов Мойсей, і говорив слова ці всім [синам] Ізраїля,
|
И$ шеD мољ=сїи гл~я, вс^я словеса` с^и къ всMњ сн~омъ і^и^л~евыM”
|
|
2
|
2
|
|
і сказав їм: тепер мені сто двадцять років, я не можу уже виходити і входити, і Господь сказав мені: «ти не перейдеш Йордан цей»;
|
И$ реq к нимъ, р~, и^ к~, лTњ, а^ꙁъ е^смь дне'сь, и^ не възмогђ ксемђ` вᲆходи'ти, і^ и^сходи'ти, г~ь же гл~а къ мнњ`, не пре'идеши і^ѓ^рда'на сего`”
|
|
3
|
3
|
|
Господь Бог твій Сам піде перед тобою; Він знищить народи ці від імені твого, і ти оволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь;
|
Гь~ б~ъ твои и^же прDеи%детъ преD лице'мъ твоиM. то'и потребиT страны` сїа' эT лица` твое^го. и^ причасти'ши и^хъ. і^сђсъ же и^ды'и преD лице'мъ тво'имъ, ја%коже гл~алъ е^сть г~ь”
|
|
4
|
4
|
|
і вчинить Господь з ними так само, як Він зробив із Сигоном і Огом, царями аморрейськими, [які були по цей бік Йордану,] і з землею їх, яких Він знищив;
|
И$ сътвори'тъ и^мъ г~ь, ја%коже сътвори` сїѓ'нђ и^ ѓ'гђ двњма цр~ема а^м#моррњ'искима. ја%же бњ'ста ѓбо'нђ сᲄранђ` і^ѓ^рда'на. и^ земли иX” ЈА/ко потреби` и^хъ,
|
|
5
|
5
|
|
і видасть їх Господь вам, і ви зробите з ними за всіма заповідями, які заповів я вам;
|
и^ преда'стъ я& г~ь въ рђцњ ва'ши. и^ да сътвори'те и^мᲆ ја%коже ꙁаповњ'дахъ вамᲆ”
|
|
6
|
6
|
|
будьте тверді і мужні, не бійтеся, [не жахайтеся] і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою [і] не відступить від тебе і не залишить тебе.
|
Възмђжа'и и^ ё^крњпи'ся, н^и бо'ися н^и ё^жаса'ися, н^и ё^клони'ся эT лица` и^хъ. ја%ко г~ь б~ъ тво'и се'и преDи'детъ вамъ, и^ не эTстђ'питᲆ эT тебе`, ниже ѓ^ста'вит# т^я”
|
|
7
|
7
|
|
І прикликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх ізраїльтян сказав йому: будь твердим і мужнім, бо ти ввійдеш з народом цим у землю, яку Господь клявся батькам його дати йому, і ти розділиш її на наділи йому;
|
И$ приꙁва` мољ=сїи і^сђ'са, и^ реq е^мђ преD всњмъ і^и^л~емъ, въꙁмђжа'и и^ ё^крњпи'ся. т^ы бо вни'деши преD лицемъ людїи' сихъ, въ ꙁе'млю е^ю'же ся кл^я г~ь эTц~емъ ва'шиM да'ти ю& и^мъ. и^ ты` ю& причасти'ши и^мъ”
|
|
8
|
8
|
|
Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся.
|
Гь~ же са'мъ и^ды'и с тобо'ю не ѓ^ста'вит# т^я, и^ не эTстђ'питъ эT тебе`. не бо'и^ся н^и ё^жаса'ися”
|
|
9
|
9
|
|
І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левіїним, які носять ковчег завіту Господнього, і всім старійшинам [синів] Ізраїлевих.
|
И$ въписа` мољ=сїи вс^я словеса` ꙁако'на сего` въ кни'ги, и^ въда'стъ и& жерцеM сн~омъ левљ=иноM, въꙁдви'жђщимъ ковче'гъ завњта гн~я. и^ ста'рцемъ сн~овъ і^и^л~евыX”
|
|
10
|
10
|
|
І заповів їм Мойсей і сказав: після закінчення семи років, у рік відпущення, у свято кущів,
|
И$ заповњ'да и^мъ мољ=сїи въ то'и дн~ь гл~я. по сеDми лњтъ въ' время лњта ѓ^ставле'нїа, въ праꙁDниk кђщныи”
|
|
11
|
11
|
|
коли весь Ізраїль прийде явитися перед лицем Господа Бога твого на місці, яке обере [Господь], читай цей закон перед усім Ізраїлем для слуху його;
|
Вънегда` съхо'дится ве'сь і^и^л~ь, ја^ви'тися преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, въ мњ'стњ е^же и^ꙁбереT г~ь. почита'ите зако'нъ сїи, преD всњмъ і^и^л~емъ въ ё%ши иX”
|
|
12
|
12
|
|
збери народ, чоловіків і дружин, і дітей, і прибульців твоїх, які будуть в оселях твоїх, щоб вони слухали й училися, і щоб боялися Господа Бога вашого, і намагалися виконувати всі слова закону цього;
|
Съꙁови'те лю'ди, мђжа и^ же'ны и^ дњти и^ прише'лца твое^го, и^же въ гра'дњхъ ва'шихᲆ. да слы'шиT и^ наё^чи'тся боя'тися и%мени г~а б~а ва'шего, и^ послђш'аютъ твори'ти вс^я словеса` ꙁако'на сего`”
|
|
13
|
13
|
|
і сини їхні, які не знають цього, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого в усі дні, доки ви будете жити на землі, в яку ви переходите за Йордан, щоб оволодіти нею.
|
И$ сн~ове иX и^же не вњ'дятъ ё^слы'шаT, и^ наё^чаTся боя'тися г~а б~а ва'шего, въ вс^я дн~и е^ли'коже сђть жи'ви на земли`, на ню'же в^ы минђ'ете і^ѓ^рда'нъ т^ђ причасти'ти ю&”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: ось, дні твої наблизилися до смерти; поклич Ісуса і станьте біля [входу] в скинію зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшли Мойсей та Ісус, і стали біля [входу] в скинію зібрання.
