|
Книга Iсуса Навина
|
І$сђсъ нављ=нъ
|
|
Глава 1
|
Глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
Після смерти Мойсея, раба Господнього, Господь сказав Ісусові, синові Навина, служителеві Мойсея:
|
И$ бы'сть по сконча'нїи мољ=сїѓ^вњ раба` гн~я. и^ рече г~ь і^сђсђ сн~ђ нављ=инђ рабђ` мољ=сїѓ^вђ гл~я”
|
|
2
|
2
|
|
Мойсей, раб Мій, помер; отже, встань, перейди через Йордан цей, ти і весь народ цей, у землю, яку Я даю їм, синам Ізраїлевим.
|
Мољ=сїи ра'б# мой сконча'ся. нн~њ ё^бо въста'въ преиди` і^ѓ^рда'нъ т^ы и^ вс^и лю'дїе си^ въ ꙁе'млю ю%же даю` ваM”
|
|
3
|
3
|
|
Усяке місце, на яке ступлять стопи ніг ваших, Я даю вам, як Я сказав Мойсеєві:
|
Все мњсто по немђже пре'идете сто'пою но'гъ ва'шихъ ва'мъ даM ю& ја%коже мољ=сїю” эT сея`
|
|
4
|
4
|
|
від пустелі й Ливану цього до ріки великої, ріки Євфрату, всю землю хеттеїв; і до великого моря до заходу сонця будуть кордони ваші.
|
пђсты'ня и^ сђпроти'въ дђбра'въ, даже до реки` вели'кїя е^фра'та, и^ до' моря послњдняго. и^же эT ꙁа'пада слн~ца да бђдTђ предњлы ва'ши”
|
|
5
|
5
|
|
Ніхто не устоїть перед тобою в усі дні життя твого; і як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою: не відступлю від тебе і не залишу тебе.
|
Не сђпроти'вится вамъ чл~къ преD ва'ми, въ вс^я дн~и живота` ва'шего. і^ ја^коже бњхъ съ мољ=сїѓ^мо, та'кожде бђдђ и^ с тобо'ю не ѓ^ста'влю тебе` и^ не пре'зрю т^я”
|
|
6
|
6
|
|
Будь твердим і мужнім; тому що ти народу цьому передаси у володіння землю, яку Я клявся батькам їхнім дати їм;
|
Оу^крепи' же ся и^ бђди си'ленъ ты` б^о раздњли'ши людемъ сиM ꙁе'млю, е^ю'же ся кля'хъ эTц~емъ и^хъ да'ти ю& иM”
|
|
7
|
7
|
|
тільки будь твердим і дуже мужнім, і старанно зберігай і виконуй весь закон, який заповідав тобі Мойсей, раб Мій; не ухиляйся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб чинити розсудливо в усіх починаннях твоїх.
|
Толи'ко ё^крњпи'ся и^ възмђжа'и ѕњло, снабдева'ти и^ твори'ти, ја%коже тебњ ꙁаповњ'да мољ=сїи ра'бъ мо'и. и^ не съврати'ся эT нихъ ни на' десно н^и на' лњво, да смы'слиши въ все'мъ ѓ^ ни'хже а%ще дњ'еши”
|
|
8
|
8
|
|
Нехай не відходить ця книга закону від вуст твоїх; але повчайся в ній день і ніч, щоб ретельно виконувати усе, що в ній написано: тоді ти будеш мати успіх в путях твоїх і будеш чинити розсудливо.
|
И$ да не эTстђпятъ кни'ги ꙁако'на сего` эT ё%стъ твои^хъ, н^о да поё^ча'ешися в ни'х# дн~ь и^ нощ#. да смы'слиши съᲄвори'ти вс^е пи'саное. тогда` ё^годи'т# ти ся и^ ё^годи'ши пђти` своа и^ тогда` смы'слиши,
|
|
9
|
9
|
|
Ось Я повеліваю тобі: будь твердим і мужнім, не страшися і не жахайся; бо з тобою Господь Бог твій скрізь, куди підеш.
|
с^е заповњ'даю тебњ`” Оу^крњпи'ся и^ возмђжа'и не ё^жаса'ися н^и возбо'ися. ја^ко с тобо'ю а^зᲆ г~ь б~ъ тво'и, ја%може а^ще по'идеши”
|
|
10
|
10
|
|
І дав Ісус повеління наглядачам народу і сказав:
|
И$ ꙁаповњ'да і^сђсъ кни'гочїямъ люDскым# гл~я.
|
|
11
|
11
|
|
пройдіть по стану і дайте повеління народу і скажіть: заготовляйте собі їжу на дорогу, тому що через три дні ви підете за Йордан цей, щоб прийти взяти землю, яку Господь Бог [батьків] ваших дає нам у спадщину.
|
вни'дᲇте посредњ` по'лчища люDска, и^ заповњ'даите лю'деM гл~юще. ё^готова'ите бра'шна, ја%ко е^ще` тр^и дн~и да мине'те і^ѓ^рда'нъ сїи. и^ вшеDше прїимњте ꙁе'млю, и^же г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихъ да'стъ ва'мᲆ ю& въ прича'стїе”
|
|
12
|
12
|
|
А коліну Рувимовому, Гадовому і половині коліна Манассіїного Ісус сказав:
|
Рђви'мђ же и^ га'дђ, и^ полђ` племе'ни манасїи'нђ. реq і^сђсъ гл~я
|
|
13
|
13
|
|
згадайте, що заповів вам Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь Бог ваш заспокоїв вас і дав вам землю цю;
|
помянњте сло'во, е^же заповњ'да ваM мољ=сїи ра'бъ гн~ь, гл~я. г~ь б~ъ ваш# поко'и ваs, и^ дасть ваM зе'млю сїю”
|
|
14
|
14
|
|
дружини ваші, діти ваші і худоба ваша нехай залишаться в землі, яку дав вам Мойсей за Йорданом; а ви всі, здатні воювати, озброївшись, ідіть перед братами вашими і допомагайте їм,
|
Же'ны ваша и^ дњти ваша, и^ ско'ти ваши да живђтъ въ земли` ю^же да'стъ вамъ мољ=сїи ё^ і^ѓ^рда'на. выy да пре'идете въѓ^рђже'ни преD бра'тїею ва'шею вся'къ крњ'покъ и^ побо'рете по ни'хъ”
|
|
15
|
15
|
|
доки Господь [Бог ваш] не заспокоїть братів ваших, як і вас; доки і вони не одержать у спадщину землю, яку Господь Бог ваш дає їм; тоді повернетеся у спадщину вашу і володійте землею, яку Мойсей, раб Господній, дав вам за Йорданом на схід сонця.
|
до'ндеже поко'итъ г~ь б~ъ ва'шъ бра'тїю зе'млю ю^же г~ь б~ъ ва'шъ да'етъ и^мъ. и^ ва'шђ, ја%коже и^ ва'съ да прїимђтъ и^ сїи' тогда` эTи^деT ко'ждо въ прича'стїе свое` и^же да'сть ва'мъ мољ=сїи, ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на, эT восто'ка сл~нцђ”
|
|
16
|
16
|
|
Вони у відповідь Ісусові сказали: усе, що звелиш нам, зробимо, і куди пошлеш нас, підемо;
|
И$ эTвњща'вше і^сђсђ рњша вс^е е^ли'ко заповњ'да наM да сᲆтвориM въ вс^е мᲇ'сто. а%може пђстиши насъ и%демъ”
|
|
17
|
17
|
|
як слухали ми Мойсея, так будемо слухати і тебе: тільки Господь, Бог твій, нехай буде з тобою, як Він був з Мойсеєм;
|
По всемђ` е^ли'ко послђ'шахомᲆ мољ=сїа, и^ тебе` послђ'шаемъ. толи'ко да бђ'детъ г~ь б~ъ на'шъ с тобо'ю, ја%коже бы'сть съ мољ=сїем#”
|
|
18
|
18
|
|
всякий, хто стане проти веління твого і не послухає слів твоїх в усьому, що ти звелиш йому, буде відданий на смерть. Тільки будь твердим і мужнім!
|
Чл~къ же и^же не покориTся тебњ` н^и послђ'шаетъ словеs твоиX, ја%коже заповњ'да и^мъ. да ё%мретъ толи'ко ё^крњпи'ся и^ възмђжа'и”
|
|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
І послав Ісус, син Навина, з Ситтима двох спостерігачів таємно і сказав: підіть, огляньте землю і Єрихон. [Два юнаки] пішли і прийшли [у Єрихон і ввійшли] у дім блудниці, ім’я якої Раав, і залишилися ночувати там.
|
И$ посла` і^сђсъ сн~ъ нављ=нъ эT сати'на дв^њ ю%ноши съглядати въта'и гл~я, възы'дњте съгляда'ите зе'млю і^е^рихо'нъ. и^ шеDша дв^а ю%ноши прїидо'ста въ і^ерихо'нъ. и^ внидо'ша в доM блDђница жены`, е'йже и%мя раа'въ, и^ ѓ^бита'ста т^ђ”
|
|
2
|
2
|
|
І сказано було цареві Єрихонському: ось, якісь люди із синів Ізраїлевих прийшли сюди в цю ніч, щоб видивитися землю.
|
И$ повᲇ'даша цр~ю і^ерихоnскомђ гл~юще. с^е мђжа внидо'ста сњмо в сїю` но'щь эT сн~овъ і^и^л~евъ съгляда'ти земля`”
|
|
3
|
3
|
|
Цар Єрихонський послав сказати Рааві: видай людей, які прийшли до тебе, які ввійшли у твій дім [вночі], тому що вони прийшли видивитись усю землю.
|
И$ посла` цр~ь і^ерихо'ньскъ къ раа'вви гл~я, и^зведи` мђжа въшеDшая в доM тво'и но'щїю, съгляда'ти б^о земля` прїидо'ста”
|
|
4
|
4
|
|
Але жінка взяла двох людей тих і сховала їх і сказала: дійсно, приходили до мене люди, але я не знала, звідки вони;
|
Пои'мши же жена` мђ'жи съкры` я&, и^ рече иM гл~юще. прїидо'ста къ мн^њ мђжа н^о не вњмъ эTкђ'дђ бы'ша”
|
|
5
|
5
|
|
коли ж у сутінках належало зачиняти ворота, тоді вони пішли; не знаю, куди вони пішли; гоніться швидше за ними, ви наздоженете їх.
|
И$ ја%коже вра'та заᲄворя'хђ в сђмра'ки, мђжа и^зыидо'ста и^ не вњ'дњ ка'мо и^до'ста. женњте ско'ро въ слDњ и^хъ и^ пости'гнете я&”
|
|
6
|
6
|
|
А сама відвела їх на покрівлю і сховала їх у снопах льону, розкладених у неї на покрівлі.
|
Си' же възведе` я& на храM и^ съкры` я& въ па'здере и^лня'нњ и^же бя'ше сᲆвокђ'плено ё^ нея`”
|
|
7
|
7
|
|
Послані гналися за ними по дорозі до Йордану до самої переправи; ворота ж негайно зачинили, після того як вийшли ті, що гналися за ними.
|
Мђжи же гна'ша вᲆ слDњ иX пђтеM къ і^ѓ^рда'нђ прихо'домъ, вра'та же затвори'ша”
|
|
8
|
8
|
|
Перш ніж вони лягли спати, вона піднялася до них на покрівлю
|
И$ бысть ја%ко и^зыидо'ша женђщїи въ слDњ и^хъ, си'я же прь'во лежа'нїа и%ма. ѓ^на' же въшеDши к ни'ма на' храмъ, и^ реq к ни'ма”
|
|
9
|
9
|
|
і сказала їм: я знаю, що Господь віддав землю цю вам, тому що ви навели на нас жах, і всі жителі землі цієї прийшли від вас у страх;
|
Вњ'дњ ја%ко преда'лъ е^сть г~ь зе'млю сїю ва'мъ. напа'лъ б^о е^сть страX ва'шъ на' ны и^ ксемђ` ё^жасо'шася ѓ^бита'ющїи все'и земли` эT лица` ва'шего”
|
|
10
|
10
|
|
бо ми чули, як Господь [Бог] висушив перед вами воду Червоного моря, коли ви йшли з Єгипту, і як ви вчинили з двома царями аморрейськими за Йорданом, з Сигоном і Огом, яких ви знищили;
|
Слы'шахомъ б^о ја%ко посђши` г~ь б~ъ мо'ре чер#мно'е преD лице'мъ ва'шимъ, е^гда и^схожда'сте и^зъ е^гљ=пта, и^ е^ли'ко сътвори'сте двњма` цр~ема а^м#морре'искима, ја^же бњ'ста ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на сїѓ'нђ, і^ и^ѓ'гђ. ја%же потреби'ста и^хъ”
|
|
11
|
11
|
|
коли ми почули про це, ослабло серце наше, і ні в кому [з нас] не стало духу проти вас; бо Господь Бог ваш є Бог на небі вгорі і на землі внизу;
|
И$ слы'шахомъ с^е и^ ё^жаснђ'хомся въ срDцы своеM, и^ нњ'сть ктомђ` дш~и н^и въ е^ді'номᲆ на'съ эT лица` ва'шего. ја%ко г~ь б~ъ ва'шъ, б~ъ на' нб~си горњ` и^ на земли` до'лњ”
|
|
12
|
12
|
|
отже, покляніться мені Господом [Богом вашим], що, як я зробила вам милість, так і ви зробите милість дому батька мого, і дайте мені вірний знак,
|
И$ нн~ᲇ кленњта ми ся гм~ъ бм~ъ ва'шимъ, ја^ко а^зъ творю` млsть ва'ма. да сътвори'те и^ в^ы млsть в домђ` эTц~а мое^го, и^ дадњте м^и зна'менїе и%сᲄи'нно”
|
|
13
|
13
|
|
що ви залишите в живих батька мого і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх, хто є в них, і визволите душі наші від смерти.
|
ЈА/ко живи'те доM эTц~а мое^го и^ мт~ре мое^я, бра'тїю мою и^ се'стры моя` и^ вс^е е^ли'ко е^сть в наs. и^ эTи^мете дш~ђ на'шђ эT смр~ти”
|
|
14
|
14
|
|
Ці люди сказали їй: душа наша замість вас нехай буде віддана на смерть, якщо ви [нині] не відкриєте цієї справи нашої; коли ж Господь віддасть нам землю, ми зробимо тобі милість і істину.
|
И$ реко'сᲄа е'й мђжа дш~и на'ю въ ваs мњсто на смр~ть дади'мъ а%ще нн~њ не ѓ^бъја^ви'ши наs” и бђдетъ ја%ко преда'сть на'мъ г~ь граD се'й сътвориM с тобо'ю млsть і^ и^стин#нђ”
|
|
15
|
15
|
|
І спустила вона їх на мотузці через вікно, бо дім її був у міській стіні, і вона жила в стіні;
|
И$ свњси я& ѓ^кно'мъ
|
|
16
|
16
|
|
і сказала їм: ідіть на гору, щоб не зустріли вас ті, що переслідують, і ховайтеся там три дні, доки не повернуться ті, що погналися [за вами]; а потім підете в дорогу вашу.
|
и^ ре'че и%ма эTидњта въ го'рђ да не сря'щђтᲆ ва'ю и%щђщїи. и^ скры'итася та'мотр^и дни до'ндеже ѓ^братяTся въ слDњ ва'ю гна'вшїи, потоM же да и%дете на пђть сво'и”
|
|
17
|
17
|
|
І сказали їй ті люди: ми вільні будемо від твоєї клятви, якою ти нас закляла, якщо не зробиш так:
|
И$ реко'ста к неи мђжи чи'ста е^свњ клятвы сея` твое^а е^ю'же закля` наs”
|
|
18
|
18
|
|
ось, коли ми прийдемо в цю землю, ти прив’яжи червлену мотузку до вікна, через яке ти нас спустила, а батька твого і матір твою, і братів твоїх, усю родину батька твого збери до себе в дім твій;
|
Се^ мы е^гда` вни'деM въ граD се'й, и^ да поста'виши зна'менїе верв# червленђ, и^ ѓ^бвя'жеши ё^ ѓ^кна`, и^мже и^спђсти` н^ы посредњ`, эTц~а же твое^го и^ мт~рь твою`, и^ бра'тїю твою` и^ весь до'мъ эTц~а твое^го да съвокђ'пиши къ себњ в доM свой”
|
|
19
|
19
|
|
і якщо хто-небудь вийде з дверей твого дому геть, того кров на голові його, а ми вільні [будемо від цієї клятви твоєї]; а хто буде з тобою в [твоєму] домі, того кров на голові нашій, якщо чия рука торкнеться його;
|
И$ бђ'детъ вс^як# и^же а^ще и^зы'детъ из# две'рїи до'мђ твое^го во'нъ, са'мъ себњ грњшенъ бђ'детъ, а^ м^ы чи'сти бђ'демъ кля'твы сея` твое^я. и^ е^ли'цы а^ще с тобо'ю бђ'дђтъ в домђ твое^мъ, м^ы бђ'демъ грњшни а^ще рђцњ бђдђтъ на ни'хъ”
|
|
20
|
20
|
|
якщо ж [хто нас скривдить, або] ти відкриєш цю нашу справу, то ми також вільні будемо від клятви твоєї, якою ти нас закляла.
|
Є$гда' же словеса` с^и на'ша ѓ^бја^виши, бђдеM чи'сти кля'твы сея` твое^я е^ю'же закля` наs”
|
|
21
|
21
|
|
Вона сказала: нехай буде за словами вашими! І відпустила їх, і вони пішли, а вона прив’язала до вікна червлену мотузку.
|
И$ ре'че иM по сло'вђ ва'ю тако бђ'ди. і^ и^спђсᲄи я& и^ эTи^до'ста и^ ё^вяꙁа` вервь червле'нђ ё^ ѓ^кна”
|
|
22
|
22
|
|
Вони пішли і піднялися на гору, і пробули там три дні, доки не повернулися ті, що гналися за ними. Ті, що гналися, шукали їх по всій дорозі і не знайшли.
|
И$ эTи^доста, и^ прїидо'ста въ го'рђ, и^ пребы'ста т^ђ тр^и дн~и до'н#деже възвратишася гна'вшїи, гна'вшїи же по нею` и^зыска'ша по всMњ пђтемъ, и^ не ѓ^брњто'ша,
|
|
23
|
23
|
|
Таким чином двоє цих людей пішли назад, зійшли з гори, перейшли [Йордан] і прийшли до Ісуса, сина Навина, і переказали йому все, що з ними трапилося.
|
и^ въз#врати'стася с^и. дв^а ю%ноши снидо'ста съ горы` преи^до'сᲄа і^ѓ^рдаn къ і^сђ'сђ сн~ђ на'вљ=нђ и^ повњ'даста е^мђ вс^е слђчи'вшееся и%ма”
|
|
24
|
24
|
|
І сказали Ісусові: Господь [Бог наш] віддав усю землю цю в руки наші, і всі жителі землі в страху від нас.
|
И$ реко'ста къ і^сђсђ, ја%ко преда` г~ь б~ъ нашъ в рђцњ на'ши вс^ю зе'млю. ё^боа'ша бо ся вс^и живђщїи на земли` то'й эT на'съ”
|
|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
І встав Ісус рано-вранці, і рушили вони від Ситтима і прийшли до Йордану, він і всі сини Ізраїлеві, і ночували там, ще не переходячи його.
|
И$ ѓ^бђтрњвъ заоё%тра і^сђсᲆ и^ въздвиго'шася эT сити'мᲆ прїидо'ша до і^ѓ^рда'на, то'й и^ вс^и сн~ове і^и^л~евы. и^ сᲄа'ша т^ђ пре'жде не'жели преи^до'ша”
|
|
2
|
2
|
|
Через три дні пішли наглядачі по стану
|
И$ бы'сть по' трехъ дн~ехъ. прои^до'ша кни'гочїя сквоѕњ по'лчище.
|
|
3
|
3
|
|
і дали народу повеління, говорячи: коли побачите ковчег завіту Господа Бога вашого і священиків [наших і] левитів, які несуть його, то і ви руште з місця свого і йдіть за ним;
|
И$ заповњ'даша лю'дем# гл~юще, е^гда` ё%зрите кїѓ'тъ завњта г~а б~а на'шего. и^ жерца` наша, и^ левљ=ты въздвиза'юще я&. и^ да въздвигнетеся и^ в^ы эT мњстъ свои^хъ, и^ да по'идеᲄе въ слDњ е^го”
|
|
4
|
4
|
|
утім, відстань між вами і ним повинна бути до двох тисяч ліктів мірою; не підходьте до нього близько, щоб знати вам дорогу, по якій іти; бо ви не ходили цією дорогою ні вчора, ні третього дня.
|
Но^ подалњ да бђ'детъ междђ нами и^ ѓ^нњхъ дво'ю ты'сящїю лакотъ станете. и^ не приближи'теся к немђ`, да ё^вњ'сте пђть по немђже по'идете, не ходи'сте б^о пђтеM тњмᲆ н^и вчера`, н^и тре'тїаго дн~е”
|
|
5
|
5
|
|
І сказав Ісус народу: освятіться [до ранку], бо завтра створить Господь серед вас чудеса.
|
И$ реq і^сђсъ къ лю'демъ, ѓ^чи'ститеся наё^трїе. ја%ко ё%тро сътвори'тъ въ ваs г~ь чюдеса`”
|
|
6
|
6
|
|
Священикам же сказав Ісус: візьміть ковчег завіту [Господнього] і йдіть перед народом. [Священики] взяли ковчег завіту [Господнього] і пішли перед народом.
|
И$ рече і^сђсъ къ жерце'мъ гл~я. въздви'гнете ковъче'гъ завњта гн~я, и^ по'идњте преD люDми`. и^ вꙁя'ша жерцы` ковчеh завᲇта гн~я, и^ поидо'ша преD люDми`”
|
|
7
|
7
|
|
Тоді Господь сказав Ісусові: у цей день Я почну прославляти тебе перед очима всіх [синів] Ізраїля, щоб вони зрозуміли, що як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою;
|
И$ реq г~ь къ і^сђсђ, в се'и дн~ь начина'ю възвыша'ти т^я преD всњми сн~ьми і^и^л~евыми. да ё^вњ'дятᲆ ја%коже бXњ съ мољ=сїѓM та'кожде бђ'дђ с тобо'ю”
|
|
8
|
8
|
|
а ти дай повеління священикам, які несуть ковчег завіту, і скажи: як тільки ввійдете у води Йордану, зупиніться в Йордані.
|
Ты' же заповњ'ждъ жръце'мᲆ въздвиза'ющиM ковче'гъ завњта гн~я. ја^коy вни'дете на ча'сть воды` і^ѓ^рда'на, и^ въ і^ѓ^рда'нњ стане'те”
|
|
9
|
9
|
|
Ісус сказав синам Ізраїлевим: підійдіть сюди і вислухайте слова Господа, Бога вашого.
|
И$ реq і^сђсъ сн~омъ і^и^л~евымъ, пристђпи'те сњмо да слы'шите сло'во г~а б~а ва'шего”
|
|
10
|
10
|
|
І сказав Ісус: з цього довідаєтеся, що серед вас є Бог живий, Який прожене від вас хананеїв і хеттеїв, і евеїв, і ферезеїв, і гергесеїв, і аморреїв, і ієвусеїв:
|
По семђ` ё^вњ'сте ја%ко г~ь живе` въ ваs, и^ потребля'а потребиT эT лица` на'шеh. ханане'а, и^ хетџе'а, и^ фереꙁе'а, и^ е^ве'я, и^ гергесе'я, и^ а^м#морре'а, и^ е^ё^се'а”
|
|
11
|
11
|
|
ось, ковчег завіту Господа всієї землі піде перед вами через Йордан;
|
Се' же ковче'гъ ꙁавњта, г~а всея` земля` прехо'дитъ і^ѓ^рда'нъ”
|
|
12
|
12
|
|
і візьміть собі дванадцять чоловік з колін Ізраїлевих, по одній людині з коліна;
|
Събери'те же себњ`, в~і. мђжᲆ эT сн~оv і^и^л~евъ, е^ді'нᲆ эT кое^го'ждо племе'ни”
|
|
13
|
13
|
|
і як тільки стопи ніг священиків, які несуть ковчег Господа, Владики всієї землі, ступлять у воду Йордану, вода Йорданська висохне, та ж вода, що тече згори, зупиниться стіною.
|
И$ бђ'детъ ја%ко почїе'та но'ѕњ жре'честњи въздвиза'ющихъ ковче'гъ завᲇта, г~а всея` земля` вᲆ водњ` і^ѓ^рда'нњ” тогда` вода` і^ѓ^рда'ня ѓ^скђдњеT вода' же текђ'щїя ста'нетъ”
|
|
14
|
14
|
|
Отже, коли народ рушив від своїх наметів, щоб переходити Йордан, і священики понесли ковчег завіту [Господнього] перед народом,
|
И$ быs ја%ко въздви'гнђшася лю'дїе эT кђщъ свои^хъ, преи^ти` і^ѓ^рда'нъ, жръцыy въздвиго'ша ковче'гъ завњта гн~я преD люDми”
|
|
15
|
15
|
|
то, лиш тільки ті, що несли ковчег [завіту Господнього], ввійшли в Йордан, і ноги священиків, які несли ковчег, занурилися у воду Йордану — Йордан же виступає з усіх берегів своїх в усі дні жнив пшениці, —
|
Є$гда` же внїидо'ша жрᲆцы` въздви'жђще ковче'гъ завњта гн~я въ і^ѓ^рда'нњ, и^ но'ги жре'чески вᲆздвиза'ющиX ковче'гъ завњта гн~я, ѓ^мочи'шася вᲆ малњ воды` і^ѓ^рда'на. і^ѓ^рдаn б^о наполня'шеся въ вся` кра'я е^мђ, ја%ко бы'сть въ дн~и жа'твы”
|
|
16
|
16
|
|
вода, що текла згори, зупинилася і стала стіною на дуже велику відстань, до міста Адама, що поряд Цартана; а та, що тече в море рівнини, у море Солоне, пішла і припинилася.
|
И$ ста'ша во'ды текђщїа съ горы`, и^ ста` гђстина` е^ді'на эTлђчившися подале'че ѕњ'ло ѕњ'ло эT а^да'ми, да'же до сᲄраны` кариџїа'рима, и^ текђщ'и, ја^же и^сᲄече` въ мо'ре а^ра'въско, в# мо'ре солищное, доnдеже до конца` ѓ^скђдњ`.
|
|
17
|
17
|
|
І народ переходив навпроти Єрихона; священики ж, які несли ковчег завіту Господнього, стояли на суші посеред Йордану твердою ногою. Всі [сини] Ізраїлеві переходили по суші, доки весь народ не перейшов через Йордан.
|
лю'дїе же стоа'хђ пря'мо і^е^рихо'нђ” И$ ста'ша жръцы` въздвиза'ющи ков#чегъ завᲇта гн~я на' сђсᲇ среди` і^ѓ^рда'на. и^ вс^и сн~ове і^и^л~еви прехождахђ по' сђхђ. до'ндеже сконча'ша, вс^и людїе преходя'ще і^ѓ^рда'нъ”
|
|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли весь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові:
|
И$ е^гда` сконча'ша вс^и лю'дїе преходя` і^ѓ^рда'нъ и^ реq г~ь къ і^сђсђ гл~я”
|
|
2
|
2
|
|
візьміть собі з народу дванадцять чоловік, по одній людині з коліна,
|
Пои^ми дв^анадеся'те мђжа эT людїи мђжа е^ді'наh эT кое^гождо племе'ни”
|
|
3
|
3
|
|
і дайте їм повеління і скажіть: візьміть собі звідси, із середини Йордану, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх із собою, і покладіть їх на ночівлі, де будете ночувати в цю ніч.
|
Повели` иM гл~я взя'ти эT среды` і^ѓ^рда'на эT мњста и^дњже ста'ша ноѕњ жречестњ, в~і, ка'мыкъ. і^ и^знесете я& съ собою, и^ да поста'вите я& въ по'лчищи ва'шемъ” И$дњже ста'нете на сїю но'щъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус покликав дванадцять чоловіків, яких призначив із синів Ізраїлевих, по одній людині з коліна,
|
и^ приꙁва` і^сђсᲆ в~і мђжа и^хже и^збра` эT сн~овъ і^и^л~евъ, е^ді'нъ эT кое^гождо племе'ни” И$ рече иM
|
|
5
|
5
|
|
і сказав їм Ісус: підіть перед ковчегом Господа Бога вашого на середину Йордану і [візьміть звідти і] покладіть на плече своє кожен по одному каменю, за числом колін синів Ізраїлевих,
|
и^дњте преD кїѓ'томъ гн~имъ посредњ і^ѓ^рда'на. и^ въземъ възложиT эTтђдђ ка'мыk е^ді'нъ кождо на ра'ма своа`. по числђ` племенъ сн~овъ і^и^л~евыхъ”
|
|
6
|
6
|
|
щоб вони були у вас знаменням [що лежить завжди]; коли запитають вас у наступний час сини ваші і скажуть: «для чого у вас ці камені?»,
|
да бђ'дђтъ сїи въ зна'менїе посредњ васъ лежа'ще всегда`. да е^гда` въпраша'етъ тебе` ё%тро сн~ъ твой гл~я, чт^о е^сть ка'менїе сїе ва'мъ”
|
|
7
|
7
|
|
ви скажете їм: «у пам’ять того, що вода Йордану розділилася перед ковчегом завіту Господа [всієї землі]; коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилася»; таким чином камені ці будуть [у вас] для синів Ізраїлевих пам’ятником навік.
|
Ты' же повњси сн~ови твое^мђ гл~я, ја%ко посо'хнђ і^ѓ^рда'нъ рњка` эT лица` ковчега завњта, г~а всея` ꙁемля` е^гда` прехожда'ше и& і^ и^схно'ша во'ды і^ѓ^рда'новы, и^ бђдђтъ ваM ка'мыки с^и память вᲆ сн~њхъ і^и^л~евыхъ да'ждь до' вњка”
|
|
8
|
8
|
|
І зробили сини Ізраїлеві так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін синів Ізраїлевих, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там.
|
И$ сътвори'ша та'ко сн~ове і^и^л~евы, ја^коже заповњ'да г~ь і^сђсђ. и^ възем#ши, в~і, ка'мыкъ эT среды` і^ѓ^рда'на, ја^коже заповњ'да г~ь і^сђсђ, по числђ` племе'нъ сн~овъ і^и^л~евъ. и^ принесо'ша иX съ собо'ю въ по'лчище на мњсто, и^ положиша и^хъ т^ђ”
|
|
9
|
9
|
|
І [інші] дванадцять каменів поставив Ісус серед Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли ковчег завіту [Господнього]. Вони там і до цього дня.
|
Поста'ви же і^сђсъ и^ дрђгїя, в~і, ка'мыкъ посредњ і^ѓ^рдана на мњ'сте и^дњже стоя'сте ноѕњ жречески, въздвиѕа'ющиX ковчегъ завњта гн~я, и^ сђть тамо да'же и^ до днь”
|
|
10
|
10
|
|
Священики, які несли ковчег [завіту Господнього], стояли серед Йордану, доки не було закінчене [Ісусом] усе, що Господь повелів Ісусові сказати народу, — так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом поспіхом переходив.
|
Стоа'хђ же и^ жрᲆцы` въздвиза'ющи ковчегъ завᲇта гн~я вᲆ і^ѓ^рда'нᲇ. доnдеже скоnча і^сђсъ вс^е е^же заповᲇда г~ь і^сђсђ повᲇдаᲄи людеM, и^ потща'вшеся лю'дїе прои^доша”
|
|
11
|
11
|
|
Коли весь народ перейшов [Йордан], тоді перейшов і ковчег [завіту] Господнього, і священики перед народом;
|
И$ бы'сть ја^ко сконча'ша вс^и лю'дїе преходя'ще і^ѓ^рда'нъ. пре'иде же и^ ковчеh завњта гн~я и^ ка'мыки преD ними”
|
|
12
|
12
|
|
і сини Рувима і сини Гада і половина коліна Манассіїного перейшли озброєними попереду синів Ізраїлевих, як говорив їм Мойсей.
|
И$ преи^доша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'довы и^ полъ племе'ни манасїина. ё^краше'ни преD сн~ы і^и^л~евыми. ја%коy заповњда и^м# мољ=сїи”
|
|
13
|
13
|
|
Близько сорока тисяча озброєних на війну перейшло перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб воювати.
|
Wм~. воѓ^рђже'ни на ра'ть пре'идоша прDе гм~ъ на бо'и, къ гра'дђ і^е^рихо'ньскђ”
|
|
14
|
14
|
|
У той день прославив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля і стали боятися його, як боялися Мойсея, в усі дні життя його.
|
Въ то'й дн~ь възвели'чи г~ь і^сђса преD всњмъ наро'домъ і^и^л~евымъ. и^ боа'хђся е^го ја^коy боа'хђся мољ=сїа, е^ли'коже б^њ жиv”
|
|
15
|
15
|
|
І сказав Господь Ісусові, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ і^сђсђ гл~я
|
|
16
|
16
|
|
накажи священикам, які несуть ковчег одкровення, вийти з Йордану.
|
заповњждь жеrце'мъ въздвиѕа'ющиM ковче'гᲆ завњта свњдњ'нїа, и^стђпи'ти эT і^ѓ^рда'на”
|
|
17
|
17
|
|
Ісус наказав священикам і сказав: вийдіть з Йордану.
|
И$ заповњ'да і^сђсъ жръце'мъ гл~я, и^ꙁы'де съ і^ѓ^рда'на”
|
|
18
|
18
|
|
І коли священики, які несли ковчег завіту Господнього, вийшли з Йордану, то, лиш тільки стопи ніг їхніх ступили на сушу, вода Йордану потекла по своєму місцю і пішла, як вчора і третього дня, вище всіх берегів своїх.
|
И$ бы'сть ја%ко и^зыидо'ша жръцы` въздвиѕа'ющи ковче'гъ завњта гн~я, эT среды` і^ѓ^рда'на. и^ посᲄа'вита но'гы на' сђсᲇ, и^ потече` вода` і^ѓ^рда'нова на мњ'сто. и^ по'иде ја^ко вчера` и^ третїемᲆ дн~и по всемђ` дн^ђ”
|
|
19
|
19
|
|
І вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця і поставив стан у Галгалі, на східній стороні Єрихона.
|
И$ лю'дїе възыидо'ша эT і^ѓ^рда'на, въ і~ дн~ь, пр'ьваго мsца. и^ ѓ^полчи'шася сн~ове і^и^л~еви в галъга'лњхъ, на сᲄранњ` ја^же на востоk слн~ца эT і^ерихо'на,
|
|
20
|
20
|
|
І дванадцять каменів, які взяли вони з Йордану, Ісус поклав у Галгалі
|
в~і же ка'мыка сїя' ја%же взя'ша эT і^ѓ^рда'на поста'ви і^сђсъ въ гал#га'лњхъ, и^ реq къ сн~омъ і^и^л~евыM гл~я”
|
|
21
|
21
|
|
і сказав синам Ізраїлевим: коли запитають у наступний час сини ваші батьків своїх: «що означають ці камені?»,
|
Є$гда` въпраша'ютᲆ ваs сн~ве ва'ши гл~юще чт^о сђть ка'менїе с^е,
|
|
22
|
22
|
|
скажіть синам вашим: «Ізраїль перейшов через Йордан цей по суші»,
|
т^о въꙁвњсти'те сн~омъ вашиM. ја%ко по' сђхђ е^сть минђ'лъ і^и^л~ь і^ѓрда'нъ се'и.
