Глава 26
|
|
1
|
|
В одинадцятому році, у перший день першого місяця, було до мене слово Господнє: | |
2
|
|
сину людський! за те, що Тир говорить про Єрусалим: «а! а! він розбитий — врата народів; він звертається до мене; наповнюся; він спустошений», — | |
3
|
|
за те, так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Тире, і підніму на тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої. | |
4
|
|
І розіб’ють стіни Тира і зруйнують вежі його; і вимету з нього порох його і зроблю його голою скелею. | |
5
|
|
Місцем для розстеляння тенет буде він серед моря; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог: і буде він на розкрадання народам. | |
6
|
|
А дочки його, які на землі, будуть убиті мечем, і пізнають, що Я Господь. | |
7
|
|
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я приведу проти Тира від півночі Навуходоносора, царя Вавилонського, царя царів, з кіньми і з колісницями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом. | |
8
|
|
Дочок твоїх на землі він поб’є мечем і збудує проти тебе облогові вежі, і насипле проти тебе вал, і поставить проти тебе щити; | |
9
|
|
і до стін твоїх присуне стінопробивні машини і вежі твої зруйнує сокирами своїми. | |
10
|
|
Від безлічі коней його покриє тебе пил, від шуму вершників і коліс і колісниць потрясуться стіни твої, коли він буде входити у ворота твої, як входять у розбите місто. | |
11
|
|
Копитами коней своїх він витопче усі вулиці твої, народ твій поб’є мечем і пам’ятники могутности твоєї повалить на землю. | |
12
|
|
І розграбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують стіни твої, і розіб’ють красиві доми твої, і камені твої і дерева твої, і землю твою кинуть у воду. | |
13
|
|
І припиню шум пісень твоїх, і звук цитр твоїх уже не буде чутний. | |
14
|
|
І зроблю тебе голою скелею, будеш місцем для розстеляння тенет; не будеш знову побудований: бо Я, Господь, сказав це, — говорить Господь Бог. | |
15
|
|
Так говорить Господь Бог Тиру: від шуму падіння твого, від стогону поранених, коли відбудеться серед тебе побиття, чи не здригнуться острови? | |
16
|
|
І зійдуть усі князі моря з престолів своїх, і складуть із себе мантії свої, і знімуть із себе візерунчастий одяг свій, одягнуться у трепет, сядуть на землю, і щохвилини будуть здригатись і дивуватися щодо тебе. | |
17
|
|
І здіймуть плач по тобі і скажуть тобі: як загинуло ти, населене мореплавцями, місто знамените, яке було сильним на морі, саме́ і жителі його, які наводили страх на всіх мешканців його! | |
18
|
|
Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі приведені у сум’яття загибеллю твоєю. | |
19
|
|
Бо так говорить Господь Бог: коли Я зроблю тебе містом спустілим, подібним до міст ненаселених, коли підніму на тебе безодню, і покриють тебе великі води; | |
20
|
|
тоді зведу тебе з тими, що відходять у могилу до народу, який жив давно, і розміщу тебе у пеклі землі, у пустелях вічних, з тими, що зійшли у могилу, щоб ти не було більше населене; і явлю Я славу на землі живих. | |
21
|
|
Жахом зроблю тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть тебе повіки, — говорить Господь Бог. |