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю с^е приспњша дн~їе смр~ти твое^я. приꙁови і^сђ'са и^ ста'нета преD две'рми хра'ма свњдњ'нїя, и^ ꙁаповMњ е^мђ” І$ и'де мољ=сїи і^ и^сђ'съ въ хра'мъ свњдњнїа. и^ ста'ста преD две'рми хра'ма свᲇдњ'нїа”
|
|
15
|
15
|
|
І явився Господь у скинії в стовпі хмарному, і став стовп хмарний біля входу до скинії [зібрання].
|
И$ сни'де г~ь въ столпњ` ѓ%блачнᲇ. и^ ста` сто'лпъ ѓ%блачныи ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа”
|
|
16
|
16
|
|
І сказав Господь Мойсеєві: ось, ти упокоїшся з батьками твоїми, і стане народ цей блудно ходити услід за чужими богами тієї землі, в яку він вступає, і залишить Мене, і порушить завіт Мій, який Я уклав з ним;
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю. с^е ты` почи'еши съ эTц~ы ᲄвои^ми. и^ въста'вше лю'дїе сїи съблђ'дятъ въ слњ'дъ бо'гъ чю'ждихъ, въ земли` в ню'же по'идђтъ сїи та'мо. и^ ѓ^ста'вятъ м^я, и^ рас#сы'плютъ ꙁавњтъ мо'и, и^же завњща'хъ и^мъ”
|
|
17
|
17
|
|
і запалає гнів Мій на нього в той день, і Я залишу їх і сховаю лице Моє від них, і він знищений буде, і спостигнуть його багато бід і скорбот, і скаже він у той день: «чи не тому спостигли мене ці біди, що немає [Господа] Бога мого серед мене?»
|
И$ раꙁ#гнњ'ваюся ја%ростїю на' ня в# то'и дн~ь, и^ ѓ^ста'влю я& и^ эTвращђ` лице` мое` эT ниX. и^ бђ'дђтъ въ иZја^де'нїе, и^ ѓ^бря'щTђ я& ѕл^а мно'га и^ ско'рби. и^ рече'тъ в# то'и дн~ь, не сего' ли ради и^же нњ'сть г~а б~а въ наs, пости'гнђша м^я ѕла'я сїа”
|
|
18
|
18
|
|
і Я сховаю лице Моє [від нього] у той день за всі беззаконня його, які він зробить, навернувшись до інших богів.
|
А/зъ же эTвраще'нїемъ эTвращђ` лице` мое` эT ни'хъ въ то'и дн~ь, ѕло'бъ ради всњх'ъ ја%же сътвори'ша. ја%ко ѓ^брати'шася къ бого'мъ чюждиM”
|
|
19
|
19
|
|
Отже, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи її синів Ізраїлевих, і вклади її у вуста їхні, щоб пісня ця була Мені свідченням на синів Ізраїлевих;
|
И$ нн~њ въпиши'те словеса` пњ'сни сея`. и^ наё^чи'те е^я` сн~ы і^и^л~вы. и^ да въложи'те ю& въ ё^ста` и^хъ. да бђ'детъ м^и пњ'снь с^и въ послђшество` въ сн~њхъ і^и^л~евыхъ”
|
|
20
|
20
|
|
тому що Я введу їх у землю [добру], як Я клявся батькам їх, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти і насичуватися, і потовстішають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене відкинуть і порушать завіт Мій, [який Я заповів їм];
|
Въведђ' бо я& въ ꙁе'млю бл~гђю, е^ю'же ся кля'хъ эTц~емъ иX, да'ти и^мъ ꙁе'млю кипя'щђ мле'комᲆ и^ ме'домъ. и^ ја^дя'тъ, и^ насыти'вшеся въꙁбђя'ютъ” И$ ѓ^братяTся къ бого'мъ чюждимъ, и^ послђж'аT и^мъ и^ раꙁгнњ'ваютъ м^я” и^ рас#сы'плютъ ꙁавњтъ мой, и^же ꙁавњщаX и^мъ”
|
|
21
|
21
|
|
і коли прийде на них багато бід і скорбот, тоді пісня ця буде проти них свідченням, бо вона не вийде [з вуст їхніх і] з вуст нащадків їхніх. Я знаю думки їхні, які вони мають нині, раніше ніж Я ввів їх у [добру] землю, про яку Я клявся [батькам їхнім].
|
Тогда' же на'идетъ на'нь ѕло'ба раꙁлична и^ ско'рбь, и^ сђпротивит#ся иM пњ'снь сїя противђ лица` и^хъ. въ свњдњтеlство и^ꙁвњствђющи ја%ко не ꙁабы'сться эT ё%стᲆ племе'ни и^х#. ꙁане' же б^о а^зъ вњде ѕло'бы и^хъ, ели'котворя'тъ дне'сь ꙁд^њ. пр'ьвње въведе'нїя и^хъ въ ꙁе'млю бл~гђю, е^ю'же ся кля эTц~емъ и^хъ.
|
|
22
|
22
|
|
І написав Мойсей пісню цю в той день і навчив її синів Ізраїлевих.
|
и^ вᲆписа мољ=сїи пњ'снь сїю въ то'и дн~ь, и^ наё^чи е^ю` сн~ы і^ил~евы” И$ ꙁаповњ'да г~ь і^сђ'сђ сн~ђ на'вљ=инђ. и^ реq е^мђ.
|
|
23
|
23
|
|
І заповів Господь Ісусові, синові Навина, і сказав [йому]: будь твердим і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїлевих у землю, про яку Я клявся їм, і Я буду з тобою.
|
вᲆзмђжа'и ё^крњпи'ся, ты' бо въведе'ши сн~ы і^ил~евы въ ꙁе'млю е^ю^же кля'хъся и^мъ, и^ аZ бђ'дђ с тобо'ю”
|
|
24
|
24
|
|
Коли Мойсей вписав у книгу всі слова закону цього до кінця,
|
И$ е^гда` же сконча` мољ=сїи пиша`. вс^я словеса` ꙁако'на сего` въ кни'ги даже до конца`.
|
|
25
|
25
|
|
тоді Мойсей повелів левитам, які носять ковчег завіту Господнього, сказавши:
|
и^ ꙁаповњ'да левљ=томъ, вњꙁдвижђщимъ ковче'гъ завњта гн~я гл~я”
|
|
26
|
26
|
|
візьміть цю книгу закону і покладіть її праворуч ковчега завіту Господа Бога вашого, і вона буде там свідченням проти тебе;
|
Въꙁе'мше кни'ги зако'на сего`. положите я& въ странђ` ковче'га ꙁавњта г~а б~а ва'шего, и^ да бђ'детъ т^ђ вамᲆ въ свњдњ'нїе”
|
|
27
|
27
|
|
бо я знаю впертість твою і жорстокість твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви вперті перед Господом; чи не тим більше після смерти моєї?
