|
Глава 7
|
Глава́ з҃
|
|
1
|
1
|
| Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження. | Что̀ и҆зли́шше человѣ́кꙋ, ꙗ҆́кѡ кто̀ вѣ́сть, что̀ бла́го человѣ́кꙋ въ животѣ̀ (є҆гѡ̀) число̀ дні́й живота̀ сꙋ́етства є҆гѡ̀; и҆ сотворѝ ѧ҆̀ въ сѣ́ни: ꙗ҆́кѡ кто̀ возвѣсти́тъ человѣ́кꙋ, что̀ бꙋ́детъ по не́мъ под̾ со́лнцемъ; |
|
2
|
2
|
| Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця. | Бла́го и҆́мѧ па́че є҆ле́а бла́га, и҆ де́нь сме́ртный па́че днѧ̀ рожде́нїѧ є҆гѡ̀. |
|
3
|
3
|
| Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим. | Бла́го ходи́ти въ до́мъ пла́ча, не́жели ходи́ти въ до́мъ пи́ра, поне́же сїѐ коне́цъ всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ, и҆ живы́й да́стъ бла́го въ се́рдцы є҆гѡ̀. |
|
4
|
4
|
| Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів. | Бла́га ꙗ҆́рость па́че смѣ́ха, ꙗ҆́кѡ во ѕло́бѣ лица̀ оу҆блажи́тсѧ се́рдце. |
|
5
|
5
|
| Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних; | Се́рдце мꙋ́дрыхъ въ домꙋ̀ пла́ча, а҆ се́рдце безꙋ́мныхъ въ домꙋ̀ весе́лїѧ. |
|
6
|
6
|
| тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта! | Бла́го є҆́же слы́шати преще́нїе премꙋ́дра, па́че мꙋ́жа слы́шащагѡ пѣ́снь безꙋ́мныхъ: |
|
7
|
7
|
| Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце. | ꙗ҆́коже гла́съ те́рнїѧ под̾ котло́мъ, та́кѡ смѣ́хъ безꙋ́мныхъ. И҆ сїѐ сꙋета̀. |
|
8
|
8
|
| Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого. | Ꙗ҆́кѡ клевета̀ льсти́тъ мꙋ́драго и҆ погꙋблѧ́етъ се́рдце благоро́дствїѧ є҆гѡ̀. |
|
9
|
9
|
| Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних. | Бла̑га послѣ̑днѧѧ слове́съ па́че нача́ла є҆гѡ̀: бла́гъ терпѣли́вый па́че высо́кагѡ дꙋ́хомъ. |
|
10
|
10
|
| Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це. | Не тщи́сѧ въ дꙋ́сѣ свое́мъ ꙗ҆ри́тисѧ, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́рость въ нѣ́дрѣ безꙋ́мныхъ почі́етъ. |
|
11
|
11
|
| Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце: | Да не рече́ши: что̀ бы́сть, ꙗ҆́кѡ дні́е пре́жднїи бѣ́ша бла́зи па́че си́хъ; ꙗ҆́кѡ не въ мꙋ́дрости вопроси́лъ є҆сѝ ѡ҆ се́мъ. |
|
12
|
12
|
| тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею. | Бла́га мꙋ́дрость съ наслѣ́дїемъ, па́че же ви́дѧщымъ со́лнце: |
|
13
|
13
|
| Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим? | ꙗ҆́кѡ въ сѣ́ни є҆гѡ̀ мꙋ́дрость, ꙗ҆́коже сѣ́нь сребра̀, и҆ и҆з̾ѻби́лїе ра́зꙋма премꙋ́дрости ѡ҆живлѧ́етъ, и҆́же ѿ неѧ̀. |
|
14
|
14
|
| У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього. | Ви́ждь творє́нїѧ бж҃їѧ: ꙗ҆́кѡ кто̀ мо́жетъ оу҆краси́ти, є҆го́же а҆́ще бг҃ъ преврати́тъ; |
|
15
|
15
|
| Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму. | Въ де́нь благосты́ни (є҆гѡ̀) живѝ во бла́зѣ и҆ ви́ждь въ де́нь ѕла̀: ви́ждь, и҆ съ ни́мъ согла́сно сїѐ сотворѝ бг҃ъ, ѡ҆ глаго́ланїи, да не ѡ҆брѧ́щетъ человѣ́къ за ни́мъ ничто́же. |