|
|
23
|
23
|
|
бо Господь Бог ваш висушив води Йордану для вас, доки ви не перейшли його, так само, як Господь Бог ваш зробив з Червоним морем, яке висушив [Господь, Бог ваш,] перед нами, доки ми не перейшли його,
|
и^ссђши` б^о г~ь б~ъ ваj во'дђ і^ѓ^рда'ню преD ними до'ндеже преидо'ша, ја%коже сътвори` г~ь б~ъ ва'шᲆ и^ чръмно'мђ морю, е^го'же и^съсђши` преD на'ми, до'ндеже преидо'хомъ.
|
|
24
|
24
|
|
щоб усі народи землі знали, що рука Господня сильна, і щоб ви боялися Господа Бога вашого в усі дні.
|
да ё^вњ'дяT вс^я страны` зе'мныа. ја%ко рђка` гн~я крњ'пка е^сᲄь, и^ да чтете в^ы г~а б~а ва'шего во вс^е вре'мя”
|
|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли всі царі аморрейські, які жили по цей бік Йордану до моря, і всі царі ханаанські, які біля моря, почули, що Господь [Бог] висушив води Йордану перед синами Ізраїлевими, доки переходили вони, тоді ослабло серце їхнє, [вони жахнулися] і не стало вже в них духу проти синів Ізраїлевих.
|
И$ бы'сть ја^ко слы'шаша цр~їе а^м#морїи'стїи, и^же бяхђ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. и^ цр~и ханаа'ни, и^же бя'хђ блиꙁь мо'ря. ја^ко посђши` г~ь б~ъ і^ѓ^рда'нъ рњкђ`, преD сн~ы і^и^л~евыми прехо'да и^хъ ра'ди” И$ ё^клони'шася мы'сли ихъ и^ ё^жасо'шася. и^ не бя'ше въ ни'хъ смышле'нїя н^и е^ді'наго эT лица` сн~овъ і^и^л~евъ”
|
|
2
|
2
|
|
У той час сказав Господь Ісусові: зроби собі гострі [кам’яні] ножі й обріж синів Ізраїлевих удруге.
|
Въ ѓ%ноже вре'мя ре'че г~ь і^сђсђ, съᲄвори` себњ ножа` ка'мены эT камы'ка ᲄве'рда и^ сњ'дъ ѓ^брњж'и сн~ы і^и^л~евы, второ'е”
|
|
3
|
3
|
|
І зробив собі Ісус гострі [кам’яні] ножі й обрізав синів Ізраїлевих на [місці, названому]: Пагорб обрізання.
|
И$ сътвори` і^сђсъ себњ ножа` ка'мены ѓ%стры. и^ ѓ^брњ'ꙁа сн~ы і^и^л~евы на мᲇсте нарече'ном# моги'ла ѓ^брњ'занїа.
|
|
4
|
4
|
|
Ось причина, чому обрізав Ісус [синів Ізраїлевих, які тоді народилися на путі, і які з тих, що вийшли з Єгипту, не були тоді обрізані, всіх їх обрізав Ісус]: весь народ, який вийшов з Єгипту, чоловічої статі, усі здатні до війни померли в пустелі на путі, після виходу з Єгипту;
|
сїя' же ра'ди вины` ѓ^брњ'ꙁа і^сђсъ сн~ы і^и^л~евы, вс^и лю'дїе и^же и^ꙁыдо'ша и^ꙁъ е^гљ=пта мђжеска по'лђ лю'дїе раTнїи, и^ꙁомро'ша въ пђсты'ни на пђти`”
|
|
5
|
5
|
|
весь же народ, який вийшов, був обрізаний, але весь народ, що народився в пустелі на путі, після того, як вийшов з Єгипту, не був обрізаний;
|
И$ ѓ^брњ'ꙁани бы'ша вс^и лю'дїе и^зшеDшїи и^ꙁъ е^гљ=пта” Но^ вси` лю'дїе и^же роди'шася въ пђсты'ни на пђти`, е^гда и^ꙁыдо'ша и^ꙁъ е^гљ=пта, неѓ^брњ'ꙁани бя'хђ, вс^я сїя і^сђсъ ѓ^брњ'ꙁа”
|
|
6
|
6
|
|
бо сини Ізраїлеві сорок [два] роки ходили в пустелі [тому багато з них і не були обрізані], доки не перемер весь народ, здатний до війни, який вийшов з Єгипту, які не слухали голосу Господнього, і яким Господь клявся, що вони не побачать землі, яку Господь з клятвою обіцяв батькам їхнім, дати нам землю, де тече молоко і мед,
|
м~ б^о лњтъ ѓ^бхожда'ше і^и^л~ь въ пђсты'ни до'ндеже сконча'ся весь ро'дъ и^ꙁшеDшїи ꙁ# земля` е^гљ=пеTски, не послђш'авшїи ꙁа'повᲇди гн~я и%мже нарече` г~ь не ви'дњти иM ꙁемля` е^ю'же кля'тся г~ь эTц~емъ и^хᲆ да'ти нам# зе'млю кипя'щђ мле'коM и^ ме'доM”
|
|
7
|
7
|
|
а замість їх породив синів їхніх. Цих обрізав Ісус, тому що вони були необрізані; тому що їх, [як народжених] на путі, не обрізували.
|
Въ ни'хже мњсто поста'ви сн~ы и^хъ, ја%же і^сђсъ ѓ^брњ'ꙁа. ја%ко сконча'ныя пло'ти бя'хђ и^мъ. поне'же на пђти` неѓ^брњ'ꙁани бы'ша”
|
|
8
|
8
|
|
Коли весь народ був обрізаний, залишався він на своєму місці в стані, доки не видужав.
|
ѓ^брњз'авшеM же ся и^мъ молча'нїе и^мя'хђ т^ђ сњдя'ше въ по'л#чищи. до'ндеже и^сцњли'шася”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Господь Ісусові: нині Я зняв з вас посоромлення єгипетське. Чому і називається те місце «Галгал», навіть до цього дня.
|
И$ рече г~ь къ і^сђ'сђ въ дн~ешнїи дн~ь, эTри'нђхъ ё^кори'ꙁнђ е^гљ=петъскђ эT ва'съ. и^ прозва` мњстот^о галга'ла даже до сего дн~е”
|
|
10
|
10
|
|
І стояли сини Ізраїлеві станом у Галгалі і звершили Пасху у чотирнадцятий день місяця ввечері на рівнинах Єрихонських;
|
И$ сᲄа'ша сн~ове і^и^л~евы въ галга'лњхᲆ. и^ сътвори'ша па'схђ въ четве'ртыи на'десятъ дн~ь мsца сего съ ве'чера на ꙁа'паD і^е^рихо'нђ на' поли”
|
|
11
|
11
|
|
і на другий день Пасхи стали їсти з плодів землі цієї, опрісноки і сушені зерна в самий той день;
|
И$ ја^до'ша эT пшени'ца ꙁемля` ѓ^ноя` ѓ^прњсноки, и^ но'вая
|
|
12
|
12
|
|
а манна перестала падати на другий день після того, як вони стали їсти плоди землі, і не було більше манни у синів Ізраїлевих, але вони їли в той рік плоди землі Ханаанської.
|
в то'иже дн~ь” И$ ѓ^скђдњ маnна ја%ко ја^до'ша эT пшени'ца ꙁемля`. и^ по се'мъ не бы'сть сн~омъ і^и^л~евыM маnны н^о ја^до'ша эT плодо'въ ꙁемли` ханаа'ньскїя в т^о лњто”
|
|
13
|
13
|
|
Ісус, знаходячись поблизу Єрихона, глянув, і бачить, і ось стоїть перед ним чоловік, і в руці його оголений меч. Ісус підійшов до нього і сказав йому: чи наш ти, чи з ворогів наших?
|
И$ бы'сть е^гда бя'ше і^сђсъ ё^ е^рихо'на. и^ възрњвъ ѓ^чи'ма свои'ма, и^ видњ чл~ка стоя'ща преD ни'мъ, и^ ме'чь е^го ѓ^бнаже'нъ въ рђцњ е^го. и^ пристђпи'въ і^сђсъ ре'че к немђ на'шъ л^и е^си и^л^и эT сопостаT на'шихъ”
|
|
14
|
14
|
|
Він сказав: ні; я вождь воїнства Господнього, тепер прийшов [сюди]. Ісус упав лицем своїм на землю, і поклонився і сказав йому: що господар мій скаже рабові своєму?
|
Се'и же рече е^мђ а^ꙁъ вое^во'да си'лы гн~я н~нњ прїидоX сњмо” І$сђсъ же па'дъ ни'цъ на' ꙁемлю и^ поклони'ся е^мђ. и^ рече г~и чт^о вели'ши рабђ` твое^мђ”
|
|
15
|
15
|
|
Вождь воїнства Господнього сказав Ісусові: зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, святе. Ісус так і зробив.
|
Рече же вое^во'да гн~ь къ і^сђсђ и^ꙁ#зђ'и сапо'гъ с но'гђ твое^ю мњсто б^о на не'мже ты` стои'ши ст~о е^сть, и^ сътвори` і^сђсъ та'ко”
|
|
16
|
16
|
|
Єрихон замкнувся і був замкнений від страху синів Ізраїлевих: ніхто не виходив [з нього] і ніхто не входив.
|
Є$рихон# же ꙁаключенъ и^ ѓ^гражденъ и^ никтоже и^ꙁ него не и^схожда'ше н^и въхожда'ше”
|
|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Тоді сказав Господь Ісусові: ось, Я віддаю в руки твої Єрихон і царя його, [і тих, що знаходяться в ньому,] людей сильних;
|
И$ рече г~ь къ і^сђсђ, с^е а%зъ предаю` тебњ` въ рђцњ е^рихонъ, и^ цр~я е^го, и^ сђщая в немъ силны крњ'постїю”
|
|
2
|
2
|
|
підіть навколо міста всі здатні до війни й обходьте місто один раз [на день]; і це роби шість днів;
|
Вы' же ѓ^бхо'дите граD ѓ%крsт# вс^и мђжи крњ'пкїя е^дїною на дн~ь” и^ та'ко сътворите седмь дн~їи”
|
|
3
|
3
|
|
і сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом; а в сьомий день обійдіть навколо міста сім разів, і священики нехай сурмлять трубами;
|
Седмь же жрецъ да въꙁмђт# седмь трђбъ рожа'ныхъ преD кїѓ%томъ. и^ седма'го дн~я ѓ^бы'дете граD седми'жды, жерцы` же да трђбят# въ трђбы`”
|
|
4
|
4
|
|
коли затрубить ювілейний ріг, коли почуєте звук труби, тоді весь народ нехай викликне гучним голосом, і стіна міста впаде до своєї основи, і [весь] народ піде [у місто, кинувшись] кожен зі своєї сторони.
|
И$ бђдетъ ја%ко въстрђбя'тъ трђбо'ю превлача'я, да въскли'кнTђ вс^и лю'дїе гла'сомъ ве'лїимъ. и^ ја%коy въскли'кнђтъ падђтся са'ми стњны гра'да, и^ вни'дђтъ вс^и лю'дїе пря'мо себњ ко'ждо въ граD”
|
|
5
|
5
|
|
І прикликав Ісус, син Навина, священиків [Ізраїлевих] і сказав їм: несіть ковчег завіту; а сім священиків нехай несуть сім труб ювілейних перед ковчегом Господнім.
|
И$ вниде і^сђсъ сн~ъ нављ=инъ къ жерце'м# сн~ом# і^и^л~евымъ, и^ рече и^мъ гл~я. въꙁмњте кїѓT ꙁавᲇта гн~я. се'дмь же жрецъ да въꙁмђтъ се'дмь трђбъ ст~ыхъ”
|
|
6
|
6
|
|
І сказав [їм, щоб вони сказали] народу: підіть і обійдіть навколо міста; озброєні ж нехай ідуть перед ковчегом Господнім.
|
Посем же рече лю'демъ, и^дњте и^ ѓ^бы'идњте граD, во'ини же да и^дTђ въѓ^рђжени преD кїѓ'тоM гн~им#”
|
|
7
|
7
|
|
Як скоро Ісус сказав народу, сім священиків, які несли сім труб ювілейних перед Господом, пішли і засурмили [гучно] трубами, і ковчег завіту Господнього йшов за ними;
|
Є$гда же сїя рече і^сђсъ, ᲄогда` седмь жрецъ вꙁя'ша се'дмь трђбъ преDи^дђще, и^ въстрђби'ша добро`гла'сно. а^ ковчегъ ꙁавњта гн~я въ слњдъ по нихъ да и%детъ”
|
|
8
|
8
|
|
озброєні ж ішли попереду священиків, які сурмили трубами; а ті, що позаду, йшли за ковчегом [завіту Господнього] і під час ходу сурмили трубами.
|
Воини же въѓ^рђжени и^дя'хђ преD жерцы` с ᲄрђбящими въ трђбы` и^ вс^и лю'дїе и^дя'хђ въ слDњ ковче'га, завњта гн~я. і^ и^дђще трђби'ша трђба'ми”
|
|
9
|
9
|
|
Народу ж Ісус дав повеління і сказав: не викликуйте і не давайте чути голосу вашого, і щоб слово не виходило з уст ваших до того дня, доки я не скажу вам: «викликніть!» і тоді викликнете.
|
Лю'дем# же ꙁаповњ'да і^сђсъ гл~я не вопи'те н^и да не слы'шиT никто'же глsа вашиX до' дн~е во'н#же повелю` ва'мъ кли'кнђти, тогда` кли'кнете”
|
|
10
|
10
|
|
У такий спосіб ковчег [завіту] Господнього пішов навколо міста й обійшов один раз; і прийшли в стан і ночували в стані.
|
И$ ѓ^бне'сше кїѓT ꙁавњта бж~їя, ѓ%крsтъ гра'да е^ді'ною а%бїе и%де въ по'лчище и^ ста` т^ђ”
|
|
11
|
11
|
|
[На другий день] Ісус встав рано-вранці, і священики понесли ковчег [завіту] Господнього;
|
Въ вторы'и же дн~ь въста'въ і^сђсъ ꙁаё%тра, и^ въꙁдвиго'ша жерцы` ковчеh ꙁавњта гн~я”
|
|
12
|
12
|
|
і сім священиків, які несли сім труб ювілейних перед ковчегом Господнім, ішли і сурмили трубами; озброєні ж ішли попереду них, а ті, що позаду, йшли за ковчегом [завіту] Господнього і, йдучи, сурмили трубами.
|
Жре'цъ же сеDмь и^же дръжа'хђ се'дмь трђ'бъ преDи^дяхђ преD кїѓ'томъ гн~имъ, и^ трђби'ша трђба'ми, лю'дїе же вс^и во'ини въѓ^рђже'ни и^дя'хђ преD ни'ми” Про'чїи же лю'дїе въ слњдъ ковче'га ꙁавᲇта гн~я и^дя'хђ, е^гда` трђби'ша рожа'ными трђба'ми”
|
|
13
|
13
|
|
Таким чином і на другий день обійшли навколо міста один раз і повернулися в стан. І робили це шість днів.
|
И$ ѓ^быидо'ша гра'дъ въ дн~ь, вторы'и, е^ді'ною, і^ и^до'ша па'ки въ по'лчище, си'це же сътвори'ша. д^о ѕ~ дн~їи”
|
|
14
|
14
|
|
В сьомий день встали рано, з появою зорі, і обійшли в такий самий спосіб навколо міста сім разів; тільки в цей день обійшли навколо міста сім разів.
|
Бы'сть же въ з~ дн~ь, въста'ша въ воста'нїе ё%трьнее, и^ ѓ^быидо'ша граD в то'и дн~ь седми'жды”
|
|
15
|
15
|
|
Коли в сьомий раз священики сурмили трубами, Ісус сказав народу: викликніть, бо Господь віддав вам місто!
|
И$ бы'сть въ ѓ^бхожде'нїи сеDмо'мъ въстрђби'ша жръцы` трђба'ми. и^ рече і^сђсъ къ сн~омᲆ і^и^л~евомъ кли'кнњте предаl б^о е^сть г~ь на'мъ гра'дъ”
|
|
16
|
16
|
|
місто буде під закляттям, і все, що в ньому, — Господу [сил]; тільки Раав блудниця нехай залишиться в живих, вона і всякий, хто в її домі; тому що вона сховала посланих, яких ми посилали;
|
И$ бђ'детъ граD сїи про'клятъ, все' же е^же в не'мъ гв~и си'лъ. ра'звњ раа'въ блђ'дницђ снабди'те ю& и^ вс^е е^же е^сть в домђ` ея`, ја%ко съкры` прелагаᲄая ја%же посыла'хоM
|
|
17
|
17
|
|
але ви бережіться заклятого, щоб і самим не піддатися закляттю, якщо візьмете що-небудь із заклятого, і щоб на стан [синів] Ізраїлевих не навести закляття і не зробити йому лиха;
|
Вы' же снабди'теся эT кля'твы, и^ да некогда` помы'слите в^ы вꙁя'ти эT кля'твы. и^ сътвори'те по'лчище эT сн~овъ і^и^л~евъ кля'тва, и^ потреби'те н^ы”
|
|
18
|
18
|
|
і все срібло і золото, і сосуди мідні й залізні нехай будуть святинею Господу і ввійдуть у скарбницю Господню.
|
Зла'то же вс^е и^ сребро` мњ'дь и^ желњ'зо ст~о да бђдетъ гв~и, въ сокро'вище гн~е да ся внесе'тъ”
|
|
19
|
19
|
|
Народ викликнув, і засурмили трубами. Як тільки почув народ голос труби, викликнув народ [весь разом] гучним [і сильним] голосом, і впала [вся] стіна [міста] до своєї основи, і [весь] народ пішов у місто, кожен зі своєї сторони, і взяли місто.
|
И$ въстрђби'ша жръцы` трђба'ми ја%коже ё^слы'шаша лю'дїе глsа трђ'бныи, кли'кнђша вс^и лю'дїе гла'сомъ вели'кимъ и^ си'лнымъ. и^ падо'ша градђ стњ'ны ѓ%крстъ, и^ внидо'ша вс^и лю'дїе въ граD ко'ждо проᲄи'вђ себе`, и^ прија%ша граD”
|
|
20
|
20
|
|
І піддали закляттю усе, що в місті, і чоловіків і дружин, і молодих і старих, і волів, і овець, і ослів, [усе] знищили мечем.
|
И$ прокля` и& і^сђсъ, вс^е е^ли'ко бя'ше въ гра'дњ эT мђжеска по'лђ и^ до же'ньска. эT ю'ноша и^ до ста'рца и^ эT телца` до ѓ^вцы`, и^ до ѓ^сля'ти вс^е поD ме'чь”
|
|
21
|
21
|
|
А двом юнакам, які видивлялися землю, Ісус сказав: підіть у дім тієї блудниці і виведіть звідти її і всіх, які у неї, тому що ви поклялися їй.
|
двњма' же ю%ношама съгляда'вшема ꙁе'млю. рече і^сђсъ вни'дњте въ до'мъ жены` блђ'дница і^ и^зведњте и& эTтђдњ, и^ вс^е е^же е^сть е^я` ја%коже кля'стася е'й”
|
|
22
|
22
|
|
І пішли юнаки, які видивлялися [місто, у дім жінки] і вивели Раав [блудницю] і батька її і матір її, і братів її, і всіх, які у неї були, і всіх родичів її вивели, і поставили їх поза станом Ізраїльським.
|
И$ внидо'ста дв^а ю%ноши съгляда'вшїи гра'дᲆ въ до'мъ жены`. і^ и^ꙁведо'ста раа'въ блђ'дницђ и^ эTц~а ея`, и^ мт~ръ е^я`, и^ бра'тїю ея`. и^ вс^е е^же ея` бы'сть, и^ вс^е рожде'нїе е^я` и^ꙁведо'ста, и^ поста'виша и& вн^њ по'лчища і^и^л~ева”
|
|
23
|
23
|
|
А місто й усе, що в ньому, спалили вогнем; тільки срібло і золото й сосуди мідні й залізні віддали, [щоб внести Господу] у скарбницю дому Господнього.
|
ГраD же ꙁапали'ша ѓ^гне'мъ съ всњмъ е^же б^њ в не'мъ. ра'ꙁвњ зла'та и^ сребра` мњ'ди и^ желњꙁа, эTда'ша въ доM гн~ь внести` гв~и”
|
|
24
|
24
|
|
Раав же блудницю і дім батька її і всіх, які у неї були, Ісус залишив у живих, і вона живе серед Ізраїля до цього дня, тому що вона сховала посланих, яких посилав Ісус для вивідання Єрихона.
|
Раа'в же блђдницђ и^ весь до'мъ е^я` эTч~ескїи ѓ^ста'ви и^ живи` и& і^сђсъ. и^ ѓ^бита'ти сътвори` въ і^и^л~и, а^жъ и^ до дн~ешняго дн~и поне'же съкры` прелага'тая ја%же посла` і^сђсъ съгляда'ти і^е^рихо'на”
|
|
25
|
25
|
|
У той час Ісус поклявся і сказав: проклятий перед Господом той, хто відновить і побудує місто це Єрихон; на первістку своєму він покладе основу його і на молодшому своєму поставить ворота його. [Так і зробив Азан, родом з Вефиля: він на Авироні, первістку своєму, заснував його і на молодшому, врятованому, поставив ворота його.]
|
И$ прокля'лъ і^сђсъ въ то'и дн~ь гл~я, пр'оклятъ чл~къ преD гм~ъ и^же поста'витъ и^ съгради'тъ граD сїи і^е^рихо'нᲆ на прьвенцы` свое^мъ, ѓ^снове'тъ и%. и^ на ме'ншемъ свое^мъ поста'витъ вра'та е^го” И$ си'це сътвори` а^ꙁа'нᲆ и^же эT веџи'ля, на а^вирона прьве'нца е^го ѓ^снова` и&. и^ на ме'ншем# сп~сеном# поста'ви вра'та е^го”
|
|
26
|
26
|
|
І Господь був з Ісусом, і слава його носилася по всій землі.
|
И$ бя'ше г~ь съ і^сђсомъ, и^ б^њ и%мя е^го по все'и ꙁемли`.
|
|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Але сини Ізраїлеві зробили [великий] злочин [і взяли] із заклятого. Ахан, син Хармія, сина Завдія, сина Зари, з коліна Іудиного, взяв із заклятого, і гнів Господній запалав на синів Ізраїля.
|
и^ прегрњши'ша сн~ове і^и^л~евы прегрњше'нїемъ вели'ким#, и^ ё^лђчи'ша эT кля'твы, вꙁя` б^о а^ха'ръ сн~ъ хармїи'нъ сн~а ꙁам#врїи'на, сн~а ꙁарїи'на, эT племе'ни і^ё'дина эT кляTвы, и^ раꙁгнњвася г~ь ја%ростїю на сн~ы і^и^л~евы”
|
|
2
|
2
|
|
Ісус з Єрихона послав людей у Гай, що біля Беф-Авена, зі східної сторони Вефиля, і сказав їм: підіть, огляньте землю. Вони пішли й оглянули Гай.
|
Посла' же і^сђсъ мђжа` эT і^е^рихо'на въ га'и, и^же е^сть проти'вђ виџа'нъ на восто'къ веџи'ля, и^ рече и^мъ гл~я. шеDше согляда'ите ꙁе'млю. і^ и^до'ша мђжи и^ съгляда'ша га'и”
|
|
3
|
3
|
|
І повернувшись до Ісуса, сказали йому: не весь народ нехай іде, а нехай піде близько двох тисяч або близько трьох тисяч чоловік, і вразять Гай; усього народу не утруджуй туди, тому що їх мало [там].
|
И$ въꙁврати'шася къ і^сђсђ и^ реко'ша е^мђ, да не' и^дђтъ вс^и лю'ди. н^о ја%ко дв^њ ты'сящи и^л^и тр^и ты'сяща мђжи` да и%дђтъ, и^ да вою%ютъ га'и. да не веде'ши та'мо всњ'хъ людїи, ма'ло б^о е^сть и^хъ та'мо”
|
|
4
|
4
|
|
Отже, пішло туди з народу близько трьох тисяч чоловік, але вони кинулися навтіки від жителів гайських;
|
І$ и^до'ша эT людїи та'мо а^ки тр^и ты'сяща мђжъ, и^ пробњ'гнђша эT лица` мђже'и га'искиX
|
|
5
|
5
|
|
жителі гайські убили з них до тридцяти шести чоловік, і переслідували їх від воріт до Севарима і розбили їх на спуску з гори; від чого серце народу розтануло і стало, як вода.
|
И$ ё^би'ша эT ни'хъ мђжи га'и, ја%ко л~, и^ ѕ~, мђжъ. и^ эTгна'ша и^хъ эT враT. до'ндеже съкрђши'ша я& до катафарђса, и^ ё^жасе'ся срDце лю'дїи и^ бы'сть ја^ко вода`”
|
|
6
|
6
|
|
Ісус роздер одяг свій і упав лицем своїм на землю перед ковчегом Господнім і лежав до самого вечора, він і старійшини Ізраїлеві, і посипали порохом голови свої.
|
И$ растерꙁа` і^сђс# ри'ꙁы своя`, и^ паде` на ꙁемли` на лице` свое преD гм~ъ. а^жъ до вечера са'мъ и^ ста'рцы і^и^л~евы, всы'паша прьсть на главы` своя`”
|
|
7
|
7
|
|
І сказав Ісус: о, Господи Владико! для чого Ти перевів народ цей через Йордан, щоб віддати нас у руки аморреїв і погубити нас? о, якби ми залишилися і жили за Йорданом!
|
И$ рече і^сђсъ моля'ся, г~и г~и въскђ'ю преведе` ра'бъ твой люди сїя чреꙁъ і^е^рда'нъ, преда'ти я& а^м#мор#ре'ѓм# на погђбленїе. а^ще бы'хомъ пребы'ли всели'лися быхомъ подолгъ і^ѓ^рда'на”
|
|
8
|
8
|
|
О, Господи! що сказати мені після того, як Ізраїль показав спину ворогам своїм?
|
Ги~ чᲄо рекђ е^лмаже и^ꙁмњни` і^и^л~ь вы'ю свою` преD враги` свои^ми”
|
|
9
|
9
|
|
Хананеї і всі жителі землі почують і оточать нас і знищать ім’я наше з землі. І що зробиш тоді імені Твоєму великому?
|
Оу^слы'шавши же ханаа'ни и^ вс^и живђщїи на ꙁемли` ѓ^быидђтъ, потребя'тъ насъ съ ꙁемля`. чт^о же сътвори'ши и%мени твое^мђ вели'комђ”
|
|
10
|
10
|
|
Господь сказав Ісусові: встань, для чого ти упав на лице твоє?
|
И$ рече г~ь къ і^сђсђ въста'ни въскђю с^е ё^ныло е^сть лице` твое`
|
|
11
|
11
|
|
Ізраїль згрішив, і переступили вони завіт Мій, який Я заповідав їм; і взяли із заклятого, й украли, і приховали, і поклали між своїми речами;
|
съгрњши'ша лю'дїе, и^ престђпи'ша ꙁавњтъ мои е^же ꙁавњща'хъ к ни'мъ, и^ ё^краDше эT кля'твы и скры'ша въ сосђдњхᲆ свои^хᲆ”
|
|
12
|
12
|
|
через те сини Ізраїлеві не могли встояти перед ворогами своїми і показали спини ворогам своїм, тому що вони підпали прокляттю; не буду більше з вами, якщо не знищите із середовища вашого проклятого.
|
Сего ра'ди не въꙁмогђтъ сн~ове і^и^л~евы ста'ти преD лицемъ вра'гъ своиX” н^о хребетъ ѓ^братя'т# преD враги` свои^ми, ја%ко кля'твою сташа, и^ не приложђ` ксемђ бы'ти с ва'ми, а^ще не и^ꙁмете кля'твы эT себе` са'ми”
|
|
13
|
13
|
|
Встань, освяти народ і скажи: освятіться до ранку, бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: «закляте серед тебе, Ізраїлю; тому ти не можеш устояти перед ворогами твоїми, доки не віддалиш від себе заклятого»;
|
Въста'въ ѓ^чи'сти лю'ди, и^ рцы` ѓ^чи'ститеся до ё%тра, ја%ко с^е гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. кля'тва е^сть въ ваs не въꙁмо'жете ста'ти преD враги` вашими, до'ндеже и%ꙁмете эT себе са'ми кля'твђ”
|
|
14
|
14
|
|
завтра підходьте [усі] за колінами вашими; коліно ж, яке вкаже Господь, нехай підходить за племенами; плем’я, яке вкаже Господь, нехай підходить за родинами; родина, яку вкаже Господь, нехай підходить по одній людині;
|
да съберетеся вс^и заё%тра, по племеномъ ва'шимъ и^ бђдетᲆ племя` е^же пока'жетᲆ г~ь” да приведете` до сонмђ, сонмᲆ же и^же покажетᲆ г~ь. да приведете по домоM до'м же и^же покажетᲆ г~ь. да приведете` по мђжемъ”
|
|
15
|
15
|
|
і викритого у викраденні заклятого нехай спалять вогнем, його й усе, що в нього, за те, що він переступив завіт Господній і зробив беззаконня серед Ізраїля.
|
І$ и^же ся ѓ^бличиT да и^згори'тъ ѓ^гне'мъ самъ и^ вс^е е^ли'коже е^сть е^го, ја^ко престђпи` ꙁавњтъ гн~ь. и^ сътвори` беꙁаконїе въ і^и^л~и”
|
|
16
|
16
|
|
Ісус, уставши рано-вранці, повелів підходити Ізраїлю за колінами його, і вказане коліно Іудине;
|
И$ ѓ^бђтрњ і^сђс# ꙁаё%тра и^ приведе` люd по племе'ни, і^ ѓ^бличи'ся племя` і^ё'дино”
|
|
17
|
17
|
|
потім повелів підходити племенам Іуди, і вказане плем’я Зари; повелів підходити племені Зариному за родинами, і вказана [родина] Завдієва;
|
И$ приведеся по соnмомъ, и^ ѓ^бличи'ся сонмъ ꙁара'ин#. и^ приведеся со'нмъ зара'инᲆ по до'мђ и^ ѓ^бличи'ся до'мъ замврїи”
|
|
18
|
18
|
|
повелів підходити родині його по одній людині, і вказаний Ахан, син Хармія, сина Завдія, сина Зари, з коліна Іудиного.
|
И$ приведе'ся до'мᲆ е^го по' мђжемᲆ, и^ ѓ^бличися а^ха'рᲆ сн~ъ хармїи'нъ, сн~а ꙁаMврїина, сн~а ꙁара'ня, эT племе'ни і^ё'дина”
|
|
19
|
19
|
|
Тоді Ісус сказав Ахану: сину мій! воздай славу Господу, Богу Ізраїлевому і зроби перед Ним сповідання й оголоси мені, що ти зробив; не приховай від мене.
|
И$ рече і^сђсъ а^ха'рђ сн~ђ мой да'ждь сла'вђ днsе, гв~и б~ђ і^и^л~евђ. и^ да'ждь е^мђ и^сповᲇ'данїе, и^сповњждь м^и чт^о е^си сътвори'лъ и^ не потаи` эT мене`”
|
|
20
|
20
|
|
У відповідь Ісусові Ахан сказав: дійсно, я згрішив перед Господом Богом Ізраїлевим і зробив те і те:
|
И$ эTвњща` а^ха'р# і^сђсђ и^ рече пои%стин#нњ съгрњшихъ. преD гм~ъ бм~ъ і^и^л~евымъ, си'це и^ си'це сътвори'хъ”
|
|
21
|
21
|
|
між здобиччю побачив я один чудовий сеннаарський одяг і двісті сиклів срібла і зливок золота вагою в п’ятдесят сиклів; це мені сподобалося і я взяв це; і ось, воно заховане в землі посеред намету мого, і срібло під ним [заховане].
|
Ви'дњхъ въ плњнњ ри'зђ. кра'снђ и^ добрђ`, и^ с~ дидра'гмъ сребра` и^ съсђдъ е^ді'нъ ꙁла'тъ. н~. дидра'гмъ, помы'слихъ на' ня и^ вꙁя'хъ, и^ все` т^о съкры'хъ в ꙁемли` въ кђщи мое'и, сребро` съкры'хъ поD ни'ми”
|
|
22
|
22
|
|
Ісус послав людей, і вони побігли в намет [у стан]; і ось, усе це заховане було в наметі його, і срібло під ним.
|
И$ посла` і^сђсъ послы` и^ шеDше въ кђщђ въ по'лчище. сїе же бя'ше съкрове'нно въ кђщи, и^ сребро` поD ни'ми”
|
|
23
|
23
|
|
Вони взяли це з намету і принесли до Ісуса і до всіх синів Ізраїлевих і поклали перед Господом.
|
І$ и^ꙁнесо'ша и& и^с кђща и^ принесо'ша къ і^сђсђ и^ къ ста'рцемъ і^и^л~евыM и^ положи'ша я& преD гм~ъ”
|
|
24
|
24
|
|
Ісус і всі ізраїльтяни з ним взяли Ахана, сина Зариного, і срібло, і одяг, і зливок золота, і синів його і дочок його, і волів його й ослів його, і овець його і намет його, і все, що в нього було, і вивели їх [із усім] на долину Ахор.
|
И$ поя` і^сsђ а^ха'ра сн~а зара'ня. и^ сребро` и^ ри'ꙁђ и^ съсђдъ зла'тыи възведе` и& въ де'брь къ а^ха'рђ и^ сн~ы е^го и^ дще'ри е^го, и^ говя'да е^го и^ ѓ^сля'та е^го и^ вс^и ѓ^вца` е^го и^ кђщђ е^го, и^ вс^е и^мњнїе е^го. и^ весь і^и^л~ь по не'мъ, и^ възведе` я% съ всњмъ въ е^мекахо'ръ”
|
|
25
|
25
|
|
І сказав Ісус: за те, що ти навів на нас лихо, Господь на тебе наводить лихо в день цей. І побили його всі ізраїльтяни камінням, і спалили їх вогнем, і накидали на них каміння.
|
И$ рече і^сђсъ а^ха'рђ почт^о потреби` на'съ. потреби т^я г~ь дне'сь и^ поби'ша и& ка'менїеM весь і^и^л~ь. и^ съжго'ша е^го вс^е ѓ^гнеM, и^ намета'ша ка'менїемъ”
|
|
26
|
26
|
|
І накидали на нього велику купу каміння, яка вціліла і до цього дня. Після цього затихла лють гніву Господнього. Тому те місце називається долиною Ахор навіть до цього дня.