|
ЈА$ко а^ꙁъ вњ'дњ раꙁᲆгнњ'ванїе твое, и^ выю твою` же'стокђю. е^ще б^о мн^њ жи'вђ сђщђ съ ва'ми дне'сь, раꙁгнᲇвали е^сте г~а и^ ја^ко па'че по смерти моей”
|
|
28
|
28
|
|
зберіть до мене усіх старійшин колін ваших [і суддів ваших] і наглядачів ваших, і я скажу їм уголос слова ці і закличу у свідчення на них небо і землю;
|
Приꙁови'те къ мн^њ старњ'ишины племен# вашихъ, и^ ста'рца ва'ша. и^ сђдїя` ваша. и^ книгочїя ва'ша да гл~ю въ ё%ши и^хъ вс^я словеса` сїя, и^ ꙁасвᲇдњтельствђю` ваM нб~семъ и^ зеMлею”
|
|
29
|
29
|
|
бо я знаю, що після смерти моєї ви розбеститеся й ухилитеся від путі, яку я заповів вам, і з часом прийдуть на вас біди за те, що ви будете робити зло перед очима Господа [Бога], дратуючи Його ділами рук своїх.
|
Вњдњ б^о ја%ко по скончанїи мое^мъ беꙁаконїемъ сᲆбезакон#ните. и^ скло'нитеся с пђти`, и^же а^ꙁъ ꙁаповњ'дах# вамъ” и^ ѓ^брящетъ в^ы ѕл^о въ послњдня'а дн~и, ја^ко сътвори'сте ѕл^о преD гм~ъ бм~ъ разгнњ'вати е^го въ всњ'хъ дњ'лехъ рђкђ ва'шею”
|
|
30
|
30
|
|
І виголосив Мойсей уголос, щоб почуло все зібрання ізраїльтян слова пісні цієї до кінця:
|
И$ гл~а мољ=сїи въ ё^ши всемђ сонмђ вс^я словеса` пњ'сни сеа` даy и^ до конца`”
|
|
Глава 32
|
Глvа, л~в”
|
|
1
|
1
|
|
Слухай, небо, я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст моїх.
|
Во'нми нб#о, и^ въꙁ#гл~ю, и^ да слы'шитъ ꙁемля` гл~ы ё%стъ мои^хъ”
|
|
2
|
2
|
|
Поллється як дощ вчення моє, як роса мова моя, як дрібний дощ на зелень, як злива на траву.
|
да ча'етъ ја%ко до'ждь просвњще'нїе мое и^ сни'дTђ ја%ко рода` гл~и мои`” ЈА/котђ'ча на' троскотъ, ја%ко и'неи на сњно”
|
|
3
|
3
|
|
Ім’я Господа прославляю; віддайте славу Богу нашому.
|
ЈА/ко и'мя гн~е приꙁва'хᲆ, дади'те вели'чїе б~ђ на'шемђ”
|
|
4
|
4
|
|
Він твердиня; досконалі діла Його, і всі путі Його праведні; Бог вірний, і немає неправди [у Ньому]; Він праведний і істинний;
|
Бг~ъ и%стинна дњ'ла е^го, и^ вс^и пђтїе е^го сђдъ, б~ъ вњренъ, и^ нњсть непра'вды въ немъ. пра'веденъ и^ прпDбенъ г~ь”
|
|
5
|
5
|
|
але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми пороками, рід непокірливий і розбещений.
|
Съгрњши'ша не того ча'да поро'чная. ро'дъ стропти'въ и^ раꙁъвраще'нъ”
|
|
6
|
6
|
|
Чи цим відплачуєте ви Господу, народе безглуздий і нерозумний? чи не Він Отець твій, Який привласнив тебе, створив тебе і влаштував тебе?
|
Сїя л^и гв~и вњꙁдае'те сїи лю'дїе бђ'и, и^ немђдри. не саM л^и се'и эTц~ъ тво'и, стяжа` т^я и^ сътвори` т^я, и^ съꙁда` т^я”
|
|
7
|
7
|
|
Згадай дні давні, подумай про роки попередніх родів; запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі.
|
Помяни'те дн~и вњчныя. разђмњ'ите же лњта ро'да родоv. вᲆпроси` эTц~а твое^го и^ въꙁвњсти'т# тебњ`, ста'рца ᲄвоя и^ рекђтъ тебњ`”
|
|
8
|
8
|
|
Коли Всевишній давав наділи народам і розселяв синів людських, тоді поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих*;
|
Є$гда` раꙁдњляа'ше вы'шнїи ја^ꙁы'ки ја^коже раꙁ#сњ'я сн~ы а^да'мовы. положи` предњлы ја^ꙁы'комъ, по числђ` а%гг~лъ бж~їихъ”
|
|
9
|
9
|
|
бо частина Господа — народ Його, Яків спадкоємний наділ Його.
|
И$ бы'сть ча'сть гн~я, лю'дїе е^го, і^а'ковъ. ча'сть наслњ'дїя е^го і^и^л~ь”
|
|
10
|
10
|
|
Він знайшов його в пустелі, у степу сумному і дикому, оберігав його, дивився за ним, оберігав його, як зіницю ока Свого;
|
Оу^до'вли е^го въ пђсты'ни безво'днњ. въ жа'жди ꙁно'я ѓ^бы'иде е^го и^ накаꙁа` е^го. и^ съхрани` е^го ја%ко зњ'ницђ ѓ%ка”
|
|
11
|
11
|
|
як орел прикликає гніздо своє, носиться над пташенятами своїми, простягає крила свої, бере їх і носить на крилах своїх,
|
ЈА/ко ѓ^ре'лъ покры'ти гнњꙁдо` свое`, и^ на пте'нца своя` въжделњ. простеr крылњ` свои, и^ прїа'тъ иX, и^ поDя'тᲆ и^хъ на ра'мђ свое'ю”
|
|
12
|
12
|
|
так Господь один водив його, і не було з Ним чужого бога.