|
16
|
16
|
| Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе? | Всѧ́чєскаѧ ви́дѣхъ во дне́хъ сꙋ́етствїѧ моегѡ̀: є҆́сть првⷣный погиба́ѧй во свое́й пра́вдѣ, и҆ є҆́сть нечести́вый пребыва́ѧй во свое́й ѕло́бѣ. |
|
17
|
17
|
| Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час? | Не бꙋ́ди правди́въ вельмѝ, ни мꙋдри́сѧ и҆зли́шше, да не когда̀ и҆зꙋми́шисѧ. |
|
18
|
18
|
| Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того. | Не нече́ствꙋй мно́гѡ и҆ не бꙋ́ди же́стокъ, да не оу҆́мреши не во вре́мѧ своѐ. |
|
19
|
19
|
| Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті. | Бла́го тѝ є҆́сть держа́тисѧ сегѡ̀, и҆ ѿ сегѡ̀ не ѡ҆сквернѝ рꙋкѝ твоеѧ̀, ꙗ҆́кѡ боѧ́щымсѧ бг҃а поспѣша́тсѧ всѧ̑. |
|
20
|
20
|
| Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б; | Премꙋ́дрость помо́жетъ мꙋ́дромꙋ па́че десѧтѝ ѡ҆блада́ющихъ во гра́дѣ: |
|
21
|
21
|
| тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе; | ꙗ҆́кѡ нѣ́сть человѣ́къ пра́веденъ на землѝ, и҆́же сотвори́тъ благо́е и҆ не согрѣши́тъ. |
|
22
|
22
|
| бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших. | И҆ во всѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же возглаго́лютъ нечести́вїи, не вложѝ се́рдца своегѡ̀, да не оу҆слы́шиши раба̀ своегѡ̀ кленꙋ́ща тебѐ: |
|
23
|
23
|
| Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене. | ꙗ҆́кѡ мно́гажды возлꙋка́внꙋетъ на тѧ̀, и҆ ѡ҆бхождє́нїи мно́гими ѡ҆ѕло́битъ се́рдце твоѐ, ꙗ҆́коже и҆ ты̀ клѧ́лъ є҆сѝ и҆ны̑ѧ (мнѡ́гїѧ). |
|
24
|
24
|
| Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його? | Всѧ̑ сїѧ̑ и҆скꙋси́хъ въ мꙋ́дрости: рѣ́хъ, оу҆мꙋдрю́сѧ: и҆ сїѧ̀ оу҆дали́сѧ ѿ менє̀ |
|
25
|
25
|
| Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства, | дале́че па́че не́же бѣ́хъ, и҆ бе́здны глꙋбина̀, кто̀ ѡ҆брѧ́щетъ ю҆̀; |
|
26
|
26
|
| і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею. | Ѡ҆быдо́хъ а҆́зъ, и҆ се́рдце моѐ, є҆́же разꙋмѣ́ти, є҆́же разсмотри́ти, и҆ є҆́же взыска́ти мꙋ́дрость и҆ ра́зꙋмъ, и҆ є҆́же разꙋмѣ́ти нечести́вагѡ безꙋ́мїе и҆ ѡ҆жесточе́нїе и҆ ле́сть: |
|
27
|
27
|
| Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим. | и҆ ѡ҆брѣто́хъ а҆́зъ ю҆̀, и҆ рекꙋ̀ горча́йшꙋ па́че сме́рти женꙋ̀, ꙗ҆́же є҆́сть лови́тва, и҆ сѣ̑ти се́рдце є҆ѧ̀, оу҆́зы въ рꙋкꙋ̀ є҆ѧ̀: благі́й пред̾ лице́мъ бж҃їимъ и҆з̾и́метсѧ ѿ неѧ̀, а҆ согрѣша́ѧй ꙗ҆́тъ бꙋ́детъ ѿ неѧ̀. |
|
28
|
28
|
| Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов. | Сѐ, сїѐ ѡ҆брѣто́хъ, речѐ є҆кклесїа́стъ: є҆ди́нꙋ є҆ди́ною є҆́же ѡ҆брѣстѝ по́мыслъ, є҆́же взыска̀ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ не ѡ҆брѣто́хъ: |
|
29
|
29
|
| Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів. | и҆ человѣ́ка є҆ди́наго ѿ ты́сѧщъ ѡ҆брѣто́хъ, а҆ жены̀ во всѣ́хъ си́хъ не ѡ҆брѣто́хъ: |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.