|
И$ссы'паша на не'мъ моги'лђ ка'менїемᲆ вели'кђ. и^ ё^ста'ви г~ь ја%рость гнњ'ва свое^го. сего ра'ди проꙁва'ся и%мя мњстђ томђ` е^мекахо'ръ, дажъ и^ до сего дн~е”
|
|
Глава 8
|
Глvа, и~”
|
|
1
|
1
|
|
Господь сказав Ісусові: не бійся і не жахайся; візьми із собою весь народ, здатний до війни, і, вставши, піди до Гая; ось, Я віддаю в руки твої царя Гайського і народ його, місто його і землю його;
|
И$ реq г~ь къ і^сђ'сђ не бо'ися н^и ё^жаса'ися пои^ми` сᲆ собо'ю вс^я мђж'а во'искїа, въста'в# же възы'иди въ га'и. с^е даю` вᲆ рђцњ` твои` цр~я га'иска и^ ꙁе'млю е^го, и^ лю'ди е^го и^ гра'дъ е^го”
|
|
2
|
2
|
|
зроби з Гаєм і царем його те саме, що зробив ти з Єрихоном і царем його, тільки здобич його і худобу його розділіть собі; зроби засідку за містом.
|
И$ да съᲄвори'ши га'ю и^ цр~ю е^го, ја%коже сътвори` і^е^рихо'нђ и^ цр~ю е^го. полоn же и^ ско'ты е^го да плњниши себњ`, ё^стро'и же себњ` поDсадђ гра'да ꙁа собо'ю”
|
|
3
|
3
|
|
Ісус і весь народ, здатний до війни, встав, щоб іти до Гая, і вибрав Ісус тридцять тисяч чоловік хоробрих і послав їх уночі,
|
И$ въста'въ і^сђ'съ и^ вс^и мђж'и во'иньстїи, да въни'дђтъ въ га'и. і^ и^збра` і^сђ'съ, л~, ты'сящъ мђ'жъ во'инъскиX си'лныX крњ'постїю, и^ посла` но'щїю”
|
|
4
|
4
|
|
і дав їм наказ і сказав: дивіться, ви будете складати засідку біля міста позаду міста; не відходьте далеко від міста і будьте всі готові;
|
И$ ꙁаповњ'да и^мᲆ гл~я, в^ы съкры'итеся ꙁа гра'домъ. да не бђдете дале'че гра'да ѕњ'ло. и^ да бђдеᲄе вс^и гото'ви”
|
|
5
|
5
|
|
а я і весь народ, який зі мною, підійдемо до міста; і коли [жителі Гая] виступлять проти нас, як і раніше, то ми побіжимо від них;
|
А/ꙁ# же и^ вс^и людїе и^же съ мно'ю. пристђ'пимъ къ гра'дђ, и^ да бђ'детъ е^гда` и^ꙁы'идђтъ живђщїи въ га'и, въ стрњте'нїе на'мъ ја%коже и^ пре'жде” Побњ'гнеM эT лица` и^хъ
|
|
6
|
6
|
|
вони підуть за нами, так що ми відволічемо їх від міста; бо вони скажуть: «біжать від нас, як і раніше»; коли ми побіжимо від них,
|
и^ ја%коже и^зы'идђтъ въ слDњ наs, да эTба'вимъ я& эT гра'да, и^ рекђтъ бњжа'тъ сї'и эT лица` на'шего ја%коже и^ пре'жде”
|
|
7
|
7
|
|
тоді ви встаньте із засідки і заволодійте містом, і Господь Бог ваш віддасть його в руки ваші;
|
Вы^ же въста'вше эT кро'ва да вни'дете въ гра'дъ, и^ преда'стъ иX г~ь б~ъ на'шъ в рђцњ ва'ши”
|
|
8
|
8
|
|
коли візьмете місто, запаліть місто вогнем, за словом Господнім зробіть; дивіться, я повеліваю вам.
|
Бђ'ди же и^ ја%коже во'ꙁметъ граD да ꙁапали'те и& ѓ^гне'мъ по словеси` гн~ю сътвори'те, с^е ꙁаповњ'даю ваM”
|
|
9
|
9
|
|
Таким чином послав їх Ісус, і вони пішли в засідку і засіли між Вефилем і між Гаєм, із західного боку Гая; а Ісус у ту ніч ночував серед народу.
|
И$ посла` я& і^сђ'съ, і^ и^до'ша въ ꙁаста'вы и^ сњдо'ша межDђ веџи'лемъ, и^ ме'ждђ га'иеM, эT мо'ря га'иска”
|
|
10
|
10
|
|
Вставши рано-вранці, Ісус оглянув народ, і пішов він і старійшини Ізраїлеві перед народом до Гая;
|
И$ ѓ^бђтрњ'въ і^сђ'съ ꙁаё%тра съгляда` лю'ди. и^ въꙁы'иде сам# и^ ста'рцы і^и^л~ьтестїи преD людми въ га'и”
|
|
11
|
11
|
|
і весь народ, здатний до війни, який був з ним, пішов, наблизився і підійшов до міста [зі східного боку, засідка ж була на захід від міста],
|
И$ вс^и лю'дїе во'инстїи с ни'мъ въꙁыидо'ша, і^ и^дђщи прїидо'ша сђпроти'въ гра'да эT въсто'ка.
|
|
12
|
12
|
|
і поставив стан з північної сторони Гая, а між ним і Гаєм була долина. Потім узяв він близько п’яти тисяч чоловік і посадив їх у засідці між Вефилем і Гаєм, із західного боку міста.
|
и^ ѓ^поlчи'шася эT сњ'вера въ га'и, и^ бы'сть де'бр# межDђ и'ми и^ межDђ га'ие^мъ” И$ вз^я ја%ко, Wе~, мђжїи, и^ положи` и^хъ на поDса'дђ междђ` веџи'лемъ и^ гаие^мъ эT ꙁа'пада гра'да”
|
|
13
|
13
|
|
І народ розташував весь стан, який був з північного боку міста, так, що задня частина була з західного боку міста. І прийшов Ісус у ту ніч на середину долини.
|
И$ прибли'жишася лю'дїе ве'сь по'лкъ эT сњ'вера гра'да, а^ ѓ^ста'тки е^го эT мо'ря гра'да, и^ по'иде і^сђ'съ но'щи ѓ^ноя` посредњ де'бри”
|
|
14
|
14
|
|
Коли побачив це цар Гайський, негайно з жителями міста, вставши рано, виступив проти Ізраїля на бій, він і весь народ його, на призначене місце перед рівниною; а він не знав, що для нього є засідка позаду міста [його].
|
И$ бы'сть ја%ко ви'дњ цр~ь га'искїи, потща'ся ꙁаё%тра и^ꙁы'ти и^ мђжи граDстїи проти'вђ и^мъ прямо” И$ быs е^гда` ё^ви'дњ с^е цр~ь га'искїи, а%бїе въста'въ ра'но, і^ и^зыдо'ша мђжїе га'исᲄїи на' брань, са'мъ и^ вс^и лю'дїе е^го. въ' время преD лицеM ꙁаста'въ, сїи же не вњ'дяша ја%ко поDса'да е^сть за гра'доM е^го”
|
|
15
|
15
|
|
Ісус і весь Ізраїль, начебто вражені ними, побігли до пустелі;
|
И$ ё^ви'дњвъ я& і^сђ'съ эTи^де и^ ве'сь лю'дъ эT лица` и^хъ, и^ бего'ша пђте'мъ въ пђсты'ню”
|
|
16
|
16
|
|
а вони покликали весь народ, який був у місті, щоб переслідувати їх, і, переслідуючи Ісуса, віддалилися від міста;
|
И$ премо'гъ же ве'сь лю'дъ гна'ти по ниX, и^ прельсти'шася. и^ погна'ша въ слњ'дъ сн~овъ і^и^л~евъ, и^ эTстђпи'ша эT гра'да”
|
|
17
|
17
|
|
у Гаї і Вефилі не залишилося жодної людини, яка не погналася б за Ізраїлем; і місто своє вони залишили відчиненим, переслідуючи Ізраїля.
|
И$ не ѓ^ста` никто'же въ га'и и^ веџи'ль, н^о гна'ша вс^и въ слDњ і^и^л~я. и^ ѓ^ста'виша гра'дъ эTве'рстъ, и^ гна'ша въ слњ'дъ і^и^л~я”
|
|
18
|
18
|
|
Тоді Господь сказав Ісусові: простягни спис, що у руці твоїй, до Гая, бо Я віддам його в руки твої [і засідка негайно встане з місця свого]. Ісус простяг [руку свою і] спис, що був у його руці, до міста.
|
И$ реq г~ь къ і^сђ'сђ простри` рђ'кђ свою` и^ копїе` и^же в рђцњ` ᲄвое'й на гра'дъ, ја%ко в рђ'кђ твою` предаX и&” И$ простре` і^сђсъ рђ'кђ свою` и^ копїе` на градъ,
|
|
19
|
19
|
|
Ті, що сиділи у засідці, негайно встали з місця свого і побігли, як тільки він простяг руку свою, ввійшли в місто і взяли його і негайно запалили місто вогнем.
|
и^ ꙁаста'вы въста'ша ско'ро эT мњста свое^го. і^ и^ꙁыидо'ша е^гда` простре` рђ'кђ и^ вънидо'ша въ гра'дъ и^ вꙁя'ша и&. и^ пот#ща'вшася ꙁапали'ша е^го ѓ^гне'мᲆ”
|
|
20
|
20
|
|
Жителі Гая, оглянувшись назад, побачили, що дим від міста піднімався до неба. І не було для них місця, куди б бігти — ні туди ні сюди; бо народ, який біг до пустелі, повернувся на переслідувачів.
|
И$ ѓ^ꙁрњвшеся ѓ^баватели насеlницы га'истїи въспя'ть и^хъ ё^ꙁрњш'а ды'мъ въсходя'ще эT гра'да до нб~се. и^ посе'мъ не и^мњша ка'мо побњ'гнђти н^и сњмо н^и ѓ^ва'мо. лю'дїе же эTбњ'гшїи въ пђсты'ню въꙁ#врати'шася на гони'тели”
|
|
21
|
21
|
|
Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що ті, які сиділи в засідці, взяли місто, і дим від міста піднявся [до неба], повернулися і стали уражати жителів Гая;
|
І$сђсъ же и^ весь і^и^л~ь ви'дњвше, ја%ко взяша ꙁаставы гра'дъ. и^ ја%ко въсходитъ дымъ гра'дныи до нб~се, и^ ѓ^братившеся. і^ и^ꙁбиша мђжи га'искїи”
|
|
22
|
22
|
|
а ті з міста вийшли назустріч їм, так що вони знаходилися всередині між ізраїльтянами, з яких одні були з того боку, а інші з іншого; так уражали їх, що не залишили жодного з них, хто уцілів би або втік;
|
Сїи же и^ꙁыдо'ша и^ꙁ града проти'вђ и^мъ, и^ ѓ^бъя'ша и^хъ эTвсюдђ і^и^л~ьтяне. сїи эT сїю странђ`, а^ и'нїи ѓ^бо'нђ странђ`, і^ и^ꙁбиша я&. дон#деже не ѓ^ста` н^и е^ді'нъ эT нихъ цњлъ н^и ё^бњжа”
|
|
23
|
23
|
|
а царя Гайського взяли живим і привели його до Ісуса.
|
Цр~я же га'иска ја%ша жи'ва и^ приведо'ша и& кᲆ і^сђ'сђ”
|
|
24
|
24
|
|
Коли ізраїльтяни перебили всіх жителів Гая на полі, у пустелі, де вони переслідували їх, і коли усі вони до останнього впали від вістря меча, тоді всі ізраїльтяни повернулися до Гая і вразили його вістрям меча.
|
И$ бы'сть ја%ко преста'ша сн~ове і^и^л~еви сњкђщ'и насеlникъ га'искихъ. на' полехъ въ горњ` до и^схо'да. на не'мъже и^хъ гони'ша и^дњже падо'ша вс^и ѓ%стрїеM меча`” И$ ѓ^браᲄи'ся ве'сь і^и^л~ь вᲆ га'и и^ посњ'че я& мече'м#”
|
|
25
|
25
|
|
Полеглих у той день чоловіків і жінок, усіх жителів Гая, було дванадцять тисяч.
|
И$ бы'ша вс^и паDшїи въ то'и дн~ь эT мђже'ска по'лђ и^ до же'ньска, в~і ты'сящь, всњ'хъ живђщиX въ га'и”
|
|
26
|
26
|
|
Ісус не опускав руки своєї, яку простяг зі списом, доки не піддав закляттю всіх жителів Гая;
|
І$сђ'съ же не ѓ^брати` рђ'кђ ја%же просте'р# копїе'мъ на ꙁемлю`. до'ндеже прокля` всњхъ ѓ^бита'ющиX въ га'и”
|
|
27
|
27
|
|
тільки худобу і здобич міста цього [сини] Ізраїля розділили між собою, за словом Господа, як [Господь] сказав Ісусові.
|
Ра'ꙁвњ скота` и^хᲆ і^ и^мњ'нїа и^же въ' градњ ѓ%ноM плени'ша себњ` сн~ове і^и^л~еви, по повелњ'нїю гн~ю ја%коже повелњ` і^сђ'сђ”
|
|
28
|
28
|
|
І спалив Ісус Гай і обвернув його на вічні руїни, на пустелю, до цього дня;
|
И$ ꙁапали` гра'дъ і^сђ'съ ѓ^гне'мᲆ, и^ е'сть беꙁ# ё^селе'нїя въ вњ'къ, и^ е^сть ѓ^пђстњнїемъ даже и^ до сего` дн~е”
|
|
29
|
29
|
|
а царя Гайського повісив на дереві, [і був він на дереві] до вечора; після заходу ж сонця наказав Ісус, і зняли труп його з дерева, і кинули його біля воріт міських, і накидали над ним велику купу каміння, яка вціліла навіть до цього дня.
|
Цр~я же га'иска повњ'си на' древњ, и^ бяше на' древњ до' вечера. заходя'щђ же слн~цђ, повелњ` і^сђсъ. и^ сня'ша тњло е^го съ дре'ва и^ поверго'ша и& въ пото'цњ, преD враты града, і^ и^ссыпа наD ниM моги'лђ вели'кђ каменїеM и^ до сего` дн~е”
|
|
30
|
30
|
|
Тоді Ісус влаштував жертовник Господу Богу Ізраїлевому на горі Гевал,
|
Тогда` съгради` і^сђ'съ ѓ^лта'рь, гв~и б~ђ і^и^л~евђ въ горњ` гаи^ва'лъ”
|
|
31
|
31
|
|
як заповів Мойсей, раб Господній, синам Ізраїлевим, про що написано в книзі закону Мойсея, — жертовник з каменів цільних, на які не піднімали заліза; і принесли на ньому всепалення Господу і звершили жертви мирні.
|
ЈА/коже б^њ ꙁаповњ'да мољ=сїи рабъ гн~ь сн~омъ і^и^л~евымъ. ја%коже пи'шетъ въ ꙁаконњ мољ=сїѓ^вњ, ѓ^лта'рь эT ка'менїи нете'саныхъ. на нихъже нњсть ся въꙁложило желњꙁо, и^ възнесе` т^ђ все`съж#женїе гв~и требђ сп~сенїя”
|
|
32
|
32
|
|
І написав [Ісус] там на каменях список із закону Мойсея, який він написав перед синами Ізраїлевими.
|
И$ въписа` і^сђсъ на камыцњхъ, вторы'и ꙁаконъ, законъ мољ=сїѓ^въ. и^же написа` преD сн~ы і^и^л~евыми”
|
|
33
|
33
|
|
Весь Ізраїль, старійшини його і наглядачі [його] і судді його, стали з того й іншого боку ковчега навпроти священиків [і] левитів, які носять ковчег завіту Господнього, як прибульці, так і природні жителі, одна половина їх біля гори Гаризим, а друга половина біля гори Гевал, як раніше повелів Мойсей, раб Господній, благословляти народ Ізраїлів.
|
Весь же і^и^л~ь и^ старцы и^хᲆ сђдїи` иX и^ книгочїа иX, преходяхђ ѓ^ба полы сᲆ странђ` ковче'га. преD жерцы` и^ левљ=ти въꙁDвиꙁа'ющими ковчегъ завњта гн~я. пришелецъ же и^ т^ђꙁемецᲆ и^же бяхђ полъ и^хъ блиꙁъ горы` гава'лъ, и^ пол# и^хъ блиꙁъ горы` е^валъ. ја%коже б^њ ꙁаповњ'да мољ=сїи рабъ гн~ь. блsвяще люди і^и^л~евы въ первыX”
|
|
34
|
34
|
|
І потім прочитав [Ісус] усі слова закону, благословення і прокляття, як написано в книзі закону;
|
По семђ же тако почте` вс^я словеса` ꙁакона сего`, блsвенїа и^ клятвы. по всемђ` писа'нїю въ ꙁаконњ мољ=сїѓ^вњ”
|
|
35
|
35
|
|
з усього, що Мойсей заповів [Ісусові], не було жодного слова, якого Ісус не прочитав би перед усім зібранням Ізраїля, [перед чоловіками,] і жінками, і дітьми, і прибульцями, які перебували серед них.
|
И$ не бы'сть словеси` ѓ^ всXњ и^же ꙁаповњ'да мољ=сїи. е^гоже не почте` і^сђсъ въ ё%ши всемђ` соньмђ сн~овъ і^и^л~евъ, мђжеM и^ женаM и^ дњтемъ, и^ пришелцемъ, ходящимъ посредњ и^хъ”
|
|
Глава 9
|
Глvа, џ~”
|
|
1
|
1
|
|
Почувши це, всі царі [аморрейські], що за Йорданом, на горі і на рівнині і по всьому березі великого моря, [і які] біля Ливану, хеттеї, аморреї, [гергесеї,] хананеї, ферезеї, евеї та ієвусеї,
|
И$ бы'сть ја%ко ё^слы'шаша вс^и цр~и а^м#мор#реистїи, ја%же ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. і^ и^же въ го'рстњи і^ и^же въ ра'внњи, і^ и^же подолгъ моря великаго. і^ иже въ сђпроти'внњи дђбравњ, и^ хет#џеи, и^ а^м#мор#реи, и^ гергесе'и, и^ ханане'и, и^ фереꙁеи, и^ е^веи, и^ е^ё^сеи”
|
|
2
|
2
|
|
зібралися разом, щоб однодушно воювати з Ісусом та Ізраїлем.
|
Снидо'шася въкђпњ сњщися съ і^сђсомъ и^ съ і^ил~емъ е^дїномы'сленно”
|
|
3
|
3
|
|
Але жителі Гаваона, почувши, що Ісус зробив з Єрихоном і Гаєм,
|
И$ живђщимъ же въ хо'лъмњ въ гаваѓ'нњ. слы'шаша е^ли'ко сътвори` г~ь и^е^рихо'нђ, и^ га'и”
|
|
4
|
4
|
|
вдалися до хитрости: пішли, запаслися хлібом на дорогу і поклали старі мішки на ослів своїх і старі, порвані і залатані міхи вина;
|
Сътвори'ша же и^ сїи съ лђка'вᲆствоM” пришеDше ё^бо и^ съдњ'лаша себњ` послы`, въꙁе'мше вре'тища ве'тха на ѓ^слы своя`, и^ мњ'хи ве'тхи ви'нны, и^ разсњ'дъшая^ся ꙁавя'ꙁаны”
|
|
5
|
5
|
|
і взуття на ногах їхніх було старе з латками, і одяг на них старий; і весь дорожній хліб їхній був сухим і цвілим [і розкришеним].
|
И$ сапоꙁи` веTхи, и^ ꙁапла'чены на но'гђ иX. и^ ри'ꙁы поветша'ны на ни'х#, и^ хлњ'б и бра'шна и^хъ бњша пресхли` сᲆдробе'ни и^ съплеснњ'ли”
|
|
6
|
6
|
|
Вони прийшли до Ісуса в стан [Ізраїльський] у Галгал і сказали йому і всім ізраїльтянам: ми прийшли з дуже далекої землі; отже, укладіть з нами союз.
|
И$ прїидо'ша къ і^сђ'сђ въ по'лчище і^и^л~ево въ галга'лђ. и^ реко'ша е^мђ и^ всемђ` і^и^л~ю эT ꙁемля` да'л#нїа прїидо'хомъ, и^ нн~њ ꙁавњща'ите намъ ꙁавњтъ”
|
|
7
|
7
|
|
Ізраїльтяни ж сказали евеям: можливо, ви живете біля нас? як нам укласти з вами союз?
|
И$ реко'ша сн~ове і^и^л~еви къ хоре'ю. вњ'дњ ја%кот^ы посредњ` наs жевеши, ка'ко завњща'ю тебᲇ завњтъ”
|
|
8
|
8
|
|
Вони сказали Ісусові: ми раби твої. Ісус же сказав їм: хто ви і звідки прийшли?
|
И$ реко'ша къ ісђ'сђ раби` е^смы` твои`. и^ реq к ни'мᲆ і^сђсъ эTкђдђ е^сте`, и^л^и эTкђ'дђ хо'дите”
|
|
9
|
9
|
|
Вони сказали йому: з дуже далекої землі прийшли раби твої в ім’я Господа Бога твого; бо ми чули славу Його й усе, що зробив Він у Єгипті,
|
И$ реко'ша къ немђ` эT да'лняа ꙁемля` ѕњло прїидо'хомъ раби` твои`, въ и%мя г~а б~а твое^го. слы'шахомъ б^о и%мя е^го и^ вс^е е^ли'ко сътвори въ е^гљ=птњ”
|
|
10
|
10
|
|
й усе, що Він зробив двом царям аморрейським, які [були] по той бік Йордану, Сигону, царю Есевонському, та Огу, царю Васанському, який [жив] в Астарофі [й Едреї].
|
И$ вс^е е^ли'ко сътвори двᲇма цр~ема а^м#мор#ре'искома. и^же бњ'хђ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на, сїѓ'нђ цр~ю сево'ньскђ. і^ и^ѓ'гђ цр~ю васа'ньскђ, и^же живя'ше въ а^старо'џњ, и^ въ дра'инњ”
|
|
11
|
11
|
|
[Чуючи це,] старійшини наші і всі жителі нашої землі сказали нам: візьміть у руки ваші хліба на дорогу і підіть назустріч їм і скажіть їм: «ми раби ваші; отже, укладіть з нами союз».
|
Реко'ша к на'мъ ста'рцы наши, и^ вс^и живђщ'їи на ꙁемли` на'шеи гл~юще. въꙁмњте себњ` бра'шно на пђть, і^ и^дњте проти'вђ и^мъ, и^ рцњте къ ни'мъ раби` е^смы` ва'ши, и^ нн~њ ꙁавњща'ите на'мъ ꙁавњтъ”
|
|
12
|
12
|
|
Цей хліб наш з домів наших ми взяли теплим у той день, коли пішли до вас, а тепер ось, він зробився сухим і цвілим;
|
Сїи' хлњ'бы на'ши те'плыя вꙁя'хомъ эT домо'въ на'шиX. во'ньже дн~ь и^ꙁыидо'хомъ прїити` къ ва'мъ, нн~њ же пресхо'ша и^ бы'ша и^стоще'ни”
|
|
13
|
13
|
|
і ці міхи з вином, які ми налили нові, ось, порвалися; і цей одяг наш і взуття наше постаріли від дуже далекої дороги.
|
И$ сїи' мњ'си ви'нны но'вы иXже налїя'хомъ, и^ с^и рас#сњдо'шася. и^ ри'ꙁы на'ша сїа' и^ ѓ'бђвища на'ша ѓ^беTша'ша, эT до'лга пђти` ѕњ'ло”
|
|
14
|
14
|
|
Ізраїльтяни взяли їхнього хліба, а Господа не запитали.
|
И$ вꙁя'ша кн~ѕи бра'шно и^хъ, а^ г~а не вᲆпраша'ша.
|
|
15
|
15
|
|
І уклав Ісус з ними мир і ухвалив з ними умову в тім, що він збереже їм життя; і поклялись їм начальники громади.
|
и^ сътвори і^сђ'съ с ни'ми ми'ръ, и^ ё^ста'ви къ ни'мъ ꙁавTњ, ради снабдњнїа и^хъ. и^ кля'шася иM кн~ѕи со'ньма”
|
|
16
|
16
|
|
А через три дні, як уклали вони з ними союз, почули, що вони сусіди їхні і живуть поблизу них;
|
И$ бы'сть потреX дн~ех# по ꙁавњща'нїи къ ни'мъ ꙁавњта. и^ слы'шаша ја%ко блиZ и^хъ сђть, и^ ја%ко посредњ` иX живђт'ъ”
|
|
17
|
17
|
|
бо сини Ізраїлеві, вирушивши у дорогу, прийшли в міста їхні на третій день; міста ж їхні [були]: Гаваон, Кефира, Беероф і Кириаф-Іарим.
|
И$ въста'вше сн~ове і^и^л~еви въꙁыидо'ша въ' градᲆ иX, въ тре'тїи дн~ь. гра'ди же ихъ бя'хђ гаваѓ'нъ, и^ кефи'ра, и^ вирои гра'дъ и^а^ри'мъ”
|
|
18
|
18
|
|
[Ісус і] сини Ізраїлеві не побили їх, тому що [усі] начальники громади клялися їм Господом Богом Ізраїлевим. За це вся громада [Ізраїлева] обурилася на начальників.
|
И$ не сътвори'ша съ ни'ми ра'ти і^сђ'съ и^ сн~ове і^и^л~еви. ја%ко кля'шася и^мъ кн~ѕи со'ньма гм~ъ бг~омъ і^и^л~евымъ, и^ ропта'хђ ве'сь со'нмъ і^и^л~евᲆ до кн~ѕеи”
|
|
19
|
19
|
|
Усі начальники сказали всій громаді: ми клялися їм Господом Богом Ізраїлевим і тому не можемо торкнутися їх;
|
И$ реко'ша вс^и кн~ѕи всемђ` со'ньмђ, м^ы кля'хомся и^мъ гм~ъ бг~омъ і^и^л~евомъ. и^ нн~њ не мо'жеM коснђтися ихъ”
|
|
20
|
20
|
|
а ось що зробимо з ними: залишимо їх живими, щоб не впав на нас гнів за клятву, якою ми клялися їм.
|
Се^ да сътвориM да я& жи'вимъ и ё^стро'имъ я& и^ не бђ'детъ на наs гнњ'въ кля'твы раd е^ю'же кля'хомся и^мъ”
|
|
21
|
21
|
|
І сказали їм начальники: нехай вони живуть, але будуть рубати дрова і черпати воду для всієї громади. [І зробила вся громада] так, як сказали їм начальники.
|
И$ рекоша иM кн~ѕи да живђтъ с^и. и^ бђдђтъ древоносцы и^ водоно'сцы всемђ` соньмђ, и^ сътвори` весь соньмъ ја%коже рекоша и^мъ кн~ѕи”
|
|
22
|
22
|
|
Ісус покликав їх і сказав: для чого ви обдурили нас, сказавши: «ми дуже далеко від вас», тоді як ви живете поблизу нас?
|
И$ съꙁва` и^хъ і^сђсъ и^ реq и^мъ гл~я, почто` прельстисте насъ гл~ще. ја%ко далече е^сми эT тебе` ѕᲇло, вы же насе'лницы е^сте` живђщїи в наs”
|
|
23
|
23
|
|
за це прокляті ви! без кінця ви будете рабами, будете рубати дрова і черпати воду для [мене і для] дому Бога мого]!
|
И$ нн~њ прокляти в^ы, и^ не ѓ^скђдњет# эT васъ рабъ древоно'сецъ и^ водоносецъ мн^њ, и^ бв~и мое^мђ”
|
|
24
|
24
|
|
Вони у відповідь Ісусові сказали: дійшло до відома рабів твоїх, що Господь Бог твій повелів Мойсеєві, рабові Своєму, дати вам усю землю і знищити [нас і] всіх жителів цієї землі перед лицем вашим; тому ми дуже боялися, щоб ви не позбавили нас життя, і зробили цю справу;
|
И$ эTвњщаша і^сђсђ гл~юще, понеже въꙁвњстися намъ рабомъ твоиM, е^лико ѓ^бњща` г~ь б~ъ твои мољ=сїю рабђ` свое^мђ дати вамъ вс^ю сїю ꙁе'млю. и^ потребити насъ, и^ вс^я живђщая на неи эT лица ва'шего. сего` ради и^ ё^боя^хоMся ѕњло ѓ^ дш~ахъ нашихъ эT лица` ва'шего сътворихомъ дњло с^е”
|
|
25
|
25
|
|
тепер ось ми в руці твоїй: як краще і справедливіше тобі здасться вчинити з нами, так і вчини.
|
И$ нн~њ с^е мы` въ рђцњ твоей, ја%коже в^ы е^сть годњ и^ ја^ко ся вамъ мнитъ твори'ти нам#
|
|
26
|
26
|
|
І вчинив з ними так: визволив їх від руки синів Ізраїлевих, і вони не умертвили їх;
|
сътвори” И$ сътвори'ша имᲆ сице, і^ и^ꙁбави я& ісђсъ въ то'и дн~ь эT рђкђ` сн~овъ і^и^л~евъ, и^же не ё^биша и^хъ”
|
|
27
|
27
|
|
і визначив у той день Ісус, щоб вони рубали дрова і черпали воду для [всієї] громади і для жертовника Господнього; [тому жителі Гаваона зробилися дроворубами і водоносами для жертовника Божого] навіть до цього дня, на місці, яке б не обрав [Господь].
|
И$ постави я& і^сђсъ въ то'и дн~ь древоносца и^ водоносца, всемђ` сонмђ и ѓ^л#тарю бж~їю. сего` раd быша живђще, въ гаваѓ'нњ древоно'си, и^ водоноси ѓ^лтарю бж~їю и^ до дн~ешняго дн~е, на мњсте е^же иꙁберетъ г~ь”
|
|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли Адониседек, цар Єрусалимський, почув, що Ісус узяв Гай і піддав його закляттю, і що так само вчинив з Гаєм і царем його, як вчинив з Єрихоном і царем його, і що жителі Гаваона уклали мир [з Ісусом і] з Ізраїлем і залишилися серед них,
|
Посе'мъ ја%коже ё^слы'ша а^донивеꙁо'къ цр~ь і^ерsли'мъскъ ја%ко вꙁя` і^сђсъ га'и, и^ поᲄреби` е^го ја%коже сътвори` і^е^рихо'нђ и^ цр~ю е^го” та'ко съᲄвори` и^ га'ю, и^ цр~ю е^го” И$ ја%ко са'ми сђть въда'лися живђщїи вᲆ гаваѓ'нᲇ къ і^сђ'сђ и^ къ і^и^л~ю, и^ бы'ша въ ниX”
|
|
2
|
2
|
|
тоді він дуже злякався, тому що Гаваон [було] місто велике, як одне з царських міст, і більше Гая, і всі жителі його люди хоробрі.
|
Оу^боя'шася сами в себњ` ѕњло, вњдяхђ б^о ја%ко гра'дъ бяше вели'къ гаваѓнъ. ја%ко е^ді'нъ эT вели'кихъ грDа, и^ вс^и мђжи и^же въ не'мъ крњ'пцы”
|
|
3
|
3
|
|
Тому Адониседек, цар Єрусалимський, послав до Гогама, царя Хевронського, і до Фирама, царя Іармуфського, і до Яфія, царя Лахисського, і до Девира, царя Еглонського, щоб сказати:
|
И$ посла` а^донивеꙁо'къ цр~ь і^ерsлиMскъ, къ е^ла'мђ цр~ю хевро'ньскђ, и^ къ фераа'нђ цр~ю и^еримђџьскђ, и^ къ а^фїю цр~ю ляхи'съ, и^ къ даве'рђ цр~ю ѓ^долаMскђ
|
|
4
|
4
|
|
прийдіть до мене і допоможіть мені уразити Гаваон за те, що він уклав мир з Ісусом і синами Ізраїлевими.
|
гл~юще” Въꙁы'идњте къ мнњ` и^ помоꙁњте м^и да повоюеM гаваѓ'нъ” вда'ли бо ся сђть са'ми къ і^сђ'сђ, и^ кᲆ сн~омъ і^и^л~евымъ”
|
|
5
|
5
|
|
Вони зібралися, і пішли п’ять царів аморрейських: цар Єрусалимський, цар Хевронський, цар Іармуфський, цар Лахисський, цар Еглонський, вони і все ополчення їх, і розташувалися станом біля Гаваона, щоб воювати проти нього.
|
И$ събра'шася и^ въꙁыидо'ша, е~, цр~еи е^вђсњ'искъ, и^ цр~ь і^ерsли'мъскъ, и^ цр~ь хевро'нскᲆ, и^ цр~ь е^рмђ'џъскъ, и^ цр~ь ляхи'съ, и^ цр~ь а^гло'нъскъ. сїи са'ми и^ вс^и лю'дїе и^хъ, и^ ѓ^бъсњ'дше гаваѓ'нъ, и^ въе^ва'хђ на'нь”
|
|
6
|
6
|
|
Жителі Гаваона послали до Ісуса в стан [ізраїльський], у Галгал, сказати: не відніми руки твоєї від рабів твоїх; прийди до нас скоріше, врятуй нас і подай нам допомогу; тому що зібралися проти нас усі царі аморрейські, які живуть в горах.
|
И$ посла'ша живђщїи въ гаваѓ'нњ къ і^сђ'сђ въ поlчище і^и^л~во въ галга'лђ гл~юще, не эTрњша'и рђ'кђ свою` эT ра'бъ свои^хъ. възы'иди къ наM ско'ро, и^ помози` на'мъ, и^ эTи^ми наs, ја^ко съ'браны сђть на' ны вс^и цр~и а^м#мор#ре'истїи живђщеи въ го'рстњи”
|
|
7
|
7
|
|
Ісус пішов з Галгала сам, і з ним весь народ, здатний до війни, і всі чоловіки хоробрі.
|
И$ въꙁы'иде і^сђ'съ эT галга'лъ самъ и^ вс^и лю'дїе во'иньстїи с ни'мъ, и^ ве'сь мђж# си'лныи и^ крњ'пкїи”
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Господь Ісусові: не бійся їх, бо Я віддав їх у руки твої: ніхто з них не устоїть перед лицем твоїм.
|
И$ реq г~ь къ і^сђ'сђ не бо'ися иX ја%ко в рђцњ твои` предаX я&. и^ не ѓ^ста'нетъ эT ни'хъ н^и е^ді'нъ прDе ва'ми”
|
|
9
|
9
|
|
І прийшов на них Ісус раптово, [тому що] усю ніч ішов він з Галгала.
|
И$ прїиде на ни'хъ і^сђ'съ внеꙁа'пђ. вс^ю бо но'щь и'де эT галга'лъ”
|
|
10
|
10
|
|
Господь привів їх у сум’яття, коли ті побачили ізраїльтян, і вони вразили їх у Гаваоні сильною поразкою, і переслідували їх по дорозі до узвишшя Вефорона, й уражали їх до Азека і до Македа.
|
И$ ё^жаси` я& г~ь эT лица` і^и^л~ева, и^ съкрђши` я& съкрђше'нїемъ вели'кимъ въ гаваѓ'нњ. и^ прогна'ша я& пђте'м# въсхо'да виџоро'ньска, и^ сњча'хђ и^хᲆ даже до а^ꙁи'ка, и^ до маки'да”
|
|
11
|
11
|
|
Коли ж вони бігли від ізраїльтян по схилу гори Вефоронської, Господь кидав на них з небес великі камені [граду] до самого Азека, і вони вмирали; більше було тих, які померли від каміння граду, ніж тих, яких умертвили сини Ізраїлеві мечем [у бою].