|
Гь~ е^ді'нъ въжда'ше и^хъ, и^ не бњ` с ни'ми б~ъ чю'ждь”
|
|
13
|
13
|
|
Він підніс його на висоту землі і годував плодами полів, і поїв його медом з каменю і єлеєм з твердої скелі,
|
Въꙁведе` я& на си'лђ ꙁемли`, насыти` и^хъ жи'тъ се'лныхъ. със#са'ша ме'дъ и^с ка'мене, и^ е^ле'и эT тве'рда ка'мене”
|
|
14
|
14
|
|
маслом коров’ячим і молоком овечим, і жиром агнців і баранів васанських і козлів, і повною пшеницею, і ти пив вино, кров виноградних ягід.
|
Ма'сло кра'вїе, и^ мле'ко ѓ%вчее, съ тђ'комъ а%гньчиM и^ ѓ'внимъ, сыно'въ ю%нчихъ и^ ко'ꙁлиX съ тђкомъ пшени'чномъ. и^ кро'вь гро'ꙁдовђ пїа'хђ вино`”
|
|
15
|
15
|
|
І [їв Яків, і] розповнішав Ізраїль, і став упертим; розповнішав, потовстішав і розжирів; і залишив він Бога, Який створив його, і знехтував твердиню спасіння свого.
|
И$ ја^де` і^а'ков# и^ насыти'ся. и^ эTве'ржеся въꙁлю'бленныи. ё^ты` ё^толъстњ`, и^ раZширњ`. и^ ѓ^ста'ви б~а сътвор#шаго и&, и^ эTстђпи` эT б~а сп~са свое^го”
|
|
16
|
16
|
|
Богами чужими вони роздратували Його і мерзотами [своїми] розгнівали Його:
|
Прогнњваша м^я ѓ^ чю'жди'х#, въ ме'рꙁостеX свои^хъ прегорчи'ша м^я”
|
|
17
|
17
|
|
приносили жертви бісам, а не Богу, богам, яких вони не знали, новим, які прийшли від сусідів і про яких не помишляли батьки ваші.
|
Пожро'ша бњ'совомъ а^ не б~ђ. бого'мъ, и^хже не вњ'даша. новїи с^екра'тъ, прїи до'ша, и^хже не вњ'даша эTц~ы и^х#”
|
|
18
|
18
|
|
А Заступника, Який породив тебе, ти забув, і не пам’ятав Бога, Який створив тебе.
|
Бг~а ро'ждьшагот^я ѓ^ста'ви, и^ ꙁабы` б~а пита'ющагот^я”
|
|
19
|
19
|
|
Господь побачив [і обурився], і в обуренні зневажив синів Своїх і дочок Своїх,
|
И$ ви'дњ г~ь и^ въꙁревнова`. и^ раꙁдражи'ся, за гнњ'въ сн~овъ иX и^ дщерїи”
|
|
20
|
20
|
|
і сказав: сховаю лице Моє від них [і] побачу, який буде кінець їх; бо вони рід розбещений; діти, у яких немає вірности;
|
И$ рече, эTвращђ` лице` мое` эT ни'хъ, и^ покажђ` чт^о бђ'детъ и^мъ на послњ'докъ ја%ко ро'дъ раꙁъвраще'нъ е^сть. сн~ве и%хже нњсть вњры въ ни'хъ”
|
|
21
|
21
|
|
вони роздратували Мене тим, що не є богом, марнотами своїми засмутили Мене: і Я роздратую їх тим, що не є народом, народом безглуздим засмучу їх;
|
Тїи раздражи'ша м^я не ѓ^ бѕ~њ, прогнњваша м^я въ и'долњхъ своихъ, а%ꙁ# раꙁдражђ` иX не ѓ^ ја^ꙁыцXњ ѓ^ ја^зыцXњ же нераꙁђмливыX прогнњ'ваю иX”
|
|
22
|
22
|
|
бо вогонь запалав у гніві Моєму, палить до пекла глибинного, і поглинає землю і плоди її, і спалює основи гір;
|
ЈА/ко ѓ%гнь въꙁгори'тся эT ја%рости моея`, раждьже'тся до а'да преи^спо'дняго. снњсть ꙁе'млю, и^ жита е^я, попа'литъ ѓ^снова'нїя гора'мъ”
|
|
23
|
23
|
|
зберу на них біди і випущу на них стріли Мої:
|
Съберђ` на нихъ ѕла'я, и^ стрњ'лы моя скон#чаю въ ни'хъ”
|
|
24
|
24
|
|
будуть виснажені голодом, знищені гарячкою і лютою заразою; і пошлю на них зуби звірів і отруту плазунів, що на землі;
|
Та'юща гла'домъ. и^ снњ'дь пти'цъ, и^ гръбъ неи^сцњлеn. ꙁђ'бы ѕвњ'рїи послю` в ня`, съ ја%росᲄїю пресмыка'ющимися по ꙁемли`”
|
|
25
|
25
|
|
ззовні буде губити їх меч, а в домах жах — і юнака, і дівчину, і немовля, і вкритого сивиною старця.
|
эT вн^њ беꙁча'дитъ и^хъ мечь, и^ эT храM и^хъ стра'хъ. ю%ноша съ дв~ою. със#сыи. съ ѓ%трокомъ старцемъ”
|
|
26
|
26
|
|
Я сказав би: розсію їх і зітру з середовища людей пам’ять про них;
|
Рњхъ, раꙁсњ'ю и^хъ, ё^ста'влю же эT чл~къ па'мять и^хъ”
|
|
27
|
27
|
|
але відклав це заради озлоблення ворогів, щоб вороги його не загордилися і не сказали: наша рука висока, і не Господь зробив усе це.
|
Токмо ꙁа гнњ'въ вра'гъ, ја%ко да не долголњтъствђ'ютъ, и^ да не наля'гђтъ сђпоста'ти. да не рекђтъ, рђка` на'ша высо'ка. и^ не г~ь сътвори` сїя вс^я”
|
|
28
|
28
|
|
Тому що вони народ, який утратив розум, і немає в них сенсу.
|
ЈА/ко ја^ꙁы'къ погђ'бль совњтъ е^сть и^ нњсть в ни'хъ хђдожьства. не смы'слиша раꙁђмњти,
|
|
29
|
29
|
|
О, якби вони розсудили, подумали про це, зрозуміли, що з ними буде!
