1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 14
|
|
|
1
|
|
| І прийшли до мене кілька людей зі старійшин Ізраїлевих і сіли перед лицем моїм. | |
|
2
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
3
|
|
| сину людський! Ці люди впустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу нечестя свого перед лицем своїм: чи можу Я відповідати їм? | |
|
4
|
|
| Тому говори з ними і скажи їм: так говорить Господь Бог: якщо хто з дому Ізраїлевого впустить ідолів своїх у серце своє і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка, — то Я, Господь, чи можу, при безлічі ідолів його, дати йому відповідь? | |
|
5
|
|
| Нехай дім Ізраїлів зрозуміє в серці своєму, що усі вони через своїх ідолів зробилися чужими для Мене. | |
|
6
|
|
| Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: наверніться і відверніться від ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть лице ваше. | |
|
7
|
|
| Бо якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть у Ізраїля, відійде від Мене і допустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка запитати Мене через нього, — то Я, Господь, чи дам йому відповідь від Себе? | |
|
8
|
|
| Я поверну лице Моє проти тієї людини і скрушу її на знамення і притчу, і знищу її з народу Мого, і пізнаєте, що Я Господь. | |
|
9
|
|
| А якщо пророк допустить звабити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цього пророка, то Я простягну на нього руку Мою і знищу його з народу Мого, Ізраїля. | |
|
10
|
|
| І понесуть провину беззаконня свого: яка провина того, хто запитує, така буде провина і пророка, | |
|
11
|
|
| щоб надалі дім Ізраїлів не ухилявся від Мене і щоб більше не оскверняли себе всякими беззаконнями своїми, але щоб були Моїм народом, і Я був їхнім Богом, — говорить Господь Бог. | |
|
12
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
13
|
|
| сину людський! якби яка земля згрішила переді Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простяг на неї руку Мою, і знищив у ній хлібну опору, і послав на неї голод, і став губити на ній людей і худобу; | |
|
14
|
|
| і якби знайшлися у ній ці три мужі: Ной, Даниїл та Іов, — то вони праведністю своєю спасли б тільки свої душі, — говорить Господь Бог. | |
|
15
|
|
| Або, якби Я послав на цю землю лютих звірів, які осиротили б її, і вона через звірів зробилася б пустелею непрохідною: | |
|
16
|
|
| то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони, тільки вони спаслися б, земля ж зробилася б пустелею. | |
|
17
|
|
| Або, якби Я навів на ту землю меч і сказав: «меч, пройди по землі!», і став знищувати на ній людей і худобу, | |
|
18
|
|
| то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони тільки спаслися б. | |
|
19
|
|
| Або, якби Я послав на ту землю моровицю і вилив на неї лють Мою у кровопролитті, щоб знищити на ній людей і худобу: | |
|
20
|
|
| то Ной, Даниїл та Іов серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок; праведністю своєю вони спасли б тільки свої душі. | |
|
21
|
|
| Бо так говорить Господь Бог: якщо і чотири тяжкі кари Мої: меч, і голод, і лютих звірів, і моровицю пошлю на Єрусалим, щоб знищити у ньому людей і худобу, | |
|
22
|
|
| і тоді залишиться в ньому залишок, сини і дочки, які будуть виведені звідти; ось, вони вийдуть до вас, і ви побачите поведінку їхню і діла їхні, і утішитеся у тій біді, яку Я навів на Єрусалим, у всьому, що Я навів на нього. | |
|
23
|
|
| Вони утішать вас, коли ви побачите поведінку їхню й діла їхні; і пізнаєте, що Я недарма зробив усе те, що зробив у ньому, — говорить Господь Бог. |