|
Вънегда' же бњжа'хђ сїи эT лица` сн~овъ і^и^л~евъ, до въсхо'да веџеро'ньска” и^ г~ь просы'па на' ня ка'менїе вели'кое сᲆ нб~се даже до а^ꙁи'ка, и^ бы'сть мно'жаише ё^ме'ршихъ эT гра'да ка'менна, не'же ё^бїе'ныхъ, эT сн~овъ і^и^л~евыхъ мече'мъ на сњ'чи”
|
|
12
|
12
|
|
Ісус воззвав до Господа в той день, в який віддав Господь [Бог] Аморрея в руки Ізраїля, коли побив їх у Гаваоні, і вони побиті були перед лицем синів Ізраїлевих, і сказав перед ізраїльтянами: стій, сонце, над Гаваоном, і місяць, над долиною Аїалонською!
|
Тогда` гл~а і^сђс'ъ къ г~ђ во'нже дн~ь преда` г~ь б~ъ а^м#море'а поD рђкђ` і^и^л~я, во'ньже съкрђши` я& вᲆ гаваѓ'нњ. и^ съкрђши'шася эT лица` і^и^л~ева, и^ реq і^сђсъ. да ста'неT слн~це пря'мо гаваѓ'нђ. и^ мsць пря'мо де'бри а^лиѓ'нъ”
|
|
13
|
13
|
|
І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ мстився ворогам своїм. Чи не це написано в книзі Праведного: «стояло сонце серед неба і не поспішало до заходу майже цілий день»?
|
И$ ста` слн~це, и^ мsць ста` доnдеже лю'дїе і^и^л~евы эTм#сти'ша враго'мъ свои^мъ, не се' ли е^сть пи'сано въ кни'гахъ пра'вед#наго. и^ ста` слн~це средњ нб~си, и^ не скори` и^ти` на за'паD въ совершенїе дн~и е^ді'наго.
|
|
14
|
14
|
|
І не було такого дня ні раніше ні після того, в який Господь [так] слухав би голосу людського. Тому що Господь боровся за Ізраїля.
|
и^ не бы'сть дн~ь такїи, ниже прежде н^иже пото'мъ. да послђш'аетъ б~ъ та'ко гла'са чл~ча, ја^ко г~ь побори` по і^и^л~ю”
|
|
15
|
15
|
|
Потім повернувся Ісус і весь Ізраїль з ним у стан, у Галгал.
|
И$ възврати'ся і^сђсъ и^ ве'сь і^и^л~ь с ни'мъ въ по'лчище галга'лъ”
|
|
16
|
16
|
|
А ті п’ять царів втекли і сховалися в печері в Македі.
|
И$ эTбњго'ша, е~, цр~еи с^и и^ съкры'шася въ пеще'рњ ја%же въ маки'дњ”
|
|
17
|
17
|
|
Коли донесено було Ісусові і сказано: «знайшлися п’ять царів, вони ховаються в печері в Македі»,
|
И$ повњда'ша і^сђсђ гл~юще. ѓ^брњто'шася, пя'ть, цр~ь, съкры'вшихъся въ пеще'рњ маки'да”
|
|
18
|
18
|
|
Ісус сказав: «приваліть великі камені до отвору печери і приставте до неї людей стерегти їх;
|
И$ рече і^сђсъ ꙁаваля'ите ка'менїемъ ве'лїемъ ё%стїе пеще'рњ, и^ приста'вите наD ни'ми мђжа стрещи` и^хъ”
|
|
19
|
19
|
|
а ви не зупиняйтеся [тут], але переслідуйте ворогів ваших і знищуйте задню частину війська їх і не давайте їм ввійти в міста їх, бо Господь Бог ваш ввіддав їх у руки ваші».
|
Вы' же не ѓ^става'ите женђщи въ слDњ врагъ ва'шихъ” И$ сечњте ѓ^ста'ноk и^хъ, и^ не дади'те въни'ти и^мъ въ гра'ды и^хъ. преда` б^о я& г~ь б~ъ на'ш# въ рђцњ на'ши”
|
|
20
|
20
|
|
Після того, як Ісус і сини Ізраїлеві зовсім уразили їх дуже великою поразкою, і ті з них, що залишилися, утекли в укріплені міста,
|
И$ бысть ја%ко преста і^сђсъ, и^ вс^и сн~ове і^и^л~евы сњкђще и^хъ сњче'нїемъ вели'ким# ѕњ'ло, дажъ и^ до кон#ца`, ё^цњлњвшїи же эT них#, и^ внидо'ша въ гра'ды ᲄве'рды”
|
|
21
|
21
|
|
весь народ повернувся в стан до Ісуса в Макед з миром, і ніхто на синів Ізраїлевих не поворухнув язиком своїм.
|
И$ въꙁврати'шася вс^и лю'дїе въ поlчище къ і^сђсђ въ маки'да ꙁдра'ви и^ не дви'гнђвъ никто'же и^хъ на сн~ы і^и^л~евы ја^ꙁы'комъ свои^мъ”
|
|
22
|
22
|
|
Тоді Ісус сказав: відкрийте отвір печери і виведіть до мене з печери п’ятьох царів тих.
|
И$ рече і^сђсᲆ эTврь'ꙁите ё%стїе пеще'рњ, и^ꙁведи'те къ мнњ` сїя, е~. цр~еи. и^с пещеры”
|
|
23
|
23
|
|
Так і зробили: вивели до нього з печери п’ятьох царів тих: царя Єрусалимського, царя Хевронського, царя Іармуфського, царя Лахисського і царя Еглонського.
|
И$ сътвори'ша сїя, і^ и^зведо'ша к немђ, е~, цр~еи. и^с пеще'ры цр~я і^ерsли'мска, цр~я хевро'нъска, цр~я е^рм#мђ'џъска, и^ цр~я ляхїиска, и^ цр~я а^гло'нъска”
|
|
24
|
24
|
|
Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус покликав усіх ізраїльтян і сказав начальникам воїнів, які ходили з ним: підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами своїми на шиї їхні.
|
И$ бы'сть ја^ко и^ꙁведо'ша и^хъ къ і^сђсђ. и^ съꙁва` і^сђсъ. весь і^и^л~ь, и^ старњ'ишины во'искїя ходя'щая съ ни'мъ гл~я къ ни'мъ. пристђпњте и^ въстђпи'те нога'ми свои^ми на вы'я цр~еи си'хᲆ. и^ пристђпи'вше въстђпи'ша нога'ми свои^ми на вы'я и^хъ”
|
|
25
|
25
|
|
Ісус сказав їм: не бійтеся і не жахайтеся, будьте твердими і мужніми; бо так вчинить Господь з усіма ворогами вашими, з якими будете воювати.
|
И$ рече къ ни'мъ і^сђсъ не бо'итеся и^хъ, н^и ё^жаса'итеся. н^о възмђжаите, и^ крњпи'теся. ја%ко си'це сътвори` г~ь всњмъ врагом# ва'шимъ и^хже в^ы повою'ете”
|
|
26
|
26
|
|
Потім уразив їх Ісус і вбив їх і повісив їх на п’ятьох деревах; і висіли вони на деревах до вечора.
|
И$ ё^би` я& і^сђсъ и^ повњси я&, на е~ древеs и^ бњша ви'сяще до' вечера”
|
|
27
|
27
|
|
При заході сонця наказав Ісус, і зняли їх з дерев, і кинули їх у печеру, в якій вони ховалися, і привалили великі камені до отвору печери, які там навіть до цього дня.
|
И$ бысть на за'ходњ сл~нцю, повелњ і^сђсᲆ и^ сня'ша я& съ древесъ и^ въверго'ша я& в пеще'рђ в нюy ся бњша сᲆкры'ли, ᲄа'мо и^хъ ꙁавали'ша ка'менїемъ вели'киM эT ё^сᲄїя пеще'ры, до днешняго дн~е”
|
|
28
|
28
|
|
У той самий день узяв Ісус Макед, і уразив [його] мечем і царя його, і піддав закляттю їх і все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишив, хто вцілів би [й уник]; і вчинив з царем Македським так само, як учинив з царем Єрихонським.
|
Взя'ша же и^ макида'нъ въ то'и дн~ь. і и^ꙁби` ѓ^рђжїемъ, и^ потреби'ша цр~я е^го, и^ вс^е ды'шђщее в не'мъ. и^ не ѓ^ста` никто'же в не'мъ цњлᲆ. и^ сътвори'ша цр~ю македа'нскђ ја%коже сътвори'ша цр~ю і^е^рихо'нъскђ”
|
|
29
|
29
|
|
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Македа до Ливни і воював проти Ливни;
|
І$ и'де і^сђсъ и^ весь і^ил~ь с ниM, эT македа'на въ леMнђ и^ ѓ^блего'ша я&”
|
|
30
|
30
|
|
і віддав Господь і її в руки Ізраїля, [і взяли її] і царя її, і знищив її Ісус мечем і все, що дихає, що знаходилося в ній: нікого не залишив у ній, хто вцілів би [й уник], і вчинив з царем її так само, як учинив з царем Єрихонським.
|
И$ преда` г~ь и^ си'хъ в рђцњ і^и^л~ю и^ цр~я е^го. и^ ё^би'ша е^го ѓ%стрїемъ меча, и^ вс^е ды'шђщее вᲆ немъ” И$ не ѓ^ста` цњло в не'мъ н^и е^ді'но. и^ сътвори` цр~ю е^го, ја%коже сᲆтвори` цр~ю і^е^рихо'ньскђ”
|
|
31
|
31
|
|
З Ливни пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним до Лахиса і розташувався біля нього станом і воював проти нього;
|
І$ и'де і^сђсᲆ и^ ве'сь і^и^л~ь с ниM эT ле'вна, вᲆ ляхи'съ, и^ ѓ^блеже я&, и^ вое^ва'ша на'нь.
|
|
32
|
32
|
|
і віддав Господь Лахис у руки Ізраїля, і взяв він його на другий день, і вразив його мечем і все, що дихає, що було в ньому, [і знищив його] так, як учинив з Ливною.
|
и^ преда'стъ г~ь ляхи'съ, в рђцњ і^и^л~евы и^ вꙁя` е^го въ дн~ь в~, і^ и^зби` е^го ѓ^стрїеM меча`, и^ вс^е ды'шђщее в не'мъ, и^ потреби` е^го, ја%коже сътвори` и^ ле'внᲇ”
|
|
33
|
33
|
|
Тоді прийшов на допомогу Лахису Горам, цар Газерський; але Ісус уразив його і народ його [мечем] так, що нікого у нього не залишив, хто уцілів би [й уник].
|
Тогда` възы'де ѓ^раM цр~ь газе'р#скъ, помага'я ляхи'сђ. и^ ё^би` е^го і^сђсъ ѓ^стрїемᲆ меча` и^ лю'ди е^го, до'ндеже не ѓ^ста` иX н^и е^ді'нъ н^и ё^бњ'гнђвᲆ”
|
|
34
|
34
|
|
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Лахиса до Еглона і розташувалися поряд нього станом і воювали проти нього;
|
И$ эти'де і^сђсъ, и^ ве'сь і^и^л~ь с ниM эT ляхи'съ, вᲆ а^гло'нъ. и^ ѓ^блеже и& и^ воева'ша на ня”
|
|
35
|
35
|
|
[і віддав його Господь у руки Ізраїля,] і взяли його в той самий день і вразили його мечем, і все, що дихає, що знаходилося в ньому в той день, піддав він закляттю, як учинив з Лахисом.
|
И$ преда` и& г~ь в# рђцᲇ і^и^л~ю и^ взя` и& въ то'й дн~ь і^ и^зби и& ѓ^стрїеM меча`, и^ вс^е ды'шђщее е^ли'ко в не'мъ ё^би`, и^ сътвори` е^мђ та'кожде ја%ко и^ ляхи'сђ”
|
|
36
|
36
|
|
І пішов Ісус і всі ізраїльтяни з ним з Еглона до Хеврона і воювали проти нього;
|
И$ эTи^де і^сђсъ и^ ве'сь і^и^л~ь с ниM въ хевро'нъ, и^ ѓ^бсњде` и&.
|
|
37
|
37
|
|
і взяли його й уразили його мечем, і царя його, і всі міста його, і все, що дихає, що знаходилося в ньому; нікого не залишив, хто уцілів би, як учинив він і з Еглоном: піддав закляттю його і все, що дихає, що знаходилося в ньому.
|
и^ взя` е^го і^ и^зби` е^го ѓ^стрїемъ меча`, и^ вс^и гра'ды е^го и^ вс^е ды'шђщее е^ли'ко же бᲇя'ше в не'мъ. и^ не ѓ^ста` иX н^и е^ді'нъ та'ко сътвори` ја%коже и^ а^гло'нђ, потребиша и& е^ли'коже в неM бя'ше”
|
|
38
|
38
|
|
Потім обернувся Ісус і весь Ізраїль з ним до Давира і воював проти нього;
|
И$ ѓ^братися і^сђсъ и^ весь і^и^л~ь с ниM, в# давиr. и^ ѓ^бсDњше и&
|
|
39
|
39
|
|
і взяв його і царя його, і всі міста його, й уразили їх мечем, і піддали закляттю [їх і] все, що дихає, що знаходилося в ньому: нікого не залишилося, хто вцілів би; як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Давиром і царем його, і як учинив з Ливною і царем її.
|
взя'ша и& и^ цр~я е^го и^ вс^я гра'ды е^го і^ и^збиши и& мечеM, и^ поᲄребиша и& и^ вс^е ды'шђщее в неM. и^ не ѓ^ставиша и` н^и е^ді'наго ё^цњлњ'вша. ја%ко съᲄвориша хевро'нђ и цр~ю е^го, ᲄа'кожDе съᲄвориша вави'рђ и^ цр~ю е^го. и^ ја%ко сᲆтвориша и^ лев#нђ и^ цр~ю е^го”
|
|
40
|
40
|
|
І вразив Ісус усю землю нагірну і полуденну, і низинні місця і землю, що лежить біля гір, і всіх царів їх: нікого не залишив, хто вцілів би, і все, що дихає, піддав закляттю, як повелів Господь Бог Ізраїлів;
|
І$ и^зби` і^сђсъ вс^ю зе'млю го'рскђю, и^ нагев#, и^ ра'внђю, и^ а^сидо'џа и^ вс^я цр~я и^хᲆ. и^ не ѓ^ста` в нихᲆ н^и е^ді'нъ ё^цњлњвъ и^ вс^е ды'шђщее потребиша ја%коже заповњ'да г~ь б~ъ і^и^л~ю”
|
|
41
|
41
|
|
уразив їх Ісус від Кадес-Варні до Гази, і всю землю Гошен навіть до Гаваона;
|
І$ и^зби` и^хъ і^сђсъ эT кадисва'рни, даже до га'зы и^ вс^ю зе'млю гесеM до гаваѓ'на”
|
|
42
|
42
|
|
і всіх царів цих і землі їх Ісус узяв одним разом, бо Господь Бог Ізраїлів боровся за Ізраїля.
|
И$ вс^я цр~я сїя, и^ зе'млю иX взя` і^сђсᲆ е^ді'ною ја%ко г~ь б~ъ і^ил~евъ помага'ше і^и^л~ю”
|
|
43
|
43
|
|
Потім Ісус і всі ізраїльтяни з ним повернулися в стан, у Галгал.
|
И$ возврати'ся і^сђсъ, и^ ве'сь і^и^л~ь с ниM въ полчи'ще въ галга'лъ”
|
|
Глава 11
|
Глvа, а~і”
|
|
1
|
1
|
|
Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,
|
Якоже ё^слы'ша и^а^ви'нъ цр~ь а^со'рскъ. посла` къ і^ѓ^а'вђ цр~ю мадо'нъскђ, и^ къ цр~ю емеро'ньскђ, и^ къ цр~ю а^хиа'фъскђ,
|
|
2
|
2
|
|
і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,
|
и^ къ цр~емъ и^же в сидонњ вели'комъ и^ въ го'рстњи. вᲆ раваџᲆ пря'мо хенере'фђ, и^ на поля'нᲇ и^ въ нафедо'ре и^ въ предњ'лехъ до'рскиX эT за'пада”
|
|
3
|
3
|
|
до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.
|
Ханане'я е^же эT въсто'к# и^ за'пада, и^ въ а^м#мор#ре'а, и^ хеTџе'а. и^ ферезе'я. и^ е^ё^се'я и^же въ горњ`, и^ е^ве'я и^же поD а^е^рмо'номъ, въ ꙁемли` маси'фа”
|
|
4
|
4
|
|
І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато.
|
И$ꙁыидо'ша с^и и^ цр~и и^хъ с ни'ми лю'ди мно'ѕи. ја%ко пᲇсо'къ и^же подо'лгъ кра'я мо'рьска мно'жествоM, ко'нїи же и^ ѓ^рђжїа мно'го ѕᲇло”
|
|
5
|
5
|
|
І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.
|
И$ снидо'шася вс^и цр~и сїи' и^ прїидо'ша въкђпњ. и^ ста'ша подо'лгъ воды` мо'рскїа вое^ва'ти на і^и^л~я”
|
|
6
|
6
|
|
Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.
|
И$ реq г~ь къ і^сђ'сђ не ё^бо'ися эT лица` и^хъ, ја%ко ё%тро в сїи ча'съ а^ꙁъ преда'мъ я& вᲆ трђ'пъ преD сн~ы і^и^л~евы. и^ ко'немъ и^хъ жи'лы пресњче'ши, и^ ѓ^рђж'їе иX да съж#же'ши ѓ^гне'мъ”
|
|
7
|
7
|
|
Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.
|
И$ прїиде і^сђ'съ и^ вс^и лю'ди во'истїи с ни'мъ на ни'хъ къ водњ` миро'ньстњи внеꙁа'пђ, и^ нападо'ша на' ня въ го'рстњи”
|
|
8
|
8
|
|
І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].
|
И$ преда'стъ я& г~ь поD рђцњ і^и^л~еви. и^ сњкђщ'їя и^хъ прогна'ша и^хъ до сидо'на вели'каго. и^ до масрефоџъ маи^мъ, и^ до по'ль маси'фекъ на въсто'ки” И$ сњко'ша и^хъ до'ндеже не ё^цњлњ` в ни'хъ н^и е^ді'нъ н^и ё^бњжа'въ”
|
|
9
|
9
|
|
І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.
|
И$ сътвори` иM і^сђ'съ ја%коже ꙁаповњ'да е^мђ г~ь, ко'немъ иX жи'лы пресњ'че, и^ ѓ^рђж'їе и^хᲆ на ѓ^гни` съж#же`”
|
|
10
|
10
|
|
У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих];
|
И$ ѓ^брати'ся і^сђ'съ въ то` вре'мя и^ прїя` а^со'ръ и^ цр~я е^го ё^би` мече'мъ. а^со'ръ б^о б^њ пре'жде ѓ^блада'ющїи всњми црsтвы си'ми”
|
|
11
|
11
|
|
і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем.
|
І$ и^ꙁби` вс^е ды'шђщее, е^же в не'мъ бы'сть ѓ%стрїемъ меча` и^ потреби'ша вс^я, и^ не ѓ^ста` в немъ вся'къ ды'шђщїи. и^ а^соръ запали'ша ѓ^гнемъ”
|
|
12
|
12
|
|
І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній;
|
И$ вс^я грады цр~еи и^хъ, и^ вс^и цр~и и^хъ поя` і^сђсъ. і^ и^ꙁби я^ мечемᲆ, и^ потреби` и^хъ, ја%коже повелњ` и^мъ мољ=сїи раб# бж~їи”
|
|
13
|
13
|
|
утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.
|
Всњ же грады крњпки не ꙁапали` і^и^л~ь. раZвње а^соръ е^ди'нъ ᲄочїю ꙁапали` і^сђсъ”
|
|
14
|
14
|
|
А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.
|
Вся же коры'сти и^хᲆ и^ вс^и скоты и^хъ плњниша себњ` сн~ове і^и^л~еви” Людїе же вс^и поби'ша мечеM и^ погђби'ша я& дондеже поᲄребиша я&. и^ не ѓ^ста'виша эT нихъ ни е^ді'наго ды'шђщаго”
|
|
15
|
15
|
|
Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.
|
ЈА/коже повелњ` г~ь мољ=сїю рабђ` свое^мђ, тако мољ=сїи ꙁаповњ'да і^сђсђ, и^ тако сътвори` і^сђсъ. и^ не престђпи` ни е^ді'наго же эT всњхъ ја%же ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю”
|
|
16
|
16
|
|
Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],
|
И$ прїя` і^сђсъ вс^ю ꙁемлю го'ръскђю и^ вс^ю ꙁе'млю нагеџъ и^ вс^ю ꙁемлю госомъскђ, и^ равнђю и^ ја%же на ꙁападᲆ и^ горђ` і^и^л~евђ и^ по'ля е^я`” И$же
|
|
17
|
17
|
|
від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив.
|
эT горы` а^хирњ и^ꙁ нея'же вᲆсходитᲆ сїирᲆ, даждь да вал#гаџа. и по'ле дђбра'вы поD горо'ю а^е^рмоn, и^ вс^я цр~я и^хъ вꙁя` і^ и^зби`”
|
|
18
|
18
|
|
Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями.
|
И$ множа'иша дн~и съᲄвори і^сђсъ съ цр~и сими бра'ни.
|
|
19
|
19
|
|
Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;
|
И$ не бы'сть н^и е^ді'нъ гра'дъ е^го'же не преда` г~ь сн~омъ і^ил~евыM раZвњ хиве'и ѓ^битающихᲆ вᲆ гаваѓ'нњ всXњ въꙁя'ша мече'мᲆ”
|
|
20
|
20
|
|
бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.
|
ЈА/ко гм~ъ сᲆтворена бысть сїа, ё^крњпити срDце их# сᲆпротиви'тися на ра'ти кᲆ і^ил~ю. да потребя'тъ и^х#, не сътвори'вше млsти, н^о да ся потребя'тъ, ја%ко гл~а г~ь къ мољ=сїю”
|
|
21
|
21
|
|
У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;
|
И$ прїиде і^сђсъ в т^о время, и^ портеби вс^я е^накими эT горскїа эT хеврона и^ эT давира и^ эT а^нова, и^ эT всея горы` і^и^л~евы, и^ эT всея` горы` і^ю%дины. съ грады иX потреби я& і^сђсъ”
|
|
22
|
22
|
|
не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.
|
И$ не ѓ^ста` н^и е^дінъ е^накимᲆ въ ꙁемли` сн~овъ і^и^л~евыхъ. ра'звњ точїю въ гази'ве и^ въ геџњ, и вᲆ а^сᲆдо'џњ ѓ^ста'виша”
|
|
23
|
23
|
|
Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.
|
И$ взя` і^сђсъ вс^ю зе'млю ја%коже заповњ'да г~ь мољ=сїю. и^ дасть ю& въ прича'стїе і^и^л~ю, жребїемъ по племе'ни и^хъ и^ преста` земля` вою'ема”
|
|
Глава 12
|
Глvа, в~і”
|
|
1
|
1
|
|
Ось царі тієї землі, яких уразили сини Ізраїлеві і землю яких взяли в спадщину по той бік Йордану до сходу сонця, від потоку Арнона до гори Ермона, і всю рівнину на схід:
|
Си^ сђть цр~їе земля` ја%же и^з#биша сн~ове і^и^л~еви. и^ причасти'ша зе'млю иX, ѓ^бонђ странђ` і^ѓ^рда'на, эT восто'ка слн~цђ, эT дебри а^ро'ньски до горы` а^е^рмо'нъ и^ вс^ю ꙁе'млю. а^ра'вђ эT восто'къ”
|
|
2
|
2
|
|
Сигон, цар Аморрейський, що жив у Есевоні, який володів від Ароера, що біля берега потоку Арнона, і від середини потоку, половиною Галаада, до потоку Іавока, межі аммонитян,
|
Сїѓ'на цр~я а^м#моррᲇиска и^же живяше въ е^сеѓ'нњ. ѓ^блады'и эT а^роиn ја%же е^сть въ де'бри а^ро'н#стњи и^ сре'ды де'бры. и^ поl земли` галаа'да до иаво'ка, и^дyњ предњли сн~вᲆ а^м#монь”
|
|
3
|
3
|
|
і рівниною до самого моря Хиннерефського до сходу і до моря рівнини, моря Солоного, на схід по дорозі до Беф-Ієшимофу, а до півдня місцями, що лежать біля підошви Фасги;
|
эT а^ра'ва же до мо'ря хенере'џъ на высо'ки, да'же до мо'ря а^ра'ва, мо'ря со'лищнаго. на въсто'кᲆ пђтемъ ко висимо'џђ и^ поD џема'нь, ја^же поD сидоџа си'га”
|
|
4
|
4
|
|
суміжний йому Ог, цар Васанський, останній з рефаїмів, який жив в Астарофі та в Едреї,
|
Предњл же и^ѓ'га цр~я васа'нᲆска, ѓ^ста'вшїи эT щђдо'въ и^же ѓ^бита` въ а^старо'џњ, и^ въ і^ѓ^рда'нњ.
|
|
5
|
5
|
|
який володів горою Ермоном і Салхою й усім Васаном, до межі Гессурської і Маахської, і половиною Галаада, до межі Сигона, царя Есевонського.
|
ѓ^блады'и же эT горы` а^е^рмонъ и^ эT се'лха, и^ вс^ю зе'млю васа'нь до предњлъ гесђри'нъ и^ маха'џи, и^ полъ галаа'да, и^дњже предњлъ сїѓ'на цр~я е^сево'ньска”
|
|
6
|
6
|
|
Мойсей, раб Господній, і сини Ізраїлеві убили їх; і дав її Мойсей, раб Господній, у спадщину коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.
|
Мољ=сїи рабъ гн~ь и^ сн~ове і^и^л~еви, и^зби'ша я&. и^ дасть ю& мољ=сїи ра'бъ бж~їи въ ѓ^дръжа'нїе рђви'мђ и^ га'дови и^ полъ племе'ни манасїинђ”
|
|
7
|
7
|
|
І ось царі [аморрейської] землі, яких уразив Ісус і сини Ізраїлеві по цей бік Йордану на захід, від Ваал-Гада в долині Ливанській до Халака, гори, що простягається до Сеїру, яку віддав Ісус колінам Ізраїлевим у спадщину, за розподілом їх,
|
Сїи же цр~и ам#моррњ'истїи ја%же и^ꙁби` і^сђсъ и^ сн~ове і^и^л~евы, ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рдана. подо'лгъ мо'ря валса'дова, на' поли дђбра'вы до горы` а^ло'к# е^же и%де вᲆ сии'ръ, и^ да'стъ ю& і^сђсъ племе'ном# і^и^л~евом#, прича'стїе по жребїи е^го”
|
|
8
|
8
|
|
на горі, на низинних місцях, на рівнині, на місцях, що лежать біля гір, і в пустелі і на півдні, хеттеїв, аморреїв, хананеїв, ферезеїв, евеїв та ієвусеїв:
|
Въ горњ` и^ на' поли, и^ вᲆ а^ра'вь, и^ въ а^сида'џњ, и^ въ пђсты'ни и^ вᲆ а^ге'џњ. хетџе'я. и^ а^м#мор#ре'я. и^ ханане'я. и фереꙁе'я, и^ е^ве'я, и^ е^ё^сея”
|
|
9
|
9
|
|
один цар Єрихона, один цар Гая, що біля Вефиля,
|
Цр~я і^ерихо'ньска, и^ цр~я га'ина ја%же е^сть бли'ꙁъ веџи'ли”
|
|
10
|
10
|
|
один цар Єрусалима, один цар Хеврона,
|
цр~я і^е^рsлимъска, и^ цр~я хевро'нска”
|
|
11
|
11
|
|
один цар Іармуфа, один цар Лахиса,
|
цр~я е^римђфе'ска, и^ цр~я ляхи'съ”
|
|
12
|
12
|
|
один цар Еглона, один цар Газера,
|
цр~я е^гло'мъска, и^ цр~я гаꙁе'рска”
|
|
13
|
13
|
|
один цар Давира, один цар Гадера,
|
Цр~я дави'ръска, и^ цр~я гаде'рска”
|
|
14
|
14
|
|
один цар Хорми, один цар Арада,
|
цр~я е%рмъска, и^ цр~я а^де'ръска”
|
|
15
|
15
|
|
один цар Ливни, один цар Одоллама,
|
цр~я ле'вна, и^ цр~я ѓ^дале'мъска.
|
|
16
|
16
|
|
один цар Македа, один цар Вефиля,
|
цр~я маки'да. и^ цр~я веџи'ля”
|
|
17
|
17
|
|
один цар Таппуаха, один цар Хефера.
|
цр~я а^пъфђ, и^ цр~я ѓ^фе'ръска”
|
|
18
|
18
|
|
Один цар Афека, один цар Шарона,
|
цр~я а^фе'ка. и^ цр~я херъсаро'ньска”
|
|
19
|
19
|
|
один цар Мадона, один цар Асора,
|
цр~я самъвро'нъ, и^ цр~я фђ'га”
|
|
20
|
20
|
|
один цар Шимрон-Мерона, один цар Ахсафа,
|
цр~я маро'ньска. и^ цр~я а^хъса'џъ”
|
|
21
|
21
|
|
один цар Фаанаха, один цар Мегиддона,
|
цр~я џана'хъска, и^ цр~я магедо'ньска”
|
|
22
|
22
|
|
один цар Кедеса, один цар Іокнеама біля Кармила,
|
цр~я кедо'ньска, и^ цр~я и^е^кона'мъска е^рме'ля”
|
|
23
|
23
|
|
один цар Дора біля Нафаф-Дорі, один цар Гоїма в Галгалі,
|
цр~я а^доръска, нафедо'ръ.
|
|
24
|
24
|
|
один цар Фирци. Усіх царів тридцять один.
|
и^ цр~я гои%мъска. гелᲆа^ге'ля” цр~я џе'рса, си'хъ всњх# цр~еи, л~а”
|
|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
Коли Ісус постарів, увійшов у літа похилі, тоді Господь сказав йому: ти постарів, увійшов у літа похилі, а землі брати в спадщину залишається ще дуже багато.
|
Исђ'съ же състарњ'вся прешDе дн~и. и^ реq г~ь къ і^сђ'сђ, т^ы състарњ'ся дн~ьми. а^ ꙁеMля` ѓ^ста` мно'га въ причаще'нїе”
|
|
2
|
2
|
|
Залишається ця земля: всі округи филистимські і вся земля Гессурська [і Хананейська].
|
Си' же ꙁемля` ѓ^ста'вленая предњ'лы филисти'мли. эT гесђри и^ хананея'нъ”
|
|
3
|
3
|
|
Від Сихора, що перед Єгиптом, до меж Екрона на півночі, вважаються ханаанськими п’ять власників филистимських: Газький, Азотський, Аскалонський, Гефський, Екронський і Аввейський;
|
эT рњки` си'хра ја%же и^де` эT лица` е^гљ=птови. даждь до предњ'лъ а^къкаро'ньскъ къ сњ'верђ хананеи', намњни'тся пя'ть ѓ%бластїи филисти'мᲆскъ. газе'вђ и^ а^ꙁотїю и^ а^сколонитђ, и^ геџоџею и^ а^къкаро'нитђ. и^ е^љ=ею
|
|
4
|
4
|
|
на південь же уся земля ханаанська від Меари Сидонської до Афека, до меж аморрейських,
|
эT џема'нъ” эT ю'га же вс^я земля` ханаа'н#ска пря'мо эT га'ꙁы. и^ сидо'нъ даждь до а^фе'ка, до предњ'лъ а^м#мор#ре'искъ”
|
|
5
|
5
|
|
також [филистимська] земля Гевла і весь Ливан до сходу сонця від Ваал-Гада, що поряд гори Ермона, до входу в Емаф.
|
И$ вс^ю ꙁе'млю га'мъвли, филисти'млю. и^ ве'сь лива'нъ эT въсто'къ слн~ца, эT гаlга'лъ поD горо'ю а^е^рмо'нᲆ до вхо'да е^маg”
|
|
6
|
6
|
|
Усіх гірських жителів від Ливану до Мисрефоф-Маїма, усіх сидонян Я прожену від лиця синів Ізраїлевих. Розділи ж її в наділи Ізраїлю, як Я повелів тобі;
|
И$ вс^и ѓ^бита'ющїи въ го'рьстњи эT лива'на и^ до масрефо'џъ маи^ма” Вс^я сидо'нскїа аZ потреблю` эT лица` іи^л~я. толи'ко разда'и жре'бїемъ і^и^л~ю вᲆ прича'стїе, ја%коже ꙁаповњ'даX тебњ”
|
|
7
|
7
|
|
розділи землю цю в наділи дев’ятьом колінам і половині коліна Манассіїного [від Йордану до моря великого на захід віддай її їм; велике море буде межею].
|
И$ нн~њ раꙁдњли` ꙁе'млю сїю въ прича'стїе. џ~ ти`, племене'мъ и^ поl племе'ни манасїи'нђ”
|
|
8
|
8
|
|
А коліно Рувимове і Гадове з другою половиною коліна Манассіїного одержали наділи свої від Мойсея за Йорданом на схід [сонця], як дав їм Мойсей, раб Господній,
|
А по'лъ племе'ни второ'мђ даде` мољ=сїи ча'сть, съ сн~ъми рђви'мли и^ га'довыми ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на на въсто'къ слн~ца” ЈА/коже да'стъ и^мъ мољ=сїи ра'бъ гн~ь,
|
|
9
|
9
|
|
від Ароера, що на березі потоку Арнона, і місто, що серед потоку, і всю рівнину Медеву до Дивона;
|
эT роръ и^ ја%же е^сть эT ё%стїа водоте'чи а^рноне'я. и^ граD и^же междђ де'брею, и^ вс^ю ра'внђю эT мадава'на”
|
|
10
|
10
|
|
також усі міста Сигона, царя Аморрейського, що царював у Есевоні, до меж аммонитських,
|
Вс^я гра'ды сїѓ'на цр~я а^м#мор#ре'иска, и^же црsтвова въ е^сево'нњ, даждь до предlњ сн~овъ а^м#мо'нь”
|
|
11
|
11
|
|
також Галаад і область Гессурську і Маахську, і всю гору Ермон і весь Васан до Салхи,
|
И$ галаа'дъ, и^ предњ'лы гесђ'ри. и^ мага'џи вс^ю горђ а^е^рмо'нь, и^ вс^ю васани'т#скђ до еlха”
|
|
12
|
12
|
|
усе царство Ога Васанського, який царював у Астарофі та в Едреї. Він залишався один з рефаїмів, яких Мойсей уразив і прогнав.
|
Вс^е црsтво и^ѓ'гово вᲆ васани'тиди и^же црsтвова, въ а^старо'џњ и^ въ е^даи'н#” сїи ѓста` е^ді'нъ эT щђ'довъ, и^ ё^би` е^го мољ=сїи, и^ потреби`
|
|
13
|
13
|
|
Але сини Ізраїлеві не вигнали жителів Гессура і Маахи [і хананеян], і живуть Гессур і Мааха серед Ізраїля до цього дня.