|
сїя вс^я” да прїимђтъ въ грядђщее вре'мя.
|
|
30
|
30
|
|
Як би міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх!
|
ка'ко пожене'тъ е^ді'нъ ты'сящђ, и дв^а дви'гнета тм^ы. а%ще не б~ъ эTда'стъ и^хъ и^ г~ь преда'стъ и^хъ”
|
|
31
|
31
|
|
Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім.
|
Нњ сђть б^о бо'ѕи и^хъ ја%ко б~ъ на'шъ вра'ѕи же на'ши нераꙁђ'мливи”
|
|
32
|
32
|
|
Бо виноград їх від виноградної лози содомської і з полів гоморрських; ягоди їх ягоди отруйні, грона їх гіркі;
|
эT виноградъ б^о содомъскихъ винограD и^хъ, и^ лоꙁа` и^хъ эT гоморы. гроꙁдᲆ и^хъ, гроꙁдъ желчи, гроꙁдъ горести ихъ”
|
|
33
|
33
|
|
вино їх отрута драконів і згубна отрута аспидів.
|
ЈА/рость ѕмїи, вино` иX и^ ја%рость а^спидъ неи^сцњ'лна”
|
|
34
|
34
|
|
Чи не приховано це в Мене? чи не запечатано в сховищах Моїх?
|
Не сїя л^и вс^я събрашася ё^ мене`, и^ запечатлњшася въ съкровищиX мои^х#
|
|
35
|
35
|
|
У Мене помста і нагорода, коли похитне нога їх; бо близько день загибелі їх, скоро настане приготоване для них.
|
въ дн~ь эTм#щенїя въꙁда'мъ, въ время вънегда` съблаꙁни'тся нога` их# ја%ко блиꙁь дн~ь поги'бели и^хъ, и^ преDсташа гото'вая ва'мъ”
|
|
36
|
36
|
|
Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їх ослабла, і не стало ні ув’язнених, ні тих, що залишилися зовні.
|
ЈА/ко сђдиT г~ь люде'мъ свои^мъ, и^ ѓ^ рабњхъ свои^хъ ё^моле'нъ бђдетъ. видњ б^о иX раꙁ#слаблены, і^ и^ста'явша вᲆ время і^ и^ꙁнемогоша”
|
|
37
|
37
|
|
Тоді скаже [Господь]: де боги їх, твердиня, на яку вони надіялися,
|
И$ рече г~ь гд^њ сђть бо'ѕи и^хъ, и^же ё^поваша на ня”
|
|
38
|
38
|
|
які їли жир жертв їх [і] пили вино узливань їх? нехай вони повстануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас покровом!
|
И$хже тђкъ жр'ътвъ иX ја^дя'сте, и пїја%сте вино` требᲆ ихX” да въскрsнTђ и^ помогTђ ваM и^ бђдTђ ваM покровиᲄеле”
|
|
39
|
39
|
|
Бачите нині, [бачите,] що це Я, Я — і немає Бога, крім Мене: Я умертвляю й оживляю, Я уражаю і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї.
|
Ви'дите ви'дите, ја%ко а%зъ е^смь, и^ нњсть б~ъ ра'ꙁвᲇ мене`. а^ꙁъ ё^бїю` и^ жи'ти сътворю`. поражђ`, и^ а'ꙁъ и^сцњлю`. и^ нњсть и^же и^змеT эT рђкђ` мое^ю”
|
|
40
|
40
|
|
Я піднімаю до небес руку Мою і [клянуся правицею Моєю і] говорю: живу Я повік!
|
ЈА/ко вᲆꙁдви'гнђ на' нб~о рђ'кђ мою, и^ кленђ'ся десни'цею мое^ю. и^ рекђ`, жи'вђ а%ꙁъ въ вњкъ”
|
|
41
|
41
|
|
Коли загострю блискучий меч Мій, і рука Моя прийме суд, то відомщу ворогам Моїм і ненависникам Моїм воздам;
|
ЈА/ко поѓ^стрю` ја%ко мо'лнїю ме'чь мои, и^ прїиметъ сђ'дъ рђка моя`. и^ въꙁда'мъ ме'сть врагомᲆ, и^ ненави'дящиM м^я въꙁда'мъ”
|
|
42
|
42
|
|
напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю, кров’ю убитих і полонених, головами начальників ворога.
|
Оу^пою` стрњ'лы моа` эT кро'ви, и^ ме'чь мо'и снњсть мя'са. эT кро'ве ја%звеныхᲆ и^ плњне'нїа, эT глаv кн~ѕь ја^зы'ческих#”
|
|
43
|
43
|
|
[Веселіться, небеса, разом з Ним, і поклоніться Йому, всі ангели Божі.] Веселіться, язичники, з народом Його [і хай зміцняться всі сини Божі]! бо Він відомстить за кров рабів Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, [і ненависникам Своїм воздасть,] і очистить [Господь] землю Свою і народ Свій!
|
Въꙁвесели'теся нб~са кђп'но с ниM, и^ да покло'нятся е^мђ вс^и а^гг~ли бж~їи” Въꙁвесели'теся ја^зы'цы съ люDми е^го, и^ да ё^крᲇпяTся е^мђ вс^и сн~ове бж~їи” ЈА/ко кро'вь сн~оv свои^хъ м#ща'етъ, и^ эTм#сти'тᲆ и^ воꙁда'стъ ме'сть враго'мъ, и^ ненави'дящиM е^го въꙁда'стᲆ. и^ ѓ^чи'ститᲆ г~ь зе'млю людїи свои^хъ”
|
|
44
|
44
|
|
[І написав Мойсей пісню цю в той день, і навчив її синів Ізраїлевих.] І прийшов Мойсей [до народу] й оголосив усі слова пісні цієї гучно народу, він і Ісус, син Навина.
