1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 37
|
|
|
1
|
|
| Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, | |
|
2
|
|
| і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. | |
|
3
|
|
| І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. | |
|
4
|
|
| І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!» | |
|
5
|
|
| Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. | |
|
6
|
|
| І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. | |
|
7
|
|
| Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. | |
|
8
|
|
| І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них. | |
|
9
|
|
| Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. | |
|
10
|
|
| І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище. | |
|
11
|
|
| І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня». | |
|
12
|
|
| Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву. | |
|
13
|
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших, | |
|
14
|
|
| і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь. | |
|
15
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
16
|
|
| ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним. | |
|
17
|
|
| І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне. | |
|
18
|
|
| І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?», | |
|
19
|
|
| тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй. | |
|
20
|
|
| Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх, | |
|
21
|
|
| то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню. | |
|
22
|
|
| На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства. | |
|
23
|
|
| І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом. | |
|
24
|
|
| А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх. | |
|
25
|
|
| І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно. | |
|
26
|
|
| І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки. | |
|
27
|
|
| І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. | |
|
28
|
|
| І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки. |