|
и&” Но не потреби'ша сн~ове і^и^л~евы гесђ'ри. и^ маха'џи и^ ханане'ѓ^въ. ꙁене'же живе'тᲆ цр~ь гесђ'ри и^ маха'џи. въ сн~њхъ і^ил~евыхъ, до сего дн~е”
|
|
14
|
14
|
|
Тільки коліну Левіїному не дав він частки: жертви Господа Бога Ізраїлевого є наділ його, як сказав йому Господь. [Ось розподіл, який зробив Мойсей синам Ізраїлевим за племенами їх на рівнинах моавитських за Йорданом, навпроти Єрихона:]
|
Ра'ꙁвњ племе'ни левљ=инђ не да'ст#ся прича'стїе. г~ь б~ъ і^и^л~евъ са'мъ причасти` си'хъ, ја%коже реq и^мъ г~ь” И$ сїе раꙁдњле'нїе е^же раꙁдњли` мољ=сїи сн~омъ іи^л~евым# по племене'мъ и^хъ” Въ а^раво'џњ, и^ въ моа'вњ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓрда'на ё^ е^рихо'на.
|
|
15
|
15
|
|
коліну синів Рувимових за племенами їх дав наділ Мойсей:
|
и^ да'стъ мољ=сїи племе'ни сн~овъ рђви'млимъ по со'ньмђ и^хъ”
|
|
16
|
16
|
|
межею їх був Ароер, що на березі потоку Арнона, і місто, що серед потоку, і вся рівнина біля Медеви,
|
И$ бы'ша и^мъ предњ'ли эT раѓ^и'рᲆ, и^же при бре'гђ де'бри а^рно'нъскїя. и^ гра'дъ и^же е^сть въ де'бри а^рно'нстњи,
|
|
17
|
17
|
|
Есевон і всі міста його, що на рівнині, і Дивон, Вамоф-Ваали Беф-Ваал-Меон,
|
и^ вс^ю ꙁе'млю мисо'рскђ” Є$сево'нъ вс^я гра'ды и^же сђть въ мисо'рњ и^ дево'рњ и^ вамо'џъ. ваа'ль, и^ до'мы велмо'ня”
|
|
18
|
18
|
|
Іааца, Кедемоф і Мефааф,
|
И$ а'сса и^ кедимо'џа, и^ мифаа'џъ”
|
|
19
|
19
|
|
Кириафаїм, Сивма і Цереф-Шахар на горі Емек,
|
И$ карїаџе'мъ и^ се'вама и^ сарџо'вы и^ сиѓ'ровы, въ предњ'ле е^на'ка
|
|
20
|
20
|
|
Беф-Фегор і місця біля підошві Фасги і Беф-Ієшимоф,
|
и^ веџъфаго'ра” И$ а^сидофаgсга, и^ висимђ'џа”
|
|
21
|
21
|
|
і всі міста на рівнині, і все царство Сигона, царя Аморрейського, який царював у Есевоні, якого убив Мойсей, так само як і вождів мадіамських: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, князів сигонових, що жили на землі [тій];
|
И$ вс^я гра'ды мисо'ровы. и^ вс^е црsтвїе сїѓ'на цр~я а^м#мор#реиска, е^гоже ё^би` мољ=сїи самого и^ старњи'шины мадиа'мля. а^е%вїя и^ роко'ма и^ сђра и^ ё%ра и^ ровека” Кн~ѕи сїѓ'ня и^же ѓ^битахђ на ꙁемли` той.
|
|
22
|
22
|
|
також Валаама, сина Веорового, віщуна, убили сини Ізраїлеві мечем у числі вбитих ними.
|
и^ валаа'ма веѓ%рова волхва ё^би'ша мечемъ сн~ове і^и^л~евы въ плњнњ”
|
|
23
|
23
|
|
Межею синів Рувимових був Йордан. Ось наділи синів Рувимових за племенами їх, міста і села їх.
|
Бы'ша же предњли рђви'нњ и^ѓ^рда'нь предњлъ” Сїе прича'стїе сн~овъ рђви'мовъ по сонмомъ иX, и^ граD и^хъ и^ села и^хᲆ”
|
|
24
|
24
|
|
Мойсей дав також наділ коліну Гадовому, синам Гадовим, за племенами їх:
|
даде' же мољ=сїи и^ сн~омъ гадовымъ по сонмомᲆ и^хъ.
|
|
25
|
25
|
|
межею їх були Іазер і всі міста галаадські, і половина землі синів Аммонових до Ароера, що перед Раввою,
|
и^ бы'ша же и^мъ предњ'ли и^аꙁи'ръ вс^и гради галаа'ди. и^ полъ ꙁемля` сн~овъ а^мо'нь да а^рои^ра и^же е^сть преD лицемъ рав#ваџа”
|
|
26
|
26
|
|
і землі від Есевона до Рамаф-Мицфи і Ветонима і від Маханаїма до меж Давира,
|
И$ эT е^севона до рамо'џа, по ма'сфе и^ въ и^тани'мњ. и^ эT манаи'ма, до предњ'лъ дави'ровъ”
|
|
27
|
27
|
|
і на долині Беф-Гарам і Беф-Нимра і Сокхоф і Цафон, залишок царства Сигона, царя Есевонського; межею його був Йордан до моря Хиннерефського за Йорданом на схід.
|
И$ въ е^сме'кђ виџара'мъ, и^ виџна'мъ. и^ съхо'џа и^ сафо'на, и^ ѓ^ста'нокъ цр~ьства сїѓ'на и^ цр~я е^сево'ньска” І$ѓ^рдаn и^ е'же наD ни'мъ да'ждь до ча'сти и^ мо'ре хенере'џъ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на эT вᲆсто'къ”
|
|
28
|
28
|
|
Ось наділ синів Гадових за племенами їх, міста і села їх.
|
Сїе прича'стїе сн~овъ га'доv по соньмо'мъ и^хъ, и^ по гра'дохъ и^хъ и^ по се'лаX и^хъ”
|
|
29
|
29
|
|
Мойсей дав наділ і половині коліна Манассіїного, що належав половині коліна синів Манассіїних, за племенами їх;
|
И$ даде` мољ=сїи и^ по'лђ племе'ни манасїи'нђ, по соньмоM их#”
|
|
30
|
30
|
|
наділ їх був: від Маханаїма весь Васан, усе царство Ога, царя Васанського, і всі селища Іаїрові, що у Васані, шістдесят міст;
|
и^ бы'ша предњ'ли и^хъ эT маи^а^и'ма, и^ вс^е црsтво васа'ново, и^ вс^е црsтво и^ѓ'гово цр~я васа'ньска. и^ вс^я ве'си и^а^и'ра и^же сђть въ васанити'ди ше'стьдеся'тъ гра'довъ”
|
|
31
|
31
|
|
а половина Галаада й Астароф і Едрея, царствені міста Ога Васанського, [надані] синам Махира, сина Манассіїного, половині синів Махирових, за племенами їх.
|
И$ по'лъ галаа'да и^ въ а^старо'џњ, и^ въ е^надраи'нъ. гра'ды црsтва ѓ%гова вᲆ васанити'ди. и^ да'шася сн~омъ махи'ровым#, и^ сн~ђ манасїи'нђ и^ по'лђ сн~омъ махи'ровыM, по соньмо'мъ и^хᲆ”
|
|
32
|
32
|
|
Ось що Мойсей дав у наділ на рівнинах моавитських за Йорданом навпроти Єрихона на схід.
|
Сїя же сђть и^же раꙁдњли мољ=сїи ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на въ а^раво'џе пря'мо і^е^рихо'на на въсто'к#”
|
|
33
|
33
|
|
Але коліну Левіїному Мойсей не дав наділу: Господь Бог Ізраїлів Сам є наділом їх, як Він говорив їм.
|
Племе'ни же левљ=инђ не даде` мољ=сїи прича'стїа. поне'же са'мъ г~ь б~ъ і^и^л~евᲆ прича'сти сего е^сть ја%коже гл~а иM”
|
|
Глава 14
|
Глvа, д~і”
|
|
1
|
1
|
|
Ось що одержали в наділ сини Ізраїлеві в землі Ханаанській, що розділили їм у наділ Єлеазар священик та Ісус, син Навина, і начальники поколінь у колінах синів Ізраїлевих;
|
Си же прича'стїа сн~овъ і^ил~еv въ ꙁемли` ханаа'ньстњи, и%мже раздели'ша ю&, е^лїа'заr жреw. і^ и^сђсъ сн~ъ нављ=инᲆ, и^ кня'ѕи эTч~ествъ племе'н# сн~овъ і^и^л~евъ”
|
|
2
|
2
|
|
за жеребом ділили вони, як повелів Господь через Мойсея, дев’ятьом колінам і половині коліна [Манассіїного],
|
По жре'бїемъ прича'стїа своя` взя'ша. ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїѓM да'ти, џ~ ти, племеn и^ поl племе'ни манасїи'нђ”
|
|
3
|
3
|
|
бо двом колінам і половині коліна [Манассіїного] Мойсей дав наділ за Йорданом, левитам же не дав наділу між ними;
|
И$ даде` б^о мољ=сїи двема` племе'неM и^ по'лᲆ племе'ни прича'стїе, ѓ^бо'нђ сᲄранђ` і^ѓ^рда'на. левљ=том же не даде` прича'стїа в ниX,
|
|
4
|
4
|
|
бо від синів Йосифових народилися два коліна: Манассіїне і Єфремове; тому вони і не дали левитам частини в землі, [а тільки] міста для проживання з околицями їх для худоби їхньої і для інших потреб їхніх.
|
ꙁане' же бња'хђ сн~ове і^ѓ'сифли. дв^а племе'ни манасїи, и^ е^фремли. и^ сего` ради не да'стᲆ ча'сти земли` левљ=тоM н^о по градо'мъ вселе'нїа, и^ преDгра'дїа скотоM и^хъ”
|
|
5
|
5
|
|
Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві, коли ділили на наділи землю.
|
ЈА/коже заповњ'да г~ь, мољ=сїю. тако сътвори'ша сн~ове і^и^л~еви, и^ раздели'ша зе'млю”
|
|
6
|
6
|
|
Сини Іудині прийшли в Галгал до Ісуса. І сказав йому Халев, син Ієфоннії, кенезеянин: ти знаєш, що говорив Господь Мойсеєві, чоловіку Божому, про мене і про тебе в Кадес-Варні;
|
И$ прїидо'ша сн~ове і^ё^дини къ і^сђсђ, въ гаlга'лы. и^ реq к немђ` хале'въ, и^е^фо'ниn кенезе'и, т^ы съвᲇси сло'во, е^же гл~а г~ь къ мољ=сїю чл~кђ бж~їю, ѓ^ мн^њ и^ ѓ^ тебњ въ кадисва'рнїи”
|
|
7
|
7
|
|
я був сорока років, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадес-Варні оглянути землю, і я приніс йому у відповідь, що було в мене на серці:
|
м~, б^о лњтᲆ бњхъ е^гда` посла` м^я мољ=сїи ра'бъ гн~ь, эT кадисва'рнїи съгляда'ти зе'млю. и^ эTвњща'хъ е^мђ словеса` по всемђ е^же бы'сть въ срDцы мое^мᲆ”
|
|
8
|
8
|
|
брати мої, які ходили зі мною, привели у страх серце народу, а я ретельно додержувався Господа Бога мого;
|
Бра'тїа же моа` ходи'вшїи со мно'ю, преврати'ша срDце людїи. а%з же преложиXся вᲆ слDњ гв~и б~ђ мое^мђ”
|
|
9
|
9
|
|
і клявся Мойсей у той день і сказав: «земля, по якій ходила нога твоя, буде наділом тобі і дітям твоїм навік, тому що ти достеменно пішов за Господом Богом моїм»;
|
И$ кля'ся мољ=сїи въ то'й дн~ь гл~я. земля` на ню'же е^си въз#ше'лъ теб'њ бђ'детъ въ прича'стїе, и^ ча'доM твоиM въ вkњ. ја%ко приложи` слњди'ти по г~њ бѕ~њ мое^мъ”
|
|
10
|
10
|
|
отже, ось, Господь зберіг мене в живих, як Він говорив; уже сорок п’ять років минуло від того часу, коли Господь сказав Мойсеєві слово це, й Ізраїль ходив по пустелі; тепер, ось, мені вісімдесят п’ять років;
|
И$ нн~њ прекормиl м^я е^сть г~ь, ја%коже е^сть реклъ с^е, м~, и^ е~, лњтᲆ эTнели'же гл~а г~ь с^е сло'во к мољ=сїю. ја^ко е^ще хожда'ше і^и^л~ь въ пђсты'ни, и^ нн~њ се` м^и днsь, п~, и^ е~, лњтъ”
|
|
11
|
11
|
|
але і нині я настільки ж міцний, як і тоді, коли посилав мене Мойсей: скільки тоді було в мене сили, стільки і тепер є для того, щоб воювати і виходити і входити;
|
И$ та'ко е^смь днsе могїи ја%коy и^ е^гда` посла м^я мољ=сїи. такоy и^ нн~њ могђ` входя'ще на' брань і^ и^сходя'ще”
|
|
12
|
12
|
|
отже, дай мені цю гору, про яку говорив Господь у той день; бо ти чув у той день, що там [живуть] сини Єнакові, і міста у них великі й укріплені; можливо, Господь [буде] зі мною, і я вижену їх, як говорив Господь.
|
И$ нн~њ прошђ` ё^ тебе` горы` сїя', ја^коy реq г~ь въ дн~ь ѓ%нъ, ја%кот^ы слы'ша сло'во с^е въ дн~ь ѓ%нъ, въ а^кимњ же тамо сђть гра'ды тве'рды и^ вели'цы, и^ а^ще б^о е^сᲄь г~ь со мно'ю потреблю и& ја^коже е^сть ре'клъ г~ь”
|
|
13
|
13
|
|
Ісус благословив його, і дав у наділ Халеву, синові Ієфонніїному, [кенезеянину,] Хеврон.
|
И$ блsви е^го і^сђсъ, и^ дастᲆ хевро'на, хале'вђ сн~ђ и^е^фџонњи'нђ, сн~ђ ханезеи'нђ, въ прича'стїе”
|
|
14
|
14
|
|
Таким чином Хеврон залишився наділом Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, до цього дня, за те, що він справді пішов за [повелінням] Господа Бога Ізраїлевого.
|
Сего ради бы'сть хевроn хале'вђ и^е^џо'ни хенезе'инђ, въ прича'стїе до дне'шняго дн~я, поне'же вᲆслњ'дова по велᲇнїю г~а б~а і^и^л~ева”
|
|
15
|
15
|
|
Ім’я Хеврону раніше було Кириаф-Арби, як називався між синами Єнака один чоловік великий. І земля заспокоїлася від війни.
|
И/мя же хевро'нђ пе'рвое бы'сть кариа^џа'рва, а%рба б^о мђжъ ве'лїи средњ воа^ки'мъ бы'сть, и^ преста` земля` эT бра'ни”
|
|
Глава 15
|
Глvа, е~і”
|
|
1
|
1
|
|
Жереб коліну синів Іудиних, за племенами їх, випав такий: у суміжності з Ідумеєю була пустеля Син, на південь, у кінці Фемана;
|
И$ бы'сть жре'бїи сн~овъ і^ё^диn по со'ньмомъ и^хъ, эT предlњ и^дђмеискᲆ эT пђсᲄы'ня си'нъ къ лива'нђ, да'ждь до кадиs къ ю%гђ.
|
|
2
|
2
|
|
південною межею їх був край моря Солоного від затоки, що простягається на південь;
|
и^ бы'ша предњли иX эT въсто'кᲆ до ча'сти морьскїа и^ лђкїискїя, и^ эT хо'лмическїа клоня'щаго къ ю%гђ”
|
|
3
|
3
|
|
на півдні йде він до височини Акраввимської, проходить Цин і, піднімаючись з південного боку до Кадес-Варні, проходить Хецрон і, піднімаючись до Аддара, [йде по західній стороні Кадеса,] повертає до Каркаї,
|
И$ прохо'диT пря'мо вᲆсхожDенїю, а^крав#ви'мъ. і^ и^схо'диT эT сина, и^ въсхо'дитъ эT ю%га, до ли'вы и^же къ кадисва'рни” И$ захо'дитъ въ е^вроn, и^ въсхо'дитъ въ а^гъда'рђ, і^ и^схо'диT на запады кади'съ, і^ и'детъ въ а^каrки”
|
|
4
|
4
|
|
потім проходить Ацмон, іде до потоку Єгипетського, так що кінцем цієї межі є море. Це буде південна ваша межа.
|
И$зхо'дит# же въ а^семо'нђ, и^ вᲆхо'дитъ до де'бри е^гљ=пет#ски. и^ да бђ'деT и^схоD е^го и^ предLњ е^го къ мо'рю. сїа сђть предњли иX эT ю%га”
|
|
5
|
5
|
|
Межею же на схід [усе] море Солоне, до гирла Йордану; а межа з північного боку починається від затоки моря, від гирла Йордану;
|
Предњ'ли эT восто'къ и^ вс^е мо'ре сла'ное, до части і^ѓ^рда'на. и^ предњ'лы и^хъ кᲆ сњ'верђ, и^ эT холми'чнаго мо'ря и^ эT ча'сᲄи і^ѓ^рда'ньски”
|
|
6
|
6
|
|
звідси межа піднімається до Беф-Хогли і проходить з північної сторони до Беф-Арави, і йде межа вгору до каменя Богана, сина Рувимового;
|
Въсхо'дятъ предњ'ли тїи въ виџа'глђ, и^ прехо'диT эT сњ'вера къ вефџа'ра. и^ въсхо'дяT предњ'ли сїи кᲆ ка'мени веѓ%рђ, сн~а рђви'мля”
|
|
7
|
7
|
|
потім піднімається межа до Давира від долини Ахор і на півночі повертає до Галгала, який навпроти узвишшя Адуммима, що лежить з південної сторони потоку; звідси межа проходить до вод Ен-Шемеша і закінчується біля Ен-Рогела;
|
И$ вᲆсхо'дятъ предњ'ли сїи къ деви'рђ де'бри а^хо'ровы, и^схо'дяT же до к галга'лы и^же е^сть пря'мо схожде'нїю додомиn, ја^же е^сть къ ю%гђ дебри. и^ въсхо'диT предњ'лъ сїи къ водњ` и^сто'чника со'лнечна, и^ концы` е^мђ сђть ё^ и^сто'чникъ роги'лъ”
|
|
8
|
8
|
|
звідси межа йде вгору до долини сина Енномового з південного боку Ієвуса, який є Єрусалим, і піднімається межа на вершину гори, що на заході навпроти долини Енномової, що на краю долини рефаїмів з півночі;
|
И$ въсхо'диT предњлᲆ в де'брь е^но'млю къ ю%гђ в её%съ эT ливо'са, сїя е^сть і^е^рsли'мъ. і^ и^схо'диT предњ'лъ сїи къ ве'рхђ го'ръ, ја%же е^сᲄь преD лице'мъ де'бри е^но'мли ё% моря, ја%же е^сть эT ча'сти земли` рафаи'ня къ сњ'верђ”
|
|
9
|
9
|
|
від вершини гори межа повертає до джерела вод Нефтоах і йде до міст гори Ефрона, і повертає межа до Ваала, який є Кириаф-Іарим;
|
И$ выво'диT предњлы на врXъ горы`, къ и^сто'чникђ воды` нафъџо. и^ выво'дитᲆ къ горњ` е^фро'ни, и^ ѓ%крsтъ и%дђтъ сїи предњл'и въ вааl, с^е е^сть граD и^а^риM”
|
|
10
|
10
|
|
потім повертає межа від Ваала до моря [і йде] до гори Сеїру, і йде північною стороною гори Ієарим, яка є Кесалон, і, сходячи до Вефсамиса, проходить через Фимну;
|
И$ да ѓ^бхо'дитъ предњлъ эT ваа%ла къ мо'рю, и^ да прихо'дитъ во' граD сїиръ. и^ да преходиT къ ю'гђ гра'да и^а^римъ эT сњ'вера, с^е е^сть хасало'нъ и^ да сни'детъ къ градђ слн~чнђ, и^ да прїидетъ къ ю%гђ”
|
|
11
|
11
|
|
звідси межа йде північною стороною Екрона, і повертає межа до Шикарона, проходить через гору [землі] Ваал і доходить до Іавнеїла, і закінчується межа біля моря. Західна межа являє собою велике море.
|
И$ да и^зведеT предњлъ къ ю%гђ а^къкеа^ранђ до сњ'вера. и^ да и^зведе'тъ предњ'лы въ а^къхорана, да преи^детъ горђ земли` валаа'ни. і^ и^зведеT къ а^и^вњнїю, и^ да бђ'детъ предњ'ломъ и^схоD къ мо'рю” И$ предњли и^хъ за'паDнїи, море вели'кое.
|
|
12
|
12
|
|
Ось межа синів Іудиних із племенами їх з усіх боків.
|
сїи предњ'ли сн~оv і^ё%динъ ѓ%крsтъ по сонмо'мъ и^хъ”
|
|
13
|
13
|
|
І Халеву, синові Ієфонніїному, [Ісус] дав частину серед синів Іудиних, як повелів Господь Ісусові; [і дав йому Ісус] Кириаф-Арби, батька Єнакового, інакше Хеврон.
|
И$ даде` і^сђсъ хале'вђ сн~ђ ѓ^фонїи'нђ ча'сть средњ` сн~овъ і^ё^динъ, повеле'нїа ради бж~їа кᲆ і^сђсђ. и^ да'сть е^мђ і^сђсъ граD а^рво'нъ эTц~а е^на'кова, с^и е^сть хевро'нᲆ”
|
|
14
|
14
|
|
І вигнав звідти Халев [син Ієфонніїн] трьох синів Єнакових: Шешая, Ахимана і Фалмая, дітей Єнакових.
|
И$ потреби` эTтђ'дђ хале'въ сн~ъ и^е^фџонїи'нъ. тр^и сн~ы ена'ковы. і^ сђсїи' и^ фолма'и и^ а^хима'на.
|
|
15
|
15
|
|
Звідси [Халев] пішов проти жителів Давира [ім’я Давиру раніше було Кириаф-Сефер].
|
и^ възы'де эTтђдђ хале'въ на живђщ'ихъ въ дави'ре. и%мя же пре'жде бя'ше давирђ граD писме'нъ”
|
|
16
|
16
|
|
І сказав Халев: хто вразить Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.
|
И$ рече хале'въ и^же а%ще во'зметъ кт^о граD писме'нъ. и^ совладњеT иM да'мъ е^мђ а^сха'нь дще'рь мою` въ женђ`”
|
|
17
|
17
|
|
І взяв його Гофониїл, [молодший] син Кеназа, брата Халевового, і віддав він за дружину йому Ахсу, дочку свою.
|
И$ пояT ю& гофонїилъ, сн~ъ кенеꙁе'ѓвᲆ бра'та хале'вова ю^нњи'шїи. и^ да'стъ е^мђ а^сха'нь дще'рь свою` въ женђ`”
|
|
18
|
18
|
|
Коли належало їй іти, її навчили просити в батька її поле, і вона зійшла з осла. Халев сказав їй: що тобі?
|
И$ быs вънегда` эTходящи е'й совеща` с ни'м# гл~ющи, попрошђ` ё^ эTц~а мое^го села`. и^ въскочи` съ ѓ^сля'ти, и^ рече е'й халеv чт^оти` е^сть”
|
|
19
|
19
|
|
Вона сказала: дай мені благословення; ти дав мені землю полуденну, дай мені і джерела вод. І дав він їй джерела верхні і джерела нижні.
|
И$ реq е^мђ да'ждь м^и блsве'нїе, ја%ко въ зе'млю полђ'деннђю эTда м^я. да'ждь м^и галафъмаиM, и^ дасть е'й хале'въ галафъмаи'мъ, и^ вы'ш#шђю и^ до'лнюю гала'џа”
|
|
20
|
20
|
|
Ось наділ коліна синів Іудиних, за племенами їх:
|
Се^ прича'стїе сн~овъ і^ё^динъ, и^ племе'ни и^хъ”
|
|
21
|
21
|
|
міста з краю коліна синів Іудиних у суміжності з Ідумеєю на півдні були: Кавцеїл, Едер та Іагур,
|
Бы'ша же гра'ди и^хъ, граD старњ'ишїи племе'нъ сн~овъ і^ё^диn, къ предњлоM е^до'млиM къ ю%гђ” Къ пђсты'ни кав#сеи'лъ и^ е^драи и^ а^вђрь”
|
|
22
|
22
|
|
Кина, Димона, Адада,
|
Ки'на же и^ диMмо'на и^ а^да'да.
|
|
23
|
23
|
|
Кедес, Асор та Іфнан,
|
и^ кеде'съ и^ е^џнази'фъ
|
|
24
|
24
|
|
Зиф, Телем і Валоф,
|
и^ теле'мъ” И$ е^вало'џᲆ
|
|
25
|
25
|
|
Гацор-Хадафа, Кириаф, Хецрон, інакше Гацор,
|
и^ граD а^серо'нъ. и^ а^со'ръ но'выи и^ вс^и гра'ди е^серо'ни. сїи же е^сть а^со'ръ
|
|
26
|
26
|
|
Амам, Шема і Молада,
|
а^ма'мᲆ и^ се'ме и^ џемаа'ма и^ мода'да и^ а^са'ръсђ.
|
|
27
|
27
|
|
Хацар-Гадда, Хешмон і Веф-Палет,
|
и^ а^се'ръ гаDда'лъ и^ а^семоn и^ ваџфелеg”
|
|
28
|
28
|
|
Хацар-Шуал, Вирсавія і Визиофея, [і села їх і передмістя їх,]
|
И$ а^сарсђ'ла и^ вирсавїи е^везђџїя', и^ села и^хъ и^ дворы` иX”
|
|
29
|
29
|
|
Ваала, Іїм і Ацем,
|
Ваа^ла'на и^ е^виM и^ а^семᲆ”
|
|
30
|
30
|
|
Елфолад, Кесил і Хорма,
|
И$ е^льџодаD и^ хесиD и^ е'рма”
|
|
31
|
31
|
|
Циклаг, Мадмана і Сансана,
|
И$ сикиле'гъ и^ махари'мъ, и^ сее^н#накъ”
|
|
32
|
32
|
|
Леваоф, Шелихим, Аїн і Риммон: усіх двадцять дев’ять міст із їх селами.
|
И$ ламо'џъ и секеле'нъ и^ а^и'нъ и^ е^рмо'нъ, всњхъ граD, к~ и^ џ~, и^ се'ла иX”
|
|
33
|
33
|
|
На низинних місцях: Ештаол, Цора й Ашна,
|
На ра'вни же е^сџаѓ'ль и^ саа^ра'къ и^ а'зра” И$ рамиn
|
|
34
|
34
|
|
Заноах, Ен-Ганним, Таппуах і Гаенам,
|
и^ за'но, и^ гон#нии^мъ џафъфђ'нъ і^ и^на'имъ”
|
|
35
|
35
|
|
Іармуф, Одоллам, [Немра,] Сохо й Азека,
|
И$ е^рмђ'џъ и^ ѓ^дола'мъ, и^ не'мра и^ со'хо и^ а^зи'ка”
|
|
36
|
36
|
|
Шаараїм, Адифаїм, Гедера або Гедерофаїм: чотирнадцять міст із їх селами.
|
И$ сараи'мᲆ и^ дїа^геџаи'мъ и^ гада'ра, села е^я. и^ граD, д~і, и^ ве'си иX”
|
|
37
|
37
|
|
Ценан, Хадаша, Мигдал-Гад,
|
Сена'нь и^ да'са и^ малгадаD”
|
|
38
|
38
|
|
Дилеан, Мицфе та Іокфеїл,
|
И$ далаа'нь и^ маси'џа, и^ е^хџае'ль.
|
|
39
|
39
|
|
Лахис, Воцкаф і Еглон,
|
и^ ляхи'съ и^ васка'џъ и^ а^гломъ”
|
|
40
|
40
|
|
Хаббон, Лахмас і Хифлис,
|
И$ ха'ввань и^ лама'съ и^ хаџали'съ”
|
|
41
|
41
|
|
Гедероф, Беф-Дагон, Наема і Макед: шістнадцять міст із їх селами.
|
И$ гадиро'џъ и^ ви'џъдаго'нь и^ наа^ма и^ маки'да, граD, ѕ~і, и^ веси и^хᲆ”
|
|
42
|
42
|
|
Ливна, Ефер і Ашан,
|
Є$џе'рь ле'на и^ а^а^са'рнᲆ.
|
|
43
|
43
|
|
Іффах, Ашна і Нецив,
|
і^ и^е^фџа и^ а^се'нна
|
|
44
|
44
|
|
Кеїла, Ахзив і Мареша [й Едом]: дев’ять міст із їх селами.
|
и^ кела'и и^ неси'џа” и^ а^хиM и^ мари'са и^ малоM граD, џ~, и^ ве'си ихᲆ”
|
|
45
|
45
|
|
Екрон із залежними від нього містами і селами його,
|
А$к#каро'нь и^ се'ла иX и^ селенїа иX.
|
|
46
|
46
|
|
і від Екрона до моря все, що знаходиться біля Азота, із селами їх,
|
эT а^коро'нь и^а^мна'и, и^ ве'си и^же сђть блиZ а^здо'џъ, и^ ве'си и^хъ и^ селе'нїа иX.
|
|
47
|
47
|
|
Азот, залежні від нього міста і села його, Газа, залежні від неї міста і села її, до самого потоку Єгипетського і великого моря, яке є межа.
|
Га'за и^ ве'си е^я` и^ се'ла е^я, до водотечи е^гљ=пеTски, и^ мо'ре вели'кое и^ предlњ”
|
|
48
|
48
|
|
На горах: Шамир, Іаттир і Сохо,
|
И$ въ горстњи сафи'рь и^ е^џе'рь и^ со'хо
|
|
49
|
49
|
|
Данна, Кириаф-Санна, інакше Давир,
|
и^ е^де'на” И$ граD писме'нъ, се'и есть даве'ръ”
|
|
50
|
50
|
|
Анаф, Ештемо й Аним,
|
И$ а^на'въ и^ гестеM и^ а^неv”
|
|
51
|
51
|
|
Гошен, Холон і Гило: одинадцять міст із їх селами.
|
И$ госо'мъ и^ хилђѓ'нъ и^ сило'нъ, грDа е^ді'нъна'десять и^ ве'си и^хᲆ”
|
|
52
|
52
|
|
Арав, Дума й Ешан,
|
И$ е^ре'вᲆ и^ рђ'ма и^ а^са'нь”
|
|
53
|
53
|
|
Іанум, Беф-Таппуах і Афека,
|
И$ а^нђмъ и^ виџапᲆфђџъ и^ а^фа'ка”
|
|
54
|
54
|
|
Хумта, Кириаф-Арби, інакше Хеврон, і Цигор: дев’ять міст із їх селами.
|
И$ е^ма'та и^ карїата'рба, се'и е^сть хевро'нь, и^ сїѓ'ръ, гра'дъ. џ~, и^ се'ла и^хъ”
|
|
55
|
55
|
|
Маон, Кармил, Зиф і Юта,
|
маѓ'нъ и^ хирме'ль и^ ꙁи'џъ, и^ ет#та'и”
|
|
56
|
56
|
|
Ізреель, Іокдам і Заноах,
|
И$ ꙁђрае'ль и^ е^кдаа'мъ и^ за'но”
|
|
57
|
57
|
|
Каїн, Гива і Фимна: десять міст із їх селами.
|
И$ а^ки'мъ и^ е^дни и^ гава'я и^ фа'мна, грDа, і~. и^ ве'си и^хъ”
|
|
58
|
58
|
|
Халхул, Беф-Цур і Гедор,
|
Є$лђ'лъ и^ виџсђ'ръ и^ хедђ'ръ”
|
|
59
|
59
|
|
Маараф, Беф-Аноф і Елтекон: шість міст із їх селами. [Феко, Ефрафа, інакше Вифлеєм, Фагор, Етам, Кулон, Татамі, Сорес, Карем, Галлим, Вефир і Манохо: одинадцять міст із їх селами.]
|
И$ маа^ро'џъ и^ виџаноџъ и^ е^лџеке'нъ, гра'дъ, ѕ~. и^ ве'си иX” џе'ко и^ е^џра'џа, с^е е^сть виџлее^мъ, и^ џаго'ръ и^ е^та'мъ и^ кђло'мᲆ и^ тата'ми и^ съри'съ и^ каре'мъ и^ галїи'мᲆ и^ виџи'ръ и^ мано'хо, грDа, а~і. и^ ве'си иX”
|
|
60
|
60
|
|
Кириаф-Ваал, інакше Кириаф-Іарим, і Аравва: два міста із їх селами [і передмістями].
|
Карїа'џъваалъ, сі'и гра'дъ і^а^ри'мъ и^ а^рв#ва въ е^римови'џе, гра'ды. в~. и^ се'ла е^ю`”
|
|
61
|
61
|
|
У пустелі: Беф-Арава, Миддин і Секаха,
|
И$ виџара'ва и^ мадо'на и^ ѓ^хоха'нъ”
|
|
62
|
62
|
|
Нившан, Ір-Мелах і Ен-Геди: шість міст із їх селами.
|
И$ нефъса'нъ, и^ гра'ды слн~чные, і^ и'нъга'ди гра'ды, ѕ~. и^ ве'си и^хъ”
|
|
63
|
63
|
|
Але ієвусеян, жителів Єрусалима, не могли вигнати сини Іудини, і тому ієвусеяни живуть із синами Іуди в Єрусалимі навіть до цього дня.
|
И$ е^вђ'си и^же ѓ^бита'ющиX въ і^ерsлимњ. не въꙁмого'ша сн~ове и^ё^дины и^ꙁгна'ти. и^ всели'ся е^вђсе'и съ сн~ъми і^ё^диными въ і^ерsлимњ, до дн~ешняго дн~е”
|
|
Глава 16
|
Глvа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Потім випав жереб синам Йосифа: від Йордану поблизу Єрихона, біля вод Єрихонських на схід, пустеля, що простягається від Єрихона до гори Вефильської;
|
И$ бы'сть жре'бїи сн~овъ і^ѓ'сифль эT і^ѓ^рда'на и^же въ е^рихо'нњ. до во'дъ е^рихоньскихъ на восто'къ въ пђсты'ню, и^сходя'щђю эT е^рихо'на въ го'рскђю вᲆ веџи'ль”
|
|
2
|
2
|
|
від Вефиля йде межа до Луза і переходить до межі Архи до Атарофа,
|
І$ и^сходитъ эT веџи'ля въ лю'ꙁђ. и^ да прїидетъ къ предњломъ а^рхиа^тароџъ”
|
|
3
|
3
|
|
і спускається до моря, до межі Іафлета, до межі нижнього Беф-Орона і до Газера, і закінчується біля моря.
|
И$ да и%детъ къ мо'рю къ предњломъ веџели'мъскомъ, до предњлъ веџоро'нь ни'жняго, и^ да бђдетъ и^схо'дъ и^хъ къ мо'рю”
|
|
4
|
4
|
|
Це одержали в наділ сини Йосифа: Манассія та Єфрем.