|
И$ въписа` мољ=сїи пњ'снь сїю' въ то'й дн~ь, и^ наё^чи` е^ю сн~ы і^и~ля. и^ въни'де мољ=сїи къ лю'деM. и^ гл~а вс^я словеса` зако'на сего` въ ё%ши лю'демъ, саM і^ и'сђсъ нављ=нъ”
|
|
45
|
45
|
|
Коли Мойсей оголосив усі слова ці всьому Ізраїлю,
|
И$ сконча` мољ=сїи гл~я словеса` сїи в#семђ` і^и^л~ю”
|
|
46
|
46
|
|
тоді сказав їм: покладіть на серце ваше всі слова, які я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони намагалися виконувати всі слова закону цього;
|
И$ рече к ни'мъ въне'млите срDцемъ ва'шиM вс^я словеса` сїи. ја%же азъ и^ꙁвњсᲄђ'ю ваM днsе” ЈА/же да ꙁаповњ'сте сн~омъ своиM. снабдњти и^ твори'ти вс^я словеса` зако'на сего`”
|
|
47
|
47
|
|
бо це не пусте для вас, але це життя ваше, і через це ви довгий час пробудете на тій землі, в яку ви йдете через Йордан, щоб оволодіти нею.
|
ЈА/ко нњсть сло'во с^е сђ'е ваM н^о жи'ꙁнь ваша, и^ сего ра'ди сло'ва длᲆги дн~и бђ'дете на ꙁемли`. на ню'же в^ы минђе'те і^ѓ^рда'нъ та'мо причасᲄити ю&”
|
|
48
|
48
|
|
І говорив Господь Мойсеєві в той же самий день і сказав:
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю въ дн~ь сїи гл~я.
|
|
49
|
49
|
|
зійди на цю гору Аварим, на гору Нево, що в землі Моавитській, навпроти Єрихона, і подивися на землю Ханаанську, яку Я даю у володіння синам Ізраїлевим;
|
възы'ди на горђ` а^вариM. гора наварїё& ја^же е^сть въ ꙁемли` моа'вли пря'мо е^ри'хђ. и^ виждь ꙁе'млю ханаа'ню, ю^же а'зъ да'ю сн~омъ і^и^л~евымъ въ ѓ^дръжа'нїе”
|
|
50
|
50
|
|
і помри на горі, на яку ти зійдеш, і прилучись до народу твого, як помер Аарон, брат твій, на горі Ор, і прилучився до народу свого,
|
И$ сконча'ися тамо на горњ` на нюже въсхо'диши, и^ приложися къ людемъ своиM. ја%коy ё%мре а^а^ро'нъ бра'тъ тво'и на горњ` ѓ%рњ, и^ приложи'ся к люде'мъ своиM”
|
|
51
|
51
|
|
за те, що ви згрішили проти Мене серед синів Ізраїлевих при водах Мериви в Кадесі, у пустелі Син, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїлевих;
|
Поне'же не покори'стеся сло'вђ мое^мђ въ сн~њхъ і^и^л~евњхъ ё^ воды` сђпротивныя кади'съ, въ пђсты'ни си'ни. и^ понеже не ѓ^ст~исте мене` въ сн~њхъ і^и^л~евых#”
|
|
52
|
52
|
|
перед собою ти побачиш землю, а не ввійдеш туди, у землю, яку Я даю синам Ізраїлевим.
|
ЈА/ко съпряма во'зриши зе'млю. н^отамо не въни'деши, е^ја%же даю` сн~омъ і^ил~евымъ”
|
|
Глава 33
|
Глvа, л~г”
|
|
1
|
1
|
|
Ось благословення, яким Мойсей, людина Божа, благословив синів Ізраїлевих перед смертю своєю.
|
Се же блsве'нїемъ и^же блsви мољ=сїи чл~къ бж~їи сн~ы і^ил~евы прежде скоnча'нїа свое^го”
|
|
2
|
2
|
|
Він сказав: Господь прийшов від Синая, відкрився їм від Сеїра, засяяв від гори Фарана і йшов з безліччю святих; праворуч Нього вогонь закону.
|
И$ рече, г~ь эT сїѓ'на прїиде, и јави'ся эT. їира намᲆ и приспњ` эT горы` фара'ня и^ прїиде сот#мами ст~ыхъ ѓ^деснђю е^го ѓ%гнь зако'нђ и^мъ”
|
|
3
|
3
|
|
Істинно Він любить народ [Свій]; усі святі його в руці Твоїй, і вони припали до ніг Твоїх, щоб слухати слова Твої.
|
И$ пощадњ` люди своа, и^ вс^и ст~їи въ рђкаX е^го сђть, и^ приставшїи ногам# е^го
|
|
4
|
4
|
|
Закон дав нам Мойсей, насліддя громади Якова.
|
прїа'ша эT словесᲆ е^го” Зако'нъ, и^же заповњ'да намᲆ мољ=сїи. и^ причасᲄїе со'нма і^а'ковля”
|
|
5
|
5
|
|
І він був царем Ізраїля, коли збиралися глави народу разом з колінами Ізраїлевими.
|
И$ бђдетᲆ правеDнаго цр~ь вънегда` собирахђся княѕи люDстїи въкђпе и^ племена сн~овъ і^ил~евыхъ”
|
|
6
|
6
|
|
Нехай живе Рувим і нехай не вмирає, і [Симеон] нехай не буде нечисленним!
|
да живет# рђви'мъ, да не ё%мретъ, и^ бђ'детъ вᲆ мало число`. и симеѓ'нъ да бђдетᲆ мно'гъ числоM”
|
|
7
|
7
|
|
Але про Іуду сказав це: почуй, Господи, голос Іуди і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, і Ти будь помічником проти ворогів його.
|
А$ с^е і^ю^дњ. и^ рече послђшай г~и гла'са і^ю^дина и^ въ люди е^го въведи`. рђка` е^го ѓ^би'лна е^мђ, и^ помо'щник# на враги е^го да бђдеши`”
|
|
8
|
8
|
|
І про Левія сказав: тумим Твій і урим Твій на святому мужі Твоєму, якого Ти випробував у Массі, з яким Ти сперечався при водах Мериви,
|
И$ левљ=и рече`, дадите левљ=и страшли'выя е^го, і^ и^стиннђ е^го мђжђ прпDбнђ, е^гоже и^скђси во и^скђшенїи и^ ѓ^блъгаше и& ё^ воды` сђпротивныа”
|
|
9
|
9
|
|
який говорить про батька свого і матір свою: «я на них не дивлюся», і братів своїх не визнає, і синів своїх не знає; бо вони, левити, слова Твої зберігають і завіту Твого дотримують,
|
Гл~яй эTц~ђ свое^мђ и^ мт~ри свое^и, не ви'дњхъ тебе`. и^ братїя свое^я не позна`. и^ сн~овъ свои^хъ не ё^видњ. снабдњ` словеса` твоя` и^ завTњ тво'и снабдњ`”
|
|
10
|
10
|
|
навчають законів Твоїх Якова і заповідей Твоїх Ізраїля, покладають куріння перед лицем Твоїм і всепалення на жертовник Твій;
|
Повњдятᲆ ѓ^правле'нїа твоя` і^а'ковђ и^ зако'нъ твои і^ил~ю. възложа'тъ џимїя'мъ въ гнњ'вњ твое^мъ прино'съ на ѓ%лтарь тво'и”
|
|
11
|
11
|
|
благослови, Господи, силу його і до діл рук його благоволи, врази стегна тих, що повстають на нього і ненавидять його, щоб вони не могли стояти.
