1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
|
|
1
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
2
|
|
| і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його. | |
|
3
|
|
| І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе! | |
|
4
|
|
| Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям. | |
|
5
|
|
| Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством. | |
|
6
|
|
| Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров. | |
|
7
|
|
| У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе. | |
|
8
|
|
| Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш. | |
|
9
|
|
| Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти. | |
|
10
|
|
| Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе. | |
|
11
|
|
| Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого. | |
|
12
|
|
| Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, — говорить Господь Бог. | |
|
13
|
|
| І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе. | |
|
14
|
|
| Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю. | |
|
15
|
|
| І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе. | |
|
16
|
|
| І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь. | |
|
17
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
18
|
|
| сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони — олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла. | |
|
19
|
|
| Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим. | |
|
20
|
|
| Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас. | |
|
21
|
|
| Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього. | |
|
22
|
|
| Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас. | |
|
23
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
24
|
|
| сину людський! скажи йому: ти — земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву! | |
|
25
|
|
| Змова пророків її серед неї — як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів. | |
|
26
|
|
| Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них. | |
|
27
|
|
| Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь. | |
|
28
|
|
| А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь. | |
|
29
|
|
| А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо. | |
|
30
|
|
| Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов. | |
|
31
|
|
| Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог. |