|
И$ та'ко прїя'ша прича'сᲄїя своя, сн~ве и^ѓ'сифли и^ ефремли и^ манасїини”
|
|
5
|
5
|
|
Межа синів Єфремових за племенами їх була ця: від сходу межею наділу їх був Атароф-Адар до Беф-Орона верхнього [і Газари];
|
И$ бы'ша предњли сн~овᲆ е^фремль по со'н#момъ и^хъ” И$ бы'ша предњли прича'стїя и^хъ эT восто'къ, а^таро'џъ и^ а^да'ръ до веџаро'на вы'шняго и^ гаꙁа'ры,
|
|
6
|
6
|
|
потім іде межа до моря північним боком Михмефафа і повертає до східного боку Фаанаф-Силома і проходить його зі східної сторони Іаноха;
|
и^ прехо'дятъ предњ'ли сїи къ мо'рю въ махџо'џъ эT сњвера. і^ и'дђтъ на въсто'къ и^ въ џина'џъ сило'мъ, и^ да пре'идђтъ эT въсто'ка въ и^а^но'џᲆ
|
|
7
|
7
|
|
від Іаноха, сходячи до Атарофа і Наарафа, примикає до Єрихона і доходить до Йордану;
|
эT во и^а^но'џъ же и%де въ а^таро'џъ и^ въ нара'џа, и^ приходитъ ко і^ерихо'нђ, и^ и^сходитъ къ і^ѓ^рда'нђ”
|
|
8
|
8
|
|
від Таппуаха йде межа до моря, до потоку Кане, і закінчується морем. Ось наділ коліна синів Єфремових, за племенами їх.
|
И$ эT а^дафђ'џъ, да пои'дђтъ предњли къ мо'рю къ водоте'чи ка'на. и^ да бђд'етъ и^схо'дъ и^хъ къ мо'рю, сїе прича'стїе сн~овъ е^фремль племе'немъ и^хъ”
|
|
9
|
9
|
|
І міста відділені синам Єфремовим у наділі синів Манассіїних, усі міста із селами їх.
|
Гра'ды же эTлђче'ныя сн~омъ е^фремлиM посредњ прича'стїя сн~ов# манасїин#, вс^и гра'ды и^ ве'си и^хъ”
|
|
10
|
10
|
|
Але [єфремляни] не вигнали хананеян, які жили в Газері; тому хананеяни жили серед єфремлян до цього дня, платячи їм данину. [Нарешті прийшов фараон, цар Єгипетський, і взяв місто, і спалив його вогнем, і хананеян і ферезеян і жителів Газера перебив, і віддав його фараон у посаг дочці своїй.]
|
Но^ не и^ꙁгна'ша ханаа'на живђщаго въ гаꙁе'ре. и^ ѓ^бита'ше хананеи' средњ е^фрема даю'ще е^мђ да'ни до дн~ешняго дн~е. до'ндеже въꙁы'де фараѓ%нъ цр~ь е^гљ=пеTскїи, и^ вꙁя` гра'дъ и^ ꙁапали` е^го ѓ^гне'мъ. и^ ханане'я, и^ фереꙁе'я и^ живђщая въ гаꙁе'ръ, и^ да'стъ и& фараѓ%нъ въ вњ'но дще'ри свое'й”
|
|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
І випав жереб коліну Манассії, оскільки він був первісток Йосифа. Махиру, первісткові Манассії, батькові Галаада, який був хоробрим на війні, припали Галаад і Васан.
|
И$ бы'ша жре'бїи сн~овᲆ манасїиn ја%ко сїи прьвене'цъ и^ѓ'сифђ махи'рови прьвенцђ` манаси'и^нђ, эTц~ђ галаа'довђ. се'и б^о бы'сть мђжъ хра'бръ, и^ бысть прича'стїе е^го галаа'д# и^ васаn
|
|
2
|
2
|
|
Дісталися наділи й іншим синам Манассії, за племенами їх, і синам Авиєзера, і синам Хелека, і синам Асриїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шемиди. Ось діти Манассії, сина Йосифового, чоловічої статі, за племенами їх.
|
И бы'сть вторы'мъ сн~омъ манасі'иномъ ѓ^ста'вшимъ по сонмо'мъ иX, прича'стїе сн~омъ а^хїеꙁе'ровымъ, и^ сн~омъ хале'ковымъ, и^ сн~омъ е^срии%левымъ, и^ сн~омъ е^хе'мовымъ, и^ сн~омъ е^фе'ровымъ, и^ сн~омъ семераи%ловымъ, сїя сђть сн~ове манасїини сн~а и^ѓ'сифля мђжескъ по'лъ по племе'немъ свои^мъ”
|
|
3
|
3
|
|
У Салпаада ж, сина Хеферового, сина Галаадового, сина Махирового, сина Манассіїного, не було синів, а [тільки] дочки. Ось імена дочок його: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца.
|
Салпа'дђ же сн~ђ е^фе'ровђ сн~а галаа'дова сн~а махи'рова сн~а манасїина не бя'ше сн~овъ н^о дще'ри” Си' же и^мена` дще'ремъ салпаа'довымъ, мала'а, и^ нђя', и^ е%гла, и^ ме'лха, и^ џе'рса”
|
|
4
|
4
|
|
Вони прийшли до священика Єлеазара і до Ісуса, сина Навина, і до начальників, і сказали: Господь повелів Мойсеєві дати нам наділ між братами нашими. І дали їм наділ, за повелінням Господнім, між братами батька їхнього.
|
ѓ^ни' же ста'ша преD е^леа^ꙁо'ромъ жръце'мъ и^ преD и^сђсомъ сн~омъ на'вљ=инымъ, и^ преD кн~ѕи гл~юще. б~ъ ꙁаповњ'да рђко'ю мољ=сїиною, да'ти намъ прича'стїе посредњ бра'тїя на'шея. и^ даsся и^мъ прича'стїе повелњнїя ради гн~я жре'бїи въ бра'тїи эTц~а и^хъ”
|
|
5
|
5
|
|
І випало Манассії десять ділянок, крім землі Галаадської і Васанської, що за Йорданом;
|
И$ паде` жре'бїи манасїю по'ле лава'дово кромњ ꙁемля` галаа'довы. и^ васа'нь ја%же е%сть ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на”
|
|
6
|
6
|
|
бо дочки [синів] Манассії одержали наділ серед синів його, а земля Галаадська дісталася іншим синам Манассії.
|
Сн~овъ манасїинъ, дще'ри б^о причасти'ша прича'стїе средњ бра'тїя иX ꙁемля' же галаа'дова бысть вторым# сн~омъ манасїинымъ ѓ^ста'вшиM”
|
|
7
|
7
|
|
Межа [синів] Манассії йде від Асира до Михмефафа, що навпроти Сихема; звідси межа йде праворуч до жителів Ен-Таппуаха.
|
И$ бы'ша предњли сн~овъ манасїинъ эT а^си'ра мах#џо'џъ и^ дана'џъ, ја%же е^сть преD лице'мъ сихе'мовым#. і^ и^де къ предњломъ и^а^миновымъ и^ а^си'мовымъ” И$ вы'шеи къ и^сто'чникђ џаџо'џъ”
|
|
8
|
8
|
|
Земля Таппуах дісталася Манассії, а місто Таппуах біля межі Манассіїної — синам Єфремовим.
|
Манасїю' же дае^тъся ꙁеMля` и^ џапџђ'џова са'м же џапџђ'џъ ꙁа предњломъ манасїинымъ сн~омъ е^фре'млимъ”
|
|
9
|
9
|
|
Звідси межа сходить до потоку Кане, з південного боку потоку. Міста ці належать Єфрему, хоча знаходяться серед міст Манассії. Межа Манассії — на північному боці потоку і закінчується морем.
|
И$ эTтђдђ и%де сїи предњлъ къ де'бри ка'не. на ю'гъ де'бри иаи^ри'ни. тереви'нъџђ” Гра'ди сїи е^фремли сђть средњ` градовъ манасїи'нъ. предњ'ли же манасїинњ къ сᲇверђ до водоте'чи, и^ бы'ша и^схо'ди иX къ мо'рю”
|
|
10
|
10
|
|
Те, що на півдні, те Єфремове, а що на півночі, те Манассіїне; море ж було межею їх; до Асира примикали вони з північного боку і до Іссахара зі східного.
|
Ко ю%гђ же е^фремови, и^ къ сњверђ манасїю. и^ бы'сть море предњлъ и^мъ, и^ къ а^си'рђ да совокђпя'тъ и& эT сњвера, и^ къ и^саха'рђ эT восто'къ”
|
|
11
|
11
|
|
В Іссахара й Асира належать Манассії Беф-Сан і залежні від нього місця, Івлеам і залежні від нього місця, жителі Дора і залежні від нього місця, жителі Ен-Дора і залежні від нього місця, жителі Фаанаха і залежні від нього місця, жителі Мегиддона і залежні від нього місця, і третя частина Нафефа [із селами його].
|
И$ бы'сть манасїи в саха'рњ и^ во а^си'рᲇ. и^ виџса'не и^ ве'си иX, и^ живђщая въ до'рњ и^ ве'си е^го. и^ живђщая въ тана'це и^ ве'си е^я, и^ живђщая въ маге'д#де и^ ве'си е^я, тре'тїю чаs нефе'та и^ ве'си е^я, ᲄри страны`.
|
|
12
|
12
|
|
Сини Манассіїні не могли вигнати жителів міст цих, і хананеяни залишилися жити в землі цій.
|
и^ не възмогоша сн~ове манасїини потреби'ти градовъ сихъ, ја%ко ё^годно бы'сть ханаа%нђ жити въ ꙁемли` сей
|
|
13
|
13
|
|
Коли ж сини Ізраїлеві прийшли в силу, тоді хананеян вони зробили данниками, але вигнати не вигнали їх.
|
И$ бы'сть е^гда ё^крњпишася сн~ове іи^л~евы, и^ сътвориша ханаа%на послђшны. потребленїем же не потребиша и^хъ”
|
|
14
|
14
|
|
Сини Йосифа говорили Ісусові і сказали: чому ти дав мені в наділ один жереб і одну ділянку, тоді як я багатолюдний, тому що так благословив мене Господь?
|
И$ эTвњщаша сн~ове и^ѓ'сифли і^сђсђ гл~юще, почт^о причасти` насъ жребїемъ е^ді'немъ, и^ мᲇрою е^ді'ною а%ꙁъ люD многъ е^смь, и^ блsви м^я б~ъ даждь доселњ”
|
|
15
|
15
|
|
Ісус сказав їм: якщо ти багатолюдний, то піди в ліси і там, на землі ферезеїв і рефаїмів, розчисти собі [місце], якщо гора Єфремова для тебе тісна.
|
И$ рече и^мъ і^сђсъ, а^ще и^ лю'дъ мно'гъ е^си вꙁы'ди въ дђбра'вђ и^ ѓ^треби` себњ та'мо мњсто въ земли` феризи'нњ и^ щђдовъ, а^ще т^я ё^тесня'етъ гора` е^фрњмля”
|
|
16
|
16
|
|
Сини Йосифа сказали: не залишиться за нами гора, тому що залізні колісниці у всіх хананеян, які живуть у долині, як у тих, які в Беф-Сані й у залежних від нього місцях, так і в тих, які на долині Ізреельській.
|
И$ рњша сн~ове и^ѓ'сифли. не дово'лно намъ горы` е^фрњмля, и^ ко'нь преи^збра'нныи и^ колесниw желњꙁныхъ въ всњхᲆ ханане'и живђщихъ съ на'ми въ вефъса'мњ и^ въ ве'сехъ ея`, и^ въ раздњле'нїих# і^и^л~выX”
|
|
17
|
17
|
|
Але Ісус сказав дому Йосифовому, Єфрему і Манассії: ти багатолюдний і сила в тебе велика; не один жереб буде в тебе:
|
И$ рече і^сђсъ къ сн~омъ і^ѓ'сифлимъ гл~ющи, е^фремђ и^ манасїю гл~юще. а^ще люD мно'гъ е^си, и^ си'лђ вели'кђ и%маши, не бђдетъ т^и жре'бїи е^ді'н#
|
|
18
|
18
|
|
і гора буде твоєю, і ліс цей; ти розчистиш його, і він буде твій до самого кінця його; тому що ти виженеш хананеян, хоча в них колісниці залізні, і хоча вони сильні, [ти подолаєш їх].
|
сего ра'ди гора` твоя` да бђ'детъ, и^ сїя дђбра'ва е^сть тебњ` даю`” И$ сᲆсњче'ши и^ концы` ея` тебњ да бђдђт#, е^гда потреби'ши ханаа'на. а^ще же и^ ко'нь преи^збра'нныи е^сть е^мђ и^ саM си'ленъ, ты` б^о преси'лиши е^го”
|
|
Глава 18
|
Глvа, и~і”
|
|
1
|
1
|
|
Уся громада синів Ізраїлевих зібралася в Силом, і поставили там скинію зібрання, бо земля була підкорена ними.
|
И$ събра'ся ве'сь со'нмъ сн~овъ і^и^л~евъ в сило'мњ, и^ поᲄкнђша та'мо храM свњдњнїя. е^гда` ꙁемля ё^держа'ся эT нихъ”
|
|
2
|
2
|
|
Із синів же Ізраїлевих залишалося сім колін, які ще не одержали наділу свого.
|
И$ ѓ^ста'ша сн~овъ і^и^л~евъ; и^же не причасти'ша прича'стїя свое^го седмь племе'нъ”
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Ісус синам Ізраїлевим: чи довго ви будете байдужими до того, щоб піти і взяти в спадщину землю, яку дав вам Господь Бог батьків ваших?
|
И$ рече і^сђсъ сн~омъ і^и^л~евымъ, доко'ле в^ы раслабля'етеся. не хотя'ще причасти'ти зе'млю ю%же даде` вам# г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихъ”
|
|
4
|
4
|
|
дайте від себе по три людини з коліна; я пошлю їх, і вони, вставши, пройдуть по землі й опишуть її, як потрібно розділити їм на наділи, і прийдуть до мене;
|
да'ите эT себе` потр^и мђжа эT племе'ни и^ пошлю` и&, и^ въста'вше и^ да про'идђтъ ꙁемлю, и^ да препи'шTђ ю&, ја%коже е^сть лњ'по раꙁдњли'ти ю&. и^ прїидђтъ къ мн^њ
|
|
5
|
5
|
|
нехай розділять її на сім наділів; Іуда нехай залишається в межах своїх на півдні, а дім Йосифів нехай залишається в межах своїх на півночі;
|
и^ раздњлю` и^мъ по прича'стїю и^хъ на седмь ча'стїи” І$ё'да да поста'виT предњлъ свой эT лива'на. и^ сн~ове и^ѓ'сифли да поста'вятъ предњлъ свой эT сњвера”
|
|
6
|
6
|
|
а ви розпишіть землю на сім наділів і представте мені сюди: я кину вам жереб тут перед лицем Господа Бога нашого;
|
Вы' же раздњли'те зе'млю на седмь ча'сᲄїи. и^ принесе'те кᲆ мн^њ сњмо, и^знесђ в^ы жребїи преD гм~ъ бм~ъ ва'шимъ”
|
|
7
|
7
|
|
а левитам немає частини між вами, тому що священство Господнє є наділом їх; Гад же, Рувим і половина коліна Манассіїного одержали наділ свій за Йорданом на сході, який дав їм Мойсей, раб Господній.
|
Нњсть б^о ча'сти ё^ ва'съ сн~омъ левљ=иномъ, зане' же жре'чество гн~е ча'сть и^мъ” Га'д же и^ рђви'мъ, и^ по'лъ племе'ни манасїина. взя'ша прича'стїе свое ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на на восто'ки, и^же даде` и^мъ мољ=сїи ра'бъ гн~ь”
|
|
8
|
8
|
|
Ці люди встали і пішли. Ісус же тим, що пішли описувати землю, дав такий наказ: підіть, обійдіть землю, опишіть її і поверніться до мене; а я тут кину вам жереб перед лицем Господнім, у Силомі.
|
И$ въста'ша мђжи і^ и^до'ша и^ заповњда і^сђсъ мђжемъ и^дђщем# ѓ^бходи'ти ꙁе'млю гн~ю. и^дњте и^ ѓ^бходи'те ꙁе'млю и^ препишњте ея`, и^ прїидњте къ мн^њ, и^знесђ` ва'мъ жре'бїи преD гм~ъ в сило'мњ”
|
|
9
|
9
|
|
Вони пішли, пройшли по землі, [оглянули її] і описали її, за містами її, на сім наділів, у книзі, і прийшли до Ісуса в стан, у Силом.
|
І$ и^до'ша мђжи и^ и^сходи'ша ꙁе'млю, съгляда'ша ю& и^ преписа'ша ю&. съ гра'ды е^я на седмь ча'стїи въ кни'ги, и^ принесо'ша къ і^сђсђ въ сило'м#”
|
|
10
|
10
|
|
Ісус кинув їм жереб у Силомі перед Господом, і розділив там Ісус землю синам Ізраїлевим за ділянками їх.
|
И$ врь'же и^м# і^сђсъ жре'бїи преD гм~ъ вᲆ силомᲇ” И$ раZдњли` та'мо зе'млю і^сђсъ сн~омъ і^и^л~евым# по жре'бїю и^хъ”
|
|
11
|
11
|
|
[Перший] жереб вийшов коліну синів Веніамінових, за племенами їх. Межа їх за жеребом ішла між синами Іуди і між синами Йосифа;
|
І$ и^ꙁы'де жре'бїи племе'ни сн~овъ венїами'новых#, прь'выи по со'нмомъ и^хъ. і^ и^ꙁыдо'ша предњли жре'бїю и^хъ, средњ сн~овъ і^ю'диn и^ посредњ сн~вᲆ і^ѓ'сифль”
|
|
12
|
12
|
|
межа їх на північному боці починається біля Йордану, і проходить межа ця біля Єрихона з півночі, і піднімається на гору на захід, і закінчується в пустелі Бефавен;
|
И$ бы'ша предњ'ли иX эT сњ'вера эT і^ѓ^рда'на. и^ възы'дTђ предњ'ли эT ю%жнђю странђ` і^е^рихо'на къ сњверђ и^ да вᲆзы'деT къ горњ` к морю, и^ бы'сть и^схо'дъ е^го въ мармариты веџанїины”
|
|
13
|
13
|
|
звідти межа йде до Луза, до південного боку Луза, інакше Вефиля, і сходить межа до Атароф-Адара, до гори, що на південному боці Беф-Орона нижнього;
|
И$ да про'идђтъ эTтђ'дђ предњли в лю'зђ эT страны` лю'зы къ ю'гђ, и^ да снидђтъ предњли сїи эT а^таро'џа, е^д#да'ръ го'рстњи ја%же е^сть къ лива'нђ, ветеро'ни ниж'неи”
|
|
14
|
14
|
|
потім межа повертає і сходить до морського боку на південь від гори, що на півдні перед Беф-Ороном, і закінчується біля Кириаф-Ваала, інакше Кириаф-Іарима, міста синів Іудиних. Це західна сторона.
|
И$ да пре'идђтъ предњли и^ ѓ^бы'идђтъ къ странњ` зря'щи къ мо'рю эT ливы, и^ эт горы` преD лицемъ веџоро'нь лива'новы” И$ да бђдетъ и^схо'дъ е^го въ карїа'џъ, с^и е^сть карїа^фїа^ри'мъ граD сн~овъ і^ё'динъ. с^е е^сть ча'сть ја^же къ мо'рю”
|
|
15
|
15
|
|
Південною ж стороною від Кириаф-Іарима йде межа до моря і доходить до джерела вод Нефтоаха;
|
И$ ча'сть ја%же къ лива'нђ, эT ча'сти каріа^џъваа'ль. и' да про'идTђ предњли морскїя въ гаи'нъ, на исто'чникъ воды` наџо'новы”
|
|
16
|
16
|
|
потім межа сходить до кінця гори, що перед долиною сина Енномового, в долині рефаїмів, на півночі, і сходить долиною Еннома до південного боку Ієвуса, і йде до Ен-Рогела;
|
И$ да снидTђ предњли на странђ` горы` е^же е^сть преD лицемъ на'пи, сн~а е^но'мля е^же е^сть эT ча'сти е^ме'къ. рафаи'нъ эT сᲇвера, и^ да сни'детъ къ геномђ на ю%г# и^е^вђсђ, да снидђтъ эT ю%га на и^сто'чникъ рогиль”
|
|
17
|
17
|
|
потім повертає від півночі і йде до Ен-Шемеша, і йде до Гелилофа, що навпроти узвишшя Адуммима, і сходить до каменя Богана, сина Рувимового;
|
да про'идђтъ на исᲄочникъ самесовъ. и^ да про'идђтъ на галило'мъ, ја%же е^сть пря'мо въше'ствїю е^додимо'нђ, да сни'дђтъ на ка'мень ваа'на, сн~а рђви'мля”
|
|
18
|
18
|
|
потім проходить біля рівнини на північ і сходить на рівнину;
|
да про'идђтъ на ю%жнђю странђ` витара'вы,
|
|
19
|
19
|
|
звідси проходить межа поряд Беф-Хогли на північ, і закінчується межа біля північної затоки моря Солоного, біля південного кінця Йордану. Ось межа південна. Зі східного ж боку межею служить Йордан.
|
и^ да сни'детъ къ ю'гђ виџа'глы эT сњ'вера” И$ да бђ'детъ и^схо'дъ предњ'лъ на хл'ъмницы мо'ря со'лищнаго эT сњ'вера, въ странђ` і^ѓ^рда'новђ эT ли'вы, сі'а предњ'ли юQныя” І$ѓ^рда'н# же предњля'етъ я& эT страны` въсто'ка.
|
|
20
|
20
|
|
Ось наділ синів Веніамінових, з межами його з усіх боків, за племенами їх.
|
сїе' прича'стїе сн~овъ венїа^ми'новъ, предњ'ли е^я` ѓ%крsтъ по сонмо'мъ и^х#”
|
|
21
|
21
|
|
Міста коліну синів Веніамінових, за племенами їх, належали ці: Єрихон, Беф-Хогла й Емек-Кециц,
|
И$ бы'ша гра'ди племе'ни сн~овъ венїа^ми'нь, по сонмо'мъ и^хъ. и^е^ри'хо и^ вифа'гла, и^ а^мек#каси'съ”
|
|
22
|
22
|
|
Беф-Арава, Цемараїм і Вефиль,
|
И$ вифара'ва и^ семри'мъ и^ веџи'лъ”
|
|
23
|
23
|
|
Аввим, Фара й Офра,
|
фе'ди и^ а^љ=мъ и^ ѓфра и^ а^џра'џа и екаре'мъ”
|
|
24
|
24
|
|
Кефар-Аммонай, Афні і Гева: дванадцять міст з їх селами.
|
И$ каџираминъ и^ а^фо'ни и^ гава'а” гра'дъ, в~і. и^ ве'си и^хъ”
|
|
25
|
25
|
|
Гаваон, Рама і Бероф,
|
Гаваѓ'нъ и^ е^тикиѓ'нъ и^ рама'џъ и^ виро'џъ”
|
|
26
|
26
|
|
Мицфе, Кефира і Моца,
|
И$ сворфо'џᲆ и^ ма'џа и^ хеџи'ра и^ моса`”
|
|
27
|
27
|
|
Рекем, Ірфеїл і Фарала,
|
Реке'мъ и^ е^рфаи'ль и^ фера'ла
|
|
28
|
28
|
|
Цела, Елеф та Ієвус, інакше Єрусалим, Гивеаф і Кириаф: чотирнадцять міст із їх селами. Ось наділ синів Веніамінових, за племенами їх.
|
и^ серале'џъке'ля е^ле'фъ” И$ е^ё'съ, сїа е^сть і^ерsлимъ. и^ гаваа'џъ, и^ гра'дъ и^а^рима'и. гра'дъ. д~і, и^ ве'си и^хъ. сїе прича'стїе сн~овъ венїами'нь по сонмоM и^хъ”
|
|
Глава 19
|
Глvа, џ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Другий жереб припав Симеону, коліну синів Симеонових, за племенами їх; і був наділ їх серед наділів синів Іудиних.
|
И$ і^зы'де вторы'и жре'бїи симеѓ'нь, и^ племе'ни сн~овᲆ симеѓ'нь. и^ бы'сть прича'стїе иX средњ` прича'стїа сн~овъ і^ё'динᲆ”
|
|
2
|
2
|
|
У наділі їх були: Вирсавія або Шева, Молада,
|
И$ бы'сть прича'сᲄїе иX вирсаві'а и^ саве'а и^ моладаM”
|
|
3
|
3
|
|
Хацар-Шуал, Вала й Ацем,
|
И$ а^серᲆсђа'ль и^ ваџоё%ль и^ во'ла. и^ а^со'нъ
|
|
4
|
4
|
|
Елтолад, Вефул і Хорма,
|
и^ е^рма
|
|
5
|
5
|
|
Циклаг, Беф-Маркавоф і Хацар-Суса,
|
и^ секо'ла и^ веџъма'ръ и^ хаZво'џъ и^ а^серсђ'ла”
|
|
6
|
6
|
|
Беф-Леваоф і Шарухен: тринадцять міст із їх селами.
|
И$ вивлава'џъ гра'довъ г~і, и^ ве'си и^хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Аїн, Риммон, Ефер і Ашан: чотири міста із селами їх,
|
а^и'нъ и^ керемо'нь и^ е^џе'рь і^ а^са'нь, грады д~, и^ ве'си и^хᲆ
|
|
8
|
8
|
|
і всі села, що знаходилися навколо міст цих навіть до Ваалаф-Беера, або південної Рами. Ось наділ коліна синів Симеонових, за племенами їх.
|
и^ вс^я ве'си” ја^же ѓ^крsтъ граD сихъ, даждь до вале'џᲆ вирамо'џа, и^дђщиX на и^а^ме'џъ до ли'вы. с^и е^сть прича'стїе племе'нъ симеѓ'нь по сонмоM иX”
|
|
9
|
9
|
|
Від ділянки синів Іудиних виділено наділ [коліну] синів Симеонових. Оскільки ділянка синів Іудиних була занадто велика для них, то сини Симеонові й одержали наділ серед їхнього наділу.
|
эT жре'бїа і^ё'дина прича'стїа племе'ни сн~овъ симеѓ'нь. ја%ко бы'сть ча'сть сн~овъ і^ю'динъ бо'лши сиX. и^ причастиша сн~ове симеѓ'ни, средњ прича'стїа и^хъ”
|
|
10
|
10
|
|
Третій жереб припав синам Завулоновим за племенами їх, і простягнулася межа наділу їх до Сарида;
|
І$ и^зы'де жре'бїи, г~, и^ сн~овъ заё^ло'нь по сонмо'мъ и^хъ. и^ бы'ша предњли прича'стїа и^хъ, до сирида”
|
|
11
|
11
|
|
межа їх піднімається до моря і Марали і примикає до Дабешефа і примикає до потоку, що перед Іокнеамом;
|
И възы'де предњлᲆ ихъ ко за'падђ марала'да, и^ до'иде къ дава'стњ, и^ въ де'брь ја%же е^сть къ лицђ` и^а'к#мы”
|
|
12
|
12
|
|
від Сарида йде назад до східної сторони, на схід сонця, до межі Кислоф-Фавора; звідси йде до Даврафа і піднімається до Іафії;
|
И въꙁвраща'ется эT сарида сђпротивъ восто'къ. на предњлы а^џасалоџовы, и^ фаво'ровы. и^ проидTђ къ давра'џђ, и да вᲆзыдеT въ а^і^а^фїю”
|
|
13
|
13
|
|
звідси проходить на схід в Геф-Хефер, у Ітту-Кацин, і йде до Риммона, Мифоара і Неї;
|
эTтђ'дђ же да ѓ^бы'идђтᲆ сђпроти'въ на восто'ки, на гоџае'фџовы въ граD каси'мъ. и^ да про'идетъ на рем#мона а^м#маџанна дрђнђа'иньска”
|
|
14
|
14
|
|
і повертає межа з півночі до Ханнафона і закінчується долиною Іфтах-Ел;
|
ПосеM сїи же предlњ и%де эT сᲇверᲆ въ е^навъѓg. да бђ'детъ и^схоD иX на га'ю и^е^фџаи^льскђ
|
|
15
|
15
|
|
далі: Каттаф, Нагалал, Шимрон, Ідеала і Вифлеєм: дванадцять міст з їх селами.
|
и^ кат#та'џъ и^ налоџъ и^ семро'нъ и^ а^дила и^ виџлееM граD, в~і, и^ веси иX”
|
|
16
|
16
|
|
Ось наділ синів Завулонових, за їхніми племенами; ось міста і села їх.
|
Се^ е^сть прича'стїе сн~овъ заё^ло'нь по племе'ни и^ по сонмо'мъ и^хъ”
|
|
17
|
17
|
|
Четвертий жереб випав Іссахару, синам Іссахара, за племенами їхніми;
|
А$саха'рђ же и сн~омъ е^го по родђ иX и^зы'де жребїи д~ и.
|
|
18
|
18
|
|
межею їх були: Ізреель, Кесуллоф і Сунем,
|
и^ бы'ша предњ'лъ и^хъ і^и^л~ь, и^ а^хасело'џъ и^ сђни'мъ”
|
|
19
|
19
|
|
Хафараїм, Шион і Анахараф,
|
И$ а^ферариM и^ сиа'нъ и^ рена'џᲆ
|
|
20
|
20
|
|
Раввиф, Кишион і Авец,
|
и^ равдо'џᲆ” И$ кесїѓ'нъ и^ а^е'ме
|
|
21
|
21
|
|
Ремеф, Ен-Ганним, Ен-Хадда і Беф-Пацец;
|
и^ рама'и” І$ и^нъгани'мᲆ і^ и^наDда и^ вефџасиs”
|
|
22
|
22
|
|
і примикає межа до Фавору і Шагацима і Вефсамиса, і закінчується межа їх біля Йордану: шістнадцять міст із селами їх.
|
І$ и^ꙁы'иде сїи предњ'лъ на џаво'ръ. и^ на саси'ма къ мо'рю, и^ веџъсма'съ, да бђ'детъ и^схо'дъ предњ'лъ и^хъ і^ѓ^рда'нъ, грDа ѕ~. и^ се'ла и^хᲆ”
|
|
23
|
23
|
|
Ось наділ коліна синів Іссахарових за племенами їх; ось міста і села їх.
|
Се^ е'сть прича'стїе сн~овъ и^саха'роv по племе'ни и^ по сонмђ` и^хъ”
|
|
24
|
24
|
|
П’ятий жереб випав коліну синів Асирових, за племенами їх;
|
І$ и^ꙁы'иде жре'бїи, е~ и, и^а^си'ровъ по сонмо'мъ и^хъ”
|
|
25
|
25
|
|
межею їх були: Хелкаф, Хали, Ветен і Ахсаф,
|
И$ бы'ша предњ'лъ и^хъ, хелъка'џᲆ и^ ѓ'ли и^ ва'тне и^ а^са'фъ”
|
|
26
|
26
|
|
Аламелех, Амад і Мишал; і примикає межа до Кармила із західної сторони і до Шихор-Ливнафа;
|
И$ а^лимеле'хъ и^ а^ма'дъ и^ маа'лъ, і^ и^ꙁы'иде въ карми'лъ къ мо'рю и^ сиѓ^о'рови и^ лавана'џђ”
|
|
27
|
27
|
|
потім іде назад на схід сонця у Беф-Дагон, і примикає до Завулона і до долини Іфтах-Ел з півночі, [і входить у межі Асафи] у Беф-Емек і Неїел, і йде біля Кавула, з лівого боку;
|
И$ да ѓ^братя'тся на въсто'къ слн~ца, и^ виџдаго'нь” и^ до'иде къ ꙁаё^ло'нђ и^ въ га'ю и^е^џа'иль, и^ да и'детᲆ подоlнее къ ве'рре на сњ'веръ въкђ'пе” да вни'детъ въ предњ'лы сафџа'на виџае^меk, и^ да и'детъ по доли'не а^нїи'ла, да про'идетъ въ хаво'лъ на лњ'во
|
|
28
|
28
|
|
далі: Еврон, Рехов, Хаммон і Кана, до Сидона великого;
|
и^ а^хра'на и^ роѓ'ва и^ а^ммо'на и^ кана'и, до сидо'ны вели'кїя”
|
|
29
|
29
|
|
потім межа повертається до Рами до укріпленого міста Тира, і повертає межа до Хосси, і закінчується біля моря, у містечку Ахзиві;
|
да въз#вратиT предњ'лы въ рама'дъ до гра'да тве'рда, тириѓ'нь. да въꙁврати'тъ предњ'лы до со'сы, и^ да бђ'детъ и^схо'дъ е^го мо'ре эT мњ'ры а^хъꙁи'фля”
|
|
30
|
30
|
|
далі: Умма, Афек і Рехов: двадцять два міста з селами їх.
|
И$ ксемђ` а%мъма, и^ а^џекъ и^ роѓ'въ, гра'ды, к~, и^ в~, и^ ве'си иX”
|
|
31
|
31
|
|
Ось наділ коліна синів Асирових, за племенами їх; ось міста і села їх.
|
Се^ е'сть прича'стїе племе'ни сн~овъ а^си'ровъ по сонмо'мъ иX гра'ды и^хъ и^ ве'си и^хъ”
|
|
32
|
32
|
|
Шостий жереб випав синам Неффалима, синам Неффалима за племенами їх;
|
И$ нефџали'мђ же и^ꙁы'иде жре'бїи, ѕ~ и”
|
|
33
|
33
|
|
межа їх ішла від Хелефа [і] від діброви, що в Цананнимі, до Адами-Некева і Іавнеїла, до Лаккума, і закінчувалася біля Йордану;
|
И$ быs предњ'лъ и^хъ мее'лефъ и^ мило'мᲆ и^ весенани'мъ и^ а'рме и^ наве'къ і^ и^а'вни, дажDь до лак#ко'нъ” И$ бы'ша и^схо'ди и^хъ і^ѓ^рда'нъ”
|
|
34
|
34
|
|
звідси повертається межа на захід до Азноф-Фавора і йде звідти до Хуккока, і примикає до Завулона з півдня, і до Асира примикає з заходу, і до Іуди біля Йордану, на схід сонця.
|
да въꙁврати'тᲆ предњ'лъ сїи на ꙁа'паD. а^ꙁано'џъ џаво'ръ. и^ да про'идеT эTтђ'дђ въ и^ко'к#” И$ да притъкнеT къ ꙁаё^ло'нђ эT ю'га, и^ а^си'ръ да съвъкђ'питъ къ мо'рю, и^ къ і^ё'де на і^ѓ^рда'нᲆ эT вᲆстоk слн~ца”
|
|
35
|
35
|
|
Міста укріплені: Циддим, Цер, Хамаф, Раккаф і Хиннереф,
|
Гра'ди же ѓ^гражде'ни сђть тириѓ'ньстїи. а^съсидиM тиро'съ и^ а^м#ма'џъ и^ рек#ка'џъ и^ ханере'џъ”
|
|
36
|
36
|
|
Адама, Рама й Асор,
|
и^ а^да'ми и^ рама` и^ а^со'ръ”
|
|
37
|
37
|
|
Кедес, Едрея й Ен-Гацор,
|
И$ кеде'сᲆ и^ е^дра'и, і^ и^сто'чникъ а^со'ровъ”
|
|
38
|
38
|
|
Іреон, Мигдал-Ел, Хорем, Беф-Анаф і Вефсамис: дев’ятнадцять міст із їх селами.