|
Блsви г~и крњ'пость е^го, и^ дњ'ла рђкђ` е^го прїими. побїи чресла` въставшиX на'нь вра'гъ е^го, и^ ненави'дящиX е^го, да не въскрsнђтъ”
|
|
12
|
12
|
|
Про Веніаміна сказав: улюблений Господом живе у Нього безпечно, [Бог] покриває його кожного дня, і він спочиває між раменами Його.
|
И$ веньја^ми'нђ реq въꙁлю'бленныи гм~ъ ё^поваяй вселиTся в немъ и^ б~ъ ѓ^кри'литъ е^го, вс^я дн~и. и^ посредњ` ра'менъ е^го почїеT”
|
|
13
|
13
|
|
Про Йосифа сказав: нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і дарами безодні, яка лежить внизу,
|
І$ и^ѓ'сифови реq съ блsве'нїемъ гн~имъ земля` е^го, эT высоты` нбsныя росы`, и^ эT беꙁDнъ и^сто'чники ни'ꙁђ”
|
|
14
|
14
|
|
жаданими плодами від сонця і жаданими плодами місяця,
|
И$ въ время жи'та со'лнечныX премене'нїи, и^ эT сне'мъ мњ'сячныхъ”
|
|
15
|
15
|
|
чудовими плодами гір древніх і жаданими дарами пагорбів вічних,
|
И$ эT ве'рха горъ нача'ло. и^ эT ве'рха холмовъ а^е^наѓ'ньскихъ”
|
|
16
|
16
|
|
і жаданими дарами землі і того, що наповнює її; благословення Того, Хто явився у терновому кущі, нехай прийде на голову Йосифа і на тім’я найкращого з братів своїх;
|
И$ по времени земля` съверше'нїа” и^ прїа'тенᲆ ја^ви'вшемђся въ кђпи'нњ. да прїидђтъ на главђ` и^ѓ'сифђ. и^ на ве'рхъ, да просла'виTся въ бра'тїи е^го”
|
|
17
|
17
|
|
міцність його як первородного тельця, і роги його, як роги буйвола; ними колотиме він народи усі до країв землі: це десятки тисяч Єфремові, це тисячі Манассіїні.
|
ЈА/ко первороDнаготелца` доброта` е^го. и^ ја%ко рогᲆ и^норо'га ро'ꙁи е^го. тњ'ми страны` прободе'тъ въкђ'пњ до кра'я земля`. сїя тм^ы е^фрњмовы. и^ сїя ты'сђща манаси'и^на”
|
|
18
|
18
|
|
Про Завулона сказав: веселися, Завулоне, в путях твоїх, і Іссахаре, в наметах твоїх;
|
И$ ꙁаё^ло'нђ реq. въꙁвесели'ся ꙁаё^ло'нъ въ и^схо'дњ твое^мъ. и^саха'ръ въ домњ'хъ е^го”
|
|
19
|
19
|
|
скликають вони народ на гору, там заколюють законні жертви, бо вони годуються багатством моря і скарбами, прихованими в піску.
|
Страны` на горђ`, и^ приꙁовђтъ, и^ положаT т^ђ тре'бђ пра'вдњ. и^ богаTство морско'е въꙁдоя'т#. и^ прїимђтъ съкро'вища съкрове'нныя въ песцњ”
|
|
20
|
20
|
|
Про Гада сказав: благословенний, той, хто розповсюдив Гада, він спочиває як лев і розтрощує і м’язи і голову;
|
И$ га'дђ реq блsве'нъ раз#ширя'ася гаD. ја%ко ле'въ почи` съкрђши'выи мы'шцђ кн~ѕя”
|
|
21
|
21
|
|
він обрав собі початок землі, там ушанований наділом від законодавця, і прийшов із главами народу, і виконав правду Господа і суди з Ізраїлем.
|
И$ ё^ви'дњ нача'ткы своя` ја%кота'мо раꙁдњли'ся ꙁемля`, кн~ѕеи събра'ныX въкђ'пњ въ нача'ло ꙁмли` люDскїя. пра'вдђ сътвори'тъ г~ђ, и^ сђ'дъ сво'и съ і^и^л~емъ”
|
|
22
|
22
|
|
Про Дана сказав: Дан молодий лев, який вибігає з Васана.
|
И$ да'нђ реq да'нᲆ лви'чищ# ско'читᲆ эT васа'на”
|
|
23
|
23
|
|
Про Неффалима сказав: Неффалим насичений благоволінням і сповнений благословення Господа; море і південь у володінні його.
|
И$ неџали'мђ реq. неџали'мъ насыще'нїе прїа'тно. и^ насы'тится блsве'нїа эT г~а. мо'ре и^ ю'гъ наслњ'дитъ”
|
|
24
|
24
|
|
Про Асира сказав: благословенний між синами Асир, він буде любимим братами своїми, і занурить у єлей ногу свою;
|
И$ а^си'рђ реq, блsве'нъ эT ча'дъ а^си'ръ. и^ бђ'детъ прїя'тенъ бра'тїи свое'й. ѓ^мо'читъ въ е^ле'и но'гђ свою`”
|
|
25
|
25
|
|
залізо і мідь — запори твої; як дні твої, буде примножуватися багатство твоє.
|
Желњ'ꙁо и^ мњ'дь сапо'гъ е^го бђдетᲆ. и^ а^ки дн~ь твои крњпосᲄь твоя`”
|
|
26
|
26
|
|
Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який по небесах принісся на допомогу тобі й у славі Своїй на хмарах;
|
Нњсть б^о ја%ко б~ъ любеZнаго. въсходя'и на нб~о помощь тебњ. и^ великолњпыи вᲆ твердилњ”
|
|
27
|
27
|
|
притулок [твій] Бог превічний, і [ти] на раменах вічних; Він прожене ворогів від лиця твого і скаже: знищуй!
