|
Глава 11
|
Глава́ а҃і
|
|
1
|
1
|
| Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його. | Послѝ хлѣ́бъ тво́й на лицѐ воды̀, ꙗ҆́кѡ во мно́жествѣ дні́й ѡ҆брѧ́щеши є҆го̀. |
|
2
|
2
|
| Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі. | Да́ждь ча́сть седми́мъ и҆ ѻ҆сми́мъ, ꙗ҆́кѡ не вѣ́си, что̀ бꙋ́детъ лꙋка́во на землѝ. |
|
3
|
3
|
| Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде. | А҆́ще и҆спо́лнѧтсѧ ѡ҆́блацы дождѧ̀, на зе́млю и҆злива́ютъ: и҆ а҆́ще паде́тъ дре́во на ю҆́гъ, и҆ а҆́ще на сѣ́веръ, на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же паде́тъ дре́во, та́мѡ бꙋ́детъ. |
|
4
|
4
|
| Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати. | Блюды́й вѣ́тра не сѣ́етъ, и҆ сматрѧ́ѧй во ѡ҆́блацѣхъ не по́жнетъ. |
|
5
|
5
|
| Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе. | Въ ни́хже нѣ́сть вѣ́дый, кі́и пꙋ́ть дꙋ́ха, ꙗ҆́коже кѡ́сти во чре́вѣ ражда́ющїѧ: та́кѡ не оу҆разꙋмѣ́еши дѣ́лъ бж҃їихъ, є҆ли̑ка сотвори́тъ всѧ́чєскаѧ. |
|
6
|
6
|
| Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде. | Въ заꙋ́трїи сѣ́й сѣ́мѧ твоѐ, и҆ въ ве́черъ да не ѡ҆ставлѧ́етъ рꙋка̀ твоѧ̀: ꙗ҆́кѡ не вѣ́си, ко́е произы́детъ сїѐ и҆лѝ ѻ҆́но, и҆ а҆́ще ѻ҆боѧ̀ вкꙋ́пѣ блага̑ѧ. |
|
7
|
7
|
| Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. | И҆ сла́дко свѣ́тъ, и҆ бла́го ѻ҆чи́ма зрѣ́ти со́лнце: |
|
8
|
8
|
| Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта! | ꙗ҆́кѡ а҆́ще и҆ мнѡ́га лѣ̑та поживе́тъ человѣ́къ, и҆ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ возвесели́тсѧ, и҆ помѧне́тъ дни̑ тмы̀, ꙗ҆́кѡ мно́зи бꙋ́дꙋтъ: всѐ грѧдꙋ́щее сꙋета̀. |
|
9
|
9
|
| Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд. | Весели́сѧ, ю҆́ноше, во ю҆́ности твое́й, и҆ да оу҆блажи́тъ тѧ̀ се́рдце твоѐ во дне́хъ ю҆́ности твоеѧ̀, и҆ ходѝ въ пꙋте́хъ се́рдца твоегѡ̀ непоро́ченъ и҆ не въ видѣ́нїи ѻ҆́чїю твоє́ю: и҆ разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ всѣ́хъ си́хъ приведе́тъ тѧ̀ бг҃ъ на сꙋ́дъ: |
|
10
|
10
|
| І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта. | и҆ ѿста́ви ꙗ҆́рость ѿ се́рдца твоегѡ̀, и҆ ѿри́ни лꙋка́вство ѿ пло́ти твоеѧ̀: ꙗ҆́кѡ ю҆́ность и҆ безꙋ́мїе сꙋета̀. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.