|
И$ реѓ'нъ и^ магдалїи'лъ и^ ѓ^ра'нъ и^ виџана'џъ и^ џасмђ'съ, гра'довъ, џ~і. и^ ве'си иX”
|
|
39
|
39
|
|
Ось наділ коліна синів Неффалимових за племенами їх; ось міста і села їх.
|
Си^ е'сть прича'стїе сн~омъ нефџали'мль, по рожде'нїемъ иX”
|
|
40
|
40
|
|
Коліну синів Данових, за племенами їх, припав жереб сьомий;
|
да'нови же и^зы'иде жре'бїи, з~ и.
|
|
41
|
41
|
|
межею наділи їх були: Цора, Ештаол та Ір-Шемеш,
|
и^ бы'ша предњ'ли и^хъ сара` и^ е^сџаѓ'ль, и^ гра'дъ саме'сь”
|
|
42
|
42
|
|
Шаалаввин, Аїалон та Іфла,
|
И$ салави'нь и^ валоn и^ е'џла”
|
|
43
|
43
|
|
Елон, Фимнафа й Екрон,
|
И$ е^ло'нь и^ џа'мна и^ аkкаро'нь”
|
|
44
|
44
|
|
Елтеке, Гиввефон і Ваалаф,
|
И$ е^лџе'ко и^ гава'џонъ и^ ваа^ло'џъ”
|
|
45
|
45
|
|
Ігуд, Бене-Верак і Гаф-Риммон,
|
І$ и^ё'џъ и^ ванивара'къ и^ геџремъмо'нъ”
|
|
46
|
46
|
|
Ме-Іаркон і Ракон з межею біля Іоппії. І вийшов наділ синів Данових малим для них.
|
И$ эT мо'ря и^е^рако'ньска предњ'лъ бли'ꙁъ и^ѓ'п#пы, грDа, е~і” А$ ꙁд^њ не до'иде вᲆ съверше'нїе предњ'лъ сн~омᲆ да'новыM”
|
|
47
|
47
|
|
І сини Данові пішли війною на Ласем і взяли його, й уразили його мечем, і одержали його в спадщину, і оселилися в ньому, і назвали Ласем Даном за ім’ям Дана, батька свого. [Аморреяни залишалися жити в Еломі і Саламині, але рука Єфремова подолала їх, і зробилися вони данниками йому.]
|
И$ сего` ради и^ꙁыидо'ша сн~ове да'нови, и^ вое^ва'ша на лесе'мъ и^ вꙁя'ша е^го, і^ и^ꙁби'ша е& мече'мъ и^ всели'шася в неM” И$ прозва'ша и& лесенъда'нъ по и'мени да'на эTц~а свое^го.
|
|
48
|
48
|
|
Ось наділ коліна синів Данових, за племенами їх; ось міста і села їх. [Сини Данові не знищили аморреян, які притисли їх на горі, і не давали їм аморреяни виходити на долину і відібрали у них наділ їхньої ділянки.]
|
с^е е^сть прича'стїе сн~овъ да'новыхъ, по племе'немъ иX. с^и гра'ды и^ ве'си и^хъ”
|
|
49
|
49
|
|
Коли закінчили розділення землі, за межами її, тоді сини Ізраїлеві дали серед себе наділ Ісусові, синові Навина:
|
И$ та'ко сконча'ста дели'ти ꙁе'млю въ предњ'леX е^я`. и^ да'ша сн~ове і^и^л~евы прича'стїе і^сђ'сђ сн~ђ нављ=инђ повелњ'нїемъ гн~имъ средњ` себе`”
|
|
50
|
50
|
|
за повелінням Господнім дали йому місто Фамнаф-Сараі, яке він просив, на горі Єфремовій; і побудував він місто і жив у ньому.
|
И$ да'ша е^мђ грDа е^гоже проси` тамна'џъсараи` и^же е^сть в горњ` е^фраи%млњ, и^ съгради` град# и^ вселися вонь”
|
|
51
|
51
|
|
Ось наділи, які Єлеазар священик, Ісус, син Навина, і начальники поколінь розділили колінам синів Ізраїлевих, за жеребом, у Силомі, перед лицем Господнім, при вході в скинію зібрання. І закінчили розподіл землі.
|
Си^ сђть причастїя ја%же раꙁдњлиша. е^леа^заръ жрецъ, і^ и^сђсᲆ нављ=инъ, и^ кн~ѕи эTч~ьствъ въ племенехъ і^и^л~ихъ по жребїемъ в силоме преD гм~ъ ё^ дверїи храма свњдњнїя” и^ сконча'ста дели'ти ꙁемля`”
|
|
Глава 20
|
Глvа, к~”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Ісусові, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ і^сђсђ гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
скажи синам Ізраїлевим: зробіть у себе міста притулку, про які Я говорив вам через Мойсея,
|
гл~и сн~омъ і^и^л~евымъ рекїи. дади'те гра'ды ё^бњже'нїя ја%же реко'хъ къ вамъ мољ=сиѓ^мъ”
|
|
3
|
3
|
|
щоб міг тікати туди вбивця, що убив людину помилково, без наміру; нехай [міста ці] будуть у вас притулком [щоб не вмер той, що убив] від того, хто мститься за кров, [доки не постане перед громадою на суд].
|
да ё^бежи'тъ та'мо ё^би'вшїи дш~ђ не вњ'дя, и^ да бђдђтъ вамъ гра'ди ё^бњжища. и^ да не ё%мретъ ё^бїица эT въꙁыска'ю^щаго кро'ве, до'ндеже поста'витъ пред# со'нмомъ на сђдњ”
|
|
4
|
4
|
|
І хто втече в одне з міст цих, нехай стане біля воріт міста і розповість уголос старійшинам міста цього справу свою; і вони приймуть його до себе в місто і дадуть йому місце, щоб він жив у них;
|
И$ а'ще кт^о въбњгнетъ въ е^ді'нъ граD сихъ, и^ да ста'нетъ въ вра'тњхъ гра'да е^го і^ и^сповњсть въ ё'ши ста'рцеM гра'да того` словеса` своя, и^ прїимђтъ е^го въ гра'дъ къ себњ`, и^ дадя'тъ е^мђ мњсто жити с ни'ми”
|
|
5
|
5
|
|
і коли поженеться за ним той, хто мститься за кров, то вони не повинні видавати в руки його убивцю, тому що він без наміру убив ближнього свого, не мав до нього ненависти ні вчора, ні третього дня;
|
И$ ја^ко прибᲇже въ слњдъ въꙁыска'я кро'ве е^го. да не дадђтъ ё^би'вшаго въ рђцњ е^го ја^ко невњдыи ё^бивъ бли'жняго е^го, и^ не ненави'дяи е^го эT вчера` и^ треᲄїаго дн~и”
|
|
6
|
6
|
|
нехай він живе в цьому місті, доки не стане перед громадою на суд, доки не помре великий священик, який буде в ті дні. А потім нехай повернеться вбивця і піде в місто своє і в дім свій, у місто, з якого він утік.
|
и^ да всели'тся въ то'и граD до'н#деже ста'нетъ преD лице'мᲆ сонмища на сђдњ. и^л^и до'ндеже ё%мретᲆ жреw вели'кїи, и^же бђдетъ въ ты'и дн~и. тогда` да ся ѓ^брати'тъ ё^бїица, и^ прїидетъ въ граD свои и^ въ до'м# свой и^ въ граD эTню'дђже е^сть и^збњглᲆ таM эT ё^жики кро'ве”
|
|
7
|
7
|
|
І відокремили Кедес у Галилеї на горі Неффалимовій, Сихем на горі Єфремовій, і Кириаф-Арби, інакше Хеврон, на горі Іудиній;
|
И$ эTлђчи'ста на се кеде'съ, въ галиле'и, въ горњ` неџали'мли” И$ сихе'мъ въ горњ` е^фрMњли и^ грDа а^рво'ль. сїи е^сть хевро'нь въ горњ` і^ё'динњ”
|
|
8
|
8
|
|
за Йорданом, навпроти Єрихона на схід, відокремили: Бецер у пустелі, на рівнині, від коліна Рувимового, і Рамоф у Галааді від коліна Гадового, і Голан у Васані від коліна Манассіїного;
|
И$ ѓ^бо'нђ странђ` і^ерихо'на і^ѓ^рда'на на восто'къ. даша восо'ръ въ пђсты'ни в ра'вни эT племе'ни рђви'мля. и^ рамо'џъ въ галаа'дњ эT племе'ни га'дова. и^ гаваа'нь въ санити'дњ эT племе'ни манасїина”
|
|
9
|
9
|
|
ці міста призначені для всіх синів Ізраїлевих і для прибульців, які живуть у них, щоб тікав туди всякий, хто убив людину помилково, щоб не помер він від руки того, хто мститься за кров, доки не постане перед громадою [на суд].
|
Сїи гра'ди и^ꙁбра'ни бы'ша всњмъ сн~омъ і^и^л~евымъ” И$ прише'лцђ прилежа'щђ е^мђ въ нихъ, ё^бњжа'нїе тамо всемђ` ё^бива'ющемђ дш~ђ невњ'дя. да не ё%мретъ эT рђкђ ё^жи'цњ кро'ви до'ндеже ста'неT преD со'нмоM на сђдњ”
|
|
Глава 21
|
Глvа, к~а”
|
|
1
|
1
|
|
Начальники поколінь левитських прийшли до Єлеазара священика і до Ісуса, сина Навина, і до начальників поколінь синів Ізраїлевих,
|
И$ прїидо'ша старњи'шины эTчествъ сн~овъ левљ=иn, къ е^леа^ꙁа'рђ жерцђ`, и^ къ і^сђсђ сн~ђ нављ=инђ, и^ къ старњишинамъ племе'нъ эTч~есᲄва сн~овъ і^и^л~евъ”
|
|
2
|
2
|
|
і говорили їм у Силомі, в землі Ханаанській, і сказали: Господь повелів через Мойсея дати нам міста для проживання і передмістя їх для худоби нашої.
|
И$ рњша къ нимъ въ сило'мњ въ ꙁемли` ханаа'ни ѓ^ни гл~юще. заповњ'да г~ь рђко'ю мољ=сиѓ^вою да'ти намъ гра'ды къ пребыва'нїю, и^ ѓ%крsтныя и^хъ преDгра'дїя ското'мъ на'шимъ”
|
|
3
|
3
|
|
І дали сини Ізраїлеві левитам з наділів своїх, за повелінням Господнім, ці міста з передмістями їх.
|
И$ да'ша сн~ове і^и^л~еви левљ=томъ эT прича'стїи своиX повелњнїемъ гн~имъ гра'ды и^ ѓ%крsтᲆныя преDгра'дїя и^хъ”
|
|
4
|
4
|
|
Випав жереб племенам Каафовим; і дісталося за жеребом синам Аарона священика, левитам, від коліна Іудиного, і від коліна Симеонового, і від коліна Веніамінового, тринадцять міст;
|
І$ и^ꙁы'де жре'бїи къ со'нмђ къа'џовђ, и^ бы'сть сн~оM а^а^ро'немъ жръцемъ левљ=томъ эT племе'не і^ё%дина, и^ эT племе'не сїмеѓ%ня, и^ эT племе'не венїа^ми'ня. жре'біеM граD. г~і”
|
|
5
|
5
|
|
а іншим синам Каафа від племен коліна Єфремового, і від коліна Данового, і від половини коліна Манассіїного, за жеребом, дісталося десять міст;
|
Сн~омъ же каа'џовымъ ѓ^ста'вшиM эT племе'не е^фре'мова, и^ эT племе'не данова и^ эT полђ племе'не манасїина, быs жре'бїеM граD. і~”
|
|
6
|
6
|
|
синам Гирсоновим — від племен коліна Іссахарового, і від коліна Асирового, і від коліна Неффалимового, і від половини коліна Манассіїного у Васані, за жеребом, дісталося тринадцять міст;
|
Сн~ом# же герсо'неM эT племе'не и^саха'рова, и^ эT племе'ни а^си'рова и^ эT племене неџали'мля, и^ эT полђ племе'не манасїина еy въ васа'нь, быs жре'бїеM грDа, г~і”
|
|
7
|
7
|
|
синам Мерариним, за їх племенами, від коліна Рувимового, від коліна Гадового і від коліна Завулонового — дванадцять міст.
|
А$ сн~омᲆ мера'риноM по со'нмоM и^х# эT племе'не рђвїина, и^ эT племе'не гадова, и^ эT племе'не ꙁаё^ло'ня граD в~і”
|
|
8
|
8
|
|
І віддали сини Ізраїлеві левитам ці міста з передмістями їх, як повелів Господь через Мойсея, за жеребом.
|
И$ да'ша сн~ове і^и^л~еви, левљ=томъ гра'ды, и^ дњли ѓ%крsтныя и^хъ. ја%ко ꙁаповњда г~ь мољ=сїѓ^ви по жре'бїю”
|
|
9
|
9
|
|
Від коліна синів Іудиних, і від коліна синів Симеонових, [і від коліна синів Веніамінових] дали міста, які тут названі поіменно:
|
И$ даша эT племе'не сн~овъ і^ё%динъ, и^ эT племе'не сн~овъ, сїмеѓ%нь, и^ эT племе'не сн~овъ венїа^ми'нь гра'ды сїа иXже зд^њ нареко'ша”
|
|
10
|
10
|
|
синам Аарона, з племен Каафових, із синів Левія [тому що жереб їхній був перший],
|
И$ бысть сн~омъ а^а^ро'новым# эT племе'ни каа'џова сн~овᲆ левљ=инъ” ЈА/ко си'мъ бысть жре'бїи прь'выи”
|
|
11
|
11
|
|
дали Кириаф-Арби, батька Єнакового, інакше Хеврон, на горі Іудиній, і передмістя його навколо нього;
|
И$ да'ша и^мъ а^карїа'џа'рᲆ эTц~а е^на'кова старњ'и граD с^и е^сть хеврон#. въ горњ` і^ё%динњ, и^ ѓ^крsтныа дњли е^го”
|
|
12
|
12
|
|
а поле цього міста і села його віддали у власність Халеву, синові Ієфонніїному.
|
И$ села гра'да сего, и^ ве'си е^го да'ша хале'вђ сн~ђ и^е^фонїинђ въ ѓ^держа'нїе е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Отже, синам Аарона священика дали місто притулку для убивці — Хеврон і передмістя його, Ливну і передмістя її,
|
Сн~ом же а^аро'на жерца да'ша граD ё^бњженыи ё^би'вшемђ хевро'нъ, и^ эTлђче'нїе е^го”
|
|
14
|
14
|
|
Іаттир і передмістя його, Ештемо і передмістя його,
|
И$ ле'вна, и^ эTлђче'нїе е^го” І$ ефе'ръ, и^ эTлђче'нїе е^го” Є$сфемђсъ, и^ эTлђче'нїе е^го”
|
|
15
|
15
|
|
Холон і передмістя його, Давир і передмістя його,
|
І$ и^ло'нъ, и^ эTлђче'нїе е^го И$ дави'ръ, и^ эTлђче'нїе е^го”
|
|
16
|
16
|
|
Аїн і передмістя його, Ютту і передмістя її, Беф-Шемеш і передмістя його: дев’ять міст від двох колін цих;
|
И$ наи'н# и^ эTлђче'нїе е^го” І$ е^т#гђ'ина, и^ эTлђче'нїе е^го” И$ веџъсамђ'съ, и^ эTлђче'нїе е^го, граD. џ~, эT дв^ою се'ю племеn
|
|
17
|
17
|
|
а від коліна Веніамінового: Гаваон і передмістя його, Геву і передмістя її,
|
и^ эT племе'не венїа^ми'ня, гаваѓ'нъ, и^ эTлђче'нїе е^го” И$ гаv и^ ѓ%крsтныа дњли е^го.
|
|
18
|
18
|
|
Анафоф і передмістя його, Алмон і передмістя його: чотири міста.
|
и^ а^нано'џъ и^ ѓ%крsтныа дњли е^го” І$ а^лмо'на и^ ѓ%крsтныа дњли е^го, граD, д~”
|
|
19
|
19
|
|
Усіх міст синам Аароновим, священикам, дісталося тринадцять міст із передмістями їх.
|
ВсXњ же граD сн~овъ а^а^ро'на жерца`. граD, д~і, и^ ѓ%крsтнаа дњ'ль иX”
|
|
20
|
20
|
|
І племенам синів Каафових, левитів, іншим із синів Каафових, за жеребом їх, дісталися міста від коліна Єфремового;
|
Племя' же сн~овъ каа'џовъ левљ=томъ ѓ^ста'вльшиM эT сн~овъ каа'џовъ. бы'ша граd жре'бїеM иX эT племе'не е^фре'мова”
|
|
21
|
21
|
|
дали їм місто притулку для вбивці — Сихем і передмістя його, на горі Єфремовій, Гезер і передмістя його,
|
И$ да'ша иM граD ё^бњжище ё^би'вшемђ сихеM, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го” Въ горњ` е^фремли и^ газе'рᲆ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го.
|
|
22
|
22
|
|
Кивцаїм і передмістя його, Беф-Орон і передмістя його: чотири міста;
|
И$ кавсаи^м#, и^ ѓ^крsтныа дњли е^го” И$ вефоро'нь, и^ ѓ^крsтныа дњ'ли е^го, граD д~”
|
|
23
|
23
|
|
від коліна Данового: Елфеке і передмістя його, Гиввефон і передмістя його,
|
І$ эT племе'не да'нова е^льфе'ка, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го. и^ гавефо'нъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го”
|
|
24
|
24
|
|
Аїалон і передмістя його, Гаф-Риммон і передмістя його: чотири міста;
|
И$ а^гило'нъ и^ ѓ%крестныа дњли е^го. и^ геџремо'нъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го граD, д~”
|
|
25
|
25
|
|
від половини коліна Манассіїного: Фаанах і передмістя його, Гаф-Риммон і передмістя його: два міста.
|
И$ эT полђ` племе'не манасїи'на нааX, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го. веџъсаM, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го, граD в~”
|
|
26
|
26
|
|
Усіх міст із передмістями їх іншим племенам синів Каафових дісталося десять.
|
И$ всXњ же сиX граD і~, и^ ѓ%крестныа иX, по сонмоM сн~овъ каа'фовᲆ ѓ^ста'вшиM”
|
|
27
|
27
|
|
А синам Гирсоновим, із племен левитських дали: від половини коліна Манассіїного місто притулку для вбивці — Голан у Васані й передмістя його, і Беештеру і передмістя її: два міста;
|
И$ сн~оM герсо'ниM левљ=тоM эT полђ` племе'ни манасїи'на, гра'ды нарече'ныа ё^би'вшиM гола'нъ въ васанити'де, и^ ѓ%крsтъныа дњли е^го. и^ вее^съџра, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го, граD в~.
|
|
28
|
28
|
|
від коліна Іссахарового: Кишион і передмістя його, Давраф і передмістя його,
|
и^ эT племе'не и^саха'рова кисїѓ'нъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го” И$ даа^вва'џъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го.
|
|
29
|
29
|
|
Іармуф і передмістя його, Ен-Ганним і передмістя його: чотири міста;
|
і^ и^ръмо'џъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го. і^ и^сто'чникъ писме'нъ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го граD д~”
|
|
30
|
30
|
|
від коліна Асирового: Мишал і передмістя його, Авдон і передмістя його,
|
И$ эT племе'не а^си'рова масааl, и^ ѓ%крsтᲆныа дњли е^го. и^ а^вдо'нᲆ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го”
|
|
31
|
31
|
|
Хелкаф і передмістя його, Рехов і передмістя його: чотири міста;
|
И$ хелька'џᲆ, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го. и^ роаv, и^ ѓ%крsтныа дᲇли е^го граD д~”
|
|
32
|
32
|
|
від коліна Неффалимового місто притулку для вбивці — Кедес у Галилеї і передмістя його, Хамоф-Дор і передмістя його, Карфан і передмістя його: три міста.
|
И$ эT племе'не нефџали'мова, гра'ды нарече'нныи ё^би'вшемђ, кедеs въ галиле'и и^ ѓ%крsтныа дњли е^го. и^ е^маџдоr, и^ ѓ%крsтныа дњли е^го” И$ ное^ммоn и^ эTлђченїе е^го и^ кардаn, и^ эTлђченїе е^го, гра'ды, г~”
|
|
33
|
33
|
|
Усіх міст синам Гирсоновим, за племенами їх, дісталося тринадцять міст із передмістями їх.
|
Всњхᲆ граD, геrсо'новыхъ по сонмоM и^хъ, граD г~і, и^ эTлђченїе и^хъ”
|
|
34
|
34
|
|
Племенам синів Мерариних, решті левитів, дали: від коліна Завулонового Іокнеам і передмістя його, Карфу і передмістя її,
|
И$ эT со'нмђ сн~овъ мера'рїинъ, левљ=томᲆ ѓ^ста'вшиM, эT племене сн~овъ заё^ло'нь, е^кнааM, и^ ѓ'крsтъныа дњли е^го. и^ карџа'нъ, и ѓ'крsтъныа дњ'ли е^го”
|
|
35
|
35
|
|
Димну і передмістя її, Нагалал і передмістя його: чотири міста;
|
И$ да'мна, и^ ѓ'крsтныа дњ'ли е^го. и^ дало'лъ, и^ ѓ'крsтъныя дњ'ли е^го гра'ды д~”
|
|
36
|
36
|
|
[по той бік Йордану навпроти Єрихона] від коліна Рувимового [дано місто притулку для вбивці] Бецер [у пустелі Мисор] і передмістя його, Іааца і передмістя її,
|
И$ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓrда'на къ і^е^рихонђ, эT племе'ни рђви'нова, даs гра'ды ё^бњженїа ё^би'вшемђ. восо'ръ въ пђсты'ни мисо'рове, и^ ѓ'крsтныа дњ'ли е^го. і^ и^а^зи'ръ, и^ ѓ'крsтныа дᲇ'ли е^го”
|
|
37
|
37
|
|
Кедемоф і передмістя його, Мефааф і передмістя його: чотири міста;
|
И$ геDсо'нъ, и^ ѓ^крsтныа дњ'ли е^го, и^ маsфа и^ ѓ'крsтныа дњли е^го гра'ды д~”
|
|
38
|
38
|
|
від коліна Гадового: міста притулку для вбивці — Рамоф у Галааді й передмістя його, Маханаїм і передмістя його,
|
И$ эT племе'ни га'дова, гра'ды ё^бњженїа ё^би'вшемђ. рамо'џъ въ галаа'де. и^ ѓ%крsтныа дњ'ли е^го. И$ манаиM, и^ ѓ%крsтныа дњ'ли е^го.
|
|
39
|
39
|
|
Есевон і передмістя його, Іазер і передмістя його: усіх міст чотири.
|
и^ е^совоn, и^ ѓ%крsтыа дњли е^го. и^ а^зи'рᲆ, и^ ѓ'крsтныа дњ'ли е^го гра'ды д~”
|
|
40
|
40
|
|
Усіх міст синам Мерариним за племенами їх, решті племен левитських, за жеребом дісталося дванадцять міст.
|
Вс^и граd сноM мера'рїиноM. по соньмоM иX” ѓ^ста'вшиM эT племе'ни левљ=ина” И$ бы'ша иM граd, в~і”
|
|
41
|
41
|
|
Усіх міст левитських серед володінь синів Ізраїлевих було сорок вісім міст із передмістями їх.
|
Вси y гра'ды левљ=тьскїа посредњ ѓ^дръжа'нїа сн~овъ і^и^л~евъ. м~, и^ и~, граD”
|
|
42
|
42
|
|
При містах цих були при кожнім місті передмістя навколо нього: так було при всіх містах цих. [Коли Ісус скінчив розподіл землі за наділами її, тоді сини Ізраїлеві дали частину Ісусові за повелінням Господнім; дали йому місто, яке він просив, Фимнаф-Сару дали йому на горі Єфремовій, і побудував Ісус місто, яке просив, і жив у ньому. І взяв Ісус кам’яні ножі, якими обрізав синів Ізраїлевих, народжених у путі в пустелі, тому що вони не були обрізані в пустелі; і поклав їх у Фимнаф-Сарі.]
|
И$ бы'ша гра'ди сїи ко'ждо ѓ^ себњ`, и^ нарече'нїя и^хъ, ѓ%крsтъ иX, и^ ѓ'крsтъ кое^го'ждо гра'да эT градо'въ си'хъ” И$ сконча` і^сђсъ раздњля'ти зе'млю, въ предњлеX и^хᲆ” И$ да'ша сн~ове і^и^л~евы ча'сть і^сђсђ, повелњнїемъ гн~иM, даша е^мђ граD е^гоже проси` тамна'џᲆсараи` и^же е^сть в# предњле е^фрњмове” И$ созда` і^сђсъ граD, е^гоже проси` и^ въсели'ся в не'мъ. и^ възя` і^сђсъ ножи` ка'менныя, и%миже ѓ^брњз'ова сн~ы і^и^л~евы, бы'вшихъ на пђти` въ пђсты'ни” ЈА/ко неѓ^брњꙁова'шеся въ пђсты'ни. и^ положи я&, въ тамна'џњсараи`”
|
|
43
|
43
|
|
Таким чином віддав Господь Ізраїлю всю землю, яку клявся дати батькам їхнім, і вони одержали її в спадщину й оселилися на ній.
|
И$ та'ко даде` г~ь і^и^л~ю вс^ю зе'млю е^ю^же кля'ся даᲄи эTц~емᲆ и^хъ” И$ причасти'ша ю&, и^ всели'шася въ неи”
|
|
44
|
44
|
|
І дав їм Господь спокій з усіх боків, як клявся батькам їх, і ніхто з усіх ворогів їх не встояв проти них; усіх ворогів їхніх віддав Господь до рук їхніх.
|
И$ ё^поко'и г~ь и^хъ ѓ%крsтъ по всемђ`, ја^коже кля'ся эTц~еM и^хъ. и^ не въста` никто'же проти'вђ и^мъ, эT всњхъ вра'гъ и^хъ” И$ всXњ враго'въ и^хъ преда` иM г~ь в рђ'цњ ихᲆ”
|
|
45
|
45
|
|
Не залишилося невиконаним жодне слово з усіх добрих слів, які Господь говорив дому Ізраїлевому; все збулося.
|
и^ не ё^бы'сть сло'во н^и е^ді'но эT всњхъ глаго'лъ блгихъ, и%хже рече г~ь сн~ом# і^и^л~евымъ. н^о вся` събы'шася”
|
|
Глава 22
|
Глvа, к~в”
|
|
1
|
1
|
|
Тоді Ісус покликав коліно Рувимове, Гадове і половину коліна Манассіїного і сказав їм:
|
Тогда` съзва` і^сђсъ сн~овъ рђви'новыX. и^ сн~овъ га'довыX” И$ по'лъ пле'мени манасїи'на и^ рече и^мъ
|
|
2
|
2
|
|
ви виконали все, що повелів вам Мойсей, раб Господній, і слухалися слів моїх в усьому, що я наказував вам;
|
в^ы снабдњ'сте вс^е е^ли'ко заповњ'да мољ=сїи ра'бъ гн~ь и^ послђшасте рњ'чи мое^я, по всемђ` е^ли'ко заповњ'дах# ваM”
|
|
3
|
3
|
|
ви не залишали братів своїх упродовж багатьох днів до цього дня і виконали, що належало виконати за повелінням Господа, Бога вашого:
|
И$ не ѓ^ста'висте бра'тїя ва'шея сїя дн~и и^ множа'иши до дне'шняго дн~е. снабдњсте страQбђ` за'повњди г~а б~а на'шего”
|
|
4
|
4
|
|
нині Господь, Бог ваш, заспокоїв братів ваших, як говорив їм; отже, поверніться і підіть у намети ваші, в землю вашого володіння, яку дав вам Мойсей, раб Господній, за Йорданом;
|
Нн~њ же поко'и г~ь б~ъ ва'ш# бра'тїю вашђ, ја%коже рече иM. нн~њ ё^бо вᲆзврати'вшеся эTи'дете въ до'мы ваша” И$ въ ꙁемли` ѓ^дръжа'нїя ва'шего, ю^же даде` ваM мољ=сїи ра'бъ гн~ь. ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на”
|
|
5
|
5
|
|
тільки намагайтеся старанно виконувати заповіді і закон, який заповідав вам Мойсей, раб Господній: любити Господа Бога вашого, ходити всіма путями Його, зберігати заповіді Його, приліплятися до Нього і служити Йому всім серцем вашим і всією душею вашою.
|
Но^ храни'те ѕњлотвори'ти за'повњди и^ зако'нъ, е^го'же ꙁаповњ'да ваM мољ=сїи ра'бъ гн~ь. да лю'бите г~а б~а ва'шего, ходи'ти въ вся` пђти` е^го, снабдњти ꙁа'повњди е^го и^ прилежа'ти и^мъ. и^ слђжи'ти е^мђ эT всего срDца ва'шего, и^ эT всея` дш~а ва'шея”
|
|
6
|
6
|
|
Потім Ісус благословив їх і відпустив їх, і вони розійшлися по наметах своїх.
|
И$ блsви я& і^сђ'съ, и^ эTпђсти я&. и^ эTи^до'ша въ до'мы своя`”
|
|
7
|
7
|
|
Одній половині коліна Манассіїного дав Мойсей наділ у Васані, а другій половині його дав Ісус наділ з братами його по цей бік Йордану на захід. І коли відпускав їх Ісус у намети їхні і благословив їх,
|
И$ полђ племе'ни манасїинђ въдаде` мољ=сїи ѓ^держа'нїе въ васа'нњ. и^ второ'мђ полђ племе'ни даде` і^сђ'съ съ бра'тїею и^хъ, ё^ і^ѓ^рда'на къ ꙁа'падђ. и^ сиX эTпђсти` і^сђ'съ въ до'мы и^хъ, и^ блsви и^хъ”
|
|
8
|
8
|
|
то сказав їм: з великим багатством повертаєтеся ви в намети ваші, з безліччю худоби, зі сріблом, із золотом, з міддю і з залізом, і з безліччю одягу; розділіть же здобич, узяту у ворогів ваших, із братами своїми.
|
И$ рече къ ни'мъ гл~я, съ и^мњ'нїемъ мно'гиM въꙁврати'стеся въ до'мы своя`. и^ ско'тъ мно'гᲆ ѕњло, и^ сребро` и^ ꙁла'то и^ мњ'дь и^ желњ'ꙁо, и^ ри'ꙁы мно'ги ѕњло. раꙁдњли'те плњ'нъ вра'гъ вашиX съ бра'тїею ва'шею”
|
|
9
|
9
|
|
І повернулися, і пішли сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного від синів Ізраїлевих із Силома, що в землі Ханаанській, щоб іти в землю Галаад, у землю свого володіння, яку одержали у володіння за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
|
И$ въꙁврати'вшеся эTи^до'ша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ по'лъ племе'ни манасїина, эT сн~овъ і^и^л~евъ. эT сило'мъ е^же въ ꙁемли` ханаа^ньстњ, да и%дTђ въ ꙁе'млю галаа'довђ въ ꙁеMлю прїа'тїа свое^го, ю%же причасти'ша повелњ'нїеM гн~имъ въ рђцњ мољ=сїинњ”
|
|
10
|
10
|
|
Прийшовши в околиці Йордану, що в землі Ханаанській, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили там біля Йордану жертовник, жертовник великий на вигляд.
|
Прїидо'ша въ галилоѓ'џъ і^ѓ^рда'ньскъ, и^же е^сть въ земли` ханаа'ни. и^ съгради'ша т^ђ сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови и^ по'лъ племе'ни манасїина ѓ^лта'рь, ё^ і^ѓ^рда'на ѓ^л#та'рь ве'лїи видњ'нїеM”
|
|
11
|
11
|
|
І почули сини Ізраїлеві, що говорять: ось, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили жертовник на землі Ханаанській, в околицях Йордану, навпроти синів Ізраїлевих.
|
И$ ё^слы'шаша с^е сн~ове і^и^л~евы, гл~ющи, с^е съгради'ша сн~ове рђви'мли. и^ сн~ы га'довњ, и^ по'лъ племе'ни манасїина ѓ^лта'рь, пря'мо ꙁемля` ханаа'ня, въ галилоѓ'џњ ё^ і^ѓ^рдана” ѓ^бо'нђ странђ` сн~овъ і^и^л~евъ”
|
|
12
|
12
|
|
Коли почули це сини Ізраїлеві, то зібралася вся громада синів Ізраїлевих біля Силома, щоб іти проти них війною.
|
И$ съвъкђпи'шася вс^и сн~ове і^и^л~еви в силоM, ја%коже вᲆꙁшеDше вое^ва'ти на' ня”
|
|
13
|
13
|
|
Втім, сини Ізраїлеві перше послали до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаадську Финеєса, сина Єлеазара, священика,
|
И$ посла'ша сн~ове і^и^л~евы, къ сн~омъ рђви'немъ, и^ къ сн~омъ га'довомъ, и^ по'лђ племе'ни манасїинђ, в ꙁе'млю галаа'довђ. финее'са сн~а е^леа^ꙁа'рова, сн~а а^а^ро'на жръца`.
|
|
14
|
14
|
|
і з ним десять начальників, по начальнику покоління від усіх колін Ізраїлевих; кожен з них був начальником покоління в тисячах Ізраїлевих.
|
и^ і~. кн~ѕь с ниM. кн~ѕь е^ді'нъ эT до'мђ эTч~ьства, эT всXњ племе'нъ сн~овъ і^и^л~ев#. мђжи` и^ кн~ѕи домо'въ эTч~ьствъ и^хъ, и^же сђть ты'сящницы і^и^л~евы”
|
|
15
|
15
|
|
І прийшли вони до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаад і говорили з ними і сказали:
|
И$ прїидо'ша къ сн~омъ рђви'млимъ, и^ къ сн~омъ га'довымъ, и^ по'лђ племе'ни манасии^нђ, вᲆ ꙁе'млю галаа'довђ. и^ гл~аша къ ни'мъ гл~юще”
|
|
16
|
16
|
|
так говорить уся громада Господня: що це за злочин зробили ви перед [Господом] Богом Ізраїлевим, відступивши нині від Господа [Бога Ізраїлевого], спорудивши собі жертовник і повставши нині проти Господа?
|
Та'ко гл~тъ ве'сь со'нмъ гн~ь. что` с^е прегрњше'нїе и^же съгрњши'сте преD гм~ъ і^и^л~евомъ. эTврати'тися дне'сь эT г~а б~а і^и^л~ева, съгради'сте себњ ѓ^лта'рь тре'бище, эTстђп'никовъ ваs бы'ти дне'сь эT г~а.
|
|
17
|
17
|
|
Хіба мало для нас беззаконня Фегорового, від якого ми не очистилися до цього дня і за яке вражена була громада Господня?