|
И$ покрыеT т^я бж~їе начало. и^ поD крњпостїю мыш#ца прsносђщныя, эTженеT эT лица` твое^го враги`. гл~я погђблю`”
|
|
28
|
28
|
|
Ізраїль живе безпечно, один; око Якова бачить перед собою землю, повну хліба і вина, і небеса його викраплюють росу.
|
И$ вселится і^и^л~ь ё^повая е^ді'нъ на ꙁемли` і^а'ковли. вино'мъ и^ пшени'цею. и^ нб~о е^мђ ѓ^бла'чно росо'ю”
|
|
29
|
29
|
|
Блаженний ти, Ізраїлю! хто подібний до тебе, народе, що охороняється Господом, Який є щитом, що охороняє тебе, і мечем слави твоєї? Вороги твої раболіпствують перед тобою, і ти зневажаєш гордість їх.
|
Бл~же'нъ е^си і^и^л~ю. кт^о подо'бенъ ва'мъ. лю'дїе спsнїи эT г~а. щи'тъ по'мощъ ᲄвоя. и^ ѓ^рђжїе хвала твоя`, и^ съ'лжютъ тебњ` враѕи твои`. ты' же на вы'ю иX настђ'пиши”
|
|
Глава 34
|
Глvа, л~д”
|
|
1
|
1
|
|
І зійшов Мойсей з рівнин моавитських на гору Нево, на вершину Фасги, яка навпроти Єрихона, і показав йому Господь усю землю Галаад до самого Дана,
|
И$ вꙁы'де мољ=сїи эT а^ровоџа моа'вля. на горђ` моа'влю, на ве'рхъ џаꙁга, е^же е^сть прямо е^рихђ. и^ покаꙁа` е^мђ г~ь вс^ю ꙁе'млю галааDскђ до да'на”
|
|
2
|
2
|
|
і всю [землю] Неффалимову, і [всю] землю Єфремову і Манассіїну, і всю землю Іудину, навіть до самого західного моря,
|
И$ вс^ю ꙁе'млю неџли'млю и^ е^фрњмовђ, и^ манасїинђ. и^ вс^ю ꙁемлю і^ю%динђ до мо'ря послњ'дняго”
|
|
3
|
3
|
|
і полуденну країну і рівнину долини Єрихона, місто Пальм, до Сигора.
|
И$ пђстыню и^ ѓ%крsтная села`. и^е^рихона гра'да фини'чьскаго, до сиго'ра”
|
|
4
|
4
|
|
І сказав йому Господь: ось земля, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, говорячи: «сімені твоєму дам її»; Я дав тобі побачити її очима твоїми, але в неї ти не ввійдеш.
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю. сїя земля` е^ю'же кляXся, а^враа'мђ, і^саа'кђ, і^а^ковђ гл~я. племени ва'шемђ дамъ ю&. и^ покаꙁаX ю& ѓ^чи'ма твои^ма, н^ота'мо не внидеши”
|
|
5
|
5
|
|
І помер там Мойсей, раб Господній, на землі Моавитській, за словом Господнім;
|
И$ скончася т^ђ мољ=сїи рабъ гн~ь въ ꙁемли` моа'вли сло'воM гн~и”
|
|
6
|
6
|
|
і був похований у долині в землі Моавитській навпроти Беф-Фегора, і ніхто не знає місця поховання його навіть до цього дня.
|
И$ погребо'ша е^го въ ꙁемли` моа'вли, бли'ꙁъ до'мђ џого'рова. и^ не свњде н^иктоже погребенїа е^го, даже и^ до днsе”
|
|
7
|
7
|
|
Мойсеєві було сто двадцять років, коли він помер; але зір його не притупився, і міцність у ньому не виснажилася.
|
Мољ=сїю же б^њ, р~, и^ к~, лњтъ, вᲆнегда` сконча'ся. и^ не ѓ^темнњстњ ѓ%чи е^мђ н^и и^стлᲇ'ста вњжди е^го”
|
|
8
|
8
|
|
І оплакували Мойсея сини Ізраїлеві на рівнинах моавитських [навпроти Йордану біля Єрихона] тридцять днів. І минули дні плачу і ридання за Мойсеєм.
|
И$ плака'шеся сн~ове і^ил~еви мољ=сїа въ равоџњ моа'вли ё^ і^ѓ^рда'на блиꙁᲆ е^рихона. л~, дн~їи. и^ сконча'шася дн~їе пла'ча желњ'нїя мољ=сїина”
|
|
9
|
9
|
|
І Ісус, син Навина, сповнився духом премудрости, тому що Мойсей поклав на нього руки свої, і підкорювалися йому сини Ізраїлеві і робили так, як повелів Господь Мойсеєві.
|
І$ и^сђсъ сн~ъ нављ=инъ напо'лнися дх~а смыслена. въꙁложи б^о мољ=сїи рђцњ` свои` на'нь. и^ послђшаша е^го сн~ове і^и^л~ви, и^ сътвори'ша ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю”
|
|
10
|
10
|
|
І не було більше в Ізраїля пророка такого, як Мойсей, якого Господь знав лицем до лиця,
|
И$ не въста` по семъ пррoкъ въ і^и^л~и ја%коже мољ=сїи. е^гоже поꙁна` г~ь лицемъ къ лицђ`”
|
|
11
|
11
|
|
за всіма знаменнями і чудесами, які послав його Господь зробити в землі Єгипетській над фараоном і над усіма рабами його і над усією землею його,
|
Въ всњ'хъ знаменїихъ и^ чюдесњ'хъ, и^же посла` е^го г~ь сътвори'ти я& все'и земли` е^гљ=пеTстеи. фараѓ%нђ и^ слђгаM е^го. и^ ꙁемли е^го
|
|
12
|
12
|
|
і за рукою сильною і за великими чудесами, які Мойсей звершив перед очима усього Ізраїля.
|
чюдеса` вели'ка. рђкою крњ'пкою и^ мы'шцею высо'кою, е^же сътвори` мољ=сїи преD всњмъ і^и^л~емъ”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.