|
е^да` ма'лъ вамъ грњ'хъ фого'ровъ, ја%ко не ѓ^чи'стихоMся эT него` до сего дн~е, и^ бы'сть вре'дъ въ со'нмњ гн~и”
|
|
18
|
18
|
|
А ви відступаєте сьогодні від Господа! Сьогодні ви повстаєте проти Господа, а завтра прогнівається [Господь] на всю громаду Ізраїлеву;
|
И$ в^ы эTврати'стеся дне'сь эT г~а. и^ бђдетᲆ е^гда` эTстђ'пите дне'сь эT г~а, и^ ё%тро на всемъ і^и^л~ю бђ'детъ гнњ'въ гн~ь”
|
|
19
|
19
|
|
якщо ж земля вашого володіння здається вам нечистою, то перейдіть у землю володіння Господнього, в якій знаходиться скинія Господня, візьміть наділ серед нас, але не повставайте проти Господа і проти нас не повставайте, споруджуючи собі жертовник, крім жертовника Господа, Бога нашого;
|
И$ нн~њ а^ще ма'ла ꙁемля` прїя'тїа вашего, прїидњте въ зе'млю прїа'тїа гн~я. и^дњже пребыва'етъ храM гн~ь, и^ причасти'те средњ` наs, и^ не бђ'дете эTстђ'пницы эT г~а. н^и эT наs не эTстђпи'те. съгражда'юще себњ ѓ^лта'рь кромњ ѓ^лтаря` г~а б~а на'шего”
|
|
20
|
20
|
|
чи не один Ахан, син Зари, вчинив злочин, узявши з заклятого, а гнів був на всю громаду Ізраїлеву? не один він умер за своє беззаконня.
|
Не се ли а^харъ сн~ъ зара'новъ, прегрњшенїе прегрњши` эT проклятїа, и^ бысть на весь сонмъ і^и^л~евъ гнњ'въ. а^ще и^ е^ді'нъ сїи бњ'аше, н^о не самъ ё%мре грњхомъ свои^мъ”
|
|
21
|
21
|
|
Сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного у відповідь на це говорили начальникам тисяч Ізраїлевих:
|
И$ эTвњща'ша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ поl племе'ни манасїина, и^ гл~аша ты'сящникомъ і^и^л~евымъ”
|
|
22
|
22
|
|
Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль нехай знає! Якщо ми повстаємо і відступаємо від Господа, то нехай не пощадить нас Господь у цей день!
|
б~ъ бг~омъ г~ь е^сть, и^ б~ъ бг~омъ г~ь самᲆ вњсть. і^и^л~ь са'мъ поꙁна'етъ свњтъ. а^ще въ эTстђпле'нїе прегрᲇшихоM прDе гм~ъ. да не и^ꙁба'виT наs б~ъ въ дн~ешнїи дн~ь”
|
|
23
|
23
|
|
Якщо ми спорудили жертовник для того, щоб відступити від Господа [Бога нашого], і для того, щоб приносити на ньому всепалення і приношення хлібне і щоб робити на ньому жертви мирні, то нехай стягне Сам Господь!
|
А$ще съгради'хомъ себњ ѓ^лта'рь, ја%ко эTстђпи'ти наM эT г~а б~а нашего. и^ли въꙁнести намъ на'нь тре'бђ въ все`съжже'нїи. и^ли ја%коже сътвори'ти на не'мъ тре'бђ сп~сенїа, самᲆ г~ь вꙁы'щет#.
|
|
24
|
24
|
|
Але ми зробили це через побоювання, щоб у майбутні часи не сказали ваші сини нашим синам: «що вам до Господа Бога Ізраїлевого!
|
н^о бл~гоче'стїа гл~ъ ради с^е сътворихомъ гл~юще” да не рекTђ ё%тро чада ваша чадомъ нашимъ гл~юще” Чт^о наM и^ гв~и б~ђ і^и^л~евђ”
|
|
25
|
25
|
|
Господь поставив межею між нами і вами, сини Рувимові і сини Гадові, Йордан: немає вам частки у Господі». Таким чином ваші сини не допустили б наших синів шанувати Господа.
|
Предњ'лы б^о посᲄа'ви г~ь междђ ва'ми и^ на'ми, сн~ове рђвиMли и^ сн~ове га'дови і^ѓ^рда'на. и^ нњсть вамᲆ ча'сти гн~я и^ эTврь'гђтъ сн~ове ва'ши сн~овъ на'шиX боя'тися г~а”
|
|
26
|
26
|
|
Тому ми сказали: спорудимо собі жертовник не для всепалення і не для жертв,
|
Сего ра'ди реко'хомᲆ сътвори'ти си'це. согражде'нїе ѓ^лтаря`, не приноше'нїи ради, ниже треb ради”
|
|
27
|
27
|
|
але щоб він між нами і вами, між наступними родами нашими, був свідком, що ми можемо служити Господу всепаленнями нашими і жертвами нашими і подяками нашими, і щоб у майбутній час не сказали ваші сини синам нашим: «немає вам частки у Господі».
|
Но да бђдетъ свњдњ'нїе с^е междђ ва'ми и^ нами, и^ междђ рожде'нїи на'шими и^ ва'шими, по на'сᲆ слђжи'ти слђжбђ гв~и преD ни'ми. въ приноше'нїихъ на'шихъ, и^ въ тре'бахъ сп~сеныхъ на'шихъ, въ тре'бахъ сн~овъ нашихъ, да не рекђтъ ча'да ваша ё%тро ча'домъ нашиM. нњсть вамъ ча'сти гн~я”
|
|
28
|
28
|
|
Ми говорили: якщо скажуть так нам і родам нашим у майбутній час, то ми скажемо: бачите подобу жертовника Господа, яку зробили батьки наші не для всепалення і не для жертви, але щоб це було свідком між нами і вами [і між синами нашими].
|
И$ реко'хоM а^ще с^е бђдетъ е^гда въꙁгл~ютъ къ на'мъ, и^л^и рожде'нїемъ на'шимъ ё%тро. и^ рече'мъ зри'те на сїе подо'бїе ѓ^лтаря` гн~я, ја^же сътвори'ша эTц~ы на'ши. не приноше'нїя ра'ди ниже тре'б# ради, н^о въ свњдњнїе е^сть междђ на'ми, и^ междђ ва'ми, и^ междђ сн~ы на'шими”
|
|
29
|
29
|
|
Нехай не буде цього, щоб повстати нам проти Господа і відступити нині від Господа, і спорудити жертовник для всепалення і для приношення хлібного і для жертв, крім жертовника Господа Бога нашого, який перед скинією Його.
|
И$ не бђди ё^бо на'мъ эTстђпи'ти эT г~а, ја%коже эTврати'тися въ дне'шнїи дн~ь эT г~а ја%коже съᲄвори'ти намъ ѓ^лта'рь приноше'нїем#, и^ тре'бы сп~сенїя, ра'ꙁвњ ѓ^лтаря` г~а б~а на'шего, и^же е^сть прDе хра'момъ е^го”
|
|
30
|
30
|
|
Финеєс священик, [усі] начальники громади і голови тисяч Ізраїлевих, які були з ним, почувши слова, які говорили сини Рувимові і сини Гадові і сини Манассіїні, схвалили їх.
|
И$ ё^слы'ша финїе'съ жре'цъ, и^ вс^и кн~ѕи со'нма ᲄы'сящники і^и^л~вы и^же бњша с нимъ словеса` ја%же гл~аша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ поl племе'ни манасїина, и^ го'дњ и^мъ бы'сть с^е”
|
|
31
|
31
|
|
І сказав Финеєс, син Єлеазара, священик, синам Рувимовим і синам Гадовим і синам Манассіїним: сьогодні ми довідалися, що Господь серед нас, що ви не зробили перед Господом злочину цього; тепер ви визволили синів Ізраїля від руки Господньої.
|
И$ рече финїе'съ жре'цъ сн~омъ рђви'млимъ, и^ сн~омъ га'довымъ, и^ по'лђ племе'ни манасїи'нђ. днsе позна'хомъ ја%ко с на'ми е^сть г~ь. и^же не погрњши'сте преD гм~ъ прегрњше'нїя, и^ н^о днесь и^ꙁба'висте сн~ы і^и^л~евы эT рђки` гн~я”
|
|
32
|
32
|
|
І повернувся Финеєс, син Єлеазара, священик, і начальники від синів Рувимових і від синів Гадових [і від половини коліна Манассіїного] у землю Ханаанську до синів Ізраїлевих і принесли їм відповідь.
|
И$ възврати'ся финїе'съ жре'цъ, и^ кн~ѕи эTч~ествъ эT сн~овъ рђви'мль, и^ эT сн~овъ га'довъ и^ эT по'лђ племе'ни манасїи'на, эT ꙁемли` галаа'довы. въ ꙁе'млю ханаа'ню къ сн~омъ і^и^л~евомъ, и^ эTвњща'ша и^мъ словеса` с^и”
|
|
33
|
33
|
|
І сини Ізраїлеві схвалили це, і благословили сини Ізраїлеві Бога і не думали більше йти проти них війною, щоб розорити землю, на якій жили сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного].
|
И$ го'дњ бы'сть слово с^е сн~омъ і^и^л~евомъ. и^ блsвиша б~а сн~ове і^и^л~евы, и^ не реко'ша къ семђ да не и^ꙁы'демъ къ нимъ ра'тїю, потребити ꙁе'млю сн~овъ рђви'мль, и^ сн~овъ га'довъ, и по'лъ племе'не манасїина, и^же вселишася на не'и”
|
|
34
|
34
|
|
І назвали сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного] жертовник: Ед*, тому що, сказали вони, він свідок між нами, що Господь є Бог наш.
|
И$ прозва'ша сн~ове рђвимли, и^ сн~ове гадови, и^ по'лъ племе'не манасїина ѓ^лта'рь сїи свњдњнїе е^сть междђ на'ми, ја%ко г~ь тои са'мъ е^сть б~ъ”
|
|
Глава 23
|
Глvа, к~г”
|
|
1
|
1
|
|
Минуло багато часу після того, як Господь [Бог] заспокоїв Ізраїля від усіх ворогів його з усіх боків, Ісус постарів, увійшов у похилі літа.
|
И$ бы'сть по' днехъ мноѕXњ ја%ко ё^поко'и г~ь б~ъ і^ил~я эT всXњ врагъ и^хъ и^же ѓ%крsтъ. і^сђсъ же състарњся прешеD дн~и”
|
|
2
|
2
|
|
І покликав Ісус усіх [синів] Ізраїлевих, старійшин їх, начальників їх, суддів їх і наглядачів їх, і сказав їм: я постарів, увійшов у похилі літа.
|
И$ съꙁва` і^сђсъ вс^я сн~ы і^ил~евы, и^ старца и^хᲆ. и^ кн~ѕя и^хъ, и^ сђдїя и^хъ, и^ книгочїя и^хᲆ и^ рече къ нимъ, с^е а%ꙁъ съсᲄарњхся и преидо'хъ дн~и”
|
|
3
|
3
|
|
Ви бачили все, що зробив Господь Бог ваш перед лицем вашим з усіма цими народами, тому що Господь Бог ваш Сам воював за вас.
|
Вы' же ви'дњсте вс^е е^лико сътвори г~ь б~ъ ва'шъ всMњ страна'мъ си'мъ, эT лица` ва'шего. зане` г~ь б~ъ на'шъ и^же поможе на'мъ”
|
|
4
|
4
|
|
Ось, я розділив вам за жеребом народи ці, що залишилися, в наділ колінам вашим, усі народи, які я знищив, від Йордану до великого моря, на захід сонця.
|
Видњсте ја%ве ја^ко раздњли'хъ ва'мъ страны`, ѓ^ставшая сїя вᲆ прича'стїе племе'неM вашим#” эT і^ѓ^рдана на вс^я страны` ја%же потребихъ ја%зы'ки, эT мо'ря вели'каго эT ꙁа'пада сл~нца”
|
|
5
|
5
|
|
Господь Бог ваш Сам прожене їх від вас [доки не загинуть; і пошле на них диких звірів, доки не знищить їх і царів їхніх від лиця вашого], і знищить їх перед вами, щоб ви одержали у спадщину землю їхню, як говорив вам Господь Бог ваш.
|
Гь~ же б~ъ ва'шъ то'и потреби'тъ и^хъ эT лица` ва'шего, до'ндеже поги'бнђтъ. и^ да пђститᲆ на ня ѕвњ'ри лю'ты, до'ндеже поᲄребитъ я&, и^ цр~я и^хъ, эT лица` ва'шего. и^ причастите ꙁе'млю и^хъ. ја^ко же гл~а ва'мъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
|
6
|
6
|
|
Тому з усією точністю намагайтеся зберігати і виконувати все написане в книзі закону Мойсеєвого, не ухиляючись від нього ні праворуч, ні ліворуч.
|
Оу^крњпи'теся ё^бо ѕњ'ло, снабдњти и^ твори'ти вс^я писа'нїа вᲆ кни'гаX зако'на мољ=сїѓ^ва. да не ё^клони'теся эT него` на' десно и^ на лњ'во”
|
|
7
|
7
|
|
Не змішуйтеся з цими народами, які залишилися між вами, не згадуйте імен богів їх, не кляніться [ними] і не служіть їм і не поклоняйтеся їм,
|
ЈА/ко да не вни'дете въ стра'ны ѓ^сᲄа'вшая сїя. и^мена` бого'въ иX да не и^менђю'т#ся вᲆ ваs, ни'же да клене'теся и^ми, да не слђ'жите иM, ни'же покло'нитеся и^мъ”
|
|
8
|
8
|
|
але приліпіться до Господа Бога вашого, як ви робили до цього дня.
|
Но^ г~ђ б~ђ ва'шемђ прильпњтеся, ја%коже твори'сте до сего` дн~е”
|
|
9
|
9
|
|
Господь прогнав від вас народи великі і сильні, і перед вами ніхто не встояв до цього дня;
|
Сего ради потреби` г~ь эT лица` ва'шего, страны` вели'ки и^ си'лны. ја%ко никто'же въста` съпроти'вися ва'мъ до сего` дн~е”
|
|
10
|
10
|
|
один з вас проганяє тисячу, бо Господь Бог ваш Сам воює за вас, як говорив вам.
|
Є$ді'нъ эT ваs прогна` ты'сяща, ја%ко г~ь б~ъ ва'шъ б^њ побњжда'я и& эT ваs, ја%коже гл~а ваM”
|
|
11
|
11
|
|
Тому всіляко намагайтеся любити Господа Бога вашого.
|
И$ та'ко да снабди'те ѕњло люби'ти г~а б~а ва'шего”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо ж ви відвернетеся і пристанете до залишків з народів цих, які залишилися між вами, і породичаєтеся з ними і будете ходити до них і вони до вас,
|
А/ще б^о эTвратитеся и^ приложите'ся къ ѓ^ста'вшимъ стра'намъ симᲆ ја^же с ва'ми. и^ бра'ки сᲆтвори'те с ни'ми, и^ смесите'ся с ни'ми, и^ ходи'ти бђ'дете к ни'мъ и^ ѓ^ни` къ ва'мъ”
|
|
13
|
13
|
|
то знайте, що Господь Бог ваш уже не буде проганяти від вас народи ці, але вони будуть для вас петлею і сіттю, бичем для ребер ваших і терням для очей ваших, доки не будете знищені з цієї доброї землі, яку дав вам Господь Бог ваш.
|
Вњ'дая вњ'дьте, ја%ко не приложиT ксемђ` г~ь, потреби'ти сᲄраn сихъ эT лица` ва'шего, н^о бђ'дђтъ ваM въ сњть и^ въ собла'знъ. и^ гво'здїя вᲆ пята'хъ вашихъ, и^ тр'ьнїемъ въ ѓ%чїю вашею. до'ндеже поги'бнете эT земля` бл~гїа сїя, ю%же да'лъ ваM г~ь б~ъ ваj”
|
|
14
|
14
|
|
Ось, я нині відходжу в путь всієї землі. А ви знаєте всім серцем вашим і всією душею вашою, що не залишилося марним жодне слово з усіх добрих слів, що говорив про вас Господь Бог ваш; усе збулося для вас, жодне слово не залишилося невиконаним.
|
А/з же днеs эTхождђ` вᲆ пђть ја%коже и^ вс^и и^же на земли`, вы' же вњ'сте всᲇмъ срDцемъ ва'шимᲆ и^ все'ю дш~ею ва'шею. ја%ко не эTпаде` сло'во н^и е^ді'но эT всXњ слове'съ бл~гъ, и%хже рече` г~ь б~ъ ва'шъ къ ва'мъ, вс^е пребыва'етъ на ваs и^ не ѓ^ста` эT нихъ н^и е^ді'но сло'ва”
|
|
15
|
15
|
|
Але як збулося над вами всяке добре слово, яке говорив вам Господь Бог ваш, так Господь виконає на вас усяке зле слово, доки не знищить вас з цієї доброї землі, яку дав вам Господь Бог ваш.
|
Но^ посиX бђ'детъ ја%ко и%мже ѓ%бразомъ прїиде на ва'съ вс^я словеса` до'браа ја%же гл~а г~ь б~ъ на' вы” Та'коже приведеT г~ь на' вы, вс^я словеса` ѕла'я. до'ндеже потребиT в^ы эT земля` бл~гїа сїя, ю%же е^сть далъ ваM г~ь б~ъ вашᲆ”
|
|
16
|
16
|
|
Якщо ви переступите завіт Господа Бога вашого, який Він уклав з вами, і підете і будете служити іншим богам і поклонятися їм, то запалає на вас гнів Господній, і скоро зникнете з цієї доброї землі, яку дав вам [Господь].
|
И$ вънегда` престђ'пите завњтᲆ гн~ь б~а ва'шего, и^же заповњ'да вамъ. и^ шеDше послђ'жите бого'мъ и^нњмъ, и^ покло'нитеся иM. и^ раZгнњ'вается ја%ростїю г~ь на' вы, и^ поги'бнете ско'ро эT земля` бл~гїя сїя ю%же да'стъ г~ь ваM”
|
|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
І зібрав Ісус усі коліна Ізраїлеві в Сихем і покликав старійшин Ізраїля і начальників його, і суддів його і наглядачів його, і стали вони перед [Господом] Богом.
|
И$ събра` і^сђсъ вс^я племена` і^и^л~ева въ сихе'мᲆ. и^ съзва` ста'рца і^и^л~евы, и^ кня'ѕя иX и^ сђдїа и^хъ, и^ кни'гочїа иX, и^ ста'ша преD гм~ъ бм~ъ”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Ісус усьому народові: так говорить Господь Бог Ізраїлів: «за рікою жили батьки ваші здавна, Фарра, батько Авраама і батько Нахора, і служили іншим богам.
|
И рече і^сђсъ къ всњмъ лю'демᲆ гл~я, с^е гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евᲆ. ѓ^бо'нђ странђ` рњки` жи'ша эTц~ы ва'ши и^спр'ьва, џа'ра эTц~ъ а^враа'мль, и^ эTц~ъ и^а^харь и^ слђжи'ша богоM и%нMњ”
|
|
3
|
3
|
|
Але Я взяв батька вашого Авраама з країни, що по той бік ріки, і водив його по всій землі Ханаанській, і розмножив сім’я його і дав йому Ісаака.
|
И$ пояX эTц~а вашего а^враа'ма эT ѓ%ноа страны` и^ реки`, и^ преведоX и& чреs вс^ю землю ханаа'ню, и^ ё^множиX племя` е^го. и^ даX е^мђ і^саа'ка,
|
|
4
|
4
|
|
Ісааку дав Якова й Ісава. Ісаву дав Я гору Сеїр у спадщину; Яків же і сини його перейшли в Єгипет [і зробилися там народом великим, сильним і численним, і стали пригноблювати їх єгиптяни].
|
і^ и^саа'кђ же даX і^а'кова і^ и^сава. и^ даX и^савђ горђ сїиr вселитиs в н^ю. іаков же, и^ сн~ове е^го снидо'ша въ е^гљ=пеT” И$ бы'сть та'мо въ ја%зы'къ велиk и^ крњпокъ и^ мноh. и^ заѕли'ша иM е^гљ=п#ты”
|
|
5
|
5
|
|
І послав Я Мойсея й Аарона і покарав Єгипет моровицями, які вчинив Я серед нього, і потім вивів вас.
|
И$ послаX мољ=сїя і^ а^а^ро'на, и^ побиX е^гљ=пеT въ знаменїиX, и%хже сътвори` в ниX. и^ посеM и^зведоX васъ и^ꙁъ е^гљ=п#та”
|
|
6
|
6
|
|
Я вивів батьків ваших з Єгипту, і ви прийшли до [Червоного] моря. Тоді єгиптяни гналися за батьками вашими з колісницями і вершниками до Червоного моря;
|
І$ и^зведоX эTц~ы ваши и^ꙁъ е^гљ=пта, и^ внидо'сте въ мо'ре чрьмное. и погнаша е^гљ=птяне въ слDњ эTц~ь вашиX во ѓ^рђжїи на конеX в мо'ре чрьMное”
|
|
7
|
7
|
|
але вони заволали до Господа, і Він поставив [хмару і] темряву між вами та єгиптянами і навів на них море, яке їх і покрило. Очі ваші бачили, що Я зробив у Єгипті. Потім багато часу пробули ви в пустелі.
|
И$ възопи'хоM къ г~ђ, и^ дастъ ѓ^блакъ и^ м#глђ междђ на'ми, и^ ме'ждђ е^гљ=п#тяны, и^ наведе` на' ня мо'ре и^ покры` я&. и^ видњ'ста ѓ%чи наши е^ли`ко сътвори г~ь земли` е^гљ=пеTстњи, и^ бњсте въ пђсты'ни дн~и мно'ги”
|
|
8
|
8
|
|
І привів Я вас до землі аморреян, які жили за Йорданом; вони воювали з вами, але Я віддав їх у руки ваші, і ви одержали в спадщину землю їхню, і Я знищив їх перед вами.
|
И$ приведохъ в^ы въ зе'млю а^м#морреи'скђ, живђщихъ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. и^ въполчишася на' вы, и^ предахъ я& в рђцњ ва'ши, и^ причасти'сте землю и^хъ. и^ потребиX я& эT лица ва'шего”
|
|
9
|
9
|
|
Повстав Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, і пішов війною на Ізраїль, і послав і покликав Валаама, сина Веорового, щоб він прокляв вас;
|
Посемъ въста` вала'къ сепфо'ровъ цр~ь моа'вль, и^ въполчися проти'въ і^и^л~ю. и^ пославᲆ призва` валаа'ма сн~а воѓ%рова кля'ти васъ”
|
|
10
|
10
|
|
але Я не хотів послухати Валаама, — і він благословив вас, і Я визволив вас з рук його.
|
И$ не вᲆсхотXњ послђшати валаа'ма. и^ блsвенїемъ блsвиX в^ы, и^ эTја%хъ васъ эT рђ'кђ е^го”
|
|
11
|
11
|
|
Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона. І стали воювати з вами жителі Єрихона, аморреї, і ферезеї, і хананеї, і хеттеї, і гергесеї, і евеї, і ієвусеї, але Я віддав їх у руки ваші.
|
Посе'мъ преидосте і^ѓ^рда'нъ, и^ прїидо'сте въ і^е^рихонᲆ. и^ бишася с вами живђщїи въ і^е^рихо'нњ, и^ фереꙁе'и хананеи` хет#џеи и^ ам#мор#реи` гергесеи` и^ е^веи, и^ е^ё^сеи. и^ предахъ я& въ рђцњ ваши”
|
|
12
|
12
|
|
Я послав перед вами шершнів, які прогнали їх від вас, двох царів аморрейських; не мечем твоїм і не луком твоїм зроблено це.
|
И$ посла` первње шершᲆни, и^ эTгна'ша эT лица` вашего дв^а цр~я ам#мор#реиска. не ѓ^рђжїеM твоиM, ниже лђ'комъ твоиM”
|
|
13
|
13
|
|
І дав Я вам землю, над якою ви не трудилися, і міста, яких ви не будували, і ви живете в них; з виноградних і оливних садів, яких ви не насаджували, ви їсте плоди».
|
И$ дахъ вамъ ꙁе'млю ѓ^ не'иже не трђдисᲄеся на не'и. и^ гра'ды и%хже не съгради'сте, и^ пребысте в них#” И$ винограды и^ масли'чїе, и%хъже не бњ'сте насадили в^ы ја%сте я&”
|
|
14
|
14
|
|
Отже, бійтеся Господа і служіть Йому в чистоті і щирості; відкиньте богів, яким служили батьки ваші за рікою та в Єгипті, а служіть Господу.
|
И$ нн~њ ё^бо'итеся г~а и^ слђжи'те е^мђ правдо'ю і^ и%стинною. и^ эTврьꙁите боги чюжDяа и^м#же слђжи'ша эTц~ы ва'ши, ѓ^бо'нђ странђ` реки`. и^ въ е^гљ=птњ, и^ слђжи'те гв~и”
|
|
15
|
15
|
|
Якщо ж не угодно вам служити Господу, то оберіть собі нині, кому служити, чи богам, яким служили батьки ваші, коли були за рікою, або богам аморреян, у землі яких живете; а я і дім мій будемо служити Господу, [тому що Він святий].
|
А/щеy неё^го'дно ваM слђжи'ти гв~и, и^збере'ᲄе са'ми себњ` дне'сь кое^мђ слђжи'ти. а^ще бого'мъ тњм# и%маже слђжи'ша эTц~ы ва'ши, и^же бы'ша ѓ^бо'нђ странђ` реки`. и^л^и бого'мъ а^м#мор#рњ'искоM въ ни'х#же в^ы живе'те на ꙁемли` и^х#” Но^ а%ꙁ же и^ до'мъ мо'и слђжи'ти бђдеM гв~и, ја%ко ст~ъ е^сть”
|
|
16
|
16
|
|
І відповів народ і сказав: ні, не буде того, щоб ми залишили Господа і стали служити іншим богам!
|
И$ эTвњща'в#ше вс^и лю'дїе и^ рњша, не бђди нам# ѓ^ста'вити г~а. ја%коже слђжи'ти бого'мъ и%нњм#”
|
|
17
|
17
|
|
Бо Господь — Бог наш, Він вивів нас і батьків наших із землі Єгипетської, з дому рабства, і творив перед очима нашими великі знамення й оберігав нас на всіх путях, якими ми йшли, і серед усіх народів, через які ми проходили.
|
Гь~ б^о б~ъ на'шᲆ се'и б~ъ е^сть се'и и^ꙁведе на'съ и^ эTц~ы на'ша эT ꙁемля` е^гљ=петъскїя. эT до'мђ рабо'тнаго и^же сътвори` преD ѓ^чи'ма на'шима чюдеса` ве'лїя. и^ снабдњ` наs въ все'мъ пђти` во'нже и^до'хомъ, и^ въ всњ'хъ страна'хъ сквоѕњ ня'же минђ'хомъ ра'ди е^го”
|
|
18
|
18
|
|
Господь прогнав від нас усі народи й аморреян, які жили в цій землі. Тому і ми будемо служити Господу, бо Він — Бог наш.
|
И$ эTгна` г~ь вс^я ја^ꙁы'ки. і^ аMмор#рњ'я живђщаго вᲆ то'и ꙁемли` эT лица` на'шего. н^о и^ мы` слђжимъ гв~и, се'и б^о е^сть б~ъ на'шᲆ”
|
|
19
|
19
|
|
Ісус сказав народу: не зможете служити Господу [Богу], бо Він Бог святий, Бог ревнитель, не потерпить беззаконня вашого і гріхів ваших.
|
И$ рече і^сђ'съ къ лю'демъ не въꙁмо'жете слђжи'ти гв~и б~ђ ја%ко б~ъ ст~ъ е^сть. и^ гнњ'венъ е^сть, не ѓ^ста'виT ва'мъ грњ'хъ ва'шихъ и^ беꙁако'нїи ва'шихъ”
|
|
20
|
20
|
|
Якщо ви залишите Господа і будете служити чужим богам, то Він наведе на вас зло і знищить вас, після того як благодіяв вам.
|
Є$гда' же ѓ^ста'вите г~а и^ послђжите бого'мъ чю'ж#димъ, и^ пришеD съкрђши'тъ и^ потреби'т# ваs, напослњ'ди и%мже бл~го сътвори` ваM”
|
|
21
|
21
|
|
І сказав народ Ісусові: ні, ми Господу будемо служити.
|
И$ реко'ша вс^и лю'дїе і^сђсђ, н^и. н^о гв~и слђ'жимъ”
|
|
22
|
22
|
|
Ісус сказав народу: ви свідки за себе, що ви обрали собі Господа — служити Йому? Вони відповіли: свідки.
|
И$ рече і^сђсъ къ лю'демъ по'слђси в^ы сами на' ся, ја%ко и^збра'сте в^ы слђжи'ти гв~и само'мђ. и^ реко'ша по'слђси м^ы”
|
|
23
|
23
|
|
Отже, відкиньте чужих богів, які у вас, і наверніть серце своє до Господа Бога Ізраїлевого.
|
И$ нн~њ эTврь'зите бо'ги чю'ждая и^же сђть въ ваs и^спра'вите срDца ва'ша къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ”
|
|
24
|
24
|
|
Народ сказав Ісусові: Господу Богу нашому будемо служити і голос Його будемо слухати.
|
И$ реко'ша вс^и лю'дїе къ і^сђсђ. гв~и б~ђ на'шемђ послђжимъ и^ гласа е^го послђшае^мъ”
|
|
25
|
25
|
|
І уклав Ісус з народом завіт у той день і дав йому постанови і закон у Сихемі [перед скинією Господа Бога Ізраїлевого].
|
И$ завњща` і^сђсᲆ завњтъ къ лю'демъ въ дн~ь ѓ%нъ. и^ да'сть и^мъ ѓ^правда'нїя и^ сђ'дъ вᲆ сихе'ме преD хра'момъ г~а б~а і^и^л~ева”
|
|
26
|
26
|
|
І вписав Ісус слова ці в книгу закону Божого, і взяв великий камінь і поклав його там під дубом, що біля святилища Господнього.
|
И$ въписа` і^сђ'съ словеса` с^и въ кни'ги зако'на бж~їя. и^ взя` ка'мень ве'лїи, и^ поста'ви е^го въ тереви'н#џе, е^же е^сть преD гм~ъ”
|
|
27
|
27
|
|
І сказав Ісус усьому народові: ось камінь цей буде нам свідком, бо він чув усі слова Господа, які Він промовляв нам [сьогодні]; він нехай буде свідком проти вас [у майбутні дні], щоб ви не сказали неправди перед [Господом] Богом вашим.
|
И$ рече къ лю'демъ с^е камень сїи да бђдетъ вам# въ свњдњ'нїе. ја%ко се'и слы'ша вс^е гл~ан#ное эT г~а е^ли'ко гл~а къ ва'мъ дне'сь, и^ с^и да бђ'детъ въ свњдњ'нїе до кончи'ны дн~їи, ја%ко да не со'лжете гв~и б~ђ ва'шемђ”
|
|
28
|
28
|
|
І відпустив Ісус народ, кожного у свій наділ.
|
И$ эTпђсти` і^сђ'съ лю'ди кое^го'ждо въ мњ'ста своя`”
|
|
29
|
29
|
|
Після цього помер Ісус, син Навина, раб Господній, будучи ста десяти років.
|
И$ слђжи` і^и^л~ь гв~и, въ вся` дн~и і^сђсовы и^ въ вс^я дн~и ста'рецъ, и^же пребы'ша вре'мя по і^сђсњ. и^же ви'дњша вс^я дњ'ла гн~я е^ли'ко сътвори` въ і^и^л~и”
|
|
30
|
30
|
|
І поховали його в землі його наділу у Фамнаф-Сараі, що на горі Єфремовій, на північ від гори Гааша. [І поклали там з ним у гробі, в якому поховали його, кам’яні ножі, якими Ісус обрізав синів Ізраїлевих у Галгалі, коли вивів їх з Єгипту, як повелів Господь; і вони там навіть до цього дня.]
|
И$ бы'сть по си'хъ, ё%спе і^сђ'съ сн~ъ нављ=и^н# раb гн~ь, жи'въ лTњ, р~, и^”
|
|
31
|
31
|
|
І служив Ізраїль Господу в усі дні Ісуса і в усі дні старійшин, життя яких продовжилося після Ісуса і які бачили всі діла Господа, які Він сотворив для Ізраїлю.
|
И$ погребо'ша е^го въ предњ'лехъ прича'стїя е^го въ џамиасаха'ръ въ горњ` е^фре'мли. эT сњ'вера горы` гаа'совы” И$ положи'ша та'мо с нимᲆ въ гро'бњ. въ не'мже погребо'ша е^го, ножа` ка'меныя и%миже ѓ^брњ'ꙁа сн~ы і^и^л~евы в# галга'лњхъ і^сђсъ” Є$гда` и^ꙁведе` и^хъ и^ꙁъ е^гљ=пта ја%коже повелњ` г~ь. и^ т^ђ сђтъ да'ждь до дне'сь”
|
|
32
|
32
|
|
І кістки Йосифа, які винесли сини Ізраїлеві з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, яке купив Яків у синів Еммора, батька Сихемового, за сто монет і яке дісталося в наділ синам Йосифовим.
|
И$ ко'сᲄи і^ѓ'сифовы и^ꙁнесо'ша сн~ове і^и^л~еви и^з# е^гљ=пта. и^ въкопа'ша и^хъ в# сихе'мXњ въ ча'сти села`, и^же притяжа` і^а'коv эT а^м#мор#рњи живђщїи в сихе'мњхъ. у~, си'клевъ сре'бра, и^ быша сн~омъ і^ѓ'сифлимъ прича'стїемъ”
|
|
33
|
33
|
|
[Після цього] помер і Єлеазар, син Аарона [первосвященик], і поховали його на пагорбі Финеєса, сина його, який дали йому на горі Єфремовій.
|
И$ быs посе'мъ і^ е^леа^за'ръ сн~ъ а^а^ро'нь жрецъ сконча'ся. и^ погребо'ша е^го вᲆ гава'дњ финее'са сн~а свое^го, и^же да'нъ быs е^мђ въ горњ` е^фре'мовњ”
|
|
34
|
34
|
|
[У той день сини Ізраїлеві, взявши ковчег Божий, носили з собою, і Финеєс був священиком замість Єлеазара, батька свого, доки не помер і не був похований у місті своєму Гаваафі.
|
Въ то'и дн~ь въꙁе'мши сн~ове і^и^л~евы ковче'г# бж~їи ѓ^бноша'хђ съ собо'ю, и^ финїе'съ жре'чествова. въ е^леа^за'ра мњ'сто эTц~а свое^го до'н#деже ё%мре. и^ погребе'ся въ галаа'фњ свое^мъ”
|
|
35
|
35
|
|
І сини Ізраїлеві пішли кожен у своє місце й у своє місто.
|
Сн~ове же і^и^л~евы эTи^до'ша ко'ждо въ мњ'ста своя` и^ въ сво'и граD”
|
|
36
|
36
|
|
І стали сини Ізраїлеві служити Астарті й Астарофу і богам навколишніх народів; і віддав їх Господь у руки Еглона, царя Моавитського, і він володів ними вісімнадцять років.]
|
И$ чтя'хђ сн~ове і^и^л~евы. а^старти'са, и^ а^старо'џа, бого'въ стра'ньскиX и^же ѓ%крsтъ и^х#” И$ преда'сть я& г~ь въ рђ'цњ е^хло'мовы цр~я моа'вля. и^ съвлада'ше и^ми лњтъ, и~і”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.